Лучшие автора конкурса
1. saleon@bk.ru (141)
4. patr1cia@i.ua (45)


Мир, в котором я живу:
Результат
Архив

Главная / Украинские Рефераты / Екологія / Природоохоронна діяльність у Вінницькій області


Природоохоронна діяльність у Вінницькій області - Екологія - Скачать бесплатно


ЗМІСТ

1. Екологічна ситуація у Вінницькій області 3

2. Антропогенний вплив на природне середовище 6

2.1. Атмосферне повітря 6

2.2. Водні ресурси 7

2.2.1. Загальна характеристика 7

2.2.2. Характеристика стану поверхневих водойм області 10

2.2.3. Створи річки Південний Буг. 12

2.2.4. Створи річки Дністер. 12

2.3. Земельні ресурси та ґрунти 13

2.4. Надра 17

2.5. Відходи 18

2.6. Рослинний світ 19

2.7. Тваринний світ 21

2.7.1. Загальна характеристика 21

2.7.2. Ведення рибного господарства. 23

2.8. Території та об`єкти з особливим статусом охорони 24

3. Мережа державного моніторингу області. Основні тенденції забруднення природного середовища 25

3.1. Мережа державного моніторингу області 25

3.2. Основні тенденції забруднення природного середовища 27

3.2.1. Водний басейн 27

3.2.2. Притоки ріки Південний Буг 27

3.2.3. Притоки ріки Дністер 28

3.2.4. Повітряний басейн 29

3.2.5. Грунти 30

3.2.6. Підземні води 31

3.2.7. Характеристика стану поверхневих водойм області 32

3.2.8. Створи річки Південний Буг 34

3.2.9. Створи річки Дністер 34

4. Вплив факторів довкілля на здоров`я населення 36

4.1. Демографічна ситуація по Вінницькій області за 2001 рік 36

4.2. Захворюваність населення Вінницької області 39

4.3. Епідемічна ситуація в регіоні 40

4.4. Стан здоров’я населення репродуктивного віку. 43

4.5. Захворюваність населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС 44

5. Характеристика основних екологічних проблем області та м.Вінниці 44

5.1. Рослинний світ 44

5.2. Земельні ресурси 44

5.3. Екологічні проблеми на територіях природно-заповідного фонду. 44

5.4. Промислові відходи 45

5.5. Водні ресурси 45

5.6. Атмосферне повітря 46

6. Екологічна (природо-техногенна) безпека 46

6.1. Екологічна безпека Вінницької області 46

6.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності 48

6.2. Ядерна та радіаційна безпека 49

7. Державний контроль у галузі охорони 49

8. Управління у галузі охорони довкілля 53

8.1. Вдосконалення системи управління в галузі охорони довкілля у Вінницькій області, стан фінансування екологічної галузі 53

9. Виконання загальнодержавних та національних програм 54

10. Наукові дослідження в галузі екології 54

11. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи 54

11.1. Стан екологічної освіти всіх рівнів 54

11.2. Інформування громадськості 55

11.3. Громадські рухи 57

12. Міжнародне співробітництво у сфері екології 58

13. Висновки 59

14. Додатки 60

14.1. Додаток 1 60

14.2. Додаток 2 61


Екологічна ситуація у Вінницькій області

Вінницька область розташована в лісостеповій зоні. Північно-східна частина області зайнята Придніпровською височиною (висотою 322 м), південно-західна – Подільською височиною (висотою до 362 м). Поверхня області – хвиляста рівнина, полого нахилена у південному і південно-східному напрямах, розчленована глибокими долинами річок, подекуди – ярами та балками. Значна глибина розчленування в Придністров’ї.

В геоструктурному плані основна частина території області припадає на південно-західну окраїну Українського кристалічного масиву, складеного архей-протерозойськими метаморфічними породами і тільки її південно-західна окраїна розташована на Волино-Подільській плиті, де породи фундаменту перекриті відносно потужною товщею більш молодих, переважно осадових відкладів.

Клімат помірно континентальний з м’якою зимою й теплим вологим літом. Пересічна температура січня -4, -6 °С, липня +18,6, +20,5 °С. Річна кількість опадів 520 –590 мм, з них близько 80% припадає на теплий період року.

