Коспект Логістика - Логіка - Скачать бесплатно

З М І С Т.

Модуль 1. Наукові основи теорії логістичного управління.

Семінарське заняття 1. Сутність та організаційні основи управління матеріальними потоками в умовах ринкових відносин............................

Семінарське заняття 2. Концептуальні методологічні основи логістики та її понятійний апарат......................................................................................

Семінарське заняття 3. Логістичні системи та їх функції.

Методи системного аналізу та моделювання логістичних систем........

Семінарське заняття 4.Логістика як управлінський інструмент

ринкової економіки та її методологічний апарат.......................................

Практичне заняття 1. Функціональний логістичний менеджмент........

Практичне заняття 2. Інформаційне забезпечення

логістичного управління..............................................................................

Практичне заняття 3. Господарська угода, контракти та

державне замовлення в системі логістичного управління

рухом матеріалопотоків...............................................................................

Практичне заняття 4. Нормативна система логістичного

управління потоками матеріальних ресурсів............................................

Модуль 2. Функціональний логістичний менеджмент.

Практичне заняття 5. Логістичне управління потоками

ресурсів у виробництві.................................................................................

Практичне заняття 6. Посередництво і гуртова торгівля в

системі логістичного обслуговування руху матеріалопотоків................

Практичне заняття 7. Основи транспортної логістики.........................

Практичне заняття 8. Комерційна логістика та її

функціональні підвиди.................................................................................

Практичне заняття 9. Логістика складського обслуговування

руху матеріалопотоків.................................................................................

Практичне заняття 10. Управління запасами в логістичній системі.....

Практичне заняття 11. Система та критерії логістичного сервісу........

9. Глосарій логістичних понять і термінів.................................................................

ВСТУП

Вивчення дисципліни “Логістика” покликане необхідністю реалізації основних напрямів структурної перебудови галузей національної економіки та державного управління ними. В першу чергу це зв’язано з тим, що у зв’язку зі становленням в Україні ринкових відносин в останні роки з’явився і став активно розвиватись новий науково-практичний напрямок – логістика. Оскільки ця наука є складовою триєдиної науки “Менеджмент – Маркетинг – Логістика”, основним завданням яких є вироблення, прийняття та реалізація управлінських рішень, то вона буде сприяти підвищенню ефективності функціонування як керуючих (державні, регіональні та місцеві органи управління), так і керованих систем (юридичних та фізичних суб’єктів підприємництва усіх форм власності).

Актуальність даної дисципліни і зростаючий інтерес до її вивчення обумовлені потенційними можливостями підвищення ефективності матеріало- і товаропровідних систем, що відкриваються при використанні логістичної концепції (принципів) обслуговування різних сфер національної економіки, поряд з тим застосування логістики посилюється необхідністю наукової обґрунтованості прийняття управлінських рішень, їх оптимізації і практичної ефективності, потребою вдалого високопрофесійного використання сучасних методів і моделей управління в народногосподарському комплексі України.

Таким чином, вивчення дисципліни “Логістика” продиктоване докорінними змінами в усіх сферах суспільного розвитку, трансформації усіх видів власності, необхідністю розробки і застосування нових методів, механізмів, технологій як в державному управлінні, так і у підприємницькій діяльності, впровадженням сучасних підходів менеджменту у всіх сферах господарської діяльності.

Дисципліна “Логістика” читається для підготовки бакалаврів за спеціальністю “Менеджмент організацій”. Дана дисципліна має міждисциплінарний характер та інтегрує в собі знання економічної теорії, макроекономіки, менеджменту, маркетингу, управління персоналом, економічного аналізу, вищої математики, економіко-математичного моделювання, регіональної економіки та державного регулювання економіки.

В рамках даного курсу передбачено вивчення теоретичних, практичних, нормативно-правових засад організації логістичного підходу для забезпечення ефективності функціонування (інтеграції, раціоналізації і оптимізації потоків) та прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

1. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Метою викладання даної дисципліни є вивчення теорії та практики організації логістичного менеджменту у виробництві, розподілі, обміні і споживанні, а також в структурах державного апарату управління та місцевого самоврядування, що регламентують “правила руху” матеріальних і зв’язаних з ними інформаційних, фінансових і сервісних потоків у національній економіці.

Основними завданнями дисципліни є:

Ознайомлення з еволюцією розвитку науки “Логістика”.

Ознайомлення з концептуальними засадами науки і практики логістичного підходу в економіці.

Визначення суб’єктів та об’єктів логістичного обслуговування.

Формування і розвиток практичних навичок і професійних вмінь вирішення ситуаційних завдань з використанням сучасних методів моделювання, економічної статистики, економетричних методів, методів прийняття управлінських рішень і ін.

Вивчення основних методологічних підходів до реалізації контрольно-наглядових, аналітичних, організаційно-управлінських, інформаційних, прогностичних, дослідницьких функцій майбутніми менеджерами з логістики.

