Упр= (Ел х100%)Ед
де Упр — рівень перевищення ефективності використання відповідного виду ресурсу, %;
Ел — досягнутий показник ефективності використання відповідного виду ресурсу (фондовіддача, продуктивність праці, товарообіг на 1 м2 та ін.) на підприємстві, обраному як еталон;
Ед — досягнутий показник ефективності ресурсу на даному підприємстві в передплановому періоді;
б) визначається приоритетний вид ресурсу, згідно якого на підприємстві намічається досягнути найбільшої ефективності використання. Цей вибір здійснюється з урахуванням результатів порівняльного аналізу ефективності використання корисних ресурсів та приоритетного значення окремих із них для розвитку даного підприємства;
в) визначається плановий обсяг реалізації товарів. Він розраховується за формулою:
Тп = (Тф х Упр)/100
Де Тп, Тф - товарообіг в плановому та передплановому періоді;
ПР — рівень перевищення ефективності використання
ресурсу, обраного як приоритетний для розвитку підприємства, %.
План товарообігу в даній ситуації буде реальним при умові, що його ріст буде забезпечено ростом попиту населення.
Визначення планової структури роздрібного товарообігу. Розрахунок планової структури реалізації товарів може здійснюватися різними методами:
- - економіко-статистичним, зокрема, на основі коефіцієнта еластичності реалізації окремих груп товарів від обсягу товарообігу;
- на основі коефіцієнта еластичності реалізації окремих груп товарів від доходів населення;
- нормативним — на основі показників товарообігу на 1 м2 торгової площі;
- програмно-цільовим — на основі показників цільового прибутку, валового торгового доходу.
Розрахунок плану реалізації товарів на основі коефіцієнтів їх еластичності від загального обсягу товарообігу може бути використано на підприємствах торгівлі, які не передбачають асортиментну диверсифікацію своєї діяльності в плановому періоді. В цьому випадку в процесі аналізу розраховуються коефіцієнти еластичності продажу окремих груп товарів залежно від зміни загального обсягу реалізації товарів на підприємстві в передплановому періоді, а потім — з урахуванням більш повного задовольняння попиту населення.
Розрахунок плану реалізації окремих товарів на основі коефіцієнтів їх еластичності від доходів населення носить аналогічний характер. Відмінність в тому, що базовим показником для розрахунку еластичності є рівень доходів населення.
Розрахунок плану реалізації окремих товарів на основі показників товарообігу на 1 м2 площі може бути використано на підприємствах торгівлі, які змінюють свої позиції на ринку в плановому періоді. Основою розрахунку служить розмір площі торгового залу, передбачений для розміщення окремих груп товарів та обсяг товарообігу, планований на 1 м2 цієї площі. Для нових груп товарів цей показник приймається на рівні складеного в інших аналогічних типах магазинів даного регіону.
Розрахунок плану реалізації окремих товарів на основі цільового прибутку реалізується шляхом складання різних варіантів розрахунку. Послідовність розрахунку наступна:
На першому етапі визначається цільовий прибуток по підприємству. Оскільки розподілити прибуток за товарними групами не є можливим через відсутність товарного обліку витрат обігу, то в цьому випадку можна використати показник валового доходу, торгівельних надбавок за конкретними товарними групами.
На другому етапі визначається планова сума валового доходу:
ВД плі без ПДВ – ВО плі + Пплі
Де ВД плі без ПДВ – валовий доход підприємства на плановий період, без ПДВ;
ВО плі - витрати обігу підприємства на планований період;
Пплі- прибуток плановий підприємства на планований період.
На третьому етапі встановлюється сума валового доходу за кожною товарною групою з виходом на плановану величину по магазину в цілому. Розподілення здійснюється на основі даних
аналізу, виявлення тенденцій та бажаного досягнення в планованому періоді. Таке встановлення носить експериментальний характер, та, згодом, може бути скоректовано.
Для варіантних розрахунків структури використовується наступна формула:
Тплі = [∑(Увді х Рі х Qі)100] Увді х 100,
Де Тплі — плановий товарообіг підприємства в сумі
У ВДІ — рівень валового доходу по підприємству планований, %
[∑(Увді х Рі х Qі)100]=Вді – сума валового доходу по підприємству;
Увді, Pi, Qi - рівень валового доходу, ціна реалізації, кількість продажу і-ої товарної групи.
