Рад би очима їсти, та в пельку не лізе.— Очі б їли, а губа не хоче.— Їв би очима, та душа не приймає.
|
Раз душі догодити.— ...не десять раз.
|
Рахувавши сир, масло, то й пирогів не їсти.
|
Редьку їсти з панами, а спати з свинями.
|
Риба, свинина — не потребує вина.
|
Рибка — без хліба бридка.
|
Рибу їж, та рибалку не зїж. (не багато бери, бо рибалка з риби живе).
|
Ріпа — утіха жінці.
|
Роби до поту, а їж в охоту.— Їж до поту, а роби аби не змерз.
|
Робити — хоч києм бити, а їсти — хоч разки лізти (разки — або рачки).
|
Роди Боже і на камені.
|
Рятуй мене хоч вареником, (так божаться).
|
Савка в кут, коли гості суть.
|
Своя сила в рот пішла (на подяку за хліб-сіль).
|
Сего-того по макітерці, та й досить з мене.— Того-цього півмакітри.
|
Сегодня хоч цілого воза зїж, а завтра знов захочеться.
|
Сербай Андрушку юшку.— ... мала мати свиням дати, та ти нагодився.— ... юшку, а я буду мясце, бо мене дитина ссе.— ... юшку на дні рибка є. їдж, бо все одно свиням викину.
|
Сербай, не дбай: хоч рідке, аби багато.
|
Сербайте хлопці юшку, а риба на споді, (се скидається на ту побрехеньку, як один чоловік обід ставив: вирубав ополонку, поклав хліб, ложки, посадив старців... їжте, мов люди добрі щербу (ополонку), а там і рибка на споді).
|
Сиди бабко, як сиділа.— ... а баба й сидить до посліднього. (як хто пересидить за столом усіх).
|
