Природоохоронна діяльність у Вінницькій області - Екологія - Скачать бесплатно

інші угіддя області та за її межи.

Великої шкоди мисливському господарству завдає браконьєрство, особливо в групових його проявах. За 2001 рік уповноваженими органами та користувачами мисливських угідь складено 309 протоколів на порушників правил полювання, притягнуто до адміністративної відповідальності 295 громадян, до кримінальної - 1, стягнуто штрафів на загальну суму 9506 грн., відшкодовано збитків на суму 850 грн., конфісковано 5 одиниць гладкоствольної вогнепальної зброї.

Ведення рибного господарства.

Водні ресурси для вирощування риби розміщенні на території області нерівномірно. Штучне риборозведення проводиться в системі СВАТ “Вінницярибгосп” (ставковий фонд 5919 га), на рибоводно-меліоративних станціях, обласній організації УТМР та в системі обласного управління с/г та продовольства.

Збільшується частка в риборозведенні малих орендних підприємств.

Для проведення промислового рибальства на 2001 рік було виділено квоту у розмірі 20.05 т, промисел проводило 6 риболовецьких бригад на р. Південний Буг та р. Дністер, Дмитренківському та Дністровському водосховищах.

Незаконне використання рибних ресурсів в природних водоймах області набуло загрозливих розмірів, особливо в групових його проявах.

В період нересту було встановлено контроль за охороною рибних запасів, особлива увага зверталась на охорону нерестовищ та шляхів підходу плідників цінних видів риб.

Великого техногенного та антропогенного впливу, що значно погіршує їх екологічний стан, зазнають природні водойми області.

Внаслідок будівництва Дністровського водосховища річка Дністер нижче греблі Дністровської ГЕС має сильну течію при значних добових коливаннях рівня води, погіршилося прогрівання води. Ці фактори сприяли тому, що в межах Могилів-Подільського району практично зникли види риб занесені до Червоної книги України: стерлядь, вирезуб, чоп. Нерестилища всіх видів змістилися вище за течією і знаходяться в межах Хмельницької та Чернівецької областей.

Значні викиди золи з Ладижинської ТЕС призвели до замулення верхів'я Глибочанського водосховища, виходять з ладу нерестилища цінних видів риби: коропа, карася, плітки, що негативно впливає на відтворення рибних запасів.

Зарегульованість стоку на Дмитренківському та Сутиському водосховищах призводить до інтенсивного замулення водойм, внаслідок майже 50 % площі водойм заросли водною рослинність. Постійних користувачів на водоймах немає, рибо - меліоративні роботи та зариблення водосховищ не проводиться, в результаті зменшуються запаси цінних видів риб.

Найбільше в області Ладижинське водосховище використовувалося промислом СВАТ "Вінницяриба” з 1965 по 1999 роки. В зв'язку із зменшенням рибних запасів водосховища на даний час, за клопотанням облдержадміністрації перед Головрибводом, Ладижинське водосховище промислом не використовується. В той же час це водосховище має найкращу кормову базу та умови для риборозведення. При правильній експлуатації рибопродуктивність з 25 кг/га можна довести до 1 ц/га за рахунок зариблення рослиноїдними видами риби ( білого та строкатого товстолоба). З 1999 року водосховище переведено на режим спеціального використання. Крім того з 2001 року на режим спеціального використання переведені Сутиське, Дмитренківське та Супрунівське водосховища.

У водоймах області зустрічаються 4 види риби занесеної до Червоної книги України: вирезуб, марена дніпровська, чоп великий, стерлядь. При проведені промислового вилову риби зустрічаються прилови в промислі 1-2 шт. в основному марена дніпровська.

Території та об`єкти з особливим статусом охорони

Проблема охорони природи для Вінницької області, більшість території якої відчуває на собі майже неконтрольовану інтенсивну господарську діяльність, є дуже актуальною.

На Вінниччині існує – 20 заказників, 10 пам’яток природи , 11 парків - пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та ще 228 територій та об`єктів різних категорій місцевого значення. Вони займають площу 20624,69 га, що становить 0,78% території області. У 2001р. площа ПЗФ не змінилась.

Протягом 2001 року основним напрямком роботи було підтримання і розвиток існуючих територій та об`єктів ПЗФ, виявлення та проведення обстеження територій, перспективних для резервування та наступного заповідання.

