Контрольна робота Інвестеційний менеджмент - Економічні теми - Скачать бесплатно

Питання № 10

ПЛАН

Питання № 10

ЯКІ ВИДИ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ВІДОБРАЖЕНІ В ЗВІТІ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ?

З трансформацією фінансового аналізу в Україні, що відбувається з початку 1990-х років, увага практиків та науковців стала зосереджуватися на новому для вітчизняних фінансистів понятті "грошовий потік". Пояснюється це тим, що в ринкових умовах господарювання потенційний власник повинен дати відповідь на три стратегічних питання:

- якими повинні бути величина та оптимальний склад активів підприємства, що дають змогу досягнути найбільшого добробуту його власників, акціонерів та трудового колективу;

- де знайти джерела фінансування та якою повинна бути їх оптимальна структура;

- як організувати поточне та перспективне управління фінансовою діяльністю, щоб забезпечити платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

З позицій менеджменту підприємства з метою управління ліквідністю та контролю фінансової діяльності підприємства грошові потоки прийнято відображувати у Звіті про рух грошових коштів (П(С)БО 4).

Грошовий потік - це надходження (вхідний грошовий потік) і витрачання (вихідний грошовий потік) грошових коштів в процесі здійснення господарської діяльності підприємства. Різниця між вхідним і вихідним грошовими потоками по кожному окремому виду діяльності або по господарській діяльності підприємства в цілому називається.

У Звіті про рух грошових коштів грошові потоки поділяються за видами діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової. Наведемо перелік грошових потоків за цими трьома видами.

Операційна діяльність

Надходження:

- виручка від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг);

- платежі за надання права користування активами (оренда, ліцензії);

- одержання грантів та субсидій;

- одержання штрафів, пені, неустойки.

Витрачення:

- платежі постачальникам за товари і послуги;

- виплата заробітної плати працівникам;

- сплата податку на прибуток, якщо він не пов'язаний з інвестиційною

і фінансовою діяльністю;

- сплата штрафів, пені, неустойки.

Інвестиційна діяльність.

Надходження:

- виручка від реалізації необоротних активів;

- доходи від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки);

- доходи від реалізації цінних паперів інших підприємств.

Витрачення:

- платежі, пов'язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;

- надання позик іншим підприємствам;

- придбання цінних паперів інших підприємств.

Фінансова діяльність.

Надходження:

- від випуску власних акцій;

- від випуску облігацій;

- отримання позик.

Витрачення:

- викуп акцій власної емсї;

- погашення облігацій;

- погашення позик І сплата відсотків по них;

- виплата дивідендів;

- грошові платежі орендаря для зменшення заборгованості з фінансової оренди.

Для цілей звітності про рух грошових коштів під грошовими коштами розуміють як грошові кошти, так і їх еквіваленти. Грошові кошти визначаються як грошові кошти в касі та депозити до запитання. Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові (до 3 місяців) високо ліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відповідні суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості (такі як ринкові цінні папери, казначейські векселі та комерційні папери).

Капітальні інвестиції розглядаються як еквіваленти грошових коштів тільки в тому разі, коли вони підпадають під визначення короткострокових цінних паперів зі строком погашення 3 місяці або менше: обмінні привілейовані акції, у разі придбання впродовж 3- місячного терміну від попередньо визначеної дати погашення, задовольняють критерії визначення грошових еквівалентів. Проте, такі випадки зустрічаються не часто.

Загально прийнято розглядати грошові еквіваленти у якості короткострокових, тимчасових інвестицій грошових коштів. Проте, не всі не короткострокові інвестиції задовольняють визначення грошових еквівалентів. Для того, щоб відповідати визначенню грошових еквівалентів, інвестиції повинні задовольняти двом критеріям:

1) інвестиції повинні вільно конвертуватися у відому суму грошових коштів;

2) інвестиції повинні досить близько наближатися до дати погашення у такий спосіб, щоб їх ринкова вартість була відносно нечутливою до можливих змін процентної ставки.

Питання № 37

ЩО ТАКЕ АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ПРОЕКТ?

