Реакції,  під  час  яких   змінюються  ступені  окиснення  елементів,  що  входять  до  складу  реагуючих  речовин,  називаються  окисно - відновними.   
Процес  віддачі  електронів - це  окиснення,  приєднання  електронів - це  відновлення.
Елементи,  а  отже  і  речовини,  які  віддають  електрони  називають  відновниками,  ті  ж  що  їх  приєднують - це  окисники.
   У  будь - якій  окисно- відновній  реакції  є  речовини,  які  віддають  і  приєднують  електрони,  тобто  процеси  окиснення  та  відновлення   завжди  супроводжують  один  одного.
        Усі  окисно- відновні  реакції   поділяються  на  три  типи.
1. Міжмолекулярні  реакції: ступінь  окиснення  змінюють  атоми,  що  входять  до  складу  різних  вихідних  речовин,  наприклад:
H20 + Cu+2O = Cu0 + H2+1O
2. Внутрішньомолекулярні  реакції: атоми,  що  змінюють  ступінь  окиснення,  входять  до  складу  однієї  сполуки  ( іноді  це  атоми  одного  елемента  з  різними  ступенями  окиснення ),  наприклад:

2KCl+1O-2 = 2KCl-1 + O20

N-3H4N+3O2 = N02 + 2H2O
3. Реакції  диспропорціонування :  реакції  у  яких  атоми  одного  і  того  самого  елемента  із  певним  ступенем  окиснення  є  одночасно  як  окисниками,  так  і  відновниками:
2Cu+1I = Cu+2I2 + Cu0
Cl20 + H2O = HCl -1+ HCl+1O
Реакції  диспропорціонування  ( чи  самоокиснення- самовідновлення)  є  характерні  для  речовин,  що  містять  атоми  із  проміжними  ступенями  окиснення.
    Окисниками  є  атоми  в  таких  ступенях  окиснення,  в  яких  вони  здатні  приєднувати  електрони,  тобто  у  високих.  До  них  належать:
1) атоми  та  молекули  ( прості  речовини ) неметалів:  F2 ,  Cl2 ,  Br2 ,  O2 ,  N2  ;
2) позитивні  йони   металів:  Cu+2 ,  Fe+3 ,  Zn+2 ;
3) позитивні  йони  Гідрогену  в  розчинах  кислот ( крім  HNO3  ) : Н+;
4) молекули  та  йони,  до   складу  яких  входять  елементи  у  найвищих  або  проміжних  ступенях  окиснення:
           а) Н2О2-1 ,
           б)  Cr+6O3 ,   M n+72O7 , Mn+4O2  ,Pb+4O2 ,  Ag+12O ,
           в)  HN+5O3  ,    H2S+6O4 ,   HMn+7O4 ,    K2Cr+6O4 ,    K2Cr+6 2O7 ,    HCl+5O3 ,   KCl+5O3 ,        HCl+1O , HCl+7O4   тощо.
   Відновниками  є  атоми, молекули  чи  йони,  що  містять  атоми  елементів  в  таких  ступенях  окиснення, в  яких  вони  здатні  віддавати  електрони,  тобто  в  нижчих  ступенях  окиснення.  До  них  належать :
 1) атоми   простих  речовин – металів  та  неметалів, які  мають  на  зовнішньому енергетичному  рівні  не  більше  чотирьох  електронів : C , Si ,  H2 ,  Na , K ,  Mg ,  Fe ;
 2) негативні  йони  неметалів  безоксигенових  кислот  та  їх  солей :   HCl , HI , HBr , H2S , KCl , NaI ,  K2S ;
3) гідроген  пероксид  Н2О2 ,  амоніак  NH3 ;
4) молекули  та  йони,  що  містять  атоми  неметалів  у  проміжних  ступенях  окиснення :
               а)  оксиди  CO ,  NO , SO2 ;
               б)  кислоти  та  їх  солі  H2SO3 ,  HNO2 ,  Na2SO3 , NaNO2 ;
5)  позитивні  йони  металів  у  проміжних  ступенях  окиснення    Sn+2 , Fe+2 , Cu+1 , Mn+2 , Cr+2 , Cr+3 .
  З  розглянутих  питань  можна зробити  висновок :  окисно – відновна  реакція – це  єдність  двох  протилежних  процесів – окиснення  та  відновлення,  тобто  процес  передачі  електронів. 
