16.05 10:17Дэнни Гловер сыграет в экранизации запрещенной пьесы[Film.Ru]
16.05 09:44Миллион вольт для загнанной лошади[Film.Ru]
16.05 09:42Джордж Клуни станет глазеть на козлов[Film.Ru]
16.05 01:00В юношестве, модель Андриана Лима, снималась абсолютно голой (Фото)[УКРАИНСКИЙ МУЗЫКАЛЬНЫЙ ПОРТАЛ]
15.05 23:57Молоденькая Кристина Агилера очень соблазнительна (Эротическое Фото)[УКРАИНСКИЙ МУЗЫКАЛЬНЫЙ ПОРТАЛ]
15.05 18:13Николас Кейдж сыграет оборотня в погонах[УКРАИНСКИЙ МУЗЫКАЛЬНЫЙ ПОРТАЛ]
15.05 18:09Анжелина Джоли подтвердила, что ждет двойню[УКРАИНСКИЙ МУЗЫКАЛЬНЫЙ ПОРТАЛ]
15.05 17:35«Украинская Вселенная» Рудницкой в Брюсселе превратилась в этно-модерн[УКРАИНСКИЙ МУЗЫКАЛЬНЫЙ ПОРТАЛ]
15.05 17:14Создатель "Гремлинов" возвращается к "ужасному" жанру[Film.Ru]
15.05 16:41Алсу построила себе дворец в Подмосковье[УКРАИНСКИЙ МУЗЫКАЛЬНЫЙ ПОРТАЛ]
Самая лучшая халява - это:
Результат
Архив

Главная / Рефераты / Екологія / Природоохоронна діяльність у Вінницькій області


Природоохоронна діяльність у Вінницькій області - Екологія - Скачать бесплатно


Південний Буг оптимально мінералізована, середньої жорсткості, кисневий режим задовільний. Всього в 2001р. було відібрано 92 проб води і виконано 2281 аналізів. Із 2189 гідрохімічних аналізів мали місце 93 випадки перевищення ГДК2, що складає 4,2%. В 2000р. відсоток перевищення ГДК2 складав 6,7%.

Із 93 випадків перевищення ГДК 74 випадки припадає на БСК повне, яке перевищує ГДК у 1,1-3,7 рази. Концентрація решти забруднюючих речовин знаходиться нижче ГДК для водойм господарсько-питного водокористування (СанПин № 4630-88).

Вода у річці Південний Буг забруднена органічними речовинами, БСКп = 1,07-3,7 ГДК (75 проб із 80 відібраних). По більшості створів середньорічні показники БСКп залишились практично на рівні 2000 року, крім Глубочекського водосховища та с. Ставки, де БСКп зросло у 1,7 і 1,3 рази відповідно. Найбільші концентрації органічних сполук були зафіксовані у березні (7,5-9,2 мгO2/дм3) – у період весняної повені з 9 по 22 березня, коли спостерігались максимальні рівні води у р. Південний Буг. У листопаді і грудні 2001 року, коли температура води була 1-3 °С, БСКп знаходилось у межах 8,0-11,0 мгO2/дм3, що свідчить про антропогенний характер забруднення.

Вода у річці Південний Буг характеризується підвищеним показником кольоровості (35,5-56,7 градусів – максимальні значення) – у 13 пробах, підвищеним вмістом іонів амонію (1,02-3,50 мг/дм3 – максимальні концентрації). Максимальні концентрації нітритів – 0,10-0,36 мг/дм3, нітратів – 5,3-7,6 мг/дм3, що значно нижче ГДК для водойм госппитного водокористування. Наявність підвищеного вмісту забруднюючих речовин групи азоту свідчить про інтенсивно протікаючі процеси біологічного окислення органічних сполук. Вміст біогенних елементів групи азоту та заліза загального у порівнянні з 2000 роком незначно знизився по всім створам.

Якість води Сутиського водосховища за більшістю гідрохімічних показників гірша порівняно з якістю води річки Південний Буг вище м. Вінниці (район питного водозабору). Це свідчить про те, що скиди ВО “Вінницяводоканал”, який є одним з основних підприємств забруднювачів Вінницької області, негативно впливають на формування якості води в річці Південний Буг нижче м. Вінниці.

На радіологічне дослідження в 2001р. було відібрано 84 поверхневих проб і виконано 84 спектрометричних досліджень. В пробах води визначали вміст радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90. Вміст радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 знаходяться значно нижче допустимих рівнів. Рівень радіоактивного забруднення річки Південний Буг в цілому залишився на рівні 2000р.

Результати гідрохімічних вимірювань проб поверхневих вод, відібраних за звітний період, свідчать про забруднення поверхневих водойм Вінниччини органічними сполуками. По органолептичним показникам якість води у річці Південний Буг та її притоках Рів і Соб у 17 випадках із 160 не відповідає нормам СанПин № 4630-88. Але у цілому вода поверхневих вод Вінниччини по більшості хімічних показників безпечна, крім БСКп та кольоровості, і може бути використано для господарсько-питних та культурно-побутових потреб. Згідно даних радіологічного контролю радіаційна обстановка поверхневих вод басейну річки Південний Буг благополучна.

