Анализ и аудит финансовой отчетности предприятия - Бухгалтерский учет и аудит - Скачать бесплатно
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра бухгалтерського обліку
та аудиту в промисловості
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
НА ТЕМУ:
«МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ
ТА АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА».
ВИКОНАЛА:
Студентка 5-го курсу
Спец.8106/1 гр. 1
Міхіна О.С.
ПЕРЕВІРИВ:
Добровський М.В.
КИЇВ 99
ЗМІСТ.
Вступ.
1. Фінансова звітність підприємства як об’єкт аналізу і аудиту.
1. Склад, структура та порядок формування фінансової звітності.
2. Перспективи вдосконалення фінансової звітності підприємства в країні.
2. Методика аналізу фінансового стану підприємства.
1. Загальний аналіз фінансового стану підприємства.
2. Аналіз платоспроможності підприємства.
3. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
4. Шляхи вдосконалення аналізу фінансового стану підприємства
3. Методика аудиту фінансової звітності.
1. Теоретичні основи аудиту фінансової звітності підприємства.
2. Аудит балансу підприємства.
3. Аудит дебіторсько-кредиторської заборгованості.
4. Аудит фінансових результатів підприємства.
5. Документальне забезпечення аудиту.
4. Аналіз і аудит фінансової звітності в умовах функціонування АРМ.
Висновки.
Література.
Додатки.
ВСТУП.
В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого
суб’єкта являється предметом уваги широкого кола учасників ринкових
відносин (організацій і осіб) ,які зацікавленні в результатах його
функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказанні
особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основним
інструментом для цьогослугує економічний аналіз,за допомогою якого можна
об’єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об’єкта, що аналізують :
охарактеризувати його платоспроможність ,ефективність і прибутковість
діяльності ,перспеутиви розвитку ,а потім по його результатам прийняти
обгрунтовані рішення.
Економічний аналіз являє собою процес ,побудований на вівченні даних
про фінансовий стан підприємства і результатах його діяльності в минулому з
метою оцінки майбутніх умов і результатів діяльності. Таким чином ,головною
метою економічного аналізу є зниженя неминучої невідомості, пов’язаної з
прийняттям економічних рішень, орієнтованих на майбутнє.
Економічний аналіз дає можливість оцінити:
майновий стан підприємства
степінь підприємницького ризику,наприклад,можливість погашення зобов’язань
перед трейтіми особами
достатність капіталу для поточної діяльності і догосторокових інвестицій
потребу в додаткових джерелах фінансування
здатність до нарощування капіталу
раціональність залучення займаних коштів
обгрунтованість політики розподілу і використання прибутку
обгрунтованість вибору інвестицій та ін.
Сучасний економічний аналіз має певні відмінності від традиційного
аналізу фінансово-господарської діяльності. Насамперед це пов’язана із
зростаючим впливом зовнішнього середовища на роботу підприємства.
Посилилась залежність фінансового стану господарського об’єкту від
зовнішніх економічних процесів, надійності контрагентів (постачальників і
покіпців) ,ускладнення організаційно-правових форм функціонування. В
результаті інструментарій сучасного економічного аналізу розширюється за
рахунок нових прийомів і зособів, які дозволяють враховувати ці явища.
Не дивлячись на значну невизначеність в роботі підприємств, в останій
час посилюється роль прогнозного аналізу, який дозволяє складати бізнес-
плани.
Намагаючись вирішити конкретні питання і отримати кваліфікованк
оцінку фінансового положення, керівники підприємств все частіше прибігають
до допомоги економічного аналізу. При цьому, як правило, вже
незадовільняються констатуванням виличини показників звітності, а
розраховують отримати конкретне заключення про дотатність платіжних
засобів,нормальних співвідношень власного і залученого капіталу,швидкості
обігу капіталу і причинах її зміни, типах фінансування тих чи інших видів
діяльності.
В цих умовах змінюється роль бухгалтерії, в чиї функції все частіше
входить не лише ведення поточного обліку і складання звітності, а і
економічний аналіз виключно в цілях управління підприємством. Задовільнити
нові вимоги адміністрації може лише бухгалтер-аналітик, який здатний
розібратися в економіці підприємства, виявити всі її хворі місця на основі
фінансово-облікових даних, зрозуміло і чітко встановити міри
впорядковуючого характеру.
Аналіз фінансового стану підприємства є важливим розділом
економічного аналізу.