   Один  і  той  же  елемент  може  бути  і  окисником,  і   відновником. Як   визначити  його   роль   у  реакції,  які  речовини  при  цьому  утворюються ? Щоб  легше  визначитися  із цим  питанням,  під  час  складання  окисно – відновних  реакцій  зручно  користуватися  шкалою значень  ступенів  окиснення  атомів  елементів  та  відповідних  характерних  сполук,  а  для урівнювання  рівняннь  використовувати  метод  електронного  балансу.
   Якщо  елемент  знаходиться  у  найнижчому    ступені  окиснення, він  є  тільки  відновником, якщо  в  найвищому – тільки  окисником, в  проміжному -  і  відновником, і  окисником.  Метали  середньої  активності,  які  не  взаємодіють  за  звичайних  умов  із  водою, реагують  із  розчинами  солей  менш  активних  металів,  де  окисником  є  катіон  металу  Меn+  ( Позитивні  йони  Н+  породжують  позитивні  йони Меn+   ,  негативні  йони  ОН-  -негативні  МеО42- ).

Окисно - відновні  властивості  Мангану  та  утворених
  ним  сполук.
1) Mn0 є  тільки  відновником,  тому  може  реагувати  із  окисниками.  З  металами  реагують  звичайно  кислоти,  де  окисником  є  йон  Н+ ; і  в  кислому  середовищі  утворюються  солі  Mn+2.
Mn0 +  Н2SO4    =  MnSO4 + Н2
            Mn0  - 2е = Mn+2     2      2  1      відновник   окиснюється
              2Н+  + 2е =  Н20       2        1      окисник   відновлюється
У  концентрованих  розчинах Н2SO4  та  HNO3  Манган  не  розчиняється ( він  пасивується ).
З  розбавленими  розчинами  нітратної  кислоти,  де  окисником  є  йон  NO3- , чи,  точніше,  N+5,  Манган   реагує  так  як  це  описує  наступне  рівняння:
3Mn + 8HNO3 (розб.) =  3Mn ( NO3 )2 + 2NО + 4Н2О
          Mn0  - 2е = Mn+2      2    6  3      відновник   окиснюється
             N+5  + 3 е  =  N+2         3         2       окисник      відновлюється
Відновником  Манган  виступає  і  у  реакції  із  солями  менш  активних  металів,  наприклад  із  солями  Купруму:
Mn0 +  Cu+2SO4    =  Mn+2SO4 + Cu0
            Mn0  - 2е = Mn+2     2      2  1      відновник   окиснюється
          Cu+2  + 2е =  Cu+2      2         1      окисник   відновлюється
    2)  Mn+7 є  тільки  окисником,  тому  реагує  виключно  з  відновниками,  якими  можуть  бути  N+3  або  S +4 .  Залежно   від  середовища  утворюються  різні  сполуки  Мангану:
  а)  у  кислому  середовищі  утворюються  сполуки  Мангану  зі  ступенем  окиснення  +2
2KMn+7O4 +5Na2S+4O3 +3Н2SO4  = 2MnSO4 + K2SO4 + 5Na2S+6O4 + 3H2O
           Mn+7  +  5e = Mn+2   5    10    2       окисник      відновлюється
              S+4  - 2e =  S+6     2            5     відновник   окиснюється
 б) у  нейтральному  середовищі  утворюються  сполуки  Мангану  із  ступенем  окиснення  +4,  як  правило  це Манган  ( IV ) оксид  MnO2 :
2KMn+7O4 + 3NaN+3O2 + H2O = 2Mn+4O2 + NaN+5O3  + 2KOH
            Mn+7  + 3e = Mn+4   3   6    2        окисник      відновлюється
             N+3  -  2e  =  N+5       2         3             відновник   окиснюється
  в)  у  лужному  середовищі  (  містить  йони ОН-  )  утворюватимуться  сполуки  Мангану  із  ступенем  окиснення  +6:
                        2KMn+7O4 + NaN+3O2 + 2KOH  = 2K2Mn+7O4  +  NaN+5O3 +Н2О
           Mn+7  +1e  =  Mn+6     1    2     2        окисник      відновлюється
           N+3    - 2e  =  N+5       2           1           відновник   окиснюється
  г) реакція  диспропорціонування:
2KMn+7O4  = K2Mn+6O4 +  Mn+4O2 +  O2 
3)  Сполуки    Mn+2  можуть  виявляти   і  відновні  і  окисні  властивості, тому  що  +2  це  проміжний  ступінь  окиснення ,  залежно  від  речовин  з  якими  вони  реагують.                                                                            а)  у  реакції  з  воднем  Манган  ( ІІ )  оксид  Mn+2О   є  окисником:
Mn+2О   + Н2 0 =  Mn0   + Н2+1О
            Mn+2 +2е  =  MnО      2     2      1         окисник      відновлюється
            Н2 0  - 2е  =  2Н+1     2              1           відновник   окиснюється 
  б)  сполука  PbO2  -  це    сильний  окисник,  так  як  +4  - вищий  ступінь  окиснення  Плюмбуму.  В реакції     з  окисником   Mn ( NO3 )2   виступає  відновником.  В  кислому  середовищі  утворюються  сполуки  Pb+2.
