Загальні риси зовнішньоекономічних зв’язків України - Розміщення продуктивних сил - Скачать бесплатно

ПЛАН.

ВСТУП.

ЗАГАЛЬНІ РИСИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНИ.

СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ.

ЕКОНОМІЧНІ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ.

ЗОВНІЧНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

ТОРГІВЛЯ В УКРАЇНІ.

ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ.

МАЛЮНКИ ТА ТАБЛИЦІ.

ВИСНОВОК.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.

1. ВСТУП.

Розміщення продуктивних сил (РПС) – галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів. Об’єктом вивчення е продуктивні сили, а предметом науки – її територіальний стан і розвиток.

Наука про розміщення продуктивних сил, як і інші науки виникла і розвивається у тісному зв'язку з практичними потребами і запитами людського суспільства. Розміщення продуктивних сил – це “динамічний” стан, що характеризує їх розподіл за територією відповідно до природних, соціальних і економічних умов та факторів, який визначається особливостями територіального поділу праці певної соціально-економічної формації. Оскільки розміщення продуктивних сил розглядається як динамічний стан процесу їх розвитку у просторі і в часі, форми зосередження виробничої діяльності постійно змінюється. Ці зміни обумовлюються процесом суспільного поділу праці в його територіальній формі. На основі територіального поділу праці формується виробнича спеціалізація регіонів, посилюється міжрегіональна кооперація, обмін спеціалізованою продукцією і послугами.

З визначенні поняття “розміщення продуктивних сил”, видно, що воно охоплює вивчення трьох великих складових: розміщення населення і трудових ресурсів; розміщення природних ресурсів; розміщення виробництва і сфери обслуговування. А також сюди входять економічні зв’язки.

Зовнішні зв'язки держави - це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співдружність політичних органів, направлене на ефективне рішення глобальних проблем людства, розширення особистих проблем громадян. Різні функції виконують світові зв'язки України. Вони потрібні для обмеження інтегрування у всесвітні структури з метою закріплення миру та безпеки ефективного розвитку економіки, науки, освіти та культури та інше.

Виходячи з економічної доцільності, держава планує свою зовнішньо-економічну діяльність, яка відіграє важливу роль у розвитку економіки будь-якої країни (і України зокрема). Вона створює умови для економії витрат в економіці або в окремих її галузях. Плани зовнішньоекономічної діяльності націлюють на встанов-лення й розвиток взаємовигідних зв'язків з країнами світу. Вони мають всебічно враховувати переваги, які випливають з міжнародного розподілу праці в інтересах розвитку економіки, технічного прогре­су та підвищення рівня життя народу.

У плані розвитку зовнішньоекономічної діяльності визначаються номенклатура й обсяги основних товарів, які мають змінити товарну структуру експорту та імпорту, головні напрями розвитку зовнішньо-торгового обороту по окремих країнах, обсяг технічного й еко­номічного сприяння країнам, які розвиваються, характер і обсяги кредитних операцій. Під час розробки планів проводяться розра­хунки економічної ефективності зовнішньоторговельних операцій, експорту, імпорту та сумарного економічного ефекту відповідно до методики визначення економічної ефективності зовнішньої торгівлі; її ефективність визначається шляхом порівняння витрат на вироб­ництво з витратами на імпорт.

Поряд з відносними показниками розраховуються абсолютні, які відображають ефективність чи збиток, отримані економікою в ре­зультаті застосування тієї чи іншої пропозиції щодо розвитку зов­нішньої торгівлі. При цьому рекомендується враховувати специфіку торгівлі з окремими країнами чи їх групами, умови торгівлі в кре­дит та ін.

Зовнішньоекономічна діяльність, тобто міжнародний обмін това­рами й послугами, належить до числа найбільш давніх форм між­народних відносин. До неї також належать рух капіталу, міжнарод­на міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини. Необхід­ність і ефективність системи міжнародного обміну очевидна: для кожної країни характерний свій набір природних ресурсів, розміри капіталів і праці, які можуть бути використані для виробництва ВНП. Спеціалізація країни на виробництві товарів, для яких у неї є найкращі умови, дає змогу їй розширити їх випуск, використавши частину з них для продажу, а за виручені гроші закупити товари, яких не вистачає.

ЗАГАЛЬНІ РИСИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНИ.

Зовнішні зв'язки держави — це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв'язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян.

Зовнішні зв'язки мають розгалужену структуру. За змі­стом, характером, предметами обміну поділяються на полі­тичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні відносини, особисті сто­сунки громадян, їх можна групувати і за іншими ознака­ми (часовою тривалістю: тимчасові та стабільні, довготри­валі; за територією: з країнами Європи, Азії, Америки то­що; за рівнем розвитку країн: з розвиненими країнами і країнами, що розвиваються тощо). При цьому кожна група зв'язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. На­приклад, економічні зв'язки поділяються на зовнішньотор­говельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, інтуристські тощо.

Різноманітними є функції світових зв'язків України. Вони покликані сприяти органічному її інтегруванню у всесвітні структури з мстою зміцнення миру й безпеки, ефективного розвитку економіки, науки, освіти і культури, формуванню єдиного екологічно чистого простору Землі, задоволенню особистих потреб громадян.

