На основі даних про радіаційне дозове навантаження по Івано-Франківській області зробили висновок, що у переважній більшості населених пунктів зростання рівнів радіації зумовлене випаданням штучних радіонуклідів після аварії на ЧАЕС.

2.2. Підбір контингенту дослідження.

З метою встановлення залежності емоційних станів школярів від екологічної ситуації проводилось експериментальне дослідження в рівнинній клімато-географічній місцевості Прикарпаття с.Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. За даними радіологічного відділу Івано-Франківської СЕС в 1990 році щільність забруднення с.Стецева складала

Сs-137 - 5,06 Кі/км кв, Sr-90 - 0,31Кі/км кв; в 1992 році Cs-137 - 4,96 Кі/км кв, Sr-90- 0,31 Кі/км кв. Населення с.Стецева виділене в 4 категорію потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС і вимагає пріоритетного медичного спостереження ( Постанова Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року). Контрольними являлись результати аналогічного дослідження в с. Кутище Тлумацького району, в якому, за даними радіологічного відділу Івано-Франківської обласної СЕС забруднення радіонуклідами не виявлено.

Досліджуваний нами контингент становив 176 учнів перших-восьмих класів с.Стецева (експериментальна група) і 148 учнів перших-восьмих класів с. Кутище (контрольна група). Дослідження проводилось серед спеціально відібраної категорії «практично здорових» учнів, що являється однією з умов вивчення впливу екологічного фактору на функціональний стан організму дітей при масових обстеженнях (8,с.6).

Враховуючи, що психічне здоров`я дітей зумовлене не тільки екологічними та біологічними факторами, однорідність порівнюваних учнівських колективів визначалось також за однією з важливих соціальних ознак - їх приналежністю до сільського населення із спільними соціально - економічними і етно-культурними особливостями Прикарпатського регіону України.

2.2.

У 1963 р. Р.Г.Голодець із спіавт. представили дані комплексного патопсихологічного дослідження групи осіб, які зазнали дії підвищених доз опромінення у зв'язку з порушенням санітарно-гігієнічного режиму. Дослідники дійшли висновку, що особливістю астенічного стану у даних хворих були виражені ознаки зниження розумової працездатності: послаблення, неможливості концентрації уваги і підвищена стомлюваність, а також непродуктивність інтелектуальної діяльності та інертність психічних процесів.

Інтерес до вивчення психологічних наслідків радіаційного ураження підвищився після аварії на ЧАЕС. За роки, що пройшли після неї, накопичено дані, які дозволяють робити висновки відносно особливостей пізнавальної діяльності і зміни особистості у тих, хто потерпів внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Перш за все, привертає увагу відзначена рядом авторів поширеність інтелектуально-мнестичних порушень. Так, В.Ф.Вишневська виділяла низькі показники стійкості, концентрації, переключення, розподілу обсягу уваги, зниження короткострокової та довгострокової пам'яті, зменшення здатності до логічного мислення [126-128]. За даними В.Н.Краснова з співавт., фіксашина гіпомнезія зустрічалася у 65,8% обстежених, порушення концентрації уваги - у 54,7, утруднення у відтворюванні - у 40,2, у розумінні змісту тексту, мовлення - у 35,9, послаблення навичок письма, лічби - у 14,5% [56].

За даними А.М.Морозова, на порушення пам'яті - утруднення при згадуванні раніше добре знайомих прізвищ, телефонних номерів, назв міст - скаржилися практично усі обстежувані. Виявлялося зниження як запам'ятовування, так і утримування у пам'яті довільнох ретенції, своєрідний симптом "розбігання думок", коли хворі були неспроможними утримувати вольовим зусиллям логічний хід бесіди [76, 77], 172 (68,8%) ліквідатори відзначали зниження ефективності процесів мислення, напруженість при прийнятті рішень, 80 (32%) особам важко давалося осмислення прислів'їв та приказок, 26 (10,9%) не змогли пояснити їх переносний зміст, як і найростіших логічних задач та арифметичних дій. У 188 (75,5%) чоловік виявлено порушення уваги, а у 11 (4,4%) - діагностовано лакунарну деменцію з частковою втратою критичності щодо свого стану. Порушення пам'яті у побуті відзначено у 98,2% обстежених, у побуті та на роботі - у 100%, тенденцію до прогресування погіршення - у 75,2%.

