Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно

Порядок здійснення обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначено Положенням про реєстрацію зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з додатками №1-7 (надалі Положення), затвердженим наказом Міністерства економіки України №136 від 29.06.2000 "Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)".

Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснюється Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, а також уповноваженим ниморганом по Івано-Франківській області - управлінням зовнішніх зв’язків, туризму і торгівлі облдержадміністрації, яке правомочне здійснювати облік (реєстрацію) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) суб’єктів підприємницької діяльності, що зареєстровані в області, якщо облікова вартість цих договорів (контрактів) не перевищує 1 мільйона 500 тисяч доларів США.

Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на експорт відходів та брухту чорних металів (код ТН ЗЕД - 72 04) здійснюється виключно Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України за погодженням з Державним комітетом промислової політики України незалежно від облікової вартості контрактів.

Зовнішньоекономічні договори (контракти), предметом яких є товари, зазначені в додатках 4, 5, підлягають реєстрації тільки в тому разі, коли до цих товарів не застосовано режим ліцензування та їх експорт здійснюється до країн, зазначених у додатку 7, у яких (або щодо яких) існують відповідні кількісні обмеження експорту товарів походженням з України.

Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які укладені суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності та предметом яких є товари походженням з України, експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних) операцій, провадиться Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України та уповноваженими ним органами з додержанням правил, установлених пунктами 8 та 9 цього наказу, за товарами, визначеними в додатках 5, 6, та, у разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій з країнами, зазначеними в додатку 7, за товарами, визначеними в додатку 4.

Зовнішньоекономічні договори (контракти), на підставі яких здійснюються операції з давальницькою сировиною українського замовника, підлягають обліку (реєстрації) лише в тих випадках, коли контрактом передбачена реалізація готової продукції в країні виконавця або вивезення її до іншої країни.

В разі, коли чинними міжнародними договорами передбачаються прийняття та виконання Україною зобов’язань щодо експорту товарів, зазначених у додатках 4 та 5, у рамках кількісних обмежень, установлених іноземними державами чи економічними угрупованнями, та запровадження процедури ліцензування або подвійної перевірки (з видачею "експортного документа") експорту зазначених товарів і коли контракти, предметом яких є ці товари, підлягають обліку (реєстрації), застосовуються правила міжнародних договорів та законодавства України щодо режиму ліцензування і квотування або подвійної перевірки експортних операцій, а реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів) призупиняється на період до закінчення дії зазначених міжнародних договорів.

Ліцензії на експорт товарів, які отримані суб’єктами підприємницької діяльності згідно з цим пунктом, прирівнюються до карток реєстрації-обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів) при здійсненні митного оформлення та інших передбачених чинним законодавством процедур щодо вивезення товарів з митної території України.

Для обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) подаються такі документи:

заява в довільній формі на офіційному бланку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності - заявника за підписом його керівника (див. додаток №1);

інформаційна картка зовнішньоекономічного контракту установленої форми (див. додаток №3);

оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) з усіма чинними на дату подання додатками, специфікаціями, додатковими угодами та іншими документами, які є частинами контракту;

копія, завірена в установленому порядку керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності (якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) підписаний фізичною особою, його копія засвідчується в установленому порядку);

копія свідоцтва про державну реєстрацію, завірена керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;

копія витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію іноземного суб’єкта господарської діяльності, керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України (подається тільки в разі попередньої поставки товару);

документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту).

Відповідальність за достовірність інформації, наведеної у документах поданих для реєстрації, несе керівник організації-замовника.

Картка реєстрації зовнішньоекономічного договору видається заявникові у строк, не більший десяти робочих днів з дати подання документів та при пред’явленні заявником документа, що засвідчує особу, та доручення на їх отримання.

Оплата за здійснення реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) здійснюється в розмірі 365 грн відповідно до наказу МЗЕЗторгу від 18.06.99 №442 та зараховується:

до державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060200 – 275,75 грн. (номери рахунків див. додаток №3)

до обласного бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060300 – 91,25 грн.