За даними обласної санітарно–епідеміологічної служби питома вага об’єктів господарсько-питного водопостачання по Вінницькій області, які не відповідають санітарним нормам та правилам, склала 2,3% (в загальному числі об’єктів централізованого водопостачання).

Питома вага досліджених проб води із водопровідної мережі, які не відповідають гігієнічним нормативам, складає: за санітарно-хімічними показниками 1,2%, в тому числі за загальною мінералізацією 0,1%, за вмістом хімічних речовин 0,2%, за мікробіологічними показниками 6,4%.

Питома вага досліджених проб води водоймищ І-ї категорії, які не відповідають гігієнічним нормативам, складає: за санітарно–хімічними показниками 15,9%, за мікробіологічними - 17,6%.

Питома вага досліджених проб води водоймищ ІІ-ї категорії, які не відповідають гігієнічним нормативам складає: за санітарно–хімічними показниками 8,5%, за мікробіологічними – 10,4%.

Створи річки Південний Буг.

Практично на всіх створах річки спостерігалося перевищення за вмістом фенолів до 6 ГДК2, формальдегіду до 1,8 ГДК2, за вмістом заліза перевищення становили від 2,6 до 8,4 ГДК1; міді від 2 до 5 ГДК1, фтору до 3,2 ГДК1. Спостерігалося постійне бактеріальне забруднення річки Південний Буг ( особливо в районі створу м. Гнівань), проте збудників кишкових інфекційних захворювань не виявлено.

Створи річки Дністер.

У дністровській воді спостерігався вміст фтору до 1 ГДК1, міді від 1,1 до 8 ГДК1, фенолів до 3,6 ГДК1. Виявлено перевищення ГДК ешеріхії колі біля села Наддністрянське Муровано-Куриловецького району та м. Могилів-Подільський. Збудників кишкових інфекцій в річці Дністер не виявлено.

Пестицидів (в тому числі Бі – 58, децис, ГХЦ, базудін, карбофос, метафос, ДДТ, фосфамід) в досліджених зразках води в річці Південний Буг та Дністер на всіх створах спостережень не виявлено.

За даними санітарно-епідеміологічної служби м. Вінниця: значно покращилась вода за санітарно-хімічними показниками, простежується зменшення солей важких металів, зменшився вміст нафтопродуктів і СПАР. Із 282 проб мали місце відхилення за санітарно-хімічними показниками в 38 пробах. Це – завислі речовини, мутність, хлориди, азот амонійний, БСК5, залізо.

Із 128 проб досліджених на вміст лактозопозитивної кишкової палички (ЛКП) і індексу колі-фагів мали місце відхилення в 62 пробах. Випадків виявлення збудників інфекційних кишкових захворювань виявлено не було.

Випадки харчових отруєнь бактеріального походження та викликаних хімічними речовинами в області за 2001р. в організованих колективах не зареєстровано. Зареєстровано 18 випадків захворювання на ботулізм в побуті. Випадки радіаційних аварій в області не зареєстровано.

За даними обласного центру гідрометеорології, який контролює три постійних створи в межах м. Вінниці, один створ на р. Соб (с. Зозів), один створ на р. Рів (с. Демидівка), протягом року спостерігався підвищений вміст фенолу до 3 ГДК1, азоту нітритного до 1,2 ГДК1, нафтопродуктів до 7,6 ГДК1, було виявлене незначне підвищення вмісту міді, марганцю, заліза.

За даними лабораторії держуправління екологічний стан ріки Південний Буг протягом року був наступний:

сольовий склад в річці стабільний. Мінералізація середня, кисневий режим задовільний, солі важких металів знаходяться у нормі або нижче норми крім марганцю, заліза та свинцю. По даним компонентам має місце перевищення нормативів ГДК для водоймищ рибогосподарського призначення відповідно:

Створ №2 – свинець у 5раз;

Створ №7 – марганець у 4,7 раз.

У звітному 2001 році по р. Південний Буг мали місце випадки аварійного забруднення нафтопродуктами, концентрація яких у контрольних створах №№7-9 становила 7-9 ГДК. По основних показниках якість води у поверхневих водоймах області знаходиться на рівні 2000 року.

В результаті мікробіологічного аналізу поверхневих вод в створах постійних спостережень басейну річки Південний Буг та річки Дністер значних забруднень не зафіксовано. У фітопланктоні, як в якісному, так і в кількісному відношенні, в порівнянні з минулим періодом, суттєві зміни не відбулися. Самою багаточисельною і ведучою групою є діатомові, а також присутні синьо-зелені та протококові водорості, в основному, з індексом сапробності від 1,65 до 2,2. Тому поверхневі води басейну річки Південний Буг відносять до категорії умовно чистих.

Спостерігався вплив скиду нафтопродуктів Степанiвського цукрозаводу на якість води в ств.7 р. Пiвденний Буг. Зменшилась різновидність мiкроорганiзмiв, з`явились представники родини Flagellata (безколiрнi джгутикові), що не являється характерним для чистих вод створів річки Пiвденний Буг. Підвищився індекс сапробності вiд 1.9 до 2.1. Слід відмітити, що у створi 13 - на р. Ров, створах 14 та 15 - на р. Соб, створi 16 - на р. Дохна, створi 28 - на р. Мурафа зафіксовано представників родини Euglenophyceae (евгленових), а саме Euglena acus, деякі види Phacus та Lepocinelis, Trahelomonas, що говорить про наявність деякого органічного забруднення. Та значного впливу на збільшення індексу сапробності не відбулося.

