Статистика чисельності, складу та руху населення - Економічні теми - Скачать бесплатно

типів запропонував шведський демограф Г.Зундберг):

Прогресивний тип – відповідає населенню зі швидкою зміною поколінь через високу народжуваність та смертність, а також з інтенсивним зростанням чисельності населення. Йому притаманні співвідношення поколінь: діти – 40%, батьки – 50%, прабатьки – 10%. Отже, переважає частка дітей.

Стаціонарний тип – відповідає населенню, в якому врівноважуються частки дітей та прабатьків через поступове скорочення смертності та збільшення тривалості життя, а саме: діти – 27%, батьки – 50%, прабатьки – 23%.

Регресивний тип – відповідає населенню з повільною зміною поколінь, в якому частка прабатьків дещо більша, ніж частка дітей, через скорочення народжуваності і подовження тривалості життя. За цього типу створюються умови скорочення і навіть часткового виродження населення, адже виконується таке співвідношення: діти – 20%, батьки – 50%, прабатьки – 30%. Україна якраз має регресивний тип зі структурою: діти – 18,5%, батьки – 50,7%, прабатьки – 30,8%. Поглиблюється процес старіння населення, а тому підвищується рівень загальної смертності.

Крім вище сказаних вивчається сімейний склад населення – з метою визначення умов для відтворення населення, шлюбної ситуації, соціальної політики захисту багатодітних сімей, одинаків, а також як інформаційна база для обстеження бюджетів домогосподарств. Сім’єю вважається сукупність людей, які проживають спільно й пов’язані кровною спорідненістю чи свояцтвом, а також спільним бюджетом. Досліджується за числом членів сім’ї, їх родинними відношеннями та кількістю дітей віком до 18 років, а також іншими показниками.

Таблиця 5. Шлюби та розлучення

Статистичне вивчення національного складу на громадянства має соціально-політичне значення, особливо в країнах, що переживають національне та етнологічне відродження. На підставі структурних та типологічних групувань здійснюється аналіз змін у національному та лінгвістичному складі населення за між переписний період – тобто визначаються структурні зрушення.

Склад населення за суспільними групами є одним з головних серед соціальних розрізів. На відміну від демографічних ознак соціальні є такими, що зазнають змін залежно від форми устрою країни та форми власності. У період переходу до ринкової економіки виникають і стають вагомішими нові суспільні групи, змінюється сутність існуючих.

Важливим питанням статистики населення є вивчення характеру його розміщення по території, а також інтенсивності розміщення. Розміщення населення розглядається статистикою у двох напрямах: з погляду розселення його за окремими регіонами та видами поселень, а також з погляду концентрації населення в кожному регіоні.

Також важливим є поділ населення за видом поселення на міське та сільське. Міським є населення, що мешкає в населених пунктах (міста та селища міського типу, включаючи робітничі та курортні селища), з чисельністю населення та часткою зайнятих у несільськогосподарських галузях не нижчими за встановлену межу. В Україні нижньою межею вважається 2 тис. Осіб та частка зайнятих – 67%

3000 2500 2000 1500 1000 500 0 500 1000

Таблиця 4. Вікова структура міського та сільського населення на 1 січня 2001 р.

Окреме місце посідає показник щільності (густоти) населення, осіб/км2, що відбиває ступінь концентрації розміщення населення по території. Щільність населення розраховується як відношення чисельності регіону до загальної площі території. Щільність населення в межах окремих регіонів, поселень істотно відрізняється, тому цей показник використовується в порівняльному та динамічному аналізі. Проте щільності міського та сільського населення порівнюватися на можуть, оскільки площа території цих поселень визначається за різною методикою. Якщо щільність міського населення розраховується на площу, обмежену кордонами міста, то щільність сільського населення – на всю площу сільськогосподарських угідь, а не тільки на територію пунктів проживання.

Рух населення

Населення зазнає змін у часі завдяки його відтворенню та міграції.

Відтворення населення – це безперервне його оновлення за рахунок появи одних життів і зникнення інших. Ця заміна поколінь людей лежить в основі природного руху населення. Загальний абсолютний приріст (скорочення) чисельності населення розкладається на природний приріст ∆е та ∆М

Природний рух – процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення, а механічний рух за рахунок його територіального переміщення.

Статистика вивчає природний рух населення з метою визначення його абсолютних розмірів, оцінки рівнів та ступенів поширення серед окремих контингентів населення, тенденцій зміни природного руху та складових, а також порівняння інтенсивності цих процесів у регіональному аспекті. Для цього використовується система статистичних методів: екстенсивного та інтенсивного аналізу, а також моделювання.

Екстенсивний аналіз передбачає визначення абсолютних розмірів природного приросту та його складових, а саме: чисельності померлих, народжених за період (як правило, за один рік); чисельності зареєстрованих шлюбів та розлучень.

Таблиця 5. Шлюби та розлучення

Зазначені абсолютні показники подаються як у цілому по країні, так і за окремими регіонами (областями, демографічними зонами) і видами поселення (міське, сільське). Вони наводяться також окремо за кожною статтю та віковою групою. Абсолютний розмір природного приросту визначається за формулою

∆e = N – M,

де ∆e – природний приріст чисельності населення за період (рік)

N – чисельність народжених за період (рік)

M – чисельність померлих за той самий період.

∆e може набувати як додатних, так і від’ємних значень. Тривале зберігання від’ємного приросту призводить до депопуляції населення країни або її окремого регіону. Депопуляція – це процес систематичного скорочення чисельності населення з одночасним погіршенням його якісних характеристик. Саме такий процес відбувається зараз в Україні.

На підставі абсолютної чисельності померлих, народжених, а також одружених і розлучених, поданих у розрізі статі, віку, за видами поселень та регіонами, розраховують відносні показники природного руху (коефіцієнти інтенсивності та порівняння протилежних явищ). До групи останніх належать коефіцієнт життєвості (Покровського):

Він показує, яке число народжених припадає на 100 випадків смертей. Також обчислюється коефіцієнт несталості шлюбів:

де D – число одружених

С – число розлучених пар за рік.

Своєрідним індикатором соціально-демографічного стану країни є так званий індекс людського розвитку. Це узагальнююча характеристика, що обчислюється як середня арифметична проста з трьох нормованих середніх: середньої очікуваної тривалості життя при народженні середнього освітнього рівня та середнього рівня доходів. У свою чергу, середній освітній рівень визначається як середня арифметична зважена з середнього процента грамотності дорослого населення та сукупної частки тих, хто навчається в початкових, середніх та вищих навчальних закладах серед осіб молодших 24 років. При цьому ваги розподіляються в пропорції 2:1 на користь процента грамотності дорослих. Кожна нормована середня розраховується за формулою:

де x’ – середнє фактичне значення показника

xmin, xmax – відповідно мінімальна та максимальна межа нормування показника.

Використовують такі межі нормування показників: середньої очікуваної тривалості життя (25 та 85 років), процента грамотності дорослого населення та сукупної частки тих, хто навчається в навчальних закладах (0 та 100%), середнього розміру реального ВВП на душу населення з поправкою на паритет купівельної спроможності (100 та 5448 $ США)

Інтенсивний аналіз ґрунтується на коефіцієнтах інтенсивності, які обчислюються в розрахунку на 1000 населення (%О):