ОБЛІК ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Експорт - це продаж товарів або послуг іноземному покупцю з відправленням товару в країну покупця. Існують такі основні види експортних операцій: а) поставки експортного товару за готівку; б) експорт товару на умовах комерційного кредиту; в) експорт товару в рахунок державного кредиту (України), наданого країні іноземного покупця; г) експорт товару при компенсаційній угоді; д) експорт товару при бартерній угоді; е) експорт товару в рахунок надання допомоги. Крім товарів, можливий експорт робіт (наприклад, будівництво об'єктів за кордоном) і експорт послуг (технічні послуги, навчання спеціалістів та ін.).

Експорт товару оформляється контрактом, один примірник якого зберігається в головного бухгалтера, котрий контролює стан розрахунків. У контракті обов'язково вказується порядок розрахунків готівкою або в кредит, тобто з розстрочкою платежу. Як вже зазначалося, у міжнародних розрахунках під словом "готівка" розуміють повну оплату товару до чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця. Розрахунки готівкою здійснюються через банки, форми розрахунків готівкою такі: банківський переказ; документарне інкасо; документарний акредитив; розрахунки за відкритим рахунком; розрахунки чеками.

Таким чином, розрахунки готівкою - це здебільшого розрахунки в безготівковій формі. При цьому слід зазначити, що сьогодні в Україні відповідно до "Правил використання готівки іноземної валюти на території України", затвердженими постановою правління НБУ від 26 березня 1998 р. № 119 і зареєстрованими в міністерстві юстиції України 15 квітня 1998 р. за № 245/2685, у розрахунках між нерезидентами і резидентами за експорт з України продукції, робіт і послуг на суму до 10 тис. дол. США можливий варіант використання готівки вільно конвертованої валюти або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за курсом НБУ на день зарахування коштів.
Для проведення таких розрахунків в уповноважений банк, де відкрито рахунок резидента, подаються:

* контракт або договір із нерезидентом, що передбачає повну або часткову оплату готівкою у ВКВ на суму до 10 тис. дол. США;

* оригінали митних декларацій про вивіз із країни нерезидента і ввезення в Україну вільно конвертованої валюти;

* довідка банку про зняття валютних коштів із рахунку нерезидента;
* копія паспорта уповноваженої особи для внесення в касу суми готівки;
* повноваження фізичної особи-нерезидента відповідно до умов контракту або договору.

За наявності зазначених документів нерезидент безпосередньо здає в касу банку готівку для зарахування її на розподільний рахунок резидента.
Форма розрахунків вказується в контракті. Розрахунок у кредит або розрахунок із розстрочкою платежу має дві форми:
1) комерційний кредит (кредит експортера імпортеру);
2) видача авансу імпортером експортеру.

Оплата товарів за рахунок банківських кредитів не розглядається як розстрочка платежу, оскільки покупець розраховується з постачальником готівкою, але за рахунок кредиту, отриманого в банку. Експортним операціям вигідніші розрахунки готівкою, оскільки вони дають змогу швидко втягнути в обіг валютну виручку. В імпортних операціях доцільніше користуватися комерційним кредитом з урахуванням умов його надання.
Під час обліку експортних операцій необхідно чітко визначити, хто експортер товарів - підприємство-виробник, зовнішньоторговельна фірма, яка створена на підприємстві для цих цілей, але не є юридичною особою, чи спеціалізована зовнішньоторговельна фірма, що виконує доручення підприємства-виробника експортувати товар за комісійну винагороду, тобто здійснює посередницьку функцію, або уповноважені організації, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 1993 р. № 212, для здійснення експорту продукції (робіт, послуг) у межах державного кредиту.

Розглянемо схему бухгалтерських записів при експорті товарів безпосередньо підприємством-виробником. Цифрові позначення умовні.
1. Виготовлена на експорт партія готової продукції надійшла з виробництва й оприбуткована на склад за фактичною собівартістю. Підстава - накладна.