Щорічна екологічна акція “Марш парків” головним чином була зосереджена у районах з більшою кількістю природно-заповідних територій та об`єктів і направлена на лісовідновлення , озеленення та впорядкування територій садово-паркового мистецтва, закладання нових скверів та парків, встановлення аншлагів та охоронних знаків.

Підготовлено матеріали на розгляд сесії обласної ради щодо трьох об`єктів місцевого значення загальною площею 493,2 га та завершено підготовчу роботу із створення загально-зоологічного заказника загальнодержавного значення “Згарський” площею 3018,7 га.

В минулому році не проводилось використання природних ресурсів в межах територій ї об`єктів природно-заповідного фонду, так як користувачами не було отримано лімітів.

Останнім часом виник ряд проблем пов`язаних із зміною форм власності на землю, що викликало погіршення фінансування об`єктів ПЗФ та зменшено контроль за природно-заповідним фондом з боку більшості користувачів.

Вінниччина розташована в центральній частині лісостепу Правобережної України, у межах південно-західної частини Українського кристалічного щита. По території протікає річка Південний Буг з притоками, на півдні область обмежена річкою Дністром. Все це зумовлює багатство та різноманіття рекреаційних ресурсів, які безумовно використовуються для оздоровлення, відпочинку, культурно – пізнавальної і спортивної діяльності населення.

Розвитку фізкультурно-спортивної роботи та відпочинку сприяє мережа стадіонів, спортивних залів і майданчиків, дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Важлива оздоровча, санітарна, культмасова, наукова роль в озелененні міст і населених пунктів належить паркам, алеям та іншим зеленим насадженням.

Зелені зони області протягом останніх років не зазнали змін. Площа земель рекреаційного призначення в 2001 році становила 0,3 тис. га., земель оздоровчого призначення – 0,7 тис. га. Зелені насадження, які використовуються для загального користування займають площу 2996 га., з рекреаційною метою для відпочинку використовуються ліси, площею 490,3 га., кемпінги, будинки відпочинку 214,9 га.

Вінниччина багата на старовинні парки. Деякі з них створені на початку ХVІІІ ст. І сьогодні, вони є важливими осередками садово-паркового мистецтва, цікаві для наших архітекторів.

Багата історико-культурно-пізнавальна спадщина області, про що свідчить наявність 21 державного музею, з них 19 перебувають в підпорядковані Міністерства культури.

На громадських засадах діє 118 музеїв, з них 25 одержали звання “народний”.

Площа земель історично – культурного призначення становить 375,8 га, в 2001 році змін не зазнала.

В області діє один історико-культурний заповідник “Буша” (Ямпільський район).

На державному обліку знаходиться 3208 пам’яток, серед них археології – 1328, історії – 1684, мистецтва – 196.

Всього на Вінниччині зареєстровано 868 пам’яток архітектури, з них 166 занесено до Державного реєстру національного культурного надбання.

Природні умови та ресурси Вінниччини різноманітні і своєрідні, на сьогодні ще недостатньо досліджене питання раціонального їх використання. Збереження сучасної природи, збільшення її багатств, неможливі без детального знання історії. Саме знання минулого допомагають нам краще пізнати сучасне та прогнозувати майбутній стан природи регіону, можливості його реконструкції не тільки шляхом збереження, але і створення нових природоохоронних об’єктів.

Мережа державного моніторингу області. Основні тенденції забруднення природного середовища

Мережа державного моніторингу області

Система обласного моніторингу навколишнього природного середовища охоплює майже всі підприємства, установи, організації, що ведуть спостереження за екологічним станом. Аналітичні підрозділи установ, організацій, підприємств, що здійснюють контроль за якістю природних та стічних вод, промвикидів шкідливих речовин в атмосферу, стану атмосферного повітря, ґрунтів – акредитовані.

Моніторинг стану забруднення поверхневих вод проводиться по таких напрямках:

Держуправління екології та природних ресурсів щоквартально здійснює контроль за станом поверхневих водоймищ на 33 створах постійних спостережень по 37 гідрохімічних показниках. Ріка Південний Буг контролюється на 9-ти створах постійних спостережень від м. Хмільник – вихід з Хмільницької області до с. Джулинка Бершадського району на кордоні з Кіровоградською областю. Притоки р. П.Буг контролюються на 10-ти створах постійних спостережень. Ріка Дністер контролюється на 3-х створах від с. Козлово, що на межі з Чернівецькою та Хмельницькою областями, до с. В.Кісниця на кордоні з Молдовою. Притоки рік Дністер та Дніпро контролюються на 11-ти створах постійних спостережень.

