Я:
школьник
 
25.12%
студент
 
65.48%
аспирант
 
1.33%
преподаватель
 
2.57%
попал случайно
 
5.5%
Архив

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Webalta Уровень доверия



Союз образовательных сайтов
Главная / Рефераты / Економіка підприємства / Розвиток малого підприємництва (на прикладі Волинської області)


Розвиток малого підприємництва (на прикладі Волинської області) - Економіка підприємства - Скачать бесплатно


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І

1.1.

1.2.

1.3.

РОЗДІЛ ІІ

2.1.

2.2.

2.3.

РОЗДІЛ ІІІ

3.1.

3.2.

3.3.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Сутність та значення малих підприємств для розвитку економіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Малі підприємства: поняття та функції . . . . . . . . . . . . . . . . .

Доцільність та специфіка розвитку малого бізнесу в перехідній економіці України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Місце малих підприємств у економіці різних країн світу . .

Аналіз функціонування малих підприємств Волинської області . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Аналіз кількості малих підприємств . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Аналіз діяльності малих підприємств за галузевою ознакою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


Аналіз фінансових результатів та ефективності діяльності малих підприємств . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Проблеми становлення та перспективи розвитку малого бізнесу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Проблеми розвитку та функціонування малих підприємств в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Шляхи забезпечення позитивного розвитку малого підприємництва в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Форми державної та регіональної підтримки малого підприємництва
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3

5

5

7

10

13

13

16

18

22

22

24

27

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

30

32

33


ВСТУП

Протягом довгого історичного періоду економісти, істо­рики й політичні діячі всіляко применшували роль малого бізнесу (МБ) в економіці. Окрім того, незважаючи на внесок працівників малих підприємств (МП) у розвиток суспільства, донедавна до них ставилися без належної поваги. Хоча еволюція вільної ринкової економіки створила чимало можливостей для всіх видів підприємницької діяльності, проте спо­чатку малий бізнес не мав особливих переваг. Але прогресивні політики усвідомили, що ринко­ва економіка сприятиме конкурентоспроможності вітчизняних виробників, матиме вирішальний вплив на всю економіку, хоча, водночас, висловлювали побоювання щодо закриття державних підприємств і втрати робочих місць через банкрутство неприбуткових підриємств. В таких країнах, як Польща, Словенія, Чехія та Угорщина швидко запровадили ряд реформ для створення вільної ринкової еконооміки. Після появи позитивних результатів лібералізації у прогресивніших сусідів поступово змінювалось ставлення до лібералізації з боку консервативних політиків і населення інших колишніх соцкраїн. Економічний прогрес у цих країнах дає підстави для висновку про те, що його поступ значною мірою був забезпечений створенням малого бізнесу.

Саме тому у вітчизняній економічній науці з’явилося досить багато праць, де науковці висловлюють свої, часто неоднозначні, думки щодо місця малого підприємництва в сучасній економічній ситуації. При написанні даної роботи опрацьовані наробки українських та зарубіжних вчених, а саме: Блінова О., Варналій З.С., Герасимчук В.Г., Гладкової Л., Єрмошенко М.М., Жука О., Кузьміна О.Є., Колота А.М., Реверчука С.К. та інших.

Актуальність даної теми визначається не лише через існування різних думок щодо недоліків, труднощів, механізмів та перспектив розвитку малого бізнесу в Україні, але й через ряд новітніх реалій в економіці країни в цілому, особливості інтеграційних та інвестиційних процесів.

Метою даної роботи є узагальнення теоретичних викладок щодо розвитку малих підприємств в умовах перехідної екрноміки та визначення їх місця в економіці регіону. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є:

– уточнення суті економічної категоріїї “мале підприємство”;

– аналіз факторів формування та розвитку МБ в перехідний період;

– вивчення досвіду розвитку МБ в країнах з розвинутою ринковою економікою;

– аналіз функціонування малих підприємств у Волинській області;

– аналіз проблем функціонування МП;

– визначення шляхів забезпечення позитивного розвитку та форм державної та регіональної підтримки малого підприємництва в Україні.

Предметом дослідження є механізми формування, функціонування та розвитку малих підприємств у перехідний період, об’єктом – малі підприємства Волинської області.

