Я:
Результат
Архив

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов



Союз образовательных сайтов
Главная / Рефераты / Економіка підприємства / Розвиток малого підприємництва (на прикладі Волинської області)


Розвиток малого підприємництва (на прикладі Волинської області) - Економіка підприємства - Скачать бесплатно


1323. Відповідно зменшилась кількість збиткових підприємств, число яких в 1998 році становило 906, а в 1999 році – 885.

В сферах торгівлі і громадського харчування, будівництва, науки і наукового обслуговування, в порівнянні з 1998 роком, збільшилась кількість прибуткових і зменшилась кількість збиткових підприємств. В 1998 році всі малі фірми, які займалися в галузі управління були прибутковими.

Погіршилась ситуація в сільському господарстві, житлово-комунальних організаціях, оскільки в 1999 році малі підприємства зазнали більших балансових збитків, ніж в 1998 році.

В 1998 році найбільший прибуток мали рентабельні підприємства, які діяли в сфері торгівлі та громадського харчування (7118,4 тис.грн.), друге і третє місце посідають відповідно малі підприємства промисловості (3390,1 тис.грн.) і будівництва (967,5 тис.грн.). В 1999 році ситуація не змінилась.

Важливим результатом діяльності малих фірм є їх платежі до бюджету (див. додаток 13). Загальна сума платежів до бюджету по розрахунку в 1998 році становить 322107,4 тис.грн. При цьому процент надходження платежів до бюджету від малих підприємств наближується до 16%. Процент надходжень платежів до бюджету від малих підприємств і підприємців-фізичних осіб – 21%. Серед усіх підприємств у 1998 році найзначнішу суму платежів до бюджету зареєстровано в сфері промисловості (141932,9 тис.грн.), з яких фактично внесено 123592 тис. грн.

Найбільше платежів до бюджету надійшло від МП торгівлі та громадсь-кого харчування (22784,6 тис.грн.), промисловості (16072,4 тис.грн.), житлово-комунальних організацій (649,0 тис.грн.) Найменше – геологорозвідувальних організацій (2,4 тис.грн.), закладів культури і мистецтва (15,1 тис.грн.), установ, які проводять операції з нерухомим майном (15,9 тис.грн.).

Оскільки в сфері лісового господарства, зв’язку, матеріально-технічного постачання та збуту працює незначна кількість малих підприємств, то й платежі до бюджету в них невеликі. В 1999 році управління статистики інформації про платежі до бюджету не збирало.

Ознайомившись з прибутками і збитками малих підприємств, не можна повністю охарактеризувати, наскільки ефективно працювали підприємства. Для цього розглянемо рентабельність підприємств (додаток 14).

Рентабельність – це відносний показник, що характеризує рівень ефективності (доходності) роботи підприємства.

Рівень рентабельності в цілому піднявся від 0,1% до 0,9%. З таблиці видно, що в 1998 році найвищий рівень рентабельності (12,7%) мали малі фірми, які працювали в сфері управління, друге місце посідало лісове господарство (11,5%). Найнижчий рівень збитковості мали підприємства матеріально-технічного постачання і збуту (-40,9%). У 1999 році картина змінилась. Малі фірми сфери транспорту показали найвищий рівень рентабельності – 21,7%. Найзбитковішими залишились малі підприємства зі сфери матеріально технічного постачання і збуту (-32,8%) і культури і мистецтва (-24,5%). Для повного уявлення про ефективність роботи малих підприємств, проаналізуємо рентабельність малих промислових підприємств за 1998 рік (за 1999 рік такої інформації немає) (див. додаток 15).

Всього в промисловості працює 275 малих підприємств, серед яких 147 є збитковими, що становить 53,5% до загальної їх кількості. При цьому серед підприємств шкіряної, хутрової і взуттєвої, а також поліграфічної промисловості збиткових немає. Найбільші прибутки від реалізації продукції мали малі підприємства борошномельно-круп’яної промисловості (1420,6 тис.грн.), найзначніших збитків зазнали малі підприємства, діяльність яких зосереджена в паперовій промисловості (1678,7 тис.грн.), а також в борошномельно-круп’яній промисловості (721,7 тис.грн.).

