Вимоги законності (те, чого вимагає законність) відображають її спрямованість, обумовлену змістом норм права. На відміну від принципів, які виражають зміст законності, діють у всіх її сферах, стосуються всіх видів діяльності будь-яких суб'єктів суспільних відносин, вимоги законності пов'язані з окремими видами діяльності певних суб'єктів. Вони є юридичними умовами (правилами) втілення в життя принципів права.
Розглянемо вимоги законності у сфері правотворчості і реалізації права.
Вимоги законності в правотворчості:
1) забезпечення відповідності змісту закону потребам життя. Для цього необхідно створювати закони на науковій основі, на основі рекомендацій і узагальнень учених;
2) забезпечення верховенства закону щодо інших правових актів, тобто додержання субординації в нормативних актах (наприклад, укази президента повинні відповідати законам, акти уряду — указам президента);
3) забезпечення своєчасного створення закону і його скасування з додержанням певної процедури;
4) забезпечення стабільності правових актів, більш тривалого строку їх чинності, за винятком тих, які видаються на певні строки (наприклад, закон про бюджет на рік);
5) видання правових актів у тій формі, яка передбачена законом, з усіма необхідними для цього реквізитами.
Вимоги законності у сфері реалізації права:
1) наявність спеціальних і юридичних механізмів, які забезпечують реалізацію права (додержання і виконання обов'язків, наявність можливостей для здійснення суб'єктивного права);
2) гарантоване якісне застосування права з урахуванням усіх
обставин;
3) правильне тлумачення правових норм;
4) стабільність судової практики та ін.