Але постаріння населення не єдина причина зростання смертності в області.

Суттєво зростає смертність населення в працездатному віці, особливо чоловіків. Так в 25-29 років чоловіки, в середньому, помирають в 3,5 рази частіше своїх ровесниць.

Порівняно з 1990 роком смертність чоловіків в працездатному віці збільшилась на 15,5%.

Серед причин смерті найбільш поширеною є смертність від захворювань системи кровообігу - 19957, що склало 68%, від всіх випадків смерті в 2001 році. Порівняно з 2000 роком смертність від цієї групи захворювань зменшилась на 2,4%. Найбільш поширеною причиною у цій групі захворювань є всі форми ішемічної хвороби серця- 17740 (88,9%) та судинні ураження мозку - 1680 випадків (8,4%).

Онкологічні захворювання в причинах смерті населення займають друге місце після хвороб системи кровообігу. У 2001 році від онкозахворювань померло 3266 осіб, або 11,1% від всіх померлих в цьому році.

Нещасні випадки, вбивства, самогубства та інші зовнішні дії стали справжнім лихом. На Вінниччині, так як і в цілому по Україні, смертність від нещасних випадків займає третє місце, поступаючись смертності від сердцево- судинних та онкологічних захворювань.

В 2001 році в області померло від нещасних випадків 2225 чоловік, що склало 7,6%, від всіх випадків смерті.

Наступною за поширеністю є смертність від захворювань органів дихання.

З цих причин у 2001 році померло 1305 чоловіка – 4,4%, в тому числі 1029 чоловік - 3,5% від хронічного бронхіту, 190 чоловік (0,6%)- від пневмоній. Порівняно з 2000 роком смертність від цієї групи захворювань зменшилась на 17%.

Значна кількість населення вмирає від захворювань органів травлення. З цих причин у 2001 році вмерло 701 чоловік, в тому числі від цирозів печінки 423 чоловік. Порівняно з 2000 роком смертність від захворювань органів травлення залишилась на тому ж рівні.

Висвітлені тенденції демографічного розвитку свідчать про те, що найближчим часом на Вінниччині немає підстав очікувати перемін до кращого.

Особливо насторожує негативна динаміка демографічних показників, що склалася в 90-х роках: ріст смертності працездатного населення, скорочення середньої тривалості життя, особливо у чоловіків, значне зменшення народжуваності, від’ємна міграція.

В умовах, що склалися, величина щорічного природного зменшення населення в основному буде залежати від показників смертності, оскільки народжуваність буде знижуватись. Сьогодні найреальнішим завданням є не підвищення народжуваності, а зупинення його падіння. Найкращою демографічною політикою є ефективна економічна політика, яка б сприяла підвищенню рівня зайнятості та оплати праці населення і створила б тим самим матеріальні умови для забезпечення відтворення людства.

Захворюваність населення Вінницької області

В області відмічається ріст загальної захворюваності з 17549,96 на 10 тис. населення в 2000р. до 18747,51 в 2001р., або на 6,8%. Ріст відбувається у всіх районах області і м. Вінниці.

Загальна захворюваність новоутвореннями виросла з 360,92 до 363,34 на 10 тис. населення. В Гайсинському районі ріст відбувся на 8,4%, в Жмеринському- на 30,1%, Іллінецькому– на 12%, Могилів-Подільському– на 17,8%, Мур-Куриловецькому– на 18,6%, Піщанському– на 11,4%, Тростянецькому– на 43,8%, Тиврівському– на 11,7%. В м. Вінниці захворюваність залишилась на рівні минулого року і становить 406,3 на 10 тис. населення.

Загальна захворюваність хворобами крові, кровотворних органів зросла з 372,2 на 10000 населення в 2000р. до 389,7– в 2001 році. В Барському районі захворюваність збільшилась з 336,12 до 374,64, Бершадському– з 350,69 до 382,98, Вінницькому– з 393,86 до 420,96, Крижопільському– з 358,22 до 401,74, Літинському– з 288,0 до 382,74, Оратівському– з 383,98 до 451,36, Погребищенському– з 382,99 до 437,74, Теплицькому– з 295,33 до 370,27, Тростянецькому– з 260,03 до 350,55, Тульчинському– з 395,66 до 433,35, Ямпільському– з 467,5 до 518,61.

Загальна захворюваність хворобами ендокринної системи виросла з 1050,34 до 1130,98 на 10000 населення. Найбільший ріст відбувався в Барському, Бершадському, Іллінецькому, Гайсинському, Козятинському, Могилів-Подільському, Погребищенському, Піщанському, Тростянецькому, Тульчинському, Тиврівському, Ямпільському районах та м. Вінниці.

Загальна захворюваність хворобами нервової системи виросла на 9,3%, вуха та соскоподібного відростку– на 6,8%, системи кровообігу– на 12,0%, в т.ч. гіпертонічною хворобою– на 12,2%, органів дихання– на 6,0%, органів травлення– на 5,3%, кістково-м’язової системи– на 4,7%, сечостатевої системи– на 7,6%.