Область займає площу 26,5 тис.кв.км, що становить 4,5% території України.

Вінниччина межує з республікою Молдова. Державний кордон проходить на південному заході області, по річці Дністер, на ділянці довжиною в 202 кілометри. Крім того, вона межує з 7 адміністративними областями України: Житомирською з півночі, Київською із північного сходу, Черкаською з сходу, Кіровоградською з південного сходу, Одеською з півдня, Чернівецькою з південного заходу та Хмельницькою з заходу.

Вінниччина багата на різноманітні корисні копалини. Найбільше господарське значення мають родовища каолінів та будівельного каменю.

Ґрунти переважно опідзолені (до 65%). На північному сході переважають чорноземи. В центральній частині – сірі, темно-сірі й світло-сірі лісові, на південному сході і в Придністров’ї – глибокі чорноземи та опідзолені грунти. Близько 70% території області розорано.

Загальна площа лісового фонду області – 356,5 тис.га (13,5% території області). Переважають широколисті ліси з дуба, граба, липи, ясена, клена, в’яза; рідше змішані – сосна, дуб, береза граб.

На території області протікає близько 3,6 тис. річок і струмків загальною довжиною 11,8 тис.км, в т.ч. 230 річок завдовжки понад 10 км. Вони належать до басейнів Південного Бугу, Дністра та Дніпра. На річках створено 74 водосховища та понад 4 тисячі ставків сумарна площа яких становить близько 32 тис.га.

Чисельність населення області (станом на 01.01.2001 р.) 1799,3 тис.чол., в т.ч. міського - 877,1 тис.чол. (48,7%) сільського - 922,2 тис.чол. (51,3%) Щільність населення на км2 — 69,0 чол.

В структурі промислового виробництва провідне місце належить переробній промисловості - 70,5%, в т.ч. харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів - 46,8%, машинобудування -11,9%. На долю виробництва та розподілення електроенергії, газу, тепла, води припадає 28,3%. На добувну промисловість – 1,2%.

Площа сільськогосподарських угідь складає 2020,1 тис.га, або 4,8% угідь України, з них: ріллі 1730,6 тис.га - 5,2% ріллі України; багаторічних насаджень - 51,9 тис.га.

Сучасний стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області характеризується як відносно стабільний.

Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в 2001 році зменшилась в порівнянні з 2000 роком з 80,1 до 71,7 тис.тон. Це пов’язано, в основному, з покращенням якості твердого палива, особливо на Ладижинській ТЕС, на долю якої припадає 76, 9% викидів. Друга причина - газифікація ряду підприємств, зокрема цукрових заводів на долю яких приходиться 5,2% викидів. Так з 28–ми заводів, що переробляли цукровий буряк в 2001 році – 17 працювали на природному газі.

Разом з цим спостерігається ріст викидів від автомобільного транспорту. Зокрема у м.Вінниці кількість викидів від автотранспорту в 2000 році становила 19, 5 тис. тонн, що значно перевищує викиди від стаціонарних джерел (2,14 тис. тонн). В результаті, середньорічні концентрації оксиду вуглецю в повітрі в м. Вінниці за даними автоматичних постів обласного центру гідрометеорології становили 1,33 ГДК, а максимальні концентрації – 5,33 ГДК.

Якість води у поверхневих водоймах області в цілому, за основними показниками, знаходилася на рівні 2000 року. За органолептичними показниками якість води у річці Південний Буг та її притоках Рів і Соб у 17 випадках із 160 не відповідала нормам. Але у цілому вода поверхневих водойм Вінниччини за більшістю хімічних показників безпечна. Згідно даних радіологічного контролю радіаційна обстановка поверхневих вод басейну річки Південний Буг благополучна.

Сумарний забір води в порівнянні з 2000 р. в області зменшився з 711,5 до 708,4 млн.м3. Нормативно очищених вод скинуто на 3,156 млн.м3 менше.

Кількість скинутих забруднених вод збільшилась з 63,10 млн.м3 в 2000-му до 67,86 млн.м3 в 2001-му році. Найвагомішим фактором забруднення водойм є незадовільна робота очисних споруд каналізації.

