Роль природно – заповідних об’єктів в охороні лучних ценозів Кіровоградської області. Курсовая работа. - Экология
тонконіг лучний, мітлиця велетенська. Характерними видами цих ценозів є
бобові - тут можна побачити конюшину лучну та повзучу, люцерну хмелевидну,
лядвенець польовий.
У комплексі зі справжніми луками зустрічаються болотисті луки, де значне
зволоження обумовлює переважання вологолюбних видів. Найбільш поширені тут
осока гостра і лепешняк великий. Значними є такі види, як очерет і рогози,
які не утворюють густих заростей, а зростають в розрідженому ярусі. Краси
та цінності надають цим лукам такі лікарські рослини, як алтея лікарська,
валеріана висока і живокіст лікарський.
У затишних невеликих озерцях можна зустріти латаття біле. Характерною
особливістю цих квітів є те, що відкриваються вони вранці, ввечері -
закриваються, а непогожого дня можуть не відкриватися зовсім.
Поряд з лататтям в цих водоймах зростає і така водна рослина, як глечики
жовті. Поширення цієї чудової водної рослини в Україні дуже швидко
скорочується внаслідок зривання квітів на букети та порушення умов
місцезростання.
Звичайним в цих водоймах є різак алоєвидний, окремі розетки якого місцями
щільно затягують водню поверхню, утворюючи густі одноманітні зарості.
Весною ця рослина більше занурена, а під час квітування піднімається на
поверхню, і тоді в центрі розетки з'являються білі квіти.
Прибережно - водна рослинність розміщується по краю озер, вздовж проток і
неширокими смугами оточує стариці. В цих смугах, крім очерету, лепешняку
великого і осоки гострої, дуже різноманітне та різнобарвне різнотрав'я.
Часто трапляється плакун верболистий, що утворює рожеві чи лілові
суцвіття. Особливо помітна під час квітування така рослина, як сусак
зонтичний - її суцвіття із численних рожевих квітів нагадує парасольку.
Поширеними також є півники болотні, стрілолист, незабудка болотна, чистець
болотний.
+----------------------------------------------------+
| 0x08 graphic | Рис. 4.3. РЛП «Білецькі плавні» [6] |
+----------------------------------------------------+
Є в заплаві і сухі піщані луки, які невеликими плямами зустрічаються на
верхівках гряд в центральній частині, де селяться так звані ксерофітні
сухолюбні рослини. Серед злаків це келерія сиза, а серед різнотрав'я -
щавель горобиний, полин австрійський, вероніка сіра.
В притерасній частині розміщується вільшняк, який широкою смугою тягнеться
вздовж тераси, переходячи на територію Полтавської області. Це найбільш
заліснена та своєрідна частина заплави, яка відіграє велику гідрологічну,
екологічну та наукову роль і є притулком багатьом тваринам.
В цілому рослинний покрив дніпровської заплави біля м. Світловодська
відзначається багатством та різноманітністю і має велику екологічну,
естетичну та наукову цінність. Деякі рослинні угруповання (латаття білого
та глечиків жовтих) є рідкісними і занесені до книги рідкісних рослинних
угруповань - Зеленої книги України.
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Шумок»
Цікавий в ценотичному та флористичному відношенні комплекс зберігається в
ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Шумок» площею 120, 1
га. Він займає вузьку заплавну частину долини річки Бобринки та прилеглі
схили.
Рослинний покрив цього мальовничого куточка відрізняється багатством і
різноманітністю. Тут представлені різні рослинні угруповання - петрофітні,
степові, лучно - степові та прибережно - водні. На схилах розкиданні
численні гранітні камені. В тріщинах скель та між камінням дивують своїми
лілуватими квітками куртини гвоздики прибузької, занесені до Червоної
книги України.
У вологих розщілинах звисають видовжені пагони аспленія північного. У
верхній частині схилів панує карагана кущова, подекуди бачимо кущі
кизильника чорноплідного - характерного для ґрунтів чагарнику. На інших
схилах переважають степи і остепнені луки, на яких домінують тонконіг
вузьколистий і келерія гребінчаста, а іноді - типчак. Серед різнотрав'я
поруч з синіми голівками миколайчиків рівнинних можна побачити блідо -
жовті квіти шавлії австрійської, нерідко зустрічаються подорожник степовий
та суниці зелені.