Подібна ситуація і з первинною захворюваністю всього населення, яка виросла з 7646,22 до 8157,29 на 10 тис. населення. Збільшення відбулося в більшості районів області та по всіх класах хвороб, крім хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини.

Загальна захворюваність збільшилась як серед дорослого населення, так і серед підлітків і дітей.

Загальна захворюваність дорослого населення виросла на 7,2%, і лише в Козятинському районі зменшилась з 17477,0 до 17115,4 на 10тис. дорослого населення, в Жмеринському– з 17555,93 до 16063,13.

Загальна захворюваність підлітків збільшилась з 18938,53 до 20564,11 на 10 тис. підліткового населення, або на 8,6%, а дітей – з 18644,61 до 13618,87 на 10 тис. дитячого населення, або на 5,2%.

Епідемічна ситуація в регіоні

Епідемічні обставини з ряду інфекційних захворювань впродовж звітного року були складними. Із 27 нозологічних форм інфекційних хвороб, що були зареєстровані на території області в минулому році, по 10-ти спостерігалось зростання захворюваності. Найбільш суттєве з кору і гепатиту А.

Загальний рівень інфекційної захворюваності в порівнянні з попереднім роком знизився на 4,6%. В основному за рахунок зменшення кількості захворілих на грип і гострі кишкові інфекції.

Грип і гострі респіраторні інфекції залишались найбільш поширеними захворюваннями їх питома вага в структурі інфекційних хвороб, склала 96,0%.

Іншими інфекційними хворобами впродовж звітного року перехворіло 13513 чоловік це на 806 осіб більше ніж в 2000 році.

Рівень захворюваності склав 762,6 випадки на 100 тис. нас..

Без грипу і гострих респіраторних інфекцій, на першому місці по поширеності серед населення залишаються інфекції кишкової групи – 36,5%, на другому – педикульоз і короста – 22%, на третьому – інфекційні захворювання, що керуються специфічними засобами профілактики – 21,3% і на четвертому хвороби, що передаються переважно статевим шляхом – 10,6%.

Епідемічна ситуація з гострих кишкових інфекцій характеризувалась зниженням захворюваності з усіх нозологічних форм інфекцій даної групи, що перш за все обумовлено природнім зниженням активності збудників кишкових інфекцій. Поряд з цим покращенню епідемічної ситуації з гострих кишкових інфекцій в певній мірі сприяли санітарно-гігієнічні, профілактичні заходи, які за ініціативою санепідслужби здійснювались на епідемічно значимих об’єктах і в першу чергу заходи, які були направлені на забезпечення населення безпечними в епідеміологічному відношенні харчовими продуктами і питною водою.

Рівень захворюваності гострими кишковими інфекціями в порівнянні з попереднім роком знизився на 20% і склав 186,7 вип. на 100 тис. нас., він був на 40,5% нижчим середньобагаторічного фонового рівня захворюваності.

Впродовж звітного року зареєстровано два спалахи гострих кишкових інфекцій, під час , яких захворіло 46 чоловік, в т.ч. 3 дитини. Це спалах сальмонельозу. Серед осіб, що були присутні на проводах в Армію в с.Балин Літинського району і спалах ентеровірусної інфекції серед працівників із Мур. Куриловецького району , які були зайняті на сільськогосподарських роботах в селах Немирівського району.

Кількість захворілих під час спалахів в порівнянні з попереднім роком зменшилась майже втричі.

Захворюваність на сальмонельоз знизилась на 10,2% і склала 14,3 випадків на 100 тис. населення. Тим не менше для Вінницької області , як і для України в цілому, сальмонельозна інфекція є значною проблемою.

Із об’єктів довкілля збудник сальмонельозу був виділений у 24 випадках. Сальмонела тіфі-муріум виділялась із змивів відібраних в осередках інфекції, сальмонела ентерітідіс – із м’яса курячого, яєць, стічної води, змивів з обладнання.

В етіологічній структурі дизентерії переважає шигелла Зонне – 44%, шигелла Флекснера склала 36%. В 20 % захворілих діагноз був встановлений на підставі клінічних ознак, в 2000 році клінічна дизентерія становила 5% від всіх випадків. Поряд із зростанням кількості клінічних випадків дизентерії в звітному році зросла і питома вага гастроентероколітів не встановленої етіології із 45% в 2000 році до 55% в минулому.

Епідемічні обставини з холери не ускладнювались.

Захворюваність на гепатит А в звітному році зросла на 74,0% і склала 76,8 випадків на 100 тис. нас.

Захворюваність на гепатит В залишилась практично на рівні 2000 року – 12,2 випадки на 100 тис.нас. По рівню захворюваності гепатитом “В” Вінницька область займає 20 місце серед усіх регіонів України.

За результатами лабораторних досліджень рівень носійство антигену гепатиту В серед донорів склав – 1,5%,а гепатит С – 3,0%.