Вироблення навичок щодо: оцінки підприємницької діяльності на основі логістичного підходу ; розробки пропозицій і рекомендацій по удосконаленню нормативно-правової бази регламентування руху потоків ресурсів ; впровадження нових технологій логістичного обслуговування споживачів.

Вироблення навиків щодо оцінки ресурсного забезпечення логістичного обслуговування споживачів товарів, робіт і послуг.

В процесі вивчення даної дисципліни студенти мають знати:

роль і місце логістики (логістичного менеджменту) у системі управління господарською діяльністю, її концептуальні основи ;

організаційно-методологічні підходи до реалізації логістичних принципів обслуговування споживачів ;

понятійний апарат логістичного менеджменту та вміти його використовувати в професійні діяльності ;

методи оцінювання та визначення ефективності логістичного обслуговування на протязі всього логістичного ланцюга.

вміти:

використовувати методи, способи і моделі логістичного підходу для аналізу роботи логістичних служб, аналізувати діюче середовище ;

професійно виконувати функції менеджера – логістика, виявляти проблеми та обґрунтовувати постановку мети діяльності логістичної служби ;

розв’язувати виниклі проблеми і вибирати найбільш ефективні варіанти їхніх рішень ;

визначати ефективність управлінських рішень ;

оцінювати потребу у матеріальних, фінансових і інших ресурсах ;

володіти критеріями ефективної реалізації економіко-аналітичних функцій по організації логістичного обслуговування споживачів ;

сприяти впровадженню нових методів логістичного обслуговування у всіх функціональних ланках руху матеріальних потоків.

Модуль 1. Наукові основи теорії логістичного управління.

Семінарське заняття № 1

Тема 1. Сутність та організаційні основи управління матеріальними потоками в умовах ринкових відносин.

Питання для обговорення

1. Потреби суспільства і можливий рівень їх задоволення матеріальними ресурсами.

2. Управління матеріальними ресурсами в загальній системі керівництва економікою.

3. Суть комерційної діяльності при формуванні ринкового механізму господарювання.

4. Організаційна структура системи управління матеріалопотоками в Україні.

5. Ринкова інфраструктура формування і управління матеріалопотоками в Україні.

Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення.

Розпочинаючи вивчення дисципліни, студент передусім повинен зрозуміти місце і роль логістичного управління в системі важелів державного управління, яке можна представити сукупністю таких функцій як: мотивація, планування, організація, регулювання, координація, облік, аналіз, контроль, аудит потоків матеріальних і інших ресурсів. Логістика як наука про управління потоками, тісно пов’язана з іншими функціями управління особливо з плануванням і регулюванням економічних потоків.

Об’єктом вивчення дисципліни є потоки – матеріальні, фінансові, інформаційні, сервісні, які забезпечують функціонування як суб’єктів підприємництва (юридичних і фізичних), так і державних установ і організацій на мікро- та макроекономічних рівнях.

Суб’єктами дисципліни (логістичного управління) є згадані юридичні і фізичні особи, структурні підрозділи державних установ і організацій, і в першу чергу охорони здоров’я, освіти і науки, культури, установ соціального забезпечення, оборони і внутрішнього порядку.

Предметом дисципліни “Логістика” є функціональний механізм обліку аналізу і оцінки логістичних затрат при русі потоків ресурсів на всьому протязі логістичного ланцюга, у всіх логістичних каналах.

Завданням дисципліни є дослідження механізму інтеграції окремих елементів і ланок логістичного ланцюга в єдиний економічний потік і виявлення синергічного ефекту від інтеграції.

Студентам слід знати, що одним із базових положень логістичного менеджменту є дві фундаментальні обставини макроекономіки. По-перше, матеріальні потреби людей необмежені і невтоленні По-друге, економічні ресурси суспільства, тобто засоби виробництва товарів і послуг якими можна задовольнити матеріальні потреби, обмежені або рідкісні.

Матеріальні потреби – це бажання людей використовувати різні товари і послуги, які приносять їм користь. Предмети споживання слугують для задоволення особистих потреб людей. Суб’єктам первинної ланки виробництва – підприємствам, фірмам, компаніям, державним установам необхідні матеріальні потреби у вигляді виробничих будівель та споруд, устаткування і т.п., які дають змогу реалізувати їхні виробничі завдання.

У своїй сукупності матеріальні потреби є невтоленними, або обмеженими. Якщо є потреба в якомусь конкретному товарі або послузі, то її можна задовольнити повністю. Інша річ, коли йдеться про задоволення потреб у товарах і послугах узагалі. Основна економічна проблема, яка постає перед окремими людьми, групами людей і суспільством узагалі полягає у тому, що виробничі ресурси обмежені.

Обмеженість ресурсів означає незбалансованість між відносно необмеженими потребами і відносно обмеженими засобами, що забезпечують задоволення цих потреб. Ефективність використання ресурсів характеризує зв’язок між кількістю ресурсів, що витрачені у процесі виробництва, і кількістю товарів і послуг, які отримані у результаті використання цих ресурсів.

