Вплив природних катастроф - Екологія - Скачать бесплатно

вихованець".

Саме ця взаємодія формує систему ставлення дитини до дійсності: ієрархію значущих цінностей, що складаються в тій чи іншій системі; ставлення до себе, яке формується через систему стосунків з дитиною; впливає на життєвий сценарій конкретної дитини чи підлітка через прийнятий алгоритм у цій педагогічній системі, а також визначає загальну емоційну забарвленість життєдіяльності.

8. Один з чинників, що, з одного боку, посилює відхилення в розвитку та поведінці дітей Чорнобиля, а з іншого - значно ускладнює процес їх соціально-психологічної реабілітації, - є моносуб'єктивний, авторитарно-маніпулятивний навчально-виховний процес в закладах народної освіти - в дитячих садках, школах, позашкільних установах, оздоровчих таборах, лікувальних закладах тощо. Характерними особливостями його є:

- підганяння виховання, його якостей, поведінки, світосприйняття та світогляду на певні жорсткі соціальні норми, заідеологізовані схеми, сформовані бюрократичною системою і нав'язувані учням;

- зосередження уваги лише на процесі засвоєння знань, формування вмінь і навичок без зв'язку з потенційним розвитком дитини чи підлітка як суб'єкта власної життєдіялності;

- монологічна форма організації навчально-виховного процесу.

9. Одним з сильнодіючих внутрішніх чинників є образ чорнобильської ктастрофи. У дітей різних зон він має свої особливості. Так, якщо для дітей селища Поліське чорнобильська катастрофа пов'язана з погіршенням стану здоров'я, необхідністю переїздуц, страхом за себе, своїх близьких і своїх майбутніх дітей, неможливістю ходити в ліс, ловити рибу, купати тощо, то для дітей, наприклад, м.Урпенья?? наслідки катастрофи найчастіше пов'язуються з виїздом до оздоровчих таборів, будинків відпочинку, поїздками за кордон.

10. Одним з провідних стресогенних чинників є відсутність скоординованих дій уряду України з ліквідації соціально-психологічних наслідків аварії.

У 1990-1991 рр. жодне з рішень, програм, розпоряджень (від урядових до органів місцевого самоврядування) не зазнавало гуманітарної соціально-психологічної експертизи.

Помилки влади в роботі місцевих органів влади породжують негативне ставлення населення до влади взагалі, асоціальну і навіть антисоціальну поведінку, сприяють формуванню песимістичних прогнозів щодо подальшого життєвого шляху.

Таким чином, найбільш болючими соціально-психологічними наслідками аварії на ЧАЕС є:

- незадоволення медичним обслуговуванням;

- затримки з переселенням, труднощі працевлаштування;

- напруженість в суспільстві через "несправедливий" розподіл пільг;

- недовіра до влади, засобів масової інформації, вчених, спеціалістів;

- практична відсутність державної соціально-психологічної і правової допомоги.

Ст.77-80

1.2./продовження/ Проблема дослідження впливу природних та антропогенних катастроф...??

Проблема дослідження психічних процесів, станів та властивостей у дітей та підлітків, які постраждали внаслідок аварії.

Надто вузьке тлумачення наслідків аварії призвело до концентрації уваги передусім на екологічних та медичних проблемах. Але, як відомо, здоров’я – це не тільки відсутність хвороб чи інвалідності, це поняття включає в себе, крім соматичного, також психічне благополуччя населення, зокрема дітей.

Згідно з проведеними після чорнобильської аварії науковими дослідженнями, у дітей та підлітків із зон радіаційного забруднення сталися помітні зміни у фукціонуванні пізнавальної сфери та в якостях особистості. Серед них значне місце займають непатологічні форми психогеній, які виявляються в тимчасовій емоційній напруженості, функціональних розладах ЦНС з появою синдрому екологічної дезадаптації, основними проявами якого є підвищена збудливість, рухова гіперактивність аж до рухової розгальмованості, швидка втомлюваність, що призводить до зниження успішності навчання, поведінкових розладів, невротичних реакцій.

Особливості функціонування емоційної сфери у дітей, що

мешкають у зоні посиленого

радіоекологічного контролю Прикарпаття.

Зростання загального рівня соматичної і психічної патологїї серед дітей радіаційно забруднених територій зумовлюють необхідність раннього виявлення психічних розладів непсихотичного рівня в осіб, що зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської катастрофи (1,с.26).