ВІЛ – інфекція реєструвалась в 18 районах в м. Вінниці та Ладижині. Всього за рік вперше виявлено 112 випадків в т.ч. 3 випадки у відомчих установах. Розповсюдженість склала 6,3 на 100 тис.нас., в порівнянні з 2000 роком вона зросла на 13,8%. Найбільшу кількість інфікованих виявлено в м. Ладижині (23 випадки, 98,2 на 100 тис.нас.), Гайсинському районі (32 випадки, 48,4 на 100 тис.нас.), в Мог. – Подільському (6 випадків, 8,2 на 100 тис.нас.), Томашпільському (4 випадки, 10,0 на 100 тис.нас.). Не реєструвались випадки ВІЛ – інфекції за всі роки спостереження лише в Оратівському і Літинському районах.

Захворіло на СНІД в поточному році 10 ВІЛ – інфікованих (0,55 на 100 тис.нас.), інших відомств 8 (0,44 на 100 тис.нас.). Померло від СНІДу 8 осіб (2,2% від тих, які стоять на обліку).

Внутрішньо-лікарняна інфекція реєструвалася у вигляді спорадичних випадків (146 вип. в 145 вогнищах). В порівнянні з минулим роком зниження по області на 27,6%.

Питома вага інфекційних захворювань, що передаються специфічними засобами профілактики в структурі інфекційної патології в порівнянні з 2000 роком зросла майже вдвічі і склала 21%.

Найбільш складною із інфекцій цієї групи була ситуація з кору. Рівень захворюваності на цю інфекцію в порівняні з попереднім роком зріс у 49 раз. Зростання захворюваності відбулось після 3-х річного благополуччя коли на території області реєструвалось від 31 до 83 випадків. В минулому році кором перехворіло 1523 особи рівень захворюваності склав 86,0 вип. на 100 тис. нас.

На території нашої області кір не реєструвався лише в Піщанському і Теплицькому районах. В усіх інших районах і м. Вінниці захворюваність зросла. Найбільш високі показники захворюваності від 128,5 вип. на 100 тис. нас. до 274,2 на 100 тис. нас. в Жмеринському, Липовецькому, Тиврівському, Чернівецькому і Шаргородському районах.

Серед захворілих кором лише 30% дітей.

За результатами серологічних досліджень проведених вірусологічною лабораторією рівень колективного імунітету проти кору склав 90,0%.

Що стосується епідемічного паротиту то захворюваність на цю інфекцію дещо знизилась проте її рівень залишився високим 68.6 випадки на 100 тис. населення. Випадки захворювань реєструвались в усіх районах і м. Вінниці. В 24 районах рівень захворюваності в порівнянні з попереднім роком зріс .Найбільш високим він був в Липовецькому , Мог. Подільському, Немирівському районах ім. Вінниці в межах від 104.9 випадків до 192.1 на 100 тисяч населення. Питома вага дітей серед захворілих епідемічним паротитом склала 58% .Найбільш високою захворюваність була серед школярів 375,0 на 100 тис. населення .Діти шкільного віку складають 82.0% серед усіх захворілих дітей.

Захворюваність на кашлюк залишилась на рівні попереднього року 6.5 випадків на 100 тис . населення. Дане захворювання реєструвалось в 17-ти районах області і м. Вінниці. Найвищий рівень захворюваності був в Калинівському районі –13.9 , м. Вінниці –17.7 на 100 тис. населення.

Захворюваність на дифтерію продовжувала знижуватись. За рік зареєстровано 4 випадки захворювань у дорослих , причому двоє захворілих прибули в Вінницьку область з інших регіонів. Випадки захворювань мали місце в Козятинському районі - 2 ( в т.ч. 1 завізний ), в Барському районі – 1 , і в м. Вінниці –1 також завізний. Фахівці санепідслужби працювали оперативно, повторних випадків в осередках не було .

По рівню захворюваності дифтерією ми досягнули показники 1990 року, тобто перед епідемічного періоду. За результатами серологічних досліджень проведених в області, рівень колективного імунітету склав проти дифтерії 87,5%, а проти правця 99,3%. На території області в звітному році було зареєстровано 5 випадків правця, у осіб старше 60-ти років, 4- ро із захворілих померло. Саме тому в поточному році максимальну увагу слід приділити проведенню щепленням дорослого населення, як проти дифтерії так і проти правця.

Певні зрушення відбулися в організації спільних дій на таких об’єктах підвищеного епідеміологічного ризику, як риборозвідні ставки, де велика популяція носіїв лептоспірозної інфекції, щурів і ондатр. Хоча на сьогодні основним запобіжним заходом проти цієї інфекції є широка обізнаність населення з механізмом інфікування, знанням потенційно неблагополучних місць можливого зараження і способів його уникнення . Хвиля лептоспірозної інфекції в області ще висока і має перевищення середньостатистичної за 50 років в декілька раз. Ця інфекція залишається однією з найактуальніших поряд з туберкульозом, ВІЛ-інфекцією, гепатитом А, грипом.

В області спостерігається стале зниження захворюваності людей на сибірку, сказ, не реєструється , як в інших областях хвороба Бриля, а також бруцельоз.