Методологічною основою роботи є системний підхід до вивчення процесів формування, функціонування та розвитку малих підприємств у перехідний період. Основними використовуваними методами є: статистичний, аналітичний, тренду, порівняння, узагальнення. Інформаційну базу дослідження становлять статистичні джерела Держкомстату України, Волинського обласного управління статистики, публікації в пресі.

Наукова новизна роботи полягає в наступному:

– узагальнено різні підходи до визначення суті економічної категоріїї “мале підприємство”;

– здійснено аналіз факторів формування та розвитку малого бізнесу в перехідний період;

– коротко узагальнено досвід розвитку малого бізнесу в країнах з розвинутою ринковою економікою;

– здійснено аналіз сучасного стану функціонування МП у Волинській області;

– здійснено аналіз проблем функціонування МП у сучасних умовах;

– здійснено спробу визначити шляхи розвитку МП в Україні.


РОЗДІЛ І

СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Малі підприємства: поняття та функції

Суть малого підприємства завжди була предметом суперечок у розвинутих країнах. Використовуються наступні визначення малого підприємства (фірми):

Мала фірма – це фірма, якою керує власник і яка не має складної організації управління.

Мала фірма – це та фірма, у якої доступ до ринку капіталу обмежений і яка має незначну частку свого товару на ринку.

Мале підприємство – це фірма, якою керує незалежний власник, яка не посідає у своїй галузі домінуючого становища і відповідає певним критеріям за кількістю зайнятих і щорічним критеріям продажів.

Мале підприємство – це невелике виробництво.

Мале підприємство – це підприємство з невеликою кількістю штатних працівників [7].

Отже, при визначенні малого підприємства можуть використовуватись кількісні та якісні критерії. До якісних критеріїв відносять: висока організаційно-функціональна гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації на основі безцехової структури, поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій, переважна орієнтація на місцеві джерела сировини і ринки збуту продукції, обмеженість грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці державою і великим бізнесом. До кількісних критеріїв відносять: кількість працівників, оборот (обсяг) продаж, величину активів, кількість філій або підрозділів, частку фірми на ринку, сукупний капітал фірми. Європейський Союз запропонував наступні критерії: кількість персоналу не перевищує 500 чол., вартість фондів підприємства не перевищує 75 млн.ЕКЮ, велика фірма володіє не більше, ніж третиною його капіталу (див. додаток 1).

З врахуванням вищесказаного можна дати наступне визначення малому підприємству: це імманентний елемент системи економічних відносин в економіці ринкового типу, який забезпечує її інноваційну активність і підтримує конкурентне середовище [11, стр.31-40].

Роль і місце малих підприємств в національній економіці найкраще виявляється в виконуваних ними функціях.

1. Вагомий внесок у формування конкурентного середовища. Малий бізнес сприяє становленню конкурентних відносин, оскільки є антимонопольним за своєю природою. Здатність малого бізнесу швидко реагувати на тенденції ринку й розробляти нові товари для задоволення потреб споживачів визнана великими компаніями.

2. Надає ринковій економіці гнучкості, оперативно реагуючи на зміни кон’юнктури ринку, особливо, в умовах швидкої індивідуалізації та диференціації споживчого попиту, зростання номенклатури товарів та послуг. Невеликий обсяг виробництва і обмежені ресурси змушують МП швидко пристосовуватись до нових умов, а великі компанії є менш повороткими в плані пристосування власної стратегії до нових тенденцій в економіці.

3. Прискорення реалізації новітніх технічних та комерційних ідей, наукоємкої продукції. Понад 60% новизни XX ст. створено незалежними винахідниками й невеликими компаніями. Основою таких досягнень є більш вільні організаційні умови на малих підприємствах, більше індивідуального підходу в розробках.

4. Створення нових робочих місць і поглинання надлишкової робочої сили під час циклічних спадів та циклічних зрушень економіки (вирішення проблеми зайнятості).

5. Пом’якшення соціальної напруги, демократизація ринкових відносин, передумова створення середнього класу. Малий бізнес виконує функцію послаблення притаманній ринковій економіці тенденції до соціальної диференціації та розширення соціальної бази реформ.