Україна до встановлення в 1991 р. суверенітету була колоніальною, залежною від московського імперського цен­тру країною. У структурі економіки гіпертрофовано доміну­вали важка індустрія, військово-промисловий комплекс, міцно прив'язані до господарства Росії. По-хижацькому експлуатувалися родовища природних ресурсів (наприклад, природний газ Прикарпаття). Міжнародна торгівля велася через центральні союзні міністерства. Москва перетворилась у панівний розподільчий монстр, який щедро розтриньку­вав валютні кошти на сумнівні цілі (комуністичним парті­ям, владним структурам країн так званої соціалістичної орієнтації, на афганську авантюру тощо). Мовний та освіт­ній (русифікація), інформаційний (система дезінформації), культурний та екологічний колоніалізм і етноцид щодо ук­раїнської нації тільки доповнював цей диявольський симбі­оз фальшивого соціалізму, злочинної КПРС (та ЇЇ лан­ки — Компартії України) і колоніалізму.

Поступове входження України у світовий економічний простір виявляється в розширенні її економічних, політичних, торгових, фінансово-кредитних, госпо-дарських і технологічних зв’язків з іншими країнами світу. За їх допомогою господарство України становить єдину господарську систему, яка розвивається на основі суспiльного по­дiлу працi.

Займаючи територiю менше 1 % земної кулi, Україна має 5% природних pecypciв cвiту. Зокрема, її запаси марганцю становлять 80% і його запасiв у Європi. Проте вона не може повністю задовольнити cвoї потреби за рахунок власних pecypciв. Україна й надалi iмпорту­ватиме нафту та горючий газ, лiс i лiсоматерiали, бавовну, деякi кольоровi метали, вовну і iншу продукцiю.

3. СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ.

У системi мiжнародного подiлу працi Україна спецiалiзується на виробництвi машин (лiтаки, судна, ракетно-космiчна тexнiкa, тан­кобудування), продукцiї чорної металургiї (залiзна і марганцева руди, прокат), продукцй АПК, особливо харчової (цукор, борошно, олiя, м'ясо, молоко, овочевi консерви, кондитерськi вироби), виробництвi xiмiкaтів, цементу.

Україна має висококвалiфiкований науково-технiчний i техно­логiчний потенцiали в лiтакобудуваннi. Серед семи розвинених країн світу вона має повний цикл проектування й виробництва лiтакiв.

За два ocтaннi раки випущено три принципово новi моделi лiтакiв ­Ан-70, Ан-140 та Ан-38, що вважаються перспективними моделями XXlст.

Великi можливостi для виходу на мiжнародний економiчний простiр має вiтчизняна ракетно-космiчна галузь. Вже нинi реалiзують­ся мiжнароднi програми ракетно-космiчного комплексу морського базування «Морський старт» i «Глобалстар», де застосовуватимуть­ся Українські ракетоносії «Днiпро», «Зенiт» i «Циклон», здiйснюється низка iнших мiжнародних проектiв"

Девять суднобудiвних заводiв України спроможнi виконувати замовлення на будiвництво сучасних суден (транспортних, рибо про­мислових), суден технiчного флоту, вiйськових кораблiв, а також забезпечити весь комплекс послуг з їx ремонту".

Реалiзуються проекти розвитку танкобудування. Україна вхо­дить до п'ятiрки країн світу iз замкнутим циклом виробництва цiеї складної i високотехнологiчної продукцiї. За технiчними характерис­тиками Українські танки не лише не поступаються передавим свiтовиманалогам, а й за багатьма параметрами перевищують їx.

Високотехнологiчнi конкурентоспроможнi виробництва є i в iнших галузях машинобудування, зокрема, в приладобудуваннi, ви­робництвi енергетичного устаткування та важкому машинобудуваннi, в окрмих галузях чорної та кольорової металургiї.

Значними є потенцiйнi можливостi України у виходi на cвітовий ринок з продукцiєю АПК, зокрема на ринок зерна, цукру, олiї.

Зовнiшньоекономiчна полiтика України щодо експорту зерна має враховувати шалену конкуренцiю на cвітовому ринку зерна i можливий у зв'язку з цим усiлякий опiр з боку iнших країн-експортеpiв цiєї продукції. Це пов'язано зобмеженою ємкiстю cвітового ринку продовольчогого й фуражного зерна - близько 185 млн. т. Iз загального обсягу експорту пшеницi 75% припадає на Аргентину, Австралiю, Канаду i США та країни ЄС, у тому числi Францiю, а на США - 64% всього експорту зерна кукурудзи. Серйозними конкурентами Укpaїни на ринку зерна з постсоцiалiстичних країн є Угорщина, Казахстан, Польша.

Незважаючи на спад виробництва сiльськогосподарської продукцiї, у тому числi й зерна, Укpaїна вже нинi вступила в конкурентну боротьбу за її збут на cвітовому ринку. З урахуванням нинiшньої економічної ситуацiї правомiрно ставити завдання щодо експорту 8-10 млн. т зерна i домагатись такої квоти в разi вступу до вcecвiтньої торговельної органiзацїї (ВТО).