В останні роки проявляються природні вогнища туляремії, і якщо врахувати, що основним джерелом туляремійної інфекції на території області є мишовидні гризуни, що пояснення цьому біологічному процесу є, зменшення дератизаційних заходів .

Стан здоров’я населення репродуктивного віку.

Особливе занепокоєння викликає стан репродуктивного здоров’я, що є невід’ємною складовою частиною здоров’я населення в цілому.

Стан репродуктивного здоров’я населення в області останнім часом значно погіршився на фоні демографічної кризи.

Негативні явища у відтворенні населення відбуваються на фоні погіршення здоров’я дітей, жінок репродуктивного віку.

Зберігається чітка тенденція щодо росту захворюваності новонароджених та дітей різних вікових груп. Кожна третя дитина в області хвора. Захворюваність новонароджених в 2001 році становить 356,85 на 1000 народжених живими.

З року в рік збільшується захворюваність репродуктивної сфери у жінок, в першу чергу загальними хворобами статевих органів, що призводить до безпліддя, позаматкової вагітності та онкозахворювань.

Захворюваність сальпінгітами, оофоритами серед дівчаток-підлітків становить 113,4 на 10 тис. населення відповідного віку. Високий цей показник в Томашпільському, Піщанському, Мур-Куриловецькому, Іллінецькому, Барському районах.

Загальна захворюваність сальпінгітами, оофоритами жінок становить 66,9 на 10000 жіночого населення. В Тиврівському районі цей показник становить 231,0, Мур-Куриловецькому- 122,9, Тростянецькому- 120,5, Чечельницькому- 115,6, Літинському- 111,0, м. Ладижин- 115,3.

Жіноча безплідність становить 12,4 на 10 тис. жіночого населення. Значно вище середньообласного цей показник в Іллінецькому районі- 26,2, Жмеринському- 20,6, Липовецькому- 21,4, Тростянецькому- 19,5, Барському- 18,2, Тиврівському- 17,1 та інших.

Незважаючи на суттєве зниження кількості абортів, вони все ще залишаються основним способом регулювання народжуваності та одним із головних факторів негативного впливу на стан репродуктивного здоров’я жінок. Кількість абортів зменшилась з 32,00 на 1000 жінок фертильного віку в 2000 році до 26,79- в 2001 році.

Захворюваність населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС

Населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, становить 155425 чоловік. або 8,7% всього населення області. Але стан їхнього здоров’я суттєво впливає на захворюваність в нашій області.

Загальна захворюваність дорослих та підлітків виросла з 15984,21 на 10 тис. відповідного контингенту в 2000 році до 17977,55 в 2001 році, або на 12,5%, в Вінницькому районі на 37,1%, Жмеринському- на 18,3%, в Немирівському- на 20,2%, Томашпільському- на 16,2%, Тульчинському- на 14,6%, Тиврівському- на 21,4%, Чечельницькому- на 25,5%, Шаргородському- на 22,8%.

Загальна захворюваність дітей виросла на 18,4% і становить 19460,4 на 10 тис. відповідного контингенту. В Гайсинському районі цей показник збільшився на 10,6%, Немирівському- на 33,5%, Томашпільському- на 48,3%, Тульчинському- на 4,1%, Тиврівському- на 33,7%, Чечельницькому- на 9,3%, Шаргородському- на 10,4%.

Подібна ситуація і з первинною захворюваністю постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

За період, що аналізувався, не виявляється паралелізму між рівнями забруднення довкілля і рівнем захворюваності.

Характеристика основних екологічних проблем області та м.Вінниці

Рослинний світ

Внаслідок стихійного лиха, викликаного ожеледицею наприкінці 2000 р., значної шкоди завдано лісовому господарству області. Для вирішення цієї проблеми в 2001 р. проводилась ліквідація наслідків стихійного лиха з максимально можливим збереженням деревостанів. В зв’язку з виникненням загрози пошкодження лісів вторинними шкідниками необхідно запровадити систему моніторингу лісових масивів, що постраждали, службою лісозахисту.

Земельні ресурси

Основною проблемою є виникнення і розвиток ерозійних процесів, пов’язаних з великою загальною розораністю сільськогосподарських угідь, інтенсивним розорюванням схилових земель (більше 30), вирощуванням на них просапних культур.

Екологічні проблеми на територіях природно-заповідного фонду.

Для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття необхідно збільшити площу природно-заповідного фонду, в першу чергу місць зростання рослин та мешкання тварин занесених до Червоної книги України, а також рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України.

В зв’язку з загальним зменшенням чисельності зубра європейського в ряді областей, та ростом чисельності цього виду у Вінницькій області виникає необхідність розселення тварин та створення спеціалізованого господарства на базі Уладівської субпопуляції, яке б сприяло відтворенню популяції зубра на Україні.

Протягом останніх років значно скоротилося поголів’я лося на території області, тому цей вид потребує посилення охорони з подальшим занесенням його до Червоної книги України.