Якщо у перші роки після аварії при оцінці інтелектуальної сфери обстежених статистично вірогідні відхилення від норми не виявлялися [122], то до 1992 за даними А.М.Морозова, у 40% ліквідаторів наростав психоорганічний синдром, у 4,2% діагностовано лакунарну деменцію.

За даними Л.Ф.Шестопалової, у структурі нейропсихологічного синдрому домінували ознаки недостатності активного забезпечення психічних процесів, що проявлялися переважно у вигляді виснаження уваги, звуження обсягів оперативної вербальної пам'яті [132, 133].У хворих з дисциркуляторною енцефалопатією при збереженні активаційних дефектів у структурі синдрому істотно зібльшувалася питома вага порушень операційних компонентів (праксису, гнозису, пам'яті, зорово-просторових операцій, мислення); розширювався спектр регуляторних розладів - знижувалися динамічні параметри діяльності (інертність, важке переключення з однієї програми на іншу, підвищення швидкісних характеристик перебігу процесів), утруднення довільної регуляції діяльності, її програмування і контролю.

Зниження загального інтелектуального коефіцієнту у дітей зони РЕК пов’язано з низьким рівнем працездатності та уваги. Це підтверджують отримані нами дані за допомогою таблиць Анфімова і теппінг-тесту.

За даними порівняльного аналізу високі показники рівня уваги в основній групі в 1,5 рази нижчі, ніж в контролі (р › 0,001). Середні показники достовірно вищі в основній групі 45,5±4,1 і 31,7±3,8 в контролі (р › 0,001). Що стосується рівня працездатності, то показники високого рівня у дітей основної групи у 2 рази нижчі, ніж у дітей контрольної групи (р › 0,001). В результаті дослідження виявлено, що в основній групі переважають статистично достовірні дані по низьких показниках 39,3±4,1 і 22,9±3,4 в контролі.

Домінування середнього рівня уваги та низького рівня працездатності у школярів зони РЕК, на наш погляд, є наслідком негативного емоційного реагування, наявністю високого рівня тривожності, емоційної напруженості, викликаної несприятливим впливом навколишнього середовища, зокрема підвищеного радіаційного фону, оскільки інші фактори, що зумовлюють емоційне напруження, впливали на дітей експериментальної та контрольної груп в однаковій мірі.

Таким чином всі наявні дані та результати нашого дослідження вказують на наявність прямої дії малих доз іонізуючого випромінювання, яке зумовлює патологічні зміни в організмі та відхилення у психічному розвитку особи.

Виявлені зміни та відхилення у психічному розвитку пов'язані з безпосереднім переживанням загрози, що раптово виникла внаслідок Чорнобильської катастрофи і продовжує діяти за умов відсутності повної достовірної інформації про загрозу. З іншого боку появилися фактори, пов'язані із зміною традиційних соціальних і психологічних зв'язків, труднощами адаптації до нових умов життя, необхідністю підкорятися вимогам екологічної безпеки, зміною укладу, способу життя [10].

В радіаційній медицині існує ефект залежності стійкості до радіоактивного впливу від віку. Крива цієї залежності має назву "трапецієподібної" і означає зростання, стабілізацію та зниження толерантності до радіації в залежності від віку (від утробного розвитку до смерті) [11].

За визначенням деяких авторів [7], встановлення індивідуальних доз іонізуючого випромінення для кожної дитини, народженої з 26 квітня 1986 р. по 25 лютого 1986р. є більш складним, ніж аналогічні дослідження в Японії. Перш за все, одержання індивідуальних доз в результаті бомбардування Хіросіми та Нагасакі знаходилося в прямій залежності від відстані між людиною і епіцентром вибуху. В нашому випадку такої залежності немає. Україні, зокрема на Прикарпатті забруднення території носить характер "радіаційних плям".

