«ВИКОРИСТАННЯ ПЛАСТИКОВИХ КАРТОК, ЯК ЗАСОБУ МАСОВИХ ПЛАТЕЖІВ НА УКРАЇНІ»

ЗМІСТ

Вступ......................................................................................................................4
Розділ 1. Сутність, правове регулювання та механізм здійснення безготівкових розрахунків з використанням банківських платіжних карток .
1.1. Економічна сутність та види платіжних карток.........................................8
1.2. Використання платіжних карток для здійснення безготівкових розрахунків..........................................................................................................18
1.3. Правове регулювання здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток.....................................................................23
1.4. Загальна характеристика НСМЕП –  Національної системи масових електронних платежів.........................................................................................28
Розділ 2. Організація розрахунків з використанням платіжних карток на прикладі ЗАТ КБ “ПриватБанк”.
2.1. Загальна організаційно-економічна характеристика банку.....................39
2.2. Характеристика карткових банківських продуктів ЗАТ КБ “ПриватБанк”......................................................................................................43
2.3. Організація безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток в ЗАТ КБ “ПриватБанк”.........................................................................49
2.4. Аналіз діяльності ЗАТ КБ „ПриватБанк” і банків України на ринку платіжних карток протягом трьох років (2003-2005рр.).................................61

Розділ 3. Удосконалення використання карткових банківських продуктів для підвищення ефективності безготівкових розрахунків.
3.1. Дослідження перспектив розвитку українського ринку банківських платіжних карток................................................................................................84
 3.2. Удосконалення безготівкових операцій банку на основі використання банківських платіжних карток...........................................................................88
Висновки..............................................................................................................96
Список використаних джерел............................................................................99
Додатки..............................................................................................................104

 
ВСТУП

Розвиток технічної та економічної думки на протязі XXI сторіччя призвів до значного підвищення ефективності функціонування економіки, рівня життя людей в розвинених країнах світового співтовариства. Становлення ринкових відносин в нашій країні та інтеграція до світового співтовариства не можливе без функціонування ефективного механізму розрахунків, автоматизації банківської діяльності.
Однією з найважливіших сфер банківської діяльності від якої залежить ефективність функціонування економіки України в цілому і кожного суб’єкта підприємницької діяльності окремо, є організація безготівкових розрахунків у  господарському обороті.
На Україні вже кілька років успішно функціонує Система Електронних Платежів і вона здобула високої оцінки у закордонних спеціалістів. Однак у сфері сучасних банківських послуг для населення, автоматизації банківських операцій ще невирішені проблеми, що вимагають координації спільних зусиль Національного банку України та  банків.
На ринок банківських послуг значно впливає розвиток передових технологій, зокрема  карткових платіжних систем.
В останні часи банками приділяється велика увага операціям з використанням пластикових карток. Одною з причин такої уваги є зміни, які зараз відбуваються на ринку банківських послуг. Початковий період розвитку банківських структур в нашій країні близький до завершення. Цей період характеризувався чітким перевищенням попиту на банківські послуги над їх пропозицією, що і стимулювало стрімкий зріст кількості банків, а також сприяло спеціалізації банківських установ. Наприклад, надавалась перевага роботі з організаціями, а в розвиток обслуговування фізичних осіб в більшості випадків або залишався на другому плані, або зовсім ігнорувався.
Дійсно, залучення коштів населення потребує на початковому етапі істотних фінансових вкладень і організаційних зусиль, які обумовлені необхідністю створення розвиненої мережі пунктів обслуговування, проведенням рекламної компанії, PR- заходів т.і.
Інтегруючись до розвинутих міжнародних карткових платіжних систем український банк затверджується на міжнародному фінансовому ринку, викликає більшу довіру з боку партнерів та клієнтів. Активна позиція банку при роботі з кредитними картками дозволяє не тільки зберегти “старих” клієнтів, але й залучити нових. Крім того, ринок платіжних карток відкриває нові можливості в сфері обслуговування фізичних осіб, підприємців і, як наслідок, отримується більше прибутку.
Однак поступова насиченість регіональних ринків банківських послуг призвела до жорсткої міжбанківської конкуренції і боротьби за нові сегменти ринку, які раніше були непривабливими. До їх числа належить і банківське обслуговування фізичних осіб. В цій ситуації пластикові картки виявили свої безспірні технологічні переваги стосовно традиційних платіжних інструментів, що і поставило їх в центр уваги банків, які почали реалізовувати проекти по залученню коштів населення.

Дана дипломна робота на тему: „Платіжна картка, як інструмент здійснення безготівкових розрахунків” є актуальною і присвячена саме проблемам роботи банків з пластиковими картками, розгляду можливих моделей функціонування банків в платіжній системі, і іншим проблемним питанням, з якими найчастіше приходиться зустрічатись при виконанні операцій по обслуговуванню карток та впровадження зарплатних проектів.