Сьогодні існують суперечливі погляди, що стосуються змін стану здоров`я у мешканців забруднених територій і причин, які викликали ці зміни. Висновки про те, що різке підвищення психопатологічних розладів пов`язане з впливом радіаційного фактору, навіть у мінімальних дозах (Напрієнко О.К. Логановський К.М., Чуприков А.П. та ін.) протиставляються результатам досліджень, що заперечують погіршення здоров`я у таких осіб (Гуськова А.К., Шакірова І.Н.).

Проблема порушень психіки після дії радіації вперше була висвітлена японськими спеціалістами,які займались вивченням медичних і психологічних наслідків атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі. Були виявлені «звуження» особистості, пригнічення емоційного стану, нестійкість настрою з рисами дратівливості, зниження інтелектуального рівня, слабовілля, встановлено зв`язок деяких захворювань (синдром Дауна, інших вроджених патологій розвитку) з рівнями радіоактивності зовнішнього середовища (Touiki Sh., Keno K ., 1952, Archer 1980 ).

Починаючи з 1987 року проводилось вивчення станів психічної дезадаптації, нервово-психічні розлади у мешканців районів, забруднених радіоактивними опадами. В результаті виявлено чітко виражені розлади настрою, що виникали без видимих причин, спонтанно. Така неадекватність емоційних ексцесів зовнішнім подразникам свідчить про наявне порушення пристосувальної діяльності (1,с.14).

У хворих з органічним ураженням головного мозку відзначалося підвищення рівня стану ситуативної тривоги, показники нижче середнього рівня самооцінки, які свідчать про песимізм по відношенню до майбутнього, відсутність повноцінної життєвої перспективи. Характерна позиція «жертви» з орієнтацією на зовнішню допомогу. У досліджуваних відзначалося загальне погане самопочуття, слабкість, підвищена психічна і фізична втомлюваність, відсутність бадьорості, енергійності, розбитість, небажання що-небуть робити. У переважної більшості осіб діагностовано низьку самооцінку, психічну і соціальну дезадаптацію (1,с.20).

Що стосуеться дитячого населеня, то багато авторів, які вивчають наслідки впливу Чорнобильської катастрофи на психічне здоров`я людей, відзначають несприятливу динаміку.

Зросла психічна захворюваність дітей, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях. Так, за даними Бугайова В.Н., Тріскунова Т.В., Бомка Є.І., середній приріст захворюваності по Іванківському, Поліському районах Київської області, Народицькому, Овруцькому районах Житомирської області за три роки після аварії склав 26,0%. Максимальний рівень поширеності психічних розладів у 1988 році зареєстрований у Народицькому районі.

В результаті обслідування підлітків в 1987 і1989 рр., які проживають у районах, які постраждали від аваріїї на ЧАЕС, виявлене достовірне зростання рівня невротизму, життєва перспектива була скорочена в часі і в ній часто були присутні можливі хвороби і смерті близьких (3,с.14).

Згідно з проведеними після Чорнобильської аварії науковими дослідженнями, у дітей та підлітків із зон радіаційного забруднення сталися помітні зміни в навчальній діяльності та якостях особистості. Серед них значне місце займають непатологічні форми психогеній, які виявляються в тимчасовій емоційній напруженості, психомоторних, психовегетативних відхиленнях ( при яких особистість ще зберігає здатність до критичної оцінки та до цілеспрямованої діяльності і може коригувати свою поведінку під впливом сприятливих умов), простежується значний рівень емоційної нестійкості, тривожності (5,с.5).

Несприятливий вплив радіаційно забрудненого довкілля на психічний розвиток дітей та підлітків підтверджують дані інших авторів про порушення психоемоційного стану, наявність фобічної настроєності, труднощі соціальної адаптації(9,с.8).

Доцільність вивчення особливостей функціонування емоційної сфери школярів проявляється в тому, що дитячий вік взагалі характеризується підвищеною чутливістю до впливу зовнішнього середовища, крім того, дія на цьому фоні додаткових негативних факторів (в даному разі підвищеного радіаційного фону) робить деяку частину дітей схильними до нервово-психічних порушень різного ступеня глибини.

В дитинстві існує особливо тісний зв`язок між здоров`ям і психічними станами. Накопичуеться все більше даних про те, що рівень нервово-психічної і фізичної працездатності особистості, стійкість до цілого ряду захворювань залежить від стану центральної нервової системи, від характеристики «емоційного фону» .

