06.05 18:18Верка Сердючка получила 5-килограммовое сердце[УКРАИНСКИЙ МУЗЫКАЛЬНЫЙ ПОРТАЛ]
06.05 17:51Руслана презентувала своє нове євпропейське шоу на “Таврійських іграх”[УКРАИНСКИЙ МУЗЫКАЛЬНЫЙ ПОРТАЛ]
06.05 17:39Есть девочки, которые не хотели быть Джулией Робертс?[Film.Ru]
06.05 17:39Интервью с Мишел Монаган[Film.Ru]
06.05 16:24Пэрис Хилтон разделась для журнала "UMM" (Эротическое фото)[УКРАИНСКИЙ МУЗЫКАЛЬНЫЙ ПОРТАЛ]
06.05 15:53На "Терминатора 4" подписали очередного повстанца[Film.Ru]
06.05 15:44Тина Кароль спасла «Таврийские игры»[УКРАИНСКИЙ МУЗЫКАЛЬНЫЙ ПОРТАЛ]
06.05 15:32"Самый лучший фильм 2" будет снимать режиссер "Дня выборов"[Film.Ru]
06.05 14:32Канделаки увеличила грудь (ФОТО)[УКРАИНСКИЙ МУЗЫКАЛЬНЫЙ ПОРТАЛ]
06.05 14:07Сьюзан Сарандон составит компанию Эллен Пэйдж[Film.Ru]
Какая из вечных ценностей самая быстротечная:
Результат
Архив

Главная / Рефераты / Економіка підприємства / Облік та аналіз у зовнішньоекономічній діяльності підприємств


Облік та аналіз у зовнішньоекономічній діяльності підприємств - Економіка підприємства - Скачать бесплатно


банком зобов'язань в іноземній валюті перед власником депозиту (вкладу);

д) усі види договорів про забезпечення вико­нання зобов'язань в іноземній валюті та до­говори, для забезпечення виконання яких останні видані.

Підставою для купівлі іноземної валюти на МВРУ з метою виконання зобов'язань за операціями, що потребують отримання індивідуальних ліцензій (дозволів) Національного банку України, є індиві­дуальні ліцензії (дозволи) Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінно­стями, видачі згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету № 15-93, які передбачають купівлю іноземної ва­люти, та документи, передбачені умовами цих ліцензій (дозволів).

Іноземна валюта, придбана у встановленому порядку через уповноважені банки та уповнова­жені кредитно-фінансові установи на МВРУ, по­винна бути використана резидентом протягом п'яти робочих днів із часу зарахування її на його поточний рахунок на цілі, указані в заяві на ку­півлю іноземної валюти, лише за реквізитами кон­тракту, який був підставою для допуску на участь у торгах на біржах.

Придбана іноземна валюта може бути перера­хована резидентом для виконання власних зобо­в'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунка в іноземній валюті, який визначений ре­зидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті.

У разі порушення резидентами строків пере­рахування придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти робочих днів на МВРУ. При цьому позитивна курсова різни­ця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально спрямовується до Державного бюджету України, а від'ємна курсова різниця відноситься на результати господарської діяль­ності резидента.

Придбана на біржі іноземна валюта та інозем­на валюта, що знаходиться на рахунках клієнтів, яка відноситься до 1 групи Класифікатора інозем­них валют, може бути перерахована за межі Укра­їни лише з основного поточного валютного ра­хунка в іноземній валюті або з кредитного рахун­ка в іноземній валюті.

При перерахуванні коштів на купівлю валюти підприємству необхідно врахувати, що законодавством України введений збір на обов'язкове пенсійне страхування в розмірі 1% від суми гривень, витраченої на придбання іноземної валюти без урахування комісійної винагороди і маржі по даній операції. Тобто підприємство одночасно з пере­рахуванням коштів на купівлю іноземної валюти подає до банку платіжне доручення на суму збо­ру, яку необхідно сплатити до Пенсійного фонду України з операції з купівлі іноземної валюти. Враховуючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування є обов'язковим платежем згідно зі статтею 14 Закону про систему оподат­кування, то сплата до Пенсійного фонду 1% від суми операції з купівлі-продажу валюти включаєть­ся до складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.5 Закону про прибуток.