Відомості про гідрохімічне забруднення водних об`єктів надсилають:

Південно-Бузьке басейнове водогосподарське об¢єднання, яке щомісячно здійснює контроль на 10 створах постійних спостережень р. П.Буг та притоках по 31 гідрохімічному показнику та радіаційному фону водних об`єктів.

Обласна СЕС, яка щоквартально контролює р. П.Буг на 18 створах, р. Дністер на 3 створах по 25 гідрохімічних та 2 мікробіологічних показниках.

Вінницький обласний ЦГМ двічі на рік здійснює контроль на 5 створах постійних спостережень р. Південний Буг та притоках по 6-ти гідрохімічних показниках.

Для забезпечення екологічної безпеки, пов`язаної з водовикористанням, ВО “Вінницяводоканал” та ВАТ “Сутиський завод АЕА” проводять щоденно моніторинг стану р. П.Буг на 4-х створах по 5-ти гідрохімічних та мікробіологічних показниках.

Згідно діючої схеми моніторингу Подільська гідрогеологічна партія 1 раз на рік представляє результати спостережень на 10 точках за хімічним складом по 11 показниках та результати контролю за екзогенними процесами.

Стан забруднення атмосферного повітря у межах м. Вінниці контролюється за допомогою 2-х стаціонарних постів ЦГМ по 7-ми показниках рівня забруднення атмосферного повітря щоденно.

Держуправління екології та природних ресурсів здійснює контроль за промвикидами шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення щорічно на 15 підприємствах по специфічним показникам.

Моніторинг стану забруднення ґрунтів проводиться у 30 точках постійних спостережень:

Парки та об`єкти природно-заповідного фонду – 8;

Дороги – 10;

Підприємства – 7;

Військові об`єкти – 4;

Звалища – 1;

Мережа точок спостережень представлена у таблиці А.

Таблиця А

Основні тенденції забруднення природного середовища

Стан навколишнього природного середовища в 2001р. залишався відносно стабільним.

Водний басейн

За даними відділу аналітичного контролю та моніторингу якість води у головній водній артерії області – річці Південний Буг – характеризувалась наступними показниками:

сольовий склад в річці стабільний. Мінералізація середня, кисневий режим задовільний, солі важких металів знаходяться у нормі або нижче норми крім марганцю, заліза та свинцю. По даним компонентам має місце перевищення нормативів ГДК для водоймищ рибогосподарського призначення відповідно:

Створ №2 – свинець у 5раз;

Створ №7 – марганець у 4,7 раз.

Аварійні скиди нафтопродуктів Гайворонського маслосирзаводу, СП Подільський цукор” ЗАТ “Подільська продуктова група” суттєво вплинули на якість поверхневих вод у створах №№7,8,9. Концентрація нафтопродуктів становила:

Створ №7 – максимальна концентрація - 0,38 мг/ л

– середнє за рік 0,17 мг/ л (3,4 ГДК);

Створ №8 –максимальна концентрація - 0,08 мг/ л

– середнє за рік 0,04 мг/ л (0,8 ГДК);

Створ №9 –максимальна концентрація - 0,46 мг/ л

– середнє за рік 0,16 мг/ л (3,2 ГДК).

Притоки ріки Південний Буг

Характеризуються перемінним забрудненням від чистих до помірно забруднених і забруднених.

Річка Згар контролюється у створах вище і нижче смт. Літин (ств. №№ 10, 11). У звітному році в порівнянні з 2000р. концентрація завислих речовин, амонію сольового залишилась без змін. У створі №11 мало місце підвищення концентрації БСК5 до 6,3 мг/ л, середнє значення 4,24 (1,4 ГДК). Мінералізація середня, кисневий режим задовільний, солі важких металів нижче ГДК (крім показника залізо загальне)

Річка Рів контролюється у створах вище м. Бар і нижче смт. Браїлів (ств. №№ 12, 13).

У 2001 році мало місце підвищення концентрації свинцю у створі №13 до 0,071 мг/ л (7ГДК) – максимальне значення і 0,037 мг/ л (3,7 ГДК)– середнє значення. По решті показників якість води залишилась на рівні 2000 року. Продовжують скид забруднених вод підприємства:

Жмеринське вагонне депо;

Жмеринське ПВКГ;

ВАТ «Експрес”.

