1.6. КЛАСИФІКАЦІЯ МАРКЕТИНГУ

Існує багато видів маркетингу. їх можна згрупувати за певними принципами.
Залежно від орієнтації маркетингової діяльності:
• орієнтований на продукт — спрямований на вдосконалення якостей і властивостей товару;
• орієнтований на споживача — передбачає попереднє вивчення потреб ринку;
• змішаний — містить властивості двох попередніх видів маркетингу. Залежно від сфери застосування:
• товарів споживчого попиту — передбачає дослідження потреб споживчого ринку, розроблення та реалізацію товарів широкого вжитку;
• виробничо-технічного призначення — передбачає вивчення промислового ринку, розроблення товарів промислового призначення, упровадження їх на ринок та реалізацію;
• торговий — працює на ринку посередників;
• прямих інвестицій — досліджує проблеми інвестиційної діяльності національної фірми за межами країни.
Залежно від терміну, на який розрахована маркетингова політика підприємства:
• стратегічний — розроблюється на найтриваліший період і полягає в розробці маркетингових стратегій;
• тактичний — розроблюється на менш тривалий період;
• оперативний — розроблюється на найкоротший період, що дає змогу постійно коригувати маркетингові заходи залежно від стану ринку;
Залежно від завдань попиту (табл. 1.2);

Залежно від головних суб'єктів уваги — виробничий, товарний, збутовий, ринковий і сучасний.
За рівнем розв'язання маркетингових завдань — макро- та мік-роекономічний.
За ступенем диференціації маркетингових функцій — глобальний і диференційований
Залежно від кінцевої мети діяльності підприємства:
• комерційний (кошти на здійснення цього маркетингу виділяються з бюджету підприємства; мета його здійснення — отримання прибутку);
• некомерційний (кошти на його здійснення можуть виділятися з бюджету не лише фірми, а й держави або місцевої адміністрації), його мета необов'язково полягає в одержанні прибутку (доброчинність, місіонерство тощо);
• базовий, реалізація якого пов'язана з фінансуванням процесу продажу;
• реактивний — організація процесу продажу доповнюється розробленням і здійсненням спеціальних програм спілкування з покупцями (покупець може звернутися до фірми-виробника або торгової фірми у разі виникнення будь-яких питань, скарг або побажань);
• відповідальний — через невеликі проміжки часу після акту продажу виробник цікавиться думкою споживача про відповідність якості товару купівельним очікуванням, з'ясовує пропозиції споживачів з удосконалювання продукції або послуг, пов'язаних із продажем;
• проактивний — торгові представники компанії звертаються до споживачів із пропозиціями вдосконаленіших або нових товарів;
• партнерський —компанія працює в постійній взаємодії зі споживачами. Партнери зайняті спільним пошуком шляхів найраціо-нальнішого використання капітальних ресурсів і ефективного ведення справи;
• прямий — формування безпосередніх тривалих відносин із покупцями. Головною метою є одержання фірмою "певних відгуків" або замовлення з боку покупців;
• сітьовий — забезпечення зв'язку між виробником, споживачем та посередником на договірних засадах;
• пристосований — пов'язаний з вирішенням питань передання коштів на суспільні та добродійні потреби.
За ступенем охоплення цільової аудиторії:
• наступальний (агресивний), спрямований на інтенсифікацію продажу і залучення більшої кількості покупців;
• спробний — апробується певний вид товару у покупців-новаторів;
• вибірковий — спрямований на певні сегменти ринку;
• масовий — орієнтований на масового покупця. За ступенем охоплення ринку:
• недиференційований — фірма звертається до всього ринку з пропозицією товару;
• диференційований —фірма виступає на деяких обраних сегментах з пропозицією окремих товарів;
• концентрований — фірма концентрує зусилля на одному сегменті ринку.
Залежно від темпів виробництва (збуту) товарів — швидкий, помірний і скорочуваний.
За ступенем охоплення території:
• національний — досліджуються проблеми реалізації товару в межах національного ринку;
• міжнародний (зовнішньоторговельний) — досліджуються проблеми збуту продукції національних підприємств, створених за кордоном;
• експортний — займається додатковими дослідженнями іноземних ринків для національної фірми;
• імпортний — здійснює додаткові дослідження умов ефективних зовнішніх закупівель товарів і умов впливу цього на конкурентоспроможність вітчизняної продукції.
За ступенем поєднання інтересів фірми-продуцента, постачальників та посередників:
• трансакційний — визначаються (узгоджуються) умови, час, місце здійснення обмінних угод фірми;
• взаємний — в обмінних угодах зацікавлені продавці та покупці;
• торгове партнерство — компанія пропонує значним партнерам підтримку у вигляді спільних розробок з оформлення вітрин, упорядкування планів торгівлі, просування товарів на ринок і організацію матеріально-технічного забезпечення.
Залежно від маркетингової стратегії і тактики конкурентів:
• імітаційний — наслідує кроки конкурентів;
• інноваційний — випереджає конкурентів;
• оборонний — застосовується переважно фірмами-лідерами на ринку для збереження своїх позицій і відмежування від конкурентів;
• атакуючий (або агресивний) — застосовується фірмами, які претендують на лідерство. Різновидом його є "партизанський" маркетинг, тобто швидка адаптація фірми до появи нових технологій, ідей, купівельних сегментів порівняно з конкурентами. Залежно від ставлення фірми до діяльності власної маркетингової
служби:
• інтегрований — робота усіх відділів компанії спрямована на задоволення інтересів клієнта. У цьому разі звертають увагу на те, що функція маркетингу повинна виходити за межі маркетингової служби і поширюватися на усі відділи, охоплюючи весь персонал компанії;
• внутрішній — націлений на працівників компанії (навчання, стимулювання і мотивація працівників усіх ієрархічних рівнів управління);
• зовнішній — спрямований на людей, які не працюють у компанії. Залежно від урахування видів діяльності окремої особи:
• маркетинг організацій або маркетинг окремої особи — вивчає наслідки маркетингового впливу фірми на особу або колектив;
• маркетинг місць — досліджуються умови підтримки або зміни думки людей щодо визначених місць (територій) виробничої або невиробничої діяльності: маркетинг житла займається питаннями будівництва, продажу, оренди землі під житло; маркетинг господарських забудов розглядає проблеми використання землі під промислові об'єкти; маркетинг інвестицій у земельну власність досліджує використання землі як об'єкта вкладення капіталів. Отже, класифікація маркетингу дуже складна і залежить від багатьох чинників, які необхідно враховувати, плануючи маркетингові заходи.