На території області експлуатується 40 очисних споруд каналізації біологічного та механічного типу очищення зворотних вод, потужність яких становить 84,41 млн.м3/ рік. В 2001 р. на вказаних ОСК нормативно очищено 5,838 млн.м3 зворотних вод, в той же час недостатньо очищено 67,717 млн.м3 стоків. При цьому необхідно зазначити, що минулий рік був несприятливим для біологічної очистки стічних вод, оскільки під час льодоламу (листопад – грудень 2000 р.) були тривалий час знеструмлені майже всі ОСК, активний мул загинув.

Стан будівництва, реконструкції, модернізації ОСК викликає занепокоєння. В 7 - ми райцентрах області взагалі відсутні централізовані системи каналізації.

Для виділення в натуру прибережних захисних смуг річок і водойм, виготовлено і виноситься в натуру проект прибережної захисної смуги ріки Південний Буг. На стадії розробки знаходиться аналогічний проект для ріки Дністер. Однак, через відсутність коштів на виконання проектних робіт стримується розробка та винесення в натуру проектів прибережних захисних смуг малих річок і водойм.

Найбільш проблемними об’єктами Вінницької області в поводженні з відходами є полігон твердих побутових відходів м.Вінниці, що знаходиться в селі Стадниця Вінницького району, золовідвал Ладижинської ТЕС у с.Заозерному Тульчинського району, відходи фосфогіпсу на виробничому об’єднанні “Хімром” у м.Вінниці, могильник непридатних та невизначених отрутохімікатів біля с.Джурин Шаргородського району.

Існуючий полігон твердих побутових відходів м.Вінниці вичерпав свій ресурс ще в 1987 році, його експлуатація офіційно заборонена з 1994 року.

Золовідвал Ладижинської ТЕС, що займає територію 186 га, вичерпав свій ресурс у 1984 році. Ладижинською ТЕС замовлено проект реконструкції золовідвалу, який знаходиться на стадії розробки.

Справжньою загрозою для навколишнього природного середовища стають накопичені колишніми КСП заборонені, невідомі та непридатні до застосування пестициди. В процесі попередньої інвентаризації, проведеної в листопаді-грудні 2001 року виявлено 790,8 т цих небезпечних відходів. Враховуючи 1023,7 т пестицидів, що заскладовано в Джуринському отрутомогильнику (Шаргородський район) у 1978 р., існування такої великої кількості токсичних речовин на території області є небезпечним для довкілля. Відомі випадки, коли непридатні пестициди виявляли за межами складів – на смітнику, в лісосмузі і навіть на березі річки. У Чечельницькому районі склад отрутохімікатів, внаслідок підпалу, було повністю знищено вогнем.

В області відмічається ріст загальної захворюваності населення у всіх районах і м. Вінниці. Загальна захворюваність збільшилась як серед дорослого населення, так і серед підлітків та дітей. Однак, за період, що аналізувався, не виявляється паралелізму між рівнями забруднення довкілля і рівнем захворюваності.

Стратегічним для області завданням є збільшення лісистості території з 14,2 до 20-25%.

Стихійним лихом, що сталося в кінці листопада 2000 року лісовим масивам області було завдано великої шкоди. Площа пошкоджених лісів становить 230755 га, маса пошкодженої деревини близько 6,6 млн. м3. Особливо постраждали лісові масиви. В окремих місцях пошкоджено 60-80 % загальної кількості дерев. У 2001 році усі зусилля лісокористувачів були направлені на ліквідацію наслідків стихії. В першу чергу проводилося очищення лісів від захаращеності. За даними ДЛГО "Вінницяліс" роботи завершені на всій площі, по ВОСЛП "Віноблкомунліс" виконані на 85%.

Пошкоджені стихією насадження ослаблені, реальною залишається загроза масової появи шкідників та хвороб лісу, виникнення лісових пожеж. У Немирівському лісництві Іллінецького ДЛГ було виявлено вогнище небезпечного шкідника лісу золотогуза, яке було знищене за допомогою авіації. Випадків виникнення лісових пожеж на території області у 2001 році не виявлено.

У зв'язку із зменшенням фінансування, об'єми лісорозведення скоротилися у порівняні із 1999 роком більше ніж у 3 рази, об'єми створення полезахисних смуг - у 4 рази. В той же час в області спостерігається водна ерозія ґрунтів і виникає необхідність у збільшені об'ємів лісорозведення.

