Статистика чисельності, складу та руху населення - Економічні теми - Скачать бесплатно
План
Чисельність населення (наявне населення, постійне населення, тимчасово проживаючі, тимчасово відсутні
Склад населення
а) статевий склад
б) віковий склад
в) сімейний склад
г) міське та сільське населення
Рух населення
а) природний рух
б) механічний рух
Список використаної літератури
Чисельність населення
Життєдіяльність суспільства визначається життєдіяльністю його населення. Все, що створюється людьми і заради людей – виробників і споживачів матеріальних благ та соціально-культурних цінностей.
Предмет статистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, які відшукуються з допомогою якісного аналізу кількісних характеристик. Статистика вивчає населення в двох аспектах: демографічному та соціально-економічному. В демографічному аспекті населення розглядається з точки зору його природного та механічного руху. В соціально-економічному – аналізується як елемент суспільного виробництва. Основними категоріями статистики населення є демографічна подія (подія, що відбувається з людиною, проте впливає на зміну чисельності й складу всього населення) та демографічний процес (множина однорідних демографічних подій, що відбуваються з населенням у цілому)
Кількісною характеристикою населення будь-якого регіону є його чисельність.
Джерелом інформації про чисельність населення є переписи, що провадяться в Україні не частіше, як раз на 10 років, а в між переписний період – це результати оцінок – розрахунки за даними поточного обліку процесів природного та механічного руху.
Основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність, є:
наявне населення
постійне населення (населення, яке проживає на певній території протягом не менш як півроку)
тимчасово присутнє населення
тимчасово відсутнє населення
Наявне населення – це чисельність осіб, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їх постійного проживання.
|
Кількість населення
|
Із загальної кількості населення
|
всього
|
У тому числі
|
міське
|
сільське
|
чоловіки
|
жінки
|
1913
|
35.2
|
6.8
|
28.4
|
...
|
...
|
1939
|
40.5
|
13.6
|
26.9
|
19.4
|
21.1
|
1959
|
41.9
|
19.2
|
22.7
|
18.6
|
23.3
|
1975
|
48.9
|
28.6
|
20.3
|
22.3
|
26.6
|
1985
|
50.8
|
32.9
|
17.9
|
23.4
|
27.4
|
1989
|
51.7
|
34.6
|
17.1
|
23.9
|
27.8
|
1991
|
51.9
|
35.1
|
16.8
|
24.1
|
27.8
|
1993
|
52.2
|
35.4
|
16.8
|
24.2
|
28.0
|
1995
|
51.7
|
35.1
|
16.6
|
24.1
|
27.6
|
1997
|
50.9
|
34.5
|
16.4
|
23.7
|
27.2
|
1999
|
50.1
|
34.0
|
16.1
|
23.3
|
26.8
|
2001
|
49.3
|
33.5
|
15.8
|
22.9
|
26.4
|
Таблиця 1. Кількість наявного населення (млн.)
Дані про чисельність наявного населення є основою для визначення необхідного обсягу житлово-комунальних послуг, послуг торговельної мережі, транспорту та зв’язку, побутової та туристичної сфер, медичних та культурних закладів тощо.
Постійне населення – це чисельність осіб, які постійно, протягом тривалого часу проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їх наявності на момент реєстрації.
|
Кількість населення, тис.
|
Відсотків до всього населення
|
всього
|
міське
|
сільське
|
всього
|
міське
|
сільське
|
Все населення
|
49036.5
|
33246.6
|
15789.9
|
100.0
|
100.0
|
100.0
|
У віці, років
|
|
До 1
|
381.2
|
235.6
|
145.6
|
0.8
|
0.7
|
0.9
|
1 – 4
|
1687.3
|
1045.3
|
642.0
|
3.5
|
3.1
|
4.1
|
5 – 9
|
2743.9
|
1748.7
|
995.2
|
5.6
|
5.3
|
6.3
|
10 – 14
|
3617.5
|
2426.0
|
1191.5
|
7.4
|
7.3
|
7.5
|
15 – 19
|
3787.5
|
2663.9
|
1123.6
|
7.7
|
8.0
|
7.1
|
20 – 24
|
3593.2
|
2565.6
|
1027.6
|
7.3
|
7.7
|
6.5
|
25 – 29
|
3610.5
|
2564.6
|
1045.9
|
7.4
|
7.7
|
6.6
|
30 – 34
|
3245.6
|
2258.2
|
987.4
|
6.6
|
6.8
|
6.3
|
35 – 39
|
3591.9
|
2560.0
|
1031.9
|
7.3
|
7.7
|
6.5
|
40 – 44
|
3846.0
|
2797.9
|
1048.1
|
7.9
|
8.4
|
6.6
|
45 – 49
|
3491.9
|
2581.0
|
910.9
|
7.1
|
7.8
|
5.8
|
50 – 54
|
3061.9
|
2257.8
|
804.1
|
6.2
|
6.8
|
5.1
|
55 – 59
|
2173.5
|
1433.3
|
740.2
|
4.4
|
4.3
|
4.7
|
60 – 64
|
3357.2
|
2189.7
|
1167.5
|
6.8
|
6.6
|
7.4
|
65 – 69
|
2047.8
|
1221.9
|
825.9
|
4.2
|
3.7
|
5.2
|
70 і старшому
|
4799.6
|
2697.1
|
2102.5
|
9.8
|
8.1
|
13.4
|
Із загальної кількості населення у віці
|
|
молодшому за працездатний
|
9192.4
|
5972.9
|
3219.5
|
18.7
|
18.0
|
20.4
|
працездатному
|
28408.5
|
20357.9
|
8050.6
|
57.9
|
61.2
|
51.0
|
старшому за працездатний
|
11435.6
|
6915.8
|
4519.8
|
23.4
|
20.8
|
28.6
|
Таблиця 2. Розподіл постійного населення за віком на 1 січня 2001 р.