На знижених ділянках угруповання складають вологолюбні види слабозасолених
місцезростань - це угруповання мітлиці повзучої з куртинами схеноплекту
Табернемонтана, бульбокомишу скупченого, алтеї лікарської.
В неширокій заплаві р. Бобринки зустрічаються зарості осок побережної та
чорноколосої, куничника очеретняного, очеретянки звичайної, поблизу
зростають півники болотні, частуха подорожникова, вех широколистий, плакун
верболистий.
Заповідне урочище «Монастирище».
На крайньому півдні Кіровоградської області, біля села Завтурове
Устинівського району знаходиться ландшафтний заказник загальнодержавного
значення «Монастирище» площею 15,3 га.
Територія заказника займає стрімкі схили каньйону річки Інгул і прилеглі
плакорні ділянки. Це одна з найбільш мальовничих ділянок Кіровоградщини -
на довго лишаються в пам'яті глибокий каньйон, гранітна скеля біля річки.
По днищу річки переважають ценози осоки гострої, зустрічаються куртини
очеретянки звичайної і комишу лісового. По берегах річки Інгул слід
відмітити високі зарості очерету звичайного з окремими куртинами
схеноплекту озерного. Поруч з типовими лучно - болотними видами тут
виявлені і малопоширені в даному регіоні такі види, як валеріана висока і
комишівник звичайний.
Заказник «Монастирище» - це один з найцінніших своєрідних природних
комплексів Кіровоградщини, унікальна ділянка її природи.
Ентомологічний заказник місцевого значення «Явдокимівський»
На півночі степової зони, там, де сходяться Степ з Лісостепом, тече р.
Чорний Ташлик. Частину схилу долини цієї річки у її верхній течії займає
територія ентомологічного заказника місцевого значення «Явдокимівський»
(Новоукраїнський район), площею 4,3 га.
На схилах річки розвиваються лучно - степові угруповання з переважанням
стоколосу прибережного. В нижній частині схилу знаходиться смуга лучної
рослинності, тут зростають жгун - корінь сумнівний, грястиця збірна.
Русло Чорного Ташлика (річище 2-6 м завширшки) місцями підходить до самих
виходів граніту. Вздовж узбережжя простягнулася смуга верби тритичинкової
з очеретом (висотою близько 3 м), геранню болотною, борщівником
сибірським.
Ботанічний заказник місцевого значення «Плетений Ташлик»
У мальовничій заплаві річки Плетений Ташлик, в Маловисківському районі
розмістився ботанічний заказник місцевого значення «Плетений Ташлик»
площею 5 га. На території заказника знаходяться численні відслонення
гранітів у вигляді кам'янистих плит або великих скель.
Вздовж русла зростає очерет звичайний і рогіз широколистий. Крім того, тут
відмічені такі цінні лікарські рослини, як оман високий і алтея лікарська.
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Миколаївський»
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Миколаївський» загальною
площею 133 га знаходиться в Олександрівському районі в околицях історично
відомого с. Розумівка на південному сході від с. Миколаївка. Територія
заказника знаходиться в балковій системі із добре збереженими природними
комплексами. Серед різноманітного рослинного покриву заказника переважають
ліси.
Нижчі місця в рельєфі цієї території займають (в напрямку згори до низу) -
остепнені луки, справжні луки, водойми. Ділянки остепнених лук
представлені угрупованнями тонконогу вузьколистого із співдомінуванням
полину австрійського. Незначні за площею ділянки справжніх лук утворює
костриця лучна із співдомінуванням тонконогу лучного. Серед різнотрав'я
значну домішку становить перстач гусячий. Слід відмітити наявність тут
також смуг прибережно - водної рослинності, яка розміщується навколо
ставу. В них переважає осока гостра, також тут зростає комиш лісовий та
живокіст лікарський. У заболоченій частині ставу утворилися високотравні
угруповання очерету із співдомінуванням рогозу широколистого.
Природний комплекс заказника «Миколаївський» має велике наукове значення.