Отже, серед малих промислових підприємств найвищий рівень рентабельності мала шкіряна, хутрова, взуттєва промисловість (66,2%). А найбільший рівень збитковості – промисловість будівельних матеріалів (62,9%). Проаналізувавши фінансові результати і рівень рентабельності МП, можна визначити, суб’єкти підприємництва яких галузей працювали найефективніше – це будівництво, торгівля і громадське харчування.

РОЗДІЛ ІІІ

ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

МАЛОГО БІЗНЕСУ

3.1. Проблеми розвитку та функціонування малих підприємств в Україні

Аналіз стану малого підприємництва в Україні свідчить про те, що суттєвих зрушень у розвитку цього сектора ринкової економіки не відбулося.

Основними причинами гальмування розвитку малого підприємництва в Україні та її регіонах є:

– відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва. Це питання ще не посіло належного місця і в діяльності місцевих органів державної виконавчої влади;

– неймовірно важкий тягар оподаткування, що при­мушує багатьох суб'єктів малого підприємництва збочити в тіньову економіку;

– низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності;

– відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу, як підприємництва в цілому;

– обмеженість або повна відсутність матеріальних фінансових ресурсів. Багато малих підприємств розпочали свою діяльність через відсутність достатньої суми стартового капіталу, власних виробничих площ та устаткування;

– недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення, недосконалість системи навчання та перепідготовки персоналу для підприємницької діяльності тощо [12].

На тенденції розвитку малого підприємництва в Україні безпосередньо впливає негативна динаміка основних макроекономічних показників. Зокрема, спад ВВП призвів до зменшення внутрішніх фінансових ресурсів держави, обігових коштів у суб'єктів підприємницької діяльності, зниження купівельної спроможності населення тощо.

До основних макроекономічних чинників, які впливають на розвиток малого підприємництва, слід віднести, передусім, обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку у зв'язку з браком вільних фінансових коштів підприємств, зниженням реальних доходів населення, незначну інвестиційну активність, відсутність переливу коштів з фінансового в реальний сектор економіки, обмеженість кредитів.

З огляду на проведене опитування та аналіз спеціалісти Міжнародної фінансової корпорації (МФК) вважають, що ключовими проблемами на шляху подальшого розвитку та росту малого бізнесу в Україні є труднощі при ви­ході на ринок для новостворюваних підприємств та надмірні регулятивні вимоги і податки для діючих підприємств.

Сьогодні процес реєстрації є дуже трудомістким і потребує значних фінансових витрат для нових підприємств.

Ліцензування вимагає адекватного визначення та переконливого обгрунтування. У майбутньому право давати ліцензії повинно бути уніфіковано та централізовано, на відміну від теперішної ситуації.

Підприємства, особливо малі, фінансують свій подальший ріст із прибутку. Якби підприємства могли залишати більшу частину а доходів у себе, загальний рівень інвестицій значно збільшився б. Цей захід також сприяв би тому, що нові підприємці були б готові ризикувати і вкладати свої кошти та сили або у новостворювані фірми, або в існуючі компанії. Зниження рівня податків допомогло б зробити рівень українських капіталовкладень менш залежним від вливань іноземного капіталу. Малі підприємства менше залежали б від урядових кредитних ліній.

Велика кількість різноманітних податків та нестабільність оподаткуваня створюють суттєві труднощі для підприємців, тому варто спростити систему оподаткування.

У порівнянні з іншими країнами перехідного періоду підприємства та підприємці в Україні витрачають багато часу на вирішення питань регулятивного характеру. Сьогодні надмірні регулятивні вимоги, а також часті зміни в цих вимогах призводять до величезних витрат з боку українського приватного підприємництва. Спрощення регулятивних актів дозволило б знизити рівень корупції.

Українські та іноземні інвестори нвважають, що фінансові звіти, які існують зараз, дають чітке уявлення про фінансовий стан підприємства. Така невизначеність утримує інвесторів від вкладань капіталу, які б за інших обставин були доцільними і прибутковими. В Україні треба запровадити загальновживані бухгалтерські засади, які б дозволили підприємствам одержати доступ і вільно використовувати засоби від амортизації основних засобі підприємств.