2Mn+2 ( NO3 )2   +  5Pb+4O2  + 6HNO3  =  HMn+7O4 + 5Pb+2( NO3)2  + 2H2O
          Mn+2 - 5e = Mn+7    5     10      2      відновник   окиснюється
             Pb+4 + 2e = Pb+2    2                5       окисник  відновлюється
  4)  сполуки,  що  містять  у  своєму  складі   Mn+4  можуть  бути  і  відновниками,  і  окисниками:
  а)  СІ-1  у  окисно -відновних  реакціях  є  тільки  відновником,  тому  у  реакції  із  НСІ   MnO2               виявляє  властивості  окисника:
Mn+4O2  +4НСІ-1 = Mn+2СІ2 + СІ20 + 2Н2О
             Mn+4 + 2e  =  Mn+2    2    2       1        окисник  відновлюється
              2СІ-1  -2е =  СІ20       2            1       відновник   окиснюється
б)  властивості  відновника  MnO2      виявляє  при  сплавлянні  його  з  лугом  у  присутності  кисню:
2Mn+4O2  + 4КОН + О20 =  2К2Mn+6О4 + Н2О -2
              Mn+4 - 2e  =  Mn+6    2      4       2        відновник  окиснюється
            О20  +4е =   2О-2       4            1        окисник  відновлюється
5) Сполуки,  що  містять    Mn+6 ,  у  окисно -відновних  реакціях  можуть  виступати  як  відновники  і  як  окисники:
  а)  СІ2 - це  сильний  окисник,  тому  К2MnО4  у  реакціях  з  ним   виступає  у  ролі  відновника:
2К2Mn+6О4  + СІ2 = 2КMn+7О4 + 2КСІ
             Mn+6 -1e  =  Mn+7     1    2       2        відновник  окиснюється
             СІ20  +2е =  2СІ-1    2           1        окисник  відновлюється
  б) у   MnСІ2  ступінь  окиснення   Мангану  нижчий  (+2 ) ніж  у  K2MnO4  ( +6 ),  тому  MnСІ2  в  окисно - відновній  реакції  виступає  відновником,  а  K2MnO4   -  окисником:
K2Mn+6O4 + Mn+2СІ2 = 2Mn+4O2   + 2КСІ
Mn+2  -2е =  Mn+4     2   2      1     відновник  окиснюється
Mn+6 + 2е = Mn+4       2           1     окисник   відновлюється
в)  у  розчинах  K2MnO4   самовільно  розкладається - диспропорціонує  з  утворенням   KMnO4  та  MnO2 :  
3K2Mn+6O4  + 2Н2О  =  2KMn+7O4  + Mn+4O2  +4КОН
            Mn+6  -1е =  Mn+7      1     2      2       відновник  окиснюється
              Mn+6 + 2е = Mn+4     2             1      окисник   відновлюється
Окисно - відновні  властивості  Хрому  та  утворених
  ним  сполук.