При вивченні даного питання слід звернути увагу на те, що ефективне використання ресурсів передбачає досягнення: а) повної зайнятості ресурсів ; б) повного обсягу виробництва. Повна зайнятість ресурсів означає, що у національній економіці не повинно бути підприємств, що простоюють ; земель, що не обробляються ; працівників, які вимушено залишаються без роботи – йдеться про придатні для використання ресурси. Повний обсяг виробництва означає, що ресурси використовуються так, що вони найповніше задовольняють потреби суспільства. Повну зайнятість ресурсів і повний обсяг виробництва характеризує крива виробничих можливостей.

Матеріально-технічні ресурси (МТР) є складовою частиною національного багатства України. У склад МТР включаються наступні матеріальні блага: основні і оборотні виробничі фонди ; невиробничі фонди суспільства, до яких відносяться житловий фонд і фонди культурно-побутового призначення ; особисте (споживче) майно населення, товарні запаси виробничих підприємств і невиробничих організацій ; державні резерви, в т.ч. страхові, золотий запас, на потреби оборони ; природні ресурси, що залучені у процес виробництва, - с/г угіддя, ліси, родовища корисних копалин, гідроенерго ресурси. Зміст і складові частини національного багатства і їх питома вага можуть змінюватись, особливо в період НТР.

З економічної точки зору суть матеріальних ресурсів (МР) полягає в тому, що вони є засобами виробництва, які включають засоби праці і предмети праці. Серед засобів праці важливу роль відіграють знаряддя праці. Їх ефективність і потужність в найбільшій мірі характеризують степінь оволодіння і підкорення сил природи виробництву матеріальних благ. Засоби праці і предмети праці відіграють різну роль у відтворювальному процесі. Трудова діяльність людини при допомозі засобів праці викликає раніше намічені зміни предметів праці.

Соціальний характер засобів і предметів праці обумовлений суспільно-економічною формацією. При ринковій (капіталістичній) засоби виробництва представляють собою капітал, створений працею безпосередніх виробників. В сучасних умовах НТП матеріалізується в засобах виробництва, а також розширює межі можливостей самої людини – учасника виробництва. Автоматизація, використання керуючих машин суттєво міняє роль людини у виробничому процесі.

Управління МР – це практична діяльність, а також область економічної науки, яка вирішує задачу раціонального режиму поповнення, збереження і витрат МР на різних господарських об’єктах. Такими об’єктами можуть бути промислові, будівельні і с/г виробництва, товарні бази постачально-збутових організацій, гуртові бази, підприємства роздрібної торгівлі, різних видів транспорту і ін.

Основними функціями управління МТР є: а) науковий аналіз соціальних, економічних і науково-технічних процесів і тенденцій при формуванні руху матеріальних потоків, оцінки ситуацій, що склалися і виявлення вузлових проблем господарського розвитку ; б) оцінка дій цих тенденцій і передбачення нових економічних умов і проблем, що можуть виникнути і таких, що вимагатимуть вирішення ; в) виявлення можливих альтернатив розвитку, нагромадження наукового і практичного матеріалу для всебічно обґрунтованого вибору тої чи іншої можливості розвитку і прийняття оптимального рішення, що забезпечить активний вплив на подальше ефективне управління використання МТР.

Комплексний системний підхід в управлінні МТР полягає у забезпеченні пропорційно збалансованого розвитку виробництва МТР і їх оптимально-раціонального використання. Системний підхід – це методологічний напрямок в науковій організації управління рухом МТР, основна задача якого полягає у розробці методів дослідження і конструювання складно організованих об’єктів – систем різних типів і видів матеріальних ресурсів. Цей підхід направлений на досягнення внутрішнього взаємозв’язку і єдності різних аспектів запланованої діяльності в управлінні потоками МТР – народногосподарської, галузевої, регіональної і зовнішньоекономічної.

Комерційна діяльність є складовою частиною підприємництва (за кордоном – бізнесу) – суть якого полягає в доцільній діяльності, що спрямована на отримання доходу, прибутку. Підприємництвом є організація підприємства (фірми, компанії) з метою виробництва і поставки товарів і послуг на ринок, торгового підприємства для здійснення купівлі-продажу товарів і послуг, організації фінансової установи, біржі і т.д.

Таким чином, комерція у сфері товарного обігу – це сукупність процесів і операцій, що направлені на здійснення купівлі-продажу товарів і послуг з метою задоволення купівельного попиту і отримання прибутку.

Організаційна структура, яка формувала б і керувала б рухом матеріальних потоків в Україні, численними трансформаціями як центральних органів виконавчої влади, так і в регіонах, практично скасована. Частково ці функції виконує Державний комітет по матеріальним резервам та окремі Державні акціонерні компанії.

Ринкова інфраструктура організації матеріальних потоків (господарських звязків) включає: біржі, ярмарки, аукціони, торгові дома, фірмова торгівля, спеціалізовані гуртовні, комерційні чи сервісні центри і ін.

Питання для самоконтролю

Що розуміють під поняттями “матеріальні потреби” і “ економічні ресурси”?

В чому полягає фундаментальна суперечність людського суспільства?

В чому полягає управління МР і які його функції?