Орнітологічний заказник місцевого значення «Аджамський»
Неподалік від Кіровограду біля с. Аджамка Кіровоградського району є
своєрідна балка площею 67,4 га. Саме тут створений орнітологічний заказник
місцевого значення «Аджамський».
Балка є дуже різноманітною за своїми умовами та рослинним світом. По її
днищу виявлено водно - болотні угруповання рогозу широколистого з хвощем
болотним. Тут поодиноку трапляються куртини верб: більш високої -
п'ятитичинкової та нижчої - попелястої. Тут чимало яскравоквітучого
різнотрав'я - чини бульбистої, чистецю прямого, горлянки женевської. На
цій ділянці зібралися і лучні рослини - жовтець багатоквітковий, смілка
поникла, звіробій.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Недогарський»
Ландшафтний заказник «Недогарський» знаходиться в Онуфріївському районі і
займає площу 50 га. Це серповидно вигнута балка, так зване урочище Довге,
яке тягнеться між селами Василівка та Недогарки. Частина балки, яка
збереглася в природному стані знаходиться ближче до с. Недогарки, що і
дало назву заказнику.
Ландшафт урочища Довге досить мальовничий. Це комплексна ділянка із
степової, лучної та лісової рослинності. Досить широке і неглибоке днище
та плоскі схили балки зайняті лучною рослинністю.
Серед лучної рослинності переважають остепнені луки. В багатому за видовим
складом травостої переважають лучні види. Крім домінанта, тонконогу
вузьколистого, тут звичайні такі види, як осока їжакова, люцерна
хмелевидна, конюшина лучна, свербіжниця польова, деревій звичайний, синяк
звичайний, чистець прямий, дрік красильний.
Територія заказника «Недогарський» є збереженим природним комплексом.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Чагар»
Ландшафтний заказник «Чагар» знаходиться в Олександрівському районі між
селами Бірки, Соснівка та Нижчі Верещаки. Це заліснена ділянка в долині р.
Тясмин площею 71,5 га. Рослинний покрив цієї ділянки дуже різноманітний,
але переважаючим типом рослинності є лісовий.
Серед лук переважають торф'янисті луки із переважанням в трав'яному
покриві щучнику дернистому.
Орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Бандурівські ставки»
В околицях с. Бандурово Гайворонського району, в долині невеликої річки
Яланець розташований орнітологічний заказник загальнодержавного значення
«Бандурівські ставки» площею 385,6 га. Його територія являє собою систему
з 3 ставів, поєднаних між собою водотоками.
Рослинний покрив заказника відзначається значним різноманіттям. Тут
представлені угруповання низинних боліт, які є типовими для Лісостепової
України і, в той же час мало представлені в природно - заповідній мережі
області. В першу чергу це угруповання рогозів вузьколистого та
широколистого, які займають заболочену ділянку між верхнім та середнім
ставами, співдомінантом в цих угрупованнях виступає осока загострена.
Місцями з очеретом співдомінує плетуха звичайна.
Середній став, розташований безпосередньо в с. Бандурово, відзначається
незначним заростанням - переважна частина його площі припадає на відкрите
водне дзеркало. Лише на окремих ділянках наявні вузькі смуги високотрав'я,
в яких переважають очерет, рогози вузьколистий та широколистий і лепешняк
великий. По краю смуги заростання значну домішку в цих угрупованнях
утворюють вологолюбні види - омег водяний, шоломниця звичайна, частуха
подорожникова, вех широколистий, осока прибережна, чистець болотний.
Верхній став майже весь вкритий високотравними, частіше монодомінантними
угрупованнями очерету, рідше - рогозу вузьколистого. В багатьох місцях між
заростями наявні відкриті водні ділянки. Мілководдя «затягнуті»
угрупованнями гірчаку земноводного. Особливу наукову цінність має
місцезнаходження рідкісного як для області, так і для України в цілому -
виду - осоки ячменевидної, угруповання якої представлені по краях смуг
заростання ставів, в менш обводнених лучних смугах.
Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Велика Вись»
Одним з найбільших та своєрідних заказників в заплавах є гідрологічний
заказник загальнодержавного значення «Велика Вись» у Новомиргородському
районі. Територія його займає частину заплави Великої Висі від
Новомиргорода до с. Лікарево та частину заплави її притоки Гептурки від
місця її впадіння до с. Листопадове. Загальна площа його 568 га. Це
своєрідний «трикутник», де зберігся типовий для півдня Лісостепової зони
заплавний лучно - болотний комплекс.