У дітей емоції проявляються набагато виразніше, ніж у дорослої людини. Дитинству властива особлива безпосередність і повнота відчуттів, яскравість їх вираження. Будь-які емоції невідривно пов`язані з напруженістю в роботі серця, ендокринної системи та іншими життєво важливими внутрішніми органами, які включаються в емоційне збудження автоматично, мимоволі і зумовлюють характерний прояв синдрому емоційного стресу. Негативні емоції мають властивість довго утримуватися в центральній нервовій системі і переходити в «застійні» стани (4,с.10).

За даними Іваніва М.Я. [194] cеред мешканців зони РЕП? Були характерні певні відхилення в психічному розвитку - стрес, від якого не можна "втекти" навіть при переїзді на нове місце проживання, фрустрація. Гальмування розвитку вищих психічних функцій, деформація емоційного стану, мотивів діяльності поведнки.

Вплив Чорнобильської катастрофи викликає певні зміни в структурі рис особистості, самосвідомості. Особливості міжособистісного спілкування та конфліктів в групах дітей і підлітків досліджувалися Б.П.Жизневським [125 по Яковенку] В регіонах з складною екологічною обстановкою статистично значуще збільшується кількість конфліків учнів з учителями при зниженні кількості благополучно звершених конфліктів.

За даними досліджень, понад 50% обстежених школярів мають нервово-психічні порушення, що є свідченням їх соціально-психологічної дезадаптації. Типовими проявами неблагополуччя є астенізація, тривожність, роздратованість, емоційна нестабільність. Негативні тенденціх найбільш виразно виявилися у дівчат, для яких типові прояви радіофобії, на відміну від хлопців - більш агресивних і одночасно невпевнених у собі. (Лисенко В.І. [192] по Яковенку).

Проведені Яковенком С.І. дослідження показали, що для потерпілих, зокрема для підлітків, Чорнобильська катастрофа є важливою віхою на життєвому шляху. Вони очікують в майбутньому події, про які їх балагополучні однолітки і не згадують. Очікувана ними тривалість життя виявилася меншою на 11,6 р. Формування у багатьох "комплексу жертви", "приреченого" робить суб'єктивно недоцільними набуття освіти, професії, створення сім'ї і народження дітей - всього того, що входить до поняття "нормального" життєвого шляху.

Встановлено зниження вольового самонастрою??, підвищення реактивної тривожності, сильна збудливість і схильність до вибухових емоцій при одночасному зниженні комунікабельності, зниження механізмів психічної компенсації. (Карпухіна, М.-Л.Чепа. Лазеро???? корекція...)Збірник мат.конф. - 1992 р.

Прояви емоційно-вольової постійності збільшують ризик алкоголізаці

і вживання наркотичних речовин, зниження інтересу до навчання.

Перечисленні фактори ??мативно відображаються на продуктивності навчальної діяльності. Т.В.Жук. Принципи роботи психолого-медико-педагог. кон?? Збірник*.

* У дітей і дорослих спостерігається деформація самооцінки та уявлення про себе, зниження рівня домагань.

* Погіршення психічного та психофізіологічного стану дітей негативно відбивається на результатах навчально-виховної роботи.

Розширення тлумачення наслідків Чорнобильської катастрофи з гуманістичних позицій становить на порядок денний необхідність психологічної допомоги дітям шкільного віку, така допомога має здійснюватись на базі належної комплексності з академічною, прикладною, медичною психологією, враховуючи фундаментальні узагальнення з позицій загальної психології [3].

Особливо важливим являється психологічне вивчення і виявлення легких, допатологічних відхилень у психічному стані дітей, які не досягли ступеня хвороби, але в значній мірі визначають психічний розвиток і стан психічного здоров'я в подальшому житті особи. [вст.2].

Дис.Євчуна

Екзогенні шкідливості малої і середньої інтенсивності ведуть до дестабілізації функціонування психіки, яка проявляється на допо?зологічному рівні неспецифічними екстра??зологічними реакціями психічної адаптації - дезадаптації. Механізми формування адаптаційних і дезадаптаційних етапів, представлених, в основному, екстрапо?зологічними утвореннями шляхом системного аналізу, який поєднує клінічний, експериментально-психологічний та інші методи. Це дозволяє на допо?зологічному рівні виявляти певні зрушення ву стані психічного здоров'я, провести корекцію цих порушень і розробити профілактичні і реабілітаційні програми для осіб, які знаходяться під дією психогенних, радіаційних шкідливостей [Дис. Евчуна].

