Виховання учнів у науковій літературі - Педагогика - Скачать бесплатно
| |
| |рідного Полісся | |потворне; духовність, | |
| | | |почуття краси рідного | |
| | | |слова | |
|8 |Проблеми національної |Урок-дисп|Любов до рідного народу; |1 |
| |історії у поемі |ут |патріотизм; естетичні | |
| |"Бояриня" | |почуття; гуманність; | |
| | | |розуміння краси слова; | |
| | | |усвідомлення свого | |
| | | |призначення в житті; | |
| | | |естетична уява; вольові | |
| | | |якості | |
|9 |"Мрії зламане крило" |Театралі-|Відчуття краси поетичного |1 |
| |(за творами Лесі |зований |слова; краси природи; | |
| |Українки) |урок |любов до рідної землі; | |
| | | |чутливість до чужих | |
| | | |переживань; естетична | |
| | | |насолода від красивої | |
| | | |музики; вольові якості; | |
| | | |образне мислення; | |
| | | |самовідданість; потреба в | |
| | | |удосконаленні світу | |
|10 |Підсумковий урок за |Тесту-ван|Уміння спостерігати, |1 |
| |творчістю Лесі Українки|ня |зіставляти, порівнювати, | |
| | | |давати естетичну оцінку; | |
| | | |усвідомлення естетичного | |
| | | |досвіду поетеси; творчі | |
| | | |здібності | |
Наводимо приклади розроблених нами уроків за темою "Життя і творчість
Лесі Українки"
Урок № 3
Тема: Лірика Лесі Українки
Форма проведення: проблемний семінар
Мета: ознайомити учнів з поетикою символізму; розширити знання учнів
про жанри літератури, про поезію взагалі; виробити вміння та
навички порівняння, співставлення, узагальнення; розвивати в
учнів образне мислення, вміння бачити злиття слова і музики,
ніжності і мужності; виховувати потребу у пізнанні й
емоційність, вольові якості.
Питання семінару.
1. Яким чином ліричний цикл Лесі Українки "Сім струн" пов`язаний з
музикою?
2. Які вислови у вірші "І все-таки до тебе думка лине…" є
афористичними? Як вони вплетені у тканину художнього тексту?
3. Які образи вірша "Contra spem spero" є символічними? Як ви їх
тлумачите?
4. У чому особливість образу весни у ліричному циклі "Мелодії"
(звукове, зорове, символічне, емоційне, філософське його
наповнення)?
5. Яку художню роль відіграє герой українських народних міфів
Перелесник у вірші "Як я люблю оці години праці…"?
6. Чому листи коханого пахли зів`ялими трояндами (за віршем у прозі
"Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами")?
Пояснення до кожного питання.
1. Ліричний цикл "Сім струн" відкриває першу збірку Лесі Українки "На
крилах пісень". Уже у назві книжки піднесено пісню - чарівне злиття
слова з музикою. "Сім струн" - це сім віршів, у заголовку кожного -
нота, повторена першим складом тексту. Жанри більшості творів
пісенні: гімн, пісня, колискова, рондо, ноктюрн. Тільки вірш "Fa"
написаний у чисто літературній формі сонета. Завершуючи твір "Si",
авторка визначає як Settina, підкреслюючи особливу роль
семирядкової строфи, яка символізує сім нот у музиці, сім віршів у
циклі, сім струн, що їх героїня торкає на кобзі. Українська народна
пісня впливає на поетику віршів. Пісня є одним з центральних
художніх образів циклу: у вірші "Do" вона патріотично-урочиста, у
"Re" - вільна, у "Mi" - ніжна материнська, у "Fa" - чарівна,
химерна, у "Sol" - соловейкова, весняна, у "La" - лагідна,
тривожна. Музика не тільки підноситься, а й буквально лунає завдяки
багатому художньому звукопису: алітерація, асонанси поєднуються з
точними глибокими прикінцевими і внутрішніми римами. Стилістичні
фігури-паралелізм, послідовно дотримані віршові розміри - ямб,
дактиль, амфібрахій, анапест - створюють ритмічну та вишукану
мелодію циклу "Сім струн".
2. У вірші "І все-таки до тебе думка лине…" афористичними, тобто
стисло, влучно, образно висловленими, є думки: "Сором сліз, що
ллються від безсилля"; "Що сльози там, де навіть крові мало".
Зазначимо, що афористичність - характерна риса поетики Лесі
Українки. Твір "І все-таки до тебе думка лине…" починається мотивом
ностальгії (поетеса через хворобу довго перебувала за межами
України), туга посилюється риторичним звертанням "Мій занапащений,
нещасний краю" та метафорою "серце з туги, з жалю гине". Цей сумний
мотив є виявом жіночого характеру лірики Лесі Українки - ніжної,
вразливої, загострено-емоційної. Контрастно, як вияв прометеїзму,
мужності, звучить перший афористичний вираз: "Та сором сліз, що
ллються від безсилля". Після саркастичної фрази про бездіяльний,
сльозливий патріотизм вірш завершує другий афоризм: "Що сльози там,
де навіть крові мало". У ньому сльозам протиставлено образ крові,
цей символ містить не жорстоке прагнення помститися ворогам, а
готовність пролити власну кров за волю батьківщини.