м 36
2. Відповідно до контракту відвантажена експортна партія готової продукції покупцю. Підстава - рахунок-фактура. Контрактна вартість відвантаженої партії готової продукції - 300 000 гр. од.

Рахунок-фактура виписується на суму продажу товарів або, як заведено говорити, на контрактну вартість товару, що вказується в іноземній валюті. Слід зазначити, що рахунок-фактура оформляється на таку кількість примірників, яка визначена контрактом, на бланках уніфікованої форми, іноземною мовою, передбаченою у контракті або умовами акредитива при акредитивній формі розрахунків. Рахунки-фактури рекомендується реєструвати в спеціальному журналі із зазначенням країни, фірми, номера і суми рахунку, дати виписки. Це необхідно для контролю над випискою рахунків і надходженням за ними платежів.

Оскільки рахунок виписується в іноземній валюті, а бухгалтерський облік ведеться в національній валюті України, то, відображаючи реалізацію готової продукції в бухгалтерському обліку, необхідно суму рахунку в іноземній валюті перерахувати в національну валюту України. Слід зазначити, що заборгованість дебітора за цією операцією одночасно відображається і в іноземній валюті, на практиці це має такий вигляд: 150 000 дол. США / 300 000 гр. од. або гривень. Сума заборгованості, перелічена в національну валюту за курсом, що діяв на дату її виникнення, називається балансовою вартістю заборгованості (стаття 7.3.3 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств").
3. Списується фактична собівартість відвантаженої партії готової продукції:

Відповідно до нового Плану рахунків, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30 листопада 1999 p., витрати, пов'язані зі збутом продукції, враховуються на рахунку 93 "Витрати, пов'язані зі збутом". До витрат, пов'язаних із реалізацією експортних товарів на шляху їх просування від постачальника до покупця, належать: оплата за транспортування, перевалювання і зберігання вантажів, оплата страхування і митних процедур. Сюди ж належить вартість товарів, поданих як зразки. Витрати, пов'язані з реалізацією товарів, на території України оплачуються в українській національній валюті, на іноземній території - в іноземній валюті. Облік витрат, пов'язаних із збутом продукції, ведеться паралельно з обліком товаропотоків.
В аналітичному обліку витрати, пов'язані зі збутом продукції, наприклад, з доставкою експортних товарів до прикордонного пункту (станція Чоп при транспортуванні залізницею) або вихідного порту в Україні (м. Одеса), а також витрати, пов'язані зі зберіганням і перевалюванням вантажів у портах і на прикордонних пунктах, та інші доцільно обліковувати на окремо відкритому субрахунку 93/1 "Витрати, пов'язані зі збутом в українській валюті".
Витрати на доставляння експортних товарів від вихідного пункту українського порту або прикордонного пункту до місця здавання вантажу іноземному покупцеві відповідно до умов контракту (фрахт, страхування вантажу, перевезення по транзитній території та ін.) доцільно обліковувати на субрахунку 93/2 "Витрати, пов'язані зі збутом в іноземній валюті". За дебетом цього рахунку відображається сума визнаних витрат, пов'язаних зі збутом продукції, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".
Яка частина витрат, пов'язаних зі збутом готової продукції на іноземній території припадає на постачальника, залежить від умов поставки товару, на яких укладений контракт. Витрати, пов'язані зі збутом, мають бути економічно обґрунтовані. Не можна до них відносити витрати, що виникли з вини підприємства або іноземного партнера, хоча вони ' пов'язані з продажем товарів (витрати на переадресування вантажів, втрати при розрахунках, збитки від анульованих контрактів тощо). Такі витрати повинні відшкодовуватися за рахунок винної сторони і відображатися на рахунку 71 "Інший операційний прибуток", субрахунок 715 "Отримані штрафи, пені, неустойки". Не допускається списання на витрати пов язані з реалізацією готової продукції, штрафів, пені і неустойок, тому що вони економічно не виправдані: їх можна було уникнути.