В залежності від того, який вид діяльності і яку стратегію поведінки вибирає підприємство на ринку, в економіці західних країн виділяють такі види МП: комунанти, патієнти, експлеренти.

МП-комунанти спеціалізуються на виготовленні окремих вузлів і деталей. Ці підприємства тісно взаємодіють з великими підприємствами через систему кооперативних зв’язків, системи субпідряду. При їх допомозі великі підприємства звільняються від невигідного допоміжного неефективного виробництва. МП даної групи знаходяться у великій залежності від крупних і ведуть жорстку конкурентну боротьбу між собою.

МП-патієнти спеціалізуються на випуску готової продукції, орієнтованої на локальні ринки збуту з обмеженим попитом, на місцеві джерела сировини і матеріалів. Вони досить незалежні від великих підприємств і можуть навіть конкурувати з ними за якістю продукції.

МП-експлеренти – це ризикові фірми або інноваційні підприємства, які займаються, в основному, науковими, конструкторськими розробками, комерційним освоєнням технічних відкриттів, виробництвом дослідних, пробних партій товарів.

Малі підприємства здійснюють свою діяльність у всіх сферах і галузях народного господарства, виконуючи один або кілька видів діяльності. Вони володіють самостійністю в здійсненні господарської діяльності, розпорядженні готовою продукцією, прибутком, який лишається після сплати податків та інших зобов’язань [14].

1.2. Доцільність та специфіка розвитку малого бізнесу в перехідній економіці України

Найважливішими чинниками значної ролі ма­лого бізнесу в перехідній економіці є:

– структурні розриви в економіці, викликані неефек­тивністю командно-адміністративної системи (залежність від важкої промисловості, обмежене виробництво споживчих товарів, неефективна система збуту і нерозвинута галузь роздрібної торгівлі);

– неефективне функціонування державних підприємств (незважаючи на регулятивний захист, державні підприємства не могли конкурувати з ефективнішими приватними компаніями, орієнто­ваними на прибуток);

– низький технологічний рівень вітчизняної промисло­вості (створив можливості для невеликих компаній, які розробили і запатентували власні технології або використали доступ до іноземних технологій);

– низький рівень життя (низькі доходи і відсутність перспектив на державних підприємствах викликали масовий перехід активних громадян до підприємницької діяльності);

– мотивація одноосібних підприємців істотно відрізняється від нестимульованої діяльності керівників державних підприємств.

Останній чинник підприємницької діяльності відіграв особливу роль у прискоренні перехідних про­цесів. Можна навести ряд аргументів щодо того, що, крім успішних макроекономічних заходів, вжитих у постсоціалістичних країнах, загальний економічний прогрес став наслідком того духу підприємництва, який у цей процес приніс саме малий бізнес. Сила підприємництва як способу життя дала поштовх, який активізував появу нових відносин власності, зміни в соціальній свідомості й економічну ефек­тивність.

Такі країни, як Польща, Угорщина, Словенія і Чехія вже перебувають на третьому етапі саморегуляції ринку. Можна навести ряд аргументів, зокрема, про те, що ці країни вже мали основу для розвитку, їхня економіка перебувала на вищому етапі розвитку і вони мали кращі відносини з іншими країнами з вільною ринко­вою економікою. Незважаючи на ці фактори, аналіз розвитку в Україні показує, що головною причиною не­ефективності економіки є відсутність гнучкого й при­стосованого до нових умов політичного середовища. Таке спостереження можна легко пояснити й підтвер­дити високою часткою (50%) тіньової економіки в Ук­раїні.

Малий бізнес в Україні має певні риси, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме: низький рівень технічної озброєності при значному інноваційному потенціалі; низький управлінський рівень, бракує знань, досвіду та культури ринкових відносин; прагнення до максимальної самостійності (більшість зарубіжних малих підприємств працює за умов франчайзингу тощо, а у нас це майже відсутнє); поєднання в межах одного малого підприємства декількох видів діяльності, неможливість в більшості випадків орієнтуватися на однопродуктову модель розвитку; відсутність системи самоорганізації та недостатня інфраструктура підтримки малого підприємництва; відсутність повної і вірогідної інформації про стан та кон'юнктуру ринку, низький рівень консуль­таційних послуг та спеціальних освітніх програм; практична відсутність державної фінансово-кредит­ної підтримки; недовіра західних партнерів та негативне психо­логічне ставлення населення до підприємців [10].