Річка Соб контролюється у створах вище смт. Іллінці і нижче м. Гайсин (ств. №№ 14, 15).

У 2001 році покращилась якість води по створу №14 за рахунок зниження показника БСК5 з 5,05 мг/ л до 3,48 мг/ л.

Річка Дохна контролюється у створах вище і нижче м. Бершадь (ств № 16, 17).

У звітному році якість води залишилась без змін. В притоки р. Дохна поступають стічні води Крижопільського ПВКГ, Крижопільського сирзаводу. Внаслідок невеликого об¢єму скиду, а, також, великого розбавлення, стічні води суттєво не впливають на якість поверхневих вод у р.Дохна.

Річка Савранка контролюється у створах вище смт.Чечельник та нижче с.Ольгопіль (ств. №№ 18, 19).

По основних показниках якість води знаходиться на рівні 2000 року.

Річка Дністер в межах Вінницької області контролюється у 3-х створах постійних спостережень:

№ 20 – с.Козлово

№ 21 – м Могилів-Подільський

№ 22 – с.В.Кісниця

Вода прозора із слабким річковим запахом, середньою мінералізацією, із задовільним кисневим режимом.

Якість води у 2001 році у створах №№20,21значно покращилась у порівнянні з 2000 роком по амонію сольовому:

створ №21 – з 1,07 мг/ л (2ГДК) до 0,28 мг/ л (0,5 ГДК)

створ №20 – з 1,17 мг/ л (2,3 ГДК) до 0,56 мг/ л (1,1 ГДК)

По створу №22 концентрація амонію сольового – на рівні з 0,45 мг/ л (0,9 ГДК).

Притоки ріки Дністер

Річка Лядова контролюється у створах № 23 – с. Ялтушків і № 24 – с.Яришів. За звітний рік якість води залишилась на рівні 2000 року.

Річка Русава контролюється у двох створах (№№ 25,26) постійних спостережень вище с.Антонівка Томашпільського району і нижче м. Ямпіль. За звітний рік якість води залишилась на рівні 2000 року. Продовжує скид недостатньо очищених вод Томашпільське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства.

Річка Мурафа контролюється у створах № 27 – с. Станіславчик; № 28 – с. Біле, приймає недостатньо очищені стоки підприємств Жмеринського і Шаргородського районів.

Річка Рось – притока 1-го порядку р. Дніпро контролюється у 3-х створах: №№31, 32 – вище, нижче м. Погребище, №33 - с.Борщагівка на межі Вінницької та Київської областей.

Якість води порівняно з 2000 роком не змінилась.

Річка Гнилоп'ять – притока р. Прип'ять, що протікає по Вінницькій області в межах Козятинського району, контролюється у ств. №28 – с. Бродецьке, ств.№29 – с. Жежелів. У звітному році якість води в порівнянні з 2000 р. залишилась без змін.

Малі річки – Десенка, Постолова, Снивода. Вишенька – в міру забруднені. Якість води на протязі 6-8рр. стабільна. Річки Вінничка, Тяжилівка, Жван, Баран, Мурашка, Русавка, Жердь, Сільниця, Тульчинка, Шпиківка, Вендичанка, Гуйва, Берладинка, Бушанка, Тростянчик, Воронка, Рось, Волчанка, Нетека характеризуються перемінним локальним забрудненням, яке залежить від сезону, роботи цукрозаводів та ін. підприємств. У весняно-літній період води самоочищаються.

Повітряний басейн

Постійний моніторинг атмосферного повітря проводився у Вінниці двома постами типу “Пост-2” Вінницького ЦГМ, яким проведено 11600 спостережень за повною програмою. Середня концентрація за рік по місту за всіма інгредієнтами кратності до ГДК відповідає значенням: пил – 1,3 ГДК, діоксид сірки – 0,12 ГДК, оксид вуглецю – 1,3 ГДК, діоксид азоту – 1 ГДК, фтористий водень – 1,2 ГДК, аміак – 0,5 ГДК, формальдегід – 2 ГДК. Максимальні концентрації кратності до ГДК відповідають значенням: пил – 1,4 ГДК, діоксид сірки – 0,03 ГДК, оксид вуглецю – 3,2 ГДК, діоксид азоту – 2,7 ГДК, фтористий водень – 1,8 ГДК, аміак – 1,1 ГДК, формальдегід – 1,1 ГДК. Зміни, які відбулись на протязі року, незначні. Середні концентрації залишились на рівні 2000р., тільки по пилу зменшились від 2 до 1,3 ГДК. Максимальні рівні збільшились по пилу - від 1,2 до1,4 ГДК, оксиду вуглецю - від 1,6 до 3,2 ГДК.

