Трудові ресурси підприємства
ЧБ — чисельність робітників в базисному періоді;
Т3 — товарообіг звітного періоду;
ТБ — товарообіг базисного періоду.
Після чого визначається темп приросту чисельності робітників:
∆Чп=∆Тп х Ке
де ∆Чп — темп приросту чисельності робітників в планованому періоді;
∆Тп — темп приросту товарообігу в планованому періоді відповідно стратегічного плану підприємства.
Прогнозовану загальну чисельність робітників (Чп) можна розрахувати за формулою:
Чп=Чо х (∆Чп +100%)/100%
При використанні в розрахунку планової чисельності рівня витрат на одиницю товарообігу спочатку визначають індекс трудомісткості товарообігу за формулою:
Ітрmn=(100±∆Узт)/100
Де Ітрmn — індекс трудомісткості товарообігу;
∆Узт — рівень витрат праці на одиницю товарообігу.
Потім визначається індекс чисельності робітників в планованому році за формулою:
Ічп=(100+∆Тп)/100 х Ітрtn або Іч=Ітп х І трtn
де Ічп — індекс чисельності робітників;
Ітв — індекс товарообігу
Iтв=(100+∆Тп)/100
Тоді плановану чисельність розрахуємо за формулою:
Чп = Чо х Іr
Економіко-статистичний метод доцільно застосовувати в умовах стійкої тенденції розвитку підприємства та зовнішнього його середовища.
Економіко-аналітичний метод. На основі глибокого аналізу організації праці та сформованого рівня продуктивності праці в підприємстві планують ріст продуктивності праці:
Іwп — індекс виробки на одного робітника, який визначають за наступною формулою:
ІТП=(100+∆Wп)/100
Де ∆Wп - прогнозований темп приросту продуктивності праці одного робітника згідно стратегічного плану.
Знаючи планований ріст випуску продукції (товарообігу), можна визначити необхідний ріст чисельності робітників:
Ічп=ІтnІwn
Тобто індекс чисельності = індекс товарообігу індекс продуктивності праці
Тоді планова чисельність робітників підприємства буде рівною:
Чп = Чо х Ічп
Програмно-цільовий підхід. Планова чисельність персоналу визначається на основі наміченої підприємством стратегії розвитку та цільової орієнтації в кадровій політиці. Такими цілями можуть бути:
- певна доля витрат на заробітну плату в собівартості продукції (в складі витрат обігу торгівельного підприємства);
- рівень витрат на оплату праці до виручки від реалізації продукції (до товарообігу в торгівлі);
- доля фонду оплати праці у валовому торговому доході;
- обмежені кошти фонду оплати праці та цільова середня заробітна плата або альтернативний варіант, цільовий ріст фонду оплати праці (ФОПп) та ріст середньої заробітної плати (3/Пп).
Тоді планова чисельність (Чп) персоналу може бути визначена за формулою:
Чп=ФОПпЗ/пп.
Планування чисельності персоналу завершується розрахунком додаткової потреби в робітниках та визначенням джерел їх надходження. Слід передбачити факти зменшення чисельності під впливом різних соціальних причин.
Планування продуктивності праці є головною умовою правильного визначення та реалізації приоритетних цілей та задач росту трудової віддачі персоналу, які повинні бути не тільки конкретними, але й досяжними на кожному підприємстві в нових ринкових відносинах.
Показники продуктивності праці при інших рівних умовах є основним критерієм розвитку людського капіталу, або трудового потенціалу окремої фірми і всієї країни в цілому, а також рівня доходів та якості життя людей. В сучасних ринкових умовах на кожному підприємстві повинна діяти налагоджена система планування діяльності підприємства за критерієм оптимальної продуктивності праці, базою якої повинні бути показники передових підприємств або світові стандарти.
Принципово в плануванні продуктивності праці можна виділити два методичних підходи.
Перший — продуктивність праці (Wn) визначається як затверджені, рекомендовані або самостійно розраховані техніко-економічні норми (Nw):
Wn=Nw
Другий — без використання техніко-економічних норм. При другому методичному підході планова продуктивність праці визначається на базі фактичної та можливої її зміни на основі критичної оцінки організації праці та наміченого усування негативних факторів.
При другому підході можуть використовуватися досвідно-статистичний, економіко-аналітичний та інші методи.
Так, продуктивність праці в торгівлі визначається обчислювальним шляхом на основі запланованих товарообігу (Тп) та чисельності (Чп) робітників:
Wn=Tп/Чп ІТП=ІТп/ІЧп
Якщо є інформація про трудомісткість продукції та перспективи її зміни, то планову продуктивність праці можна розраховувати за формулами:
Темп зміни W=
Темп зміни трудомісткості (100-темп зміни трудомісткості) *100%
Wn=Wo x Iwn
Планування коштів на оплату праці. Для оплати праці в кожному підприємстві створюються спеціальні фонди. Скільки коштів виділити, з яких джерел — підприємства вирішують ці питання самостійно.
