Проблеми оцінки в контексті завдань антикризисного управління діяльності підприємства - Економіка підприємства - Скачать бесплатно
Сучасний стан більшості суб'єктів господарювання в Україні фахівці визнають як кризовий. Розвиток кризових явищ, з одного боку, і заінтересованість держави в максимальному збереженні підприємств, які мають необхідний потенціал виживання та є стратегічно важливими для країни в цілому або певних регіонів, з іншого боку, зумовили виникнення та поширення нового для України, специфічного за своїми завданнями й функціями виду управління - антикризового.
Антикризове управління розглядається як самостійний вид професійної діяльності, спрямований на запобігання кризовим явищам та подолання їх у діяльності підприємства на підставі раціонального використання наявних ресурсів і потенціалу виживання, мінімізації матеріальних та фінансових витрат шляхом застосування відповідних втрат, принципів та методів роботи. Об'єктом антикризового управління є кризові явища в діяльності підприємства (виникнення, розвиток, усунення та запобігання). Запровадження антикризового управління потребує розв'язання таких складних та багатоаспектних питань, як концепція циклічності економічного розвитку й методологія дослідження кризових явищ мікроекономічних систем; теоретичні засади проведення антикризового управління підприємством (сутність, принципи, порядок та інструменти управлінського впливу); методологічні засади та практичний інструментарій діагностики кризових явищ і загрози банкрутства підприємства, зокрема методичне забезпечення діагностики фінансового стану та загрози банкрутства підприємства, перспективної оцінки фінансових наслідків виникнення ситуації банкрутства, прогнозування можливостей підприємства щодо подолання кризових явищ; теоретико-методологічні засади розроблення антикризової програми підприємства; фінансово-економічні аспекти обгрунтування окремих антикризоаих заходів (використання внутрішніх резервів відновлення платоспроможності, реструктуризація активів та пасивів підприємства, зовнішня і внутрішня реорганізація, продаж підприємства як цілісного майнового комплексу тощо), методичні засади оцінки результативності реалізації антикризової програми й організації контролю за ходом її виконання та ін.
Одним з найважливіших завдань суб'єкта антикризового управління є оцінка вартості підприємства та його активів для визначення методичних засад та практичного інструментарію, яким при цьому можна користуватися, потрібно насамперед уточнити об'єкти, що підлягають оцінці, мету та обмеження оцінки. Аналіз завдань антикризового упраління дає змогу визначити основні випадки проведення оцінки вартості підприємства та його майна.
Прогнозування наслідків виникнення ситуації банкрутства. Перспективна оцінка можливих фінансових наслідків виникнення ситуації банкрутства є необхідним етапом проведення діагностики господарсько-фінансової діяльності підприємства. У ході цієї роботи мають бути оцінені ймовірні фінансові наслідки початку провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності з погляду економічних інтересів його власників (оцінка витрат від виникнення ситуацї банкрутства, під якими розуміються витрати частин інвестованого капіталу), кридиторів підприємства (оцінка втрат внаслідок недостатнього обсягу грошових коштів, отриманих від реалізації наявного майна для повного розрахунку за всіма забов'язаннями), підприємства як господарюючого суб'єкта (оцінка наявних коштів після розрахунку з усіма кредиторами та їх достатності для продовження підприємницької діяльності).
Для вирішення всіх перелічених проблем суб'єкт антикризового управління повинен здійснити оцінку ліквідаційної вартості наявного майна підприємства, тобто грошових коштів, що можуть бути отримані в наслідок продажу об'єкта оцінки на відкритому конкурентному ринку, якщо термін реалізації буде коротшим від розумно довгого для даного типу об'єктів на даному ринку. Отриманий результат є базою для визначення системи оціночних показників, які запропоновані автором для відображення наслідків виникнення ситуації банкрутства.
Оскільки Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) термін реалізації майна в ході здійснення ліквідаційної процедури не обмежено, об'єктом оцінки є упорядкована ліквідаційна вартість, на підставі якої визначають прогнозний обсяг грошових коштів, отриманих після розпродажу активів підприємства протягом такого періоду часу, який дає змогу отримати максимально високі ціни продажу активів для найбільш повного задоволення інтересів держави та кредиторів підприємства.