Дайте визначення поняттю “комерційна діяльність”. В чому полягає його відмінність від поняття “підприємництво”.

Яка організаційна структура управління матеріальними ресурсами (потоками) в Україні. Її позитивні і негативні сторони.

Семінарське заняття 2

Тема 2. Концептуальні методологічні основи логістики та її понятійний апарат.

Питання для обговорення:

Логістика як наука і напрям господарської діяльності.

Об’єкт вивчення і сфера застосування логістики. Інтерфейс логістики з макроекономікою, маркетингом та іншими дисциплінами.

Історія терміну та еволюційний розвиток поняття “логістика”, його сучасне розуміння.

Фактори, стадії і рівні розвитку та функціональні області логістики.

Основні поняття та принципи логістики.

Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення

Вивчення матеріалу теми слід розпочати з визначення науки “Логістика”. І хоч визначень є багато, найбільш узагальненим є таке: Логістика – це наука про управління і оптимізацію матеріальних потоків, потоків послуг і зв’язаних з ними інформаційних і фінансових потоків в певній мікро-, мезо- або макроекономічній системі для досягнення поставлених перед системою цілей [3, с. 38].

Як практика господарської діяльності (з позицій бізнесу): “Логістика – це інтегральний інструмент менеджменту, який сприяє досягненню стратегічних, тактичних та оперативних цілей організації бізнесу (підприємництва) за рахунок ефективного з точки зору зниження загальних затрат і задоволення вимог кінцевих споживачів до якості продукції робіт і послуг, управління матеріальними і (або) сервісними потоками, а також супутніми їм потоками інформації і фінансових засобів” [3, с. 38].

Сергеев В.І подає біля 25 визначень логістики, що наведені у термінологічних словниках, підручниках, монографіях див. [3, с.7-9].

Найбільш просте визначення пропонує Анікін Б.А. “Логістика – це наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання руху матеріальних і інформаційних потоків в просторі і в часі від їх первинного джерела до кінцевого споживача” ( з найменшими витратами - авт.) .

Об’єктом вивчення логістики є потоки. Основним об’єктом дослідження є матеріальний потік. Під матеріальним потоком ми будемо розуміти предмети праці: сировину, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, зборочці одиниці, паливо запчастини, що призначені для ремонту і обслуговування технологічного обладнання і інших основних фондів, відходи виробництва. Незавершене виробництво (НВ) – це продукція в межах даного підприємства (організації), готова продукція (ГП), яка повністю пройшла виробничий цикл на даному підприємстві, тара і упаковка.

Отже формою існування матеріального потоку може бути рух конкретних видів продукції (МР, НВ, ГП) в процесах закупівель, виробництва і збуту. Тому матеріальний потік можна визначити як такі, що знаходяться в стані руху МР, НВ і ГП до яких застосовуються логістичні активності (операції), що зв’язані з їх фізичним переміщенням в просторі: навантаження, розвантаження, затарювання, перевезення, сортування, фасування, маркування, консолідація, розукрупнення, складування, збереження і т.п. Якщо продукція не знаходиться в стані руху, то вона переходить в запас.

Кожному матеріальному потоку відповідає інформаційний потік. Теж саме можна сказати і про фінансові потоки (потоки грошових засобів), що супроводжують матеріальні. В останні роки логістичний менеджмент почав досліджувати потоки сервісних послуг, що супроводжують матеріальний потік. Є пропозиції окремих вчених включити в логістичні дослідження також потік трудових ресурсів (вплив міграції робочої сили і рівня зайнятості на ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів).

Інтерфейс (взаємодія) логістики з мікро- і макроекономікою проявляється у тому, що мікро- і макроекономіка досліджують ефективне використання факторів виробництва – праці, капіталу, землі, технологій (крива виробничих можливостей, макроекономічна виробнича функція, кейнсіанський хрест, крива Лафера, Філліпса, закон Оукена і ін.), тобто ресурсного потенціалу національної економіки, а логістика досліджує ефективність руху ресурсних потоків, таким чином у них практично один і той же об’єкт дослідження, хоча різна кінцева мета.

Інтерфейс логістики і маркетингу полягає у тому, що маркетингові дослідження показують, що треба робити, а логістичний менеджмент показує як, якими методами, способами і механізмами можна реалізувати маркетингові дослідження, щоб досягнути оптимального кінцевого результату господарської діяльності.

Таким чином, можна зробити висновок, що менеджмент, маркетинг і логістика є триєдина наука, яка є інструментарієм ефективного управління матеріальними і супроводжуючими їх іншими потоками.

Наука і відповідно термін “Логістика” з’явилися у древній Греції і визначались як мистецтво забезпечення армії і військових дій усім необхідним, в тому числі управління переміщеннями живої сили (війська). Таким чином, логістика і давня наука і молода, оскільки в економіці (у цивільній області) як наука і інструмент бізнесу стала формуватися на початку 50-х років минулого століття, перш за все у США. Еволюція логістики тісно пов’язана з історією і еволюцією ринкових відносин в капіталістичних країнах, де цей термін став застосовуватися у світі лише з кінця 1970-х років. Його сучасне розуміння наведено у визначеннях.