Досягнення планованого розміру валового доходу можливе на основі певного співвідношення двох показників: обсягу товарообігу по товарній групі (Рі х Qi) та рівню валового доходу (Увді) за цією групою. Тому ці показники є об'єктами регулювання при розрахунках різних варіантів структури.
На четвертому етапі вивчаються фактори, які впливають на структуру товарообігу та дається їх кількісна оцінка. Складаються декілька варіантів структури товарообігу при різних значеннях Увді, Рі і Qi для досягнення необхідної суми валового доходу.
На п'ятому етапі дається оцінка можливих варіантів структури товарообігу, пошук найкращого з них за кожною товарною групою та формування оптимальної структури.
На шостому етапі оцінюється дієвість факторів поза даної суми валового доходу, тобто вивчається, як зміна факторів в обраній оптимальній структурі товарообігу буде впливати на задану величину валового доходу.
На сьомому етапі аналізуються варіанти структури товарообігу з точки зору достатності отримання валового доходу за кожною товарною групою, в цілому по підприємству для отримання цільового прибутку та обирається плановий варіант структури.
План роздрібного товарообігу може бути розраховано за допомогою економіко-математичного моделювання. Застосовуються моделі, побудовані на, використанні регресійного аналізу даних часових рядів та факторні моделі. Для розрахунку роздрібного товарообігу, залежно від грошових доходів населення, можна використати модель у вигляді рівняння простої прямолінійної регресії (факторна модель):
Y=a+bx
Де у- ланцюгові індекси обсягу роздрібного товарообігу;
х — ланцюгові індекси грошових доходів населення;
а i b — параметри рівняння, які розраховуються за формулами:
b=[∑(xy)-nMxMy] [∑(x2)-n(Mx)2] a=My-bMx
де Mx i My - математичні очікування х та у.
Параметр b кількісно демонструє, на скільки відсотків або частин змінюється обсяг товарообігу при зміні доходів на 1% або на одну частину.
Даний метод можна використовувати при умові наявності інформації про грошові доходи населення району діяльності підприємства. Звинайнот якщо в районі одне підприємство. Другою умовою застосування методу є стабільність соціально-економічного розвитку району. Тобто, застосування методу дуже обмежено.
Після розрахунку плану загального обсягу товарообігу на рік, його розподіляють по кварталах з урахуванням сформованих за ряд років питомих ваг окремих кварталів в році. Розподілення товарообігу по кварталах пов'язано з коливаннями купівельного попиту в залежності від сезону року, посиленням в окремі періоди інорайонного попиту та іншими факторами. При цьому слід враховувати можливі тенденції згладжування сезонності в торгівлі окремими товарами.
Планування товарних запасів. На формування товарних запасів спрямовується більше 80% оборотних коштів підприємства. Тому оптимізація товарних запасів безпосередньо впливає на ефективність використання оборотних коштів підприємства. В економічній теорії накопичені суттєві розробки методики нормування товарних запасів. В їх основі — розрахунок норм запасів,
що забезпечують об'єктивну потребу підприємства в запасі при певному обсязі товарообігу, широті внутрішньо групового асортименту, частоті завозу товарів, комплектності постачання, коливанні середньоденного (Обороту.
Нормування засновано на техніко-економічних розрахунках. Визначення нормативу запасу цим методом здійснюється як сума чотирьох елементів: робочий запас, запас поточного поповнення, страховий запас, запас в дорозі.
Робочий запас включає представницький асортиментний набір, запас в розмірі середньорічного товарообігу та запас в процесі приймання та підготовки товару до продажу.
Запас поточного поповнення призначається для забезпечення безперебійного продажу в періоди між завозами товару. Його розмір визначається як частка від ділення половини частоти завозу на коефіцієнт комплектності поставки. Коефіцієнт комплектності поставки визначається діленням кількості асортиментних різновидів, які завозять в одній партії, на загальну кількість асортиментних різновидів, які повинні бути в представницькому асортиментному наборі.
Страховий запас встановлюється з урахуванням коливання попиту на окремі товари та порушення товаропостачання. Зазвичай він розраховується в розмірах 50-10% від робочого запасу (без часу на приймання та підготовку товарів до продажу) та запасу поточного поповнення.
