Поняття про малоцінний і швидкозношувальний інвентар - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно

До 1 січня 2000 року відповідно до пункту 47 Положення №250 до малоцінних та швидкозношуваних предметів належали предмети терміном служби менше одного року або вартістю, що не перевищує 500 грн. за одиницю за ціною придбання.

При реформації бухгалтерського обліку в Україні стосовно МШП прийнято рішення: залишити МШП як вид матеріальних цінностей для бухгалтерського обліку.

У новому Плані рахунків для обліку МШП передбачений рахунок 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети", який має таку назву, як старий рахунок 12.

Більше того рахунок 22 у новому Плані рахунків належить до рахунків класу 2 "Запаси", а отже у формі №1 "Баланс" буде відображатися в розділі II "Оборотні активи".

МШП, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо не більший одного року, на підставі пункту 6 П(с) БО 9 класифікуються як запаси.

Інструкцією №291 крім вище уточнено, що до МШП належать зокрема, такі предмети як: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг.

Отже, термін використання відлічується з моменту передачі МШП в експлуатацію, а не з моменту їх придбання або встановлення. Таким чином, на складі МШП можуть зберігатися як задовго , довго (місяць, два місяця, рік….).

Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю в підприємстві є такми засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні №250 від 3 квітня 1993р. (з липня 1999р. не діє ), зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу:

предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

предмети вартістю за одиницю;

знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і терміну служби;

спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для встановлення індивідуального замовлення незалежно від вартості);

спеціальний одяг, спеціальне взуття. А також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби;

тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1 року).

4

тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, встановленого в п.2, за вартістю придбання або встановлення;

предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.

Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такаий же характер, їх викоритсання в підприємстві, як основних засобів, зумовлено двома причинами.

По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх скаду малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.

По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.

Малоцінні та швидкозношувані предмети належать до складу оборотних засобів.

Таким чином, за своїм характером малоцінні та швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх — аналогічні матеріалам.

Малоцінні та швидкозношувані предмети можуть знаходитися на складах підприємства і в експлуатації ( в цехах або конторі підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників.

За своїм складом малоцінні предмети поділяються таким чином (схема 3.13).

Для обліку всіх цих предметів у плані рахунків передбачено рахунок № 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

Аналітичний облік МШП повинен будуватися:

за відповіднимии субрахунками;

за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

за окремими предметами, що належать до складу кожної групи МШП (за номенклатурними номерами).

Основні форми бухгалтерських документів, що використовуються при обліку МШП наведені в розділі 4 п. 4.1 ч. І.

Розглянемо одну з них. Форма № МШ-6 “Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів” затверджена наказом Міністерства статистики України № 145 від 22.05.1996 року. В цій формі вказується прізвище, ім’я та по-батькові, табельнй номер, цех, дільниця, відділ, професія, посада та інше. На звороті форми № МШ-6 позначається видача та повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів.

При автоматизованій обробці даних з обліку МШП особова картка не ведеться.

Основним завданнями обліку МШП є:

визначення первісної вартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів;

5

контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації;

виявлення зносу МШП за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду.

Облік надходження МШП відображають у регістрах бухгалтерського обліку (журнал-ордер № 6) за ціною придбання, включаючи затрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство, тобто за фактичною собівартістю.

При надходженні МШП і оприбуткуванні на склад робиться запис в обліку.

У деяких випадках можливе повернення малоцінних та швидкозношуваних предметів з експлуатації на склад.

При цьому за субрахунком малоцінні та швидкозношувані предмети має бути відкритий субрахунок другого порядку: “Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі, що були в експлуатації”.

Повернення МШП з експлуатації на склад оформлюється накладною. У разі такого повернення предметів, за якими було вже нараховано 100 % зносу (амортизації), вони оприбутковуються повною ціною бухгалтерським проведенням:

Дебет субрахунка “МШП на складі”, субрахунок другогопорядку “МШП, які були в експлуатації”.

Кредит рахунка “Затрати на виробництво”.

Кредит рахунка “Адміністративні затрати”.

Кредит рахунка “Загальновиробничі витрати”.

Кредит рахунка “Затрати на збут” (або інші рахунки, на які раніше було списано вартість таких предметів).

При відпуску таких предметів в експлуатацію знос по них нараховується за раніше нарахованою сумою (залежно від обраного методу).

Особливості обліку окремих видів МШП на підприємствах у міжсезонний (ремонтний) період полягають у тому, що серед цих предметів найбільшу частку становлять іструменти й пристрої загального та спеціального користування. У цей період експлуатовані інструменти й пристрої перебувають у постійному русі: частину їх видають робітникам у постійне коритсування на більш чи менш тривалий час, інші –– через певний час збирають для перевірки і незабаром повертають знову (вимірювальні інструменти), а деякі відпускають на короткий час (кілька годин, зміну).