Унікальністю постчорнобильської ситуації для психічного розвитку дітей є тривале проживання у стресогенному середовищі і необхідність регулярно отримувати відновлювальне санаторно-курортне лікування. [14]

Психологічний стрес у дітей призвів не тільки до стану психологічної дезадаптації, що проявляється в емоційній та поведінковій сферах, але й до формування комплексу сомато-вегетативних порушень.

Патогенний вплив екологічно несприятливої ситуації на дитячий організм проявляється переважно функціональними розладами центральної нервової системи з появою синдрому екологічної дезадаптації, підвищеною збудливістю, руховою активністю, швидкою втомлюваністю, зниженням інтересу до навколишнього, до навчання, вегетативною дистонією, невротичними реакціями, поведінковими розладами і труднощами адаптації, що являється відображенням порушень психофізіологічного «субстрату» (Студьонкін М.Я., Вельтіщев Ю.Є., Чур`янова М.І.).

Психоемоційне та фізичне перенапруження, зміна сталого життєвого стереотипу та побоювання наслідків радіаційного опромінення є чинниками ризику різних патологічних змін (О.Г.Антонова-Гурченко, А.І.Нягу).

В результаті досліджень, проведених в Інституті експериментальної радіології НЦРМ в діапазоні доз до 1 Гр встановлено, що крім змін у кров'яній системі, спостерігається зниження реакції показників працездатності (загальний об'єм роботи, максимальна сила, продовженість праці), пригнічення біоелектричної та скорочувальної активності нервово-м'язевого апарату.

Багато авторів вказує на небезпеку і недопустимість проживання дітей на забрудненій радіонуклідами зоні. [13, ст. 48]

У незадовільних соціально-екологічних умовах шляхи подолання негативних наслідків є: поглиблення освіченості батьків у питаннях впливу радіаційного забруднення на дитячий організм, якісна виховна робота дитячого садка та школи, психологічна допомога, позитивні міжособові стосунки можуть компенсувати вади розвитку дітей.

Відповідно до завдань збереження психічного здоров'я, та психологічної корекції психічного розвитку дітей, що мешкають у зоні посиленого радіаційного контролю, нами визначені концептуальні підходи та розробляються програми психолого-педагогічної допомоги дітям, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС.

2.3. Особливості загального інтелектуального розвитку школярів в залежності від екологічної ситуації.

За даними сучасних дослідженнь, антропогенне забруднення довкілля, негативно впливає на психічний розвиток дітей, що свідчить про збільшення частоти виявлень затримки інтелектуального розвитку та недорозвитку.

Така закономірність спостерігається в ряді екологічно неблагополучних районів Білорусії, Росії та України, особливо у зв'язку з Чорнобильською катастрофою.

ІІ.Псих.розв.

Малими вважаються дози одноразової радіаційної дії, які не перевищують 100 Рад (1 Гр). Але відносно аварії на ЧАЕС, такими слід вважати дози менші 20 Рад або 0,2 ГР.

Показано, що зміни стану здоров’я, що пов'язані з впливом малих доз радіації, проявляються у найрізноманітніших порушеннях, зокрема емоційно-особстісної та інтелектуально-мнестичної сфери. [4, ст. 50]

Вивченням особливостей інтелектуального статусу дітей та підлітків, які проживають на радіаційно забрудненій території, займались А. А. Крилов, Р.О.Серебрянникова та ін. (1992) . У 24% школярів виявлено гранично низькі значення інтелектуального статусу. Аналогічні дослідження були проведені Н.А.Грищенко, Л.А.Головай, В.К.Горбачевським (1992) та ін.

