Облік, аналіз і аудит грошових коштів підприємства - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно

ми орієнтуємося на інтереси споживачів, співробітників компанії, партнерів, засновників і суспільства.

Цінності команії:

чесність

відвертість

відданість справі компанії

орієнтація на розвиток і зростання персоналу усередині компанії

постійне підвищення професіоналізму

вдосконалення рівня сервісу для клієнтів

надання виключно якісної продукції

Компанія ТОВ „Вічунай-Україна” займається дистрибуцією продуктів харчування глибокого заморожування торгової марки " VICI" в Україні. Продукція компанії:

продукція сурими;

продукція сурими для панировки;

рибна продукція для панировки

Підприємство ТОВ „Вічунай-Україна” є юридичною особою, веде самостійний баланс, має поточний рахунок в установі банку, печатку зі своїм найменуванням.

Управління підприємством здійснюється зборами учасників. Вони складаються з учасників товариства та призначених ними представників.

В статуті ТОВ „Вічунай-Україна” частка іноземного учасника складає 85 %, частка учасника - юридичної особи, що є резидентом України – 10 %, частка фізичних осіб-резидентів України – 5 %.

Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля продуктами харчування.

Як бачимо підприємство існує порівняно недавно (менше двох років) і зараз знаходиться на етапі становлення. Іншими словами діяльність підприємства ще не досягла максимального розмаху. В той же час вже два роки діяльності свідчать про успішний старт.

На в табл..1.1 і на рис. 1.1 представлена динаміка обсягів реалізації продукції і прибутку підприємства за 2004 рік (джерелом даних є Звіти про фінансові результати (форма № 2) за цей період).

Таблиця 1.1.

Динаміка обсягів реалізації продукції та прибутку підприємства ТОВ “Вічунай-Україна” за 2004 рік

Рисунок 1.1.

Як бачимо, протягом року об'єм виручки від реалізації продукції постійно зростає, що свідчить про досить швидкі темпи завоювання ринків. Окрім виручки росте і прибуток підприємства: протягом року він зріс з 0,8 тис. грн. в першому кварталі до 40,65 тис. грн. в четвертому кварталі, тобто в 51 раз. Невисокий розмір прибутку в першому кварталі 2004 року (фактично можна говорити про його відсутність) пояснюється тим, що підприємство тільки почало свою діяльність, а, як відомо, етап виходу на ринок, як правило, супроводжується великими витратами і низкою нормою прибутку.

В зв'язку з цим цікавої є також і динаміка показників рентабельності продажу, яка була представлена на рис. 1.2

Рисунок 1.2.

Як випливає з графіка протягом року як валова рентабельність продаж (відношення валового прибутку до чистої виручки від реалізації), так і чиста рентабельність продаж (відношення чистого прибутку до чистої виручки від реалізації) збільшуються. При цьому значення валової рентабельності продаж збільшилося з 30,25 % в першому кварталі до 35,33 % в четвертому кварталі, тобто на 5,09 процентні пункти. Зростання показника чистої рентабельності продаж, як випливає з графіка, більш значне. Так, протягом року він виріс з 0,08 % до 11,08 %, тобто на 11 процентних пунктів. Звернемо увагу, що відмінність значень цих двох показників рентабельності обумовлена необхідність для підприємство нести адміністративні, збутові і інші витрати, а також сплачувати податки з прибутку (фактично ці витрати і складають різницю між валовим і чистим прибутком підприємства, є чисельниками у формулах розрахунку цих показників рентабельності) [27, c.68].