Для обліку іноземної валюти на рахунках в установах банків використовується активний рахунок 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті". До нього відкриваються такі субрахунки:

— 3121 " Поточні рахунки в іноземній валюті у країні";

— 3122 " Поточні рахунки в іноземній валюті за кордоном";

— 3123 " Транзитний рахунок в іноземній валюті".

Для обліку операцій по валютному рахунку ве­деться відомість аналітичного обліку на кожний вид валют.

У податковому обліку купівля іноземної валю­ти не змінює ні суму валового доходу, ні суму валових витрат (п. 7.3.4 Закону про прибуток).

Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку купівлі іноземної валюти.

Купівля іноземної валюти за гривні

Таблиця №2.

№ з/п

Зміст операції

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

Перерахована сума грошових коштів уповноваженому банку для придбання $USA, включаючи комісійну винагороду

334

311

2

Заздалегідь перерахована сума збору до Пенсійного фонду за операцію з придбання інвалюти

6512

311

3

Зарахована на валютний рахунок СПД придбана інвалюта

312

334

4

Нарахована і включена до складу витрат сума комісійної винагороди уповноваженому банку

92

377

377

334

5

Відображена сума збору до Пенсійного фонду

92

6512

6

Списані на фінансовий результат сума комісійної винагороди і сума збору до Пенсійного фонду

791

92

3.2 ПДВ при імпорті товарів (робіт, послуг)

При ввезенні (пересиланні) товарів платниками податків на митну територію України базою оподаткування є дого­вірна (контрактна) вартість таких товарів (п.4.3 ст.4 Закону про ПДВ). Необхідно зазначити, що вказана вартість по­винна бути не меншою, ніж митна вартість, визначена у ввізній митній декларації з урахуванням:

¾ витрат на транспортування, навантаження, розванта­ження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України;

¾ сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів;

¾ плати за використання об'єктів інтелектуальної влас­ності, які належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових пла­тежів), за винятком податку на додану вартість, які включа­ються до 'ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Відповідно до Закону про ПДВ Державною митною служ­бою України була розроблена і затверджена наказом від 09.06.99 р. № 346 Інструкція про порядок контролю митни­ми органами за справлянням під час митного оформлення товарів, увезених (пересланих) на митну територію Украї­ни, та перерахуванням до бюджету податку на додану вартість.

Для робіт (послуг), що виконуються (надаються) нерези­дентами на митній території України, базою обкладення податком на додану вартість також є договірна (кон­трактна) вартість робіт (послуг) з урахуванням податків, зборів (обов'язкових платежів), крім ПДВ, передбачених Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ.

Як правило, вартість товарів, що ввозяться (отриманих результатів робіт, послуг), зазначена у документах поста­чальника-нерезидента в іноземній валюті. Тому виникає не­обхідність перерахунку вартості товарів (робіт, послуг), що імпортуються, у національну грошову одиницю - гривню. Такий перерахунок вартості повинен здійснюватися виходячи з валютного (обмінного) курсу Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

При ввезенні (імпортуванні) товарів датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення вантажної мит­ної декларації (пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ).

Звертаємо увагу, що згідно з пп.7.3.8 п.7.3 ст.73акону про ПДВ передоплата (авансування) товарів, які у подаль­шому згідно з укладеними договорами підлягають ввезен­ню (пересиланню) на митну територію України, не є підставою для виникнення податкових зобов'язань.

Дещо інша ситуація складається при здійсненні операцій, пов'язаних з імпортом робіт (послуг). Так, згідно з пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з імпорту робіт (послуг) є:

¾ або дата складання документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом;

¾ або дата списання грошових коштів з рахунка платника податків в оплату таких робіт (послуг).

Зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України виникають у день оформлення ввізної митної декларації, однак сплату даного податку можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя (дане положення не застосовується при імпорті робіт, послуг!). Видача податкового векселя здійснюється на власний розсуд підприємства. Векселедержателем є державна податкова адміністрація (інспекція за місцем реєстрації векселедавця як платника ПДВ.

Слід пам'ятати, що податковий вексель може бути виданий лише тією особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість відповідно до статті 9 Закону про ПДВ.