В решті створів басейну річки Пiвденний Буг та річки Дністер якість води, по результатам мiкробiологiчного аналізу, не змінилася.

Земельні ресурси та ґрунти

Вінницька область розміщена в лісостеповій зоні центральної частини Правобережної частини України. Річкою Південний Буг територія області ділиться на дві частини: лівобережну, яка відноситься до Придніпровської височини, і правобережну – Подільське плато.

Земельний фонд області складає 2649,2 тис.га. Майже ¾ частини території зайнято сільськогосподарськими землями, з них сільськогосподарських угідь – 76,2%,з них ріллі – 65,3%, багаторічних насаджень – 1,9%, сіножатей і пасовищ – 9% (таблиця 1) (рисунок 1). Під лісами та іншими лісовкритими площами – 14.2% території, забудовані землі займають 4,0%, болота – 1,1%, інші землі (піски, яри, кам’янисті місця та інші) – 3%.

Територія суші становить 2606,2 тис. га або 98,4% від загальної площі області, решта 1.6% площі зайнята водою.

До основних земельних угідь, від стану яких в значній мірі залежить економічна ситуація в області, відносяться землі сільськогосподарського призначення, лісового та природно - заповідного фонду.

Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно площі суші (ступінь сільськогосподарського освоєння) по області становить – 77%, а в адміністративних районах - від 68 до 88%. За ступенем сільськогосподарського освоєння усі райони можна умовно поділити на три групи: I – до 70%; II – 71 - 80% і III - > 80%. Найвищий ступінь освоєння сільськогосподарських угідь в Бершадському (81%), Козятинському (86%), Липовецькому (88%), Оратівському (84%), Теплицькому (87%), Погребищенському(83%), Тиврівському (80%), Хмільницькому (82%) та Чернівецькому (84%) районах .

Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. По області він складає 65% (% ріллі від загальної площі ). Найбільш нестійкими в екологічної відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями, до яких відносяться сіножаті, пасовища, землі вкриті лісом і чагарниками та болота. Найбільш стійкими в екологічному відношенні є земельні ресурси Літинського і Чечельницького районів, де ступінь розораності – 55%. Найвищий відсоток розораності території в Бершадському (73%), Липовецькому (76%), Теплицькому (80%) та Чернівецькому (74%) районах.

Одним із основних критеріїв оцінки екологічного стану сільськогосподарських угідь є рівень родючості ґрунтів, як основа функціонування цієї категорії земель. Сукупність природних факторів (поверхня області, природна рослинність в минулому, клімат, антропогенний вплив) сприяли утворенню різних за властивостями і родючістю ґрунтів.

Використання ґрунтів протягом тривалого часу під сільськогосподарськими культурами при незбалансованому внесенні добрив призводить до гострої нестачі тієї чи іншої поживної речовини, тобто зниження родючості .Важливим показником рівня родючості ґрунтів є вміст гумусу. Вміст гумусу в ґрунтах Вінниччини підпорядкований певній зональності і зумовлений особливостями генезису ґрунтів: тип ґрунтоутворення, гранулометричний склад ґрунтів, вид рослинності, тощо.

Найбільш поширеними ґрунтами в області є опідзолені ґрунти (приблизно 1318,6 тис. га), з яких 351,2 тис. га чорноземи опідзолені. Орні землі становлять 82%. Середній вміст гумусу в ясно - сірих та сірих опідзолених ґрунтах – 1,85%, темно - сірих опідзолених – 2,77% і чорноземах опідзолених – 3,39%.

Чорноземи типові займають площу приблизно 494 тис. га, з яких 91% розорані. Середній вміст гумусу - 4,01%. 36,3 тис. га припадає на інші типи чорноземних ґрунтів.

На площі 14,8 тис. га поширені дерново - слабопідзолисті ґрунти , середній вміст гумусу яких становить 0,90%. 9,1 тис. га цих земель зайняті малопродуктивними сільськогосподарськими вгіддями, з них 59% розорюється.

Решта типів ґрунтів поширені переважно на незначних площах і становлять 115,3 тис. га.

Середній вміст гумусу в ґрунтах області за даними Вінницького філіалу інституту “Укрземпроект”(1982р.) – 2,94%. Найвищий вміст його мають ґрунти Липовецького (3,99%), Хмільницького (3,87%), Калиновського (3,65%), Козятинського (3,87%) районів, найнижчий – у Барському (1,86%), Жмеринському (1,94%), Тиврівському (1,92%) і Муровано-Куриловецькому (1,97%) районах.

Відповідно ст.150 Земельного Кодексу України до особливо цінних ґрунтів в області віднесені чорноземи не еродовані суглинкові на лесах, лучно - чорноземні суглинкові, темно - сірі і чорноземи опідзолені суглинкові на лесах та їх глеюваті відміни, торфовища глибокі і середньоглибокі осушені. Загальна площа їх складає 580,9 тис. га, з них під орними землями – 550,1 тис. га.

