Ой на горі огонь горить

Ой на горі огонь горить,
А в долині козак лежить.
Накрив очі китайкою,
Заслугою козацькою.
Що в головах ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче.
"Біжи, коню, дорогою,
Степовою, широкою,
Щоб татари не піймали,
Сіделечка не здіймали,
Сіделечка золотого,
З тебе, коня вороного.
Як прибіжиш під ворота,
Стукни-грюкни біля плота.
Вийде сестра - розгнуздає,
Вийде мати - розпитає:
"Ой коню ж мій вороненький,
А де ж мій син молоденький?" -
"Не плач, мати, не журися,
Та вже твій син оженився:
Та взяв собі паняночку -
В чистім полі земляночку".