Промислові відходи

Нині найбільше занепокоєння викликає стан зберігання та контролю над утворенням промислових відходів.

В 2001 р.в зв’язку з незвичайною літньою спекою потужним джерелом забруднення повітряного басейну став золовідвал Ладижинської ТЕС, ресурс якого був вичерпаний ще в 1982 р.Значна його частка піддається впливу вітрової ерозії, повітря прилеглих сіл Білоусівка, Заозерне, Василівка значно запилюється, що викликає справедливе нарікання мешканців.

Крім того, часті пориви значно зношених золошлакопроводів призводять до руйнування орних земель та забруднення золою заплави р. Сільниця.

В м.Вінниця продовжується експлуатація полігону твердих побутових відходів біля с.М.Стадниця, незважаючи на заборону його експлуатації ще в 1994 р. Відсутність будь – якого рішення Вінницької міськради стосовно будівництва сміттєпереробного заводу не сприяє покращенню екологічної ситуації навколо звалища.

Значно скоротило обсяги виробництва вінницьке ВО “Хімпром” (а деякі виробництва взагалі в 2001 р. не працювали), в той же час вплив відвалу фосфогіпсу на екологічну рівновагу поверхневих та підземних вод продовжує збільшуватись за рахунок дренування з території об’єднання в р. Тяжилівка (пр.р.П.Буг) фосфатів, фторидів, завислих речовин (відвал та шлаконакопичувач розташований в водоохоронній зоні річки).

Практично у всіх районах області зафіксовано зберігання заборонених, невідомих і непридатних хімічних засобів захисту рослин в непристосованих або напівзруйнованих складських приміщеннях. Незважаючи на рішення обласної комісії з питань поводження з безхазяйними відходами, Міністерство аграрної політики України відмовилось визнати себе власником Джуринського отрутомогильника в Шаргородському районі, накопичені там 1025 тонн непридатних отрутохімікатів залишаються фактично безхазяйними.

Ряд підприємств (в першу чергу, цукрозаводи області) фінансово неспроможні передати на спецкомбінат для захоронення джерела іонізуючого випромінювання, які є радіоактивними відходами.

Водні ресурси

Під час стихійного лиха (льодоламу) в кінці 2000 р. через тривале знеструмлення на ряді очисних споруд каналізації загинув активний мул, відновлення біологічного очищення стоків вимагало певних кліматичних умов. Повне усунення впливу стихійного лиха на водні ресурси області відбулося тільки в липні-серпні (початок літа був незвичайно холодним), в поверхневі водойми області надійшло понад 710 тис.м3 зворотних вод недостатнього ступеня очищення, заподіяна шкода оцінена (згідно чинної “Методики”) на суму близько 2000 грн.

Одним з головних чинників забруднення поверхневих водойм області продовжує залишатись існуючий стан прибережно захисних смуг. Прийняті в 13 – и районах області рішення районних рад про винесення ПЗС в натуру практично не виконуються, ситуація з розораністю земель до урізу ріки на краще не змінюється. За порушення режиму обмеженої господарської діяльності в ПЗС водойм екологічною інспекцією в 2001 р. до адмінвідповідальності притягнуто 18 громадян.

Атмосферне повітря

В 2001 р. значно покращився паливний баланс Ладижинської ТЕС: використовувалось вугілля з меншою зольністю та сірчистістю, з більшою калорійністю. Тому при дещо більшому виробітку електроенергії загальний об’єм викидів в атмосферне повітря зменшився.

Сприяє також зменшенню викидів газифікація котлоагрегатів та сушильного устаткування, так, наприклад, з 28- и цукрозаводів, що працювали в сезоні цукроваріння 2001 р., 20 газифіковані.

Для повітряного басейну м.Вінниці значною проблемою залишаються викиди відпрацьованих газів автомобільних двигунів, кількість автомобілів продовжує невпинно зростати (в 1989 р. – 25 тис., в 2001р. – 72 тис.).

Екологічна (природно-техногенна) безпека

Екологічна безпека Вінницької області

Природно-техногенну безпеку на території Вінницької області обумовлюють наступні фактори: діяльність підприємств теплоенергетики, переробної промисловості, об’єктів машинобудування, транспорту, поводження з джерелами радіоактивного випромінювання, проблеми складування та утилізації відходів, дія природних стихійних сил.

На 44 річках, притоках Південного Бугу, Дністра, Дніпра встановлено 95 створів контрольних спостережень. На 33 створах аналіз проводиться один раз в квартал, решта створів контролюється при обстеженні підприємств.

Найвагомішим фактором забруднення водойм є незадовільна робота очисних споруд каналізації. Найчастішою причиною аварійних ситуацій на них є відключення енергопостачання. Всього на території області експлуатується 40 очисних споруд каналізації (ОСК) біологічного та механічного типу очищення зворотних вод, потужність яких становить 84,41 млн. м3/рік.