3. Ми вже переконалися у тому, що творчості Лесі Українки притаманна
поетика символізму. Вона присутня у вірші "Contra spem spero".
Символ - це поєднання іманентного з трансцендентним. Конкретний,
сприйманий органами чуття образ набуває глибинного, багатозначного,
абстрактного змісту. Символічними у "Contra spem spero" є образи,
поєднані у пари за принципом контрасту - осені і весни, сумного
перелогу і барвистих квіток, льодової кори і гарячих сліз, важкого
каменя і веселої пісні, темної ночі і провідної зірки. Вони
тлумачаться багатозначно, тому що кожна контрастна пара символів
розшифровується і через творчу долю Лесі Українки, і водночас
співзвучно певним переживанням кожного читача, має загальнолюдський
зміст, свідчить, що вічним є зіткнення мрії з дійсністю. Наприклад,
розглянемо рядок "Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті
квітки". Для Лесі Українки квітки на вбогім перелозі - це поезія,
яку вона створює на терені занедбаної, гнаної культури рідного
краю, а для вчителя-філолога - уроки краси і любові, які потрібно
давати дітям всупереч атмосфері меркантильності і жорстокості.
"Contra spem spero" - це незвичайний твір, це вірш-друг, він прийде
завжди на допомогу у скрутну хвилину, потрібно лише прошепотіти:
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!
(Леся Українка. Твори у 2 т. - К, 1986. - т.1-
С.92)
4. Цикл "Мелодії", вміщений до збірки "Думи і мрії", має мотиви,
близькі юним читачам: увага до внутрішнього світу людини, боротьба
почуттів, палка мрія про щастя приваблюють десятикласників.
Образним утіленням журби і зневіри у віршах є лірична героїня. Лихі
спогади, усвідомлення трагізму сучасного становища б`ються у скроні
холодно і безнадійно. Журливий мотив посилюється образами темної
ночі, сліз, чорної хмари, останньої лебединої пісні. Надія ж оживає
у персоніфікованому образі весни, виписаному авторкою яскраво, із
застосуванням усієї палітри художніх засобів. Весна звучить то
дзвінко, то притишено-манливо:
Співала пісню дзвінку, голосну,
То знов таємно-тихо шепотіла.
(Леся Українка. Твори у 2 т. - К, 1986. - т.1- С.86)
Звукопис передає це дивне двоголосся. Весна рухається: "Вона летіла
хутко, мов стокрила"; міниться барвами: "замиготіло листячко зелене,
посипались білесенькі квітки". Це цариця, якій кориться природа і кожне
людське серце, яке "ще б`ється". Весна - це всевладна надія на щастя, яка
зникає але обов`язково повертається до людини крізь будь-яку зимову журу.
5. Білий вірш "Як я люблю оці години праці…" відкриває завісу над
таємницею творчості. Ми заглядаємо у святая святих поета -
мистецьку майстерню, бачимо ліричну героїню у момент натхнення.
Тайни творення прекрасного не розгадати нікому й ніколи, тому
поетеса вдається до казкових образів. Старовинний міф про
Перелесника - красеня-парубка, який чарував дівчину, спокушав її,
ставав таємним коханцем і щоночі, даруючи щастя, спивав кров, - є
паралеллю станові поетеси у час мистецької творчості: "І любо так,
і серце щастям б`ється, Думки цвітуть, мов золоті квітки… І хтось
немов схиляється до мене, І промовляє чарівні слова…" (Леся
Українка. Твори у 2 т. - К, 1986. - т.1. - С.198). Ця праця є
чарівною і солодкою, проте важкою і виснажливою: "А ранком бачу я в
своїм свічаді Бліде обличчя і блискучі очі…". Традиційно
розглядаючи на уроках вірш "Слово, чому ти не твердая криця…" як
проголошення громадянського обов`язку поета, звернімося і до вірша
"Як я люблю оці години праці…" з його цікавим мотивом народження
поетичного слова і оригінальним використанням народної міфології.
