Совместные предприятия на примере Киевской области - Предпринимательство - Скачать бесплатно
сфері
послуг;
-по-третє, у спільних підприємствах реалізуються державні та приватні,
різні за величиною, терміном та джерелами практично всі види інвестицій.
Таблиця 1.
Основні форми виходу на зарубіжні ринки [22, c.14].
|Форма виходу | Переваги | Недоліки |
|Експорт |Збереження контролю |Вразливість перед |
| |Підтримка виробництва в |зарубіжними |
| |країні |протекціоністськими |
| | |бар”єрами |
| | |Чутливість щодо коливань |
| | |валютних курсів |
|Контрактні |Невисока потреба в |Мінімальний рівень реального|
|коопераційні |інвестиціях |контролю |
|угоди | | |
|ліцензування | | |
|франчайзинг | | |
|Спільні |Мінімальність ризику |Необхідність |
|підприємства |Потреба в менших затратах, |високодеталізованої |
| |ніж у разі створення власної|контрактної роботи |
| |виробничої філії |Складність управління |
|Створення за |Забезпечення повного |Необхідність значних |
|кордоном власної|контролю |інвестицій |
|виробничої філії|Локалізація виробництва |Можлива непопулярність з |
| | |політичної точки зору |
Спільні підприємства можна розглядати також як один із різновидів
стратегічних альянсів, що реалізується через ефективний розподіл прав
власності. Важливо, що одночасно із традиційними аргументами на користь
розподілу прав власності у порівнянні із 100%-вим володінням підприємством
за кордоном (прискорення процесу розширення фірми у географічному аспекті,
розширення бази досліджень і розробок, передача контролю над підприємством
на місця тощо) підкреслюється така причина спільного володіння у випадку СП
як синергічний ефект від взаємодії двох або декількох фірм, що знаходяться
в різних країнах. При цьому слід мати на увазі, що партнери по
стратегічному альянсу у формі СП можуть діяти різними шляхами:
- іноземна фірма може об”єднати свої зусилля з місцевою;
- фірми двох або декількох держав можуть поєднатися для дії у третій
країні або у одній із своїх країн. Зазначимо, що коли у роботі СП
беруть участь більше двох організацій, його іноді називають
консорціумом.
Зауважимо, що у багатьох країнах з перехідною економікою, у тому числі
і в Україні, спільні із зарубіжними партнерами підприємства розглядаються
як одна із форм господарювання.
Визначення спільного підприємництва одночасно як : а) форми
міжнародного бізнесу; б) специфічного (нового) суб”єкта міжнародного
бізнесу; в) стратегії входження у зарубіжний ринок; г) різновиду прямого
іноземного інвестування; д) форми господарювання – дозволяє не тільки
визначити його суттєві ознаки, але й позиціонувати СП у системі макро- та
мікроекономічного регулювання. Тобто специфіка міжнародних спільних
підприємств проявляється ще і в тому, що процеси їх створення та діяльності
регулюються різними нормативно-правовими актами (про іноземну інвестиційну
діяльність, про національне підприємництво, у межах антимонопольних заходів
тощо).
Рис.2 Спільні підприємства у системі міжнародних інвестицій [22,
с.20].
Таким чином, феномен міжнародних спільних підприємств, що проявляється
через сукупність ключових суттєвих ознак, з одного боку, та специфіка
регулювання процесів їх створення і діяльності, з другого, - обумовлюють
доцільність багатокритеріальних підходів до їх визначення та аналізу.
Одночасно необхідна повна однозначність у тлумаченні низки відповідних
понять, що робить можливим та ефективним міжнародний порівняльний аналіз
[22, c.22].
2. Основні підходи до класифікації спільних підприємств.
Діяльність спільних підприємств поставила ряд завдань, без вирішення
яких неможливий їх розвиток та ефективне функціонування. Одним із цих
питань є організаційно-економічне, що обумовлює ту чи іншу структуру таких
підприємств. Правильний її вибір дозволяє, по-перше, з найменшими втратами
поєднати інтереси партнерів, по-друге, визначити оптимальний розмір СП.
У вітчизняній та зарубіжній літературі вказане питання до цього часу є
одним з найбільш складних. Правові акти ряду держав свідчать про те, що в
світі відсутній єдиний підхід при класифікації підприємств. Це викликає
велику кількість їх назв, значно ускладнює аналіз проблеми. Існує багато
визначень статусу організації: асоціації, компанії з обмеженою
відповідальністю, спільні компанії, акціонерні товариства, акціонерні
товариства з обмеженою відповідальністю, інкорпоровані та неінкорпоровані
спільні підприємства, товариства, командитні товариства, корпорації з
спільним акціонерним капіталом. Таке різноманіття форм потребує уніфікації
організаційних структур у відповідності з певними ознаками. Інша проблема –
заперечення економіко-правового підходу до вирішення питання про форми СП.