На сучасному етапі аналіз фінансового стану підприємства знаходиться
в поступовому розвитку і вдосконаленню, але аналіз фінансового стану
сучасний ще не відповідає повністю новим вимогам проведення фінансової
роботи підприємства.
В ринкових умовах слово діяльність підприємства нпбуває нових форм і
направлень. Внаслідок цього і фінансовий стан підприємства аналізується
звимогами цих змін.
Існують складності проведення аналізу фінансового стану ,що
обумовлено:
1. нестабільністю економіки
2. кризовим станом
В умовах постійної зміни інформації богато фінансово-економічних
показників розрахованих на певний час , можуть надалі загубити свою
цінність для аналузу у зв’язку з нестабільністю національної валюти, по
якій розраховувався цей показник.
Повну перешкоду аналізу фінансового стану підприємства дають :
-різні форми власності,наприклад, чимало показників ,що характеризують
фінансовий стан акціонерних підприємств не можуть бути розраховані по
причині відсутності або слабкогорозвитку у державі ринку цінних паперів, де
б оберталися акції цих підприємств і по яким можна б було судити про
положення емітентів.
-нестабільність законодавчої бази (фінансовогоі податкового права), це
також ускладнює проведення аналізу фінансового стану підприємства.
У вітчизняній економічній науці недостатньо приділялось уваги
проведенню аналізу фінансового стану, так як наукрва праця в цій області
губить свою актуальність ще до видання.
Основним завданням проведення економічного аналізу є оцінка
результатів господарської діяльності за попередній та поточні роки,
виявлення факторів , які позитивно чи негативно вплинули на кінцеів
показник роботи підприємства, прийняти рішення про визнання структури
балансу задавільною (незадовільною), а підприємство платоспроможним
(неплатоспроможним) та подання пропозицій Кабінету Міністрів України щодо
доцільнлсті внесення цього підприємства до Реєстру неплатоспроможних
підприємств та організацій.
При написанні дипломної роботи мною були використані звітні дані
орендного підприємства “Сузір’я”. Орендне підприємство “Сузір’я” створено у
порядку реорганізації їдальні АНТК ім. Антонова 25.02.92р. ОП являється
юридичною особою і діє на підставі Статуту і законодавства України.
Містцезнаходження підприємства: м. Київ, вул. Туполева 1.
Метою ОП являється насичення ринку хлібобулочними і кондитерськими
виробами, діяльність у сфері громадського харчування на території АНТК.
ОП являється юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий
і валютний рахунки, фірмову назву, круглу печатку.ОП набуло права юридичної
особи з моменту державної регістрації. ОП для досягнення мети своєї
діяльності має право від свого імені укладати угоди, придбавати майно і
нести зобов’язання, бути позивачем і відповідачем у суді.
Для більш раціонального ведення бухгалтерського обліку на
підприємстві використовується бухгалтерська програма для малих підприємств
“1-С” бухгалтерія.
1 РОЗДІЛ.
ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОБ’ЄКТ АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ
1.1.Склад, структура та порядок формування фінансової звітності.
На сьогоднішній день в Україні утворилась нова економічна система, що
побудована на ринкових відносинах. Якісні зміни торкнулися всіх ділянок
управління, в тому числі і бухгалтерський облік.
Для здійснення управління підприємством необхідно використовувати
нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різноманітних
інформаційних систем.
У бухгалтерському обліку одночасно поєднуються три види управлінських
робіт ,завдяки чому бухгалтерський облік виконує три самостійні функції:
інформаційну ,контрольну , та аналітичну.
Діяльність кожного підприємства в першу чергу будується на
раціональній організації бухгалтерського обліку, від цього залежить
обгрунтований розподіл грошових коштів, рентабельність та платоспроможність
підприємства, а також багато інших показників.
В бухгалтерському обліку використовують всі три види вимірників, але
основним для нього є грошовий вимірник, за допомогою якого можна
узагальнити всі господарські факти- явища та процеси. Ті господарські
факти, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не
відображаються.
Отже бухгалтерський облік є основним і єдиним видом обліку, за
допомогою якого фіксація роботи підприємства здійснюється в цілому, як
сукупності.
Особливістю розвитку економіки сьогодні є те, що керівникам необхідно
навчитись самостійно приймати управлінські рішення, щодо подальших шляхів
розвитку підприємств. Ці труднощі пов’язані з більш як семидесятирічним
функціонуванням планової економіки в нашій державі.