Оцінка можливостей відновлення платоспроможності за рахунок реструктуризації активів. Одним з можливих напрямів роботи фінансового оздоровлення та недопущення банкрутства підприємства є проведення реструктуризації активів, тобто сукупності операцій щодо іммобілізації в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів підприємства.
Реструктуризація активів є дієвим інструментом проведення внутрішньої санації силами самого підприємства без участі кредиторів і участі зовнішніх санаторів. Не потребуючи значних фінансових ресурсів, організаційних затрат, та витрат часу, ця форма фінансового оздоровлення дає змогу відвернути загрозу банкрутства чи відсрочити виникнення ситуації банкрутства і завдяки цьому отримати час для вжиття заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення підприємства.
Реструктуризація активів передбачає проведення певної сукупності операцій з окремими видами активів підприємства: продажу основних фондів підприємства та невстановленного обладнання; продажу або виходу з інвестиційних проектів; продажу наднормативних товарних запасів; інкасації та рефінансування дебіторської заборгованності.
Обгрунтування можливості (з погляду наявності попиту на певні види активів пидприємства) та прогнозування результативності (тобто очікуваного обсягу та термінів надходженя грошових коштів від продажу цих активів) також потребують оцінки ліквідаційної вартості окремих елементів майнового комплексу підприємства.
Особливості оціночної діяльності для розв'язання цих проблем полягають у такому:
здійснюються визначення та вибіркова оцінка майнових цінностей, які можуть бути продані в потрібні терміни та з мінімальними втратами. Під втратами в цьому випадку розуміють як недоотримані грошові надходження у зв'язку з прискореними темпами реалізації активів, так і наслідки для життєздатності підприємства і рівня його потенціалу виживання;
об'єктом оцінки можуть виступати як упорядкована, так і примусова ліквідаційна вартість майна, вибір між якими залежить від часових обмежень антикризового процесу.
Як відомо, під вимушеною ліквідаційною вартістю розуміють оцінку можливого обсягу грошових надходжень від продажу активів підприємства в максимально короткі терміни без належної маркетингової підготовки, як правило, одночасно на одному аукціоні. Цей вид оцінки може застосовувутися для визначення можливих грошових надходжень від реструктуризації частини або повного обсягу активів підприємства, яка здійснюється з ініціативи власників підприємства за високого рівня виникнення загрози банкрутства (жорстких часових обмежень антикризового процесу) з метою запобігання порушенню справи про банкрутство підприємства. Хоча цей інструмент відновлення платоспроможності підприємства розглядає як небажаний для підприємства (оскільки зменшуються майновий потенціал підприємства та можливості отримання доходів у майбутньому), його застосування є доцільним виходячи з різниці між обсягами грошових надходжень у разі упорядкованого та примусового продажу і витрат підприємства внасліддок початку проведення судових процедур.
Підготовка до продажу окремих елементів майна підприємства в ході санації за ухвалою суду. Потреба в оцінці окремих елиментів активів підприємства виникає також під час проведення санації за ухвалою суду, оскільки одним із законодавчо визначених механізмів її проведення є продаж частини майна боржника (ст. 20 Закону).
Оцінка елементів майнового комплексу підприємства в ході проведення санації має таку специфіку:
оцінка майна є обов'язковим елементом підготовчої роботи. Її проводять, як правило, залучені та спеціально підготовлені фахівці. Результати оціночної діяльності оформлюють відповідно до чинних стандартів та вимог;
об'єктом оцінки є вимушена ліквідаційна вартість майнових цінностей, яки попередньо визначені керуючим санацією та зафіксовані в плані санації, погодженому з кредитором підприємства. Терміни проведення продажу також зафіксовані в плані санації;
під час визначення ціни майнових об'єктів слід враховувати особливисті законодавчо регламентованих форм продажу (на відкритих чи закритих торгах - для майна боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження). Завданням оцінки в цих умовах є максимальне стимулювання платоспроможного попиту для забезпечення реалізації майна бажано на одних торгах;
результати оцінки не є остаточними для визначення початкової ціни, оскільки відповідно до Закону початкову ціну майна боржника, що виставляється на торги, визначає керуючий санацією.
З метою підвищення ефективності продажу частини майна для фінансового оздоровлення підприємства та захисту інтересів кредиторів доцільно залучати експертів-оцінювачів якомога раніше: не тільки після плану санації, а і в ході його підготовки (визначення найбільш раціонального переліку об'єктів продажу, термінів проведення торгів, прогнозування можливих грошових надходжень, визначення кошторису додаткових витрат, пов'язаних з маркетинговою підтримкою та організацією торгів).