У наш час, в зв’язку з наявністю в Україні проблем, пов’язаних з рівнем та дисципліною оплати праці, характеризувати діяльність підприємства, оминувши це питання, неможливо. Станом на 01.01.2004 року середньоспискова чисельність працюючих на ТОВ Вічунай-Україна”складала 100 чоловік, що повністю задовольняє потреби підприємства у трудових ресурсах. Заробітна плата працівникам виплачується регулярно, 2 рази на місяць як того і вимагає чинне трудове законодавство. Заборгованість з виплати заробітної плати відсутня. При цьому варто зазначити, що фонд оплати праці за період з 1 січня 2004 року по 1 січня 2005 року зріс більш ніж на 47 відсотків і склав на у грудні 2004 року 180 тис. грн. При цьому середня заробітна плата за 2004 рік виросла з 900 грн. до 1800 грн. (мова йде про нараховану заробітну плату за вирахуванням прибуткового податку та внесків до соціальних фондів, що утримуються з суми оплати праці). Не менш важливим є й те, що заробітна плата на підприємстві завжди виплачується у грошовій формі.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ

2.1 Організація готівкових розрахунків на підприємствах України

Розрахунки підприємств за допомогою готівкових грошових коштів (касові операції) здійснюються за певними правилами, встановленими чинним законодавством в області організації готівкогового обігу. Основний документ, який регулює порядок ведення касових операцій –це Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затверджене ухвалою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 [6].

Порядок організації готівкових розрахунків підприємств включає, зокрема, організацію зберігання наявних коштів в касі підприємства, порядок встановлення ліміту каси, порядок оформлення касових документів, у тому числі видачу готівки під звіт, ведення касової книги.

Розрахунки готівковими коштами підприємства між собою і з громадянами можуть здійснювати як за рахунок коштів, отриманих з кас банків, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг) і інших касових надходжень.

Якщо розрахунки проводяться шляхом внесення готівки до установ банків для подальшого переліку їх на рахунки підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки є для покупців (платників засобів) готівкою, а для підприємств –продавцов (одержувачів засобів) –безготівковими.

Прийом, зберігання і витрачання наявних грошових коштів на підприємстві здійснюється тільки через касу.

Касою називається приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також прийому, видачі, зберігання наявних засобів, інших цінностей і касових документів.

Ліміт залишку готівки в касі (далі –лімит каси) – це граничний розмір готівки, яка може залишатися в касі підприємства у неробочий час. Тобто зберігати в своїй касі готівку у неробочий час, підприємство має право тільки в межах затвердженого ліміту каси. Вся готівка, яка є в касі понад встановлений ліміт, в кінці дня обов'язково повинна бути здана в банк.

Відособлені підрозділи підприємств — можуть здавати готівку безпосередньо в каси такого підприємства або в будь-який банк для її перекладу і зарахування на банківські рахунки.

Здавати готівку можна для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства за його вибором.

На відміну від існуючого раніше порядку, зараз ліміт каси підприємство встановлює собі самостійно (раніше ліміт каси встановлював банк по поданому підприємству розрахунку -заявке). Ліміт каси встановлюється на підставі Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Такий Розрахунок (його форма затверджена додатком 2 до Положення №637 [6]) підписується головним (старшим) бухгалтером і керівником підприємства (або уповноваженою особою).

Підприємство, яке має поточні рахунки в декількох установах банків, повинні самі на свій розсуд визначити яким з банків буде встановлений йому ліміт каси.

Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, об'єму касових оборотів (надходжень і витрат) по всіх рахунках, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію. Крім того, ліміт каси розраховується з обліком термінів здачі підприємством готівки для її зарахування на рахунки в банках. Такі терміни узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами і банками. При цьому повинні дотримуватися певні вимоги (див. таблицю 2.1).

Таблиця 2.1

Визначення термінів здачі готівки в банку

Розрахунок ліміту каси підприємство складає окремо по підприємству і по кожному його відособленому підрозділу.

Встановлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відособлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх зведення відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.

Підприємства, що починають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно прогнозним розрахункам. Надалі встановлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси переглядається вже по фактичних показниках діяльності.

Ліміт каси підприємства встановлюють собі на підставі розрахунку среднедневного надходження готівки в касу або їх среднедневной видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої їм особи.

При визначенні ліміту каси потрібно ураховувати наступне (див. табл.. 2.2)

Таблиця 2.2

Вимоги до визначення розміру ліміту каси

Якщо ліміт каси встановлений з перевищенням граничних розмірів, то він вважається встановленим на рівні граничних розмірів. В цьому випадку сума такого перевищення вважається понадлімітною. Тобто, якщо, наприклад, підприємство встановить ліміт більший ніж показник средньоденної виручки (средньоденної видачі готівки), то ліміт все одно буде прийнятий на рівні среднедневной виручки (среднедневной видачі готівки), а не в більшій сумі, заявленій підприємством.