Основна частина коштів на оплату праці формується у фонді оплати праці (ФОП) та включається в собівартість продукції, а в торгівлі — у витрати обігу. Менша частина витрат на додаткове заохочення робітників та інші соціальні виплати формується у фонді матеріального заохочення (ФМЗ) та створюється за рахунок відрахувань від чистого прибутку підприємств. Питання про те, які виплати з ФОП, а які за рахунок ФМЗ вирішуються законодавче.
Як можна побачити в змісті плану по праці та заробітній платні (табл. 9), розмір ФОП безпосередньо пов'язана з іншими показниками плану та, таким чином, його планова сума повинна розраховуватися як складова частина комплексного плану по праці та заробітній платні.
Планування фонду оплати праці на підприємстві та розрахунок середньомісячної заробітної платні окремих категорій персоналу можуть здійснюватися до чи після визначення потрібної чисельності робітників, трудомісткості продукції (товарообігу) та інших показників.
Якщо в підприємстві нормальне фінансове положення і немає необхідності обмежувати витрати на оплату праці, тоді планова сума ФОП визначається методом прямої калькуляції витрат, тобто на основі запланованої чисельності та форм оплати праці.
Лкщо ж у підприємстві фінансові проблеми, тоді сума планового ФОП визначається методом зворотної калькуляції — сума можливого ФОП розраховується в першу чергу як частина планованих доходів підприємства.
Плановим розрахункам фонду оплати праці на майбутній період передує аналіз використання коштів на оплату праці в базисному періоді.
Основними задачами аналізу є:
- вивчення складу, структури та динаміки фонду оплати праці;
- виявлення змін показників, що відбулися у звітному періоді та причин, які їх обумовили;
- визначення впливу факторів на фонд оплати праці;
- вивчення напрямків витрачання фонду оплати праці;
- комплексна оцінка ефективності використання фонду оплати праці.
Вихідними передумовами для планування фонду оплати праці є:
- планована чисельність робітників підприємства;
- положення про оплату праці та преміювання робітників підприємства;
- узгодженість з генеральними, галузевими тарифними угодами на планований рік;
1 — матеріали аналізу фонду оплати праці за базисний період;
2 — нормативні документи державних органів із питань праці та заробітної плати.
Методи планування фонду оплати праці: нормативний, економіко-статистичний, економіко-аналітичний, економко-математичне моделювання, програмно-цільовий підхід.
Нормативний метод. Планова сума фонду оплати праці визначається на основі розцінок, тарифів та ін.
Методика розрахунку згідно з видом розцінок, тарифів. У вітчизняній практиці застосовуються наступні їх види:
- розцінки за одиницю продукції, за видами виробів;
- погодинні розцінки за 1 годину роботи;
- тарифні ставки;
- бригадні розцінки за обсяг роботи;
- місячні посадові оклади, ставки, відсоток відрахувань від суми виручки (товарообігу);
- інші варіанти.
У процесі планування коштів на оплату праці робітників підприємства слід мати на увазі, що у фонд оплати праці включається:
- основна заробітна плата;
- додаткова заробітна плата;
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати за законодавством.
Сума витрат на основну заробітну плату може бути визначена декількома методами, розрахунки повинні диференціюватися стосовно до груп робітників з урахуванням форм та систем оплати поаці.
1. На основі штатного розкладу та планованих у ньому місячних тарифних ставок (розміру посадових окладів), відрядних розцінок за одиницю продукції, товару;
при погодинній формі оплати праці планова сума основної заробітної плати робітників торгівельного підприємства визначається шляхом множення тарифної ставки на чисельність та планований робочий час, скоректована на коефіцієнт невиходу на роботу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, в даному випадку формула буде виглядати:
ОЗПп=Ст х Ч х (1-Кпр) х Д,
де ОЗПп — основна заробітна плата робітників, які оплачуються на умові погодинної оплати;
Ст — тарифна місячна ставка;
Ч — чисельність робітників згідно штатного розкладу;
Кпр — коефіцієнт невиходу на роботу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;
Д — тривалість планового періоду в годинах.
При відрядній формі оплати праці планова сума основної заробітної плати робітників торгівельного підприємства визначається шляхом множення встановленої відрядної розцінки на одиницю продукції, робіт на планований обсяг продукції, робіт, послуг:
ОЗПв=∑Вр х Vпі
де ОЗПВ — основна заробітна плата робітників підприємства, які оплачуються на умовах відрядної оплати; ВР — відрядні розцінки за одиницю продукції, роботи (обсягу товарообігу або обсягу навантажувально-розвантажувальних робіт або інших операцій); Vпі — плановий обсяг робіт;
і — роботи, виконання яких оплачується з використанням відрядної форми оплати праці.
2. На основі індексів зміни чисельності та середньої заробітної плати в планованому періоді.
3. За прогнозованим рівнем витрат на оплату праці у відсотках до обсягу товарообігу:
ФОПпл=Тп х У фопп /100
де ФОППЛ — планова сума фонду оплати праці; Тпл — плановий товарообіг;
|