1)  Металічний  хром   у  окисно - відновних  реакціях  виступає  тільки  відновником,  бо  він  знаходиться  у  найнижчому  ступені  окиснення.  Концентровані  розчини  нітратної  та  сульфатної  кислот пасивують  хром,  у  розбавлених  розчинах    Н2SO4  та  у  НСІ  він  розчиняється,  при  цьому  слід  враховувати,  що  окисником   одночасно є і  кисень  повітря.  Якщо  не  враховувати  участі  у  реакції  кисню,  то  рівняння  реакції  матиме  вигляд:
Cr0  +  2Н+1СІ =  Cr+2СІ 2 + Н20
Якщо  врахувати  участь  кисню  повітря  у  реакції,  то  її  записують  так:
4Cr0  +  12Н+1СІ +О20 =  4Cr+3СІ 3 + 4Н20 + 2Н2О-2
              Cr0 -3е-  =  Cr+3       3   3             4           відновник  окиснюється
             2Н+1 +2е =  Н20       2     6          2             окисник  відновлюється
             О20 +4е =  2О-2     4                           окисник  відновлюється
2) +2 - проміжний  ступінь  окиснення  Хрому,  тому  його  сполуки  можуть  бути  і  відновниками,  і  окисниками. 
    а)  сполуки  Хрому  ( ІІ )  досить  легко  окиснюються  навіть  киснем  повітря,  перетворюючись  на  сполуки  Хрому  ( ІІІ ),  що  підтверджує  наступне  рівняння:
4Cr+2СІ 2  +О20 + 4НСІ  =  4Cr+3СІ 3 + 2Н2О-2
         Cr+2 -1е-  =  Cr+3        1      4         4            відновник  окиснюється
          О20 +4е =  2О-2       4                   1          окисник  відновлюється
       б)  хром  ( ІІ )  оксид  досить  легко  відновлюється   активними  металами ( алюмінієм  чи  магнієм )  до  металу:
3Cr+2О +  2АІ0 =  3Cr0  +  АІ2+3О3
          Cr+2 + 2е =  Cr0         2     6       3      окисник  відновлюється
            АІ0 -3е  =  АІ+3          3                2      відновник  окиснюється
  3)  Для  Хрому  +3  - це  проміжний  ступінь  окиснення,  тому  його  сполуки  можуть  бути  як  окисниками,  так  і  відновниками.  
  а)  сполуки  тривалентного  Хрому (відновники )  під  дією  окисників перетворюються  у  сполуки  Хрому  ( VI )  залежно  від  середовища   (  див.  Таб.  3 ).
Розглянемо  характерні  реакції  в  лужному  середовищі:
2Cr2+3О3 + 8КОН  + 3О20  =  K2Cr+6O4-2 + 4Н2О
              Cr+3  -3е = Cr+6    3      12          4         відновник  окиснюється
               О20 +4е =  2О-2       4                   3             окисник  відновлюється
Калій  хромат  буде  утворюватися  і  у  наступній  реакції,  де  окисником  виступає  вже  не  кисень,  а  хлор:
Cr2+3(SO4)3 +16КОН  + СІ20  = 2K2Cr+6O4 + 3К2SO4 + 6КСІ-1 + 8Н2О
              Cr+3  -3е = Cr+6    3      6          2         відновник  окиснюється
              СІ20 +2е =  2СІ-1       2                   3             окисник  відновлюється
У  нейтральному  середовищі,  як  видно  із  таблиці  3,  у  розчині  будуть  утворюватися  дихромати,  що  потрібно  враховувати  складаючи  окисно -відновні  рівняння:
5Cr2+3(SO4)3 +6КMn+7О4  + 11Н2О  = K2Cr+62O7 + 9Н2SO4 + 2Н2Cr2O7 + 6Mn+2SO4
              *2Cr+3  -6е =2Cr+6      6         30        5         відновник  окиснюється
                Mn+7 + 5е = Mn+2        5                         6           окисник   відновлюється
 *Якщо  у  реакції  присутні  дихромати,  то  під  час  складання  електронного  балансу  потрібно  враховувати  два  атоми  Хрому.
