Природоохоронна діяльність у Вінницькій області - Екологія - Скачать бесплатно

Вінниччини органічними сполуками. По органолептичним показникам якість води у річці Південний Буг та її притоках Рів і Соб у 17 випадках із 160 не відповідає нормам СанПин № 4630-88. Але у цілому вода поверхневих вод Вінничини по більшності хімічних показників безпечна, крім БСКп та кольоровості, і може бути використано для господарсько-питних та культурно-побутових потреб. Згідно даних радіологічного контролю радіаційна обстановка поверхневих вод басейну річки Південний Буг благополучна.

За даними обласної санітарно–епідеміологічної служби питома вага об’єктів господарсько-питного водопостачання по Вінницькій області, які не відповідають санітарним нормам та правилам, склала 2,3% (в загальному числі об’єктів централізованого водопостачання).

Питома вага досліджених проб води із водопровідної мережі, які не відповідають гігієнічним нормативам, складає: за санітарно-хімічними показниками 1,2%, в тому числі за загальною мінералізацією 0,1%, за вмістом хімічних речовин 0,2%, за мікробіологічними показниками 6,4%.

Питома вага досліджених проб води водоймищ І-ї категорії, які не відповідають гігієнічним нормативам, складає: за санітарно–хімічними показниками 15,9%, за мікробіологічними - 17,6%.

Питома вага досліджених проб води водоймищ ІІ-ї категорії, які не відповідають гігієнічним нормативам складає: за санітарно–хімічними показниками 8,5%, за мікробіологічними – 10,4%.

Створи річки Південний Буг

Практично на всіх створах річки спостерігалося перевищення за вмістом фенолів до 6 ГДК2, формальдегіду до 1,8 ГДК2, за вмістом заліза перевищення становили від 2,6 до 8,4 ГДК1; міді від 2 до 5 ГДК1, фтору до 3,2 ГДК1. Спостерігалося постійне бактеріальне забруднення річки Південний Буг ( особливо в районі створу м.Гнівань), проте збудників кишкових інфекційних захворювань не виявлено.

Створи річки Дністер

У дністровській воді спостерігався вміст фтору до 1 ГДК1, міді від 1,1 до 8 ГДК1, фенолів до 3,6 ГДК1. Виявлено перевищення ГДК ешеріхії колі біля села Наддністрянське Мур-Куриловецького района та м.Могилів-Подільськ. Збудників кишкових інфекцій в річці Дністер не виявлено.

Пестицидів (в тому числі Бі – 58, децис, ГХЦ, базудін, карбофос, метафос, ДДТ, фосфамід) в досліджених зразках води в річці Південний Буг та Дністер на всіх створах спостережень не виявлено.

За даними санітарно-епідеміологічної служби м.Вінниця: значно покращилась вода за санітарно-хімічними показниками, простежується зменшення солей важких металів, зменшився вміст нафтопродуктів і СПАР. Із 282 проб мали місце відхилення за санітарно-хімічними показниками в 38 пробах. Це – завислі речовини, мутність, хлориди, азот амонійний, БСК5, залізо.

Із 128 проб досліджених на вміст лактозопозитивної кишкової палички (ЛКП) і індексу колі-фагів мали місце відхилення в 62 пробах. Випадків виявлення збудників інфекційних кишкових захворювань виявлено не було.

Випадки харчових отруєнь бактеріального походження та викликаних хімічними речовинами в області за 2001р. в організованих колективах не зареєстровано. Зареєстровано 18 випадків захворювання на ботулізм в побуті. Випадки радіаційних аварій в області не зареєстровано.

За даними обласного центру гідрометеорології, який контролює три постійних створи в межах м. Вінниці, один створ на р. Соб (с. Зозів), один створ на р. Рів (с. Демидівка), протягом року спостерігався підвищений вміст фенолу до 3 ГДК1, азоту нітритного до 1,2 ГДК1, нафтопродуктів до 7,6 ГДК1, було виявлене незначне підвищення вмісту міді, марганцю, заліза.