У зв'язку з тим, що витрати, пов'язані з продажем, впливають на фінансовий результат експортної угоди, необхідно вести їх аналітичний облік у розрізі товарних партій. Однак не всі витрати можна безпосередньо віднести на конкретну товарну партію. Витрати, пов'язані з реалізацією готової продукції, поділяються на прямі і непрямі.

Прямі витрати можна безпосередньо віднести на конкретну товарну партію. Це витрати на перевезення, перевалювання, зберігання, експортне мито, витрати на митні процедури та ін. Такі витрати включаються в собівартість експортного товару при його реалізації і разом із виробничою собівартістю товару утворюють його повну собівартість.

Непрямі (загальноторговельні) знеособлені витрати, що не відносяться до конкретного товару, стягуються у сукупності за якийсь час. Це - оплата послуг банку, транспортно-експедиторська комісія, портові збори. Непрямі витрати в собівартість окремої партії не входять. Вони обліковуються на рахунку 93/3 "Загальноторговєльні витрати на експорт" і включаються загальною сумою в собівартість реалізованих експортних товарів, а тоді розподіляються за певною методологією між окремими партіями.

Витрати, пов'язані з реалізацією готової продукції, потрібно відносити обов'язково до того періоду, коли вони були фактично здійснені. Якщо витрати, пов'язані з майбутнім періодом, оплачуються достроково, то для виявлення реального фінансового результату за звітний період їх слід обліковувати на рахунку 39 'Витрати майбутніх періодів", потім щомісяця списувати рівними частками на 93-й рахунок.
4. Надійшла на валютний розподільний рахунок валютна виручка, перерахована у національну валюту за офіційним курсом НБУ на дату зарахування виручки:

Законом України від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" установлено максимальний 99-денний термін для надходження валюти на рахунки українських експортерів. Тому ще до укладення контракту з іноземним покупцем необхідно мати інформацію про його фінансовий стан, оскільки ненадходження валютної виручки або її недонадходження спричиняють штрафні санкції у вигляді пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від вартості неодержаної валюти, перерахованої за офіційним курсом НБУ на день нарахування пені. Сума нарахованої пені не може бути вищою від суми неодержаної виручки.

Між датою митного оформлення експорту товарів, датою підписання документів про фактичне виконання робіт і послуг (дата здійснення операції) і датою надходження валютної виручки проходить певний час. За цей час курс іноземної валюти, у якій виписаний рахунок, може змінитися. Різниця між еквівалентом у національній валюті тієї самої кількості іноземної валюти на різні дати, викликана зміною курсу валюти, називається курсовою різницею. Курсова різниця може бути додатною або від'ємною. Додатна курсова різниця виникає у разі підвищення офіційного курсу іноземної валюти відносно національної на звітну дату порівняно з датою виникнення заборгованості в іноземній валюті або її надходження. Від'ємна ж, навпаки, - при падінні курсу.
З метою оподатковування відповідно до п. 7.3.6 "Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподатковування прибутку підприємства" будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що є на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в національну валюту (гривню) за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або негативна різниця між результатом такого перерахунку і балансовою вартістю іноземної валюти або заборгованості включається відповідно до валових доходів або до валових витрат платника податку.

5. Зроблена дооцінка дебіторської заборгованості у зв'язку з підвищенням офіційного курсу долара США на кінець звітного періоду:

Дт 362 "Розрахунки з іноземними покупцями";

Кт 714 "Дохід від операційної курсової різниці".

6. Списана на фінансовий результат собівартість реалізованої готової продукції:

Дт 791 "Результат основної діяльності";

Кт 901 "Собівартість реалізованої готової продукції".

7. Списана на фінансовий результат сума доходу від реалізації готової продукції:

Дт 701 "Дохід від реалізації готової продукції";

Кт 791 "Результат основної діяльності".

При експорті товарів податок із додаткової вартості обчислюється за нульовою ставкою (п. 6.2.1 Закону України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР "Про податок з додаткової вартості").