В літній період концентрація по пилу збільшується, а оксид вуглецю змінює свої концентрації в залежності від напрямку і сили вітру.

Випадків високих забруднень і екстремально високих забруднень атмосфери протягом 2001р не спостерігалось. Значення замірів двох постів підтверджуються аналізами повітря, проведеними лабораторіями обласної та міської санітарної служби, та лабораторій підприємства “Хімпром”. В межах санітарно-захисних зон перевищення ГДК не виявлено.

У місті Вінниця за звітний період викиди шкідливих речовин в атмосферу становлять 21,38т., що на 19,1% менше, ніж за минулий рік. Щільність викидів забруднюючих речовин у розрахунку на м2 в місті склала 35,1 т., обсяги викидів шкідливих речовин на душу населення по місту склали майже 5,5 кг. Зменшення викидів на більшості підприємств міста Вінниці на протязі року пояснюється, в основному, скороченням обсягів виробництва, простоями підприємств, припиненням виробничої діяльності. По області спостерігається значне збільшення викидів на підприємствах Міністерства палива та енергетики України. Наприклад, на Ладижинській ТЕС збільшення викидів пов¢язане із збільшенням долі вугілля у загальному об¢ємі використаного палива.

Основними забруднювачами атмосфери залишаються піприємства, основними видами економічної діяльності є:

виробництво тепло- та електроенергії;

транспорт та переробна промисловість.

За даними обласної санітарно-епідеміологічної служби питома вага досліджених проб атмосферного повітря, що перевищує гранично допустиму концентрацію складає 6,6%. Питома вага проб атмосферного повітря які не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам на міських магістралях та вулицях з інтенсивним рухом, склала 5,2%. Випадків радіаційних аварій в області не зареєстровано. Рівень радіаційного фону залишався стабільним і не перевищував допустимих рівнів.

За даними санітарно-епідеміологічної служби м. Вінниця з 1520 спостережень було виявлено 28 випадків перевищення ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі, із них 20 випадків перевищення вмісту оксиду вуглецю і 8 випадків перевищення вмісту пилу. Ці перевищення були встановлені в весняно-літній період на магістральних вулицях. Прилеглих до них житлових кварталах, житлових кварталах з малим рухом автомобілів, а також, при підсмолоскипних спостереженнях перевищення ГДК не встановлено.

Лабораторією держуправління здійснювався контроль за дотриманням нормативів ГДВ та граничних нормативів утворення (ГНУ) на 50 підприємствах. Було обстежено 66 джерел викидів та 92 джерела утворення. Відібрано 327 об’єднаних проб, проведено 981 визначень по 18 забруднюючим речовинам. При цьому виявлено перевищень технологічних нормативів утворення на 26 джерелах утворення по трьом забруднюючим речовинам, що становить 28,4% обстежених джерел утворення. Виявлено невідповідність у джерелах викидів на таких підприємствах:

підприємство “Вінницяпобутхім”

Вінницьке підприємство ВАТ “Керамік”.

Відкориговані нормативи гранично допустимих викидів для даних підприємств.

Виявлені перевищення на 26 джерелах утворення, з урахуванням похибок вимірювання, незначні. Суттєві перевищення технологічних нормативів мали місце на Ладижинській ТЕС, ЗАТ “Бершадьмолоко”, Браїловському ТОВ “Кристал”, ТОВ Агрофірма “АНБУКО”, Шпиківському молокозаводі, ЗАТ “Поділля”, ДПК “Моріс”, підприємство ”Теплокомуненерго”. За звітний період перевірено 262 автотранспортні засоби.

Грунти

Відділом аналітичного контролю та моніторингу Держуправління відібрано 235 проб, виконано 2030 компонентовизначень. Вибіркове обстеження сільгоспугідь по районах показали мінімальний вміст нітратів у грунті до 0,12 ГДК, максимальний – 0,66 ГДК. Обстеження на вміст важких металів – міді, цинку, нікелю, кобальту, марганцю показали вміст міді (від 0,17 до 1ГДК), цинку (від 0,5 до 1 ГДК), нікелю (від 0,14 до 0,76 ГДК), марганцю (від 0,05 до 0,12 ГДК), свинцю (від 0,04 до 0,56 ГДК).