Крім того, такі податкові векселі в обов'язковому по­рядку підлягають забезпеченню (підтвердженню) комерційними банками шляхом авалю (п.11.5 ст.11 Закону про ПДВ). Виняток становлять податкові векселі, видані платниками податків, які мали протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) більше 5 млн. грн. і проти яких не порушено справу про банкрутство. Такий "пільговий" статус імпортера повинен бути підтверджений довідкою, виданою державною податковою адміністрацією (інспекцією), оформленою відповідно до розділу IV Порядку випуску, обігу і погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ від 01.10.97 р. № 1104.

Виданий податковий вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

Зобов'язання з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

Пунктом 11.5 статті 11 Закону про ПДВ передбачені деякі обмеження сфери застосування податкового векселя.

Дати виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту при видачі податкового векселя на суму імпортно­го ПДВ суттєво відрізняються від загальноприйнятого порядку. Так, сума, зазначена у податковому векселі, включається до складу податкових зобов'язань платника податків у тому звітному (податковому) періоді, в якому вексель підлягає погашенню. При цьому податковий вексель вважається погашеним.

При імпортуванні товарів, робіт (послуг) у платника по­датків виникають не тільки податкові зобов'язання з податку на додану вартість, але й податковий кредит.

Датою виникнення податкового кредиту з податку на до­дану вартість при здійсненні операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями, що виникли (див. вище).

У випадках, коли платник податків отримав відстрочення платежу з ПДВ до бюджету шляхом видачі податкового векселя, сума, зазначена у податковому векселі, включається до складу податкового кредиту у наступному звітному (по­датковому) періоді після включення суми такого ПДВ до складу податкових зобов'язань.

При достроковій оплаті векселя платник податків має право включити до складу податкового кредиту суму у тому ж звітному періоді, в якому проведена і сплата за векселем (з одночасним включенням такої суми до складу податкових зобов'язань).

3.3.Оподаткування прибутку від імпортних операцій

Згідно з підпунктом 7.3.2 Закону про прибу­ток затрати, понесені (нараховані) платником податків в іноземній валюті у зв'язку з придбан­ням товарів (робіт, послуг), вартість яких відно­ситься до валових витрат, визначаються в сумі, яка повинна дорівнювати балансовій вартості такої інвалюти, визначеній відповідно до положень підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 Закону про прибу­ток.

При цьому балансова вартість іноземної валюти визначається відповідно до положень підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 Закону про прибу­ток і не підлягає перерахунку у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пп.7.3.4 п.7.3 ст.7 Закону про прибуток у випадку купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податків не змінюються. Сума гривень, оплачена платником податків у зв'язку з такою купівлею (без урахування комі­сійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за доручен­ням платника податків), вважаєть­ся балансовою вартістю такої іно­земної валюти.

Тобто балансова вартість іноземної валюти визначається таким чином:

— якщо іноземна валюта отримана як вируч­ка, то її балансова вартість визначається за курсом Національного банку України, який діяв на дату отримання доходу;

— якщо іноземна валюта самостійно придба­на підприємством за гривні, то її балансо­ва вартість дорівнює сумі гривень, сплаче­них у зв'язку з такою купівлею (без ураху­вання комісійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні операції);

— якщо іноземна валюта самостійно придба­на підприємством за іншу інвалюту, то її балансова вартість дорівнює балансовій вартості проданої інвалюти;

— якщо іноземна валюта надійшла на валют­ний рахунок у попередньому податковому періоді, то для поточного податкового пе­ріоду її балансова вартість визначається за курсом Національного банку України, який діяв на останній робочий день попередньо­го звітного періоду. Оскільки підприємство може розраховуватися з постачальником за конкретну партію товарів інвалютою, загальна сума якої складається з ок­ремих сум, що надійшли на підприємство в різний час і з різних джерел, то необхідно вести опера­тивний облік для визначення балансової вартості інвалюти.

Підприємство може розрахуватися з постачаль­никами заздалегідь або з відстрочкою платежу. Якщо вийде так, що першою подією буде отри­мання товарів (робіт, послуг), тоді до складу валових витрат вартість такого товару (робіт, послуг) буде включена за курсом Національного банку України на дату оформлення вантажної митної декларації (підписання акта), але при другій події, коли вже буде відома балансова вартість інвалюти, що перераховується, необхід­но буде відкоригувати суму, раніше включену до складу валових витрат. Якщо ж першою подією буде оплата товарів (робіт, послуг), то нічого коригувати не треба, адже вже при першій події відома балансова вартість перерахованої у виг­ляді авансу інвалюти.