Дослідження психічного розвитку дітей, які потрапили під вплив іонізуючого опроміненя у пренатальному періоді, були проведені на забруднених територіях Білорусі Ігумновим С.О. При вивченні основних якісних характеристик інтелектуального розвитку дітей зазначеного контигенту (темпу психічної діяльності, активної уваги, пам'яті, перцепції, регулювання діяльності, аналітико-синтетичної діяльності, запасу знань, мовленнєвої функції і моторного розвитку) в основній групі виявлено достовірне переважання оцінок, які відображають різні ступені відставання цих показників від вікових нормативів [5, ст. 16 ].

Клініко-психологічне дослідження 478 внутріутробно опромінених дітей м. Прип'яті показало, що близько половини дітей мали виражені відхилення у психічному розвитку. У таких дітей страждала пам'ять, активна увага була знижена працездатність. Діти виявлялися нездатними до занять, які вимагають вольового зусилля і уваги [6, ст.230].

В результаті проведених досліджень вербального інтелекту дітей Брянської області було вирахувано IQ кожної дитини. В чистих районах число дітей з IQ менше 70 складало 8. У забруднених їх було значно більше – 94 особи. Між цим розподілом існує статистично достовірна різниця (р› 0, 05). В результаті, в забруднених районах інтелектуальні порушення спостерігалися у 43 дітей (5, 9%), в чистих - 6 (2%). Кількість дітей, які мають інтелектуальні порушення в забруднених районах майже в 3 рази вищі, ніж в чистих [7, ст. 71]

Комплексне психологічне обстеження дітей 6-7 років, які проживають в Гомельській області, виявило в середньому більш низькі показники по всіх інтелектуальних функціях. Різним виявився і психомоторний розвиток. При цьому більш низькі показники сили рук і симетричності розвитку сили рук можуть вказувати на сповільнене формування латералізації, а виявлений більший відсоток дітей з високим тремором – свідчить про підвищену збудливість нервової системи (Артамонов С.В. у співавт., 1992).

Зміни розумової діяльності, працездатності та особистісного профілю, істотне зниження показників розумової працездатності в обстеженій групі ліквідаторів виявлено Н.А. Меньшовим і співавт. Найбільше падіння лічильно-логічної діяльності свідчило про переважне послаблення функцій короткострокової пам'яті та оперативного мислення.

Розумовий розвиток дітей 4-6 років (сенсорна та розумова сфера, пам'ять, увага, мовлення), що знаходиться під впливом радіації, вивчався під керівництвом Н.О.Циркун. В ході дослідження виявлено зниження інтелектуального розвитку дітей як із забруднених, так і відносно чистих реґіонів; ця тенденція найбільш помітна у дітей 1985-1986 р. р. народження.

При радіоактивному ураженні малими дозами радіації із всіх психічних процесів найбільш страждає увага. В залежності від віку школярів виявлено, що чим менший вік учня, тим більше страждає його увага. [11 ст. 13]

Розклади пам'яті в осіб з органічним ураженням мозку, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС виявлялися ускладненнями згадування і відтворення добре відомих раніше імен, цифр. Для запам'ятовування будь-яких даних вимагалися багаторазові повторення. Тривке, тривале утримання нової інформації частіше було неможливим. Про порушення інтелекту свідчить збідніння суджень та умовиводів з втратою спроможності розуміти в повному об'ємі одержані відомості, неспроможність сполучення, аналізу і синтезу інформації, що надходить. Не дуже значні зміни інтелекту слід визначити як органічне зниження рівня особистості, що не досягає ступеня органічної деменції [2,ст. 12].

Відмічаються також зміни у психофізіологічній сфері (А.М.Карпухіна, М.–Л.А.Чепа) старшокласників. Виявлено тенденції до зниження показників оперативної пам'яті, уваги, погіршення стабільності та рухливості нервових процесів, переважання процесів збудження над процесами гальмування, точності реакції на об'єкт, що рухається, рівня продуктивності та швидкості інтелектуальних показників, функціональних можливостей центральної нервової системи, фізичної витривалості, часу додержання рівноваги тіла, збільшення динамічного тремору. Останні три ознаки свідчать про погіршення показників моторики. [13].