Труднощі у вивченні початкових невротичних розладів визначаються недостатньою виражністю, можливістю до самокорекції, природністю і психологічною зрозумілістю. Вони викликають в умовах індивідуально значущих, виснажуючих чи травмуючих психіку ситуаціях.

б) Механізм формування початкових проявів психічної дезадаптації в найбільш загальному вигляді може бути сформований наступним чином: певна актуальна проблема викликає поведінкову реакцію, яка супроводжується відповідним емоційним фоном. Відсутність задоволення потреби викликає напруження функціональних механізмів, що фізіологічно проявлється феноменом психоемоційного напруження.

Проте задоволення актуальних потреб в більшості буває сильно обмежена, що сприяє витісненню, але не зменшенню мотивації. Цей процес не роходить миттєво, а спочатку, за рахунок додаткових резервів, формуються різні механізми психологчіного і біологічного захисту, тобто відбувається напруження індивідуального бар'єру психічної адаптації (Александровський Ю.А. 1976).

Напруження бар'єру психічної адаптації феноменологічно визначається виникненням непаталогічних психічних проявів, які по суті. Можна розцінити як реакції психологічного і біологічного компонентів цього бар'єру. Існує три можливих шлях трансформації тривожного напруження: соматизації, невротизації, девіації поведінки [11, Євчун].

Дослідження впливу антропогенних катастроф на психоемоційний та розумовий розвиток дітей і підлітків. Встановлено зокрема ученими дезадаптації школярів-"мігрантів" (Кукуруза Г.В, Игумнов С.О., Яковенко С.І., М.Л.-А.Чепа?, А.М.Карпухіна, Н.О.Цир???, В.І.Лисенко, Б.П.Жизневський, М.Я.Іванов, ?.А.Гриценко, Л.А.Головай, В.К.Горбачевський, Тоаіkі Sh., Кено К., Archer...).

Сердпаковская Г.Н. 1993 ??

Доп?озологічні форми нервово-психічних відхелень супроводжуються стійкими деформаціями особистісних властивостей дітей і підлітків, що значно порушує їх адаптацію до вимог життя на етапах онтогенезу.

Актуальність проблеми первинної профілактики нервово-психічних вдіхилень в стані здоров'я підростаючого покоління підкреслюється фактом їх росту за останні роки.

В зв'язку з вищевказаним гостро стоїть питання про своєчасну психогігієнічну корекцію доклінічних порушень, значна частина яких в противному випадку переходить в паталогію позологічного кола.

В зв'язку з тенденцією роста негативних екологічних, соціальних, психологічних і багато інших факторів, які є причинами виникнення допозологічних порушень нервово-психічного здоров'я, назріла необхідність широкого розгортання і організації практичних органів психогігієнічних обстежень. Саме в дитячому і підлітковому віці, коли процеси аномалії формування особистості можуть стати основою порушень нервово-психічного здоров'я.

Вміння вловити перші ознаки відхилень від норми психічного розвитку - необхідна умова попередження небажаних явищ в формуванні особистостей, а також ???? психосоматичні паталогії.

Однак практично не досліджено психологічні закономірності емоційного та інтелектуального розвитку школярів, які проживають в зоні ПРЕК. Тим часом з'ясування цієї проблеми становить не лише ??????? інтерес, а й має практичне значення. Якою буде ?????? зв'язок між емоційними етапами, розумовою працездатністю та інтелектуальним рівнем учнів в залежності від екологічних умов проживання, це дає? можливість ще в процесі навчально-виховного процесу в початковій школі звернути увагу на тих, в кого проявляються проблеми соціальної дезадаптації.

Виходячи з акутальності зазначеної проблеми, недостатньої її розробленості, було обрано тему дисертаційної роботи "Особливості функціонування пізнавальної та емоційної сфери дітей та підлітків, що мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю".

У зв'язку з цим існує необхідність діагностики передпатологічних нервово-психічних порушень у дітей та підлітків, які постійно проживають на радіаційно забруднених територіях.

1. 4. Гіпотеза, мета і завдання дослідження.

Враховуючи вищевикладене, метою дослідження є встановити психічні закономірності емоційного та інтелектуального розвитку школярів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, визначити шляхи підвищення ефективності психологічної допомоги дітям та підліткам даного регіону.