Крім того, слід зазначити, що стан товарного ринку в Україні, на якому діють суб'єкти малого підприємництва, суттєво відрізняється від економічно розвинутих країн. Розвинутим ринковим відносинам притаманні переважаючий вплив попиту з швидкою реакцією на нього, пріоритет приватної власності, розвинута ринкова інфраструктура, дієвість та уста­леність законодавства, фінансова стабільність, дос­тупність засобів виробництва, традиції використання договірних відносин, інформаційна відкритість, офіційно мінімальна криміналізація.

Нині сектор малого бізнесу в Україні перебуває на початковому етапі розвитку і характеризується висо­ким ступенем неефективності. Одночасно українські підприємства потерпають від надмірних податків і складної системи регулятивних норм. Але останнім часом спостерігається значний ріст малого бізнесу в багатьох сферах: запровадженні нових гнучких технологій; розширенні попиту споживачів, який відходить від стан­дартних товарів масового виробництва, і звертається до товарів, які мають свій стиль і характерні риси. Ці досягнення можна пояснити певними перевагами малих підприємств у пристосуванні до умов перехідної економіки. Невеликі фірми вхо­дять у ринок, не маючи проблем більшості державних підприємств, таких як, скажімо, великі накладні вит­рати, неефективність у використанні капіталу та тру­дових ресурсів, заборгованість тощо. Однак успішна роль малого бізнесу при змінах в економіці – це не просто здатність швидко накопичувати капітал, використовуючи можливості, створені безладдям в еко­номіці.

За нинішньої си­туації в Україні розвиток малого бізнесу повинен стати вирішальним чинником для вдосконалення економічних механізмів. Тільки енергійний розвиток МП забезпечить соціальну реструктуризацію суспільства і перехід у цивілізований ринок.

Отже, розвиток малого підприємництва в Україні вкрай необхідний. Його становлення має позитивне значення для національної економіки, що значною мірою обумовить створення сучасної ринкової економіки з соціальною спрямованістю.

1.3. Місце малих підприємств у економіці різних країн світу

Аналіз зарубіжного досвіду дозволяє по-новому подивитись на розвиток економіки в 80-90 роках і уявити процес незвичайного росту малого підприємництва, використати позитивні аспекти цього досвіду.

В кінці 80-х років у всіх індустріально розвинених країнах частка малого підприємницва за кількістю є значною. Так, в США, Японії, Франції до малих відносилось 99% з числа всіх підприємств.

За статистичними даними в США нараховується 13 млн. малих підприємств, в Англії – 2,37 млн., в Японії – 6,5 млн. Показник щорічного приросту нових малих підприємств за останнє десятиліття складав: у Великобританії 1,1%, у Франції – 1,5%, В США – 8%.

Нині у багатьох країнах з розвинутою економікою в малому бізнесі зайнято від 5 до 15% населення. У США в малому бізнесі працює 63% зайнятих (а за прогнозами на 2000 рік ця частка складе 70%) у приват­ному секторі і на нього припадає 47% загального об­сягу продажу товарів у країні, а також 50% валового внутрішнього продукту.

Частка МП за обсягами продукції в США в окремих галузях господарства відображена в додатку 2, табл. 1.

Революцією в галузі малого бізнесу стала кон­цепція франчайзингу. У США лише протягом кількох десятиліть обсяг продажу франчайзингових компаній склав 40% від загального обсягу роздрібної торгівлі, загальний валовий продаж перевищив 800 млрд. до­ларів. Основною причиною такого успіху є структура франчайзингу, яка поєднує в собі ефект масштабу із можливістю надання персоніфікованих послуг.

Кінець 80-х років став бумом малого підприємництва у Великобританії. У 1987 році було зареєстровано 42 тис. МП, в 1990 році – 87 тис., в 1993 році – 409 тис., в 1997 – 2,37 млн. Орієнтовна зміна частки малого бізнесу в різних сферах економіки Великобританії за 1979-1989 роки відображена в додатку 2, табл. 2.