105,9 тис. га сільськогосподарських угідь зазнають перезволоження, з них ріллі - 96,2 тис. га, 75,9 тис. га – заболочення, з них ріллі 38,9 тис. га, 2,2 тис. га – кам’янисті, з них ріллі 0,4 тис. га.

Мочаристі ґрунти або мочарі носять природно - антропогенний характер.

Висока розораність, насиченість сівозмін просапними культурами та шаблонна система обробітку - основні причини, які призводять до збільшення площ з мочарами.

Як елемент ландшафту, вони являють собою періодично перезволожену за рахунок підгрунтових вод ділянку місцевості, яка знаходиться в автоморфних умовах зволоження - на вододілах та схилах балок.

Так в Ямпільському, Томашпільському, Крижопільському, Піщанському, Могилів – Подільському, Чечельницькому і Чернівецькому районах на площі 18,1 тис. га, на вододілах та їх схилах, де ґрунтоутворюючі породи щільні дочетвертинні глини або ж оглеєні леси підстелені ними, утворились чорноземні - лучні мочаристі та мочарні ґрунти.

Мочарі, порівняно з оточуючими їх ґрунтами відрізняються більш важким гранулометричним складом і відсутністю агрономічно цінної структури: у вологому стані вони в'язкі, дуже липкі, в сухому – дуже злиті, щільні, тріщинуваті.

Частота появи і ступінь перезволоження таких ґрунтів залежить від погодних умов (після сухих років вони зникають, а після вологих, навпаки, збільшуються).

Періодичність у водному режимі ускладнює їх використання.

В місцях розміщення цих ґрунтів на схилах більше 7 градусів, в роки з надмірною кількістю опадів, виникають зсуви, які спричиняють руйнування поверхні ґрунту. Значна площа їх уже заліснена, але ще до 200 га знаходиться під сільськогосподарськими угіддями (переважно під малопродуктивними пасовищами).

В Хмільницькому, Калинівському, Вінницькому, Козятинському та Літинському районах рельєф місцевості являє собою слабохвилясту рівнину з добре вираженими мікропониженнями округлої або овальної форми з плоским дном, декілька метрів в діаметрі і в глибину 0,5 – 2,0 м, які у весняно - літній період заповнюються талими та дощовими водами, що також викликає тривале перезволоження ґрунтів. а іноді і постійне заболочення, і ускладнює їх використання.

У області водною ерозією пошкоджено 851,1 тис. га, з них 743,8 тис. га сільськогосподарських угідь або 41,1% від загальної площі обслідуваних земель, в тому числі ріллі 598,3 тис. га, (80,4% від обслідуваних с. - г. угідь).

Найбільший відсоток еродованих земель в Барському, Крижопільському, Томашпільському, Муровано-Куриловецькому, Чечельницькому і Шаргородському районах (60 – 67%), найменший - у Липовецькому, Калиновському і Вінницькому районах (9 – 14%).

Значні збитки сільськогосподарським угіддям, в основному орним землям, наносить водна ерозія ґрунтів. Як видно з таблиці 7 - 39% орних земель в тій чи іншій мірі зазнають впливу площинної ерозії.

Починаючи з 1961 року водна ерозія з року в рік охоплює все більші території. Так, за період з 1961 р. по 1980 р. площа еродованих ґрунтів збільшилась на 67,4 тис. га (13%), з 1980 р. по 1990 рік – на 58,9 тис. га, (10%), а з 1991 р. по 1996 р. зменшилась на 21,9 тис. га (4%), що пояснюється, насамперед переведенням ріллі на схилах більше 70 в інші види сільськогосподарських угідь (кормові).

В 1983 році Південним відділенням Українського науково – дослідного інституту захисту ґрунтів від ерозії виконані роботи по визначенні втрат від ерозії ґрунтів у Вінницькій області.

Із приведених результатів виходить, що Вінницька область за всю історію землеробства втратила 140,6 тис. га умовних сільськогосподарських угідь, в тому числі біля 103 тис. га умовної ріллі.

Для відновлення втраченої за ці роки родючості 1 га еродованої ріллі необхідно внести в середньому біля 1000,0 т гною, 9,0 т аміачної селітри, 17,1 т простого суперфосфату і майже 80,0 т калійної солі.

В результаті водної ерозії щорічно в області втрачається 5,9 млн. т ґрунту, який містить 153,5 тис. т гумусу, 8,8 тис. т азоту, 8,1 тис. т фосфору і 81,9 тис. т калію. В перерахунку на еквівалентну кількість добрив ці втрати виражаються втратами 2,3 млн. т гною, 25,2 тис. т аміачної селітри, 43,1 тис. т суперфосфату і 199,6 тис. т калійної солі.

Як бачимо, водна ерозія наносить величезні втрати сільськогосподарському виробництву області.

Виникнення і розвиток ерозійних процесів пов’язано з багатьма причинами. Однією із них є нераціональне використання землі, якому сприяє:

інтенсивне розорювання схилових земель (більше 30) і вирощування на них просапних культур (особливо цукрових буряків);

відсутність комплексів в проведенні протиерозійних заходів;

перенасичення просапними культурами структури посівних площ.

Відповідно нормативів для оцінки ерозійної небезпеки: розораність території області – 65%, сільськогосподарських угідь – 86%, в тому розораність схилів > 20 – 80%, співвідношення ріллі до стабільних земельних угідь (сіножаті, пасовища, ліси, болото) – 2,7, - клас ерозійної небезпеки в області – сильний і катастрофічний.