Якщо підприємством ліміт каси не встановлений (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. В цьому випадку вся готівка, що знаходиться в його касі на кінець робочого дня і не здані підприємством, вважається понадлімітними.

Встановлений ліміт каси і терміни здачі готівки можуть переглядатися у зв'язку із змінами законодавства або за наявності відповідних чинників об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/витратах наявних, внутрішнього трудового распорядка/графіка змінності і т. п.).

Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, в обслуговуючі банки не пізніше за наступний робочий день банку (протягом операційного часу його роботи) або були використані підприємством (без попередньої здачі їх в банк і одночасного отримання з каси банку на вказані потреби) наступного дня на господарські потреби.

Тобто, якщо суму готівки, яка на кінець дня може вважатися понадлімітною, касир видасть з каси, наприклад, під звіт на господарські потреби, то така сума готівки вже не буде вважатися понадлімітною.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті наявні засоби, які поступили в каси підприємств у вихідні і святкові дні і були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, в обслуговуючі банки на наступний робочий день банку (протягом операційного часу його роботи) і підприємства, або були використані підприємством (без попередньої здачі їх в банк і одночасного отримання з каси банку на вказані потреби) на наступний робочий день на господарські потреби.

Підприємства, розташовані в населених пунктах, де немає банків або операторів поштового зв'язку, повинні здавати понадлімітну готівку для їх зарахування на рахунки підприємства в банку не пізніше за наступний робочий день незалежно від встановленого терміну здачі наявної виручки (готівки).

За перевищення встановленого ліміту каси, згідно ст. 1 Указу № 436, до підприємства застосовуються санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Положенням №637 [6] встановлено певне обмеження в частині здійснення готівкових розрахунків підприємства з іншими підприємствами і підприємцями протягом дня. Так, сума платежу готівкою одного підприємства іншому підприємству (індивідуальному підприємцю) протягом одного дня поодинці або декільком платіжним дорученням не може перевищувати граничну суму, яка встановлюється окремим положенням НБУ. На сьогоднішній день така сума встановлена у розмірі 10 тис. грн.

Платежі понад встановлену НБУ суму повинні проводиться тільки в безготівковому порядку. Тобто підприємству не можна виплатити з каси протягом дня одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності суму готівкою більш встановленої. Хай навіть ця сума видавалася в декілька прийомів. В той же час, така заборона зовсім не означає, що встановлена НБУ сума – це вся сума яку касир має право видати готівкою протягом дня. Заборона торкається тільки розрахунків з одним СПД. Таким чином, протягом дня підприємство має право здійснювати готівкові розрахунки з декількома підприємствами (підприємцями) дотримуючи з кожним з них встановлене обмеження.

За порушення в обмеженні розрахунків підприємству загрожує штраф в двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, згідно п. 1 Указу №436. При цьому сума, яка перевищить встановлене обмеження розрахунковий додається до фактичних залишків готівки в касі підприємства –покупця на кінець дня одноразово в день здійснення операції, і отриманий результат порівнюється зі встановленим лімітом каси.

Крім того, за здійснення готівкових розрахунків з перевищенням встановленого НБУ обмеження на керівника підприємства може бути накладений адміністративний штраф за порушення правил ведення касових операцій відповідно до ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі від 8 до 15 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (170 грн. -340 грн.).

Відповідальність за порушення встановленого обмеження розрахунків готівкою торкається тільки підприємства, яке видає з каси грошові кошти. При отриманні грошових коштів відповідальність за перевищення встановленого НБУ обмеження не застосовується.

Крім того, таке обмеження не розповсюджується на:

- розрахунки з фізичними особами, суб'єктами підприємницької діяльності, що не є;

- розрахунки з бюджетами і державними цільовими фундаціями;

-добровольні пожертвування;

- благодійну допомогу;

-розрахунки підприємств за спожиту ними електроенергію;

- використання коштів, виданих на відрядження;

- розрахунки підприємств між собою і з індивідуальними підприємцями при закупівлі сільськогосподарської продукції.