В рослинному покриві цього комплексу переважає болотна рослинність. В той
же час особливу наукову цінність мають угрупування засолених лук - ситника
Жерарда з осокою розсунутою. Тут добре виявлене флористичне ядро
галофітних видів. Крім домінантів, це - тризубець морський, скорзонера
дрібноквіткова, молочка приморська. Наукова цінність має також виявлене
тут місцезростання рідкісного для Кіровоградщини (і для України в цілому)
виду осоки - осоки ячменевидної. Незначні площі в цих умовах займають
також угруповання з переважанням блісмусу стиснутого із співдомінуванням
конюшини повзучої. Незначну домішку утворюють поодиноко виявлені тризубець
морський та солончакова айстра звичайна.
Рослинність справжніх лук займає невеликі підвищення у центральній та
притерасній частинах заплави і межує із засоленими ділянками. Домінантами
на цих луках виступають костриця східна та тонконіг лучний. Для таких
угруповань характерне багате різнотрав'я - конюшина лучна, конюшина
повзуча, воловик високий, жабриця рівнинна, деревій звичайний, чистець
прямий, перстач сріблястий (рис. 4.4).
Заказник «Велика Вись» у мережі природо - заповідних територій є одним з
найцінніших як у гідрологічному відношенні, так і в аспекті збереження
різноманітності рослинного світу.
+------------------------------------------------------------------------+
| 0x08 graphic | Рис.4.4. Еколого - ценотичний розподіл рослинності в |
| | заплаві р. Великої Висі [4] |
+------------------------------------------------------------------------+
Умовні позначення до рис. 4.4.
I - ас. Phragmitetum (australis) purum;
II - ac. Phragmitetum (australis) - Carex acutiformis;
III - ac. Caricetum (acutiformis) purum;
IV- осоков1 ценози з участю Carex acuta, С. riparia, С. disticha, С.
otrubae, С. secalina, С. leporina;
V - ас. Scirpetum (tabernemontani) purum;
VI - ac. Juncus gerardii - Carex distans;
VII - ac. Carex distans - Scirpus lacustris;
VIII -ac. Typha latifolia - Glyceria maxima;
IX - ac. Typha angustifolia - Glyceria maxima;
X - ac. Typha latifolia - Scirpus lacustris;
XI - ac. Typha latifolia - Solarium dulcamara;
XII - ac. Blysmus compressus - Trifolium repens
Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Деріївський»
Місцевість, де створений загальнозоологічний заказник місцевого значення
«Деріївський» площею 100 га, є затокою Дніпродзержинського водосховища, що
утворилася в гирловій часині р. Омельник.
В акваторії затоки та у її прибережній зоні сформувався своєрідний
рослинний покрив. По узбережжях затоки виявлена смуга прибережно - водної
рослинності, представлена тут переважно високотравними угрупованнями
очерету і рогозу, значні площі займають також осокові ценози. Угруповання
водної рослинності розміщуються на мілководдях і ближче до заглибленої
частини затоки. Значне місце в оточуючому затоку рослинному покриві
займають лучні угруповання з галофітним комплексом, а найбільш знижених
ділянках - лучно - болотні ценози.
По берегу затоки прибережно - водна рослинність набуває іншого характеру:
тут, крім високотрав'я, значну домішку становлять гідрофільні осоки і
різнотрав'я. Серед осок найбільш поширеною є осока гостра. Окремими
місцями зустрічаються угруповання очерету із співдомінуванням гідрофільної
ліани - плетухи звичайної.
Своєрідною та цінною в науковому відношенні виявилася рослинність ділянок,
прилеглих до прибережно - водної смуги. На підвищених і засолених ділянках
зберігаються галофітні угруповання з домінуванням осоки розтягнутої.