Економіка України має великий потенціал економічного росту. Аби вивільнити його, дуже важливо, щоб ресурси, ризик та ініціатива були тісніше пов'язані між собою. Такого росту можна набути, перш за все, надавши більше свободи підприємцям і надавши їм можливість отримувати адекватну винагороду за їх зусилля.

3.2. Шляхи забезпечення позитивного розвитку малого підприємництва в Україні

Аналіз стану та проблем розвитку малого бізнесу в Україні свідчить про те, що подальший розвиток ситу­ації без активного та позитивного втручання держави може привести до згортання (в основному – через по­дальшу тінізацію) даного сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Тому виникає необхідність дієвої державної політики підтримки ма­лого бізнесу. Завдання полягає у тому, щоб суттєво розширити його роль і місце в економічному процесі. Мається на увазі забезпечення протягом найближчих років у структурах зазначеного сектора зайнятості на рівні 25-30% дієздатного населення та виробництва до 25% ВВП.

Вирішення цього завдання має зосереджуватися на таких основних напрямах:

створення відповідної нормативно-пра­вової бази;

впровадження спрощеної системи бух­галтерського обліку та звітності малих підприємств;

внесення відповідних змін та доповнень до законів України «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про власність» тощо;

вирішення питань щодо організаційного забезпечення малого підприємництва, насамперед: розробити та прийняти цільові і регіональні програ­ми розвитку та підтримки малого підприємництва з відповідним фінансовим та організаційним забез­печенням; впровадити єдину вертикальну систему органів ви­конавчої влади з питань малого підприємництва від Кабінету Міністрів України до обласних, районних державних адміністрацій; розробити єдину систему реєстрації та легалізації суб'єктів підприємництва; удосконалити мережу та підвищити дієвість роботи громадських об'єднань малого підприємництва; формування та розвиток системи фінан­сової підтримки малого підприємництва, для чого в першу чергу необхідно: внести зміни та доповнення до Закону України «Про систему оподаткування» та інші закони, в яких передбачити скорочення кількості зборів та відраху­вань, перехід на єдиний сукупний податок, введення системи патентів для громадян-підприємців (фізич­них осіб), звільнення від оподаткування частини прибутку (доходу), що спрямовується на рефінансу­вання суб'єктів малого підприємництва; передбачити використання державних кредитних ліній для підтримки малого підприємництва із за­значенням середнього розміру позики, процентної ставки та секторів кредитування при умові створен­ня нових робочих місць;

створити спеціалізовану банківську установу або установи з кредитування малого підприєм­ництва;

розробити механізм цільового використання коштів Фонду сприяння зайнятості населення на розвиток малого підприємництва;

впровадити порядок кредитування малого підприємництва комерційними банками під гарантії бюджетних коштів;

забезпечити надання малим підприємствам, що підпадають під державні цільові програми підтрим­ки малого підприємництва, державних гарантій, у тому числі у вигляді високо ліквідних державних боргових зобов'язань;

впровадити віднесений на собівартість витрат, пов'язаних з формуванням страхового фонду (ре­зерву на покриття можливих витрат) при кредиту­ванні малих підприємств;

ввести пільгове оподаткування прибутку ко­мерційних банків, одержаного за рахунок кредиту­вання малих підприємств;

впровадити механізм використання незв'язних іно­земних кредитних ліній та гарантій для фінансуван­ня цільових програм;

визначити чіткий порядок участі донорів і ре­ципієнтів у процесі здійснення міжнародної технічної допомоги;

організувати інформаційне, консультативне та кадрове забезпечення, насамперед: відновити щоквартальну статистичну звітність про діяльність суб'єктів малого підприємництва; розробити методику прогнозування розвитку малого підприємництва; створити мережу інформаційно-аналітичних центрів малого підприємництва; проводити необхідну пропагандистську роботу, спрямовану на формування сприятливої громадської думки щодо підприємницької діяльності; організувати підготовку та перепідготовку кадрів через систему бізнес-центрів, інкубаторів та технопарків; запровадити в учбові програми навчальних закладів основи підприємницької діяльності та організації малого підприємництва.