Надходження грошових коштів в касу. Готівкові грошові кошти, що надоходять до каси підприємства, повинні своєчасно і в повній сумі оприбутковуватися в касі підприємства . Тому, щоб наявні грошові кошти вважалися оприбутковуваними, будь-яке надходження наявних коштів до каси: надходження виручки, позареалізаційних надходжень, надходження грошових коштів з банку оформляється прибутковим касовим ордером (ф. № КО-1). Для тих підприємств, які працюють з застосування РРО або РК - підприємств торгівлі, громадського харчування і послуг, оприбутковуванням готівки є реєстрація через РРО (або фіксація в РК) операцій по прийому від покупця грошових коштів (з видачею йому розрахункового документа) і щоденне відображення їх в повній сумі в Книзі обліку розрахункових операцій (КУРО).

Оформивши надходження наявної виручки прибутковим касовим ордером потрібно також зробити прибутковий запис в касовій книзі. Запис в касовій книзі не обов'язково робити відразу ж після виписування прибуткового ордера. Цілком допустимо зробити запис в касовій книзі протягом робочого дня касира, але обов'язково в день надходження грошових коштів.

При заповненні касового ордера, дуже важливо, щоб в ньому були заповнені всі реквізити.

В прибуткових ордерах, що оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (отримання готівки з банку по чеку і оприбутковування їх в касі і т.п.), реквізит «Отримав» не заповнюється.

В прибутковому ордері обов'язково указується підстава для його складання (див. табл.. 2.3), і в реквізиті «Додаток» перераховуються прикладені до нього документи, на яких ставиться штамп або напис «Сплачено» з вказівкою дати (число, місяць, рік).

Таблиця 2.3.

Документи, які служать підставою для оформлення прибуткових касових ордерів

Прибуткові касові ордери повинні бути підписані головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Виправлення в прибуткових документах не дозволяються.

Прибутковий касовий ордер повинен заповнюватися в одному екземплярі. Особі, що здає грошові кошти в касу, видається завірена відтисненням печатки цього підприємства квитанція (є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, уповноваженого на це керівником. Прибутковий касовий ордер по якому отримана готівка, залишається в касі, реєструється в Журналі реєстрації прибуткових і витратних касових документів (ф. № КО-з або № КО-за).

Видача готівки. Видача готівки з каси здійснюється на підставі витратних касових ордерів (типова форма № КО-2) або відповідним чином оформлених розрахунково – платіжних відомостей, підписаних керівником і головним бухгалтером підприємства або працівником підприємства, уповноваженим на це керівником.

До видаткових ордерів можуть додаватися документи (заяви на видачу готівки, рахунки, звіти про використовування засобів, розрахунки і т.п.).

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не є обов'язковим.

Видача готівки окремим фізичним особам (як працівникам, не так і не працівникам підприємства) по видатковому касовому ордеру або видатковії відомості здійснюється тільки при пред'явленні ними паспорта або документа, що його замінює. При цьому у видатковому ордері обов'язково повинні бути записані його назва, номер, ким і коли він виданий.

Фізична особа розписується у витратному касовому ордері або витратній відомості про отримання готівки з вказівкою отриманої суми (гривень — словами, копійок — цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо витратна відомість складена на видачу готівки декільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти або замінюючі їх документи і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Особи, яких немає в штатному розкладі підприємства, наявні видаються по видаткових касових ордерах, виписуваних окремо на кожну особу або по окремій видатковій відомості.

У видатвоких ордерах, що оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки по витратних відомостях, здача готівки в банк), реквізит «Отримав» не заповнюється.

Видачу готівки касир здійснює тільки особі, вказаній у видатковому документі. Виняток становлять випадки, коли готівка видається за дорученням.

Якщо готівка видається за дорученням, в тексті видаткового ордера після прізвища, імені і по батькові одержувача готівки, бухгалтер указує прізвище, ім'я і по батькові особи, якій довірено отримати готівку. У разі видачі готівки по витратній відомості перед підписом в отриманні грошей касир робить в ній напис «За дорученням».