 б) хром  ( ІІІ )  оксид  Cr2O3,  який  є  окисником,  відновлюється  воднем,  алюмінієм  або  кремнієм  до  вільного  металу:
2Cr+32O3  + 3Si0 = 4Cr0 + 3Si+4O2
             Cr+3 +3е = Cr0   3    12     4        окисник  відновлюється
               Si0 -2е  = Si+4     4               3        відновник  окиснюється
Солі  Хрому  ( ІІІ ),  які  є  окисниками,  у  розчинах  відновлюються  суспензією   цинку  до  солей  Хрому  ( ІІ ):
2Cr+3( NO3)3 +Zn0( сусп ) = 2Cr+2( NO3)2 +Zn+2( NO3)2
         Cr+3 +е = Cr+2     1     2        2    окисник  відновлюється
          Zn0  -2е = Zn+2     2               1    відновник  окиснюється
4)  Сполуки   Cr (  VI  )  - це  хромати  та  дихромати,  вони  є  тільки  окисниками,  так  як  +6 вищий  ступінь  окиснення Хрому.  Під   дією  відновників  вони  перетворюються  у сполуки  Cr ( ІІІ)  залежно  від  середовища:  в  кислому  середовищі  утворюються  солі  Cr2(SO4)3, CrCl3,  у  нейтральному - хром  ( ІІІ )  гідроксид Cr(OН )3, у  лужному  солі  NaCrO2,  Na3CrО3.      
K2Cr2O7 + 2KOH = 2K2CrO4 +  H2O
2K2CrO4  + H2SO4 ( розб. )  = K2Cr2O7 + K2SO4 + H2O
Але  ці  рівняння  реакцій  не  будуть  окисно - відновними,  тому  що  атоми  Хрому  знаходяться  у одному  і  тому  ж  ступені  окиснення,  який рівний  +6.
    Розглянемо  характерні  реакції  хроматів  та  дихроматів  у  кислому  середовищі.
K2Cr2+6O7  + 6Fe+2SO4 + 7H2SO4 = K2SO4 + Cr2+3( SO4)3 +3Fe+3(SO4)2 + 7H2O
Fe+2 - 1е = Fe+3        1       6      6     відновник  окиснюється
2Cr+6 + 6е = 2Cr+3   6              1     окисник  відновлюється
Калій  дихромат  реагує  також  із  водними  розчинами  галогеноводнів,  гідрогенсульфіду.
K2Cr2+6O7  +  14 HBr-1 = 2KBr + 2Cr+3Cl3 + 3Br20 + 7H2O
   2Br-1 -2е =   Br20       2     6       3         відновник  окиснюється
2Cr+6 + 6е = 2Cr+6   6              1     окисник  відновлюється
2K2Cr+6O4  + 3Н2S-2 + 5H2SO4 = 3S0 + Cr2+3( SO4)3 + 8H2O + 2K2SO4
 S-2 - 2е = S0             1       6      6     відновник  окиснюється
Cr+6 + 3е = Cr+6         6              1     окисник  відновлюється
  Амоній   дихромат  при   нагріванні  розкладається  з  виділенням  азоту,    хром  ( ІІІ)  оксиду та  води:
( NH4-3 )2Cr2+6O7  = N20 + 4H2O + Cr2+3O3
2Cr+6 +6e = Cr+3    6     6     1    окисник  відновлюється
2N-3 -6e = N20       6             1    відновник  окиснюється
   Важливою  властивістю  хроматів  та  дихроматів  є  їх  взаємодія  з  неметалами:  вуглецем  та  сіркою.
K2Cr2+6O7  + S0 =t  2K2S+6O4    + Cr2+3O3 
2Cr+6 +6e = Cr+3    6     6     1    окисник  відновлюється
S0 -6e = S+6            6            1     відновник  окиснюється

2K2Cr2+6O7  + 3С0 =t  2K2С+4O3  + 2Cr2+3O3 + С+4О2 
2Cr+6 +6e = Cr+3    6     12  2    окисник  відновлюється
С0 -4e = С+4            4           3     відновник  окиснюється
   Хромати  при  взаємодії  з  кислотами  перетворюються  у  дихромати  і  навпаки - дихромати  при  взаємодії  з  лугами  перетворюються  у  хромати.  Ці  перетворення  можна  відобразити  наступними  рівняннями  реакцій:
K2Cr2O7 + 2KOH = 2K2CrO4 +  H2O
2K2CrO4  + H2SO4 ( розб. )  = K2Cr2O7 + K2SO4 + H2O
Але  ці  рівняння  реакцій  не  будуть  окисно - відновними,  тому  що  атоми  Хрому  знаходяться  у одному  і  тому  ж  ступені  окиснення,  який рівний  +6.