Проблемі озеленення міст та інших населених пунктів теж не приділяється належна увага. Як і лісам області зеленим насадженням було нанесено великої шкоди в результаті ожеледі, яка сталася наприкінці 2000 року. В даний час гостро постає питання заміни зрізаних пошкоджених дерев. Однак у 2001 році створено лише 1,8 гектара нових зелених насаджень.

З наростанням антропогенного впливу умови існування дикої фауни в її природному стані погіршуються, що веде до скорочення чисельності мисливських тварин. Так, поголів'я лосів за 2001 рік скоротилося в порівняні з 2000 роком на 48 голів або на 28,4 %. Скорочення спостерігається і серед інших звірів: козулі на 483 голови, бобра на 91 голову. Зменшилося також поголів'я всіх видів пернатої дичини: фазани - на 1153 голови, , качки - на 8554 голів, лиски - на 8992 голови.

Різко зросла чисельність лебедя - шипуна ( в порівнянні з 1995 роком майже в 3 рази). У 2001 році в порівнянні з 2000 роком збільшилася чисельність окремих видів тварин: олень плямистий - на 1,2 %, тхір чорний - на 249,1 %, дещо зросла чисельність кабана, оленя благородного, єнотовидного собаки, видри, ондатри.

У 2001 році проводилася робота по розселенню плямистих оленів. Розселені в попередні роки нові популяції байбака та оленя благородного прижилися в області, їх чисельність збільшується. Також зростає в області чисельність зубра європейського станом на 1.01.2002 р. поголів'я тварин становило 117 голів.

У водоймах області зустрічаються 4 види риби занесеної до Червоної книги України: вирезуб, марена дніпровська, чоп великий, стерлядь. При проведені промислового вилову риби зустрічаються прилови в промислі 1-2 шт., в основному марена дніпровська.

На Вінниччині створено 20 заказників, 10 пам’яток природи , 11 парків - пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та 228 територій і об`єктів різних категорій місцевого значення. Вони займають площу 20624,69 га, що становить 0,78% території області. У 2001 році площа ПЗФ не змінилась.

Протягом 2001 року основним напрямком роботи було підтримання і розвиток існуючих територій та об`єктів ПЗФ, виявлення та проведення обстеження територій, перспективних для резервування та наступного заповідання.

Підготовлено матеріали на розгляд сесії обласної ради щодо трьох об`єктів місцевого значення загальною площею 493,2 га та завершено підготовчу роботу із створення загально-зоологічного заказника загальнодержавного значення “Згарський” площею 3018,7 га.

Для розширення територій з особливим статусом охорони з 2000 року проводиться формування екологічної мережі, яка повинна об`єднати існуючі та новостворювані об`єкти природно-заповідного фонду. Розбудова екологічної мережі області планується за рахунок створення національного природного парку “Південне Поділля”, трьох регіональних ландшафтних парків та тринадцяти заказників, площею 46,8 тис. га. Перелічені об`єкти повинні розширити сітку природних ядер, що з`єднуватимуться між собою екологічними коридорами. Створення перелічених структурних ланок дозволить у 2 - 2,5 рази збільшити площу природно-заповідного фонду області та сформувати цілісну систему екологічної мережі.

Антропогенний вплив на природне середовище

Атмосферне повітря

Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в 2001р. зменшилась в порівнянні з 2000р. на 8419 т, (див. табл.2.1.1 та табл.2.1.2), що, як видно з таблиці 2.1.4, пов’язано в основному із покращенням якості твердого палива, що використовується Ладижинською ТЕС:

Таблиця 2.1.4.

Параметр

2000 р.

2001 р.

Виробництво електроенергії млн. кВт / год.

4354,974

4394,799

Зольність вугілля, %

48,8

32,89

Калорійність вугілля, ккал / кг

3082

4036

Вміст сірки в вугіллі, %

2

0,86

Кількість спаленого вугілля, т

1817612

2000387

Основними забруднювачами повітряного басейну (див.табл.2.1.3) залишаються підприємства, основними видами економічної діяльності яких є : виробництво тепло - та електроенергії, транспорт, переробна промисловість. Доля викидів Ладижинської ТЕС складає 76, 9%, цукрових заводів області – 5, 16%. З 28 –и цукрових заводів, що переробляли цукровий буряк в 2001 р.( всього їх в області 38 ) працювали на природному газі 20, більшість з них провели режимно-налагоджувальні роботи на котлоагрегатах, що дозволило більш економічно вести режим спалювання, відповідно зменшило викиди в атмосферне повітря.