Управління як процес є актом трудової діяльності працівників. Він
відбувається із застосуванням знарядь і предметів праці. Предметом праці в
процесі управління є інформація, а знаряддям її на сучасному етапі є
технічні засоби вимірювання, сприйняття, реєстрації, передачі, обробки,
аналізу, зберігання і розмноження інформації.
При ринкових відносинах має вплив як внутрішнє так і зовнішнє
середовище. До зовнішнього належать такі зовнішні прямі і посередні
змінності: політичні, законодавчі та інші органи; економіка, конкуренція,
постачальники, технології; соціальні, культурні та інші відносини. У кожній
з них відбуваються постійні зміни обставин, які також впливають на об’єкти
управління та його внутрішні змінності (мета, структура, завдання,
технологія, працівники).
Щоб зазаначені об’єкти управління в умовах ринкової економіки успішно
діяли, надзвичайно важлива компетентність, професійна підготовленість та
заповзятість, нарешті, комп’ютерна грамотність як керівників так і фахівців
різних рівнів. Для успішного виконання своїх посадових обов’язків
зазначеним працівникам в умрвах нових економічних відностин потрібно
використовувати нові форми та методи організації управління.
До внутрішніх чинників впливу відносяться такі чинники як напрямок
діяльності конкретного підприємства, його структуру, асортимент пропонуємої
продукції чи послуг, а токож важливе місце займає якість та структура
внутрішньогосподарського обліку. Це є продовження, а точніше подальше
поглиблення , деталізація даних бухгалтерського фінансового обліку в
частині затрат та доходів діяльності, коли розкривається вся ефективність
придбаних ресурсів, їх переробки, технологічних та організаційних рішень,
мотивації, тощо. Цей облік становить комерційну таємницю підприємства. Він
будується для конкретного підприємства виходячі з характеру технологій,
організаційних рішень. Основними користувачами інформації з
внутрішньогосподарського обліку є керівники, власники, замовники,
менеджери. Це конфедиційна, таємна, бухгалтерська інформація.
Особливе місце в прийнятті управлінських рішень займає бухгалтерська
звітність, на підставі якої розрахувати такі важливі для підприємства
коефіцієнти , як коефіцієнт ліквідності, платоспроможності, фінансової
незалежності та інші.
Бухгалтерська звітність підприємства являє собою систему узагальнених
показників ,які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності
підприємства за минулий період (місяць ,квартал ,рік). Вона складається
шляхом підрахунку , групування і спеціальної обробки даних поточного
бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.
Звітність підприємсва складається за єдиними формами та інструкціями
Міністерства фінансів України ,погодженими з Мінстатом України.
Головні вимоги ,що ставляться до звітності,- це реальність ,ясність
,своєчасність ,єдність методики звітних показників,співставленість звітних
показників з минулими часами.
За періодичністю складання і подання звітність поділяється на
внутрішньорічну ,місячну ,квартальну,піврічну ,дев’ятимісячну та річну.
Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю або
періодичною.
Звітність підприємства використовується самими власниками
,підприємсвами для аналізу та контролю виконання договірних зобов’язань
,аналізу господарської діяльності ,для складання планів на майбутнє.
Крім того звітність подається:
-у вищу за підпорядкованістю організацію ,якщо така є ,з метою
керівництва роботою підприємства.
-податковій інспекції -для контролю за правильністю платежів до
бюджету та аналізу діяльності підприємства.
-установам банку (для контрлю за використанням банківського кредиту )
якщо таке передбачено кредитним договором.
-органам Мінстату для статистичної обробки .
Бухгалтерська звітність повинна бути подана підприємством не пізніше
встановленого строку наступного за звітним періодом місяця ,а річна - не
пізніше встановленого строку наступного за звітним року. Склад (обсяг ) та
порядок складання бухгалтерських звітів затверджується Міністерством
фінансів України.
Відповідно до діючого порядку до складу бухгалтерської звітності ,не
залежно від того ,за який час вона складається ,обов’язково входить баланс.
На практиці більшість підприємств щомісячно складає для своїх потреб
бухгалтерський баланс та різні форми ,що потрібні для оперативного
керівництва.
За нормативними актами ,діючими в більшості країн світу, підприємства
повинні подавати бухгалтерську звітність обов’язково один раз на рік за
результататми діяльності.