Дані пропозиції перегукуються з рекомендаціями МФК, основні з яких: спростити процедури реєстрації нових підприємств; пояснити та обмежити процедури ліцензування; знизити рівень податків; обмежити кількість податків; обмежити та спростити урядові нормативні акти; перейти до загальних міжнародних засад бухгалтерського обліку.

Формування державної політики щодо підтримки малого підприємництва, визначення шляхів її реалізації повинно бути не лише «об'єктивною необхідністю» переходу до ринку, а й невід'ємною частиною загальнодержав-ної доктрини соціально-екомічних перетворень в Україні. Це сприятиме формуванню чисельного середнього класу суспільспільства, який є основою ринкових перетворень та гарантом незворотності економічних процесів.

Безумовно, суб'єкти малого підприємництва мо­жуть розраховувати перш за все на власні сили, свої матеріальні та фінансові ресурси. У такому випадку державна підтримка не матиме характеру заохочення утриманства та розглядатиметься як щось постійне, та як основне джерело підвищення конкурентоспро­можності і рентабельності.

3.3. Форми державної та регіональної підтримки малого підприємництва

Формування державної політики розвитку малого підприємництва, створення цілісної системи його дер­жавно-громадської підтримки – складний і тривалий процес, однак вже сьогодні можливо і необхідно за­класти організаційно-правові та економічні засади відповідної державної політики.

Міністерст­вом економіки, відповідно з положенням Концепції державної політики розвитку малого підприємництва розроблена і затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 086 від 29 січня 1997р. державна Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки.

Головними завданнями Програми визначені: створення правових, економічних і організаційних умов для сталого розвитку малого підприємництва як важливого чинника розвитку і структурної перебу­дови економіки; цілеспрямоване формування системи державної і суспільної підтримки малого підприємництва; розвиток малих підприємств у виробничій, інно­ваційній та соціальних сферах, створення нових ро­бочих місць, підтримка ділової та інвестиційної діяльності, розвиток конкуренції на ринку товарів та послуг; ініціювання фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів, а також нових джерел фінансування підприємницької діяльності, у першу чергу за раху­нок власних можливостей малих підприємств, які ефективно розвиваються; формування розвинутої інфраструктури малого підприємництва на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях; створення широкого прошарку підприємців-власників; формування стимулів для саморозвитку ма­лого підприємництва.

Система програмних заходів включає:

1. Формування правової бази з питань малого підприємництва.

2. Фінансово-кредитну підтримку малого підприємництва.

3. Матеріально-технічну та інноваційну підтримку ма­лих підприємств.

4. Кадрове і науково-методичне забезпечення розвит­ку малого підприємництва.

5. Організаційне забезпечення, міжнародну фінансо­ву та технічну допомогу у сфері малого підприємництва.

З метою формування правової бази розвитку малого підприємництва Програмою передбачена підготовка низки проектів законів та інших правових актів які відображають специфіку регулювання розвитку підтримки малого підприємництва. Важливим напрямом у реалізації державної підтримки розвитку малого підприємництва є формування стабільної податкової системи. На це, зокрема, направлений Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва”. Така система оподаткування сприятиме росту чисельності малих підприємств та активізації їх діяльності (див. додаток 13) [6].

Особливу увагу приділено розвитку та вдосконаленню фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва, в тому числі створення меxанізму кредитування та страхування малого підприємництва.

Програмою передбачається створення державних та громадських структур для підтримки підприємництва, удосконалення організаційного забезпечення розвитку малого підприємництва, зниження адміністративних бар'єрів, удосконален­ня систем реєстрації суб'єктів підприємництва та ліцензування видів підприємницької діяльності, звітності та обліку.

У рамках програм міжнародної фінансової та технічної допомоги від міжнародних ор­ганізацій та країн-донорів Програмою передба­чається здійснити ряд організаційних заходів щодо: створення та підтримки регіональних бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків тощо; формування мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів; створення інформаційно-аналітичної мережі для суб'єктів малого підприємництва. Для вирішення передінвестиційних проблем підприємців реалізовуватимуться проекти технічної допомоги за програмою ТАСІS Комісії Європейського Союзу та Консультативною програмою ТРАНСФОРМ уряду Німеччини.