Інструменти і пристрої, що перебувають у тривалому користуванні робітника при видачі відображають у його особистій інструментальній картці – книзі. Видаючи інструменти на короткий час, застосовують спеціальні металеві жетони-марки без облікових записів у документах або регістрах.

На відміну від інструментів і пристроїв господарський інвентар, спецодяг і постільні приналежності при передачі в експлуатацію зберігаються у приміщеннях, де використовуються. Облік інвентаря ведеться за місцями використання та матеріально-відповідальними особами в описах, що відкриваються на рік. На спеццодяг виданий робітникам, заводять особисті картки, у яких відображають кожний факт одержання робітниками предметів, строки їх служби та вибуття.

Як зазначалося вище МШП зі строком корисного використання більше року включаються до складу необоротних активів, а їх вартість капіталізується, тобто відноситься на витрати звітного періоду шляхом нарахування амортизації. Організація обліку МШП регулююється Інструкцією, в якій говориться, що на субрахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи ” відображається вартість предметів строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного використання таких об’єктів. Підприємства одержали свободу не тільки у визначенні норм зносу МШП, але й щодо віднесення необоротних нематеріальних активів до малоцінних необоторних активів.

При організації обліку МШП, які відносяться до необоротних активів вартісну межу віднесення активів до МШП можна визначити виходячи з конкретних умов господарювання.

Щодо методу нарахування амортизації МШП найоптимальнішим є метод прямолінійного списання, враховуючи інтенсивність експлуатації МШП, відсутність у більшості випадків необхідності їх ремонту інші основні методи нарахування амортизації (метод залишку, що зменшується, метод суми років та інші) для нарахування амортизації МШП мало підходять.

Проблему низького рівня суми амортизаційних відрахувань МШП, яка нараховується щорічно, можна вирішити шляхом групування МШП, наприклад, за призначенням (що використовуються на виорбничі та невиробничі цілі) і строками їх експлуатації. У цьому випадку нарахування зносу (амортизації) буде проводитись, виходячи з вартості групи МШП у цілому, а не кожного об’єкта окремо. Таким чином можна вирішити проблему низького рівня амортизації вартості МШП.

Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року повинна повністю групуватись на Положенні 9, згідно з яким первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складаєтьсяз з таких фактичних затрат:

суми, що сплачується згідно з договором постачальнику, за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням малоцінних та швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати, за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання;

інші витрати безпосередньо пов’язані з придбанням МШП і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Первинною вартістю встановлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визначається фактична собівартістьїх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками – справедлива вартість, узгоджена сторонами.

Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів, установленими виходячи з потреб підприємства.

Згідно з пунктом 8 П (С) БО 9 придатні (отримані) або встановлені МШП зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість МШП, придбаних за плату – це їх собівартість (п.9 П (С) БО 9. Собівартість, у свою чергу включає такі фактичні витрати:

суми, що підприємство сплачує за договором безпосередньо продавцеві або постачальнику;

суми, що сплачуються за послуги, пов’язані з пошуком і придбанням МШП (інформаційні, посередницькі та інші);

суми непрямих податків, що не відшкодовуються підприємству;

суми ввізного мита;

заготівельні, вантажно-розвантажувальні транспортні затрати;

інші затрати, безпосередньо пов’язані з придбанням МШП (прямі: матеріальні, на оплату праці тощо).

Первісна вартість МШП, встановлених власними силами підприємства – це собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з П (С) БО 16 “Витрати”.

Первісна вартість МШП, внесених до статутного фонду (капіталу) – підприємства – це узгоджена з усіма замовниками підприємства їх справедлива вартість.

Визначення справедливої вартості поведе у П (С) БО 19: сума за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між зацікавленими і незалежними сторонами. За справедливою вартістю прибуткуються МШП отримані підприємством безоплатно або в результаті обміну. Але при отриманні МШП в обмін на інші матеріальні цінності є свої особливості, які слід враховувати.

Якщо МШП, отримані в результаті обміну на подібні МШП, то їх первісна вартість буде відповідати балансовій вартості переданих. Але якщо балансова вартість переданих МШП більші від справедливої, первісна вартість отриманих МШП повинна відповідати справедливій.

Якщо МШП отримані в обмін на подібні запаси, то їх первісна вартість дорівнює справедливій вартості отриманих запасів.

Частина витрат до яких відносяться такі, як проценти за користування позиками, витрати на збут, ….. загальногосподарські та інші, до первісної вартості МШП не включаються. Вони відносяться до витрат того періоду, у якому здійснені.