За рік кожне підприємство повинне подати бухгалтерську звітність у
такому обсязі:
-баланс підприємсва - форма №1
-звіт про фінансові результати та їх використання - форма №2
-звіт про фінансово-майновий стан підприємства – форма №3
До річного бухгалтерського звіту обов’язково додається пояснювальна
записка ,в якій викладаються основні фактори ,що вплинули в звітному році
на підсумки діяльності підприємства ,і висвітлюється фінансовий та майновий
стан.
Бухгалтерські звіти - баланси та інші форми фінансового звіту
складаються та подаються у відповідному складі та у втановлені строки в
органи ,які визначено законодавством.
Бухгалтерський баланс діяльності підприємсва є узагальненим
документом (форма №1 ) ,форма його затверджується Міністерсвом фінансів і
Мінстатом .Форма балансу наведена у додатку №......В активі балансу
показується склад засобів господарства та їх розміщення , у пасиві -
джерела утворення зособів господарства. У балансі відображаються також
результати господарської діяльності.
Бухгалтерський баланс складається на підставі бухгалтерських записів
,підтверджених виправдовувальними документами.Вихідними для складання
бухгалтерського балансу є головна книга ,данні оборотних відомостей за
синтетичними та аналітичними рахунками.
Бухгалтерська звітність має бути подана підприємтвом не пізніше
встановленого строку наступного за звітним періодом місяця, а річна – не
пізніше встановленого строку наступного за звітним року. Склад та порядок
складання бухгалтерських фінансових звітів затверджується Міністерством
фінансів України. Датою подання бухгалтерського балансу вважається для
іногородніх підприємств день відправлення за штампелем поштового
підприємсва. Керівник підприємсва несе відповідальність за порушення
термінів подання звітності.
Розгляд і затвердження балансів ( звітів ) виконуються відповідно до
діючого законодавства.
Організація ,яка приймає баланс ,виявляє помилки і вносить правки з
повідомленням. Правки вносяться в баланс за грудень звітного року. Виявленя
помилки після затвердження балансу коректуються в бухгалтерському балансі
за січень наступного року.
Першочергову увагу в управлінні господарством потрібно зосередити на
фінансовій діяльності підприємства ,раціональному та ефективному їх
використанні фінансових ресурсів. Фінансова діяльність охоплює сукупність
операцій по надходженню і витраченню засобів у грошовій оцінці та
ефективному їх використанні в процесі виробництва та реалізаціх продукції і
товарів
Раціональна фінансова діяльність сприяє здійсненню основного принципу
господарської діяльності- самостійності підприємства.
Самостійність передбачає те що ,ресурси ,вкладенні у підприємство
,повинні окупатись прибутком,відповідному нормативному рівню
рентабельності, що забезпечує самофінасування ,тобто стає можливим
забезпечення підприємства у власних фінансових ресурсах по формуванню та
ефективному використанню всіх господарських засобів ( як основних ,так і
оборотних ) ,розширення виробництва і поліпшення соціальнокультурної сфери
за рахунок грошових надходжень від діяльності ( реалізації продукції
,виробів і послуг та товарів ) . Але в процесі господарської діяльності
використовують не лише власні кошти підприємства ,а й залучені кошти у
вигляді кредитів банку та інших джерел. Обов’язковою умовою при цьому є
своєчасне їх повернення за рахунок власних нагромаджень.
Розглянемо принципи складання балансу найбільш поширених форм
бухгалтерського обліку - журнально-ордерну ,спрощену і діалогову з
використанням автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМ).
Журнально-ордерна форма обдіку застосовується на багатьох
підприємствах народного господарства України.
Ця форма бухгалтерського обліку основана на принципі накопичення
даних первинних документів в розрізі ,які забезпечують синтетичний і
аналітичний облік засобів і господарських операцій по всім розділам
бухгалтерського обліку.
Первинні дані систематизуються і накопичуються в облікових регістрах
,які дають можливість відобразити всі засоби ,які підлягають обліку і
господарських операціїй по використанню цих засобів за звітний місяць . В
накопичувальних регісрах записи проводяться в розрізі показників
,необхідних для керівництва і контроля за фінансово-господарською
діяльністю підприємства, а також для складання всієї звітності .
основним регісром являються журнал-ордери. У випадку необхідності
отримання аналітичних даних використовуються допоміжні відомості.