Довіреність залишається у касира і додається до видаткового касового ордера або видаткової відомості.

Видаткові документи відразу ж після видачі по них готівки підписує касир, а на прикладених до них документах ставить штамп або напис «Сплачено» з вказівкою дати (число, місяць, рік).

У видатковому ордері обов'язково указуються документи, які є підставою для його складання (див. табл.. 2.4), а в реквізиті «Додаток» перераховуються прикладені до нього документи.

Таблиця 2.4

Документи, які є підставою для оформлення видаткових касових ордерів

Видача готівки по витратному касовому ордеру може проводитися тільки в день складання документа. Виправлення у витратних документах не допускаються.

Видача з каси коштів на оплату праці своїм найманим працівникам підприємство може проводити із засобів, отриманих в банку або з виручки.

Раніше було встановлено, що підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплату заробітної платні виключно за рахунок засобів отриманих в установах банків. З наявної виручки такі виплати проводити заборонялося. Зараз подібної заборони не існує. Тобто ніяких обмежень по виплатах з виручки для підприємств, які мають податковий борг Положення №637 [6] не містить.

Наявні кошти, отримані підприємством в установі банку для виплат, що відносяться до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів можуть зберігатися понад встановлений ліміт каси протягом 3 робочих днів включаючи день отримання готівки в банку (в сумі, вказаній в переданих в касу платіжних (розрахунково -платіжних) відомостях).

Для проведення цих виплат працівникам віддалених відособлених підрозділів підприємств залізничного транспорту і морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад встановлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, включаючи день отримання готівки в банку. Наявні, отримані в банку на інші виплати, повинні видаватися підприємством своїм працівникам того ж дня.

Суми готівки, отримані в банку і не використані за призначенням протягом встановлених вище термінів, повертаються підприємством в банк не пізніше за наступний робочий день банку або можуть залишатися в його касі (в межах встановленого ліміту).

Видача готівки під звіт. Наявні кошлти видають під звіт для здійснення витрат, пов'язаних з виробничими (господарськими) потребами підприємства, на закупівлю сільськогосподарської продукції, а також на відрядження.

Підзвітною вважається особа - обов'язково працівник підприємства, якому видані наявні грошові кошти на виробничі (господарські) потреби, на закупівлю сільськогосподарської продукції або на витрати по службових відрядженнях.

Видача готівки під звіт може проводитися із засобів коштів , що знаходяться в касі підприємства або надійшли до каси у вигляді виручки, за рахунок отриманих касиром по чеку грошових коштів з поточного рахунку підприємства в банку і т.п.

На практиці допустимим є ситуація, коли підзвітна особа витрати на господарські потреби або на закупівлю сільгосппродукції проводить за рахунок власних коштів, після чого підприємство відшкодовує такому працівнику витрачені їм суми. В цьому випадку підзвітна особа всі дії виконувані їм при витрачанні коштів на ці цілі повинна здійснювати від імені і за рахунок підприємства.

Видавати готівку під звіт з каси можна за умови повного звіту конкретної підзвітної особи по раніше виданих під звіт сумах.

Видача готівки під звіт оформляється видатковим касовим ордером.

Підзвітна особа зобов'язана відзвітувати по виданих йому сумах. Звітування проходить в наступному порядку:

- скаладається Звіт про використання засобів, наданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт) формою, затвердженій наказом. № 440 [14];

- касир оформляє прибутковий ордер (при поверненні невикористаних грошових коштів підзвітною особою) або витратний ордер (при перевитраті грошових коштів підзвітною особою).

Порядок заповнення Звіту наступний.