Основними факторами розвитку логістики є: 1. Вплив на розвиток логістики здійснив перехід від ринку продавця до ринку покупця ; 2. Формування концепції логістики було прискорено розробкою теорії систем і теорії компромісів ; 3. Важливу роль у створенні об’єктивних можливостей для розвитку логістики відіграв технічний прогрес у засобах зв’язку і інформатики.

Аналіз функціонування ведучих компаній розвинутих країн дозволив виявити в їх рамках 4-ри послідовні стадії розвитку логістичних систем (ЛС) по стану на кінець 80-х – початок 90-х років минулого століття (див. схему рівнів розвитку у [2, с. 25]).

Практичний досвід роботи фірм у різних країнах показав, що сходження від нижчої стадії розвитку систем логістики до більш високих відбувається як поступово, так і – при виникненні сприятливих умов – стрибкоподібно.

В останні роки в країнах з ринковою економікою розвиток логістики характеризується передачею функцій контролю над розподілом ГП від виробничих фірм до спеціалізованих, тобто зовнішнім агентам.

Сьогодні виділяють біля 10 функціональних видів логістики – виробничу, інформаційну, транспортну, складську, комерційну (в т.ч. закупівельну (або постачальну), збутову (або розподільчу), торгову), управління запасами МР, сервісну і ін.

Окрім МР і матеріального потоку, визначення яких наведено у попередній темі, логістика оперує такими найбільш часто вживаними поняттями: логістична система (ЛС) – це складна організаційно завершена (структурована) економічна система, яка складається із взаємозв’язаних у єдиному процесі управління матеріальними і супутніми їм потоками елементів-ланок, сукупність яких, межі і задачі функціонування об’єднані внутрішніми цілями організації бізнесу і (або) зовнішніми цілями.

Будь-яка ЛС складається із сукупності елементів-ланок, між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відносини. Назвемо ланкою логістичної системи (ЛЛС) деякий економічно і (або) функціонально відособлений об’єкт, який не підлягає подальшій декомпозиції в рамках поставленої задачі аналізу або синтезу ЛС, який виконує свою локальну цільову функцію, що зв’язана певними логістичними активностями.

Поряд з ЛС вживається поняття логістичного ланцюга. Назвемо логістичним ланцюгом множину ЛЛС, яка лінійно упорядкована по матеріальному (інформаційному, фінансовому) потоку з метою аналізу або синтезу певного набору логістичних активностей і (або) витрат. логістичною мережею називається повна множина ЛЛС, які зв’язані між собою по матеріальним і супутнім їм інформаційним і фінансовим потокам в рамках досліджуваної ЛС.

Логістичним каналом в інтегрованій мікро-ЛС можна вважати упорядковану множину ЛЛС, яка включає в себе, всі логістичні ланцюги або їх ділянки, що проводять матеріальні потоки від постачальників МР, які необхідні для виготовлення конкретного виду продукції, до її кінцевих споживачів.

Елементарною логістичною активністю (логістичною операцією) назвемо будь-яку дію, яка не підлягає подальшій декомпозиції в рамках поставленої задачі дослідження або менеджменту, яка зв’язана з виникненням, перетворенням або поглинанням матеріального і супутніх йому інформаційного і (або) логістичних посередників.

Визначення інших термінів понятійного апарату логістики будуть наведені у наступних лекційних темах при досліджені функціональних логістик, методів, способів і механізмів розвитку логістичного менеджменту.

Питання для самоконтролю:

Наведіть декілька відомих Вам визначень логістики, порівняйте їх і визначте загальні елементи, що притаманні цим визначенням.

Що є об’єктом вивчення логістики?

Які задачі ставить і вирішує логістика як наука?

В чому проявляється взаємодія (інтерфейс) менеджменту, маркетингу і логістики?

5. Охарактеризуйте еволюцію розвитку логістики.

В чому полягає принципова відмінність логістичного підходу до управління матеріальними потоками в економіці від традиційного?

Дайте визначення таким поняттям логістики – логістична система, логістичний ланцюг, ланка логістичної системи.

Що мається на увазі під фізичним розподілом МР?

Семінарське заняття 3.

Тема 3. Логістичні системи та їх функції. Методи системного

аналізу та моделювання логістичних систем.

Питання для обговорення:

Поняття і зміст логістичної системи.

Функціонування і розвиток логістичної системи.

Методи системного аналізу.

Логістичний мікс (правило “семи R –s”).

5. Визначення поняття “логістична функція”. Основні логістичні функції

6. Види логістичних систем та їх характеристика.

7. Моделювання логістичних систем.

Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення

При засвоєнні матеріалу даної теми студентам слід звернути на те, що сприйняття логістичної концепції як системи є визначальним у теорії логістичного менеджменту, а системний підхід є підвалиною формування будь-якої логістичної підсистеми – виробничої, транспортної, державних закупівель, комерційної, управління запасами і ін.