Підсумкові дані переносяться в журнал-ордери.
Всі журнал-ордери і допоміжні відомості побудовані по кредитовій
ознаці регістрації господарських операцій по синтетичним рахункам.
Сиснтетичні дані регіструютьсяпо даних первинних документів тільки по
кредиту відповідних рахунків і кореспонденції з дебітованими рахунками.
Підсумкові дані журнал-ордерів в кінці місяця переносяться в Головну
книгу .
Записи по кредиту кожного синтетичного рахунка , у кореспонденції з
дебітовими рахунками відбуваються повністю в одному будь-якому журналі-
ордері. Обороти по дебету відповідного синтетичного знажодяться в різних
журналах-ордерах по мірі регістрації в них записів по кредиту
кореспондованих в них рахунків.
Деякі журнал-ордери призначені для відображення операцій по кредиту
декількох синтетичних рахунків, пов’язаних по своєму економічному змісту.
Підсумкові дані журнал-ордерів підлягають обов’язковій звірці з даними
первинного обліку.
В Головній книзі показується вступне сальдо ,поточні обороти і
вихідне сальдо по кожному синтетичному рахунку. В Головній книзі
відображають поточні обороти тільки по синтетичним рахункам. Обороти по
кожному рахунку відображаються одним записом ,а обороти по дебету в
кореспонденції з кредитованими рахунками.
Сума дебетових оборотів в Головній книзі повинна відповідати сумі
кредитових оборотів ,так як і сальдо відповідно повинні бути рівними.
Сальдовий баланс складається за даними Головної книги з використанням
в необхідних випадках окремих показників із облікових регістрів.
На багатьох малих підприємствах України використовується спрощена
форма обліку. Спрощена форма обліку може вестись : по простій формі
бухгалтерського обліку ,( без використання регістрів обліку майна малого
підприємства) і по формі бухгалтерського обліку з використанням регістрів
обліку майна малого підприємства.
Малі підприємства ,які здійснюють незначну кількість господарських
операцій ,не мають власного майна і в процесі виробництва продукції і робіт
,пов’язаних з великими затратами матеріальних ресурсів , можуть вести облік
всіх операцій тільки в книзі обліку господаоських операцій, яка являється
регістром аналітичного і синтетичного обліку на основі якого можна скласти
баланс і звітність.
Малі підприємства можуть застосовувати для обліку фінансово-
господарських операцій відомості обліку по відповідним рахункам .Кожна
відомість застосовується для обліку операцій по одному із використовуваних
рахунків бухгалтерського обліку. Сума любої операції записується в двох
відомостях одночасно: в одній - по дебету рахунка з вказуванням номера
кредитованого рахунку , а в другій - по кредиту кореспондованого рахунка з
аналогічним записом номера дебетованого рахунка.
Підсумкові дані фінансово-господарської діяльності ,відображають в
шахматній відомості.
На основі шахматної відомості складається оборотна відомість по
рахунком .Дані ,розраховані в оборотній відомості ,являються підставою для
складання бухгалтерського балнсу і звітності.
До бухгалтерської звітності висувають наступні вимоги:правдивість
,реальність ,єдність ,ясність.
У звіті про фінансові результати у 1-му розділі по кожній статті
зазначаються дані, які базуються на даних бухгалтерського балансу та іншої
зведеної звітності.
У розділі “Використання прибутку” приводять розшифровку сум по
основних напрямках використання прибутку, тобто:
-суми податку на прибуток та інші платежі в бюджет за рахунок
прибутку;
-відрахування на утворення підприємствамирезервного фонду;
-відрахування до фонду коштів, що направляються на розвиток і
вдосконалення виробництва;
-відрахування до фонду коштів, що направляються на соціальні потреби;
-відрахування до фонду заохочення;
-відрахування на благодійні цілі;
-інші цілі.
У розділі 3 “Платежі до бюджету” показують платежі до бюджету, що їх
вносить підприємство за рахунок всіх джерел, згідно з інструкцією
Міністерства фінансів України щодо застосування Законів про податки з
підприємств, об’єднань, організацій, з громадян України, іноземних громадян
та осіб без громадянства.
У розділі 4 “Затрати і витрати, що врвховуються при обчислення пільг
з податку на прибуток” показують суми основних витрат, що одеожують за
рахунок чистого прибутку і приймаються при нарахування пільг за податком на
прибуток підприємства.
|