За даними лабораторії держуправління санітарний режим ріки Південний Буг на протязі року такий:

сольовий склад в річці стабільний. Мінералізація середня, кисневий режим задовільний, солі важких металів знаходяться у нормі або нижче норми крім марганцю, заліза та свинцю. По даним компонентам має місце перевищення нормативів ГДК для водоймищ рибогосподарського призначення відповідно:

Створ №2 – свинець у 5раз;

Створ №7 – марганець у 4,7 раз.

У звітному 2001 році по р.Південний Буг мали місце випадки аварійного забруднення нафтопродуктами, концентрація яких у контрольних створах №№7-9 становила 7-9 ГДК. По основних показниках якість води у поверхневих водоймах області знаходиться на рівні 2000 року.

В результаті мікробіологічного аналізу поверхневих вод в створах постійних спостережень басейну річки Південний Буг та річки Дністер значних забруднень не зафіксовано. У фітопланктоні, як в якісному, так і в кількісному відношенні, в порівнянні з минулим періодом, суттєві зміни не відбулися. Самою багаточисельною і ведучою групою є діатомові, а також присутні синьо-зелені та протококові водорослі, в основному, з індексом сапробності від 1,65 до 2,2. Тому поверхневі води басейну річки Південний Буг відносять до категорії умовно чистих.

Спостерiгався вплив скиду нафтопродуктiв Степанiвського цукрозаводу на якiсть води в ств.7 р.Пiвденний Буг. Зменшилась рiзновиднiсть мiкроорганiзмiв, з`явились представники родини Flagellata (безколiрнi джгутиковi), що не являється характерним для чистих вод створiв рiчки Пiвденний Буг. Пiдвищився iндекс сапробностi вiд 1.9 до 2.1. Слiд вiдмiтити, що у створi 13 - на р.Ров, створах 14 та 15 - на р.Соб, створi 16 - на р.Дохна, створi 28 - на р.Мурафа зафiксовано представникiв родини Euglenophyceae (евгленових), а саме Euglena acus,деякi види Phacus та Lepocinelis, Trahelomonas, що говорить про наявнiсть деякого органiчного забруднення. Та значного впливу на збiльшення iндексу сапробностi не вiдбулося.

В рештi створiв басейну рiчки Пiвденний Буг та річки Дністер якiсть води, по результатам мiкробiологiчного аналiзу, не змiнилася.

Вплив факторів довкілля на здоров`я населення

Демографічна ситуація по Вінницькій області за 2001 рік

Сучасну медико-демографічну ситуацію в Вінницькій області слід охарактеризувати як кризову. Наслідки цієї кризи – депопуляція населення області, масштаби якої за останні роки неухильно зростають, обвальне падіння народжуваності, погіршення стану здоров’я дорослих та дітей, що проявляється в стрімкому скороченні середньої тривалості життя населення. Переважно, деструктивні зрушення в соціально-демографічних структурах негативно впливають на подальші перспективи відтворення населення Вінницької області. Несприятливі тенденції демографічних процесів нині охопили в тій чи іншій мірі всі регіони області, торкнувшись всіх статево-вікових груп.

На кінець 2001 року чисельність населення Вінницької області становила 1787,3 тис. осіб, або 3,66% загальної чисельності населення України. За кількістю наявного населення серед регіонів України область посідає 11 місце, за щільністю - 13. На кожний квадратний кілометр території припадає 69 чоловік.

В міських поселеннях області проживає 862,4 тис. осіб, або 48,2% від загальної кількості населення, в сільській місцевості 924,9 тис. осіб, або 51,8%. Вінницька область одна з шести областей України, де питома вага чисельності сільського населення більша за міське.

Статевий склад населення характеризується перевагою кількості осіб жіночої статі (55,4%). На 1000 жінок припадає 806 чоловіка.

