Організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель - Географія - Скачать бесплатно
В даному курсовому проекті тема, якого „організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель” села Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, об’єкт розміщення в селі Мамаївці Кіцманськго району Чернівецької області.
Робота виконується на основі технічного завдання виданого Кіцманським районним відділом земельних ресурсів та погоджено з Мамаївською сільською радою. Виходячи із цілей топографічного знімання, умов завдання та технічних даних, курсовий проект розроблено у порядку:
1. Технічна частина:
В цій частині потрібно провести обґрунтування вибору масштабу та методу топографічного знімання, вибору висоти перерізу рельєфу. Основні вимоги до планово-висотної основи топографічного знімання. Запроектоване згущення Державної геодезичної мережі методом тріангуляції 4 класу та полігонометрії 4 класу і 1 розряду. Топографічне знімання проектується виконати стереотопографічним методом знімання.
В проекті приведено розрахунок даних для аерофотознімання та запроектовано планово-висотну основу для знімків. У розряді також приведена технологія послідовності виконання робіт.
2. Гідрорахунок обсягів та складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт: Розрахунок трудових та грошових затрат виконаних по нормативних розцінок згідно правил та розцінок, які встановлені у діючому нормативних документах. Розцінки та нормативи трудових затрат розраховані для виконання робіт на Мамаївському об’єкті. З допомогою поправочних коефіцієнтів проведені до умов робіт та оплати праці, які діють на час складання проекту.
3. Планування та організація робіт:
В даному розділі наведені строки виконання робіт відповідно календарного плану, а також розроблені питання з організації проведення польових та камеральних робіт.
1.Технічна частина
1.1 Коротка фізико-географічна і економічна характеристика району.
Село Мамаївці знаходиться в Кіцманському районі Чернівецької області. Відстань до районного центру – 12км., дог обласного – 10км. Площа - 1200 га. Населення 5,5 тис.чоловік. У Кіцманському районі є 27 сільських рад, 2 селищні і одна міська.
Село Мамаївці знаходиться у передгірській зоні Карпат. Натериторії району протікає річка Прут. Пересічна температура січня від -70С до -30С, липня +170С до 270С. Середня температура 100С триває приблизно 210 днів.Опади 500- 700 мм. на рік. Висота Сніговаго покриву 15-25см. Грунти деново-підзолисті, опідзолені чорноземи, бурі. Ліси в основному з граба, дуба, бука, хвойні.
В районі розвинута сітка автозаправок, станцій технічного обслуговування. Також є такі великі підприємства: Неполоківецький деревообробний комбінат, Неполоківецький піщаний кар’єр, Лужанський завод „Металіст”, Лужанський спиртзавод, Мамаївський теплично-овочевий комбінат, Ошихлібський овочево-консервний завод, Шишковецький овочево-консервний завод. У районі переважає виробництво зернових культур, вирощування цукрового буряка, картоплі. У тваринництві – скотариство м’ясо-молочного напрямку з розвинутим свинарством.
Залізничні станції: Кіцмань ,Лашківка, Лужани, Мамаївці, Неполоківці, Кліводин. В районі добре розвинута сітка автошляхів з твердим покриттям.
1.2. Топографо- геодезична вивченість району.
Територія Кіцманського району забезпечена топографічною зйомкою масштабу 1:10000 з ровинутою сіткою пунктів триангуляції 1, 2, 3 класів. На території Кіцманського району в 1962 році проведені роботи по землевпорядкуванню та визначенні меж утворених господарств, створені планово картографічні матерали в М 1:10000, які відображають просторове розміщення, стан та використання земель. В 1992 році було встановлено межі сільських рад та населенних пунктів. В даний час на території Мамаївської сільської ради проводяться геодезичнв таземлевпорядні роботи по викотовленню державних актів на право приватної власності на землю в замін на сертифікат на земельну частку пай.
Даний проект передбачає виконання частини робіт які входять у комплекс виконуючих робіт. Для виконання курсового проекту використано карту масштабу 1:25000. Карта була створена методом стереотопографічного знімання. На даній карті використовується геодезична та географічна система координат та балтійська система висот. Суцільні горизонталі проведені через 5 метрів.
1.3. Обґрунтування вибору масштабу та методику топографічного знімання.