Основними iмпортерами зерна нинi є 20 держав світу. Найбiльш вiрогiдними партнерами України на ринку зерна будуть Грузiя, Азербайджан, Узбекистан, Typкмeнicтaн, з якими слiд укладати довrocтpoкові угоди. Не виключаються також налагодження цього ринку з iншими країнами, передусiм Африки.

За висновками нiмецької консультативної групи при Урядi України, щорiчно вiд експорту зерна держава могла б мати майже $4 млрд.

Щодо cвітового ринку цукру слiд зазначити, що за ocтанні раки основні його виробники збiльшили обсяги виробництва i стабiлiзували його на досить високому piвні. Найбiльше у світі цукру виробляють Iндiя та Бразилiя (разом - майже 25%). Cтpiмко нарощується його виробництво в Австралiї та Мексицi. На високому piвні стабiлiзувалися виробництво його в США (6-7 млн. т), Китаї (6 млн. т), Францiї та Нiмеччинi (вiдповiдно 4,5 i 4 млн. т). Внаслiдок цього Україна змiстилася за обсягом виробництва цукру на 11-тe мiсце серед найбiльших його виробникiв.

Експорт цукру у світі за ocтанні раки збiльшився на 11,6%, у країнах ЄС - на 27,2%, колишнього СРСР - на 9,6%. На Європейському континентi серйозними конкурентами України на ринку цукру є Францiя та Нiмеччина. Виробництво цукру в них є досить конкурен-госпроможним, а їх iнтepec до цього ринку країн колишнього СРСР, особливо Pocії, виявляється досить активно. На Європейський ринок цукор надходить також з держав Карибського й Тихоокеанського басейнiв (АКТ). Так, згiдно з Ломейською конвенцiєю - угодою мiж ЄС та країнами АКТ (строк її дії закінчується_у 2000 р.), квота поставок цукру цiєї групи держав в ЄС нинi становить 1,3 млн т за piк.

Зовнiшньоекономiчна полiтика України щодо її мiсця на зовнiшньому ринку цукру повинна виходити зтого, що на цьому ринку йде жорсткий перерозподiл сфер впливу. Тому Укpaїнi треба повернути втраченi позиції щодо ринку країн колишнього Радянського Союзу, насамперед Pociї. Потреба росiйського ринку в iмпортi цукру нaвiть за умовии виконання федеральної цiльової програми «Цукор» становитиме близько 3,5 млн. т.

На Україну припадає понад 7% світового виробництва соняшнику та понад 6% картоплi.

4. ЕКОНОМІЧНІ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ.

Форми зовнішніх економічних зв'язків України — різ­номанітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, мар­кетингових, експортне- чи імпортно-поссредницьких, юридич­них), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будів­ництво підприємств, науково-технічне співробітництво, ва­лютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведен­ня на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукці­онів тощо.

Сутністю зовнішньоекономічної діяльності є міжнарод­ний поділ праці (МПП). У процесі МПП об'єктивно фор­муються загальноукраїнський і регіональні (наприклад, об­ласні) зовнішньоекономічні комплекси, що об'єднують вза­ємопов'язані підприємства-експортери та імпортери (ядро комплексу), торгово-промислову палату України, різні об'єднання та асоціації, банки, які займаються операціями, пов'язаними з міжнародною діяльністю.

Центральними органами управління зовнішніми зв'язка­ми с Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство зов­нішніх економічних зв'язків України; у низових територіально-адміністративних ланках — місцеві Ради народних депутатів, управління міжнародних і зовнішньоекономічних зв'язків у системі обласної державної адміністрації.

У cвітовому масштабi Укрaїнa видiляється також науково-технiчним потенцiалом високої квалiфiкацiї. Вона мaє визначнi у світі власнi наукові школи та унiкальнi технологiчнi розробки нових матерiалiв, бiотехнологiй в галузi електрозварювання, радiоелектронiки, фiзики низьких температур, ядерної фiзики, iнформатики, телекомунiкацiй та зв'язку, здатних забезпечити розвиток високотехнологiчного виробництва на piвні найвищих свiтових стандартiв (мал. 1).

Вiдтак порiвняно високий економiчний, науково-технiчний, мінерально-сировинний, грунтовий i трудовий потенцiали, надзвичайновигiдне економiко-географiчне та геополiтичне положения в центрi Європи створюють об'єктивнi умани для забезпечення вза€мовигiд-ного мiжнародного подiлу працi, спецiалiзацiї, кооперування та iнтеграцiї України у свiтовий економiчний npocтip.

Мiжнародна економiчна iнтеграцiя (розпочалася iз створення «Спiльного ринку» в Європi (ЄC) i нинi здiйснюється в країнах Пiвнiчної Америки, Тихоокеанського perioну пiд егiдою Японiї. Oсновні напрями iнтеграцiйних процесiв зводяться до створення умов для вiльного перемiщення тoвapiв, послуг, капiталiв i робочо'i сили.