Для одержання максимального врожаю і високої якості продукції необхідно створити і підтримувати оптимальну реакцію ґрунтового розчину. Більшість сільськогосподарських культур вимагає слабокислу та близьку до нейтральної реакцію ґрунтового розчину.

Ґрунти області мають в основному слабокислу, близьку до нейтральної та нейтральну реакцію ґрунтового розчину (1165,8 тис. га – 92,2% від обстеженої площі). Тільки 97,8 тис. га потребують першочергового вапнування (таблиця 5).

Систематичне внесення фосфорних добрив істотно підвищує вміст як загального фосфору, так і його рухомих форм. Інтенсивність нагромадження доступних фосфатів неоднакова на різних типах ґрунтів. 88,2% або 1113,9 тис. га обстежених ґрунтів мають середній, підвищений, високий і навіть дуже високий вміст рухомого фосфору і тільки 149,7 тис. га або 11,8% - низький і навіть дуже низький.

Родючість ґрунтів щодо калію визначається динамічними показниками вмісту його рухомих і фіксованих сполук, зумовлених генетичними властивостями ґрунтів. Збільшення вмісту рухомого калію у ґрунтах пов’язано насамперед із внесенням добрив. Взаємодіючи з ґрунтом, калійні добрива створюють сполуки різної розчинності, рухомості і доступності сільськогосподарським культурам. В межах кожного типу ґрунтів здатність поповнювати запаси обмінного калію в міру його засвоєння культурами різна. Так 879,5 тис. га або 69,6% ґрунтів області характеризуються підвищенням, високим і навіть дуже високим вмістом обмінного калію, 380,4 тис. га (22,5%) – середнім і 3,7 тис. га (0,3%) – низьким.

Перевищення мінеральних добрив над органічними може обумовлювати істотні зміни вбирного комплексу чорноземних ґрунтів. За даними стаціонарних дослідів при такому співвідношенні збільшується рухомість гумусу, з колоїдного комплексу вилуговується кальцій, відбувається підкислення ґрунтового розчину.

Використання підвищених доз мінеральних добрив, може негативно впливати на навколишнє середовище: викликати підкислення ґрунтового розчину, забруднення ґрунтових вод в результаті фільтрації добрив (особливо азотних), нагромадження надлишкових запасів нітратного азоту в продукції рослинництва, забруднення водосховищ залишками добрив в результаті процесу ерозії.

Що ж до радіоактивного забруднення, то найбільше забруднені ґрунти Чечельницького, Тульчинського, Немирівського і Шаргородського районів. 190,5 тис. га земель знаходиться в зоні посиленого радіаційного контролю, що становить 7,2% від загальної площі області. В цій же зоні знаходиться 89 населених пунктів.

Для зменшення доступу радіоактивних речовин в умовах Вінницької області найбільш ефективними заходами є вапнування кислих ґрунтів повними дозами вапна, регулярне внесення органічних і мінеральних добрив, якісний обробіток ґрунтів з застосуванням оранки на всю глибину орного шару.

Зрошуванням в області охоплено 24,0 тис. га, з яких 4,8 тис. га потребують підвищення технічного рівня гідромеліоративних систем. Води всіх джерел придатні для зрошування. Засолених і солонцюватих ґрунтів в області не виявлено.

Площа осушених земель 57,3 тис. га, з них 56,4 тис. га сільськогосподарські угіддя, з яких на площі 2,8 тис. га необхідно провести реконструкцію відновлення осушної мережі.

Сучасне використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових і водних територій, що призвело до деструктивних процесів в агроландшафтах, а в окремих регіонах до екологічної кризи.

Внаслідок незадовільного фінансування знизились темпи робіт з освоєння ґрунтозахисної системи землеробства з контурно – меліоративною організацією території.

Протягом 2001 року посаджено 107 га полезахисних лісосмуг та інших захисних насаджень, рекультивовані 123 га земель в тому числі: під сільськогосподарські угіддя – 116 га, лісові насадження 4 га рекреаційні та інші цілі - 2 га. Знято родючого шару ґрунту 0,8 тис. куб. м, покращено малопродуктивних сільськогосподарських угідь родючим шаром – 68 га, в тому числі ріллі – 68 га. Заскладовано родючого шару ґрунту – всього – 3853 тис.куб.м, в тому числі накопиченого на цукрових заводах – 3425 тис. куб. м.

Надра

Наявність в області різноманітних корисних копалин обумовлено структурно – генетичними особливостями геологічної будови. В межах області поширена платформенна та перехідна до геосинклінальної геоструктурної зони земної кори. Кожна з цих зон характеризується специфічними рисами геологічної будови і поширенням в її межах характерних комплексів корисних копалин. В геологічній будові приймають участь різноманітні за своїм мінеральним та хімічним складом і генезисом гірські породи, від найбільш давніх архейської ери до сучасних четвертинного періоду. Історія геологічного розвитку території в повній мірі, відображає процеси розсіювання і концентрації корисних копалин та періоди їх накопичення в осадових породах.

