Запити диспетчера цеху охоплюють:
6. виконання оперативного графіку роботи ділянок та аг
регатів;
7. стан агрегатів та устаткування цеху;
8. готовність спеціального устаткування з прийому гото
вої продукції;
9. забезпеченість цеху сировинними ресурсами;
10. кількість та якість напівфабрикатів;
12. забезпечення цеху транспортними засобами;
-відхилення за часом подання та розвантаження сиро
винних матеріалів до цеху;
13. своєчасність прибирання відходів виробництва; .
14. ХІД ВИПуСКу ГОТОВОЇ ПрОДуКЦІЇ. Й „І .й. (
173
О.А. Подсолонко
Начальникові цеху інформацію про хід виробництва надають на початку та
в кінці зміни, о 8 та 16 годині (таблиця 1).
На початку роботи надають інформацію про стан справ за минулу зміну та
добу, а в кінці — прогноз роботи до кінця доби та на наступну добу. В тому
випадку, коли йому будуть потрібні дані про стан виробництва на даний
момент, він може надіслати свій запит до ЕОМ. Інформацію про фактичний стан
виробництва (про фактичний обсяг виробництва, рівень виконання замовлень)
він може отримати з відповідних звітних форм, які дана підсистема не
скасовує. Заступникові начальника цеху інформацію надають о 12 та 16 годині
(таблиця 2).
Диспетчерові видають повідомлення, як представлено в таблиці 3. Він є
головною дійовою особою в оперативному управлінні цехом.
*в усіх наведених таблицях перевиконання плану (+), невиконання-О-
Таблиця 1
Менеджмент: теорії я та практика
частіше, ніж вищій ланці управління в цеху. Диспетчеру цеху доцільно
надавати інформацію відразу, коли з'являються відхилення, що перевищують
ті, які допускаються.
Таблиця 2
|Показни|№ |відхилен|Причина|Основни|Варіанти|
|к |агр|ня |відхиле|й |усунення|
| |ега| |ння |винуват| |
| |ту | | |ець | |
| | |тон|% | | | |
| | |н | | | | |
|Виробни|1 |-27|-2,5|Тривалі|Відділе|Забезпеч|
|цтво | |9 | |сть |ння |ення |
|продукц| | | |основно|сировин|сировинн|
|ії | | | |го |них |ими |
| | | | |процесу|ресурсі|ресурсам|
| | | | | |в |и |
| |2 |-34|-2.7|Те саме|Те саме| |
| | |2 | | | | |
| |3 |-68|-0.6|Те саме|Те саме| |
| |9 |-87|-100|Ремонт |Цех |Ремонт |
| | |7 |,0 | |ремонту|агрегату|
| | | | | |агрегат| |
| | | | | |ів | |
Показник
Виробництво продукції цехом, т
З затримками початку основного процесу
Із зміною тривалості
Натуральна одини
-624
-278
-275
%
-5,25
-2,34
-3,31
-1.29
Основний винуватець
Відділення
сировинних
ресурсів
Те ж саме
Те ж саме
Варіанти
усунення
відхилення
Збільшення
запасу
сировинних|
ресурсів
Те ж саме
Те ж саме
Те ж саме
Таблиця З
|Агре|Показник|Фактич|відхиле|Причина|Варіанти |
|гат | |но |ння |відхиле| |
| | | | |ння | |
|1 |Триваліс|1,02 |+0,23 |Сировин|Жорсткий |
| |ть | | |ні |графік |
| |завантаж| | |ресурси|надходжен|
| |ення | | |низької|ня |
| |сировини| | |якості |ресурсів |
| |до | | | |до |
| |агрегату| | | | |
|2 |Те саме |2,88 |+0.6 |Те саме|Посилена |
| | | | | |підготовк|
| | | | | |а |
| | | | | |сировинни|
| | | | | |х |
| | | | | |ресурсів |
Він має регулювати виробництво в даний момент, стежити за дотриманням
ритмічності виробництва, попередженням чи виправленням можливих відхилень
від нормального процесу виробництва. Отже, йому треба надавати інформацію
значно
174
175
та практика
О.А. Подсолонко
Таблиця 4
| | | |Основн|Варіант|Очікува|Тенден|
| | | |ий |и |ні |ції |
|Пока|Відх|Основн|вину- |усуненн|результ|розвит|
|з- |и- |і | |я |ати |ку |
|ник |ленн|причин|ватець|відхиле|виробни|вироб-|
| |я, |и | |нь |чої | |
| |% |відхи-| | |діяльно|ництва|
| | | | | |сті | |
| | |лення | | | | |
| | |Затрим|Відділ|Поліпше| |Посиле|
| | |ки |ен- |н- | |н- |
| | |в |ня |ня | |ня |
| | |надход|сиро- |органі-| |нерит-|
| | |- | | | | |
|Виро| |женні |винних|зації у| |мічнос|
|б- | |та | | | |ті |
|ницт|-0,2|пере- |ресурс|відділе|-600 |поста-|
|во | | |ів |нні | | |
|про-| |роблен|та |сировин| |чання |
| | |ні |ділянк|них | | |
| | | |а | | | |
|дукц| |сирови|їх |ресурсі| |сирови|
|ії | |н- |під- |в та | |н- |
| | |них |готовк|на | |них |
| | | |и |ділянці| | |
| | |ресурс| |їх | |ресурс|
| | |ів | | | |ів |
| | | | |підгото| | |
| | | | |вки | | |
Таблиця 5
|Пока|№ |Відх|Основ|Основн|Варіан|Очіку|Тенде|