Укpaїнa, як i iншi новi держави схiдної Європи, прагне приєднатися до Європейського Союзу, маючи для цього Bci пiдстави. Bстановлено вiдносини з такими впливовими мiжнародними економiчними органiзацiями, як Мiжнародний валютний фонд (МВФ), Свiтовий банк. Із Свiтовою органiзацiєю торгiвлi Україна веде офiцiйнi переговори щодо повноправного членства в нiй"

У сучасних умовах зовнiшньоекономiчнi зв'язки стають могутнім засобом прискорення науково-технiчного розвитку та iнтенсифiкацiї економiки, оскiльки оволодiвати найновiшими досягненнями науки й технiки без iнтенсивного обмiну результатами наукових дослiджень, рiзноманiтними товарами й послугами означа нерацiонально використовувативласнi ресурси, втрачати час i темпи розвитку.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть дaє змогу прискорювати науково-технiчний прогрес завдяки органiзацiї спiльних дослiджень, швидкому переобладнанню сучасною технiкою галузей i виробництв, сприяє розв'язанню багатьох соцiальних проблем. Отже, зовнiшньо-економiчнi зв'язки стають одним з основних чинникiв розвиткугосподарства України.

5. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

Правову основу практичного здiйснення зовнiшньоекономiчної полiтики створюють Закони України «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» (1991 р.), «Про вiльнi економiчнi зони» (1992 р.), «Про iноземнi iнвестицП» (1993 р.). Концепцiя Закону «Про зовнiшньоекономiчну цiяльнiсть» грунтується на використаннi можливостей ринковоi" економiки, яка поступово утверджусться в державi. В законi докладно розроблено механiзм регулювання зовнiшньо-економiчної дiяльностi, який мaє забезпечувати прогресивнi структурні зрушення в економiцi та сприятливi умови залучення її до cвітового подiлу працi iз збереженням господарського збалансування та рiвноваги внутрiшньо-горинку України.

Кабiнет міністрів України здiйснює зовнiшньоекономiчну полiтику вiдповiдно до законiв України, укладає та забезпечує виконання мiж урядових угод, здiйснює заходи щодо рацiонального використання державного валютного фонду i стабiлiзацiї платiжного балансу країни тощо.

В Україні не існує поки що чiткої наукової класифiкаїї форм економiчного спiвробiтництва. Найчастiше мають мiсце тaкi форми зовнiшньоекономiчних зв'язкiв: зовнiшня торгiвля; спiльнi пiдприємства на територiї України; спiльнi пiдприємства за кордоном; iноземнi пiдприємства на території України; мiжнароднi об'єднання та opraнiзацiї; лiзинг; залучення iноземної робочої сили; виробничекооперування; науково-технiчне спiвробiтництво; торгiвля лiцензiя-ми i технологiєю; прибережна та прикордонна торгiвля; торгiвля транспортними послугами; спiвробiтництво в банкiвськiй сферi; iноземний туризм; спiвробiтництво у вiльних економiчних зонах; iншi форми мiжнародних зв'язкiв (асоцiації, тоpговi доми, торги та iн.).

6. ТОРГІВЛЯ В УКРАЇНІ.

У зовнiшнiй торгiвлi з утвердженням у господарствi ринкових вiдносин скасовуватиметься державна монополiя Згiдно з чинним законодавством, частка одного власника в загальному експортi або iмпортi країни обмежується 50%, порушення цього положення може бути оскаржене в судовому порядку. Рiзнi об'єднання (асоцiації, консорцiуми тощо) не мають права прямо або опосередковано встановлювати монополiю зовнiшньоекономiчної дiяльностi для певного виду товару чи тoвapнoї групи, а також будь-якої iноземної країни, транснацiональної корпорацiї тощо. Забороняються рiзнi угоди, союзи та погодженi дії, спрямованi на подiл ринкiв збуту чи джерел постачання або iншi засоби обмеження свободи конкуренції. Taкi заходи сприяють утвердженню вiдкритої, згiдно зi свiтовими: стандартами, економiки, посиленню в нiй конкурентних засад, формуванню гнучкого господарського механiзму.

В Укpaїні заборонено: експорт з територiї України предметiв, якi становлять нацiональне, iсторичне або культурне надбання українського народу, що визначається згiдно iз законами України; iмпорт або транзит будь-яких тoвapiв, про якi заздалегiдь вiдомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю або становити загрозу життю населення i тваринного світу або призвести до руйнування навколишнього середовища; експорт та iмпорт тoвapiв, якi здiйснюються з порушенням прав iнтелектуальної власностi.

Товари, що iмпортуються на територiю України, пiдлягають обов'язковiй сертифiкацii. на предмет ix вiдповiдностi фармакологiчним, санiтарним, фiтосанiтарним, ветеринарним та екологiчним нормам.

Загальна тривала економiчна криза в Укрвїні негативно впливає i на стан зовнiшньої торгiвлi. Нинiшнiй обсяг експорту невiдповiдає можливостям вiтчизняних товаровиробникiв i не забезпечує потреб держав и у валютних надходженнях, необхiдних для стабiлiзацiї економiки, зниження рiвня iнфляцiї та бюджетних витрат. За даними Державного комітету статистики України, у 1998 р. експорт становив $ 16,4 млрд, що на $ 2,6 млрд менше, нiж у 1997 р.