В 2001 р. на вказаних ОСК нормативно очищено 5,834 млн.м3 зворотних вод, в той же час недостатньо очищено 67,717 млн.м3 стоків. Наведені цифри характеризують технічний стан ОСК області. В цілому, минулий рік був несприятливим для біологічної очистки стічних вод, оскільки під час надзвичайно сильної ожеледі (листопад 2000р.) були тривалий час знеструмлені майже всі ОСК, внаслідок чого загинув активний мул, а його відновлення стало можливим тільки в теплу пору року (червень-серпень).

Основною загальною проблемою майже всіх ОСК області залишається наднормативне забруднення стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми, азотом амонійним.

Залишається незадовільною ситуація, що склалась у ряді населених пунктів області внаслідок дисбалансу між потужностями водогонів та каналізацій. Це, насамперед, мм. Вінниця, Козятин, Ладижин, Немирів, смт. Муровані Курилівці, смт. Томашпіль.

Цілий ряд райцентрів області до цього часу взагалі не має власних очисних споруд каналізації (м. Немирів, смт. Літин, Оратів, Піщанка, Погребище, Теплик, Чернівці, Чечельник).

Особливим джерелом техногенної та екологічної небезпеки є об’єкти, на яких зосередженні паливо-мастильні матеріали та інші пожежо- та вибухонебезпечні речовини. Тривогу викликає також недотримання вимог безпеки при зберіганні аміаку. На таких підприємствах як ВАТ “Козятинський маслозавод”, АТ “Вінницям’ясо”, Калинівський молокозавод ВАТ “Вінницямолоко” компресорне обладнання знаходиться в аварійному стані. Викликає занепокоєння ситуація, що складається внаслідок зміни власника холодильного технологічного устаткування (Тиврівський пивзавод, Гніванський молокозавод Тиврівського району, та ін.).

Токсичні промислові відходи, що на протязі багатьох років складувались на території підприємств, сьогодні, вз`язку із реструктуризацією та банкрутством підприємств, також загрожують втратити свого власника. Таки випадки мають місце на колишньому ВО “Термінал” та ВО”Хімпром” м.Вінниці.

Справжньою загрозою для навколишнього природного середовища становлять накопичені колишніми КСП заборонені, невідомі та непридатні до застосування пестициди. За даними попередньої інвентаризації, проведеної в листопаді-грудні 2001р.фактичні дані становлять 790,8 т цих небезпечних відходів. Враховуючи 1023,7 т пестицидів, що заскладовано в Джуринському отрутомогильнику (Шаргородський район) з 9 областей України у 1978р., існування такої великої кількості небезпечних речовин на території області є дійсно великою бідою для довкілля. Непоодинокі випадки, коли пестициди закопують у землю, викидають на смітники або скидають в поверхневі водойми, а у Чечельницькому районі склад отрутохімікатів внаслідок підпалу було повністю знищено вогнем. Не зважаючи на наявність законодавчої бази, питання щодо знищення цих відходів на державному рівні не вирішено.

В області не вирішено також проблеми утилізації побутових відходів. Полігон твердих побутових відходів для м.Вінниці, експлуатацію якого заборонено ще у 1994р., функціонує, забруднюючи підземні води, що підтверджується проведеними гідрогеологічними дослідженнями. Спостерігається тенденція до збільшення кількості стихійних сміттезвалищ, які періодично ліквідуються та утворюються. Органи місцевого самоврядування в більшості своїй не виконують функцій, що покладено на них Законом України “Про відходи”.

Важливим чинником безпеки життєдіяльності населення є гідротехнічні споруди. На території області розташовано 74 водосховища. Зона можливого катастрофічного затоплення від Ладижинського водосховища та водосховищ Дністровського гідровузла, має загальну площу 134,3м2, На якій проживає 13,24тис. чоловік. В зони можливого затоплення потрапляють 7 адміністративних районів області, 53 населених пункти та 141 господарських об’єктів. З метою попередження населених пунктів про можливе аварійне затоплення організовано систему оповіщення.

На території Вінницької області зсувні процеси найбільш інтенсивно розвинуті в Барському, Жмеринському, Крижопільському, Муровано-Куриловецькому, Піщанському та Ямпільському районах. На основі вивчення моніторингу сучасних екзогенних геологічних процесів та режиму підземних вод можна зробити висновок про зниження рівнів ґрунтових і підземних вод в порівнянні з попередніми роками. Як показало обстеження зсувів на території області, які включені в систему моніторингу, локальна активізація в більшій чи меншій мірі спостерігається на зсувах в селі Трибусівка, селі Романівна, а також в межах Болгарського зсувного стаціонару. Решта зсувів протягом 2000 року продовжували знаходитись в фазі тимчасової стабілізації.

Через територію області проведено 525 км. газопроводів, які також є важливим чинником техногенної небезпеки.

В 2001 році на території області зафіксовано 3 аварійні ситуації техногенного походження.