У Франції в 1998 році МП становили 94% від усієї чисельності. В них зайнято 33% працездатного населення, що, в значній мірі, вирішує проблему зайнятості. За галузевою ознакою МП найбільш поширені в сфері послуг, торгівлі, будівництві (80% зайнятих), в меншій мірі – в промисловості (54%), транспорті (28,6%).

Частка МП в економіці Японії за обсягами реалізованої продукції становить 58% в промисловості, вона складає 64% торгового обігу і 79% роздрібного товарообігу. В Японії функціонує більше 6,5 млн. МП, на яких зайнято 82% працюючих. Роль МП в економіці Японії відображена в додатку 2, табл. 3.

Найбільше МП з країн ЄС мають Італія, Англія, Німеччина, Франція, Іспанія. При середній кількості МП на 1000 жителів – 45 одиниць, Греція, Іспанія, Італія, Португалія мають 65 одиниць, Нідерланди, Данія, Франція – 30.

До кінця 70-х років вва­жалося, що більшість нових робочих місць ство­рюється на великих підприємствах. Але дослідження вияви­ли, що протягом 1969-1976р. у США, завдяки малим підприємствам з двадцятьма й менше працівниками, було створено 66% усіх нових робочих місць у країні. Отже, менші корпорації активніше шукають но­вих можливостей. Це підтверджується статистичними даними з інших розвинутих країн. Скажімо, в Італії в малому бізнесі працює 80% загальної кількості зайнятих, у Данії 92% виробничих підприємств є малими, на яких зайнято 43% трудових ресурсів. Порівняємо структуру підприємств в Європі та США (див. додаток 2, табл. 4).

Як бачимо, на МП в ЄС зайнято більше населення, ніж у США, тобто в країнах ЄС мале підприємництво є важливішим щодо зайнятості, особливо у виробництві. Незалежно від критерію визначення МП, вони становлять в ЄС 95% усіх підприємств [11].

Зі статистичних даних можна зробити висновок, що найбільша питома вага МП на світовому рівні припадає на сільське господарство, торгівлю, сферу послуг, будівництво, промисловість (особливо легка та харчова). Останнім часом МП ефективно функціонують в сфері точного машинобудування, приладобудування, оптики, електроніки, електротехніки.

Кількісний ріст МП у промисловості обумовлюється, в основному, спеціалізацією та диференціацією суспільного виробництва, відмовою від крупномасштабного масового виробництва на користь дрібносерійного, індивідуального випуску товарів, що вимагає сучасний ринок.

Варто також зазначити, що такий розквіт малого підприємництва в економічно розвинених країнах вдалось досягти завдяки існування ефективної державної політики підтримки сприяння розвитку даної сфери. В додатку 3 (рис. 1 – рис. 3) відображені структура підтримки малого бізнесу в Європейському економічному співтоваристві, система державних органів підтримки малого бізнесу в США, державні структури малого бізнесу в Японії.


РОЗДІЛ ІІ

АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Аналіз кількості малих підприємств у Волинській області

У 1999 році серед підприємств, що мали обсяги виробництва, кожне друге належало до малого бізнесу. Ними вироблено продукції, виконано робіт та послуг на 8,6% від загальнообласного обсягу (140,5 млрд.грн.).

Перед тим, як здійснювати аналіз діяльності МП, варто сказати, що наказом Держкомстату України № 399 від 01.12.98р. для виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 760-р від 21.09.98р. затверджено критерії визначення “статистично малого підприємства”. До цієї категорії належать суб’єкти, у яких середньооблікова чисельність працівників, включаючи сумісників та працюючих по договорах цивільно-правового характеру, не перевищує:

50 осіб – у промисловості (крім харчової – до 40 та поліграфічної – до 20) та сільському господарстві;

40 осіб – у будівництві (крім проектних і проектно-вишукувальних організацій – до 20, підприємств, що здійснюють капітальний ремонт споруд виробничого призначення – до 25чол.);

30 осіб – у житловому господарстві (у тому числі готелі – до 10 чол.);

20 осіб – у транспорті, зв’язку, заготівлях, інших сферах матеріального виробництва, науці;

15 осіб – у торгівлі, постачанні і збуті;

10 осіб – у всіх інших галузях економіки [2].

Згідно Указу Президента суб’єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприєм-ницької діяльності; юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньо-облікова чисельність працюючих за звітний період не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 1 млн.грн.