Об’єкт дослідження – емоційна сфера та інтелектуальний розвиток школярів – мешканців радіаційно забрудненої та екологічно чистої території.

Предметом дослідження виступають особливості емоційного стану та інтелектуального розвитку школярів різних вікових груп.

Гіпотеза дослідження.

Вплив радіаційного забруднення довкілля обумовлює появу характерних проявів початкових змін в умоційному та інтелектуальному розвитку дітей в залежності від екологічних умов проживання на різних етапах онтогенезу.

Мета і гіпотеза визначають наступні завдання дослідження:

Проаналізувати вплив природних та антропогенних катастроф на психічний розвиток та емоційні стани дітей та підлітків.

Порівняти прояви функціонування емоційної сфери школярів та особливості інтелектуальних показників у школярів зони посиленого радіологічного контролю та на екологічно чистій території.

Встановити характер взаємозв’язків між емоційною та пізнавальною сферою у школярів зони РЕК.

Розробити систему психодіагностичних методів виявлення () відхилень в психічному розвитку дітей та ефективності психологічної допомоги дітям та підліткам зони посиленого радіоекологічного контролю.

Методологічну основу дослідження становили:

Методи дослідження

Методичний інструментарій дослідження складався з методу спостереження, опитувальників, психометричних та проективних методів. З метою дослідження емоційного стану дітей використовували методику «Дім-Дерево-Людина», яка дозволяє встановити цілий ряд емоційних симтомокомплексів. Іншим проективним методом, який дав можливість дослідити інтенсивність тривожності, був тест вибору кольору Люшера. Рівень невротизації та психопатизації встановлювався за допомогою медико-психологічного опитувальника Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва.

З метою порівняння рівнів розвитку інтелекту дітей у віці 7-14р. використовувалися показники коефіцієнту розумового розвитку (IQ), що визначалися з допомогою методики Д.Векслера, адаптованої і стандартизованої Ю.З.Гільбухом (1992). З метою економії часу при проведенні скрінінгового масового обстеження, в ході практичного використання, шкали Векслера скорочено до 10 субтестів з 12 (5 вербальних і 5 невербальних субтестів). Рівень уваги досліджувався за допомогою табл. Анфімова. Для вимірювання сили нервових процесів застосовувався теппінг-тест.

Крім того, використовувались психодіагностичні методи дослідження самооцінки Т.В.Дембо - С.Я. Рубінштейн в модифікації А.М.Прихожан, яка базується на прямому рівні оцінювання школярами ряду особистісних якостей, таких як здоров'я, здібності, характер і т.д.

Дослідження рівня домагань проводилося з допомогою моторної проби Шварцландера.

Особливості функціонування емоційної сфери у дітей, що

мешкають у зоні посиленого

радіоекологічного контролю Прикарпаття.

Зростання загального рівня соматичної і психічної патологїї серед дітей радіаційно забруднених територій зумовлюють необхідність раннього виявлення психічних розладів непсихотичного рівня в осіб, що зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської катастрофи (1,с.26).

Сьогодні існують суперечливі погляди, що стосуються змін стану здоров`я у мешканців забруднених територій і причин, які викликали ці зміни. Висновки про те, що різке підвищення психопатологічних розладів пов`язане з впливом радіаційного фактору, навіть у мінімальних дозах (Напрієнко О.К. Логановський К.М., Чуприков А.П. та ін.) протиставляються результатам досліджень, що заперечують погіршення здоров`я у таких осіб (Гуськова А.К., Шакірова І.Н.).

Проблема порушень психіки після дії радіації вперше була висвітлена японськими спеціалістами,які займались вивченням медичних і психологічних наслідків атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі. Були виявлені «звуження» особистості, пригнічення емоційного стану, нестійкість настрою з рисами дратівливості, зниження інтелектуального рівня, слабовілля, встановлено зв`язок деяких захворювань (синдром Дауна, інших вроджених патологій розвитку) з рівнями радіоактивності зовнішнього середовища (Touiki Sh., Keno K ., 1952, Archer 1980 ).

Починаючи з 1987 року проводилось вивчення станів психічної дезадаптації, нервово-психічні розлади у мешканців районів, забруднених радіоактивними опадами. В результаті виявлено чітко виражені розлади настрою, що виникали без видимих причин, спонтанно. Така неадекватність емоційних ексцесів зовнішнім подразникам свідчить про наявне порушення пристосувальної діяльності (1,с.14).