Значну шкоду довкіллю області – 68318,8 грн. – завдано аварійним скидом нафтопродуктів при їхньому перевезенні з м.Гайворон ( Кіровоградська область) у м.Гайсин. Так, 12 травня 2001р. на території с. М’якохід Бершадського району разом з ємністю із мазутом перевернувся трактор, що належав Гайворонському маслозаводу. Внаслідок цього в струмок “Безіменний” ( притока р.Удич, басейн р. П.Буг) надійшло 4186 кг нафтопродуктів. Вінницькою природоохоронною прокуратурою по цьому факту порушено кримінальну справу .

Ще більшої шкоди довкіллю – 430673 грн. – завдано аварійним скидом нафтопродуктів у р.Воронку, притоку р.П.Буг з території СП “Подільський цукор” ЗАТ “Подільська продуктова група” (с. Вороновиця Вінницького району) у липні 2001р. По цьому факту також порушено кримінальну справу. Максимальне забруднення р.Воронки нафтопродуктами досягало 845 мг/л, що в 16900 разів перевищувало норми ГДК. Внаслідок великого за обсягом скиду нафтопродуктів зафіксовано значний вплив нафтопродуктів на створ постійних спостережень №7 р. П.Буг (смт. Брацлів Немирівського р-ну), де концентрація нафтопродуктів перевищувала нормативи ГДК у 7р.

По інших показниках в основних водних артеріях області (рр. Дністер та П. Буг) якість води залишалась стабільною, кисневий режим задовільним, солі важких металів не перевищували нормативів ГДК для водойм господарсько - побутового призначення.

Внаслідок пожежі, у с. Берізки Чечельникського району 5 жовтня 2001р. вогнем повністю знищено склад ХЗЗР, в якому зберігалось 6,2 т невизначених пестицидів. Атмосферне повітря зазнало локального забруднення.

Екологічна безпека оборонної діяльності

На території Вінницької області дислокується значна кількість військових частин, що належать до сухопутних, військовоповітряних, прикордонних та внутрішніх військ. Їх військові містечка сконцентровані у Вінниці, Жмеринці, Калинівці, Гайсині, Дзигівці, Могилів-Подільському, Хмільнику, Бару, Козятині, Гнівані, Людавці.

Окремі з них створюють реальну і потенційну небезпеку для населення та навколишнього природного середовища, забруднюючи його небезпечними хімічними речовинами, зокрема важкими металами, деградацією природних комплексів.

Реальний негативний вплив на довкілля продовжують завдавати ліквідовані військові містечка та шахтні пускові установки. Ґрунти на місці їх розміщення надмірно забрудненні важкими металами та нафтопродуктами. Невирішеною проблемою є наявність певної кількості некондиційного ракетного палива. На нафтобазі у Сальнику нафтопродукти знаходяться у підземних резервуарах, побудованих ще у 1937-38 роках. Як результат артезіанська вода має наднормативний вміст нафтопродуктів.

Позитивним у роботі військових частин є те, що майже всі вони мають дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх скиди у поверхневі водойми, а недоліком є те, що в більшості котельні у військових містечках працюють на твердому паливі, а водовідведення здійснюється на вигреба через неспроможність або відсутність очисних споруд.

З метою запобігання надзвичайним ситуаціям у військових частинах працювали над реалізацією “Плану заходів і робіт щодо запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру на потенційно небезпечних об’єктах”. У нас в області це склади та арсенали з боєприпасами, склади паливо-мастильних матеріалів, об’єкти водовідведення та очистки стічних вод у військових містечках.

Ядерна та радіаційна безпека

На території Вінницької області 42 підприємства володіють джерелами іонізуючого випромінювання, що знаходяться в приладах цільового призначення. 20 підприємство отримало ліцензії на право здійснення діяльності у сфері поводження з ДІВ; 6 підприємств володіють джерелами іонізуючого випромінювання, які згідно чинного законодавства ліцензуванню не підлягають, а отримання ліцензій 15 підприємствами ще знаходяться в стадії розгляду.

З метою зменшення ризику опромінення в 2001 році на спецкомбінат “Радон” було вивезено 304,5 кг радіоактивних відходів в захисній оболонці.

Глобальні радіоактивні випадіння в 2001 році склали 725 Бк/м2, що свідчить про незначний внесок їх в колективну дозу опромінення. Вимірювання радону в повітрі в 2001 році не проводилися.

В результаті аварії на Чорнобильській атомній електростанції територія семи районів області, а саме: Гайсинського, Немирівського, Тиврівського, Томашпільського, Тульчинського, Чечельницького, Шаргородського була забруднена радіонуклідами. На забрудненій території знаходиться 89 населених пунктів, що відносяться до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Лабораторією радіологічних досліджень в 2001 році проаналізовано 1247 зразків ґрунту на вміст цезію-137 та 308 зразки на вміст стронцію-90.

Ґрунтів зі щільністю забруднення від 1 – 5 Кі/км2 в районах не виявлено.

В цілому по сільськогосподарських угіддях спостерігається тенденція до зменшення забруднення ґрунту радіонуклідами.