Підготовка продажу підприємства як цілосного майнового комплексу. Альтернативою розпродажу майна підприємства окремо є продаж підприємства як цілосного майнового комплексу. Використання цього антикризового інструмента може мати місце як в процесі санації, що проводиться з іціативи власника підприємства, так і в ході санації за ухвалою суду, яка здійснюється під контролем кредиторів, керуючого санацією та суду з урахуванням обмежень, передбачених статтею 19 Закону.
У будь-якому випадку необхідним етапом підготовчої роботи є оцінка вартості підприємства, яке є об'єктом купівлі-продажу.
На відміну від раніше розглянутих випадків оцінки у цьому разі об'єктом оціночної діяльності є вартість діючого підприємства, тобто вартість цілосного майнового комплексу як системи взаємопов'язаних майнових цінностей. Під час оцінки враховують вартість нематеріальних активів, яка не відображена в бухгалтерському обліку (бізнес-технологія, комерційні зв'язки тощо), а також перспективи подальшого розвитку підприємства, зокрема майбутні доходи та прибутки, які потенційно можуть бути отримані. При цьому беруть до уваги, що вартість підприємства в цілому більша від суми вартості окремих видів активів.
Проведення оцінки цілісного майнового комплексу підприємства в процесі санації має за мету визначення інвестиційної вартості підприємства. На відміну від ринкової вартості її розрахунок здійснюють виходячи з інтересів конкретного інвестора (або потенційно можливого інвестора) на базі індивідуальних вимог та оцінок ризику, дохідності й ліквідності об'єкта інвестування, можливостей покупців в організаціі бізнесу та ін. Має бути врахований також поточний стан підприємства - об'єкта оцінки (збитковість, від'ємний власний капітал, загроза виникнення банкрутства, необхідність термінового розрахунку з кредиторами тощо).
Підготовка реорганізаційних процедур. Програма антикризових заходів може передбачити використання специфічного інструмента - реорганізації підприємства. Як відомо, в ході санації можуть використовуватися різноманітні форми та види реорганізаційних процедур - зовнішні (злиття та приєднання) і внутрішні (поділ, виділення). У разі проведення зовнішньої реорганізації оцінка вартості підприємства необхідна для обгрунтування умов обміну акцій підприємства на акції інших суб'єктів господарювання: діючих (у випадку приєднання) та новостворених (у разі злиття). Під час проведення внутрішньої реорганізації виникає потреба в оцінці вартості окремих структурних підрозділів (або інших складових, що можуть бути виділені), яка є підставою для визначення умов трансформації акцій діючого підприємства в якції новостворених.
У ході підготовки реорганізаційних процедур, як і в попередньому випадку, об'єктом оцінки є інвестиційна вартість цілісного майнового комплексу підприємства або його частини. Проте оцінка має певну специфіку:
об'єктом оцінки є вартість не одного, а декількох підприємств - учасників реорганізаційних процедур;
оцінюється вартість ак реально діючих підприємств, так і тих, що будуть створені в ході реорганізації. Підставою для оцінки їх вартості є не фактично досягнуті результати діяльносьі, а розроблений бізнес-план, тобто оцінка носить перспективний характер;
проводячи оцінку, враховують, що її результати будуть використовуватися не для здійснення взаєморозрахунків у грошовій формі, а для обґрунтування умов обміну акцій між учасниками реорганізації. У цих умовах оцінка носить порівняльний характер.
Отже, як свідчить вищезазначене, оціночна діяльність у ході здійснення антикризового управління характеризується багатоаспектністю та специфічністю, що зумовлює потребу в розроблені методологічних засад та адекватного практичного інструментарію. Не викликає сумнівів потреба вивчення фахівцями з антикризового управління теоретико-методологічних засад оціночної діяльності шляхом обов'язкового включення курсу "оцінка бізнесу та майна" в програми їх підготовки та атестації. Підвищенню ефективності антикризового управління підприємствами сприятиме і більш активна співпраця з експертами-оцінювачами. Їх досвід дасть змогу підвищити обгрунтованість антикризових заходів та результативність їх реалізації.
|