Тимчасово проживаючі – особи, які постійно проживають в іншому населеному пункті, але на момент обстеження перебувають у даному пункті (за відсутності на постійному місці проживання не більш як 6 місяців)
Тимчасово відсутні – особи, які постійно проживають в іншому населеному пункті, але на момент обстеження перебувають за його межами, якщо термін їх відсутності не перевищує 6 місяців.
На підставі зазначених категорій населення визначають баланси категорій населення, які характеризують зв’язок між наявним та постійним населенням, а саме:
НН = ПН + ТП – ТВ,
ПН = НН – ТП + ТВ,
де, відповідно НН – наявне населення
ПН – постійне населення
ТП – тимчасово проживаючі
ТВ – тимчасово відсутні
Коли середня чисельність розраховується за тривалий період часу, протягом якого населення змінюється нерівномірно, застосовують чисельність населення на початок періоду SO, скориговану на середню геометричну:
S = SO (n – 1√ПКi )n/2, де
Ki – ланцюгові річні коефіцієнти зростання (скорочення)
П – прибуток коефіцієнтів
n – кількість років у періоді, за який обчислюється середня
Склад населення досліджується за такими демографічними ознаками, як стать, вік, шлюбний стан, а також за соціальними ознаками: національність та рідна мова, громадянство, суспільна група, джерело засобів існування, освіта.
Склад населення
Статевий склад населення аналізується за допомогою абсолютних та відносних показників (структури та координації), статистичних групувань.
|
1989
|
2001
|
Чоловіків на 100 жінок
|
Чоловіки, млн..
|
Жінки, млн..
|
Разом
|
Чоловіки, млн..
|
Жінки, млн..
|
Разом
|
1989
|
2001
|
Україна
|
23,9
|
27,8
|
51,707
|
22,94
|
26,35
|
49,29
|
860
|
870
|
м. Київ
|
1,22
|
1,38
|
2,6
|
1,24
|
1,4
|
2,64
|
889
|
886
|
Таблиця 3. Кількість чоловіків і жінок по регіонах
Статевий склад населення характеризується часткою та співвідношенням чоловіків та жінок. Показником їх збалансованості є співвідношення статей KЗm(F) і подається з розрахунку на 1000 осіб:
KЗm = Sm / SF · 1000
KЗF = SF / Sm · 1000
Узагальнюючим показником статевих пропорцій є вік балансування – вік, в якому чисельність чоловіків та жінок урівноважується. За оптимальних умов він має наближуватись до верхньої межі плідного віку (50 років). В Україні вік балансування становить 32 роки, а в містах – 28 років.
Віковий склад населення вивчається з метою визначення режиму відтворення населення, перспективних розрахунків його чисельності та впливу на інтенсивність природного, соціального руху та на процес старіння населення. Групування складаються за одно-, п’яти- та десятирічним інтервалом, залежно від вікової групи населення. Вирізняють такі контингенти населення
Контингенти населення
|
Віковий інтервал, років
|
Немовлята
|
до 1
|
Ясельний
|
0 – 2
|
Дитсадковий
|
3 – 6
|
Дошкільний
|
1 – 6
|
Шкільний: діти
підлітки
|
7 – 14
15 – 17
|
До працездатний
|
0 – 15
|
Працездатний: жінки
чоловіки
|
16 – 54
16 – 59
|
Дітородний контингент жінок
|
15 – 49
|
У групуваннях за демографічними поколіннями вирізняють такі групи:
діти (0 – 14 років)
батьки (15 – 49 років)
прабатьки (50 і старші).
Співвідношення окремих поколінь характеризують коефіцієнти демографічного навантаження, які подаються в розрахунку на тисячу населення, тобто у проміле:
загальний коефіцієнт демографічного навантаження покоління батьків:
К Н.З. =
|
S0-14 + S60+
|
· 1000
|
S15-49
|
коефіцієнт навантаження дітьми
К Н.Д. =
|
S0-14
|
· 1000
|
|
S15-49
|
коефіцієнт навантаження особами старшими за працездатний вік:
К Н.С. =
|
S60+
|
· 1000
|
S15-49
|
Залежно від чисельного співвідношення демографічних поколінь у країні розрізняють три типи вікової структури (моделі цих
|