У хворих з органічним ураженням головного мозку відзначалося підвищення рівня стану ситуативної тривоги, показники нижче середнього рівня самооцінки, які свідчать про песимізм по відношенню до майбутнього, відсутність повноцінної життєвої перспективи. Характерна позиція «жертви» з орієнтацією на зовнішню допомогу. У досліджуваних відзначалося загальне погане самопочуття, слабкість, підвищена психічна і фізична втомлюваність, відсутність бадьорості, енергійності, розбитість, небажання що-небуть робити. У переважної більшості осіб діагностовано низьку самооцінку, психічну і соціальну дезадаптацію (1,с.20).

Що стосуеться дитячого населеня, то багато авторів, які вивчають наслідки впливу Чорнобильської катастрофи на психічне здоров`я людей, відзначають несприятливу динаміку.

Зросла психічна захворюваність дітей, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях. Так, за даними Бугайова В.Н., Тріскунова Т.В., Бомка Є.І., середній приріст захворюваності по Іванківському, Поліському районах Київської області, Народицькому, Овруцькому районах Житомирської області за три роки після аварії склав 26,0%. Максимальний рівень поширеності психічних розладів у 1988 році зареєстрований у Народицькому районі.

В результаті обслідування підлітків в 1987 і1989 рр., які проживають у районах, які постраждали від аваріїї на ЧАЕС, виявлене достовірне зростання рівня невротизму, життєва перспектива була скорочена в часі і в ній часто були присутні можливі хвороби і смерті близьких (3,с.14).

Згідно з проведеними після Чорнобильської аварії науковими дослідженнями, у дітей та підлітків із зон радіаційного забруднення сталися помітні зміни в навчальній діяльності та якостях особистості. Серед них значне місце займають непатологічні форми психогеній, які виявляються в тимчасовій емоційній напруженості, психомоторних, психовегетативних відхиленнях ( при яких особистість ще зберігає здатність до критичної оцінки та до цілеспрямованої діяльності і може коригувати свою поведінку під впливом сприятливих умов), простежується значний рівень емоційної нестійкості, тривожності (5,с.5).

Несприятливий вплив радіаційно забрудненого довкілля на психічний розвиток дітей та підлітків підтверджують дані інших авторів про порушення психоемоційного стану, наявність фобічної настроєності, труднощі соціальної адаптації(9,с.8).

Доцільність вивчення особливостей функціонування емоційної сфери школярів проявляється в тому, що дитячий вік взагалі характеризується підвищеною чутливістю до впливу зовнішнього середовища, крім того, дія на цьому фоні додаткових негативних факторів (в даному разі підвищеного радіаційного фону) робить деяку частину дітей схильними до нервово-психічних порушень різного ступеня глибини.

В дитинстві існує особливо тісний зв`язок між здоров`ям і психічними станами. Накопичуеться все більше даних про те, що рівень нервово-психічної і фізичної працездатності особистості, стійкість до цілого ряду захворювань залежить від стану центральної нервової системи, від характеристики «емоційного фону» .

У дітей емоції проявляються набагато виразніше, ніж у дорослої людини. Дитинству властива особлива безпосередність і повнота відчуттів, яскравість їх вираження. Будь-які емоції невідривно пов`язані з напруженістю в роботі серця, ендокринної системи та іншими життєво важливими внутрішніми органами, які включаються в емоційне збудження автоматично, мимоволі і зумовлюють характерний прояв синдрому емоційного стресу. Негативні емоції мають властивість довго утримуватися в центральній нервовій системі і переходити в «застійні» стани (4,с.10).

Патогенний вплив екологічно несприятливої ситуації на дитячий організм проявляється переважно функціональними розладами центральної нервової системи з появою синдрому екологічної дезадаптації, підвищеною збудливістю, руховою активністю, швидкою втомлюваністю, зниженням інтересу до навколишнього, до навчання, вегетативною дистонією, невротичними реакціями, поведінковими розладами і труднощами адаптації, що являється відображенням порушень психофізіологічного «субстрату» (Студьонкін М.Я., Вельтіщев Ю.Є., Чур`янова М.І.).

Несприятливий вплив радіаційно забрудненого довкілля на психічний розвиток дітей та підлітків підтверджують дані інших авторів про порушення психоемоційного стану, наявність фобічної настроєності, труднощів соціальної адаптації (9,с.8).

У зв`язку з цим існує необхідність діагностики передпатологічних нервово-психічних порушень у дітей та підлітків, які постійно проживають на радіаційно забруднених теритеріях.