Вибір висот перерізу рельєфу, комплекс топографічних робіт на Мамаївському об’єкті проводиться з ціллю інвентаризації земель. Для забезпечення інвентаризації земель відповідно інструкції „Топографічне знімання в масштабах 1:5000 та 1:1000; 1:500” необхідно створити кадастрову карту М 1:2000. Вибір висоти перерізу рельєфу залежить від рельєфу місцевості та від максимально-переважаючих кутів нахилу: Мамаївський об’єкт віднести до пересічного рельєфу з кутами нахилу до 60 тому згідно з таблицею 1 вище вказаної „Інструкції” висоту перерізу рельєфу слід взяти 1 м у зв'язку з тим, що об’єкт знаходиться на відкритій місцевості, тому знімання території проектування виконати стереотопографічним методом.
1.4. Картосхема об’єкту.
Об’єкт знаходиться на трапеції з масштабом 1:1000000 номенклатурою М-35, знайду координати рамок трапеції:
j північ = l західна =
j південь = l східна =
Тепер знайду координати рамок трапеції листів карти масштабу 1:2000 враховуючи, що кожен лист масштабу 1:5000 містить 9 листів масштабу 1:2000.
1.5. Проектування планово-геодезичної основи.
1.5.1. Основні вимоги до планово-геодезичної основи топографічної зйомки.
Основні вимоги до планово-геодезичної основи топографічного знімання, визначені „Інструкцією у масштабах 1:5000, 1:1000, 1:500”.
Середня щільність пунктів державної геодезичної мережі для створення знімальної геодезичної основи топографічних знімань повинна бути доведена:
на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:5000, до одного пункту тріангуляції, трилатерації або полігонометрії на 20-30 км2 і одного репера нівелювання на 10-15 км;
на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:2000 і більшому до одного пункту тріангуляції, трилатерації або полігонометрії на 5-15 км2, одного репера нівелювання на 5-7 км2;
на забудованих територіях міст, щільність пунктів державної геодезичної мережі повинна бути не меншу 1 пункту на 5 км2.
Подальше збільшення щільності геодезичної основи великомасштабних знімань досягаються побудовою розрядних геодезичних мереж згущення і знімання основи щільності геодезичної основи повинна бути доведена побудовою геодезичних мереж згущень в містах, селищах та інших населених пунктах і на промислових майданчиках не менше ніж до чотирьох пунктів на 1 км, у збудованій частині на одного пункту на 1 км2 на незабудованих територіях. Для забезпечення інженерних вишукувань і будівництва в містах на промислових об’єктах теж щільність геодезичних мереж може бути доведена до восьми пунктів на 1 км2.
Щільність геодезичної основи для знімання у масштабі 1:5000 територія поза населеними пунктами повинна бути доведена не менше ніж до одного пункту на 7-10 км2, для знімань у масштабі 1:2000 до одного пункту на 2 км2. Розвитком зйомочних геодезичних мереж досягаються, густота, що забезпечується досконалим виконанням знімання. Виходячи з вище описаних положень, встановлено, що для одного об’єкта густота планової основи, необхідно довести до одного пункту на два квадратні кілометри. Виходячи з того, що площа одного об’єкта робіт складає 18,5 км2, тому потрібно створити планову основу, яка мала не менше 21 геодезичного пункту. У даному проекті проектується закласти пункт тріангуляції 4 класу, як вставку у трикутник 3 класу. Подальше згущення проектується провести прокладання полігонометрії 4 класу і 1 розряду. Згущення висотної мережі запроектовано нівелюванням ІV класу.
1.5.2. Проектування тріангуляції 4 класу.
Пункт державної мережі 4 класу визначається відносно пунктів вищих класів вставкою жорстких систем або окремих пунктів. Довжина сторін в мережах тріангуляціях 2-5 км. У всіх випадках відстань між пунктами не зв’язаними вимірюваними напрямками, що належать суміжним системам повинні бути у мережі 4 класу не менше 3 км. Вимірювання кутів 4 класу повинно використовуватися середньоквадратичною помилкою не більше 2//. Для основи топографічних зйомок становляться норми густоти пунктів державної геодезичної мережі при зйомці масштабу 1:2000 один пункт 5-15 км.
При проектуванні пунктів тріангуляції 4 класу потрібно керуватися:
В геодез.мережах повинна забезпечуватися належна жорсткість.