Кpiм того, дуже неефективною є структура експорту - понад 70% йога становлять сировина, матерiали, товари народного споживання. Вивозяться також гостродефiцитнi ресурси i продаються на cвітовому ринку майже за демпiнговими цiнами. Haвіть з країнами близького зарубiжжя Україна має вiд'ємне сальдо балансу на продукцiю виробничо-технiчного призначення. Негативне сальдо в торгiвлi з цими країнами зберiгається по енергоносiях, прокату кольорових металiв, целюлозi, деревинi, каучуку, акумуляторах тощо. У свiтовий eкoнoмiчний простiр Україна iнтегрусться в ролi сировинного придатка. Аджеупродовж ocтaттix poків експорт машинно-технiчних тoвapiв у загальному балансi становив 10-20 %, а piвeнь експорту такої caмoї готової продукцiї у cвіті - понад 50 %.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть України, зрозумiло, потребує докорiнної перебудови. Насамперед необхiдно обмежити обсяг експорту сировини i пiдвищити в ньому частку продукцiї обробних галузей, а також удосконалити структуру iмпорту. Реальними основними експортерами кoнкуpeнтної на cвітовому ринку продукцiї можуть швидко стати вiтчизнянi пiдприємства вiйськово-промислового комплексу, на як їх зосередженi високоякiсне обладнання, сучасна технологiя, високо квалiфiкованi фахiвцi.

У товарнiй структурі вивозу переважають вироби чорної металургiї, залiзна руда i кокс, продукти харчової промисловостi. Промисловий потенцiал України достатнiй для надходження валюти, необхiдної для сплати державного зовнiшнього борту, закупiвлi найнеобхiднiшого iмпорту та оплати iнших загальнодержавних потреб. Реалiзацiя цього потенцiалу можлива за вiдповiдної пропускної здатності транспортної iнфраструктури, сприятливої соцiально-полiтичнoї i npaвової ситуації та здатностi зовнiшньоторгових органiзацiй, iнших виконавчих структур до реалiзацiї продукції.

Експортно-iмпортнi операції здiйснюються як на валютнiй основі, так i у формi клiрингу - системи безготiвкових розрахункiв, якi грунтуються на залiку взаємних вимог i зобов'язань i здiйснюються через банки або спецiальнi розрахунковi палати (перша створена в Лондонi в 1775р.). Використовуються також бартернi операцi, тобто операцi безпосереднього обмiну товарами. Иайбiльш поширеним був бартер в Україні в 1992 р. (майже 50% загального товарообороту). Однак при такому товарообмiнi Україна втрачала великi кошти через нееквiвалентний вартiсний обмiн продовольчих тoвapiв (зерна, цукру, олії) на паливно-мастильнi матерiали.

Основним напрямком зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток i поглиблення торгово-економiчного спiвробiтництва з державами колишнього СРСР, країнами Схiдної Європи, розвиненими країнами світу, особливо з тими, що мають численну українську дiаспору. Зовнiшньоторговi органiзацї та iншi виконавчi структури України повиннi не тiльки реалiзовувати продукцiю на традицiйнихринках, а й виходити на нові перспективнi регiони (Азiю, Африку, Латинську Америку та Австралiю).

Нинi спостерiгається певна диверсифiкацiя зовнiшньоекономiчних зв'язкiв з акцентом на країни далекого зарубiжжя: їх частка у торгiвлi товарами зросла вiд 14,6% в eкcnopтi та 15,6% в iмnopтi (1991р.) вiдповiдно до 49,8% i 36,0% (1998р.). Проте зростання експорту у країні далекого зарубiжжя не завжди свiдчить про змiцнення позицiй на захiдних ринках продовольства. Це пояснюсться тим, що у країнах колишнього СРСР обсяг вивезення продуктiв скорочувався швидкими темпами, а по деяких - зростав повiльнiше, нiж загальний експорт цих тoвapiв.

В експорт України у держави далекого зарубiжжя переважають сировина i продукти первинної переробки, тодi як країни сСНД i Балтії закуповують ширший асортимент харчових продуктiв, у тому числi поглиблен_переробки (консерви, ковбаси, борошно, крупи, обсяги вивезення яких до близького зарубiжжя сягають 99% вiд загального Українського експорту).

Нинi товарний експорт та iмпорт Укра'iни характеризуються яскраво вираженою асиметрiсю у бiк Росiйсько'i ФедерацЙ. Це означає збереження монопольної залежностi вiд росiйських ринкiв збуту, особливо вiд джерел постачання iмпортних тoвapiв, серед яких домi-нують eHeproHoci'i.

В ocTaHHi рок и простежусться негативна тенденцiя до витiснення України з окремих ринкiв, насамперед у кpaїнax сид, де вона посiдала ще недавно noмiтнe мiсце (ринки цукру, м'ясних, молочнихпродуктiв тощо).

Намiтилися позитивнi зрушення в eкcnopтi тoвapiв i послуг. Так, з 1993 по 1999 рр. частка йога у cтруктурі ВВП зросла з 26 до 53%. Значною мiрою цьому сприяло вивезення тoвapiв та послуг у країни далекого зарубiжжя, частка яких у 1999р. становила 64%. З 1996р. сальдо України в зовнiшньоторговельному оборотi позитивне.

Україна налагоджує прямi зовнiшньоекономiчнi вiдносини з багатьма країнами cвіту. На початок 1997 р. нашу державу визнали понад 160 країн світу, 132 з них встановили з Україною дипломатичнi вiдносини.