В грунтах промислових підприємств виявлено наднормативний вміст міді (в м.Гнівань – завод “Спецзалізобетон”, ВАТ “Гніваньський підшипниковий завод”; м. Жмеринка – ВАТ “Жмеринський завод “Сектор””, локомотивне депо, підприємство “Експрес”; м. Вінниці – ВАТ “Вінницький підшипниковий завод”.), нікелю (Тиврівський район смт Сутиски, ВАТ “Сутиський завод АЕА”, м. Жмеринка, міське сміттєзвалище), кобальту (м. Калинівка – ВАТ “Калинівський машзавод), марганцю (м. Калинівка – ВАТ “Калинівський машзавод), свинцю – (м. Калинівка – ВАТ “Калинівський машзавод, м.Гнівань, завод “Спецзалізобетон”, м. Жмеринка – ВАТ “Жмеринський завод “Сектор””, Тиврівський район смт Сутиски, ВАТ “Сутиський завод АЕА”, м. Жмеринка, міське сміттєзвалище та підприємство “Експрес”).

Виявлено ряд випадків екстремального високого забруднення грунтів важкими металами: Тиврівський район ( смт Сутиски, ВАТ “Сутиський завод АЕА”– перевищення ГДК за вмістом міді в 63 рази, по свинцю – в 14 раз); м.Жмеринка, підприємство “Експрес” – перевищення ГДК за вмістом свинцю в 25 раз, м. Жмеринка – міське сміттєзвалище, перевищення ГДК за вмістом міді в 24 разів, свинцю в 18 раз; м.Вінниця в/ч А1231 – по вмісту нафтопродуктів (7323 мг/кг); Вінницький район, с.Вороновиця, СП “Подільськцукор” – по вмісту нафтопродуктів (86000 мг/кг); м.Оратів, територія земель запасу селищної ради – по вмісту нафтопродуктів (619 мг/кг).

В обстежених грунтах навколо автошляхів міститься наднормативна кількість міді (Вінниця – Тростянець до 5 ГДК), свинцю (Вінниця – Київ до 10 ГДК), кобальту (Вінниця – Київ, до 5 ГДК), свинцю від 1,2 до 5 ГДК на всіх автошляхах Вінницької області.

За даними обласної санітарно-епідеміологічної служби, питома вага досліджених проб грунту, який не відповідає гігієнічним нормативам по хімічних показниках, складає 3,9 %, по вмісту солей важких металів – 2,0 %.

Питома вага досліджених проб продовольчої сировини та харчових продуктів, які не відповідають гігієнічним нормативам:

по хімічних показниках – 1,8%, в т.ч. на нітрати – 1,4%, на пестициди – 0,2%, на токсичні елементи – 0,2% (свинець – 0, ртуть – 0, кадмій – 0).

по мікробіологічних показниках –2,4%, в т.ч. на антибіотики – 0.

Випадки харчових отруєнь бактеріального походження та викликаних хімічними речовинами в області за 2001р. в організованих колективах не зареєстровано. Зареєстровано 18 випадків захворювання на ботулізм в побуті. Випадки радіаційних аварій в області не зареєстровано.

За даними центральної геофізичної обсерваторії в пробах грунту, які відбирались в 2001 році, вміст ДДТ/ДДЕ, ізомерів ГХЦГ, трефлану, нітратів, вміст пестицидів в межах норми.

Підземні води

За даними Подільської гідрогеологічної партії режим підземних вод в природних умовах досить різноманітний. Відмічалось підвищення рівня води ( пост №25 Ямпіль від 0,2 м по свердловині №153, до 0,67м по свердловині №150.

Рівневий режим Вінницького підрайону спостерігається на постах Хмільник, Петриківці, Заливанщина та Липовець і характеризується незначним підвищенням грунтових вод від +0, 01 м до +0, 37 м.

На постах Хмільник свд.5 та Липовець свд.312, обладнаних на четвертинний водоносний горизонт, відмічено значний вміст нітратів, що значно перевищує ГДК і досягає 33, 43-74, 67 мг/дм3, крім того по цих же свердловинах загальна жорсткість також не перевищує ГДК і складає 17,2-20,0мг/екв.