Поняття логістичної системи є частковим по відношенню до загального поняття системи. В енциклопедичному словнику наведено наступне визначення поняття “система”: “Система (від грец. – ціле складене із частин ; з’єднання, сполучення) – множина елементів, що знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним, які утворюють певну цілісність, єдність”.

Поняття ЛС є одним із базових понять логістики. Існують різноманітні системи, що забезпечують функціонування економічного механізму. В цій множині необхідно вирізняти саме ЛС з метою їх синтезу, аналізу і удосконалення.

В попередній темі ми дали визначення ЛС, запропоноване В.І.Сергеевим [3]. Разом з тим слід навести загально прийняте визначення ЛС, яке доводить, що ЛС – це адаптивна система зі зворотним зв’язком , яка виконує ті чи інші логістичні функції. Вона , як правило, складається із декількох підсистем і має розвинуті зв’язки з зовнішнім середовищем.

Розкриваючи зміст ЛС слід зазначити, що більшості ЛС притаманні основні риси складних (великих) систем, які дозволяють застосовувати до їх аналізу і синтезу системний підхід, а саме: а) складність ; б) ієрархічність ; в) емерджентність (цілісність) ; г) структурованість.

Будь-яка ЛС складається із сукупності елементів-ланок (див. ЛЛС – тема 2), між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відносини. ЛЛС можуть бути трьох основних типів: генеруючі, перетворюючі, і поглинаючі матеріальні і супутні їм інформаційні і фінансові потоки. Є і змішані. В якості ЛЛС можуть виступати підприємства-постачальники МР, виробничі підприємства і їх підрозділи, збутові, торгівельні, посередницькі організації різного рівня, транспортні і експедиційні підприємства, біржі, банки і інші, підприємства інформаційно-комп’ютерного сервісу і т. д

ЛС діляться на дві великі групи: мікро- і макрологістичні. На мікрорівні ЛС вирішує локальні питання в рамках окремих ланок і елементів логістики і може бути представлена у вигляді наступних основних підсистем: закупівля ; планування і управління виробництвом ; збут. Макрологістичні системи можуть бути класифіковані по декільком ознакам: по адміністративно-територіальному поділу – районні, міські, обласні, регіональні, республіканські ; по обєктно-функціональній ознаці: галузеві, відомчі, торгові, військові, інституціональні. Є і глобальні макрологістичні системи.

Структуровано ЛС складається із логістичних ланцюгів, мереж, каналів у яких виконуються логістичні активності (операції, приймаються рішення). Ланцюги складаються із ЛЛС.

Логістика застосовує різні методи системного аналізу. Метод – це шлях пізнання, що опирається на деяку сукупність раніше отриманих загальних знань (принципів). Системний аналіз може здійснюватися лише при наявності арсеналу специфічних методів системного дослідження логістичних об’єктів (систем) [детально 3, с. 291- 300].

Методи типу “мозкової атаки”. Основна мета методів цього типу – пошук нових ідей, їх широке обговорення і конструктивна критика. Гіпотеза полягає в припущені, що серед великої кількості ідей є, по меншій мірі, декілька хороших. Метод сценаріїв є засобом первинного впорядкування проблеми в області обслуговування споживача, отримання і збору інформації про взаємозв’язки вирішуваної проблеми з іншими, про можливі і вірогідні напрями майбутнього розвитку. Сценарій представляє собою переважно якісний опис можливих варіантів розвитку досліджуваного логістичного об’єкту при різних поєднаннях певних (попередньо виділених) умов. Методи експертних оцінок. Основою цих методів є різні форми експертного опитування з наступним оцінюванням і вибором найбільш кращого варіанту. Методи типу “Дельфі”. Початково метод “Дельфі” був запропонований як одна із процедур при проведені мозкової атаки і повинен був допомогти знизити степінь впливу психологічних факторів, підвищуючи об’єктивність оцінки експертів. Його основа – зворотний зв’язок, ознайомлення експертів з результатами попереднього етапу і врахування цих результатів при оцінці значимості експертами. Методи типу “дерева цілей”. В аналізі логістичних систем основною формою моделі, що підлягає удосконаленню і насиченню даними з допомогою експертних оцінок, є дерево цілей. Дерево цілей представляє собою зв’язувальний граф, вершини якого інтерпретуються як цілі логістичної системи, а ребра і дуги – як зв’язки між ними. Це основний інструмент ув’язки цілей верхнього рівня організаційної структури з конкретними засобами їх досягнення на нижньому операційному рівні. Морфологічні методи ( а) системного покриття поля, б) заперечення і конструювання, в) морфологічного ящика). Основна ідея полягає в систематичному знаходженні всіх можливих варіантів вирішення проблеми шляхом комбінування виділених елементів або їх ознак. Матричні форми представлення і аналізу даних не є специфічними але використовуються широко. Матриця – це наочна форма представлення даних, яка розкриває внутрішні зв’язки між елементами, допомагаючи вияснити і проаналізувати частини структури що не спостерігається. Програмно-цільовий метод – розробка і виконання перспективних задач, що направлені на досягнення певної мети незалежно від відомчих рамок. Метод аналізу систем застосовується для оцінки альтернативних курсів дій при розподілі ресурсів у відповідності з цілями системи. Аналіз систем включає процес визначення цілей і оцінку альтернативних планів. Поряд з наведеними також застосовуються : метод дослідження операцій та метод входів і виходів.