Флористичне ядро в них утворюють лучні види - осоки лисяча та заяча,
жовтець повзучий, перстач гусячий, лисохвіст лучний та інші. Серед
галофітів тут зростають лядвенець польовий, полин сантонінський, алтея
лікарська, ситник Жерарда. Саме в цих екотопах виявлені рідкісні для
регіону види - осоки житня та остюкова. Особливу наукову цінність
становить виявлене місцезростання осоки вузьколистої - єдине з нині
виявлених в області.
Лучно - болотний комплекс характеризується значною зволоженістю, наявністю
кущів верб попелястої та тритичинкової. Флористичне ядро трав'яного
покриву утворюють гідрофільні види - тонконіг болотний, вех широколистий,
ситніг болотний, хвощ польовий. В цих екологічних умовах зростає рідкісний
вид родини Зозулинцевих - зозулинець болотний, занесений до Червоної книги
України.
Орнітологічний заказник місцевого значення «Заплава Малої Висі»
Заплава Малої Висі біля с. Краснопілка у Маловисківському районі є
своєрідною та мальовничою. Розширюючись біля села, заплава півколом
підходить до корінного берега. Саме на цій ділянці на площі 2 га
розміщується орнітологічний заказник місцевого значення «Заплава Малої
Висі».
В рослинному покриві заплави переважають високотравні угруповання,
представлені заростями очерету заввишки 2,6-3 м, які в більш обводненій
центральній частині мають монодомінантний характер. Угруповання очерету
оточені вузькою смугою лук. Понад берегом виявлено смуга заболоченої луки
із переважанням хвощу лучного. В ній багато таких лучно - болотних видів,
як вовконіг європейський, живокіст лікарський, півники болотні, герань
болотна. На цій ділянці наявні великі зарості цінної лікарської рослини -
оману високого.
В цілому це типова і добре збережена ділянка заплави річки південної
частини лісостепу із характерним для цього регіону переважанням
високотрав'я.
Заказник «Гусиний острів»
Заказник «Гусиний острів» (8,6 га) займає частину заплави річки Велика
Вись між селами Коробчино і Лікарево. Неподалік від корінного берега на
заплаві є плескатий мінеральний острів, вкритий лучною і псалефітною
рослинністю. Понад берегом виявлена вузька смуга заболоченої луки. На
решті території заказника переважають високотравні угруповання, характерні
для обводнених екотопів Лісостепу. Найбільші площі тут займають
угруповання очерету заввишки до 3 м. На більш обводнених ділянках
флористичний склад цих заростей досить бідний, поодиноко трапляються такі
водно - болотні види, як куга озерна, осока загострена, щавель водяний,
гірчак земноводний. Ближче до берега із зменшенням обводнення в травостої
з'являються також лучно - болотні види, такі, як плакун верболистий,
вовконіг високий, м'ята водяна, жовтець повзучий.
У вузькій прибережній лучній смузі, так, як і на мінеральному острові,
відчутний вплив засолення. Тут при загальному переважанні мітлиці повзучої
та лисохвосту тростинового рясно зростають такі види, характерні для
слабозасолених екотопів, як тризубець морський, осот сірий, алтея
лікарська, а на острові - хрінниця широколиста.
Загалом флора і рослинність ділянки є типовим для заболочених ділянок
Лісостепу і є досить різноманітними.
Заказник «Острів»
У самій північній частині Кіровоградщини, на границі з Черкаською областю,
в заплаві Великої Висі між селами Петроострів і Жовтневе знаходиться
заказник «Острів» площею 22,5 га. Він названий так тому, що тут у Велику
Вісь впадає безіменна притока, внаслідок чого утворилася ділянка, яка
нагадує півострів. В центрі її знаходиться лука. Особливістю її є те, що
лише на ній виявляються суцільні зарості цілющої рослини - козлятника
лікарського.
На ділянці «Острів» ґрунти також дещо засолені, про що свідчить
переважання в травостої костриці східної, наявність таких видів, як ситник
Жерарда, золототисячник гарний. Більшість видів, які тут зростають, це
типові мешканці лук - оман британський, любочки осінні, тонконіг лучний,
грястиця збірна та інші. У вологих зниженнях квітує валеріана висока.