На контролі в держуправлінні в 2001р. було виконання підприємствами області 223-х заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин з очікуваним ефектом зменшення викидів на 3179,3 т. Виконано 21 захід з ефектом 471,7 т.

Найбільш значні серед виконаних :

організація гідропилоподавлення на Демидівському гранітному кар’єрі ( Жмеринський район);

проведення режимно-налагоджувальних робіт на Турбівському, Махаринецькому, Бродецькому, Бабинському, Крижопільському цукрозаводах; Тростянецькому спиртзаводі; Погребищенському маслозаводі; комунальних котельнях в м.м. Калинівка, Гайсин, Могилів – Подільський.

Залишились невиконаними режимно-налагоджувальні роботи на котлоагрегатах Кам’яногірського, Бершадського цукрозаводів, ДП “Комунальник” (смт. Турбів), Вінницького підшипникового заводу та ряду інших підприємств; не встановлено золовловлювач на котельні Росошанської паперової фабрики.

За статистичними даними кількість викидів від автомобільного транспорту в м. Вінниці в 2000 р. становили 19, 5 тис. т ( від стаціонарних джерел тільки 2,14 тис. т), це викликано значним збільшенням кількості автомобілів: 72 тис. ( в порівнянні з 1989р. – 25 тис.), як наслідок, середньорічні концентрації оксиду вуглецю в повітрі в м. Вінниці за даними автоматичних постів обласного центру гідрометеорології становили 1,33 ГДК, а максимальні концентрації – 5,33 ГДК.

Водні ресурси

Загальна характеристика

Обліком використання води по Вінницькій області охоплено 2900 водокористувачів, в т. ч. по промисловості – 250, комунальному господарству – 120, сільському господарству – 2415, інших – 115. Форми 2ТП – водгосп прийнято та проаналізовано від 537 споживачів.

Забір води в порівнянні з 2000 р. (див. табл. 2.2.1) зменшився на 3,1 млн.м3 з 711,5 до 708,4 млн.м3, а також спостерігалось незначне зменшення використання води на 3,3 млн.м3 з 696,2 до 692,9 млн.м3 в основному за рахунок зменшення використання підземних вод на господарсько – побутові потреби, а також зменшення об’ємів переробки цукросировини (в 2000 р. було використано технічної води – 7,383 млн.м3, в 2001 р. – 5,519 млн.м3).

Зменшення обсягу забору підземних вод з 34,29 млн.м3 до 32,49 млн.м3 пояснюється реформуванням сільськогосподарського комплексу, яке призвело до зменшення поголів’я тварин та птиці та встановлення водомірної апаратури.

Втрати при транспортуванні суттєво не змінились, відповідно в 2001 р.–14,81 млн.м3, а в 2000 р. – 14,84 млн.м3.

Використання води на різні цілі в розрізі галузей, млн.м3:

промисловість, в т. ч.

598,2

600,9

- енергетика

575,0

580,2

- сільське господарство

27,86

27,02

- транспорт

4,738

4,288

- зв’язок

0,037

0,030

- будівництво

0,096

0,101

- торгівля

0,039

0,029

- житлово-комунальна

64,80

60,27

Нормативно очищених вод скинуто в 2000 р. – 8,99 млн.м3, а в 2001 р. –5,838 млн.м3, що менше на 3,156 млн.м3 (див. Табл. 2.2.3), що пояснюється в основному зменшенням нормативно очищених на спорудах очистки вод по Ладижинській ТЕС ( 2000 р. – 2573,3 тис.м3, 2001 р. - 480,6 тис.м3 ).

Збільшилась кількість скинутих забруднених вод (див. табл. 2.2.2). В 2000 р. їх обсяг складав 63,10 млн.м3, а в 2001 р. – 67,86 млн.м3. Кількість забруднених вод без очистки збільшилась з 1,553 до 6,543 млн.м3, це пояснюється тим, що в об’єднанні “Вінницяводоканал” промивні води з водопровідної станції в обсязі 4,4 млн.м3 , в зв’язку із відсутністю норм ГДС, в 2001 році були віднесені в графу “забруднені без очистки”.