У світовій практиці вивчення впливу навколишнього середовища на здоров'я дитини, її психічний розвиток проводиться шляхом попереднього виявлення незначних симптомів відставання у розвитку психічних функцій найбільш ранніх симптомів хронічних захворювань, які в значній мірі визначають стан здоров'я у подальшому житті особи (8, ст. 79).

У зв'язку з тим, що в окремих роботах, проведених після чорнобильської аварії вказується на особливий патогенний вплив радіоекологічного фактору на психічний розвиток "дітей Чорнобиля", а також з метою діагностики психічного розвитку у дітей та підлітків, які постійно проживають на радіаційно забруднених територіях нами проведено дослідження динаміки розумового розвитку школярів в залежності від їх віку і впливу.

Для інтегральної оцінки основних компонентів психологічної сфери школяра необхідно отримати інформацію про стан 3 основних груп психічних явищ, якими являються:

- психічні процеси (функції);

- психічні властивості особистості;

- психічні стани (К.К.Платонов, Г.Г.Голубєв, 1977).

Досліджувались, головним чином, ті функції і властивості особистості, на які накладається основне навантаження в процесі навчання школяра.

Аналіз ???? позволив виділити мінімальну сукупність психологічних характеристик, які дозволяють отримати повноцінний психологічний портрет особистості учня, до якої відноситься: інтелект, пам'ять, мотивація, самооцінка, сущність рис особистості (характер), навчання, поведінка (за допомогою опитування вчителів).

Для розпізнання інтелекту використо...??

В відповідності з розробленим алгоритмом оцінки отриманих даних було виділено 3 групи учнів:

1) групу ризику (15%);

2) з наявним фактором ризику (45%);

3) благополучну групу (40%) /за даними школи №613 м.Москви/.

Можна отримати інформацію

1) індивідуальну;

2) групову;

3) масове обстеження.

Для інтегральної оцінки психічного розвитку при масовому ????? огляді школярів необхідно було отримати інформацію про інтелектуальний розвиток та емоційний стан школярів, які проживають в зонах РЕК.

Для дослідження інтелекту дітей у віці 7-14 рр. використовувався коефіцієнт розумового розвитку (IQ), який визначався з допомогою методики Д.Венснера, адаптованої і стандартизованої Ю.З.Тілобухом (1992) для вимірювання інтелекту дітей. З метою економії часу при проведенні ?????? масового обстеження практичне використання шкали скоротили до 10 субтестів з 122 (5 вербальних і 5 невербальних субтестів).

Опис процедури

Після завершення процедури тестування за спеціальною таблицею первинні ("сирі") оцінки результатів виконання кожного із субтестів переводяться в уніфіковані, шкальні, які дозволяють аналізувати отримані дані. Підраховуються окремо вербальні і невербальні показники, після чого встановлюється загальний інтелектуальний показник з поправкою на вік.

Оцінку величини коефіцієнту інтелектуальності, а також порівняльне вивчення розприділення дітей з різними інтелектуальними показниками в обстежених групах дітей проводили за таблицею / Тільбух Ю.З., 1992/:

Таблиця

Процентне розприділення дітей з різними інтелектуальними

показниками

У зв'язку з тим, що у практичних роботах, проведених після Чорнобильської аварії, вказується на особливий патогенний вплив антенатального періоду радіоекологічного фактору на психічний розвиток "дітей Чорнобилю", нами проведено вивчення розумового розвитку школярів в залежності від їх віку і тривалості несприятливих екологічних факторів, викликаних наслідками аварівї на ЧАЕС на території Івано-Франківської області:

В таблиці приведено порівняльну характеристику рівнів загального інтелектуального розвитку в залежності від екологічних умов проживання.

Таблиця.

Порівняльна характеристика рівнів інтелектуального розвитку в залежності від екологічних умов проживання

7 років t1 = 7,9; t3 = 8,7.

8 р. t2 = 5,2; t3 = 7,8.

9 р. t1 = 14; t2 = 5,4.

10 р. t1 = 8,2; t2 = 6,6; t3 = 4,9.

11 р. t0 = 4,5.

12 р. t1 = 4,3; t2 = 3,2; t3 = 4,4.