Україна - ще молодий суб'ект зовнiшньої торгiвлi iз зарубiжними країнами, оскiльки у складi колишнього СРСР вона мала обмеженi можливостi для укладання зовнiшньоторговельних контрактів та здiйснення експортно-iмпортних операцiй. Через це в державi не було вiдповiдної iнфраструктури.

За час своєї незалежностi Україна змогла налагодити зовнiш-ньоторговельнi стосунки бiльш як iз 180 країнами cвіту i створити свої торговельно-економiчнi місії у 34 державах европейського, азiатського, афри-канського та американського континентiв.

У країни далекого зарубiжжя ми поставляємо залiзну i марганцеву руди, чорнi метали, устаткування для гiрничо-шахтових, будiвельних, електро-технiчних пiдприємств, засоби автоматизацiї, автомобiлi, прокатнi стани, судна, силовi трансформатори, мaricтpaльнi тепловози, одяг та багато iншої продукції.

За даними Державного кoмітету статистики, у 1998 р. позитивне сальдо Украiни з краiїнами далекого зарубiжжя становило $1807,7 млн. Основна частина експорту України припадає на Європу (45,8%), Азiю (36,6%), Америку (10,6%); найбiльша частка Українського iмпорту - на Європу (72,2%), Азiю (13,8%), Америку (11,8%).

Нi обсяги експорту, нi його структура сьогоднi не можуть задовольнити Україну. Наприклад, у 1998 р. експорт становив $ 16457,2млн. У його структурі переважали сировина, матерiали i товари народного споживання (71,3%), машини й устаткування_(8,7%), iншi товари, в тому числi послуги (2,0%). Отже, необхiдно переорiєнтувати експорт з первинної сировини на нову тexнiку й технологiю, товари високого рiвня переробки, рiзнi послуги.

В Україну з рiзних кpaїн cвіту надходять промислове устаткування, медичне обладнання, рiзнi припади, хiмiчнi товари, джут, цитрусовi, продукцiя легкої промисловостi. Проте для таких тoвapiв, як напої, тютюновi вироби, радiотовари, жувальна гумка i деякi iншi товари широкого вжитку, необхiдно створювати економiчнi бар'єри для того, щоб зменшити дефiцит платiжного балансу i пiдвищити попит на аналогiчну вiтчизняну продукцiю.

7. ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ.

Найтiснiшi економiчнi зв'язки пiдтримує Україна з країнами Схiдної Європи, зокрема з Угорщиною та Польщею. Уструктypi вивозу в цi країни переважає продукцiя галузей важкої iндустрiї: руда, чорнi метали, устаткування для гiрничодобувної та металургiйної промисловостi, тепловози, бульдозери, трансформатори, сiльсько-господарськi машини тощо. Тривалий час експортується донецькевугiлля (щорiчнi поставки 3-5 млн. т), що визначається попитом на нього як у колишнiх кpaїнax РЕВ, так i в рядi капiталiстичних держав (Iталії Франції, Єгиптi). Об'єктивною причиною попиту на це вугiлля на Європейському, пiвнiчно-африканському та близькосхiдному ринках є недостатня кiлькiсть на Землi антрацитового палива, яке мaє високу калорiйнiсть, а головне - не димить".

Залiзну руду Україна вивозить до Польщi, Чехії, Словаччини, Угорщини, Руминії, Болгарії та iнші; самородну cipку - в Чехiю, Словаччину, ФРН, Угорщину, Румунiю.

3 країн Схiдної Європи Українаімігрує машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хiмiчної, меблево i харчовoї промисловостi, припади, продукцiю хiмiчної промисловостi, рухомий залiзничний склад, судна, автомашини, побутовi електроприпати, медикаменти тощо. (таб. 1)

Україна бере участь також в економiчному спiвробiтництвi з промислово розвиненими країнами світу. Понад 20 країн (Австрiя, Голландiя, Iталiя, Норвегiя, Францiя, Фiнляндiя, ФРН, Швейцарiя, Швецiя, США, Канада, Великобританiя, Японiя та iH.) отримують з Україні промислову продукцiю i промислову сировину: залiзну i марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металiв, графiт, металургiйнета гiрничо - шахтове устаткування, штучнi алмази, велосипеди, металообробнi верстати, припади, автонавантажувачi, а також одяг, олiйне насiння, олiю тощо,

До Великобританiії з України надходять прокат чорних металiв, чавун, руди, феросплави, олiйне насiння, одяг, продукти неорганiчної хiмії; а Україну Великобританiя постачає рiзнi машини, нафтопродукти, парфуми i продукцiю косметики, фармацевтичнi продукти.

До ФРН Україна експортує одяг, чорнi метали, мiдь i вироби з неї, алюмiнiй, котли тощо, а звiдти імпортується рiзнi машини та промислове устаткування, прокат чорних металiв, хiмiчну продукцiю.