 Окисно - відновні  властивості  Плюмбуму та  утворених
  ним  сполук.
  Розглянемо  окисно- відновні  властивості  сполук  Плюмбуму,  у  сполуках  він  може  мати  ступені  окиснення   +2,  +4.
1) Плюмбум  із  ступенем  окиснення  0  у  хімічних  реакціях  може  виступати  лише  як  відновник,  віддаючи  два  електрони  та  отримуючи  ступінь  окиснення  +2.
3Pb0 + 8HN+5O3 = 3Pb+2( NO3)2 + 2N+2O + 4H2O
Pb0  -2e =  Pb+2     2     6        3    відновник  окиснюється
N+5  +3e  = N+2    3                2     окисник  відновлюється
Плюмбум  має  амфотерні  властивості,  тому  він  реагуватиме  не  лише   з  кислотами,  але  й   з   лугами.
Pb0 + 2NaOH + 2H2+1O = Na2     Pb+2( OH )4      +  H20
Pb0  -2e = Pb+2     2     2       1      відновник  окиснюється
2H+1 +2e =H20     2               1      окисник  відновлюється
При  взаємодії  з  лугами  буде  виділятися  водень,  що  характерно  і  для  інших  амфотерних  металів ( алюміній, берилій,  олово ).
2) Сполуки  Плюмбуму  із  ступенем  окиснення  +2  у  окисно- відновних  реакціях  виступають  у  якості  окисників  та  відновників.
 а)  Сполуки  Плюмбуму  із  ступенем  окиснення  +2  у  окисно- відновних  реакціях  виступають  у  якості  окисників  під  час  взаємодії   з  активнішими  металами:
Pb+2( NO3)2  + Zn0 = Pb0 + Zn+2( NO3)2
Pb+2  +2e =  Pb0     2      2      1    окисник  відновлюється
Zn0   -2e = Zn+2        2                 1    відновник  окиснюється 
б) Сполуки  Плюмбуму  із  ступенем  окиснення  +2  дуже  стійкі,  вони  будуть  окиснюватися  до  сполук  із  ступенем  окиснення  +4  лише  дуже  сильними  окисниками:
Pb+2( NO3)2  + СаОСІ2 + Н2О = Pb+4O2 + СаСІ2-1 + 2НN+5О3
Pb+2 -2е = Pb+4    2    2      1    відновник  окиснюється
СІ+1 +2е = СІ-1     2            1     окисник  відновлюється
3) Сполуки  Плюмбуму  ( IV )  у  хімічних  реакціях  можуть  проявляти  лише  властивості  окисників,  тому  що  це  найвищий  ступінь  окиснення  елемента:
Pb+4O2 + 2Mn+4O2 + H2SO4 =  2HMn+7O4 + 3Pb+2SO4 + 2H2O
Pb+4 +2e =  Pb+2      2     6      3    окисник  відновлюється
Mn+4 -3e = Mn+7     3            2      відновник  окиснюється
Такими  є  окисно- відновні  властивості  сполук  Плюмбуму.

Окисно - відновні  властивості  Стануму та  утворених
  ним  сполук.
  Сполуки  Стануму  мають  властивості  схожі  на  властивості  Плюмбуму,  що  пояснюється  положенням  цих  елементів  у  періодичній  системі ( див.  таб  5 ). 
1) олово  має  амфотерні  властивості,  тобто  воно  реагує  як  з  кислотами,  так і  з  лугами.