|з- | |и- |на |ий |ти |ва- |н- |
|ник |агр|ленн|причи|винува|усунен|ні |ції в|
| |е- |я, |на |- |ня |ре- | |
| |гат|% |відхи|тець |відхил|зульт|роз- |
| |у | |- | |ень |ати | |
| | | |лення| | |вироб|витку|
| | | | | | |- | |
| | | | | | |ничої|вироб|
| | | | | | |ді- |- |
| | | | | | |яльно|ництв|
| | | | | | |сті |а |
| | | |Трива|Відділ|Поліп-| |Нерит|
| | | |- |ен- | | |- |
|Виро| | |лість|ня |шення | |мічні|
|б- | | | |сиро- | | |сть |
|ницт|2 |-1,5|основ|винних|органі|-450 |надхо|
|во | | |- | |за- | |д- |
|про-| | |ного |ресурс|ції | |ження|
| | | | |ів |над- | | |
|дукц| | |проце| |ходжен| |сиро-|
|ії | | |су | |ня | | |
| | | | | |сирови| |винни|
| | | | | |н- | |х |
| | | | | |них | |ресур|
| | | | | | | |сів |
| | | | | |ресурс| | |
| | | | | |ів | | |
| |7 |-0,5|Те |Те |Те |-150 |Те |
| | | |саме |саме |саме | |саме |
Менеджмент: теорія
Якщо є аварійна інформація (у тому випадку, коли одне чи декілька
відхилень показників значно перевищують допустимі), то відповідна
інформація надається будь-якій управлінській ланці в момент її
реєстрування, тобто в будь-який час доби.
Дані за представленими формами видання інформації (таблиці 1-3)
управлінському персоналу надають щодоби з певною періодичністю. Крім того,
в кінці кожного тижня передбачається надання начальникові цеху та його
заступнику зведеної інформації з наростаючим підсумком за тиждень
відповідно за таблицями 1 та 2.
В кінці кожного місяця, а також у кінці року планується надання вищій
управлінській ланці накопичувальної інформації про стан виробництва за
місяць (рік).
До підсумкових даних включають дані про виявлені тенденції в розвитку
виробництва, а також про очікувані результати виробничої діяльності в
умовах допущених відхилень. Пропонуються наступні форми надання
накопичувальної інформації за місяць та рік начальникові цеху (таблиця 4)
та його заступникові (таблиця 5).
Всі таблиці для управлінського персоналу цеху розроблено, виходячи з
аналізу інформації, яка є необхідною конкретно для кожної управлінської
ланки. Незважаючи на їхню подібність зовні (особливо для начальника цеху та
його заступника), вони містять відхилення показників та причини з різною
мірою деталізації. Отже, варіанти усунення чи закріплення цих відхилень
("поради-рішення") так само можуть різнитися залежно від того, які права,
обов'язки та яку відповідальність має кожний окремий працівник з
управлінського персоналу.
Для одержання вихідних таблиць, перш за все, треба ввести інформацію,
обробити відповідними програмами, знайти інформацію, що відповідає запитам,
та видати на екран, друк чи світлове табло. Урахування викладених
особливостей у процесі створення АСУ дозволить прискорити процес їх
розроблення та впровадження та сприятиме підвищенню їхньої ефективності.
Коли диспетчеру чи заступникові начальника цеху буде потрібна
інформація про хід виробництва у певний момент часу, вони, так само, як і
начальник цеху, можуть надіслати запит до системи та отримати потрібні
дані, але лише ті, за якими є відхилення більше передбачених величин.
176
177
— створення системи державних стандартів на номенклатуру
показників якості продукції.
Показники якості продукції в залежності від характеру вирішуваних задач по
оцінці рівня якості продукції класифікуються таким чином [19].
1. В залежності від властивостей, що характеризуються, —
на показники призначення; надійності (безвідказності, довговіч
ності, ремонтоздатності, збереження); ергономічні; естетичні;
показники технологічності; транспортабельності; стандартизації
і уніфікації; патентно-правові; безпеки і економічні.
2. В залежності від способу вираження — на показники, що ви
ражені в натуральних одиницях (кг, м, бали, безрозмірні), і по
казники, що виражені в вартісних одиницях.
3. В залежності від кількості властивостей, що характери
зуються, — на одиничні і комплексні (групові, узагальнені та
інтегральні).
4. В залежності від використання для оцінки на базові і від
носні.
5. В залежності від стадії визначення значень показників —
на прогнозовані, проектні, виробничі і експлуатаційні.