ЯК ПОРІВНЯТИ ПРОЕКТИ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ?

Інвестиційні проекти класифікують за різними ознаками. В залежності від типу відношень взаємозалежності виділяють наступні проекти: незалежні; альтернативні; пов'язані між собою відношеннями компліментарності; пов'язані між собою відношеннями заміщення.

Два проекти називаються незалежними, якщо рішення про прийняття одного не впливає на рішення про прийняття іншого.

Якщо два, або більше проектів, що аналізуються, не можуть бути реалізовані одночасно, тобто прийняття рішення по одному з них автоматично означає, що проекти, які залишилися, мають бути відхилені, то такі проекти називаються альтернативними або взаємовиключними.

Розподіл проектів на незалежні та альтернативні має велике значення при формуванні інвестиційного портфелю в умовах обмеженого обсягу інвестицій. Величина верхньої межі обсягу виділених коштів може бути в момент планування невизначеною, яка залежить від різних факторів, наприклад, суми прибутку поточних та майбутніх періодів. В цьому випадку незалежні проекти визначають за ступенем їх пріоритетності.

Для порівняння проектів різної тривалості використовують методи аналізу інвестиційних проектів, основані на дисконтованих оцінках. До системи показників, які використовують для визначення ефективності інвестицій, належать сума чистого приведеного доходу, індекс доходності, внутрішня норма доходності.

Чистий приведений дохід (МРУ)- це абсолютна сума ефекту від здійснення інвестицій, що визначається за формулою:

NPV = ГП1 – ІК (1.1)

де ГП1 - сума грошового потоку, приведеного до теперішньої вартості, за весь період експлуатації інвестиційного проекту (чистий прибуток плюс амортизаційні відрахування);

де ІК - сума інвестиційних коштів, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту.

Приведення грошового потоку до теперішньої вартості здійснюють методом дисконтування з використанням складних процентів. Теперішню

вартість грошового потоку за даною методикою можна розрахувати так:

(1.2)

де ГПм - майбутня вартість грошового потоку; і - процентна ставка, виражена десятковим дробом; п - кількість періодів (місяців, кварталів, років) з початку інвестиційного циклу.

Дисконтна ставка - це процентна ставка, застосування якої в процесі дисконтування дасть змогу привести майбутню вартість грошового потоку до теперішньої. Це дуже важливий і складний показник. Він визначається з урахуванням таких факторів:

- середньої реальної депозитної або кредитної ставки за грошовими вкладами у банки;

- темпу інфляції, що передбачається на даний період. Реальна ставка процента з урахуванням даного фактора визначається так:

і х р= і - Т (1.3)

де і - номінальна ставка процента; Т - темп інфляції.

Чим вищий темп інфляції, тим вищою має бути ставка процента, яка могла б компенсувати інвестору втрачений доход у вигляді:

- «премії від інфляції»;

- премії за ризик. Загальна процентна ставка має враховувати ступінь ризику інвестицій і компенсувати можливі втрати від нього у вигляді «премії

за ризик». Щодо більш ризикових об'єктів інвестування необхідно відповідно

збільшувати ставку процента;

- премії за низьку ліквідність. Під час встановлення ставки процента мають бути враховані й компенсовані у вигляді додаткового доходу можливі втрати інвестора від зниження ліквідності інвестицій.

Показник чистого приведеного доходу не може бути від'ємним числом, бо в цьому разі здійснені інвестиції не принесуть доходу і будуть збитковими.

Індекс доходності - це відносний показник, що характеризує ефективність інвестицій. Він визначається відношенням суми грошового потоку, приведеного до теперішньої вартості, до суми вкладених коштів:

(1.4)

де ГПт - сума грошового потоку в теперішній вартості; ІК – сума інвестицій у даний проект.

Індекс доходності не може бути меншим за одиницю (такий проект є неефективним, і його слід відхилити).

Показники чистого приведеного доходу та індексу доходності перебувають в прямій залежності. Зі збільшенням абсолютної суми чистого приведеного доходу підвищується й індекс доходності, тому на практиці можна розрахувати лише один з них. Проте, виконуючи порівняльну характеристику кількох інвестиційних проектів, доцільно розраховувати обидва показники з метою глибшого вивчення наявних проектів і добору найкращого.

