Судово-бухгалтерська еспертиза - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно

1. Шахматні відомості: їх будова і порядок запису

Шахматна відомість призначена для аналізу і контролю за проведеними операціями. Занесені в неї підсумки по вертикалі і горизонталі дають уявлення про проведені обороти за рахунками, що дає можливість наочно проконтролювати кожний рахунок. Бухгалтер може проаналізувати стан кожного рахунка і перевірити правильність формування бухгалтерських записів. Дана відомість може бути відображена за будь який необхідний період. Контроль здійснюється на основі даних інформаційної бази і Довідника допустимої кореспонденції рахунків. У разі помилки бухгалтер коригує дані згідно з діючим положенням. При автоматизації формування бухгалтерської звітності особ ливо важлива автоматизація контролю результатних даних, який нарівні із вхідним контролем інформації повинен становити єдину систему забезпечення достовірності обробки даних зведеного обліку і звітності.

Для перевірки достовірності звітних даних, відображених у формах звітності, бухгалтер зобов'язаний переглянути взаємозв'язки показників і зробити конкретні висновки щодо виявлених відхилень.

Всі ці звітні документи можуть бути розраховані і відображені шляхом вибірки з режиму "Звітність" необхідної звітної форми, також можлива генерація нових. Звітні документи формуються і відображаються на необхідну дату. На основі Довідника групування статей звітності, Довідника розрахунку показників підприємства, а також на основі фактичних звітних даних здійснюється розрахунок інформації за показниками.

Для допомоги в прийнятті правомірних управлінських рішень в АРМ бухгалтера застосовується база знань. У базі знань міститься набір оптимальних управлінських рішень, відповідних певним показникам.

У системі реалізовується такий алгоритм прийняття управлінських рішень:

· Завдання управління фінансово господарської діяльності підприємства;

· Пошук альтернативних варіантів дій щодо досягнення цілей;

· Відображення альтернативних варіантів дій;

· Вироблення пропозицій щодо прийняття управлінського рішення.

Типова форма В-9

Відомість (шахова)

за ____________________ 200__ р.

Разом по кредиту рахунків

____________________

(підпис)

2. Організація та управління бухгалтерським обліком

19 липня 1999 р. був затверджений Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 1707 ІІІ, в який були внесені зміни від 08.06.2000 № 1807 ІІІ; та від 22.06.2000 № 1829 ІІІ. Цей закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обгрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

 Підприємство самостійно:

визначає облікову політику підприємства;

обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер):

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.

3. Облік фінансових результатів і використання прибутку

Фінансовий результат – кінцевий економічний підсумок господарської діяльності підприємства у формі прибутку (доходу).

Нарахований на підприємстві доход або прибуток залежить від тієї форми (моделі) розрахунку, по якій працює колектив.

Фінансові результати нараховуються на рахунку № 80 “Прибутки (доходи) і збитки”.

Основна сума прибутку (доходу) утворюється в результаті реалізації продукції, робіт, послуг.

Ця різниця між сумою виручки від реалізації і повної фактичної собівартості реалізованої продукції (прибуток), чи сумою фактичних матеріальних і прирівнюваних до них витрат (доход). Поряд з цим підприємство може одержати позареалізаційні доходи і понести втрати, які впливають на його кінцевий фінансовий результат. До них відносяться збитки від стихійного лиха, пені, штрафи, неустойки, одержані і уплочені.

Фінансовий результат розраховується на рахунку № 46 “Реалізація” по видам і групам реалізованої продукції, виконаних робіт, наданих послуг із щомісячним від несенням на рахунок 80 “Прибутки та збитки” записуються збитки, по кредиту – прибуток.

Різниця між сумою оборотів складають фінансовий результат сальдо дебетове  - збиток, кредитове – прибуток.

Суми використаних за цей період прибутків враховуються окремо на спеціальному рахунку № 81 “Використання прибутку”. Вони називаються відтягненими коштами.

Склад відтягнених коштів частково установлений урядом – це нормативи відрахувань від прибутку до бюджету, проценти за кредит по простроченому позичкам, плата за трудові ресурси; друга частина відтягнених коштів нормується вищестоячим органом і підприємством самостійно у вигляді відрахувань на утворення різних фондів економічного стимулювання і спеціального призначення.

Всі ці платежі можливі у випадку одержання прибутку в результаті господарської діяльності підприємства.

Рахунок 81 Використання прибутку” має субрахунки:

“Платежі до бюджету від прибутку”;

“Використання прибутку на інші цілі”.

Рахунок – активний, сальдо дебетоване відображає суму відтягнених коштів (використованого прибутку) підприємством з початку року до звітного місяця, обороту по дебету – суми, відтягнені в звітному місяці; оброту по кредиту (тільки по закінченню року, після затвердження балансу) – всю суму обороту по дебету за звітний рік.

Тому рахунок 81 “Використання прибутку” щомісяця кореспондирують з кредитом рахунків;

Рахунок  68 “Розрахунки з бюджетом” - на суми відрахувань податків до бюджету;

Рахунок 87 “Фонди економічного стимулювання” – на суми направлені на утворення фондів підприємства;

Рахунок 78 “Внутрішньовідомчі розрахунки” – на суми, що підлягають перерахуванню вищестоячому органу.

Якщо підприємство проводить авансові перерахування прибутку до бюджету, їх суми щоквартально записуються по дебету рахунку № 81/1 “Платежі до бюджету від прибутку” і по кредиту рахунку № 51 “Розрахунковий рахунок”.