Номенклатура показників якості продукції встановлює перелік кількісних
характеристик її властивостей, що визначають якість, її вибирають з
урахуванням:
1. призначення і умов використання продукції;
2. складу і структури характеризованих властивостей;
3. вимог споживачів до якості (результатів вивчення попиту);
досягнутого рівня якості продукції і завдань управління які
стю;
5. основних вимог до показників якості.
4.2. Рівень якості продукції і методи його визначення
Рівень якості продукції — це відносна характеристика її якості, яка
грунтується на порівнянні значень показників якості продукції, що
оцінюється, з базовими значеннями [19].
Оцінка рівня якості продукції — це сукупність операцій, які включають
вибір номенклатури показників якості продукції, що оцінюється, визначення
значень цих показників і співставлення їх з базовими.
Оцінка якості продукції проводиться методами прикладної кваліметрії [20].
Кваліметрія — це наука про вимірювання і оцінку якості продукції.
Розрізняють теоретичну і прикладну
- 112 -
кваліметрію. Теоретична абстрагується від конкретних об'єктів (предметів
або процесів) і вивчає тільки загальні закономірності та математичні
моделі, що пов'язані з оцінкою якості, тобто об'єктом теоретичної
кваліметрії є філософські та методичні проблеми кількісної оцінки якості.
Завданням практичної кваліметрії є розробка конкретних методик і
математичних моделей для оцінки якості конкретних об'єктів різного виду і
призначення.
Якість продукції кількісно визначається:
1. технічним рівнем продукції;
2. рівнем якості виготовлення продукції;
3. рівнем якості продукції в експлуатації або споживанні.
Під технічним рівнем продукції розуміють відносну характеристику якості
продукції, основану на співставленні значень показників, які
характеризують технічну довершеність продукції, що оцінюється, у
відповідності з базовими значеннями.
Для знаходження значень показників якості продукції використовуються дві
групи методів: за способами одержання інформації і за джерелами одержання
інформації.
В залежності від способу одержання інформації методи поділяються на:
вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий.
Вимірювальний метод грунтується на використанні інформації, яку одержують
з використанням технічних вимірювальних засобів. Він найбільш поширений.
Реєстраційний метод грунтується на використанні інформації, яку одержують
шляхом підрахунку кількості подій, предметів або затрат на створення,
експлуатацію продукції, кількість частин складного виробу (стандартних,
уніфікованих, захищених авторськими свідоцтвами тощо). Цим методом
визначають показники уніфікації, патентно-правові тощо.
Органолептичний метод грунтується на використанні інформації, яку
одержують за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху, дотику, смаку. При
цьому значення показників знаходять методом аналізу одержаних відчуттів на
основі колишнього досвіду і виражають в балах. Точність і достовірність цих
значень залежить від здібностей, кваліфікації і навичок осіб, що їх
визначають. Цей метод не виключає можливості використання деяких технічних,
але не вимірювальних і не реєструючих засобів. За його допомогою визначають
деякі показники якості харчових продуктів, виробів легкої промисловості,
особливо естетичні показники.
- 113 -
Розрахунковий метод грунтується на використанні інформації, яку одержують
за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей. Цим методом
користуються в основному при проектуванні продукції, коли остання ще не
може бути об'єктом експериментальних досліджень або випробувань. Ним можна
користуватися для визначення показників продуктивності, довговічності,
ремонтоздатності виробу тощо.
В залежності від джерела інформації методи знаходження зна- чень
показників якості продукції поділяються на: традиційні, експертні,
соціологічні.
При традиційному методі знаходження значень показників якості
здійснюються спеціалістами лабораторій, конструкторських відділів,
обчислювальних центрів тощо, при проведенні випробувань виробів.
При експертному методі знаходження значень показників якості здійснюють
групи спеціалістів-експертів, які, як правило, користуються експертним
методом одержання інформації про якість продукції. Цим методом користуються
в тих випадках, коли значення показників якості не можуть бути отримані
іншими більш об'єктивними методами.
При соціологічному методі знаходження значень показників якості
здійснюється шляхом вивчення попиту фактичних або потенційних споживачів
продукції за допомогою усних опитувань або спеціальних анкет.
При необхідності значення показників якості знаходять з використанням
кількох розглянутих вище методів.
Визначення числових значень показників якості, а також значень базових і
відносних показників є одною з найважливіших операцій оцінки рівня якості
продукції і, як правило, вимагає використання статистичних методів.
Необхідність їх використання пояснюється тим, що, як правило, значення
показників якості є випадковими величинами, в процесі виготовлення і
споживання продукції на неї діє значна кількість випадкових факторів. З
використанням статистичних методів для оцінки показників якості продукції
можна вирішувати такі задачі:
1. визначати закони їх розподілу;
1. визначати надійну межу і інтервали для параметрів розпо
ділу показника якості, що оцінюється;
2. порівнювати середні значення досліджуваного показника
якості для двох або кількох сукупностей одиниць продукції з
метою встановлення їх випадкової чи закономірної відмінності;
|