Внутрішня норма доходності є новим і найскладнішим у розрахунках показником. Під внутрішньою нормою доходності розуміють значення ставки дисконтування г, при якому чиста сучасна вартість інвестиційного проекту дорівнює нулю:

IRR = г, при якому NPV = f (r) = 0

Таким чином, ІRR знаходиться з рівняння:

(1.5)

Економічний зміст цього показника полягає в наступному:

підприємство може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижче поточного значення показника СС. Саме з ним порівнюється показник ІRR, розрахований для конкретного проекту, при цьому зв'язок між ними такий: якщо: ІRR > СС, то проект варто прийняти; ІRR. < СС, то проект варто відкинути; ІRR = СС, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Незалежно від того, з чим порівнюється IRR очевидно: проект приймається, якщо його ІRR більше деякої граничної величини; тому за інших рівних умов, як правило, більше значення ІRR вважається кращим.

ЗАДАЧА №10

Скласти прогноз в формі бухгалтерського балансу на три роки (2003 - 2005 рр.), якщо: попит на продукцію підприємства повинен збільшитися в 2003 р. - на 25 %, в 2004 р. - на 20 %, в 2005 р. - на 10 %. Середньорічна інфляція складе: в 2003 р. - 40 %, в 2004 р. - 35 %, в 2005 р. - 30 %. Щорічне зростання витрат в періоді, що прогнозується, буде випереджати зростання виручки від реалізованої продукції на 5 %. Експерти встановили, що зростання поточних активів і зобов'язань прямо пропорціональна зростанню виручки від реалізованої продукції. Для нарощування обсягу реалізованої продукції можна обійтися основними коштами, що є, які будуть піддані переоцінці з коефіцієнтом, рівним коефіцієнту інфляції.

Баланс підприємства за 2002 р.

Звіт про фінансові результати за 2002 р., млн. грн.

Розв'язок:

1. Розрахуємо розмір виручки на прогнозований період:

2003 рік = 150000 * 1,25 * 1,4 = 262500, в т.ч. ПДВ = 43759

2004 рік = 262500 * 1,2 * 1,35 = 425250, в т.ч. ПДВ = 70889

2005 рік = 425250 * 1,1 * 1,3 = 608107,5, в т.ч. ПДВ = 101372

Отже, темпи зростання виручки складуть у 2003 році = 1,25 * 1,4 = 1,75;

у 2004 році = 1,2 * 1,35 = 1,62; у 2005 році = 1,1 * 1,3 = 1,43

2. Проведемо розрахунок витрат

2003 рік = 60000 * 1,8 = 108000

2004 рік = 108000 * 1,67 = 180360

2005 рік = 180360 * 1,48 = 266932,8

3.Розрахуємо розмір поточних активів:

2003 рік = 90000 * 1,75 = 157500

2004 рік =157500* 1,62 = 255150

2005 рік = 255150 * 1,43 = 364864,5

4. Розрахуємо розмір поточних зобов'язань:

2003 рік = 60000 * 1,75 = 105000

2004 рік = 105000 * 1,62 = 170100

2005 рік = 170100 * 1,43 = 243243

5. Здійснимо переоцінку основних засобів:

2003 рік = 200000 * 1,4 = 280000

2004 рік = 280000 * 1,35 = 378000

2005 рік = 378000 * 1,3 = 491400

6. Розрахуємо прибуток за роками:

2002 рік = (150000 - 25000 - 60000 + 5000 - 500) * 0,75 (враховуємо

податок на прибуток, 25%) = 52125

2003 рік = (262500 - 43759 - 108000 + 5000 - 500) * 0,75 = 86431

2004 рік = (425250 - 70889 - 180360 + 5000 - 500) * 0,75 = 133876

2005 рік = (608107,5 - 101372 - 266932,8 + 5000 - 500) * 0,75 = 244303

Cкладемо бухгалтерський баланс на 4 роки. При цьому в пасиві вартість власних коштів збільшуємо на суму прибутку, а вартість зовнішнього фінансування (довгострокових зобов'язань) знаходимо як різницю між валютою балансу та власними коштами і поточними зобов'язаннями.