а)  Олово  реагує  з  лугами,  утворюючи  у  розчинах  тетрагідроксостанати ( ІІ ) лужних  металів:
Sn0 + 2NaOH + 2H2+1O = Na2  Sn+2 (OH)4    +  H20
Sn0 -2е = Sn+2        2      2       1    відновник  окиснюється
2Н+1 +2е =  H20    2                 1     окисник  відновлюється  
б) Олово  реагує  із  концентрованими  та  розбавленими розчинами  кислот:
     із  концентрованим  розчином  нітратної  кислоти  олово  утворює  H2SnO3
Sn0 + 4HN+5O3 ( конц. ) = H2Sn+4O3 + 4N+4O2 + H2O
Sn0 -4е = Sn+4        4      4       1    відновник  окиснюється
N+5 +1е =  N+4       1                4     окисник  відновлюється
   Із  концентрованою сульфатною  кислотою  олово  утворює  станум  ( IV )  сульфат: 
Sn0 + 4H2S+6O4 = Sn+4 ( SO4)2 + 2S+4O2 + H2O
Sn0 -4е = Sn+4        4      4       1    відновник  окиснюється
S+6 +2е =  S+4       2                2     окисник  відновлюється
  Хлоридна  кислота  не  володіє  такими  сильними  окисними  властивостями  як  нітратна  та  сульфатна,  тому  вона  окиснює  олово  лише  до  сполук  Стануму  ( ІІ ) :
Sn0 + 2H+1СІ = Sn+2СІ2 + H20
Sn0 -2е = Sn+2        2      2       1    відновник  окиснюється
2Н+1 +2е =  Н20       2              1     окисник  відновлюється
розбавлена  нітратна  кислота  також  взаємодіє  із  оловом,  але  на  відміну  від  концентрованої,  у  реакції  буде  утворюватися  не  нітроген  ( IV )  оксид,  а  нітроген  ( IІ ) оксид  і  ступінь  окиснення  Стануму  буде  +2,  а  не  +4:
3Sn0 + 8HN+5O3 ( розб. ) = 3Sn+2 ( NO3 )2 + 2N+2O + 4H2O
Sn0 - 2е = Sn+2        2      6      3     відновник  окиснюється
N+5 +3е =  N+2        3               2     окисник  відновлюється
  2)   Сполуки  Стануму  із  ступенем  окиснення  +2  у  хімічних  реакціях  можуть           виступати  і  як  окисники,  і  як  відновники:
   а)   Сполуки  Стануму  можуть  окиснюватися  хлором,  киснем  повітря,  калій  перманганатом,  змінюючи  cвій  ступінь  окиснення  до  +4 :
2Sn+2( OH )2 + 2H2O + O20 = 2 Sn+4( O-2H )4
Sn+2 -2е = Sn+4        2      4     2    відновник  окиснюється
O20 + 4е =  2O-2       4              1     окисник  відновлюється
( окисником  може  бути і  калій  перманганат  у  кислому  середовищі
 5Sn+2SO4 + 2KMn+7O4 + 8Н2SO4  = 5Sn+4( SO4 )2 + 2Mn+2SO4 + K2SO4 + 8H2O
           Mn+7  +  5e = Mn+2    5      10    2       окисник      відновлюється
              Sn+2  - 2e =  Sn+4   2              5        відновник   окиснюється
Окиснення  хлором  відбувається  згідно  рівняння:
  Sn+2СІ2 +  СІ20  =  Sn+4СІ4 
Sn+2 -2е = Sn+4        2      2       1    відновник  окиснюється
СІ20 +2е =  2СІ-1       2              1     окисник  відновлюється
б) Процес  відновлення  сполук  Стануму  ( ІІ )  відбуватиметься  під  час  їх  взаємодії  із  більш  активними  металами:
  Sn+2СІ2 +  Zn0  =  Sn0  + Zn+2Cl2 
Sn+2 +2е = Sn0        2      2       1    окисник  відновлюється
Zn0 -2е =  Zn+2       2              1     відновник  окиснюється
  3)  Сполуки  Стануму  із  ступенем  окиснення  +4  мають  лише  окисні  властивості,  тому  що  це  найвищий  ступінь  окиснення  Стануму.  Їх  окисні  властивості  проявляються  у  реакціях  із  більш  активними  металами ( залізом,  цинком,  тощо ):
  Sn+4СІ4 +  Fe0  =  Sn+2СІ2  + Fe+2Cl2 
Sn+4 +2е = Sn+2        2      2       1    окисник  відновлюється
Fe0 -2е =  Fe+2       2              1     відновник  окиснюється
    Вивчивши  окисно- відновні  властивості  сполук  Стануму  ми  завершили  вивчення  властивостей  металів. Далі  буде  розглянуто  окисно- відновні  властивості  неметалів,  а  саме   галогенів,  Гідрогену,  Оксигену,  Сульфуру,  Нітрогену   та  інших.
Окисно - відновні  властивості  Гідрогену  та  утворених
  ним  сполук.