Враховувати топовимоги до геодезичної мережі у визначенні приблизної розміщуванності пунктів.
Повинна забезпечуватися взаємна видимість по лінії.
Передбачити можливість подальшого розвитку геодезичних мереж.
Назва пункту повинна співпадати назвою найбільшого населеного пункту.
Висоти кожного пункту геод. мережі 4 класу повинні бути визначені з полігонометичного та тригонометричного нівелювання.
На кожному пункті повинна встановлюватися по два орієнтирних пункти з підземними центрами на відстані від 500 до 1000 метрів.
На даному районі роботи я запроектував пункти тріангуляції 4 класу. пункт тріангуляції 4 класу Дубасово, цей пункт знаходиться на південному заході від Дуба сово на відстані 875 м на висоті 170 метрів.
1.5.3. Графічний розрахунок висоти знаків.
Між суміжними пунктами планово-геодезичної мережі, яка будується методом тріангуляції має бути взаємна видимість, якщо цього не вдається досягнути безпосередньо із землі на пункті будуть знаки у вигляді пірамід або сигналів.
Піраміді – це дерев’яна або металічна споруда на якій закріплюється візирний циліндр, що служить візирною ціллю для спостереження інших пунктів тріангуляції.
Сигнал – це дерев’яна або металічна споруда візирного циліндра, встановлюється столик для приладу. Висоти знаків повинні бути такими, щоб забезпечувалася видимість між пунктами при спостереженні і в той же час висота їх була оптимальна. Висоти визначають при проектуванні. Щоб правильно визначити ворситу зовнішніх знаків, які мають забезпечити видимість між двома пунктами тріангуляції, необхідно врахувати вплив таких факторів: кривизну землі і вертикальну рефракцію і висоту перешкоди.
Кривизна землі і рефракція вертикальна визначається за формулою:
Графічний розрахунок висоти знаку використовується та виконується на міліметровому папері. На горизонтальній осі в масштабі карти відкладають віддалі S1 і S2 від перешкоди до пунктів А і В.
1.5.4. Оцінка проекту тріангуляції.
Запроектовані на карті мережі підлягають попередній оцінці, метою якої є: встановити якою точністю можна отримати основні параметри мережі, координати пунктів, довжини, дирекційні кути сторін, як відомо ці параметри залежать від вихідних даних, точності польових вимірів, розмірів та конфігурації мережі. Оцінка проекту проводиться для того, щоб визначити чи запроектована мережа даних розмірів та конфігурації при дотриманні необхідної точності польових вимірів буде відповідати необхідним технічним умовам чи не буде.
В даному проекті затамовано геодезичну мережу згустини у вигляді вставки у трикутник вищого класу. По скільки вихідні дані тріангуляції 3 класу то мною запроектовано вставку пункту 4 класу. очікувана середньоквадратична помилка розраховується за формулою:
Отже висновок, що вставка задовольняє умову, тому, що вона не перевищує 0,07 м для тріангуляції 4 класу.
І під віссю підписують вершини та перешкоди. Горизонтальній осі присвоюють умовну позначку, яка повинна бути на 5-10 м меншою від підписаних під умовною лінією пунктів А, В, і с. На вертикальних лініях 1:1000 відкладають відмітки Нс, Нл, Нв.
Дотикаючись точки С¢ лінією проводять лінію Аг і Вг із різних варіантів лінію провести так, щоб сума висот знаків була мінімальною. Запроектовані знаки наносять на міліметровий папір. На одному із пунктів А знак є, то висоту слід показати червоним кольором.
1.5.5. Згущення державної мережі до необхідної густоти пунктів.
Згущення геодезичної мережі в даному проекті виконано методом проектування полігонометричних ходів 4 класу та й розряду. Полігономатричні мережі у вигляді окремих ходів або систем з однією або багатьма вузловими точками, віддалі між пунктами паралельних ходів полігонометрії 1 розряду повинні бути не менші 1,5 км при менших віддалях найбільші пункти паралельних ходів повинні бути зв’язані відповідним класом та розрядом. За конфігурації окремі ходи поділяються на видовжені, зігнуті та замкнуті. Для того, щоб вияснити, який хід вважається видовженим чи зігнутим необхідно провести замикаючі ходи.