Важливим моментом є врахування регіональних особливостей розвитку малого підприємництва, соціально-економічної ситуації, стану виробничої інфраструктури і низки інших чинників. Для цього розроблялись Регіональні цільові програми підтримки малого підприємництва.

Реалізація Програм за умов економічної стабілізації створить умови для збільшення кількості діючих малих підприємств у 1-2 рази, що дозволить забезпечити значний (близько 1 млн.) приріст нових робочих місць, ріст частки малих підприємств у валовому внутрішньому продукті (10-15%). Це дозволить забез­печити додаткові надходження до бюджету від діяль­ності суб'єктів малого підприємництва, отримати до­даткові товарні ресурси, підвищити рівень конкуренції серед вітчизняних товаровиробників.

Виконання заходів щодо забезпечення розвитку ма­лого підприємництва допоможе вирішенню соціаль­но-політичних завдань; формуванню широкого про­шарку дрібних власників (середнього класу), який є основою соціально-економічних реформ, гарантом політичної стабільності та демократичного розвитку суспільства, і, відповідно, послаблення тенденції до соціальної диференціації населення.


ВИСНОВКИ

З вище сказаного можна зробити наступні висновки:

Мале підприємство – це іманентний елемент системи економічних відносин в економіці ринкового типу, який забезпечує її інноваційну активність і підтримує конкурентне середовище.

2. При визначенні малого підприємства можуть використовуватись кількісні та якісні критерії. До якісних критеріїв відносять: висока організаційно-функціональна гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації на основі безцехової структури, поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій, переважна орієнтація на місцеві джерела сировини і ринки збуту продукції, обмеженість грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці державою і великим бізнесом. До кількісних критеріїв відносять: кількість працівників, оборот (обсяг) продаж, величину активів, кількість філій або підрозділів, частку фірми на ринку, сукупний капітал фірми.

3. Роль і місце малих підприємств в національній економіці виявляється в виконуваних ними функціях: формування конкурентного середовища; надання ринковій економіці гнучкості, оперативності реагування на потреби ринку, мобільності; прискорення реалізації новітніх технічних та комерційних ідей, наукоємкої продукції; створення нових робочих місць і вирішення проблеми зайнятості; пом’якшення соціальної напруги, демократизація ринкових відносин, створення середнього класу.

4. Головними причинами гальмування розвитку малого підприємництва в Україні є: відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва; неймовірно важкий тягар оподаткування; низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності; відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу; обмеженість або повна відсутність матеріальних фінансових ресурсів; недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення.

5. Основними макроекономічними чинниками, які впливають на розвиток малого підприємництва, є: обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку; вкрай незначна інвестиційна активність, обмеженості кредитів.

6. Ключовими проблемами на шляху подальшого розвитку та росту малого бізнесу в Україні є труднощі при виході на ринок для новостворюваних підприємств та надмірні регулятивні вимоги і податки для діючи підприємств.

7. Подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може призвести до згортання (в основному через подальшу тінізацію) цього сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Через це і виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу.

8. Формування державної політики розвитку малого підприємництва полягає у створенні цілісної системи його дер­жавної та громадської підтримки. Одним з дієвих механізмів розвитку підприємництва є прийняття, відповідно з положенням Концепції державної політики розвитку малого підприємництва, одноіменної Програми та регіональних програм, які враховують специфіку кожної території і визначають пріоритети розвитку підприємництва.

9. Реалізація Програм створить умови для збільшення кількості діючих малих підприємств, приріст нових робочих місць, росту частки малих підприємств у валовому внутрішньому продукті, додаткових надходжень до бюджету, отримання до­даткових товарних ресурсів, підвищення рівня конкуренції серед вітчизняних товаровиробників; допоможе вирішенню соціаль­но-політичних завдань; формуванню широкого про­шарку дрібних власників, який є основою соціально-економічних реформ, гарантом політичної стабільності та демократичного розвитку суспільства, і, відповідно, послаблення тенденції до соціальної диференціації населення.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Про концепцію державної політики розвитку малого підприємництва. Постанова КМУ від 3.04.1996 р. № 404.

