Грушка минушка.— ... буде, та й минеться.
|
Дай Боже хліба-солі і всего доволі.
|
Дай мамо вечеряти! — Підожди, долото вкипить, то будеш вечеряти!— Підожди, долото ще не вскипіло!
|
Дай мамо масло! — У печі погасло!
|
Дай масла! — Ще ся корова не напасла.
|
Далося ж йому те "мик-мик" добре у тямки!.. (так він у крамаря питав мигів).
|
Дано тобі кісточку; хоч лижи, хоч на дальше бережи, (жінка чоловікові).
|
Дарма що в черепку, — аби курка смажена, курка варена.
|
Два третього не чекають.
|
Дві рідкі (страви), третій борщ.
|
Де страва, там і Бог.
|
До оружжа! до хліба та ножа.
|
До рота дібрав (ложку), та в миску не влізе.
|
Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною (або: з дубиною).— Крупа крупу гонить, а крупу і чорт не догонить.
|
Добрий хліб, коли нема калача.
|
Добрі жорна все перемелють.
|
Довг мутить, а голод краде.
|
Доки їж то не збагатієш, тільки зачереватієш.
|
Допався, як вуж до молока.— Суслить, як вуж молоко.
|
Допався, як дурень до мила. (Певно з побрехеньки про дурня, що хотів
|