Замикаюча ходу – це пряма, яка з’єднує початкову та кінцеву точку окремого ходу і його довжини. На території Мамаївського об’єкту я запроектував три полігонометричні ходи, два з яких 4 класу та один хід 1 розряду.
При проектуванні полігонометричних ходів 4 класу та й розряду дотримується у таблиці 1.
Ходи проектував на карті масштабу 1:50000 на місцевості найбільш сприятливій для кутових і лінійних вимірів тобто вздовж доріг, по долинах, річках або лісових пролісках. Запроектовані полігонометричні ходи з яких 2 ходи 4 класу і 1-н 1 розряду. При проектуванні намагаюся забезпечити довго тривалість збереження пунктів, створити найсприятливіші умови для вимірювання.
Таблиця 1
Показники
|
4 клас
|
1 розряд
|
Гранична довжина ходу в км:
окремого
між вихідною і вузловою точкою
між вузловими точками
|
14,0
9,0
7,0
|
7,0
5,0
4,0
|
Граничний периметр полігону км:
|
40
|
20
|
Довжина сторін ходу, км:
найбільша
найменша
середня
|
3,0
0,25
0,5
|
0,8
0,12
0,3
|
Кількість сторін у ході, не більше
|
15
|
15
|
Відносна помилка ходу
|
1:25000
|
1:10000
|
Середня квадратична помилка вимірюваного кута за нев'язками у ході і в полігонах кутові секунди не більше:
|
3
|
5
|
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см
до 500 м
від 500 до 1000 м
|
1
2
|
1
2
|
Після того, як запроектував ходи на карті його слід оцінити, та встановити чи відповідають вони необхідним технічним вимогам, а саме:
встановлюється конфігурація ходу за 3 критеріями;
обчислюється середня квадратична помилка ходу найслабшої точки ходу;
обчислюють очікувану нев’язку;
обчислюють відносну нев’язку.
Запроектований хід 1 класу (п.тр. Дров’яна – п.тр. Дубровина) використовуючи критерії витягну тості визначаю форму ходу, якщо хоч одна з критерії незадовільняє умову, то хід вважається зігнутим.
1.5.6. Характеристика планової мережі.
Характеристика планової мережі подається у вигляді таблиць. При проектуванні, що орієнтирні пункти установлюються до державних пунктів тріангуляції 1, 2, 3, 4 класів – по 2-ох орієнтирних пунктах. Типи центрів, пунктів, орієнтирних пунктів, а також їх схеми зовнішнього оформлення приведені на малюнку.
Характеристика тріангуляцій і полігонометричних пунктів
Таблиця 2
Назва (номер) пункту
|
Типи знаків і їх характерист.
|
Потрібно закласти штук
|
старих
|
Запроек-тованих
|
центрів
|
Орієнтирних пунктів
|
Розпізна-вальних стовпів
|
Дров’яна 2 кл.
|
-
|
Сигнал 15м
|
-
|
-
|
-
|
Дубровина 3 кл.
|
-
|
піраміда
|
-
|
-
|
-
|
Коровіно 2 кл.
|
-
|
Сигнал 15 м
|
тип
|
тип
|
-
|
Дубасово 4 кл.
|
-
|
піраміда
|
У20П
|
У5
|
|
Пункт полігон. 4 кл.
|
-
|
-
|
тип
|
-
|
-
|
Пункт полігон. 1 розряду
|
-
|
-
|
У15Н
|
-
|
-
|
Розпізнавальні стовпи установлюють на ходу пунктах 4 класу 1 1,2 розряду, якщо на них не будуються дерев’яні або металічні знаки.
Характеристика тріангуляційної мережі
Таблиця 3
Клас або розряд
|
Кількість пунктів
|
Довжина сторони, м
|
вихідні
|
запроектовані
|
всього
|
найбільша
|
найменша
|
3 клас
4 клас
|
3
-
|
-
1
|
3
1
|
7150
4625
|
4950
1500
|
Разом
|
3
|
1
|
4
|
-
|
-
|
Характеристика полігонометричних ходів
Таблиця 4
№ ходу
|
Розряд або клас
|
Довжина ходу м
|
Кількість запроектованих пунктів
|
Кількість сторін
|
Довжина сторін, м
|
Най-більша
|
Най-
менша
|
середня
|
1
|
4 кл
|
6100
|
11
|
12
|
700
|
508
|
400
|
2
|
1р
|
5035
|
11
|
12
|
450
|
420
|
375
|
Проект планової мережі переноситься з карти на кальку і оформляється тушшю. Вказується рамка карти, номенклатура, найменування об’єкта, відбиваються границі об’єкту. Червоним кольором наносять пункти і сторони тріангуляції третього класу. Товщина ліній 0,4 мм. Чорним кольором наносяться запроектована мережа 4 класу, 1 розряду, товщина ліній в мережі 4 класу – 0,3 мм, 1 розряду – 0,2 мм.