Під час експорту товарів велике значення має контроль за їх рухом як на території України, так і за її межами. Раніше, коли реалізація визначалася за "касовим методом", тобто за надходженням валютних коштів, широко застосовувався рахунок 45 "Товари відвантажені, виконані роботи і послуги". До нього відкривався ряд субрахунків, за допомогою яких можна було фіксувати місцезнаходження експортної партії товару. Наприклад, такі субрахунки, як "Товари експортні в дорозі в Україні", "Товари експортні в портах і на складах в Україні , "Товари експортні в дорозі за кордоном" і т. д. З переходом на обчислення реалізації за методом "нарахувань" потреба в застосуванні рахунку 45 "Товари відвантажені, виконані роботи і послуги" відпала. На наш погляд, контроль за схоронністю експортної партії товару за етапами її переміщення можна вести за допомогою того самого аналітичного обліку в межах 26 рахунку "Готова продукція".

Якщо під час руху експортного товару виникла недостача, то складається комерційний акт, що є підставою для пред'явлення претензії організації, котра несе відповідальність за його схоронність. Недостача відображається на рахунку 374 "Розрахунки за претензіями".

Підприємство, як зазначалося вище, на зовнішній ринок може виходити і через посередників. Тоді між підприємством - власником продукції і фірмою-посередником укладається договір поставки або комісії.
За наявності договору поставки до посередника з певного моменту переходить право власності на товар і відповідальність за нього.

При договорі комісії право власності до посередника не переходить. Він тільки зобов'язується за дорученням підприємства за винагороду укласти контракт з іноземною фірмою на реалізацію продукції.

У договорах поставки і комісії визначаються вимоги до якості продукції, гранична контрактна ціна, терміни поставки, терміни відправлення товаросупроводжувальних документів і повідомлень про відвантаження, вимоги щодо тари, упаковування і маркування, питання майнової відповідальності, порядок участі підприємства в переговорах про укладення контракту з іноземною фірмою, обов'язково розмір комісійної винагороди і т. д.
Якщо при прямому виході на зовнішній ринок весь бухгалтерський облік ведеться на підприємстві і відображається на його балансі, то при здійсненні експортних операцій через посередника при договорі постачання облік руху товару і розрахунків з інофірмою проводиться посередником і відображається на його балансі, а підприємство враховує у своєму обліку тільки відвантаження експортного товару і внутрішні розрахунки з посередником.
Розглянемо такий приклад: фірма дитячих іграшок "Буратіно" уклала договір поставки зі спеціалізованою зовнішньоторговельною фірмою "Олена" про продаж на зовнішньому ринку дитячих іграшок. Фірма "Олена" підшукала покупця на зовнішньому ринку - польську фірму "Вісла і оформила з нею контракт на поставку іграшок на 10 000 дол. США або 20 000 грн. (цифри умовні). Комісійна винагорода фірмі "Олена" становить 5% від валютної контрактної вартості товару. У договорі між фабрикою "Буратіно" і фірмою "Олена зазначено, що вся валютна виручка надходить на валютний рахунок посередника, котрий здійснює остаточний розрахунок із фабрикою.
У листопаді на склад фабрики "Буратіно" надійшла експортна партія іграшок, її виробнича собівартість - 12 000 грн.

Відповідно до контракту і договору фабрика в цьому самому місяці відвантажила експортну партію іграшок на адресу польської фірми "Вісла", оплативши залізниці транспортні витрати на суму 1000 грн. Одночасно був виписаний рахунок на контрактну вартість відвантаженого товару і переданий фірмі "Олена". Таким чином, функція контролю за рухом товару і розрахунками з фірмою "Вісла" перейшла до посередника.
У грудні в уповноважений банк на адресу фірми "Олена" на валютний рахунок надійшла валютна виручка 10 000 дол. США або 20 000 грн. (курс валюти стосовно гривні протягом цього періоду не змінювався). Фірма "Олена" одержала комісійну винагороду 500 дол. США. При цьому було здійснено остаточний розрахунок із фабрикою.