БАЛАНС, млн. грн.

ЗАДАЧА № 38

В умовах реструктуризації підприємства особливе значення має управління товарно-матеріальними запасами. Розкрийте основні напрямки цього управління.

Розв'язок:

Основними напрямками управління товарно-матеріальними запасами є:

1) Оптимізація рівня товарно-матеріальних запасів. Оптимізація рівня виробничих запасів залежить від затрат, які пов'язані з підтриманням запасів і які складаються з двох елементів: затрат по зберіганню і затрат по розміщенню та виконанню замовлень. Ці два елементи змінюються обернено пропорційно один одному: чим більшими є затрати по зберіганню оборотних засобів (наприклад, необхідні складські приміщення в достатньому обсязі), тим меншими є затрати по транспортуванню (немає необхідності зайвий раз користуватися послугами транспортних організацій).

Покажемо, як розраховується розмір оптимальної партії замовлень (Economic Order Quantity – EOQ). Припустимо, що вартість виконання одного замовлення (Q), а витрати на зберігання одиниці запасів (Н) і величина витрат ТМЦ за деякий період (D) є постійними.

Якщо також прийняти, що витрати запасів є постійними у часі, то середній обсяг запасів = Q/2 од., де Q - замовлений обсяг запасів (в одиницях), причому передбачається, що він змінюється протягом часу, що розглядається.

Відповідна формула має вигляд:

де: EOQ - обсяг партії, од.;

F - вартість виконання одного замовлення (витрати на розміщення замовлення, по отриманню та перевірці товарів):

D - величина витрат запасів за той же період, од.:

Н - затрати по утриманню ТМЦ на одиницю запасів за деякий період, в тому числі витрати по зберіганню, транспортуванню, страхуванню разом з рівнем прибутку на інвестований в запаси капітал.

Після визначення оптимальної партії замовлення використовують наступну схему управління замовленнями, які дозволяють за допомогою ряду параметрів формалізувати процедуру - оновлення запасів, наприклад,

визначити рівень запасів, при якому необхідно здійснювати наступне замовлення:

RР = МU х МD

SS = RР - АU х АD

МS = RР + ЕОQ - LU х LD,

де: АU - середньоденна потреба в сировині, од.;

АD - середня тривалість виконання замовлення (від моменту розміщення до моменту отримання сировини), дн.;

SS - найбільш ймовірний мінімальний рівень запасів, од.;

МS - максимальний рівень запасів, од.;

RР - рівень запасів, при якому робиться замовлення, од.:

LU - мінімальна денна потреба в сировині, од.;

MD - максимальна денна потреба в сировині, од;

А/О - максимальна кількість днів виконання замовлення;

LD - мінімальна кількість днів виконання замовлення.

2) Контроль за ефективністю управління запасами (здійснюють за допомогою аналізу зміни швидкості обороту запасів). В загальному випадку швидкість обороту виробничих запасів (ВЗ) підприємства прийнято розраховувати за допомогою формули:

ЛІТЕРАТУРА

Закон України "Про інвестиційну діяльність" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 47.

Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: "Фінанси і статистика", 1997.

Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К.: МП «ИТЕМ» ЛТД, Москва-Лондон, 1995.

Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. - К.: МАУП, 2000.

Кірейцев Г.Г., Виговська Н.Г., Петрук О.М. Фінансовий менеджмент. - Житомир, 2001.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. -К.: Знання, 2000.

Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. - К.: "Центр навчальної літератури", 2004.

П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87 // www.rada.gov.ua.

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. - Минск: ООО "Новое знание", 1999.

Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий.- К.: Издательский дом «Максимум», 2001.

Титаренко Н.О., Поручник А.М. Теорії інвестицій: Навч. посібник. - К.:КНЕУ, 2000.

Шапиро В.Д. Управление проектами. - М., 1996.