Про підприємництво. ЗУ від 7.02. 1991 р. №698- ХІІ.

Про підприємства в Україні. ЗУ від 27.03. 1991 р. № 887- ХІІ.

Про державну підтримку малого підприємництва. Указ Президента України від 12.05.1998 р. № 456/98.

Про усунення обмежень, що стимулюють розвиток підприємництва. Указ Президента України від 3.01.1998 р.

Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва. Указ Президента України від 3.07.1998 р. № 727/98.

Реверчук С.К. Малий бізнес: методологія, теорія і практика. – К.: ІЗМН, 1996. – 192 с.

Мале підприємництво в Україні. Збірник нормативно-правових актів / За ред. О.В.Кужель, А.К.Кінаха, В.В.Костицького. – К.: Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 1999. – 190 с.

Плоткін Я.Д. Підприємцю про підприємництво. – Львів, 1993. – Ст. 63-75.

Варналій З. Тенденції становлення малого підприємництва в Україні // Ринкові перетворення, стр. 58-64.

Блинов А. Малое предпринимательство. Организационные и правовые основы деятельности. – М.: Ось-89, 1997. – 336 с.

Варналій З.С. Малий бізнес України: проблеми становлення та перспективи розвитку // Урядовий кур’єр. – 1995. - № 62-63. – Стр. 4.

Герасимчук В.Г. Розвиток підприємництва: діагностика, стратегія, ефективність. – К.: Вища школа, 1995. – 267 с.

Экономика предприятия: Учебник для ВУЗов / Ред. Горфинкеля В.Я., Швандара В.А. – М.: ЮНИТИ, 1998. – Стр. 92-117.

Кузьмін О.Є., Загородній А.Т., Громяк Л.С. Малі форми підп-риємництва. Навчальний посібник. – Львів: Центр Європи, 1996. – Стр. 4-36.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Критерії віднесення підприємств до малих у різних країнах

Показники

Країни

США

Японія

ФРН

Англія

Франція

Італія

Чисельність персоналу

х

х

х

х

х

х

Обсяг обороту капіталу

х

х

х

х

х

Обсяг річного доходу

х

Ступінь участі в капіталі інших фірм

х


Додаток 2

Таблиця 1 – Частка МП в окремих галузях господарства США

Сфера

Частка, %

Машинобудування

Металургія

Взуттєва промисловість

Швейна промисловість

Гумова і пластмассова

21

10

23

40

23

Таблиця 2 – Приріст МП у Великобританії

Сфера

Частка приросту, %

Сільське господарство

Промислове виробництво

Будівництво

Транспорт

Гуртова торгівля

Роздрібна торгівля

Фінансування

Постачання

Послуги

0,2

28,8

46,1

30,4

27,3

-2,2

86,4

9,2

100,5


Таблиця 3 – Місце МП в економіці Японії

Галузь

Частка МП, %

За кількістю, всього, в т.ч.

в обробній промисловості

в оптовій і роздрібній торгівлі

За чисельністю зайнятих, всього, в т.ч.

в обробній промисловості

в оптовій і роздрібній торгівлі

За обсягом продаж, всього, трлн. єн, в т.ч.

в обробній промисловості

в оптовій і роздрібній торгівлі

99,2

99,5

99,4

82,0

74,4

87,0

51,6

80,4

Таблиця 4 – Розмірна структура підприємств в ЄС та США*, %

Кількість працівників, чол.

США

ЄС

До 100

100-499

500 і більше

Всього

47/20

18/15

35/65

100

55/42

16/20

29/38

100

* У чисельнику наведено всі сектори економіки, у знаменнику – виробництво.