Схема бухгалтерських записів у посередника така:
1. Отримавши рахунок у постачальника фабрики "Буратіно" за відвантажену на експорт продукцію, посередник акцептував його в сумі контрактної вартості 10 000 дол. США або 20 000 грн.
Дт 281 "Товари" 10 000 дол. США або 20 000 грн.
Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 10 000 дол. США або 20 000 грн.
2. Експортний товар прибув на прикордонний пункт і відправлений на адресу фірми "Вісла". Після відвантаження товару з прикордонного пункту фірма "Олена" одержала транспортні і товаросупроводжувальні документи, на підставі яких виписала в іноземній валюті рахунок фірмі "Вісла".
Дт 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" 10 000 дол. США або 20 000 грн.
Кт 702 "Прибутки від реалізації товарів" 10 000 дол. США або 20 000 грн.
3. Одночасно експортний товар знімається з обліку і списується на собівартість реалізованих товарів:
Дт 902 - 20 000 грн.
Кт 281 - 20 000 грн.
Слід зазначити, що собівартість реалізованих товарів списується на рахунок 902 посередника в тій сумі, що була зазначена в товарному рахунку, отриманому від постачальника.
4. Експортна виручка надійшла в уповноважений банк і зарахована на транзитний валютний рахунок посередника:
Дт 312 "Валютний рахунок", субрахунок "Транзитний валютний рахунок" 10 000 дол. США або 20 000 грн.
Кт 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" 10 000 дол. США або 20 000 грн.
5. Посередник одержує комісійну винагороду, що обліковується на рахунку 703 "Прибуток від реалізації робіт, послуг". Одночасно зменшується заборгованість фірмі "Буратіно" :
Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 1000 грн.
Кт 703 "Прибуток від реалізації робіт, послуг" 1000 грн.
6. Посередник здійснює остаточний розрахунок із постачальником - фірмою "Буратіно":
Дт 631 - 19 000 грн.
Кт 312 - 9 500 дол. США або 19 000 грн.
У даному прикладі ми абстрагувалися від зміни курсу іноземної валюти відносно гривні. У разі виникнення курсової різниці при коригуванні дебіторської і кредиторської заборгованості вона враховується відповідно до чинного законодавства.

ОБЛІК ІМПОРТНИХ ТОВАРІВ

Можливі такі варіанти придбання імпортного товару (або послуг):

1) придбання товару за готівку;
2) на умовах комерційного кредиту, наданого іноземним постачальником;

3) у рахунок погашення кредиту, наданого Україною країні іноземного постачальника, що погашається поставками імпортних товарів підприємствами країни іноземного постачальника;

4) у порядку компенсаційної операції;
5) у порядку бартерної угоди.

Розрахунки з іноземними постачальниками за імпортні товари відображаються на рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками".
На рахунку 632 обліковуються розрахунки з іноземними постачальниками:
* за імпортні товари, а також за послуги з доставляння або перероблення їх за кордоном, передбачені контрактом, розрахункові та товаросупроводжувальні документи, які акцептовані і підлягають оплаті через банк;
* за імпортні товари і послуги, розрахунки за які проводяться на відкритому рахунку шляхом переказу авансів або оплати банківським переказом;
* за імпортні товари і послуги, розрахунки за які здійснюються на умовах комерційного кредиту, наданого іноземним постачальником відповідно до контракту;
* за імпортні товари і послуги, на котрі розрахункові документи від іноземних постачальників не надійшли (так звані невідфактуровані поставки);
* за гарантійними сумами у розрахунках з іноземними постачальниками.
Основними документами для відображення в бухгалтерському обліку придбання імпортних товарів і розрахунків за них іноземними постачальниками є акцептований рахунок іноземного постачальника з прикладеними до нього товаросупровідними документами, передбаченими умовами контракту.
Рахунок 632 кредитується відповідно до розрахункових документів іноземного постачальника в межах суми акцепту. Невідфактуровані поставки відображаються в обліку за цінами контракту. На вартість придбаних імпортних товарів робиться запис на кредит рахунку 632 та дебет рахунку 281 "Товари на складі".