Основні реквізити Звіту на лицьовій і оборотній стороні заповнює підзвітна особа (дата складання, призначення авансу, розмір отриманих і витрачених сум готівки, перелік підтверджуючих документів). Решта граф Звіту, такі як:

- «Звіт перевірений»;

- «Залишок внесений (перевитрата видана) в сумі по касовому ордеру»;

- бухгалтерські проводки;

- розрахунок штрафу і суми утриманого податку за несвоєчасно повернені витрачені засоби на відрядження або під звіт (заповнюється у разі порушення обличчям термінів представлення Звіту, що відряджається (підзвітним) і повернення підзвітних сум) - заповнює особа, що надала грошові кошти в підзвітну суму (бухгалтер)

а графи – «Доцільність проведених витрат підтверджую», «Звіт затверджений», підписує керівник підприємства.

Відривну частину Звіту - Розписку заповнює і підписує працівник підприємства, якому підзвітна особа здає Звіт. Вона видається особі, що відряджається (підзвітному), на підтвердження факту уявлення таким обличчям Звіту. По суті, Розписка, також як і квитанція прибуткового касового ордера є для підзвітної особи документом, підтверджуючим виконання певних зобов'язань (своєчасність звіту і повернення залишку підзвітних сум).

Видача готівки під звіт на відрядження. Підприємство, направляючи працівника у відрядження, зобов'язано забезпечити його грошовими коштами (авансом) в розмірах, в межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житлового приміщення і добові.

Працівник у відрядження прямує на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства. Відрядження працівника оформляється посвідченням про відрядження, в якому указується пункт призначення, назва підприємства на яке відряджається працівник. Термін і ціль відрядження.

Для того, щоб видати грошові кошти з каси підприємства, бухгалтеру необхідно розрахувати суму авансу виходячи з норм добових витрат, вартості проїзду і найма житла.

Порядок розрахунку авансу, необхідного для видачі працівнику залежить від того, куди він відряджається: по території України або за межу. Як правило, аванс видається в цілих гривнях без копійок. Розраховується аванс з урахуванням добових витрат, вартості проїзду в пункт призначення і назад, витрат на мешкання і якщо працівник у відрядженні доповів провести витрати на господарські потреби, то з урахуванням таких передбачуваних витрат.

Видача авансу на відрядження обов'язкова.

Після повернення з відрядження працівник, що відряджається, зобов'язаний відзвітувати протягом трьох робочих днів банку наступних за днем завершення відрядження - надати Звіт про використання засобів, наданих на відрядження або під звіт формою, затвердженій наказом. № 440 [14] і здати невитрачену готівку.

Разом із Звітом підзвітна особа представляє командировочне посвідчення (з відмітками про прибуття і вибуття в пункти призначення), документи про найм житлового приміщення і проїзд, інші документи, підтверджуючі витрати на відрядження. Після повернення із закордонного відрядження, до звіту додається також ксерокопія відміток в загранпаспорті, завірена відділом кадрів або керівником підприємства.

За наявності надмірно витрачених грошових коштів їх сума повертається працівником в касу або зараховується на банківський рахунок особи, яка їх надала, до або у момент представлення вказаного Звіту.

Термін повернення наявних, отриманих підзвітними особами, і терміни надання звіту

Терміни повернення наявних, отриманих підзвітними особами, і надання звіту встановлені Положенням № 637[6] і Законом про податок з доходів [15].

Згідно із Законом про податок з доходів [15] ( п.9.10.2) Звіт незалежно від цілі видачі грошових коштів представляється працівником до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому працівник:

- завершує відрядження;

- завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням і за рахунок особи, що видала їх.

Згідно п. 2.11 Положення № 637[6]:

- повернення коштів, отриманих на закупівлю сільськогосподарської продукції і вторсировини повинен проводитися протягом 10 робочих днів з дня видачі наявних засобів під звіт;

- повернення коштів, отриманих на інші виробничі (господарські) потреби – не пізніше за 2 робочі дні, включаючи день отримання наявних засобів під звіт.

Тобто, що стосується термінів представлення Звіту і видачі готівки на закупівлю сільськогосподарської продукції, вторсировини і на інші виробничі (господарські) потреби, Закон про податок з доходів [15] і Положення № 637 [6] трактує їх по-різному. Приведемо ці терміни в табл.. (див. табл. 2.5)

Таблиця 2.5

Терміни повернення готівки і представлення Звіту