Сутністю проблем є необхідність:
 впровадження в Україні єдину внутрішню карткову систему;
 захисту від шахрайства по карткам;
 розвитку законодавчої бази;
 переходу до використання більш прогресивних технологій;
 розширення ринку використання банківських карток.
Практичне застосування виконаного дослідження можливо у всіх банках
України які працюють, або збираються працювати на картковому ринку. Також ця робота може застосовуватися у навчальних закладах для підготовки спеціалістів банківської сфери.
Метою роботи є дослідження українського ринку карткових розрахунків, зокрема фізичних осіб, використання карток, як засобу масових платежів, визначення основних проблем, що склалися та шляхів їх вирішення, аналіз перспектив розвитку даної сфери банківської діяльності на Україні.
Задача роботи – на основі аналізу сучасного карткового ринку в
Україні знайти і запропонувати шляхи вирішення проблем масових платежів з допомогою пластикових карток та напрямки його подальшого розвитку.
Об’єкт дослідження – ринок банківських послуг, зокрема картковий ринок України, законодавче поле України.
Предмет дослідження – кредитні та дебетні картки, емісія та використання карток, платіжні системи та захист від шахрайства.
При написанні роботи були використані матеріали періодичних видань, книжки зарубіжних і вітчизняних авторів (Сало І.В., Голубович А.Д., Міримска О.М., М.І. Савлук, А.М.Мороз, М.Ф.Пудовкіна., Э.Рид, Р.Котлер), веб-сайтів та законодавства України. При написанні роботи використано практичний матеріал з наробіток ЗАТ КБ “ПриватБанк”.
Майбутнім банківським працівникам прийдеться займатись саме новими досягненнями в банківській сфері, тому ця робота може стати зручним посібником для вивчення моделей функціонування платіжних систем на основі пластикових карток, які для нашого ринку банківських послуг є одним з найбільш важливіших сегментів.
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Перший розділ містить теоретичні і правові основи регулювання і механізму здійснення безготівкових розрахунків з використанням банківських платіжних карток. Дана загальна характеристика Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП).
У другому розділі досліджується організація використання пластикових карток, як засобу масових платежів на Україні на матеріалах ЗАТ КБ “ПриватБанк”, а також проводиться аналіз діяльності ЗАТ КБ „ПриватБанк” і банків України на ринку платіжних карток протягом трьох років (2003-2005рр.).
Третій розділ містить дослідження перспектив розвитку українського ринку банківських платіжних карток і пропозиції по вдосконаленню використання карткових банківських продуктів для підвищення ефективності безготівкових розрахунків.

 

 
Розділ 1
 Сутність, правове регулювання та механізм здійснення безготівкових розрахунків з використанням банківських платіжних карток

1.1. Економічна сутність та види платіжних карток

На сучасному етапі іде процес створення національної платіжної системи України. В більшості випадків українські банки є членами міжнародних платіжних систем, а деякі з них випускають власні пластикові картки.
Основними економічними передумовами введення карток в Україні є:
1. Зменшення витрат на підтримку готівкового грошового обігу. За приблизними оцінками в Україні для підтримки грошового обігу необхідно близько 3.5 мільярда штук монет. За середнього номіналу монети 10 копійок загальна сума номіналів становитиме суму, еквівалентну 200 мільйонам доларів. Середня тривалість “життя” монети - приблизно 10 років (за умови, якщо інфляцією не вимиватимуться з обігу монети низьких номіналів). Отже, щорічні витрати на підтримку обігу металевих грошей становитимуть приблизно 20 мільйонів доларів, а загалом витрати на щорічну підтримку грошового обігу в Україні становитимуть не менше 220 мільйонів доларів. Цей розрахунок проведено без урахування поточних витрат на транспортування, упаковку, перерахунок, облікові операції, контроль, охорону, які можуть значно підвищити витрати. Навіть зниження на 20-25% потреби в готівці за рахунок введення нових платіжних інструментів - платіжних карток, може дати щорічну економію коштів для державного бюджету, еквівалентну 60-100 мільйонам доларів США.
2. Приєднання України до давно відомих механізмів електронних платежів має певну конкретну мету - залучити до банківської сфери готівкові кошти, що складають 44% всього грошового обігу . По різним підрахункам, населення України зберігає в “панчосі” до 30 млрд. дол., а кошти держателів карток - дешеві фінансові ресурси для банків.
У ході розвитку карткових систем виникли різні види пластикових карток, що розрізняються призначенням, функціональними і технічними характеристиками.
Пластикова картка - це персоніфікований платіжний інструмент, що надає можливість користувачеві карткою, здійснювати безготівкові розрахунки по оплаті товарів або послуг, а також отримання готівки в відділеннях банків і банківських автоматах (банкоматах).[22]. Прийняття картки до оплати і видача готівки по ній здійснюється підприємствами торгівлі (сервісу) і банками, які є членами платіжної системи, що обслуговує картки.
Отже, пластикова картка являє собою пластину стандартних розмірів, виготовлену з спеціальної, стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси.
Основна функція пластикової картки - забезпечення ідентифікації особи, що її використовує як суб’єкта платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банка-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім’я власника картки, номер його рахунку, строк дії картки. Крім цього на картці може бути присутня фотокартка власника і його підпис. Алфавітно-цифрові дані - ім’я, номер рахунку і інші - можуть бути ембоссовані , тобто нанесені рельєфним шрифтом.
Пластикові картки можна класифікувати за багатьма ознаками, представленими на рисунку 1.1.
В системі використання пластикових карток бе¬руть участь: держателі (власники) карток, банк-емітент, торгове¬льні установи та заклади сфери послуг, банк-еквайр, процесинговий центр.
Банк-еквайр – банк, у якому відкриті рахунки підприємств торгівлі та побутового обслуговування населення, що обслуго¬вують держателів платіжних карток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Класифікація пластикових карток