Товари, які імпортуються, обліковуються підприємством як імпортні товари з моменту надходження відповідних розрахункових і комерційних документів, що оформляють придбання товарів, до моменту їхньої оплати підприємством. Імпортні товари враховуються за фактурною імпортною вартістю, під яким розуміють вартість самого товару і вартість тари й упаковування, оплачуваних іноземному постачальнику за його рахунком відповідно до контракту.

Покупцеві при імпорті товару важливо знати умови поставки товару, тому що вони впливають на імпортну (фактурну) вартість товару (СІФ, ФОБ, франко-кордон тощо). Так, у ціну товару на умовах ФОБ включаються транспортні й інші витрати постачальника до моменту навантаження товару на борт корабля.

Облік імпортних товарів, як і експортних, ведеться за обліковими партіями, при визначенні ознак яких беруться до уваги вид товару, можливість збереження партій у процесі перевезення, перевалювання і зберігання вантажів та інші умови.

При імпорті машин та устаткування за облікову партію звичайно беруться:
* у морських перевезеннях - замовлення, транс, пароплав, коносамент;

* у залізничних перевезеннях - замовлення, транс, вагон, міжнародна залізнична накладна.

При імпорті сировини, продовольства і товарів масового виробництва за облікову партію беруться:

* у морських перевезеннях - пароплав, товар, а якщо в порту організоване поконосаментне зберігання вантажів, то і коносамент;

* у залізничних перевезеннях - вагон, а коли вантажі надходять ешелонами, сформованими іноземним постачальником, то ешелон.

В останньому разі має бути організований облік вагонів, що відстали від ешелону, а також тих, що приєдналися до нього в дорозі.
Якщо з іноземним постачальником є домовленість про пред'явлення ним рахунків на кожну транспортну партію, то за облікову береться партія, оформлена одним рахунком постачальника.

В усіх випадках вибір ознак облікової партії повинен забезпечувати ув'язку партії, яка оприбутковується на товарний рахунок, і можливістю контролю за рухом і залишками товарів у дорозі, у місцях зберігання і перевалювання вантажів.

У бухгалтерському обліку рух імпортних товарів відображається на рахунку 28 "Товари" за такими субрахунками:

28/1 "Товари імпортні в дорозі за кордоном";

28/2 "Товари імпортні на складах і в переробці за кордоном";

28/3 "Товари імпортні в портах і на складах в Україні";

28/4 "Товари імпортні в дорозі в Україні";

28/5 "Товари імпортні за прямими відправками";

28/6 "Товари імпортні відвантажені, але невідфактуровані" (в імпортній вартості).

Обліковуючи імпортні операції, потрібно чітко визначити, хто є покупцем товарів на зовнішньому ринку - підприємство-споживач чи його посередник, бо це впливає на організацію обліку імпортних операцій.

Розглянемо облік закупівлі імпортних товарів за готівку при прямому виході підприємства на зовнішній ринок.

Облік руху імпортних товарів починається з акцепту рахунку-фактури постачальника за відвантажений товар. Розрахунки з іноземної фірмою-постачальником можуть відображатися в бухгалтерському обліку до початку обліку товароруху чи після залежно від форми розрахунків. В Україні сьогодні найпоширенішими формами розрахунків за імпортні товари є: документарне інкасо, документарний акредитив і банківський переказ.
1. Отримавши документи на відвантажений у його адресу імпортний товар і рахунок-фактуру іноземного постачальника, покупець акцептує рахунок:

Дт 28/1 "Товари";

Кт 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками".
2. Оплачено рахунок-фактуру іноземного постачальника (при інкасовій формі розрахунків і банківському переказу):

Дт 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками";
Кт 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті".