Середньооблікова чисельність працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів [8].

У 1998 році управлінням статистики Волинської області було зареєстровано 1894 малих підприємств, що становить 54,8% до загальної кількості підприємств. Найбільша кількість малих підприємств працювала в сфері торгівлі та громадського харчування (1021). В галузях фінансів, кредиту, страхування, пенсійного забезпечення, а також в об’єднанні громадян спостерігалась повна відсутність малих фірм.

В 1999 році помітно збільшилась кількість малих підприємств в промисловості (1998 рік – 275, 1999 рік – 393), а також в будівництві (1998 рік – 210, 1999 рік – 244). Значно зменшилась частка малих фірм в галузі невиробничих видів побутового обслуговування населення, кількість яких в 1998 році становила 102, а в 1999 році – 30.

Щодо малих підприємств згідно Указу Президента, то їх на 1999 рік налічувалося 2921, що становило 76% до загальної кількості підприємств. Їх найбільше в торгівлі і громадському харчуванні – 1437. Друге місце посідає промисловість – 393 малих підприємства. Найменшу кількість суб’єктів малого підприємництва зафіксовано в сфері об’єднань громадян – 2, в сфері фінансів і кредиту спостерігалась повна їх відсутність.

В розрахунку на 10000 населення у Луцьку припадає 58 малих підприємств, Ковелі – 26, Володимирі-Волинському – 21, Нововолинську – 19, Луцькому районі – 16, Ківецівському – 15, Старовижівському – 14, Локачинському – 13, в середньому по області – 22.

В деяких МП області здійснювались заходи з нарощування обсягів вироб-ництва, оновлення асортименту продукції, введення нових ліній. Так, у цьому році освоєно виробництво ковбасних виробів ВАТ “Луцький РТП”; комбікормів – спільним українсько-польським підприємством “Агропродукт”. Пробну партію приправи “Домашня” виготовила ВКФ “Всеволод” (Луцький район). Підприємець П.А.Захарчук викупив цех плодоконсервного заводу у м. Берестечко (Горохівський район), де здійснює випуск перших партій продукції, вже підписано документи на отримання пільгового кредиту. Мале підприємництво ефективно працює у галузі нафтобізнесу, відкрита нова автозаправка європейського зразка “Марс” (м. Нововолинськ).

Успішно працюють суб’єкти підприємництва у виробництві товарів народного споживання: випускаються нові високоякісні шампуні, креми, гуашні фарби і упаковка до них, столярні вироби, випікається хліб, кондитерські вироби, б’ється соняшникова олія, переробляється зерно, надаються різні види послуг – транспортні, з пошиття одягу, ремонту взуття, побутової техніки, комп’ютерної і телевізійної апаратури. ВАТ “Нотекс”, ВАТ “Оснастка”, ВАТ “ДОК”, ВАТ “Швейна фабрика”, ВАТ “Конза”, ВАТ “Хлібзавод”, ТОВ “Вікі” (м. Нововолинськ) відкрили фірмові магазини, відділи, кіоски з продажу власної продукції.

В додатку 4 (табл. 1, талб. 2) відображена структура МП за обома класифікаційними ознаками в галузевому розрізі.

Важливим підходом до вивчення діяльності малих підприємств є такі показники, як групування малих підприємств за обсягами виробництва продукції (див. додаток 5).

Найбільша кількість підприємств (527) нараховується серед підприємств, обсяги виробництва яких становлять 0,1-150,0 тис.грн. Лише одне мале підприємство має обсяги виробництва понад 10000 тис. грн. Не мають обсягів виробництва 697 малих підприємств. Найбільші обсяги реалізованої продукції (2238775,4 тис.грн.) мають малі підприємства, обсяги виробництва яких зосереджені в межах 0,1-150,0 тис.грн.

Середньооблікова чисельність працівників найбільша на малих підприємствах з обсягами виробництва 0,1-150,0 тис.грн. (12285 чол.). Найменша кількість осіб (33 чол.) працює на підприємствах з обсягами виробництва понад 10000 тис.грн.

Середньомісячна заробітна плата всіх працівників на підприємствах з найбільшими обсягами виробництва становить 752,02 грн., на підприємствах, що не мають обсягів виробництва – 54,80 грн.