  Гідроген  у  своїх  сполуках  проявляє  такі  ступені  окиснення:  -1, +1  ( див.  таб. 6 )
1) Ступінь  окиснення  -1  Гідроген  має  у  сполуках  із  активними  металами,  такими  як  Натрій,  Калій,  Літій,  Магній.  Ці  сполуки  отримали  назву  гідридів.
2КН-1 + О20 = 2КО-2Н+1
        Н-1 - 2е = Н+1      2      4        2     відновник  окиснюється
         О20 + 4е = 2О-2    4                1      окисник  відновлюється
2) У  нульовому  ступені  окиснення  Гідроген  знаходиться  лише  у  молекулі  водню  Н2,  у  її  складі  він  виступає  як  відновник ( у  реакціях  із  оксидами  металів  та  неметалів ) та  як  окисник ( у  реакціях  із  активними  металами ).

Cu+2O  + H20 = Cu0 + H2+1O
Cu+2 +2e = Cu0    2     2      1     окисник  відновлюється
H20 -2e = 2H+1      2              1      відновник  окиснюється

2Na0 + H20 = 2Na+1H-1
Na0 -1е = Na+1       1     2        2    відновник  окиснюється
H20 +2е = 2H-1     2               1     окисник  відновлюється
3) Гідроген  із  ступенем  окиснення  +1  виступає  як  окисник,  бо  він  знаходиться  у  найвищому  ступені  окиснення,  як  приклад  розглянемо  реакцію  взаємодії  активного  металу  із  водою:
  2Na0 +  2H2+1O =  2Na+1ОН  +  Н20
Na0 -1е = Na+1     1    2      2      відновник  окиснюється
2H+1 +2е = H20    2          1     окисник  відновлюється

Окисно - відновні  властивості  Оксигену  та  утворених
  ним  сполук.
 З  таб. 7  видно,  що  для  Оксигену  характерні  ступені  окиснення  -2,  -1,  +2.
1) Вода  вступає  у  реакцію  із  пероксидами  активних  металів ( Na2О2 ),  виділяючи  при  цьому  кисень:
2Na2О2-1 + 2H2О-2 =  4NaО-2Н  + О20
       2О-2 - 4е =  О20     4     4      1      відновник  окиснюється
          О-1 + 1е  = О-2      1             4        окисник  відновлюється
   У   даній  реакції  Оксиген  води  виступає  у  якості  відновника.
2) Кисень  є  досить  сильним  окисником  ( підтримує  процеси  горіння, біологічного окиснення ):
2Са0 + О20  = 2Са+2О-2
       Са0  -2е =  Са+2      2               2     відновник  окиснюється
                                                                       4
       О20 +4е  =  2О-2     4              1     окисник  відновлюється
3) Сильні окисні  властивості  проявляє  також і  інша  сполука,  що  містить  Оксиген - оксиген  фторид   OF2, яка  використовується  як  окисник  ракетного  палива.  Реагуючи  із  водою  Оксиген  фторид  виділяє  кисень та  гідроген  фторид:
Н2О-2 + O+2F2  =  О20 + 2НF-1
         О-2 -2е  = О0    2     2       1       відновник  окиснюється
         O+2 +2е = О0    2               1      окисник  відновлюється
Реакція    OF2    із  хлором  при  підпалюванні  має  вибуховий  характер,  у  ній  утворюється кисень  та  СІF: 
2O+2F2   +2СІ20 = 4СІ+1F  + О20
         2O+2 +4е = О20       4        4        1      окисник  відновлюється
         СІ20  -2е = 2 СІ+1      2                  2      відновник  окиснюється
4) Оксиген  із  ступенем  окиснення  +1  може  виступати  у  реакціях  як  окисником  так  і  відновником:
а)  Гідроген  пероксид  Н2О2  є  відновником  у  реакціях  із  Ag2O  та  НІО3 .
Ag2+1O + Н2О2-1  = 2 Ag0 +О20 + Н2О-2
         Ag+1 +1е = Ag0      1     2      2     окисник  відновлюється
        2О-1  -2е = О20      2            1    відновник  окиснюється
б)  Гідроген  пероксид  Н2О2  є  окисником  у  реакціях  із  КІ  та  Н2S:
2КІ-1  +  Н2О2-1  +  H2SO4 = І20 + К2SO4 + 2Н2О-2