Якщо в покупця немає валюти, то відповідно до чинного законодавства він може за наявності контракту на імпорт дати доручення уповноваженому банку купити її. Куплені валютні кошти зараховуються банком на спеціальний рахунок клієнта і протягом п'ятьох банківських днів мають бути використані на зазначені цілі. Інакше уповноважений банк зобов'язаний її продати. Збитків при цьому зазнає підприємство. Якщо після розрахунків із продавцем товарів у покупця залишилася невикористана валюта в розмірі менше лота, то вона зараховується на валютний рахунок підприємства (Постанова Правління НБУ від 28 вересня 1995 р. № 245 "Про удосконалювання надання послуг у сфері розрахунків комерційними банками і регіональними управліннями Національного банку України").

Схема бухгалтерських записів при купівлі валюти така: Підприємство "Горизонт" дало доручення уповноваженому банку "Україна" купити 10 000 дол. США за курсом 1,2 грн. (цифри умовні) для оплати контракту з імпорту з Австрії товарів. Комісійна винагорода - 1 % від контрактної вартості товару. Уповноважений банк доручення виконав, валюта надійшла на валютний рахунок підприємства.

а) Дт 333 "Кошти в дорозі у національній валюті" 12120 грн.

Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті" 12120 грн.

б) Дт 312 "Поточні рахунки в іноземної валюті" 12120 грн.

Кт 333 "Кошти в дорозі у національній валюті"12120 грн.

3. Імпортний товар прибув у порт або на прикордонний пункт України:

Дт 28/3 "Товари імпортні в портах і на складах в Україні

Кт 28/1 "Товари імпортні в дорозі за кордоном".

Якщо товар залишено на тимчасове зберігання на складах постачальників або в інших місцях зберігання за кордоном, або передано у перероблення за кордоном, то він переказується з рахунку 28/1 на рахунок 28/2 "Товари імпортні на складах і в переробці за кордоном".

На цей рахунок товари оприбутковуються на підставі складських свідоцтв або гарантійних розписок.

Причинами того, що товари залишаються за кордоном, можуть бути різні: запізнення з наданням тоннажу, дострокове виготовлення товару постачальником, необхідність перероблення та ін.

Як тільки необхідність перебування товару за кордоном зникає, його відвантажують на адресу покупця і після прибуття в порти України, на прикордонні бази і склади оприбутковують на рахунок 41/3 на підставі супровідних документів, що підтверджують надходження товару.
4. Імпортний товар, відвантажений із порту чи прикордонного пункту на адресу покупця:

Дт 28/4 "Товари імпортні в дорозі по Україні";

Кт 28/3 "Товари імпортні в портах і на складах в Україні".

Оприбутковування імпортних товарів на склад покупцю здійснюється на підставі приймального акта або акта експертизи торговельно-промислової палати. У разі виявлення недостачі або дефекту товарів їх приймання не припиняється, а складається рекламаційний акт, у якому, крім відповідних реквізитів, указується на невідповідність якості, комплектності тощо даним супровідних документів. Рекламаційні акти складаються упродовж 10-ти днів із дня прибуття товару на кожну партію, що надійшла за одним транспортним документом окремо за кожним постачальником. Якщо постачальник надає гарантії, то такий акт складається протягом 5-ти днів. Оформлений відповідним чином рекламаційний акт (4 прим.) та інші документи надсилаються іноземному постачальникові. Недостача обліковується на рахунку 374 "Розрахунки за претензіями . Відповідно до чинного законодавства на імпортні товари (крім критичного імпорту) нараховується податок на додану вартість, що включається в зовнішньоторговельну собівартість імпортного товару. Критичний імпорт - це перелік товарів, установлених Кабінетом Міністрів України тільки для резидентів і тільки для вітчизняного виробництва.
Для товарів, що ввозяться на митну територію України платниками податку, базою оподатковування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не нижча митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетинання митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, включених у ціну товарів, відповідно до законів України з питань оподатковування. Визначена в такий спосіб вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. Ставка податку на додану вартість - 20%.