З метою встановлення залежності емоційних станів школярів від екологічної ситуації проводилось експериментальне дослідження в рівнинній клімато-географічній місцевості Прикарпаття с.Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. За даними радіологічного відділу Івано-Франківської СЕС в 1990 році щільність забруднення с.Стецева складала Сs-137 - 5,06 Кі/км кв, Sr-90 - 0,31Кі/км кв; в 1992 році Cs-137 - 4,96 Кі/км кв, Sr-90- 0,31 Кі/км кв. Населення с.Стецева виділене в 4 категорію потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС і вимагає пріоритетного медичного спостереження ( Постанова Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року). Контрольними являлись результати аналогічного дослідження в с. Кутище Тлумацького району, в якому, за даними радіологічного відділу Івано-Франківської обласної СЕС забруднення радіонуклідами не виявлено.

Досліджуваний нами контингент становив 176 учнів перших-восьмих класів с.Стецева (експериментальна група ) і 148 учнів перших-восьмих класів с. Кутище (контрольна група ). Дослідження проводилось серед спеціально відібраної категорії «практично здорових» учнів, що являється однією з умов вивчення впливу екологічного фактору на функціональний стан організму дітей при масових обстеженнях (8,с.6).

Враховуючи, що психічне здоров`я дітей зумовлене не тільки екологічними та біологічними факторами, однорідність порівнюваних учнівських колективів визначалось також за однією з важливих соціальних ознак - їх приналежністю до сільського населення із спільними соціально - економічними і етно-культурними особливостями Прикарпатського регіонуУкраїни.

Методичний інструментарій дослідження складався з методу спостереження,опитувальників, психометричних та проективних методів. З метою дослідження емоційного стану дітей використовували методику «Дім-Дерево-Людина», яка дозволяє встановити цілий ряд емоційних симтомокомплексів. Іншим проективрим методом, який дав можливість дослідити інтенсивність тривожності, був тест вибору кольору Люшера. Рівень невротизації та психопатизації встановлювався за допомогою медико-психологічного опитувальника Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва.

Розглянемо отримані результати експериментальних досліджень (див. таблицю 1).

Характеристика емоційних станів школярів

в зоні посиленого радіоекологічного контролю

Як видно з приведених в таб.1 даних, в зоні посиленого радіоекологічного контролю (РЕК) у школярів простежується наявність таких негативно забарвлених емоційних симптомокомплексів: незахищен³сть (87,3+4,0 і 34,2+5,4; р тривожність (86,3 4,0 і 51,3 5,7; р 0,001), недовіра до себе

(12,3 3,8 і 2,6 1,8; р 0,.01), відчуття неповноцінності (16,4 4,3 і 3,9 2,2; р 0,01), ворожість (29,7 3,8 і 11,2 5,6; р 0,001). Дещо вищими показниками вирізняється конфліктність (22,1+3,4 і 10,1+5,1) та депресивність (8,9 5,6 і 1,1 0,8), хоча результат не досягає статистично значущого рівня, В той же час простежується високий показник симптомокомплексу, пов`язаного із труднощами спілкування у контрольній групі (17,2 3,1 і 20,8 9,6), хоча результат також не досягає статистично значущого рівня. Таке явище, на наш погляд, може бути зумовлене соціальними факторами і не пов`язане із впливом навколишньго середовища.

Якщо прослідкувати динаміку розвитку симптомокомплексів, то побачимо, що показники по таких симптомокомплексах як незахищеність (81,9 4,5 і 75,3 3,4 ), тривожність (58,3 5,8 і 86,3

3,7), ворожість (31,9 5,4 і 27,4 3,8) залишаються відносно стабільними як в молодшому так і в середньому шкільному віці. Виходячи з цього, можна зробити попередній висновок про те, що дані негативно забарвлені симптомокомплекси виникли під впливом несприятливої екологічної ситуації, тобто підвищеного радіаційного фону і є результатом реагування психічної сфери школярів у відповідь на забруднене довкілля.

В той же час такі симптомокомплекси як відчуття неповноцінності (5,5 2,6 і 16,4 4,3; р 0,01),конфліктність (15,2+ 4,2 і 28,7 5,3; р 0,001), труднощі спілкування і (5,5 2,6 і 28,7 5,3; р 0,001), депресивність (0 і 17,8; р 0,001) в середньому шкільному віці достовірно зменшуються. На нашу думку,