За звітний період геолого – розвідувальних робіт не проводилось, а на державному балансі запасів нараховується 369 родовищ, 62 родовища розроблялися 2001 році. Корисні копалини Вінниччини представлені переважно сировиною для будівельної промисловості, в меншій мірі для переробної, хімічної та металургійної.

Враховуючи соціально – економічні умови розвитку регіону, приоритетним напрямком необхідно визначити освоєння розвіданих запасів (понад 15млн.т) бурого вугілля та запасів торфу оцінених по 47 балансових родовищах - 11028 тис. т. в Літинському районі.

Освоєння Бахтинського родовища флюориту може забезпечити потреби металургійної промисловості на декілька десятиліть. В 2000р. ДРГП “Північнологія” завершено геологорозвідувальні роботи по підрахунку запасів родовища, які затверджені в ДКЗ України і становлять близько 25млн. тонн. Вихід флюоритового концентрату складає 21,14 % при вмісті CaF2 – 67,8%. Дана висока оцінка придатності флюоритового концентрату вітчизняними та окремими іноземними науковими закладами.

Використання місцевих фосфоритів для підвищення родючості ґрунтів дало б можливість відмовитись від імпортної сировини, яка в екологічному плані небезпечніша, ніж місцева.

Детально вивчені родовища будівельної сировини повністю задовольняють потреби будівельної індустрії. Слід відзначити окремі родовища граніту, що можуть використовуватись як облицювальний камінь та пористо - вапнякового каменю придатного для розпилювання на стінові блоки.

Необхідно розвивати напрямок використання властивостей лікувальних радонових вод Хмільницького родовища радонових вод, мінеральних вод з содовою мінералізацією, які виявлені і вивчені на Наддністрянщині. Значна перспектива розкривається в освоєнні проявів природних столових вод, яких в області нараховується близько 50.

Перспективи у вивченні надр повинні бути спрямовані на оцінку розсипних титанових руд в Оратівському районі, залізних руд і флогопіту у Вінницькому районі та проведення геологознімальних і пошукових робіт з метою виявлення нових напрямків щодо освоєння надр. Дані по видобутку корисних копалин і по ліцензуванню родовищ приведені в таблиці 2.4.1. і 2.4.2.

Відходи

Всього в області за 2001 рік утворилося 26603,2 тис. тонн відходів, 25944,96 з яких є вторинною сировиною .

На протязі року зі знов утворених відходів вторинної сировини було використано всього 25 % загальної кількості на виробництво товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення, відходів спиртового виробництва на корм худобі.

В результаті безгосподарності знищуються високоефективні відходи вторинної сировини, велика кількість цінної сировини нагромаджуються в навколишньому середовищі, забруднюючи його. Площа продуктивних земель, на яких нагромаджуються відходи, становить біля 450 га.

За 2001 рік утворилося 29.44 тис.т. промислових відходів 1-4 кл. небезпеки, з накопиченими в попередні роки промисловими відходами наявність відходів на 1.01.2002 р. становить 441.8 тис.т. Збільшення кількості відходів в порівнянні з минулим роком пояснюється тим, що в результаті проведених геодезичних досліджень було взято на облік стихійне звалище відходів виробництва мінеральних добрив на ВО “Хімпром”, які накопичувалися на протязі останніх 10 років.

Загальна кількість організованих полігонів твердих побутових відходів по області нараховується 35 одиниць, на які в 2001 році вивезено 773 тис.м.куб. відходів.

В області виявлено 903 ділянки зайняті стихійними сміттєзвалищами, 300 з яких ліквідовано на протязі року.

Держуправлінням в 2001 році погоджено отримання дозволу на транскордонне перевезення відходів в кількості 1109.5 т. Це склобій, обрізки ганчір’я, пух-перо.

В результаті проведеної попередньої інвентаризації наявності заборонених, невідомих та непридатних пестицидів виявлено 790.8 т цих небезпечних відходів. Окрім того в Джуринському отрутомогильнику ще в 1978 році заскладовано 1023.7 т цієї категорії відходів з 9 областей України.

В 2001 році Державним проектним інститутом Міноборони України проведено дослідження впливу відходів ракетного палива на стан довкілля в військовій частині на території області, де вони зберігаються. За даними інституту в 2002 році буде прийнято рішення по їх утилізації.

Не вирішеними проблемами у сфері поводження з відходами в межах області залишаються:

утилізація промислових відходів: гальванічних шламів, фосфогіпсу;

утилізація накопичених біля 2000 т. заборонених та невизначених пестицидів;

не вирішення проблеми утилізації твердих побутових відходів для обласного центру.

Рослинний світ

Основними лісокористувачами в області являються ДЛГО "Вінницяліс" об'єднання "Віноблагроліс" головне управління с/г та продовольства облдержадміністрації, Вінницьке військове лісництво Шепетівського військового лісгоспу. За даними безперервного лісовпорядкування загальна площа лісів підприємств ДЛГО "Вінницяліс" станом на 1.01.2002 року складає 216168 га. Лісокористувачами цієї площі є 9 ДЛГ , Вінницький ЛВК, 4 ДЛМГ. Площа земель лісового фонду об'єднання "Віноблагроліс" 115732га.