Дотримуються таких позначень:
- пункт тріангуляції (зовнішній знак – піраміди);
- пункт тріангуляції (зовнішній знак – сигнал);
- пункт полігонометрії.
1.6. Проектування висотної геодезичної основи топографічного знімання.
Нівелірні мережі для виконання великомасштабних знімань створюється для згущення мережі нівелювання 3 і 4 класів є основним методом згущення нівелірної мережі при виконанні великомасштабних топографічних знімань.
Для визначення висот пунктів знімання, а також для визначення висот пунктів геодезичних мереж згущення дозволяє розвивати технічне нівелювання. Густота та клас точності нівелірних мереж для топографічних знімань залежить від призначення та масштабів знімань вибраного періоду рельєфу. Згущення державної геодезичної мережі на допомогу об’єкті виходячи із масштабу знімання 1:2000, для землеустрою індивідуальних с/г угідь. Виконав один репер нівелювання на два км площі. Нівелірні мережі для високо масштабних топографічних знімань створюють у вигляді окремих ходів, полігонів або самостійний мереж, які як правило прив’язують до двох нівелірних знаків.
На об’єкті проектуються згущення нівелірної мережі провести прокладання ходів нівелювання 4 класу з таким розрахунком, щоб оформити всі пункти тріангуляції та полігонометрії існуючі та запроектовані на об’єкті. Проектом передбачено прокладання ходів в одному напрямку переважно груповими, шосейними дорогами, стяжками, просіками.
Лінійні нівелювання закріплені реперами не рідше ніж 5 км, центри пунктів та полігонометрії також уважаються реперами, якщо віддалі між пунктами тріангуляції або полігонометрії по лініях нівелювання не більше 5 км, то проектується додатково репер. Довжина ліній не перевищується 8 км на забудованій території, 12 км на незабудованій. Типи та схеми зовнішнього оформлення показано на рисунку.
Характеристика нівелірних ходів
Таблиця 5
№ ходу
|
Клас нівелювання
|
Запроектовані роботи
|
Кількість старих знаків
|
Всього реперів та центрів у ході
|
Найбільша віддаль між знаками
|
Нівелювання
|
Закладання знаків
|
Реперів нівелювання
|
Пунктів тріангуляції
|
Всього поч.м
|
В т.ч. на заув.до
|
грунтових
|
Стінних
|
1
|
3
|
14000
|
-
|
2
|
2
|
2
|
3
|
4
|
5500
|
2
|
4
|
9750
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
23
|
625
|
Оцінка проектів нівелірних ходів.
При проектуванні нівелірних ліній для оцінки точності проводиться оцінювання СКП точок, що знаходяться у найбільш слабкому місці лінії нівелювання, яка обчислюється за формулою:
Де - помилка вихідних даних 30 мм при оцінці нівелірних ходів 3 і 4 класів.
- помилка одного кілометра нівелювання 3 класу 5 мм, для 4 кг 10 мм.
Таблиця 6
Клас
|
Назва ходу
|
Довжина ходу
|
|
|
М
|
Мдоп
|
III
|
cт.Rр20 – Ст. Rр.71
|
3750
|
30
|
5
|
21,75
|
62,5
|
III
|
cт.Rр71 – Гр. Rр.23
|
5500
|
30
|
5
|
22,0
|
62,5
|
III
|
Гр.Rр23 – Гр. Rр.22
|
1750
|
30
|
5
|
21,47
|
62,5
|
III
|
Гр.Rр22 – Ст. Rр.20
|
3000
|
30
|
5
|
21,65
|
62,5
|
IV
|
Rр1 –Rр5
|
3000
|
назад | 1 2 3 | вперед
|
Назад
|