Використання води в системах зворотного водопостачання залишилось на тому ж рівні.

Збільшення скиду нафтопродуктів (див. табл. 2.2.4) (з 5,563 до 10,40 т.), хрому (з0,077 до 0,34 т.), нікелю (з 0,792 до 0,246 т.) пояснюється збільшенням цих речовин на скиді після ОСК м. Вінниці в порівнянні з 2000 р. Причиною цього є:

зменшення об’єму стічної води, яка надійшла в 2001р. на очисні споруди каналізації;

збільшення об’єму виробництва продукції підприємствами м. Вінниці;

зміна методики визначення нафтопродуктів в зв’язку з акредитацією лабораторії “Вінницяводоканал”.

Збільшення вмісту іонів кальцію (з 3,0 т в 2000 р. до 73,0 т в 2001 році) і сульфатів в стічних водах “Хімпрому” пояснюється збільшенням їх вимивання із відвалу фосфогіпсу та шламу станції нейтралізації.

На рівні минулого року залишились скиди БПК, азоту амонійного, нітритів, нітратів. Спостерігалось в порівнянні з 2000 роком зменшення вмісту фосфатів з 157,7 т до 116,1 т (станція Козятин, Калинівське ПВКГ та ВО “Вінницяводоканал”, ВО “Хімпром”).

Порівняльна таблиця основних показників по формі 2 – ТП (Водгосп)

N

п/п

Назва показників

2000 р.

млн.м3

2001 р.

млн.м3

Порівняння

млн.м3

Забір води, фактично

711,5

708,4

-3,1

- в т. ч. підземних

34,29

32,49

-1,8

Використано води:

696,2

692,9

-3,3

- в т. ч. на госппитні потреби

62,64

57,73

-4,91

- в т. ч. на виробничі потреби

619,0

621,6

2,6

- в т. ч. на зрошення

0,051

0,05

-0,001

- в т. ч. на сільгоспводопостачання

14,47

13,61

-0,86

Загальне водовідведення:

660,5

640,2

-20,3

- скинуто забруднених вод

63,10

67,86

4,76

- скинуто нормативно чистих вод

569,7

566,5

-3,2

- скинуто нормативно очищених вод

8,99

5,834

-3,156

- скинуто в накопичувачі

18,67

17,76

-0,91

Втрати при транспортуванні

14,84

14,81

-0,03

Оборотне та повторно – послідовне

водопостачання

85,2

85,32

0,12

Скинуті забруднені води без очистки

1,553

6,543

4,99

Скинуті забруднені води недостатньої

степені очистки

61,55

61,32

-0,23

На території області експлуатується 40 очисних споруд каналізації біологічного та механічного типу очищення зворотних вод, потужність яких становить 84,41 млн.м3/ рік.

В 2001 р. на вказаних ОСК нормативно очищено 5,838 млн.м3 зворотних вод, в той же час недостатньо очищено 67,717 млн.м3 стоків. Наведені цифри характеризують технічний стан ОСК в області. Необхідно відмітити, що минулий рік був несприятливий для біологічної очистки стічних вод, оскільки під час льодоламу (листопад – грудень 2000р.) були тривалий час знеструмлені майже всі ОСК, активний мул загинув, його відновлення стало можливим тільки в теплу пору року (липень – серпень 2001р.). Значні перевищення нормативів якості скиду були допущені на ОСК м. Жмеринка (як ПВКГ, так і заводу “Сектор”), мм. Шаргород, Іллінці, Томашпіль.

Стан будівництва, реконструкції, модернізації ОСК викликає занепокоєння. Лише в деяких населених пунктах області вказані питання в повній мірі вирішуються і будуються ОСК в смт. Піщанка, відбувається реконструкція ОСК в м. Шаргород ( за кошти приватного маслозаводу), розробляється проектна документація реконструкції ОСК м. Іллінці (є дві альтернативи) та смт. Чернівці.