Для цілей податкового обліку вартість товарів (робіт, послуг), постачальниками яких є нерези­денти, що знаходяться в офшорній зоні (або рахунки яких розташовані в офшорній зоні), вклю­чається до складу валових витрат тільки в розмірі 85 % (п. 18.3 Закону про прибуток).

Заборгованість в іноземній валюті, що виник­ла при здійсненні імпортної операції (дебіторсь­ка або кредиторська, залежно від того, яка подія сталася раніше - перерахування валюти або от­римання товарів (отримання результатів робіт, послуг)), також бере участь у формуванні об'єкта обкладення податком на прибуток (пп. 7.3.3, 7.3.6 Закону про прибуток).

Запитання і завдання для самоперевірки

Які документи необхідні для придбання іноземної валюти на МВРУ з метою розрахунків з нерезидентами?

Якій збір введений при перерахуванні коштів на купівлю валюти підприємством?

Наведіть бухгалтерські проводки з відображення купівлі іноземної валюти.

Надайте визначення терміну «імпорт».

В якій сумі визнаються витрати, понесені (нараховані) платником податків в іноземній валюті у зв'язку з придбан­ням товарів (робіт, послуг)?

Яким чином визначається балансова вартість іноземної валюти?

Глава 4. Облік товарообмінних (бартерних) операцій

4.1. Порядок проведення товарообмінних (бартер­них) операцій

Порядок проведення товарообмінних (бартер­них) операцій регулюється Законом України від 23.12.98. р. №351-ХІУ “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Згідно із цим Законом право на проведення товарооб­мінних (бартерних) операцій мають всі особи, визначені як суб'єкти зовнішньо­економічної діяльності.

Установлений законодавством режим здійснен­ня товарообмінних (бартерних) операцій, а також відповідальність за порушення його норм і вимог поширюється на всіх осіб, які здійснюють товарообмінні (бартерні) операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Оформляються товарообмінні (бартерні) опе­рації бартерним договором або договором, яким передбачається змішана форма оплати, тобто часткова оплата в натуральній формі. І в тому і в іншому випадку обмін товарами (роботами, послугами) повинен бути збалансований за вар­тістю і не опосередкований рухом коштів у го­тівковій або безготівковій формі.

Зовнішньоекономічний бартерний договір (кон­тракт) укладається у письмовому вигляді і за формою, яка визначена “Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” від 05.10.95, №75.

Зазначеним Положенням також визначені особ­ливі умови, які повинні бути передбачені бартер­ним зовнішньоекономічним договором (контрак­том).

Ціни на товари (роботи, послуги) можуть виз­начатися суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах з урахуванням попиту і пропозиції, інших чинників, які діють на відповідних ринках на момент укла­дення зовнішньоекономічного бартерного дого­вору (контракту). У випадку коли предметом бар­терного договору є товари, відносно яких діють індикативні ціни, контрактна ціна визначається на підставі таких цін.

Суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності надана мож­ливість проведення товарообмінної (бартерної) операції на підставі договору, який передбачає змішану форму оплати.

Тому до форми і порядку укладення такого договору також застосовуються певні вимоги.

Так, у розділі "Предмет договору (контракту)" такого договору крім зазначення точного найменування, марки, сорту, товару або кінцевого результату робіт, що виконуються, по­слуг, що надаються, які один з контрагентів зо­бов'язаний поставити (здійснити) іншому в обмін на грошові кошти, буде також указане і точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок товарів або зустрічного виконання робіт (надання послуг) у рахунок виконання зобов'язань.

При укладенні договору зі змішаною формою оплати в розділі "Ціна і загальна вартість договору (контракту)":

1) зазначається ціна одиниці виміру товару і загальна вартість товару або загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг), які постачаються згідно з договором з оп­латою грошовими коштами, а також валюта платежу за цей товар (роботи, послуги);

2) загальна вартість поставок, оплата за яки­ми передбачається в натуральній формі, ви­ражається обов'язково в іноземній валюті групи 1 Класифікатора іноземних валют.