Потенціал логістики дозволяє реалізувати цільові установки як фірми, підприємства, так і галузі (відомства) в рамках їх місії, яка є стратегічним фактором в умовах посилення конкуренції. В цьому плані логістичну місію за кордоном часто трактують як правило “семи R-s” або логістичний мікс (по аналогії з маркетинговим міксом “4- Р-s”): ensuring the availability of the right product, in the right quantity and the right condition, of the right place, of the right time, for the right customer, at the right cost, що можна перевести як “забезпечення наявності потрібного продукту в необхідній кількості і заданої якості в потрібному місці у встановлений час для конкретного споживача з найкращими (оптимальними) затратами”.

В правилі “семи R-s” відображені суттєві риси логістичної місії організації бізнесу, ключовими із яких є якість, час і затрати.

Матеріальні потоки утворюються в результаті діяльності різних підприємств і організацій, які виробляють і споживають ту або іншу продукцію, які надають або користуються тими чи іншими послугами. При цьому ключову роль в управлінні матеріальними потоками відіграють наступні підприємства і організації: транспортні підприємства загального користування, експедиційні фірми ; підприємства гуртової торгівлі ; комерційно-посередницькі організації ; підприємства-виробники, склади ГП яких виконують різні логістичні операції.

Кожний із перерахованих учасників логістичного процесу спеціалізується на здійсненні якої-небудь групи логістичних функцій. При цьому під терміном “функція” в подальшому будемо розуміти сукупність дій, однорідних з точки зору мети цих дій, і які помітно відрізняються від іншої сукупності дій, що мають також певну мету. Логістична функція – це укрупнена група логістичних операцій, що направлені на реалізацію цілей ЛС.

До основних логістичних функцій відносяться:

1. Формування господарських зв’язків по поставкам товарів, їх розвиток, корегування і раціоналізація.

2. Визначення обсягів і напрямів матеріальних потоків.

3. Прогнозування оцінки потреби в перевезеннях.

4. Визначення послідовності руху товарів через місця складування, визначення оптимального коефіцієнта ланковості при організації товароруху.

5.Розвиток, розміщення і організація складського господарства.

6. Управління запасами у сфері обігу.

7. Здійснення перевезень і всіх необхідних при цьому супутніх операцій.

8. Виконання операцій, що передують перевезенням і завершують їх (маркування, підготовка до навантаження, вантажо-розвантажувальні роботи і ін.).

9. Управління складськими операціями (здача і приймання вантажів по кількості і якості, збереження, підсортування, підготовка необхідного асортименту для споживача, організація доставки дрібними партіями і т.д.)

Всі перераховані функції взаємоув’язані і направлені на управління матеріалопотоками, тобто весь комплекс логістичних функцій в сукупності, також підпорядкований єдиній меті.

Критерієм ефективності реалізації логістичних функцій є степінь досягнення кінцевої мети логістичної діяльності, що виражені логістичним міксом (правило “семи R-s”).

Як зазначалось вище ЛС ділять на мікрологістичні і макрологістичні.

Макрологістична система (МаЛС) – це крупна система управління матеріалопотоками, яка охоплює підприємства і організації всіх сфер діяльності, що розташовані в різних регіонах, країнах, а також в різних країнах. МаЛС представляє собою певну інфраструктуру економіки регіону, країни або групи країн.

При формуванні МаЛС , яка охоплює декілька країн, необхідно подолати труднощі, що зв’язані з правовими, економічними особливостями міжнародних економічних відносин і ряд інших бар’єрів. Формування МаЛС в міждержавних програмах вимагає створення єдиного економічного простору (напр., спільні економічні зони), єдиного ринку без внутрішніх кордонів, митних перепон, капіталів, інформації, трудових ресурсів.

На рівні МаЛС виділяють три види ЛС: 1.ЛС з прямими зв’язками. 2. Ешелоновані ЛС. 3. Гнучкі ЛС.

Мікрологістичні системи (МіЛС) є підсистемами, структурними складовими МаЛС. До них відносяться внутрішні (внутрі виробничі), зовнішні і інтегровані МіЛС. МіЛС представляють собою клас внутрівиробничих систем, в склад яких входять технологічно зв’язані виробництва, що з’єднані єдиною інфраструктурою.

В рамках МаЛС зв’язки між окремими МіЛС встановлюються на базі товарно-грошових відносин (фінансових потоків), а внутрі МіЛС відносини безтоварні.

Поряд з наведеними розрізняють і функціональні види логістичних підсистем: виробничі, транспортні, складські, комерційні, сервісні, управління запасами, інформаційні і ін.