Порушений режим

Спостереження за станом підземних вод в порушених умовах проводилось на ділянках інтенсивного водовідбору в т.ч.:

1. м.Бар - "Іванівський" водозабір;

2. м.Крижопіль - водозабір "Голубече";

3. м.Тульчин — ЖуравлІвський водозабір;

4. м. Немирів - водозабір "Скіфський";

5. м. Бершадь - Берландинський водозабір.

Якісний стан підземних вод на даних водозаборах стабільний і аномальних проявів його погіршення не відмічено.

Також важливим фактором інформації про стан підземних вод є потенційні джерела (підприємства) забруднення підземних вод до яких відносяться:

1. Поля фільтрації Бродецького цукрозаводу;

2. Поля фільтрації Махаринецького цукрозаводу;

3. Поля фільтрації Юзефо-Миколаївського цукрозаводу;

4. Поля фільтрації УладІвського цукрозаводу;

5. Поля фільтрації Барського спиртзаводу;

6. Шламонакопичувач ВО “Хімпром”;

7. Склад мінеральних добрив (бувший) ст.Бар;

8. Золошламонакопичувач Ладижинської ТЕС.

На протязі 2001 року на всіх підрємствах були відібрані проби води. Результати аналізів показали, що покращився стан води в районі складів (бувших) зберігання мінеральних добрив с.Войнашівка (ст.Бар). Забруднення продовжує проявлятися тільки в шахтних колодязях №№ 3 і 4. Так в колодязі № 3 мінералізація складає 2649 мг/дм3, NОз- 48 мг/дм3, а в шахтному колодязі № 4 мінералізація - 1122 мг/дмЗ, NОз -11, 5 мг/дм3, жорсткість загальна- 14,5.

Забруднення в районі розташування шламонакопичувача Вінницького хімкомбінату стабільне. Так в шпахтному колодязі №1 мінералізація 1377 мг/дм3, NОз- - 7, 4 мг/дм3, S042- - 506 мг/дм3, жорсткість - 13,6. В шахтній криниці №3 мінералізація - 2018 мг/дм3, S042- - 718 мг/дм3. Район полів фільтрації Бродецького цукрозаводу колодязь № 2 - мінералізація склала

1365 мг/дм3, NОз- - 6, 4 мг/дм3, жорсткість - 15. Колодязь № 3 - мінералізація - 1864 мг/дм3, NОз- - 58.5 (що в 3 рази вище ніж у 2000 році).

Юзефо-Миколаївський цукровий завод, колодязь № 1 - мінералізація 1396мг/дм3, NОз - 87 мг/дм3 при загальній жорсткості 18. На всіх інших підприємствах стан води майже не змінився, вони і надалі є потенційними забруднювачами підземних вод.

Моніторинг сучасних екзогенних геологічних процесів на території Вінницької області включає вивчення зсувних процесів, особливо потенційно-небезпечних зсувів, які впливають на народно- господарські об'єкти, а саме;

м. Жмеринка

ст. Сулятицька, Мог.-Подільського р-ну

3. с. Качківка, Ямпільського р-ну

4. с.Кукули, Піщанського р-ну

5. с. Требусівка, Піщанського р-ну

6. с. Крупське, Крижопільського р-ну

7. с. Вільшанка, Крижопільського р-ну

8. с. Романівка, Бершадьського р-ну

с. Болган, зсувний стаціонар, Піщанського району

В результаті обстеження зсувів у 2001 році не було виявлено жодних ознак їх активізації. Зсувні тіла перебували у фазі тимчасової стабілізації.

Характеристика стану поверхневих водойм області

Контроль стану поверхневих вод проводиться кількома суб’єктами моніторингу: Держуправлінням екології та природних ресурсів, облСЕС, Вінницьким ЦГМ, Південно-Бузьким басейновим водогосподарським об’єднанням (згідно схеми моніторингу у визначених створах), ВО “Вінницяводоканал”, ВАТ “Сутиський завод АЕА” (в районах водозаборів річки Південний Буг: м.Хмільника, м. Калинівки, м. Вінниці, смт. Сутисок).

За даними ВО ”Вінницяводоканал” (моніторинг стану річки проводився щоденно), кисневий баланс знаходився в межах норми, хоча спостерігалося коливання вмісту кисню, пов’язане з біогенними процесами. Середньомісячне значення вмісту азоту амонійного коливалося від 1,06 до 1,66 гранично – допустимих концентрацій, встановлених для рибогосподарських водойм (ГДК1), не перевищувало гранично допустимих концентрацій, встановлених для водойм господарсько- питного призначення (ГДК2). Найбільш забрудненими по цьому інгредієнту є ділянки річки в районі смт. Сутисок.

