Порівняльна характеристика типів виробництва, одичного, серійного, масового - Економічна теорія - Скачать бесплатно

Промислові підприємства розрізняються за структурою та обсягом вироблюваної продукції, широтою її номенклатури. Залежно від цих чинників робочі місця, дільниці, цехи і підприємства поділяються на кілька організаційних тинів виробництва.

Основним показником поділу на типи виробництва є спеціалізація робочих місць.

Тип виробництва — це комплексна характеристика організаційно-технічного рівня виробництва, що охоплює номенклатуру продукції, обсяг виробництва, випуск одно­типної продукції, характер завантаження робочих місць, кваліфікацію робітників, собівартість продукції.

Під типом виробництва розуміють ступінь постійного завантаження робочих місць однаковою роботою і пов'язані з нею особливості в економіці.

Залежно від ступеня завантаження робочих місць, який обумовлюється масштабом та трудомісткістю виробництва, розрізняють такі типи виробництва:

• одиничне;

• серійне;

• масове;

• змішане.

У свою чергу, серійне виробництво поділяється на дріб­но-, середньо- та великосерійне. Прикладом одиничного виробництва може бути дослідне або експериментальне виробництво.

Віднесення підприємства до того чи іншого типу виробництва не виключає можливості організації в його підрозділах виробничого про­цесу за іншими типами.

Тип виробництва, як правило, характеризується коефіцієнтом спеціа­лізації робочих місць або коефіцієнтом серійності (Кс). Його можна визначити за формулою

де Кс — коефіцієнт серійності;

р — число робочих місць;

m — середня кількість операцій, які виконуються при виготовленні кожної деталі;

n — кількість деталей в партії, яка оброблюється.

Для масового виробництва цей коефіцієнт дорівнює від 1 до 3; для середньосерійного — від 11 до 20 та для дрібносершного — понад 20.

Одиничне виробництво характеризується широким асортимен­том продукції і невеликим обсягом випуску однакових виробів. При цьому зразки ніколи не повторюються або повторюються нерегулярно. За кожним робочим місцем не закріплені певні деталеоперацїї, тобто відсутня глибока спеціалізація. Як правило, обладнання унікальне, уні­версальне та розміщене за однорідними групами. При одиничному типі виробництва застосовується послідовний вид пересування предметів праці та існує відносно велика питома вага ручної праці.

Одиничне виробництво характеризується наявністю значного неза­вершеного виробництва та відсутністю закріплення операцій за робочи­ми місцями. Характеризується одиничне виробництво високою собівар­тістю продукції, що випускається, і тривалим виробничим циклом.

Різноманітна номенклатура робить одиничне виробництво більш мобільним та швидко пристосовуваним до умов сучасного ринку.

Як правило, одиничне виробництво характерне для суднобудування, верстатобудування та виробництва іншого унікального обладнання (ав­томатні реактори, потужні електронні машини).

Таким чином, відмітними рисами одиничного виробництва є:

• переважання технологічної спеціалізації цехів, дільниць та відсут­ність закріплення за ними певних виробів;

• використання універсального обладнання та його розміщення за однотипними групами;

• відносно велика питома вага ручної праці;

• наявність робітників високої кваліфікації.

Серійне виробництво характеризується тим, що виготовляється обмежений асортимент продукції. Предмети праці до робочого місця надходять не штуками, як при одиничному виробництві, а періодично певними партіями.

Залежно від розміру партії розрізняють дрібно-, середньо- та великосерійне виробництво.

Для серійного типу виробництва характерна велика номенклатура виробів, однак значно менша, ніж за одиничного типу вироб­ництва. Як правило, виготовлення значної частини продукції в умовах серійного виробництва періодично повторюється протягом року або ряду років, що дає можливість організувати цей випуск на технологіч­но спеціалізованих дільницях (передусім це стосується організації середньо- та великосерійного виробництва).

У виробництвах серійного типу рівень собівартості продукції зни­жується за рахунок спеціалізації робочих місць, широкого залучення робітників середньої кваліфікації, зменшення, порівняно з одиничним ви­робництвом, витрат на заробітну плату.

Відмітними рисами серійного виробництва є:

• за кожним робочим місцем закріплюється від однієї до 20 періо­дично повторюваних операцій;

• номенклатура продукції не стійка, одна й та сама продукція виго­товляється кілька разів;

• частина обладнання спеціалізована, розміщується за технологічною та частково за предметною ознакою;

• застосовується паралельно-послідовний вид пересування предметів праці;

• значне застосування механізації праці при незначному викорис­танні ручної праці.

Продукція серійного виробництва, як правило, стандартна. До неї можуть належати насоси, компресори, машини встановленого типу, об­ладнання хімічної та харчової промисловості тощо.

Масове виробництво характеризується виготовленням окремих видів продукції у великій кількості на вузькоспеціалізованих робочих місцях протягом тривалого періоду.

Головною ознакою масового типу виробництва є виготовлення вели­кого обсягу однорідної продукції. Для цього тину виробництва харак­терна незмінна номенклатура продукції, що виготовляється, спеціаліза­ція робочих місць на виконанні однієї постійно закріпленої операції, застосування спеціального обладнання та незначна довжина виробничо­го циклу, висока механізація та автоматизація виробничих процесів. : Собівартість продукції масового виробництва, порівняно з одинич­ним та серійним," значно менша. Таким чином, цей тип виробництва ство­рює передумови для поглиблення спеціалізації та підвищення продук­тивності праці. Усе це веде до збільшення ефективності виробництва. Як правило, собівартість дослідного зразка одиничного виробництва у 20—30 разів вища, ніж масового.

Необхідною умовою масового виробництва є постійний рівень попи­ту на продукцію. Для масового виробництва характерне таке:

• за кожним робочим місцем закріплено одну-дві операції;

• постійна номенклатура продукції;

• використовуються автоматичні лінії;

• застосовується паралельний вид пересування предметів праці.

Отже, збільшення масовості та серійності виробництва має низку позитивних рис: збільшується продуктивність праці за рахунок поглиб­лення виробничих навичок та кращого оснащення робочих місць; зни­жується собівартість продукції і поліпшується використання обладнан­ня, скорочується час виробництва виробу.

Разом з тим масове та серійне виробництво має ряд недоліків. Го­ловними з них є орієнтація не на конкретного споживача і його вимоги, а на середні стандарти та труднощі перебудування виробництва, пов'я­зані із застосуванням значної кількості спеціального обладнання.

Щоб усунути недоліки масового та серійного виробництва, необхідно поєднувати методи великосерійного та масового виробництва. Отже, змішаний метод є найбільш перспективним методом організації ви­робничих процесів. Нижче дається порівняльна характеристика типів виробництва (табл. 1.).

Порівняльна характеристика типів виробництва