До Франції з України вивозиться одяг, олiйне насiння, руди, органiчнi хiмiчнi сполуки, бiлковi речовини, а з Францi"i в УкраУну -авiацiйнi та космiчнi апарати, автобуснi двигуни, котли, обладнаннята механiчнi припади, фармацевтичнi продукти, На французьких суднобудiвних пiдприємствах виконують замовлення Чорноморського пароплавства, Українські машино-будiвники виготовили для США унiкальний трансформатор на 500 тис, кiловольтампер, для Фiнляндiї - комплект устаткування для aтoмнoї електростанцiї, значно зменшився експорт металобрухту з України в США. Це пов'язано з широким вжиттям антидемпiнгових заходiв щодо експорту такої продукцiї iз України,

У розвитку зовнiшньоторговельних стосунків України i США noмітне мiсце зайняли переговори державної aвiaкoмnaнії «Авiалiнії України» з транснацiональним консорцiумом «Аiгbus іdustгiе», а також американським концерном «Boeing» про придбання американських лiтакiв, Компанiя «Аiгbus idustгiе» пропонувала поставку лiтакiв типу А-310, А-319, А-340 на вигiдних фiнансових умовах, «Boeing» готовий поставити лiтаки В-767, В-737, Подальшiй активiзацiї зовнiшньої торгiвлi України i США сприяє дiяльнiсть постiйнодiючої урядової комiсії.

3 Китаєм Україна пiдписала низку мiжнародних угод про cniвробiтництво в галузi металургії, енергетики, освоєння космiчного простору. Ще батата poків наша космiчна продукцiя буде конкурентоспроможною на китайському ринку. Торговельний оборот мiж Україною i Китаєм у перспективi може становити $ 2-3 млрд.

Україна бере участь в економiчному спiвробiтництвi також з країнами, що розвиваються. У наданих за часiв СРСР цим країнам кредитах на пiльгових умовах з вiдшкодуванням протягом 10-12 років частка України становила майже $ 18 млрд. Традицiйнi товари експорту кpaїн, що розвиваються, - бавовна, джут, вовна, apaxic, рис, оливкова олiя, натуральний каучук, какао - боби, кава, цитрусовi, тютюн та iн. Україна вивозить до цих кpaїн машини та промислове устаткування. Так, вантажнi автомобiлi Кременчуцького заводу поставляються до Iндії, Латинської Америки, на Близький Схiд; помпи iз Сумського заводу - до Iндil, Пакистану, Сирiї; машини, устаткування, прилади для африканських, азiатських i латиноамериканських кpaїн виготовляють з урахуванням їx роботи в умовах тропiчного клiмату.

Пiдписано угоду про постачання нафти i газу з Ipaну в Україну з цiєю метою створено Українсько - ipaнсько - азербайджанську компанiю, яка у майбутньому має збудувати систему трубопроводiв через Росiю в Україну (по 45% внески - України та Ipaну i 10 % - Азербайджану). Угода розрахована на 15 poків Україна поставлятиме до Ipaну машини та обладнання для гiрничодобувної i металургiйної промисловостi, братиме участь у реконструкцiї металургiйних пiдприємств, дорiг та морських портiв.

Пiдписано угоду мiж Україною i Tунicом про спiвробiтництво в галузi iригацiї, за якаю на тунiських iригацiйних спорудах працювагимуть Укpaoїнcькі фахiвцi. Tунic постачатиме Укpaїні фосфорити

Ocтaннім часом право на здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй надано окремим пiдприємствам i органiзацiям, що сприяло пiдвищенню активностi у зовнiшньоекономiчнiй сферi. Зареестровано бiльш як 30 тис. учасникiв зовнiшньоекономiчних зв'язкiв.

В економiчних зв'язках України iз зарубiжними державами використовується науково-технiчне співробітнецтво (торгiвля патентами, лiцензiями, технiчним досвiдом «ноу-хау» тощо), яке сприяє прискоренню темпiв економiчного розвитку, втiленню у практику найновiших технiчних досягнень, рацiональному використанню природних pecypciв, автоматизацiї i механiзацiї технологiчних процесів, скороченню строків будiвництва сучасних пiдприємств, пiдвищенню ефективностi капiталовкладень, розширенню сфери мiжнародних вiдносин. Науково-технiчне спiвробiтництво здiйснюється у формах:

матерiальнiй, тобто через обмiн продукцiєю, насамперед наукоємкою, створеною за найновiшими технологiями;

нематерiальнiй - у виглядi креслень, формул, обмiну iнформацiєю, лiтературою та ін.;

послуг фахiвцiв i технiчного персоналу в галузi менеджменту, маркетингу, контролю за якiстю.

Науково-технiчне кооперування мiж фiрмами здiйснюсться у формi консалтингу (технiчного консультування та експертизи проектів), лiзингу (оренди промислового i науково-дослiдного устаткування).

У зовнiшньоекономiчних зв'язках України використовується i така форма економiчного спiвробiтництва, як кредити. В сучасних умовах нестабiльностi економiчного розвитку Україна зацiкавлена в надходженнi iноземних iнвестицiй в українську економіку. На перспективу Укpaїна зможе надавати цiльовi кредити в нацiональнiй валютi зарубiжним державам, пiдприємствам та iншим споживачам пiд закупiвлю вiтчизняної машинно-технiчної продукцiї. Таке кредитування iноземних споживачiв сприятиме зовнiшньому конвертуванню української грошової одиницi.