Додаток 3


Рис. 1 – Державні структури підтримки малого бізнесу країн-членів Європейського економічного співтовариства



Рис. 2 – Система державних органів підтримки малого бізнесу в США


Конференція МБ

Комісія зі справ МБ

УРЯД


Рис. 3 – Державні структури малого бізнесу в Японії


Додаток 4

Таблиця 1 – Кількість статистично малих підприємств за галузями економіки

за 1998-1999 роки

Галузі

Кількість підприємств, всього

Статистично малі підприємства

всього

в % до загальної кількості

1998

1999

1998

1999

1998

1999

Всього

Промисловість

Сільське господарство

Лісове господарство

Рибне господарство

Транспорт і зв’язок

транспорт

зв’язок

Будівництво

Торгівля та громадське харчування

Матеріально-технічне постачання і збут

Заготівлі

Інформаційно-обчислювальне обслуг.

Операції з нерухомим майном

Загальна комерційна діяльність по забезпеченню функціонування ринку

Геологія та розвідування надр, геозодична та геофізична служби

Виробничі види побутового обслуговування населення

Інші види діяльності сфери матеріального виробництва

Житлово-комунальне господарство

Невиробничі види побутового обслуговування населення

Охорона здоров’я, фізична культура та соціальне забезпечення

Освіта

Культура і мистецтво

Наука і наукове обслуговування

Фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення

Управління

Об’єднання громадян

3454

482

486

31

3

101

90

11

356

1409

41

47

16

5

32

3

-

39

78

186

33

24

35

26

9

10

2

3843

574

498

34

5

136

123

13

375

1513

43

73

37

7

54

10

140

52

91

52

47

24

32

27

8

9

2

1894

275

40

2

-

45

39

6

210

1021

6

20

11

4

29

1

-

32

20

102

26

11

14

19

-

6

-

2311

393

54

6

2

77

67

10

244

1113

8

47

33

7

49

9

82

44

21

30

39

11

12

22

-

8

-

54.8

57.0

8.2

6.4

-

44.5

43.3

54.5

59.0

72.5

14.6

42.5

68.7

80.0

90.6

33.3

-

82.0

25.6

54.8

78.8

45.8

40.0

73.1

-

60.0

-

60.1

68.5

10.8

17.6

40.0

56.6

54.5

76.9

65.1

73.6

18.6

64.4

89.2

100.0

90.7

90.0

58.6

84.6

23.1

57.7

83.0

45.8

37.5

81.5

-

88.9

-


Таблиця 2 – Кількість малих підприємств згідно Указу Президента

за галузями економіки за 1999 рік

Галузі

Кількість підприємств, всього

МП згідно Указу Президента

всього

в % до загальної кількості

Всього

Промисловість

Сільське господарство

Лісове господарство

Рибне господарство

Транспорт і зв’язок

транспорт

зв’язок

Будівництво

Торгівля та громадське харчування

Матеріально-технічне постачання і збут

Заготівлі

Інформаційно-обчислювальне обслуговування

Операції з нерухомим майном

Загальна комерційна діяльність по забезпеченню функціонування ринку

Геологія та розвідування надр, геозодична та геофізична служби

Виробничі види побутового обслуговування населення

Інші види діяльності сфери матеріального виробництва

Житлове господарство

Комунальне господарство

Невиробничі види побутового обслуговування населення

Охорона здоров’я, фізична культура та соціальне забезпечення

Освіта

Культура і мистецтво

Наука і наукове обслуговування

Фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення

Управління

Об’єднання громадян

3843

574

498

34

5

136 123

13 375

1513

43

73

37

7

54

10

140

52

30

61

52

47

24

32

27

8

9

2

2921

393

71

12

4

112

102

10

297

1437

34

65

35

7

54

9

128

48

8

29

49

42

20

30

26

- 9

2

76.0

68.5

14.3

35.3

80.0

82.4

82.9

76.9

79.2

95.0

79.1

89.0

94.6

100.0

100.0

90.0

91.4

92.3

26.7

47.5

94.2

89.4

83.3

93.8

96.3

-

100.0

100.0


Додаток 5

Групування МП за обсягами виробництва за 1999рік

Обсяги вироб-ництва, тис. грн.

К-сть МП, од.



Назад


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

281311062 © il.lusion,2007г.
Карта сайта