По закінченню кварталу, коли буде визначена фактична сума прибутку за квартал, проводить розрахунок квартальної суми, податку відрахованого від прибутку до бюджету.

Дебет рахунку № 81 “Прибутки (доходи) і збитки”.

Кредит рахунку 68 “Розрахунки до бюджету”. Одночасно проводиться залік раніше перерахованих сум на протязі звітного періоду.

Дебет рахунку № 68 “Розрахунки до бюджету”.

Кредит рахунку № 51 “Платежі до бюджету від прибутку”.

Аналітичний і синтетичний облік операцій по сумам відтягнених коштів організується в журналі-ордері № 15 на основі довідок-розрахунків бухгалтерії, виписок банку з розрахункового рахунку підприємства.

Кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатів та використання прибутку в сучасних умовах господарювання відображено в таблиці.

Таблиця № 1.

Кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатів, використання прибутку в сучасних умовах господарювання.

                                                                                                          Таблиця № 2.

Рахунок № 81 “Використання прибутку”

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і прийнятті управлінських рішень по забезпеченню ефективності виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства виражається в досягнутих фінансових результатах. Загальним фінансовим результатом є валовий прибуток.

Значення прибутку зумовлене тим, що з одного боку воно залежить в основному від якості роботи підприємства, підвищує економічну зацікавленість його працівників в найбільш ефективному використанні  ресурсів, оскільки прибуток основне джерело виробничого і соціального розвитку підприемства, а з іншого боку вона служить найважливішим джерелом формування державного бюджету.

Структура формування загального фінансового результату в умовах ринкової економіки представлена на схемі № 1.

Схема № 1.2. Формування загального фінансового результату

П(У) – прибуток (збиток) звітного періоду;

П(У)ФХД – прибуток (збиток) від фінансової господарської діяльності;

ПВД – інші позареалізаційні прибутки;

ПВР – інші позареалізаційні витрати;

ПП(У) – проценти до отримання (до сплати);

ПІД(У) – інші операційні прибутки (витрати);

Зміст прибутку (збитку) від реалізації виражається формулою:

П(У)Р=ВР-СР-КР-УР, де ВР – виручка від реалізації товарів, продукція, роботи, послуги в нетто оцінки ;

            КР – комерційної витрати;

УР – управлінської витрати.

Проценти до отримання (до сплати) відображають суми належних відповідно до договорів до отримання ( до сплати) процентам по облігаціям, депозитам і т.п., що враховуються відповідно до правил бухгалтерського обліку на рахунку 80 “Прибутків і збитків”, за винятком прибутків, що підлягають отриманню по акціях по терміну відповідно до засновницьких документів по фінансових вкладеннях в цінні папери інших організацій.

Інші операційні прибутки (витрати) є дані по операціях, пов’язані з рухом майна підприємства (основних корштів, запасів, цінних паперів і т.д.).

До них зокрема відносяться:

реалізація основних коштів і іншого майна;

списання основних коштів внаслідок морального зносу;

здача майна в оренду;

анулювання виробничих замовлень;

припинення виробництва, що не дає продукції;

результати переоцінки майна і зобов’язань, вартість яких виражена у іноземній валюті;

сума належних до сплати окремих видів податків і зборів за рахунок фінансових результатів відповідно до встановленого законодавства.

До складу інших позареалізаційних прибутків входять:

кредиторська і депонентська заборгованість по якій позовній давності термін закінчився;

присуджені або визнані боржником штрафи, пені і неустойки за порушення господарських договорів;

прибуток минулих років, виявлений в звітному році;

зарахування на баланс майна, що виявилося в надлишку за результатами інвентарізації і т.п.

До складу інших позареалізаційних витрат включається:

суми знижених виробничих запасів, готової продукції і товарів, відповідно до встановленого добре-таки;

збитки від списання дебіторської заборгованості, по якій закінчився термін позовної давності;

штрафи за порушення господарських договорів.

Щоб управляти прибутком, необхідно провести об’єктивний системний аналіз формування, розподілу і використання прибутку, який дозволить виявити резерви його зростання.

Зростання прибутку визначає зростання потенційних можливостей підприємства, підвищує міру його ділової активності, збільшує розміри прибутків засновників і власників, характеризує фінансове здоров’я підприємства.

Список використаної літератури

Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік.- Житомир, ПП “РУТА”, 2001

Голова С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова діяльність в Україні.- Житомир:ЖІТІ, 2001

Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку.К.- 2001

Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні. К.- 2001

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, затв. ВРУ 16.07.99 №996

Кужельний М.В. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник –К,2001

Меламед М., Бєглова О. Національне рахівництво і проблеми плану рахунків бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - 1996. - №2. - С. 9- 12.

Моссаковський В. Деякі питання організації обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. - 1997. - №1. - С. 2-4.

План рахунків бухгалтерського обліку в банках України // Бух- галтерський облік і аудит. - 1996. - №12. - С. 19-28.

Сенищ П. Сьогодні і завтра бухгалтерського обліку // Вісн. НБУ. - 1996. - №3. - С. 8-9.

Сердюк В. Реформа бухгалтерського обліку: ходіння по мінному полю // Київський вісник. - 1997. - 25 лютого.

Ткченко Н.Н. Бухгалтерський фінансвоий облік на підприємствах України. – К.- 2000

Хом”як Р.Л. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні. – Львів. “Інтелект – Захід” – 2000

Усач Б.Ф. Аудит. Начальний посібник . К. - 2003