Для уточнення і структурування уявлення про складний логістичний об’єкт, в якому попередньо виділяються елементи, підсистеми, системи і надсистеми, при вирішені задач вимагається подальша формалізація (структуризація), яка дозволяє застосувати ті чи інші наукові знання. Для цього необхідно скласти формалізовану модель логістичної системи. При цьому логістичний об’єкт вивчається з різних точок зору на основі застосування до нього різних формалізованих моделей.

Моделлю називається спеціально синтезований для зручності досліджень об’єкт, який має необхідну степінь подібності вихідному об’єкту, що адекватна цілям дослідження, які сформульовані суб’єктом або особою, що прийняли рішення відносно дослідження системи. Відносно подібності логістичного об’єкту і його моделі говорять, що вони ізоморфні, якщо існує взаємно однозначна відповідність між елементами і зв’язками об’єкту і моделі, і гомоморфні, якщо відповідність однозначна лише в одному аспекті. Для моделей зазвичай характерно відношення гомоморфізму.

Для конструктивного вивчення логістичної системи складається її модель, тобто спрощений, по можливості формалізований (для проведення кількісних досліджень) аналог. Модель повинна відображати ті властивості, які представляють найбільший інтерес для спеціаліста по логістиці.

Проблема відповідності між моделлю і реальною системою достатньо складна. Не дивлячись на те, що математичні моделі володіють такими важливими достоїнствами, як чіткість, можливість суворої дедукції, можливість пробірки, не слід відмовлятися від використання вербальних моделей. Вербальна модель краще, ніж відсутність моделі взагалі або математична модель, яка може фальсифікувати реальність. Краще мати спочатку вербальну модель зі всіма її недоліками, але яка охоплює деякий не помічений раніше аспект досліджуваної реальної системи і яка дозволяє наступну розробку відповідного алгоритму, ніж починати зі скороспілих математичних моделей.

Питання для самоконтролю

Дайте визначення поняттю “система” і “логістична система”.

Що таке логістична функція? Наведіть основні види логістичних функцій.

Назвіть основні ланки ЛС.

Перерахуйте елементи ЛС.

Перерахуйте основних учасників ЛС.

Назвіть основні методи системного аналізу, що застосовуються в логістиці.

Що розуміють під макрологістикою?

Що розуміють під мікрологістикою?

В чому полягає правило “семи R-s” (логістичного міксу)?

Назвіть основні види функціональних логістичних підсистем.

Семінарське заняття 4.

Тема 4. Логістика як управлінський інструмент ринкової економіки та її методологічний апарат.

Питання для обговорення

Ринковий аспект логістики.

Поняття, економічний зміст та особливості ринку засобів виробництва як матеріально-технічної бази ринкової економіки.

Маркетингова логістика як ринковий інструмент та її особливості.

Методологія формування логістичного обслуговування.

Фізичний розподіл товарів, замовлень на них та контроль за їх надходженням.

Основні канали розподілу засобів виробництва. Типи ринків засобів виробництва.

Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення

Засвоєння матеріалу цієї теми студентами буде сприяти розумінню того “хто є хто” на ринках тих чи інших товарів, сировинних ресурсів, послуг, і як застосування логістичного підходу створює конкуренті переваги на зазначених ринках.

Ефективна ринкова стратегія функціонування окремо взятої фірми базується на зв’язках між фірмою, споживачем і конкурентом. Як правило, з підвищенням обсягу виробництва товарів їх собівартість знижується. Проте в умовах перенасиченості ринку товарами досягнення прибутковості у діяльності фірм шляхом орієнтації на збільшення лише обсягів продаж не реально. Щоб продати товар необхідно виділити його із подібних йому, надати йому додаткові властивості, що в найбільшій мірі відповідають потребам споживача. Цьому сприяє стратегія сегментації ринку.

Таким же потужним засобом надання додаткових споживчих властивостей є обслуговування в процесі доставки, після продажу і т.п. Ринок стає все більш чутливим до якості обслуговування, яке все більше впливає на досягнення конкурентних переваг (див .рис.).

Переваги у

обслуговуванні

Переваги у виробництві

Рис.1. Логістика і конкурентні переваги у ринковій економіці.

Найбільш захищеною і безпечною для фірм, підприємств від атак конкурентів є позиція в правому верхньому квадранті. Логістика тут розглядається як інструмент, що дозволяє зайняти і утримувати цю позицію.

Сучасний ринок ставить перед логістикою як зв’язувальним ланцюгом між потребами ринку, виробництвом, мережею розподілу і доставки задачі прискорення руху матеріальних потоків і зокрема засобів виробництва, по логістичному ланцюгу. Тривалий процес транспортування приводе до того, що продукція стає морально застарілою ледь попавши на ринок (напр. комп’ютери). Необхідно прискорити рух товарів, зробити всю ЛС більш гнучкою, що швидко адаптується до умов ринку. Є три основні шляхи вирішення цієї проблеми:

- скорочення довжини логістичного ланцюга шляхом більш тісних контактів з постачальниками і споживачами і виключення із процесів руху товарів операцій складування ;

- контроль за матеріальним потоком на всьому шляху його просування на основі створення