У зв'язку із реформуванням частини колишніх державних с/г підприємств, створення на їх основі нових підприємств різних форм власності 26 червня 2001 року Вінницькою обласною Радою було прийнято рішення № 446 "Про припинення права користування земельними ділянками лісового фонду колишніх державних с/г підприємств (радгоспів)", яким припинено право постійного користування земельним ділянками лісового фонду колишніх державних сільськогосподарських підприємств загальною площею 12113 га. Рішенням доручалося обласному управлінню земельних ресурсів здійснити всі організаційні заходи щодо вирішення питання про надання зазначених земель лісового фонду у постійне користування спеціальним лісогосподарським підприємствам комунальної власності, проте це питання не вирішене до даного часу.

Спад промислового виробництва та пов’язане з цим суттєве зменшення викидів шкідливих речовин у атмосферу призвело до зменшення негативного впливу на ліси.

Великої шкоди лісовим масивам області було нанесено стихійним лихом, що сталося в кінці листопада 2000 року. Площа пошкоджених лісів становить 230755 га, маса пошкодженої деревини близько 6,6 млн. м3. Особливо постраждали лісові масиви Крижопільського, Могилів - Подільського, Ямпільського ДЛГ, Тульчинського ДЛМГ. В окремих місцях пошкоджено 60-80 % загальної кількості дерев. У 2001 році всі зусилля лісокористувачів були направлені на ліквідацію наслідків стихії. В першу чергу проводилося очищення лісів від захаращеності. За даними ДЛГО "Вінницяліс" роботи завершені на всій площі, по ВОСЛП "Віноблкомунліс" виконані на 85%.

Пошкоджені стихією насадження ослаблені, реальною залишається загроза масової появи шкідників та хвороб лісу, виникнення лісових пожеж. У Немирівському лісництві Іллінецького ДЛГ було виявлено вогнище небезпечного шкідника лісу золотогуза, яке було знищене за допомогою авіації. Випадків виникнення лісових пожеж на території області у 2001 році не виявлено.

У 2001 році рубки головного користування проводили підприємства, які входять до складу ДЛГО "Вінницяліс", Вінницьке військове лісництво Шепетівського військового лісгоспу . які виконали ці роботи у відповідності із затвердженими лімітами.

В зв'язку із зміною користувача та меж земельних ділянок лісового фонду . не виконанням робіт по внесенню корективи до розрахункової лісосіки Держуправлінням екоресурсів не погоджений ліміт рубок головного користування для ВОСЛП "Віноблкомунліс".

Систематичне невикористання у повному обсязі затвердженого ліміту лісосічного фонду сільгосппідприємствами головного управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації у попередні роки, привело до накопичення стиглої і перестиглої деревини, погіршення санітарного стану та продуктивності лісів.

Збільшення із 2000 року об’ємів рубок головного користування по ДЛГО "Вінницяліс" призвело до збільшення об’ємів лісовідновлення. На всіх лісосіках попереднього року, а також по можливості поточного року, створені лісові культури із цінних порід дерев (дуб, сосна, ялина, ясен, клен, липа).Об'єднанням "Віноблагроліс" створено 165,4га лісових культур на ділянках головного користування попередніх років.

У зв'язку із зменшенням фінансування, об'єми лісорозведення скоротилися у порівняні із 1999 роком більше ніж у 3 рази. В той же час в області спостерігається водна ерозія ґрунтів і виникає необхідність у збільшені об'ємів лісорозведення. По тій же причині у 4 рази зменшилися об'єми створення полезахисних смуг.

З метою охорони лісів від пожеж всіма лісокористувачами в пожежо - небезпечний період (квітень-жовтень) розроблені комплексні плани по охороні лісів від пожеж, які погоджені із відповідними органами і затверджені у районних держадміністраціях. На цей час заборонено в'їзд на територію лісових масивів приватного автотранспорту, розпалювання вогнищ. Для відпочинку населення обладнані спеціальні площадки. В лісництвах встановлено постійне чергування працівників лісової охорони.

У випадках виявлення осередків шкідників та хвороб працівники лісової охорони зобов'язані негайно інформувати про це керівників підрозділів та підприємств з метою прийняття мір по локалізації осередків.

Значним залишається антропогенний вплив на ліси. Важке економічне становище значної частини населення призводить до неконтрольованого збору рослин - первоцвітів, лікарських рослин, випасу худоби.

Результатом являється скорочення ареалу окремих видів рослин, зменшення їх чисельності. За останні 2 роки спостерігається збільшення кількості заготовленої лікарської сировини. Основними видами лікарських рослин являються квіти бузини, березові бруньки, плоди глоду та горобини, кора дуба, деревій, квіти липи, полин, хвощ польовий, чистотіл, плоди шипшини. Разом з тим ліміт на спеціальне використання лікарської сировини не доводився.

У зв'язку з тим, що населенням для власних потреб заготовляється значна кількість різних видів лікарських рослин, маса заготовленої лікарської сировини значно більша як за кількістю, так і за видовим складом. Це говорить про недостатню охорону лікарських рослин користувачами земельних угідь.