Обсяги валових інвестицій у основний капітал відсутні в МП з обсягами виробництва понад 10000 тис.грн. На фірмах з обсягами 3000,1-5000,0 тис.грн. валові інвестиції склали 3045,0 тис.грн. На одне таке підприємство припадає 761,25 тис.грн. інвестицій.

Проаналізувавши кількість малих підприємств, можна зробити висновок, що їх кількість зростає. Це свідчить про доцільність заснування малих фірм, які набирають найбільшого поширення серед підприємств різних форм власності.

2.2. Аналіз діяльності малих підприємств за галузевою ознакою

Важливим показником діяльності малих підприємств є обсяги виробництва (додаток 6). Найвизначніше місце серед підприємств, що мали обсяги виробництва, посідають малі підприємства сфери торгівлі та громадського харчування. Ними в 1998 році вироблено продукції, надано послуг на суму 29647,1 тис.грн., в 1999 році – 47630,7 тис.грн. Підприємства, які діють в галузях сільського господарства, операцій з нерухомим майном, матеріально-технічного постачання і збуту, а також житлового господарства в 1999 році зменшили обсяги виробництва, порівняно з 1998 роком. Обсяг виробленої продукції у всіх інших сферах збільшився.

В додатку 7 відображено обсяги виробництва, реалізації продукції (робіт, послуг) в розрізі міст і районів. Найбільша кількість МП працює в м. Луцьку – 840, в м. Ковелі – 143. Найменшу кількість малих підприємств зареєстровано в Володимирі-Волинському районі – 8.

В 1999 році в м.Луцьку вироблено продукції на суму 85837,2 тис.грн., реалізовано – на 308681,7 тис.грн. Луцький район також вирізняється поміж інших районів Волинської області обсягами виробленої і реалізованої продукції, які відповідно становлять 1363,5 тис.грн. і 37100,7 тис.грн.

В додатку 8 відображено наявність основних фондів МП області.

Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість, функціонують у виробничому процесі тривалий час, не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, а свою вартість переносять на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань.

Всього в 1997 році нараховувалось основних засобів на суму 331237,0 тис.грн., в 1998 році – на 507254,6 тис.грн. Найбільше основних засобів в 1997 році було в житлово-комунальних організаціях – на 114923,5 тис.грн., в промисловості – на 127475,5 тис.грн., в комунальному господарстві – на 30506,2 тис.грн., у сільському господарстві – на 21399,8 тис.грн., у будівництві – на 20527,0 тис.грн. В 1998 році лідерство зберегли ті ж самі галузі економіки.

Найменшу кількість основних засобів мали малі підприємства, що працювали в сферах інформаційно-обчислювального обслуговування (1997 рік – 5,9 тис.грн., 1998 рік – 6,3 тис.грн.), управління (1997 рік – 18,1 тис.грн., 1998 рік – 20,0 тис.грн.), наука і наукове обслуговування (1997 рік – 31,0 тис.грн., 1998 рік – 42,4 тис.грн.).

На жаль, управління статистики Волинської області не фіксувало такий показник, як наявність основних фондів малих підприємств у 1999 році.

Важливим підходом до вивчення діяльності малих підприємств є аналіз фонду оплати праці та чисельності працівників підприємств за галузями економіки (див. додаток 9). Загальний фонд оплати праці в 1998 році налічував 14071,7 тис.грн. Велика частка належала промисловості – 3576,8 тис.грн., торгівлі та громадському харчуванні – 5009,2 тис.грн., будівництву – 2200,0 тис.грн. В 1999 році ці галузі займають також передові позиції. Найменший фонд оплати праці як в 1998, так і в 1999 роках, мають малі підприємства, які працюють в сфері операцій з нерухомим майном (в 1998 році – 31,0 тис.грн., в 1999 році – 51,6 тис.грн.), культури і мистецтва (в 1998 році – 38,4 тис.грн., в 1999 році – 25,9 тис.грн.).

