Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства - Трудове право України - Скачать бесплатно

додер­жання санітарного законодавства. Такі перевірки проводяться за планами установ та закладів державної санітарно-епідеміо­логічної служби, а також позапланове залежно від санітар­ної, епідемічної ситуації за повідомленнями підприємств, уста­нов і організацій та за заявами громадян.

Головний державний санітарний лікар України, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, об­ластей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, районів у містах та їх заступники, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту та їх заступники, а та­кож головні державні санітарні лікарі об'єктів, що мають особливий режим роботи, у межах відповідних адміністра­тивно-територіальних одиниць та на об'єктах нагляду мають право видавати постанови, приписи, а також вносити пропози­ції (подання): власникам підприємств про відсторонення від будь-яких видів діяльності, робіт, навчання, відвідування до­шкільних закладів осіб, які хворі на інфекційні хвороби або є носіями збудників інфекційних захворювань чи були в контакті з такими хворими, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється МОЗ; про приведення нормативно-технічних, розпорядчих та інших документів дер­жавних, громадських органів та їх посадових осіб у від­повідність з вимогами санітарного законодавства; про обме­ження діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміо­логічного нагляду в разі виявлення порушень ним санітар­ного законодавства, що безпосередньо не впливають негативно на здоров'я людей, але можуть зумовлювати негативний вплив на нього; видавати постанови: про тимчасову заборону чи припинення діяльності об'єкта державного санітарно-епіде­міологічного нагляду в разі виявлення порушень ним санітар­ного законодавства, що можуть негативно вплинути на здо­ров'я людей, але ці порушення можна усунути здійсненням відповідних заходів; про заборону чи припинення діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду у разі виявлення порушень санітарного законодавства, що нега­тивно впливають на здоров'я людей і не можуть бути усуну­ті здійсненням відповідних заходів, а також мають інші права.

За порушення санітарного законодавства або невиконан­ня постанов, розпоряджень, висновків органів санітарно-епі­деміологічної служби на осіб, винних у вчиненні правопору­шень, можуть бути накладені адміністративні штрафи.

Державний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії здійснюється Державною інспекцією по на­гляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергопотребнагляд), яка створюється Міністерством енергетики і електрифікації і діє на підставі Положення, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996р. №929 (ЗП України. - 1996. - №16. -Ст. 40).

Метою державного нагляду за режимами споживання енергії є:

— проведення єдиної державної політики в сфері енер­гопостачання;

— забезпечення безаварійного енергопостачання спожи­вачів шляхом контролю за використанням схем живлення;

— організація контролю за експлуатацією і технічним станом електричних і тепловикористовуючих установок та теплових мереж споживачів щодо надійності енергопоста­чання і керівництва режимами електроспоживання;

— забезпечення виконання заходів по управлінню режи­мами споживання електричної і теплової енергії;

— організація впровадження нових і виведення з екс­плуатації застарілих енергоустановок, які не відповідають ви­могам надійної і безаварійної роботи;

— впровадження нових розробок коштів контролю й об­ліку електричної і теплової енергії, а також автоматизованих систем збору, обробки інформації і управління енергоспо­живанням;

— здійснення контролю за дотриманням споживачами і виробниками електричної і теплової енергій вимог до якості енергії, договірних умов енерговикористовування і техніч­них умов на приєднання енергоустановок до мереж електро­постачання організації.

Головному державному інспектору з енергетичного на­гляду України, його заступникам, старшим державним інспек­торам і державним інспекторам надається право давати обо­в'язкові для виконання підприємствами, установами й органі­заціями розпорядження по відстороненню від роботи на електричних і тепловикористовуючих установках осіб, рівень знань яких не відповідає встановленим вимогам або які по­рушують їх; припиняти роботи, пломбувати електричні й тепловикористовуючі установки, якщо їх стан загрожує ава­рією, пожежею, небезпекою для життя обслуговуючого персо­налу або може призвести до значних збитків, і передавати відповідні матеріали правоохоронним органам тощо.

Серед органів державного нагляду особливе місце по­сідають органи прокуратури України, повноваження яких визначено Законом України "Про прокуратуру" від 5 лис­топада 1991 p. (Відомості Верховної Ради України. — 1991.— №53. - Ст.793).

Необхідно відмітити, що в ст. 121 Конституції України серед функцій прокуратури не вказується функція загаль­ного нагляду. Функцію нагляду за дотриманням і застосу­ванням законів прокуратура виконує до введення в дію но­вих законів, що регулюватимуть діяльність державних органів з контролю за дотриманням законів.

Згідно із Законом України "Про прокуратуру" вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами, державними комітетами, відомствами, іншими органами державного і гос­подарського управління та контролю, урядом Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їхніми виконавчими і розпорядчими органами, військовими частинами, політични­ми партіями, громадськими організаціями, масовими руха­ми, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, посадо­вими особами і громадянами здійснюється Генеральним про­курором України і підпорядкованими йому прокурорами.

У здійсненні функції нагляду, в тому числі за правиль­ним виконанням законодавства про працю й охорону праці, прокурор має право:

1) безперешкодно, за посвідченням, що підтверджує зай­ману посаду, входити у приміщення державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм влас­ності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запровадже­но; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі, за письмовою вимогою, й тих, що містять комерційну чи банківську таємницю або кон­фіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в про­куратуру для перевірки зазначених документів та матеріа­лів, видачі необхідних довідок, у тому числі про операції і рахунки юридичних осіб та інших організацій, для вирішен­ня питань, пов'язаних з перевіркою;

2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, ін­струкції, накази та інші акти і документи, одержувати інфор­мацію про стан законності й заходи щодо її забезпечення;

3) вимагати від керівників та колегіальних органів прове­дення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підкон­трольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

Здійснюючи нагляд за виконанням законів, органи про­куратури не підміняють органи відомчого управління і кон­тролю і не втручаються в господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

При виявленні порушень закону прокурор або його за­ступник у межах своєї компетенції мають право:

1) опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабі­нету Міністрів України, уряду Автономної Республіки Крим, міністерств, державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчих органів місцевих рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;

2) вносити подання або протест на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень;

3) порушувати в установленому законом порядку кримі­нальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;

4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

5) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень за­кону та умов, що їм сприяли;

6) звертатися до суду або арбітражного суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у 10-денний строк після його надходжен­ня. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідом­ляється прокурору. Письмовий припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. У разі подан­ня прокурора з вимогами усунення порушень закону, при­чин цих порушень і умов, що їм сприяють не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів для усу­нення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, а про наслідки повідомлено прокурору. Постанова про пору­шення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повно­важною посадовою особою або відповідним органом у 10-ден­ний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

Місцеві державні адміністрації та місцеві ради у межах відповідної території забезпечують державну політику щодо охорони праці, здійснюють контроль за додержанням зако­нодавства (Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 p. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24. - Ст. 170).

Важливу роль у забезпеченні законності в трудових відно­синах відіграють органи судової влади. Суди загальної юрис­дикції (від Верховного Суду України до районних судів) вирішують питання про законність правозастосувальних актів власника або уповноваженого ним органу (наказів про пере­ведення на іншу роботу, про звільнення і т. ін.), розглядають індивідуальні трудові спори, вживають заходів, спрямованих на виявлення та усунення причин і умов, що призводять до порушень законодавства про працю.