У віковій структурі населення області 51% складають особи працездатного віку, і відповідно 17,7% і 31,3%, які не досягли та старші працездатного віку. У 2001 році в області на кожну тисячу населення працездатного віку 859 осіб непрацездатного, з них 360 дитини та 499 осіб старше працездатного віку. Більше демографічне навантаження в сільській місцевості, де співвідношення осіб непрацездатного віку до працездатного складає 1150 до 1000, і переважає в цьому навантаженні пенсійний вік.

Середній вік населення по Вінницькій області на 1 січня 2001 року

Середня очікувана тривалість життя населення Вінницької області.

Обидві статі - 70,01 р.

Жінки - 75,94 р.

Чоловіки - 63,95 р.

Протягом тривалого часу чисельність населення Вінницької області постійно скорочується. Основним фактором зменшення чисельності є природне скорочення, як результат перевищення кількості померлих над кількістю народжених.

Динаміка змін демографічних показників

Рис.2.1 Кількість народжених та померлих на 1000 всього населення

Стабільна тенденція зменшення народжуваності встановилась з 1986 року. Але особливо високими темпами це відбувається у 90-х роках. Так, якщо в цілому по області у 1986 році кількість народжених на 1000 чоловік населення становила 14,5 чоловік, в 1990 році - 12,4, в 1999 році- 8,7, то в 2001 році лише 8,15.

Загальний коефіцієнт народжуваності в Вінницькій області ще ніколи не був таким низьким. Порівняльний аналіз показує, що коефіцієнт народжуваності характеризується певними коливаннями по районах.

Неухильне зниження народжуваності привело до того, що не забезпечується просте відтворення населення, для якого середнє число дітей, народжених жінкою за все життя, повинно бути не меншим 2,2. У 2000- 2001 роках цей показник склав 1,58, в тому числі у містах - 1,3, селах - 1,98. Тобто в області наростають масштаби однодітності і бездітності.

У минулому році в області зареєстровано 14618 пологів (народилося 14563), 55 пологів завершились народженням мертвих дітей.

На протязі багатьох років народжуваність у міській місцевості традиційно перевищувала цей показник у сільській місцевості; але випереджаючі темпи зниження народжуваності у містах привели його у 1992 році до зближення з рівнем у сільській місцевості, а з 1993 року рівень народжуваності у селах перевищує цей показник у містах. В 2001 році в розрахунку на 1000 чоловік населення народжуваність у міській та сільській місцевості становила відповідно 8,0 та 8,3 чоловік (у 1990 році - 14,3 та 10,9).

Народжуваність в Вінницькій області 1990 - 2000 роки

В динаміці смерті населення області з 1996 року спостерігається тенденція до зниження як абсолютного числа померлих, так і показників в розрахунку на 1000 чоловік населення.

В 2001 році рівень смерті порівняно з 2000 роком зменшився на 3,3%, але був значно вищим рівня 1990 року - на 5,2%. Рівень смерті залежить від багатьох факторів: вікової структури населення, матеріальних умов життя людей, їх харчування, санітарно-гігієнічних умов праці і побуту, розвитку медицини, економічного становища держави.

В сільській місцевості всі вище перераховані фактори мають більш глибокі негативні тенденції і це обумовлює те, що смертність в сільській місцевості в 2 рази, в середньому, вища ніж в міській. Про це свідчать наступні статистичні дані:

В 2001 році у порівняні з 2000 роком в 20 районах області з 28 відбулись позитивні зміни: показники смертності в розрахунку на 1000 населення знизились.

Одним із факторів зростання смертності населення в області є збільшення частки осіб віком старше працездатного віку, яка у 1990 році становила 25,0%, у 1995 році - 26,7%, а у 2001 році- 27,7%. У 1990 році частка осіб, що померли у віці старше працездатного, склала 70,1%, у 1995 році - 78,5%, у 2000 році- 80,6%.

Смертність населення Вінницької області за 1990- 2000 роки