В результаті досліджень сільгосппродукції перевищень допустимих рівнів радіонуклідів в порівнянні з ДР – 97 не виявлено. Це пояснюється потужною сорбційною здатністю ґрунтів області, серед яких переважають важкосуглинкові відміни та достатнім насиченням ґрунтового вбирного комплексу іонами лужних і лужноземельних металів. Зменшенню доступу радіоактивних речовин в рослини в умовах Вінницької області сприяють також агротехнічні заходи, такі як вапнування кислих ґрунтів повними дозами вапна, регулярне внесення підвищених норм агрохімікатів, що передбачено “Регіональною програмою ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту людини”.

Державний контроль у галузі охорони

навколишнього природного середовища

Інспекційними підрозділами держуправління У 2001 р. проведено 9386 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства (в 2000 р. – 9641), в тому числі 7 на об’єктах, що входять до переліку екологічно-небезпечних об’єктів України. Усього перевірено 4727 об`єктів, що на 1105 об`єктів більше в порівнянні з 2000-м роком, в тому числі комплексних перевірок – 503, проти 477 в 2000-му році.

За порушення природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 1205 посадових осіб та громадян на загальну суму 67,8 тис.грн. Стягнуто штрафів на суму 46,0 тис.грн.

В порівнянні з 2000-м роком кількість посадових осіб та громадян, яких притягнуто до адмінвідповідальності зменшилась на 134 особи, сума накладених стягнень збільшилася 5,0 тис. грн, а сума стягнених штрафів зросла на 13,6 тис.грн., або на 42%.

За звітний період за збитки, завдані навколишньому природному середовищу, держуправлінням пред’явлено 118 позовів на загальну суму 83,8 тис.грн. При цьому стягнуто відшкодування по 113 позовах на суму 62,3 тис.грн. Найбільше збитків заподіяно державі самовільними рубками та знищенням інших об‘єктів рослинного світу – 94 позови на загальну суму 44,7 тис.грн. наднормативними викидами в атмосферне повітря – 5 позовів на суму 14,1 тис.грн. забрудненням водних ресурсів та самовільним водокористуванням – 8 позовів на суму 12,2 тис.грн.

У 2001 році до правоохоронних органів передано 20 матеріалів, що містять ознаки кримінального злочину. По 20-ти матеріалах винних притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі в 9-ти випадках за самовільні рубки лісонасаджень, 6-ти - за незаконне заняття рибним промислом.

У 2001 році призупинялася виробнича діяльність 13-ти об’єктів, в тому числі 8-ми у зв‘язку з роботою підприємств без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та наднормативними викидами, 4-х – у зв`язку із скидами неочищених вод та порушеннями умов спецводокористування. В результаті призупинення виробничої діяльності цих об‘єктів сумарні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зменшилися на 75,4 тони., скидів у водні об`єкти – на 121 тис.м3.

Всього протягом 2001 року виявлено 3 випадки аварійного забруднення довкілля, у тому числі 2 пов`язані з аварійним забрудненням нафтопродуктами водних об`єктів та один із скидом неочищених вод, який призвів до масової загибелі риби.

Так, в с.М`ягкохід Бершадського району в результаті дорожно-транспортної пригоди в р. Удич - притоку Південного Бугу - потрапило понад 4,1 тони нафтопродуктів. Сума збитку склала 68,3 тис.грн.

В результаті витікання мазуту з аварійного приміщення на території СП “Подільський цукор” в смт.Вороновиця в р.Воронку - притоку Південного Бугу - потрапило 26,4 тони нафтопродуктів. Сума збитку склала 430,7 тис.грн. По даному факту Вінницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою проводиться розслідування.

В результаті скиду неочищених стоків від виробництва казеїну в р.Шпиківка мав місце факт масової загибелі риби. Сума збитку склала 1,076 тис.грн. Збиток відшкодовано.

По окремих ресурсах найбільша кількість перевірок пов`язана з перевірками дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони атмосферного повітря. Усього проведено 5500 перевірок, 841з них – стаціонарні джерела викидів, в т.ч. 559 підприємств, організацій і установ, 282 автопідприємства; пересувні транспортні засоби – 4659 одиниць.

На контролі в держуправлінні в 2001 р. було виконання підприємствами області 223-х заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин з очікуваним ефектом зменшення викидів на 3179,3 т. Виконано 21 захід з ефектом 471,7 т. Найбільш значні серед виконаних: організація гідропилоподавлення на Демидівському гранітному кар’єрі; проведення режимно–налагоджувальних робіт на Турбівському, Махаринецькому, Бродецькому, Бабинському, Крижопільському цукрозаводах; Тростянецькому спиртзаводі; Погребищенському маслозаводі; комунальних котельнях в м.м. Калинівка, Гайсин, Могилів – Подільський. Залишилися не виконаними режимно–налагоджувальні роботи на котлоагрегатах Кам’яногірського, Бершадського цукрозаводів, ДП “Комунальник” (смт. Турбів ), Вінницького підшипникового заводу та ряду інших підприємств; не встановлено золовловлювач на котельні Росошанської паперової фабрики.

Протягом звітного