В 1998 році середньооблікова чисельність працівників була 12829 осіб. Ця цифра в 1999 році зросла до 17098 осіб. Найбільша кількість працівників в 1998 році мала місце роботи в сфері торгівлі і громадського харчування – 4817, в 1999 році – 5454, промисловості (1998 рік – 3448, 1999 рік – 5668), будівництві (1998 рік – 2048, 1999 рік – 2323). Найменше осіб працювало в таких галузях економіки, як лісове господарство (1998 рік – 8, 1999 рік – 49), операції з нерухомим майном (1998 рік – 27, 1999 рік – 18).

Проаналізувавши діяльність малих фірм, можна зробити висновок, що в 1998-1999 роках найактивніше діяли ті підприємства, що працювали в сферах торгівлі та громадського харчування, будівництва, промисловості.

2.3. Аналіз фінансових результатів та ефективності діяльності малих підприємств

Внаслідок реалізації заходів, передбачених Регіональною програмою розвитку малого бізнесу, зростає роль суб’єктів малого підприємництва у створенні фінансових результатів області, ними забезпечується близько 20% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності, її доходність і є вирішальними для підприємства. Основним фінансовим результатом діяльності підприємства є його дохід і прибуток.

Доход – як показник фінансових результатів – це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних до них витрат. Загальна величина доходу підприємства включає доход від: реалізації продукції, робіт, послуг; реалізації матеріальних цінностей і майна (матеріалів, основних фондів, нематеріальних активів); позареалізаційних операцій (пайової участі у здачі майна в оренду, цінних паперів, товарного кредиту, надходжень або витрат від економічних санкцій тощо).

Прибуток – та частина виручки, що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності. В умовах ринку прибуток є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства [14].

Вивчаючи ефективність діяльності підприємств, варто розглянути обсяги реалізованої ними продукції (додаток 10). Всього в 1998 році виручка від реалізації продукції становила 487348,6 тис.грн., в 1999 році – 532946,1 тис.грн. Найбільші обсяги зареєстровано в галузі торгівлі та громадського харчування (1998 рік – 347314,7 тис.грн., 1999 рік – 367542,4 тис.грн.), промисловості (1998 рік – 99235,6 тис.грн., 1999 рік – 72856,6 тис.грн.), будівництві (1998 рік – 19953,9 тис.грн., 1999 рік – 26263,4 тис.грн.). Найменші обсяги реалізації робіт та послуг мають місце в сферах операцій з нерухомим майном (1998 рік – 138,1 тис.грн., 1999 рік – 86,5 тис.грн.), а також культури і мистецтва (1998 рік – 88,6 тис.грн., 1999 рік – 96,8 тис.грн.).

Розглянемо фінансові результати госпрозрахункових підприємств за галузями економіки за показником балансового прибутку (додаток 11).

Балансовий прибуток (валовий прибуток) має ті ж джерела, що і доход, тобто він включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), матеріальних цінностей і майна, позареалізаційних операцій.

Всі підприємства на 1997 рік мали 30281 тис.грн. збитку. В 1998 році він становив 194270 тис.грн., а в 1999 році – 121771 тис.грн. При цьому статистично малі підприємства лише в 1998 році мали збитку 7560 тис.грн., в попередньому і наступному роках збитку не було, а прибутку нараховувалось у 1997 році 15656 тис.грн., 1999 році – 1283 тис.грн. Серед малих підприємств в 1998 році найбільші збитки мали фірми, які працювали в сфері торгівлі та громадського харчування – 5580 тис.грн. В 1997 році ці підприємства вирізнялися серед інших найбільшим прибутком – 11609 тис.грн. Можна помітити, що суб’єкти малого підприємництва таких галузей, як промисловість, житлово-комунальне господарство, з кожним наступним роком зазнають все більших збитків. На противагу їм, фінансові результати підприємств лісового господарства, а також транспорту і зв’язку отримують все більші прибутки. Так у 1999 році вони становили відповідно 163 тис.грн. і 222 тис.грн.

Аналізуючи групування фінансових результатів малих підприємств (див. додаток 12: табл. 1, табл. 2), можна помітити, що в 1999 році кількість підпри-ємств, які одержали прибуток, збільшилась: в 1998 році їх налічувалось 988, а в 1999 році –

назад |  1  | вперед


Назад


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

281311062 © insoft.com.ua,2007г. © il.lusion,2007г.
Карта сайта