У разі експорту високоліквідних товарів за договором, яким передбаче­на оплата таких товарів як грошовими коштами, так і в натуральній формі, терміни повернення валютної виручки та імпортної частини договору (контракту) становлять відповідно 90 і 60 днів.

Товари, що імпортуються за зовнішньоеконо­мічним бартерним договором, підлягають ввезен­ню на митну територію України у терміни, зазна­чені в договорі, але не пізніше 90 (а в разі ек­спорту за бартером високоліквідних товарів - 60) календарних днів з моменту оформлення вивізної (експортної) вантажної митної декларації, а в разі експорту робіт (послуг) - з дати підписання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт, надання послуг нерезидентові.

У разі порушення суб'єктами ЗЕД термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпорту­ються за бартерним договором, з них стягується пеня в розмірі 0,3% вартості неотриманих то­варів (робіт, послуг) за кожний день прострочен­ня. Однак загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості, що виникла за таким договором.

Якщо ж товари експортуються за договором, яким передбачена змішана форма оплати, пеня стягується за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми нео­триманої виручки в іноземній валюті, перерахо­ваній у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Пеня нараховується за ненадання або невчасне надання інфор­мації про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) за бартерним договором. Пеня за вказа­не порушення встановлена в розмірі 1% вар­тості фактично експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

У разі перевищення термінів повернення то­варів (виконання робіт, надання послуг), які імпор­туються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, ком­плексне будівництво, поставку складних техніч­них виробів, товарів спеціального призначення, терміни їх повернення можуть бути продовжені на підставі індивідуального дозволу (ліцензії).

Постановою Кабміну України “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності“ № 756 від 29.04.99 р. затверджено перелік висо­коліквідних товарів і перелік товарів, операції з якими за зовнішньоекономічними товарообмінними (бартерними) операціями заборонені.

Крім того, цією Постановою визначений Поря­док віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигна­цію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призна­чення. Відповідно до зазначеного Порядку:

1. Бартерні договори відносяться до таких, що передбачають:

1) виробничу кооперацію ¾ у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з постав­ки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, технологічно взаємопов'язаних та необхідних для спільно­го виготовлення кінцевої продукції, а також операції з надання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговуван­ня та технологічних операцій;

2) консигнацію ¾ у разі коли за цими догово­рами здійснюються операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за доручен­ням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди консиг­нації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені то­вари, які належать консигнанту;

3) комплексне будівництво ¾ у разі коли за цими договорами здійснюються операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі "ноу-хау" в галузі будівниц­тва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельно-монтаж­них та спеціальних будівельних робіт, у тому числі виконання договорів про реалізацію проектів за схемою “будувати - експлуату­вати - передавати (Вuild-Ореratе-Тransfer)”, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду у будівництві, виконання пускона­лагоджувальних та гарантійних робіт (по­слуг), а також поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конст­рукцій та матеріалів для виконання зазна­чених робіт;

4) поставку складних технічних виробів - у разі коли за цими договорами здійснюються операції з поставки устаткування частина­ми або технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гаран­тійного обслуговування і введення їх в дію на місці експлуатації, а також складних технічних виробів, термін виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів;

5) поставку товарів спеціального призначен­ня - у разі коли за цими договорами здійснюються операції з поставки товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міні­стрів України.

4.2.Порядок оподаткування товарообмінних (бар­терних) операцій

Оскільки у зовнішньоекономічному бартерно­му договорі загальна вартість експортованих товарів і загальна вартість імпортовуваних товарів обов'язково вказуються в іноземній валюті, то такі операції з метою оподаткування прирівнюються до операцій з розрахунками в іноземній валюті, тому оподаткування прибутку від зовнішньоеко­номічних товарообмінних операцій здійснюється відповідно до підпунктів 7.3.3 і 7.3.6 Закону про оподаткування прибутку.

У платника податків дата збільшення валового доходу припадає на звітний період, у якому ра­ніше сталася одна з таких подій: або відванта­ження товарів (виконання робіт, надання послуг), або оприбуткування товару (отримання резуль­татів робіт, послуг).

Такий валовий дохід у податковому обліку відображається як сума заборгованості (дебі­торської або кредиторської), вираженої в іно­земній валюті і перерахованої у гривні за офі­ційним курсом НБУ на дату її виникнення.