6. Учні часто мають стереотипне уявлення про вірш – обов`язково
римований, з рядком, строфою, поетичним розміром. Лірика Лесі
Українки розширює їх розуміння поезії. Вірш у прозі “Твої листи
завжди пахнуть зів'ялими трояндами…” має такі ознаки ліричної
поезії, як емоційність, образність, своєрідний ритм, звукова
організація тексту. За жанром це лист-відповідь. Інтимна лірика
Лесі Українки своєрідна, навіть віддалено ніким не повторена у
мотивах і образах, ніколи не друкована за життя поетеси. Вона є
виразом найболючішої, найпрекраснішої, найшляхетнішої часточки
жіночої душі. Стосунки поетеси із Сергієм Мержинським – це історія
взаємної приязні, товариської підтримки, вірної дружби, душевного
єднання і … кохання без відповіді, нездійснених мрій, вічної
розлуки, гіркої самотності. Це було щось вище і сильніше за щасливу
земну любов. Тому і пахли листи від любого друга ліричної героїні
вірша зів'ялими трояндами. Вони дарували трояндну красу щирості,
взаєморозуміння, спільності прагнень і гармонії найтонших душевних
порухів. “Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині”
(Леся Українка. Твори у 2 т. - К, 1986. - т.1. - С.201). Але писані
вони були тонкою, тремтячою рукою смертельно хворої людини, душа
друга готувалася до останньої дороги, його очі, дзеркало душі, -
“се очі з іншої країни…”. Тому в`янули троянди. Без страху перед
смертю, з вірою у вічне потойбічне життя лірична героїня просить:
“Візьми, візьми мене з собою; ми підемо тихо посеред цілого лісу
мрій і згубимось обоє помалу вдалині. А на місці, де ми були в
житті, нехай троянди в`януть, в`януть і пахнуть, як твої любі
листи, мій друже…”.
Домашнє завдання: читати напам`ять вірш Лесі Українки “Стояла і
слухала весну…”.
Урок 8.
Тема: проблеми національної історії у поемі Лесі Українки “Бояриня”.
Форма проведення: диспут.
Мета: подати учням навчальний матеріал про поему “Бояриня”; розвивати
уяву учнів, уміння аналізувати, аргументувати свої відповіді;
виховувати вольові якості, поняття про етику, любов до
рідного народу, гордість за його історичне минуле.
Обладнання: портрет Лесі Українки, репродукції картин до твору
“Бояриня”.
Хід уроку.
I. Організація учнів на навчальну діяльність.
II. Оголошення теми і завдань уроку.
Записи на дошці:
“Леся Українка була якнайщільніше зв`язана з українським національним
рухом. Він був для неї потрібне, як свіже повітря для її хворих легенів”.
Михайло Драй-Хмара.
“Леся Українка пристрасно проголосила право і обов`язок жінки брати
активну участь у вирішенні долі своєї нації”.
Роман Веретельник
III. Слова ведучої.
“Бояриня” – драматична поема, що була створена Лесею Українкою
протягом трьох днів весною 1910 року в Єгипті, за тисячі кілометрів від
рідної землі. Твір, який більше сімдесяти років на друкувався через своє
виразне національне спрямування. Головну ідею в ньому знову втілює жінка.
Це єдиний твір Лесі, створений на матеріалі історичної минувшини
України. У ньому і думка авторки про українські біди, і правдиві
психологічні типи українців, і глибокий підтекст, звернений до своїх
земляків. Саме він змушує й нас замислитися над власною громадською
позицією, спонукає до роздумів і про минуле, і про сучасне.
IV. Орієнтований план і хід диспуту.
Перелік основних питань:
1. Яку моральну і суспільно-політичну орієнтацію винесла зі своєї
сім`ї Оксана?
2. Чим зачарував романтичну дівочу душу Степан?
3. Що найбільше гнітило Оксану на чужині і що викликало найбільші
розчарування?
4. Як розуміти примирливе ставлення героїні до наближення власної
смерті і водночас переконаність у необхідності жити Степанові?
5. Як сприймається назва драматичної поеми?
6. Узагальнення спостережень і висновків у зв`язку з темою диспуту.
Головна ідея твору.
Під керівництвом учителя учні згадують потрібні епізоди, цитують
діалоги і роблять узагальнення стосовно теми диспуту.
Орієнтований план відповідей учнів:
1. Яку моральну і суспільно-політичну орієнтацію винесла зі своєї
сім`ї Оксана?
а) Розуміння святості патріотичного обов`язку, необхідності служіння
Україні (дівчина каже з гордістю: “Я перша братчиця в дівочім братстві”;
готує перед смертю заповіт не тільки родині, а й однодумцям – “братчикам,
хто ще живий лишився”).
б) Право на власну думку про політичну боротьбу (засуджуючи
національний розбрат, Оксана звіряється коханому у внутрішніх терзаннях:
“Якби ти знав, як туга кров гнітить”).
в) Необхідність у стосунках з людьми дотримуватися взаємоповаги і
щирості (це, зокрема проявляється і у бажанні прижитися до чужини і нової
родини: “І знаєш, якось я не дуже боюся тої чужини… Та ж віра там однакова,
і мову я наче трохи тямлю…”).
г) Відчуття власної людської гідності і шанування гідності інших
(відмовляється принести братові свіжу страву,
|