В 7 - ми райцентрах області взагалі відсутні централізовані системи каналізації, в м. Жмеринка з 1998р. припинено будівництво каналізаційної мережі та КНС для підключення 400 – 600 тис.м3 / рік стоків із західної частини міста на міські ОСК, що нині працюють на 20 – 25% своєї проектної потужності.

Фінансування об’єктів, передбачених “Національною програмою екологічного оздоровлення Дніпра” (будівництво та розширення ОСК в смт. Оратів, Погребище, м. Козятин, с. Кашперівка Козятинського району) не відбувається.

У ряді населених пунктах області є значний дисбаланс між потужностями водогонів та каналізацій, це, насамперед, мм. Вінниця, Козятин, Ладижин, Немирів, смт. Муровані Курилівці, Томашпіль.

В 2001р. в поверхневі водойми області надійшло 622,44 млн.м3 зворотних вод, з них забруднених 67,862 млн.м3 (10,9%).

Безповоротне водоспоживання складає 41,09 млн.м3 (суттєвих змін порівняно з 2000р. не відбулося) (див. табл. 2.2.5). Перевищень лімітів використання води в 2001р. не виявлено.

В 2001р. на контролі в держуправлінні було187 водоохоронних заходів, з них виконано 26, серед них : будівництво додаткових та очищення діючих біоставків на Томашпільському ПВКГ та в/ч А2981 (смт. Вапнярка), збільшення потужності систем зворотного водопостачання на Немирівському спиртзаводі та ТОВ “Люстдорф” (м. Іллінці), відремонтовано греблю на Токарівському водосховищі, проведено частково берегоукріплювальні роботи біля Сабарівської ГЕС.

Внаслідок невиконання підприємствами водоохоронних заходів в поверхневі водойми області надійшло майже 8 тис.м3 неочищених стоків.

Перелік основних забруднювачів водних ресурсів області наведений в табл.2.2.6.

Характеристика стану поверхневих водойм області

Контроль стану поверхневих вод проводиться кількома суб’єктами моніторингу: Держуправлінням екології та природних ресурсів, обласною СЕС, Вінницьким ЦГМ, Південно-Бузьким басейновим водогосподарським об’єднанням (згідно схеми моніторингу у визначених створах), ВО “Вінницяводоканал”, ВАТ “Сутиський завод АЕА” (в районах водозаборів річки Південний Буг: м. Хмільника, м. Калинівки, м. Вінниці, смт. Сутисок).

За даними ВО ”Вінницяводоканал” (моніторинг стану річки проводився щоденно), кисневий баланс знаходився в межах норми, хоча спостерігалося коливання вмісту кисню, пов’язане з біогенними процесами. Середньомісячне значення вмісту азоту амонійного коливалося від 1,06 до 1,66 гранично – допустимих концентрацій, встановлених для рибогосподарських водойм (ГДК1), не перевищувало гранично допустимих концентрацій, встановлених для водойм господарсько-питного призначення (ГДК2). Найбільш забрудненими по цьому інгредієнту є ділянки річки в районі смт. Сутисок.

В теплий період мали місце випадки перевищення ГДК2 по показнику БСК5 (до 1,36 разів). Сольовий склад бузької води стабільний, мінералізація , вміст солей металів знаходився в основному в межах ГДК2, за виключенням вмісту заліза, марганцю, міді. Вміст іонів заліза залишався підвищеним практично на всіх водозаборах від 1,9 до 9 ГДК1 та від 0,3 до 1,5 ГДК2; марганцю від 8 до 10 ГДК1 та від 0,5 до 1,8 ГДК2; міді до 2 ГДК1. З середини другого кварталу спостерігалося постійне бактеріальне забруднення річки Південний Буг. В теплий період практично на всіх водозаборах колі-індекс перевищував нормативи (водозабір м. Вінниці – до 4 разів, м. Хмільника до 11,4 разів, смт Сутисок до 14,7 разів). В четвертому кварталі значне перевищення спостерігалося лише в районі смт. Сутисок.

За даними Південно–Бузького БВО, яке контролює вісім створів постійних спостережень на річці Південний Буг, та два створи постійних спостережень на притоках річки Південний Буг – річках Соб і Рів, вода в річці

назад |  1  | вперед


Назад
 


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

© il.lusion,2007г.
Карта сайта
  
  
 
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Союз образовательных сайтов