Протягом звітного періоду балансова вартість такої заборгованості у податковому обліку в разі зміни курсу Національного банку України не перераховується.

Якщо заборгованість погашається протягом цього ж звітного періоду, то проводиться пере­рахування суми такої заборгованості, вираженої в іноземній валюті, у гривні за офіційним курсом Національного банку України, що діє на дату її погашення, тобто на дату здійснення заключної (балансуючої) операції.

Вартісна різниця, що виникла між сумами за­боргованості на дату її виникнення і на дату її перерахування, збільшує валовий дохід або ва­лові витрати. Одночасно до складу валових вит­рат включається вартість отриманих у рахунок бартерного контракту товарів (робіт, послуг), оскільки це заключна (балансуюча) операція.

Для наступного податкового періоду балансо­ва вартість заборгованості прирівнюється до вар­тості заборгованості в іноземній валюті, перера­хованій у гривні за курсом Національного банку України на останній робочий день звітного пе­ріоду.

Що стосується податку на додану вартість, то датою виникнення податкових зобов'язань при здійсненні товарообмінних операцій з нерезидентами відповідно до підпункту 7.3.4 Закону про ПДВ вважається дата події, що стала­ся першою:

— або дата оформлення вивізної (експорт­ної) митної декларації, що засвідчує вивезення товарів платником податків; дата оформлення документа, що засвідчує факт надання результатів робіт (послуг) нерезидентові,

— або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що засвідчує факт отри­мання платником податків товарів; дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання результатів робіт (послуг) платником податків.

Докладне роз'яснення щодо питання оподат­кування товарообмінних (бартерних) операцій у зовнішньоекономічній діяльності наведене в листі Державної податкової адміністрації України від 04.05.99 р. № 6452/7/16-1321 "Про оподаткуван­ня бартерних операцій у зовнішньоекономічних відносинах":

Так, відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платниками за межі митних кордонів України, та продажу робіт (послуг), призначених для використання та спо­живання за межами митної території України, обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Пунктом 11.6 статті 11 зазначеного Закону встановлено тимчасову норму, згідно з якою до 01.01.99 р. (а відповідно до Закону України від 25.12.98 р. № 368-ХІV - до 01.01.2000 р.) у разі вивозу (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (то­варообмінних) операцій сума ПДВ, сплачена (на­рахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до валових витрат виробництва платника податку.

Право на одержання податкового кредиту під час здійснення бартерних (товарооб­мінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаних з вивезенням (експортом) товарів за межі митної території України та вве­зенням (імпортом) товарів на митну територію України виникає на дату здійснення кожної із частин заключної (балансуючої) операції в сумі, пропорційній таким частинам. Тобто, якщо при здійсненні зовнішньоекономічної бартерної опе­рації імпортна частина - перша подія, сума ПДВ, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), включається у валові вит­рати (у разі її віднесення до податкового кредиту в попередніх звітних періодах платником прово­диться коригування податкового кредиту в бік зменшення), а сума ПДВ, сплачена митним орга­нам у зв'язку з виникненням податкових зобов'­язань при ввезенні (імпортуванні) товарів, вклю­чається в податковий кредит на дату здійснення заключної (балансуючої) експортної операції або в частині, пропорційній кожній із частин експорт­ної (балансуючої) операції.

У випадку якщо сплата ПДВ при імпорті то­варів у межах бартерного контракту відстрочена шляхом видачі податкового векселя, то дата виникнення права на податковий кредит буде виз­начатися відповідно до норм пункту 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме у звітному періоді, що настає за тим звітним (податковим) періодом, у якому вексель було погашено, або у звітному (податковому) періоді, у якому відбулося погашення векселя, за умови оплати векселя раніше дати, яка відповідно до векселя є строком платежу, але не раніше від дати здійснення відповідної частини заключної (балансуючої) експортної операції.

Якщо при здійсненні бартерної операції пер­шою подією є експортна операція, податкові зо­бов'язання визначаються відповідно до пункту 6.2 Закону "Про податок на додану вартість" за ну­льовою ставкою. Сума ПДВ, сплачена у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшен­ня податкового кредиту платника не відноситься, а включається у валові витрати (у разі її відне­сення до податкового кредиту в попередніх звітних періодах платником проводиться коригування податкового кредиту в бік зменшення).