Проблемі озеленення міст та інших населених пунктів не приділяється належна увага. У 2001 році створено лише 1,8 гектара нових зелених насаджень. Як і лісам області зеленим насадженням міст та населених пунктів було нанесено великої шкоди в результаті ожеледі, яка сталася наприкінці 2000 року пошкоджено тисячі дерев, які в подальшому були зрізані. В даний час гостро постає питання заміни зрізаних, пошкоджених дерев. Вирішення цієї проблеми потребує значної кількості посадкового матеріалу, коштів, робочої сили. Таку роботу необхідно провести у найближчі роки у максимальних об'ємах.

Тваринний світ

Загальна характеристика

Охорона, використання і відтворення тваринного світу, регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища перебування диких тварин, забезпечення умов постійного існування усього видового складу і популяційного різноманіття в стані природної волі, неволі чи напіввільних умовах забезпечується спеціально уповноваженими органами та користувачами мисливських угідь області.

На території області мешкають 40 видів ссавців, 250 видів птахів, 30 видів риб, з яких занесено до Європейського червоного списку тварин і рослин та Червоної книги України 12 видів ссавців, 9 видів птахів, 4 види риби.

Право ведення мисливського господарства в області надано 45 підприємствам, з них закріплені мисливські угіддя мають 38 підприємств. Загальна площа мисливських угідь становить 1963,1 тис. га, у тому числі охоплених мисливським впорядкуванням 117,9 тис. га. Протягом року на 695 тис. га проведено облік чисельності мисливських тварин.

Основна площа мисливських угідь 1836,7 тис. га, або 93,6 % - закріплено за обласною організацією УТМР, яке нараховує 28 мисливських господарств. За ВДЛГО "Вінницяліс" закріплено 117,7 тис. га. за Вінницькою гарнізонною радою ВМТ МО України - 8,7 тис. га.

Загальні витрати на ведення мисливського господарства в області за 2001 рік склали 812,6 тис. грн. (в тому числі за рахунок держбюджету - 90,3 тис. грн.) що на 172,2 тис. грн., або на 27,7 % більше в порівняні з 2000 роком. Із загальних витрат 496,3 тис. грн., або майже 61,1 % - витрати на охорону, відтворення та облік диких тварин, впорядкування мисливських угідь, в тому числі на облік мисливських тварин - 10,4 тис. грн., на впорядкування мисливських угідь - 8,3 тис. грн., на охорону диких тварин - 122,15 тис. грн., на відтворення мисливських тварин, включаючи біотехнічні заходи - 355,5 тис. грн. Надходження від ведення мисливського господарства за рік склали - 777,5 тис. грн. Окупність ведення мисливського господарства по області склала за рік 95,7 %, тоді як за 2000 рік цей показник дорівнював 115 %. В середньому по області у розрахунку на 1 тис. га мисливських угідь на охорону диких тварин витрачено 62,2 грн., що в 1,7 рази більше, ніж за попередній рік, а на відтворення мисливських тварин (включаючи біотехнічні заходи) - 181,1 грн., що на 27,8 % більше, ніж у 2000 році.

Основними видами мисливських тварин, які мешкають на території області є: козуля, кабан, заєць - русак, білка, ондатра, лисиця, куниця, із пернатої дичини - качки, кулики, лиска, сіра гуска, сіра куріпка.

З наростанням антропогенного впливу умови існування дикої фауни в її природному стані не покращуються, що привело до скорочення чисельності мисливських тварин. Так, поголів'я лосів за 2001 рік скоротилося в порівняні з 2000 роком на 48 голів або на 28,4 %, ( в порівняні з 1990 роком, коли популяція лосів складала 520 голів, зменшилося на 399 голів, або на 76,7 %).

Скорочення спостерігається і серед інших звірів: козулі на 483 голови, бобра на 91 голову, а також зменшилося поголів'я всіх видів пернатої дичини: фазани - на 1153 голови, , качки - на 8554 голів, лиска - на 8992 голови. Різко зросла чисельність лебедя - шипуна ( в порівнянні з 1995 роком майже в 3 рази), що в значній мірі впливає на ріст чисельності пернатої дичини.

У 2001 році в порівнянні з 2000 роком збільшилася чисельність окремих видів тварин: олень плямистий - на 1,2 %, тхір чорний - на 249,1 %, дещо зросла чисельність кабана, оленя благородного, єнотовидного собаки, видри, ондатри.

У 2001 році проводилася робота по розселенню плямистих оленів. Розселені в попередні роки нові популяції байбака та оленя благородного прижилися в області, їх чисельність збільшується. Так, байбака було розселено в 1996 році 54 голови, чисельність за ці роки збільшилася майже в 2,4 рази і на кінець 2001 року становила 128 голів, оленя благородного в 1998 році було розселено 35 голів, а на кінець 2001 року його чисельність становила 59 голів.

Також зростає в області чисельність зубра європейського станом на 1.01.2002 р. поголів'я тварин становило 117 голів. В 2001 році проведено 6 селекційно - вибіркових відстрілів, порушення чинного законодавства під час відстрілів не виявлено. За останні роки значно розширився ареал мешкання зубра і на 2001 рік становить більше 32 тис. га., разом з тим щільність виду на окремих територіях переважає оптимальну, в зв'язку з чим необхідно проведення відлову та переселення частини субпопуляції в



Назад
 


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

281311062 (руководитель проекта)
401699789 (заказ работ)
© il.lusion,2007г.
Карта сайта
  
  
 
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Союз образовательных сайтов