Це в свою чергу викликає змішування понять “підприємство” та “організаційна
(правова) форма”.
Підприємство в західних країнах розглядається як “єдність власності,
прав і обов”язків, а також певних відносин, що склалися з іншими
підприємствами та клієнтурою”. Як форма господарювання, воно являє собою
“організаційно-господарську одиницю, єдність матеріальних і людських
елементів, організовану певним чином для здійснення виробництва в широкому
розумінні слова, тобто для досягнення поставлених господарських
завдань”[40, c.30]. Отже, підприємство (в тому числі і спільне) – це
майнова відокремлена господарська одиниця, організована для досягнення
певних господарських цілей. Форма підприємства – система норм, що
визначають, з одного боку, відносини (економічні та правові) між партнерами
по СП відповідно до угоди між учасниками, а з іншого боку – відносини СП з
іншими юридичними і фізичними особами, які регламентуються державою і
прямими господарськими угодами між підприємствами.
Аналіз розвитку спільних підприємств потребує їх систематизації з
виділенням ознак з точки зору організації (спосіб, шлях, форма, місце
реєстрації); структури учасників (безпосередні учасники, країни-учасники);
вкладення у статутний фонд (зміст, якість, спосіб, мета, структура, участь
партнерів); а також сфер, видів та строку діяльності (табл.2).
Всі із вищеназваних ознак мають важливе значення, особливо в процесі
комплексного аналізу СП. Наприклад, з точки зору мотивації безпосередніх
партнерів та їх впливу на подальшу розробку стратегії діяльності принципово
важливо, на яких засадах партнери беруть участь у спільному підприємстві –
паритетних, з більшою чи меншою участю іноземного партнера (п.3.7, табл.2).
Таблиця 2.
Систематизація міжнародних спільних підприємств [22, c.29].
|ОЗНАКИ |ГРУПИ МСП |
|1 |2 |3 |
|1. ОРГАНІЗАЦІЯ |1.1.Спосіб |Організаційно-правові форми |
| | |відповідно до законодавства |
| | |приймаючої країни |
| | |Контрактні (договірні) |
| | | |
| |1.2. Шлях |Створення нового |
| | |Викуп частини діючого місцевого |
| | |іноземним партнером |
| | |Викуп частини діючого іноземного |
| | |місцевим партнером |
| | | |
| |1.3. Форма |1.3.1. Два партнери |
| | |1.3.2. Більше двох партнерів – |
| | |організацій (консорціуми) |
| | | |
| |1.4.Місце |1.4.1. На території країни одного із|
| |реєстрації |партнерів |
|2. СТРУКТУРА |2.1. |2.1.1. Тільки фізичні особи |
|УЧАСНИКІВ |Безпосередні |2.1.2. Тільки юридичні особи |
| |учасники |2.1.3. Фізичні та юридичні особи |
| | | |
| | |2.2.1. Захід-Захід |
| |2.2.Країни-учас|2.2.2. Північ-Південь |
| |ники |2.2.3. Схід-Захід |
| | |2.2.4. Південь-Північ |
| | |2.2.5. Південь-Південь |
| | |2.2.6. Схід-Схід |
|3. ВКЛАДЕННЯ У |3.1. Джерело |3.1.1. Власні |
|СТАТУТНИЙ ФОНД | |3.1.2. Запозичені |
| | | |
| |3.2. Зміст |3.2.1. Грощові |
| | |3.2.2. Негрошові |
| | | |
| |3.3. Якість |3.3.1. Первинні |
| | |3.3.2. Реінвестиції |
| | | |
| |3.4. Спосіб |3.4.1. Разові і остаточні |
| | |3.4.2. Такі, що потребують |
| | |додаткових вкладень |
| | | |
| |3.5. Мета |3.5.1. Комерційна |
| | |3.5.2. У межах технічної допомоги |
| | |або благодійництва |
| | |3.5.3. Для особистих потреб |
Продовження таблиці 2.
|1 |2 |3 |
| |3.6. Структура |3.6.1.За участю лише приватного |
| | |капіталу |
| | |3.6.2. За участю приватного і |
| | |державного капіталу |
| | |3.6.3. За участю національних і |
| | |міжнародних організацій |
| |3.7.Участь | |
| |партнерів |3.7.1. Паритетні засади |
| | |3.7.2. Більша частка іноземного |
| | |партнера |
| | |3.7.3. Менша частка іноземного |
| | |партнера |
|4.СФЕРА |4.1. НДДКР |
|ДІЯЛЬНОСТІ |4.2. Промисловість |
| |4.3. Будівництво |
| |4.4.Сільське господарство |
|
|