На ділянці необхідне регламентоване випасання. Воно не шкодить при
помірному навантаженні дальшому існуванню лук з козлятником, а, навпаки,
підтримує їх.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Витоки річки Інгул»
Ландшафтний заказник місцевого значення «Витоки річки Інгул» знаходиться
біля с. Бровкове Новомиргородського району. Площа - 1,0 га. Ця територія
являє собою невелику долину поміж плескатими горбами. У верхній частині
долинки знаходиться лісовий масив, нижче - заболочене зниження, яке
прилягає до ставу із заболоченою лукою, лучними та болотними
угрупованнями.
На заболоченій луці переважають угруповання тонконогу болотного та
лепешняку плавучого. Найбільш зволожена частина зниження зайнята болотними
угрупованнями рогозу широколистого та ситняку болотного. В цих
угрупованнях зростають жовтець отруєний, жовтець повзучий, зніт рожевий,
лисохвіст колінчастий. Ближче до периферії ділянки виявлена смуга мітлиці
повзучої та м'яти польової. Ділянку заболоченої луки оточує смуга вологого
осикового лісу із зірочником ланцетолистим. Тут відмічене зростання цінної
лікарської рослини - валеріани високої. Між вище охарактеризованою
ділянкою заболоченої луки та лісом наявна ділянка справжньої луки.
Весь цей зволожений комплекс і оточує витоки р. Інгулу. Слід зберегти цю
важливу у гідрологічному відношенні ділянку із типовим рослинним покривом
заболочених місць.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Інгульські крутосхили»
Ландшафтний заказник місцевого значення «Інгульські крутосхили»
знаходиться в Устинівському районі в околицях с. Олександрівки.
В загалі в рослинному покриві території переважає степова рослинність, але
вздовж русла Інгулу вузькою смугою розміщена прибережно - водна
рослинність. Її формують угруповання лепешняку великого, їжачої голівки
прямої, розсіяно зростають вех широколистий, паслін солодко - гіркий.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Карпенків край»
Ландшафтний заказник місцевого значення «Карпенків край» знаходиться біля
с. Арсенівка Новомиргородського району та с. Мар'янівки Маловисківського
району. Територія площею 250 га займає частину заплави та корінного берега
р. Великої Висі.
У прибережно - водній смузі переважають угруповання очерету та рогозу
вузьколистого. Тут зростають типові болотні види, такі, як півники
болотні, щавель водяний, живокіст лікарський. На ділянках заболочених лук
по периферії прибережних заростей у травостої переважають лепешняк
великий, мітлиця гігантська, жовтець повзучий, м'ята польова. На цій
ділянці поодиноко зростає рідкісна рослина - оман високий. Частина лук
випасається. По днищу балки переважає костриця східна. Все це створює
яскравий аспект балочки.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Велика і мала скелі»
Ландшафтний заказник місцевого значення «Велика і мала скелі», що в
Олександрійському районі, знаходиться неподалік с. Протопопівка. Загальна
площа 15 га.
Рослинність ділянки в нижній частині схилу представлена угрупованнями
верби попелястої та рогозу вузьколистого, в сухіших місцях виявлені луки з
домінуванням тонконогу лучного. Тут виявлено зозулинець болотний,
занесений до Червоної книги України.
По днищу балки у найглибших місцях наявні угруповання очерету із рогозом
широколистим та лепешняком великим. Куртинами трапляються ситники пониклий
та членистий, бульбокомиш морський, осока Отруба. Місцями по днищу
переважають ценози мітлиці повзучої, лисохвосту тростинового, осоки
загостреної.
Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Витоки річки Тясмина»
Пам'ятка природи «Витоки річки Тясмина» починається з декількох невеликих
джерел у верхній частині глибокої балки. А навколо зародку майбутньої
річки зібралися лучні та болотні рослини - верба тритичинкова, рогіз
широколистий, комиш лісовий та інші мешканці низинних, багатих на
мінеральні речовини боліт. Далі вони тягнуться вздовж невеликого водотоку,
що пролягає по центру балки. Саме днище балки окупували вологолюбні або
гідрофільні види - лепешняк плаваючий, очерет звичайний. Серед лучних
угруповань найбільш поширеними в балці є пирійники.
Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Верхів'я річки Інгул»
Річка Інгул - одна з важливих водних артерій області, але в багатьох
місцях заплава її порушена, що негативно впливає на сучасний стан річки. В
категорії гідрологічної пам'ятки природи охороняється збережена в
природному стані частина заплави річки в Кіровоградському районі. Основні
площі займають тут, очеретяно - осокові, очеретяно - різнотравні ценози. В
невеликій кількості зустрічаються цінні лікарські рослини - оман високий
та валеріана висока. Привертає увагу ділянка ще й тим, що тут знаходиться
декілька джерел, що не замерзають взимку.
Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Вила»
Головні водні артерії регіону, ріка Велика Вись та її притока Мала Вись,
зливаються біля с. Жовтневого, що у Новомиргородському районі області.
Називають це місце «Вила», бо два водних потоки з'єднуються в єдине русло
під гострим кутом, нагадуючи вила. Заплави обох річок зайняті пасовищами,
посівами багаторічних трав. Залишки природної рослинності - це смуги
прибережно - водних угруповань. Тут переважають очерет та рогіз
вузьколистий. Цікавим є знаходження самосилу часникового, рослини,
рідкісної для Кіровоградщини, бо зростає вона переважно на Лівобережжі
Дніпра.
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Оман високий»
Ця частина заплави річки Малої Висі, розташована між греблею одного ставу
і початком другого, 200 - 250 м довжиною. По периферії високих заростей
очерету, що понад річкою, смугою завширшки 2 - 3 м тягнеться висока
популяція цієї цінної рослини. Оман тут досягає двометрової висоти, рясно
квітує і має добру життєвість.
Заповідне урочище «Терник»
Балка, де знаходиться заповідне урочище «Терник» становить собою комплекс
різних екотопів.
Широкою смугою тягнеться угруповання степів, а нижче по схилу йде вузька
лучна смуга, де зростають представники родів плакун, осока, ситник.
Заповідне урочище «Шавлієва балка»
Заповідне урочище «Шавлієва балка», площею 4,5 га є цілком степовим. Але
нешироке обводнене днище займають вологолюбні лучні трави, такі, як
грястиця збірна, стоколос безостий.
Заповідне урочище «Сальківське»
Ця територія (66,3 га) розташована в долині річки Південного Бугу між
селами Салькове і Завалля.
По днищу балки, яка впадає в Південний Буг зростають вологолюбні види -
мітлиця повзуча, м'ята водяна, комиш лісовий, герань болотна, оман
високий.
Висновки
В результаті систематизації та узагальнення існуючих матеріалів були
розкриті такі основні питання:
1. луки - це комплекс лучної рослинності, долинних лісів і заростей
чагарників, які утворюють екологічно - динамічні ряди долин;
2. за даними А.Н. Шенникова лучна рослинність відноситься до 5-ти класів
формацій:
а) справжні, або мезофітні луки;
б) остепнені, або ксеромезофітні луки;
в) опустелені, або психомезофітні луки;
г) торф'янисті, або оксиломезофітні луки.
З них в Україні виділяють такі формації:
а) справжні луки;
б) остепнені луки;
в) болотні луки;
г) засолені луки.
3. класифікація лучної рослинності Кіровоградської області має такий
вигляд:
Тип рослинності. Луки.
+-------------------------------------+
| Клас формацій. Остепнені луки. |
|-------------------------------------|
|| Формація тонконогу вузьколистого |
|+------------------------------------|
|| Формація польовиці виноградникової |
|+------------------------------------|
|| Формація костриці валіської |
|-------------------------------------|
| Клас формацій. Справжні луки. |
|-------------------------------------|
|| Формація пирію повзучого |
|+------------------------------------|
|| Формація куничника наземного |
|+------------------------------------|
|| Формація лисохвосту лучного |
|+------------------------------------|
|| Формація костриці лучної |
|+------------------------------------|
|| Формація грястиці збірної |
|+------------------------------------|
|| Формація тонконогу лучного |
|-------------------------------------|
| Клас формацій. Болотисті луки. |
|-------------------------------------|
|| Формація лепешняку плаваючого |
|+------------------------------------|
|| Формація очеретянки звичайної |
|+------------------------------------|
|| Формація тонконогу болотного |
|+------------------------------------|
|| Формація мітлиці повзучої |
|+------------------------------------|
|| Формація осоки гострої
|