В теплий період мали місце випадки перевищення ГДК2 по показнику БСК5 (до 1,36 разів). Сольовий склад бузької води стабільний, мінералізація , вміст солей металів знаходився в основному в межах ГДК2, за виключенням вмісту заліза, марганцю, міді. Вміст іонів заліза залишався підвищеним практично на всіх водозаборах від 1,9 до 9 ГДК1 та від 0,3 до 1,5 ГДК2; марганцю від 8 до 10 ГДК1 та від 0,5 до 1,8 ГДК2; міді до 2 ГДК1. З середини другого кварталу спостерігалося постійне бактеріальне забруднення річки Південний Буг. В теплий період практично на всіх водозаборах колі-індекс перевищував нормативи (водозабір м.Вінниці – до 4 разів, м. Хмільника до 11,4 разів, смт Сутисок до 14,7 разів). В четвертому кварталі значне перевищення спостерігалося лише в районі смт. Сутисок.

За даними Південно–Бузького БВО, яке контролює вісім створів постійних спостережень на річці Південний Буг, та два створи постійних спостережень на притоках річки Південний Буг – річках Соб і Рів, вода в річці Південний Буг оптимально мінералізована, середньої жорсткості, кисневий режим задовільний. Всього в 2001р. було відібрано 92 проб води і виконано 2281 аналізів. Із 2189 гідрохімічних аналізів мали місце 93 випадки перевищення ГДК2, що складає 4,2%. В 2000р. відсоток перевищення ГДК2 складав 6,7%.

Із 93 випадків перевищення ГДК 74 випадки припадає на БСКповне, яке перевищує ГДК у 1,1-3,7 рази. Концентрація решти забруднюючих речовин знаходиться нижче ГДК для водойм господарсько-питного водокористування (СанПин № 4630-88).

Вода у річці Південний Буг забруднена органічними речовинами, БСКп = 1,07-3,7 ГДК (75 проб із 80 відібраних). По більшості створів середньорічні показники БСКп залишились практично на рівні 2000 року, крім Глубочекського водосховища та с. Ставки, де БСКп зросло у 1,7 і 1,3 рази відповід-но. Найбільші концентрації органічних сполук були зафіксовані у березні (7,5-9,2 мгO2/дм3) – у період весняної повені з 9 по 22 березня, коли спостерігались максимальні рівні води у р.Південний Буг. У листопаді і грудні 2001 року, коли температура води була 1-3 °С, БСКп знаходилось у межах 8,0-11,0 мгO2/дм3, що свідчить про антропогенний характер забруднення.

Вода у річці Південний Буг характеризується підвищеним показником кольоровості (35,5-56,7 градусів – максимальні значення) – у 13 пробах, під-вищеним вмістом іонів амонію (1,02-3,50 мг/дм3 – максимальні концентрації). Максимальні концентрації нітритів – 0,10-0,36 мг/дм3, нітратів – 5,3-7,6 мг/дм3, що значно нижче ГДК для водойм госппитного водокористування. Наявність підвищенного вмісту забруднюючих речовин групи азоту свідчить про інтенсивно протікаючі процеси біологічного окислення органічних сполук. Вміст біогенних елементів групи азоту та заліза загального у порівнянні з 2000 роком незначно знизився по всім створам.

Якість води Сутиського водосховища за більшістю гідрохімічних показників гірша порівняно з якістю води річки Південний Буг вище м.Вінниці (район питного водозабору). Це свідчить про те, що скиди ВО “Вінницяводоканал”, який є одним з основних підприємств забруднювачів Вінницької області, негативно впливають на формування якості води в річці Південний Буг нижче м.Вінниці.

На радіологічне дослідження в 2001р. було відібрано 84 поверхневих проб і виконано 84 спектрометричних досліджень. В пробах води визначали вміст радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90. Вміст радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 знаходяться значно нижче допустимих рівнів. Рівень радіоактивного забруднення річки Південний Буг в цілому залишився на рівні 2000р.

Результати гідрохімічних вимірювань проб поверхневих вод, відібраних за звітний період, свідчать про забруднення поверхневих водойм