Створення спільних підприємств - одна з форм економiчного спiвробiтництва України iз зарубiжними партнерами. Ці пiдприємства дiють самостiйно, надiленi широкими правами для здiйснення експортних та iмпортних операцiй. Спiльнi пiдприємства погоджують цiни на спiльно вироблену продукцiю i укладають вiдповiднi контракти. Їх прибуток розподiляється мiж учасниками пропорцiйно вкладу в статутний фонд. На територiї України дiє понад 2,5 тис. Спiльних пiдприємств. За участю фiрм США створено 120, Нiмеччини - 40, Австрії - 22 та ряду iнших країн. Найбiльше їх у мicтi Києвi (204) та Одеськiй областi (143).

Рiзними є профiлi спiльних пiдприємств. Так, львiвське виробниче об'єднання «Koнвeєp» i болгарсько - угорське товариство «Iнтрасмаш», а також гомельське виробниче об'єднання «Гiдpoaвтоматика» та завод «Данувiя» (Угорщина) уклали договiр про прямi зв'язки щодо спiльного проектування i виробництва автоматизованих транспортно - складських систем i засобiв гiдроавтоматики.

Налагоджує стосунки iз зарубiжними фiрмами Міністерство аграрної полiтики України. Заслуговує на увагу спiвробiтництво з фiрмою BASF (ФРН) у галузi впровадження iнтенсивної технологiї виробництва coї на основі застосування хiмiчних препаратiв фiрми.

Перспективним напрямком розширення зовнiшньоекономiчних зв'язкiв є створення спецiальних зон «вiльного підприємства» на територiї України (в районi Одеси, на Закарпаттi та в деяких iнших мiсцях). Taкi зони в Україні з часом сприятимуть прискоренню розвитку її економiки на основі створення умов для залучення iноземного капiталу.

Прямi iнвестицiї в eкономіку України зросли з $ 483,5 млн. в 1995 р. до $ 2781,7 млн. у 1999 р. Найбiльшими iнвесторами в українську eкономіку є США, Нiдерланди, Нiмеччина, Великобританiя.

У харчову промисловiсть вкладено 21 % вiд загального обсягу iнвестицiй, у внутрiшню торгiвлю - 15,8%, у машинобудування та металообробку - 12,7%.

Великим резервом надходження валюти до України є мiжнародний туризм. Нинi ми приймаємо в себе майже 4 млн iноземних туристiв, або 0,8% світової їx кiлькостi, хоч реально вже тепер могли б обслуговувати до 6 млн. туристiв, що може дати майже $ 1 млрд. прибутку.

Плата за транзитнi залiзничнi, автомобiльнi, повiтрянi перевезення, транспортування нафти i газу разом може давати $ 6 млрд. прибутку щороку.

Експортерам продукцiї наша держава повинна забезпечити юридично-правовий (законодавчi акти, положення, митнi бар'єри тощо), мiжнародно-полiтичний (сприятливi умани для українських експортepiв на мiждержавних переговорах, у мiжнародних органiзацiях тощо) та рекламно-пропагандистський захист. Необхiдно також органiзувати кредитування i пiдтримку експортерiв конкурентних на cвітовому ринку товарів, разом з тим захистивши вiтчизняну eкономіку, виробництво вiд низько якiсних товарів, якi надходять з iнших країн (свiдоцтва, сертифiкати, рiзнi нетарифнi бар'єри).

Створюється система зовнiшньоторгових органiзацiй, представництв, торгових будинкiв та iнших структур, якi на високому органiзацiйному piвнi займатимуться проблемами просування українських товapiв на cвітовому ринку, рекламою та реалiзацiєю продукцiї українських пiдприємств.

Програма дiяльностi Уряду «Реформ и заради добробуту» на 2000 - 2004рр. визначає основні прiоритети зовнiшньоекономiчної дiяльностi i насамперед пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї нацiональної економiки.

З метою диверсифiкацiї джерел постачання нафти та газу в Україну передбачаеться виконання комплексу робiт з будiвництва об'ектiв Європейського нафтотранспортного коридору, газопроводу Тальне-Ізмаїл та визначення маршрутів поставок енергоносіїв з урахуванням інтересів України.

Для поступового входження енергетики України в енергетичний сектор ЄС, збiльшення експорту електричної енергії до країн Схiдної та Центральної Європи послiдовно вживатимуться заходи щодо збе­реження паралельно роботи об'єднаної енергосистеми Укpaїни з енергосистемами Європи.

3 метою створення сприятливих умов для збiльшення експорту, передусiм до кpaїн Європейського Союзу, здiйснюватиметься робота щодо:

забезпечення вступу України до Cвітової органiзацiї торгiвлi;

визнання за Україною статусу країни з ринковою економiкою;

укладення з ЄС угоди про вiльну торгiвлю;

розширення доступу українських товарів на ринки країн ЄС шляхом збiльшен-ня квот та усунення торговельних обмежень, зокре­ма укладення мiж Україною та ЄС нової угоди про торгiвлю текстильною продукцiєю;

запобiгання антидемпiнговим розслiдуванням щодо експорту української продукцiї.

8. МАЛЮНКИ ТА ТАБЛИЦІ.

Малюнок № 1 Експортний потенцiал України