13 р. t0 = 5,3; t1 = 4,0; t3 = 9,0.

14 р. t1 = 3,7; t3 = 4,9.

Як видно з приведених в табл. даних, у дітей, які народилися після аварії на ЧАЕС. Тобто починаючи з 1986 р. народження - відповідно до 10 років, простежується достовірно вищий показник рівня розумової відсталості, тобто менший 69. Так, в 6 р. рівень розумової відсталості складає 30,0 ? 3,0 і 7,7 ? 2,1 в котролі ( t = 6,0);

в 7 років достовірно нижчий показник нормативного інтелектуального показника, який знаходиться в межах (109-90 по Венснеру), тобто 6,25 ? 1,5 і 35,7 ? 3,4 в контролі ( t = 7,9). Рівень розумової відсталості залишається попереднь вижчим ( t = 8,7).

Слід відзначити, що в дітей 8-річного віку взагалі відсутні показники нормального інтелектуального показника, в той час як в чистій екологічно території він складає 50,0 ? 3,1. Натомість достовірно високий показник пограничної норми, яка знаходиться в межах 89-70 (по Венснеру), тобто 66,7 ? 3,1 і 43,8 ? 3,1 ( t = 5,2).

Попередньо високим залишається відсоток розумової відсталості 33,3 ? 3,1 і 6,3 ? 1,5 в контролі ( t = 7,8).

В дітей 9-річного віку в загальному також достовірно нижчий рівень загального інтелектуального коефіцієнту 83,7 ? 2,7 і 74,9 ?2,2 в контролі ( t = 2,5).

В дітей 10 років, тобто тих, хто народився безпосередньо в 1986 р., матері яких були вагітними, спостерігається наступна закономірність:

відсоток нормального інтелектуального показника є достовірно нижчим, ніж в контролі, відповідно 5,9 ? 1,4 і 50,0 ? 3,1 ( при t = 8,2).

Переважає вищий відсоток пограничного рівня 64,7 ? 2,8 і 37,5 ? 3,0 в нотролі ( t = 6,6 ), і високий відсоток розумової відсталості 29,4 ? 2,7 і 12,5 ? 2,1 - в контролі ( t = 4,9).

Якщо прослідкувати рівень інтелектуального розвитку в підлітковому віці, то простежуються приблизно однакові відсотки нормального інтелектуального розвитку 40,0 ? 2,4 і 42,9 ? 3,5 в контролі, межової норми ( 55,0 ? 2,5 і 57,1 ? 3,5 в контролі), відсутні показники розумової відсталості. Крім того, в с.Стецева спостерігається наявність високого інтелектуального розвитку (більше 110) тобто 5,0 ? 1,1 при відсутності такого в контролі ( t = 4,5).

Необхідно відзначити, що в 12 років простежується достовірно вищий відсоток нормального інтелектуального показника в с.Стецева 63,6 ? 4,4 і 42,1 ? 2,4 в контролі, при t = 4,3, достовірно нижчим є відсоток пограничної норми інтелектуального розвитку 36,4 ? 4,4 і 52,6 ? 2,6 в контролі (t = 3,2).

Слід зазначити, що в 11 і 12 рр. взагалі відсутні показники розумової відсталості, в той час, як в контролі у 12 р. він складає 5,3 ? 1,2 ( t = 4,4). На наш погляд це зумовлено певного роду педагогічною недбалістю учнів, що в сільській місцевості навчальний процес, частіше, ніж у містах, здійснюється слабше.

Тому в результаті дослідження загального рівня інтелектуального розвитку в с.Кутище педагогічна запущеність проявляється сильніше в 13 років 35,3 ? 2,8 порівняно із с.Стецевою 8,3 ? 1,1 ( t = 9,0).

В той час, як у с.Стецева педагогічно запущених підлітків більше в 14 р. - 15,8 ? 1,9 і 5,0 ? 1,1 в контролі ( t = 4,9).

Педагогічна занедбаність яскраво починає проявлятися в 7-9 класах.

