Основні трудові обов'язки сторін трудового договору - Трудове право України - Скачать бесплатно

Права й обов'язки сторін трудового договору становлять основу його змісту і визначаються як безпосередньо в догово­рі, так і законодавством на рівні централізованих і локаль­них норм.

До основних трудових обов'язків працівників відносять­ся: працювати чесно, сумлінно, дотримуватися дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження власни­ка або уповноваженого ним органу, підвищувати продуктив­ність праці, поліпшувати якість продукції, дотримуватися технологічної дисципліни, вимог охорони праці, техніки без­пеки і виробничої санітарії. Основні обов'язки закріплені в ст. 139 КЗпП України.

Спеціальні обов'язки, в яких відображається специфіка виробництва конкретного підприємства або конкретної тру­дової функції, встановлюються нормативними актами (ста­тутами про дисципліну; статутами підприємств; локальни­ми актами про правовий статус окремих підрозділів, поса­дових осіб; наказами і розпорядженнями).

Всі обов'язки можна розподілити на дві групи: обов'яз­ки щодо забезпечення конкретної трудової функції; обов'яз­ки дотримуватися загальних правил поведінки, які забезпе­чують нормальний трудовий процес.

Обов'язки власника насамперед складаються з обов'язку забезпечити особам, працю яких вони використовують на договірній основі, соціальні, економічні гарантії і права, перед­бачені законом. Зокрема, всі власники зобов'язані забезпечити розмір оплати праці найманих працівників всіх видів підпри­ємств, не нижчий мінімальної заробітної плати, встановленої державою; забезпечити дотримання гарантій, встановлених для жінок у зв'язку з материнством, для неповнолітніх праців­ників; сплачувати обов'язкові страхові внески за працюючих громадян до Фонду соціального страхування і Пенсійного фонду України та ін. Власник -зобов'язується забезпечити працівнику умови праці, забезпечувати його сировиною, устаткуванням, робочим інструментом, забезпечувати охорону речей працівника під час його роботи. Важливим обов'язком власника є обов'язок своєчасно виплачувати працівнику заро­бітну плату, надавати оплачувану щорічну відпустку зі збере­женням місця роботи, надавати інші, передбачені законодавством та колективним договором відпустки (навчальні, соці­альні, у певних випадках — без збереження заробітної плати).

Управління підприємством здійснюється відповідно до його статуту на основі поєднання прав власника з госпо­дарського використання майна і принципів самоврядування трудового колективу. Власник здійснює свої права на управ­ління підприємством безпосередньо або через уповноваже­ний ним орган. На державному підприємстві уповноваженим власником органом виступає керівник підприємства.

Для організації виконання господарських завдань і відпо­відної виробничої діяльності власник наймає адміністрацію підприємства. Главою адміністрації є керівник підприємства, який безпосередньо наймається (призначається, обирається) власником (ст. 16 Закону України "Про підприємства" від 27 березня 1991 p. з подальшими змінами і доповненнями). На підприємствах, що знаходяться у державній власності, прийом на роботу керівника підприємства здійснюється ви­ключно шляхом укладення контракту (див. постанову Кабі­нету Міністрів України "Про застосування контрактної фор­ми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності" від 19 березня 1993 p. // ЗП України. — 1993. — №6. — Ст. 121). Керівник в свою чергу призначає на посади усіх підлеглих йому членів адміністрації (заступ­ників керівника підприємства, керівників і фахівців підроз­ділів апарату управління і структурних підрозділів підприєм­ства, майстрів і старших майстрів).

Правове становище адміністрації подвійне. З одного боку, кожний член адміністрації укладає трудовий договір з керів­ником, як органом, уповноваженим власником. Це означає, що кожний представник адміністрації зобов'язаний дотримува­тися правил внутрішнього трудового розпорядку як звичай­ний працівник. З іншого боку, трудові обов'язки адмініст­рації складаються з організації праці на даному підприємстві. Адміністрація зобов'язана так організувати роботу на підпри­ємстві, щоб створити умови для забезпечення трудової дис­ципліни, зростання продуктивності праці, якості продукції, зрештою, для безперебійної роботи підприємства. Для здій­снення цих обов'язків власник наділяє адміністрацію влад-но-розпорядними повноваженнями. Адміністрація має пра­во вимагати від працівників виконання їхніх трудових обо­в'язків, розпоряджень адміністрації, а також застосовувати до них заходи заохочення або дисциплінарного стягнення.

Певну специфіку мають основні трудові обов'язки дер­жавних службовців.

Правовий статус Президента України, Голови Верховної Ради України, його заступників, народних депутатів Украї­ни, Прем'єр-міністра України, голів і членів Конституційно­го Суду, Верховного Суду, Вищого арбітражного суду Украї­ни, Генерального прокурора України і його заступників ре­гулюється Конституцією України і спеціальними законами України.

Щодо інших категорій державних службовців, то, згідно із законом, їхні основні трудові обов'язки включають: дотри­мання Конституції та інших актів законодавства України;

забезпечення ефективної роботи і виконання завдань дер­жавних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина; забезпечен­ня державної таємниці тощо.

Конкретні трудові обов'язки окремих категорій праців­ників передбачаються спеціальними статутами, положення­ми про дисципліну і посадовими інструкціями.