Згідно з пунктом 15 П(с) БО 9 первісна вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів у бухгалтерському обліку не змінюється крім таких випадків:

якщо знизилась їхня ціна;

якщо вони зіпсовані;

якщо вони застаріла або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Згідно з новим планом рахунків надходження (оприбуткування) МШП на склад і передання їх в експлуатацію.

До оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та ін.

Всі МШП згідно з вимогами стандартів бухгалтерського обліку класифікують, виходячи з однієї з наступних ситуацій:

якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і амортизують;

якщо МШП знаходяться на складі і відповідають вимогам П(С)БО 9 “Запаси”, вони обліковуються у складі запасів;

якщо МШП передані в експлуатацію в поточному звітному періоді, вони визнаються витратами звітного періоду.

Основними завданнями обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів є:

визначення первісної вартості придбаних МШП;

контроль за їх зберіганням як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації.

Правильна організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію.

Форми первинних документів, які застосовуються для обліку руху МШП наведені в таблиці.

Таблиця

Первинні документи з обліку МШП

Існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі та об’єктивним умовам функціонування.

Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників.

В обліку МШП відображають за фактичною собівартістю (ціною придбання, включаючи затрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство).

На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку (ф. № М-17).

Облік МШП на складах ведеться за їх номенклатурними номерами в порядку, аналогічному обліку матеріалів на складі. При оприбуткуванні МШП бухгалтерія складає групувальні відомості, а також веде сортову оборотну відомість аналітичного обліку.

Передача МШП зі складу в експлуатацію оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.

З метою збереження МШП, які знаходяться в експлуатації, керівник повинен належним чином організувати контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні. Основні шляхи вибуття МШП наведені на рис.

Шляхи вибуття МШП

Відпуск інструментів в експлуатацію здійснюється на підставі вимог цехів або фізичних осіб. Бухгалтерія ці вимоги вносить до групувальних відомостей з метою синтетичного обліку.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Списання МШП, що прийшли в непридатність, оформлюється Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8).

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідних групах, встановлених, виходячи з потреб підприємства.

З метою забезпечення збереження даних предметів в експлуатації на підприємствах повинен бути організований належний контроль за рухом МШП, зокрема, оперативний і кількісний облік.

Відповідним чином повинен бути організований аналітичний облік МШП, які повернуті на склад з експлуатації.

Облік МШП здійснюється на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” (див. табл. 7.10).

По дебету рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” кореспондує з рахунками 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” – оприбуткування МШП, що надійшли від постачальника; 372 “Розрахунки з підзвітними особами” – оприбуткування МШП, придбаних підзвітною особою за грошові кошти; 23 “Виробництво” – оприбуткування МШП власного виробництва; 30 “Каса” – придбання МШП за готівку; 46 “Неоплачений капітал” – оприбуткування МШП, внесених до статутного капіталу тощо.

Таблиця

Характеристика рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

Записи по кредиту рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” здійснюються в кореспонденції з дебетом рахунків 423 “Дооцінка активів” – проведення суми уцінки МШП; 39 “Витрати майбутніх періодів” – списання вартості МШП на підготовку та освоєння виробництва; 23 “Виробництво” – витрачено МШП для виробництва продукції; 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” – списано МШП на інші потреби тощо.

Малоцінні та швидкозношувані предмети МШП інвентаризують за місцями їх знаходження та особами, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться. В процесі інвентаризації встановлюється правильність віднесення господарських засобів до групи малоцінних і швидкозношуваних предметів.

При проведенні інвентаризації комісія повинна з’ясувати:

чи закріплені малоцінні і швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі та в експлуатації, за особами, відповідальними за їх зберігання і використання;

чи здійснюється маркування спецодягу, спецвзутга, застережних пристроїв, виробничого і господарського інвентаря, столового посуду і приналежностей до передачі їх в експлуатацію;

як організовано облік малоцінних і швидкозношуваних предметів в місцях їх експлуатації.

Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмету. В інвентаризаційні описи малоцінні та швидкозношувані предмети заносяться за найменуваннями у відповідності з номенклатурою, прийнятою в бухгалтерському обліку. В описах зазначається їх первісна вартість.

На малоцінні та швидкозношувані предмети, видані в індивідуальне користування, наприклад, спецодяг, спецвзуття тощо, допускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням осіб, яким видані такі предмети. Обов’язковою умовою при цьому є ведення особистих карток на такі предмети і наявність в інвентаризаційному описі підписів осіб, які отримали ці предмети.

По малоцінних та швидкозношуваних предметах, які обліковуються в оперативному порядку, описи не складаються, а перевіряється фактична наявність цих предметів у матеріально відповідальних осіб шляхом зіставлення з відомістю оперативного обліку. Виявлена при цьому недостача предметів оформлюється актом.

Малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непридатними, але ще не списані, в інвентаризаційному описі не відображаються. На них складається акт із зазначенням часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів у господарських цілях.