Отже, в результаті порівняльної характеристики рівнів загального інтелектуального розвитку школярів в залежності від екологічних умов проживання можна зробити висновок про вплив екологічно забрудненого довкілля на психічний розвиток дітей.

В підлітків, які проживали на даній території до аварії достовірно переважає нормальний інтелектуальний показник ( 63,6 ? 4,4 і 42,1 ? 2,4 в контролі t = 4,3); спостерігається відносна стабільність інтелектуального розвитку порівняно з контрольним в 11-літніх 40,0 ? 2,4 і 42,9 ? 3,5, наявний вищий інтелектуальний показник у с.Стецева 5,0 ? 1,1 ( t = 4,5); межової норми 55,0 ? 2,5 і 57,1 ? 3,5 в контролі; відсутність в обидвох районах розумової відсталості.

Отже, до аварії на ЧАЕС, до моменту, коли радіаційний пил, перенесений атмосферними фронтами, не випав на території різних регіонів (включаючи і країни Європи), зокрема територію с.Стецева Снятинського району Івано-Франкіської області рівень інтелектуального розвитку школярів 1-8 класів залишався нормальним, нічим не відрізнявся від такого в контролі.

В той час як в дітей, народжених в 1986 р., і подальші роки після вибуху, спостерігається надзвичайно раптове зниження нормального інтелектуального показника, на натомість, зростання межової норми, збільшення кількості розумово відсталих дітей, відзначається у молодшому шкільному віці. І хоч в 10 років він мінімальний 29,4 ? 2,7 і 12,5 ? 2,1 в контролі, при t = 4,9, то в 7 років він є максимальним 37,5 ? 3,0 і 7,1 ? 1,8 при t = 8,7.

Така ситуація пояснюється на мою думку власне віддаленими наслідками катастрофи. Підтверджується думка багатьох дослідників [..............], котрі вважають, що вплив малих доз радіактивного випромінення відображається на майбутньому поколінні, зокрема на інтелектуальному розвитку дітей.

Таким чином відсоткове розприділення школярів з різними інтелектуальними показниками суттєво відрізняється в зонах впливу негативних екологічних факторів в порівнянні з контрольними показниками на екологічно незабруднених місцевостях Івано-Франківської області з аналогічними природно-кліматичними умовами проживання.

В таблиці 1 представлені результати виміру загального інтелектуального коефіцієнту дітей та його динаміка в залежності від впливу екологічної ситуації (за Д. Векслером).

Таблиця 1.

Отже, як свідчать результати дослідження, у дітей молодшого шкільного віку, що мешкають у забруднених територіях дефекти розумового розвитку зустрічаються у 3,2 рази частіше, ніж в контролі. Зустрічається достовірно велика кількість дітей з пониженими розумовими здібностями (р>0,01), та вдвічі нижча кількість дітей з нормальними розумовими здібностями.

В результаті дослідження виявлено, що у дітей та підлітків зони радіаційного забруднення виявлено помітні порушення психічного розвитку, що проявляються зокрема в різних ступенях розумової дефективності (13,0±2,4 і 2, 7 ±1,3 ), понижених розумових здібностях (49, 4±3, 6 і 18, 9±3,2).

В 1,8 рази рідше в порівнянні з контролем спостерігається нормальний розумовий розвиток (35, 2±3, 4 і 63, 5±3, 9).

Підвищення розумових здібностей простежуються у 2, 2±1, 0% при 14, 8±2, 9 у контролі (р>0, 001). Отже надзавичайно актуальними є питання, пов'язані з факторами, які можуть впливати на інтелектуальний розвиток дитини при опроміненні.

Відомо, що у плода з 12 тижня розвитку починає функціонувати щитовидна залоза. Тому для нього може мати значення надходження радіоактивного йоду через організм матері.

Отримані нами дані дають можливість прослідкувати динаміку інтелектуального розвитку 10-літніх школярів, матері яких були вагітними в момент катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Вст. 1

На думку експертів Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ), найбільша імовірність прояву патогенних