Запас в дорозі встановлюється в тому випадку, якщо завезення товарів від іногородніх постачальників здійснюється на умовах передоплати. Цей елемент запасу встановлюється в підприємстві в цілому на основі його розміру в передплановому періоді.
Крім того, є розробки по оптимізації розміру партії завозу з ціллю мінімізації загальних витрат по завозу та зберіганню товарів.
Оптимізація розміру партії надходження товарів на підприємство. Для забезпечення стійкості асортименту товарів, запланованих розмірів товарних запасів та мінімізації поточних витрат на формування товарних запасів визначається оптимальний розмір партії товарів для надходження на підприємство.
Оптимальним розміром партії постачання вважається такий, при якому мінімізуються сукупні витрати обігу по організації товаропостачання та обслуговуванню товарних запасів ( ВО сукуп.мін). Для розрахунку оптимального розміру партії постачання використовується модель Уілсона:
ОПР = ±√[(2 х 3пл х ВО тп)ВОзб]
Де ОПР - плановий розмір партії постачання товарів
Зпл- плановий обсяг закупки товарів
ВО тп - витрати з організації товаропостачання
ВОзб - витрати зі зберігання одиниці запасів товарів
Розроблювались статистичні та динамічні моделі управління запасами на основі вибору оптимального розміру партії товару та оптимальної частоти завозу.
На сьогодні отримав розповсюдження економіко-аналітичний метод. Суть його в тому, що підприємство на основі аналізу фактичних запасів та оцінці їх достатності самостійно намічає на планований період по кожній товарній групі норму запасів ( 3д ). Потім, відповідно до запланованого середньоденного обороту (Оп), розраховує плановий норматив запасів в сумі (∑ Зп) за формулою:
∑ Зп= Оп х Зд
Нормування та поточне планування товарних запасів можна здійснити:
а) на основі запланованої товарооборотністі та обсягу товарообігу.
Розрахунок здійснюється за формулами:
Т : Ко або До х От,
де
3 - середній товарний запас;
Т — обсяг роздрібного товарообігу;
Ко — товарооборотність в кількості (числі) обертів;
До — час обігу товарів в днях товарообігу; тривалість одного оберту;
б) на основі обліку пропорційності коливань рівню запасів коливанням обсягу товарообігу (метод пропорційного відхилення). Розрахунок товарних запасів здійснюється за формулою:
Зп = З х 0,5 х 1+(ТмТміс)
де Зп - запас на початок місяця;
З - середній товарний запас;
Тм - товарообіг планованого місяця;
Т - середньомісячний обсяг реалізації;
в) по базовому (мінімальному) запасу. Даний метод застосовують в підприємствах, в яких оборотність товарних запасів складає 6 раз на рік або менше. Норматив товарних запасів розраховується за формулою:
Зп = Тпл + (З-Тміс)
де Зп - запас на початок періоду;
Тпл - плановий товарообіг за період;
З - базовий товарний запас (мінімальний);
Тміс - середньомісячний товарообіг;
г) на основі коефіцієнтів еластичності розмірів товарних запасів в днях від обсягу товарообігу. Даний метод застосовується в тому випадку, коли розміри товарних запасів забезпечували безперебійну торгівлю в передплановому періоді.
В нормальних умовах ріст товарообігу приводить до зниження розміру запасів в днях обігу. На основі розрахунку коефіцієнту еластичності товарних запасів від товарообігу та планованого приросту товарообігу можна розрахувати норматив товарних запасів.
Зн = Зф +(Зф х Ізт)100
де Зн — норматив запасу;
Зф — фактичний запас на кінець передпланового періоду;
Ізт — темп зміни нормативу товарних запасів у зв'язку з ростом товарообігу, де Ізт = Т%Кел
Т%— приріст обсягу продажу товарів;
Кел — коефіцієнт еластичності запасів товарів;
д) нормування товарних запасів з урахуванням їх середньорічної зміни. Цей метод застосовується в стабільній економіці. Середньорічна зміна розраховується шляхом згладжування динамічного ряду за 3-5 років на основі дворічних змінних середніх:
∆= (Уп-У1) (n-1)
Уп - завершальний показник згладженого динамічного ряду;
У1- перший показник згладженого динамічного ряду;

назад |  1 2 3  4 5 | вперед