Податкові зобов'язання, що виникли на дату оформлення ввізної вантажної митної декларації, включаються в податковий кредит платника податків, відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 та 7.5.2 Закону України "Про податок на додану вартість", після сплати податку по податкових зобов'язаннях відповідно до підпункту 7.3.6 статті 7 Закону.

Необхідно врахувати, що пункт 12 Указу Пре­зидента України від 07.08.98 № 857/98 "Про де­які зміни в оподаткуванні" при виконанні зовнішньоекономічних контрактів стосується дати виник­нення податкового кредиту по імпортованих то­варах тільки для операцій з обміну товарами. При розрахунках з нерезидентом за поставлені това­ри, надані роботи (послуги), у національній чи іноземній валюті, дата виникнення права на по­датковий кредит у платника визначається згідно з підпунктом 7.5.2 Закону України "Про податок на додану вартість".

Сума податку на додану вартість при ввезенні (імпортуванні) товарів за бартерним контрактом може бути сплачена безпосередньо у момент митного оформлення або шляхом надання подат­кового векселя на суму ПДВ, визначену відпові­дно до законодавства.

При експорті підакцизних товарів у ме­жах товарообмінних (бартерних) договорів, які передбачають форму оплати, відмінну від грошової, акцизний збір справляється у загальновстановленому порядку.

В разі пере­оформлення у встановленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору терміни поставок та розрахунків, установлені законодавством, не поновлюються. При цьому переоформлення таких договорів здійснюється у встановленому порядку.

Якщо замість поставок за бартерним догово­ром (контрактом) іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування грошо­вих коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, який раніше експортував за таким договором товари, роботи (послуги), то митні органи знімають зазначену бартерну операцію з контролю на підставі:

— довідки уповноваженого банку про зараху­вання коштів на рахунок цього суб'єкта на виконання зобов'язань за договором і на суму, еквівалентну вартості товарів, робіт (послуг), зазначених у договорі;

— копії додаткової угоди, яка обумовлює зміну умов договору.

У разі зміни умов договору, які передбачають заміну зобов'язань щодо оплати товарів у гро­шовій формі на зобов'язання щодо поставки то­варів, робіт (послуг) у рахунок оплати, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України повинен подати до органів держав­ної податкової служби копії договору і додатко­вих угод до нього.

Бухгалтерський облік товарообмінних (бартер­них) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяль­ності відображається у наступних проводках.

Таблиця №3.

№ з/п

Зміст операції

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

оприбутковані товари

281

631

2

відвантажені товари (з ПДВ)

361

702

3

списується вартість товарів

902

281

4

проведено залік заборгованості по бартерному контракту

631

361

Запитання і завдання для самоперевірки

Наведіть порядок укладення зовнішньоекономічного бартерного договору (контракту)?

Поясніть порядок оподаткування товарообмінних (бар­терних) операцій.

Наведіть порядок бухгалтерського обліку товарообмінних (бартер­них) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяль­ності.

Глава 5. Особливості обліку товарів при здійсненні зовнішньоторговельних операцій

5.1. Особливості обліку експортних товарів

1. Бухгалтерський облік товарів організується та ведеться по рахунку 28 “Товари”:

а) за звітними партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги характер товару, можливість зберігання партій у процесі перевезення та перевалки;

б) за товарною номенклатурою міжнародної Гармонізованої Системи опису;

в) за місцями зберігання, етапами та напрямами руху товарів;

г) за організаціями та особами, які несуть матеріальну відповідальність.

2. Товари обліковуються в бухгалтерії зовнішньоекономічної організації у натуральному та вартісному вираженні, а у місцях перевалки, зберігання (в портах, на складах та базах) - в натуральному вираженні.

3. У зовнішньоекономічних організаціях в залежності від специфіки товарів встановлюється порядок оформлення та терміни проходження товарних документів, акцепту і оплати розрахункових документів, а також оприбуткування



Назад
 


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

281311062 (руководитель проекта)
401699789 (заказ работ)
© il.lusion,2007г.
Карта сайта
  
  
 
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Союз образовательных сайтов