Держателі карток – це фізичні особи, які за договором з кредитно-фінансовою установою використовують її платіжну картку для оплати в безготівковій формі вартості товарів чи по¬слуг, а також для отримання через банківські установи та банкомати готівкових коштів.
Банк-емітент – установа банку, яка випускає в обіг платіж¬ні картки.
Процесинговий центр – спеціалізований інформаційно-обчислювальний центр, який виконує збирання, обробку, збері¬гання та передачу кредитно-фінансовим установам інформації про необхідність переказу з рахунків осіб-держателів платіжних карток грошових коштів за одержані товари і послуги та інші карткові операції на рахунки осіб, що їх надають. [7]
Види пластикових карток, що використовуються в Україні як платіжні інструменти наведені на рисунку 1.2.

 

 

 

 

 

Персо-
налізований
електронний
гаманець 
Анонімний
електронний гаманець картка
підзвітної
особи 
картка
управління
поточним
рахунком

Рис.1.2. Види банківських пластикових карток за характером операцій,
що з ними здійснюються

Коротко охарактеризуємо кожен з видів  банківських  платіжних карток
1.Електронний гаманець. Електронний гаманець можна вважати передплаченою карткою багатоцільового призначення, що має використовуватись перш за все для масових дрібних платежів.
Можливі два основних варіанта електронного гаманця:
 персоналізований (індивідуальний) електронний гаманець;
 анонімний електронний  гаманець .
Відмінність між ними в тому, що перший пов`язаний з індивідуальними даними користувача картки, наприклад з номером поточного рахунку, прізвищем, номером договору з банком або другими індивідуальними даними, а другий таких даних не вміщає.
Оскільки емітентом електронного гаманця є банк, то гроші клієнта заносяться на узагальнений рахунок гаманців чи то банка-емітента, чи розрахункового банка, який може в крайньому випадку об`єднати всі банки, що беруть участь в системі. Гроші, інформація про які міститься в електронний гаманець, втрачають у банку-емітенті свою належність конкретному власнику. Це дозволяє процесинговому центру формувати з окремих платіжних транзакцій єдиний дебетовий платіжний документ по кожному банку-емітенту. Але загальна база унікальних номерів електронних гаманців ведеться і в процесинговому центрі, і в банку.
Видача персоналізованого (індивідуального) електронного гаманця відбувається у банку-емітенті або його філії при заключенні індивідуального договору з банком на обслуговування клієнта, первісний ПІН-код заноситься банком по спеціальній процедурі, переказується клієнту при підписанні договору і може бути змінений клієнтом в ході процедури отримання гаманця.
Видача анонімного електронного гаманця дещо відрізняться від описаної вище процедури:
 клієнт не заключає індивідуальний договір з банком, він тільки погоджується з правилами користування цим інструментом;
 банк-емітент заздалегідь готує електронний гаманець з нульовим балансом і первісним ПІН-кодом;
 клієнт може придбати анонімний гаманець у банка-емітента або у агентів банка.
Процедури платежу за товари та послуги за допомогою індивідуального та анонімного гаманця не відрізняються.
2. Дебетна картка. Дебетна картка, є також як і електронний гаманець, передплаченою карткою багатоцільового призначення, тому наведений вище опис індивідуального електронного гаманця у  значній мірі відноситься і до неї.
Основні відмінності дебетної картки від електронного гаманця містяться у наступному:
 кожна дебетна картка має свій рахунок в банкові-емітентові, на якому відображаються всі операції, котрі здійснюються за допомогою дебетової картки (на відміну від узагальненого рахунку  гаманців);
 дебетна картка розрахована на платежі середніми та великими сумами, тому частина платежів (великими сумами) може здійснюватись в режимі оn-line. Це не виключає можливості використання картки для платежів дрібними сумами;
 по залишкам рахунків, як правило, нараховуються  відсотки.
До недоліків слід віднести більш високу вартість однієї  транзакції.
Оскільки емітентом дебетної картки є банк, то при емісії гроші клієнта заносяться на рахунок картки клієнта в банкові-емітентові. Розміщені на цей рахунок гроші зберігають в банкові-емітентові свою належність конкретному власнику (картка містить індивідуальні дані користувача.).
Завантаження дебетної картки, як правило, здійснюється банком-емітентом. Верхній ліміт завантаження може бути необмеженим, однак можливе додаткове обмеження банком-емітентом індивідуально для кожного клієнта (визначаються при видачі картки). Розмір мінімальної величини завантаження не  лімітований (баланс картки  після персоналізації  дорівнює нулю).
3. Кредитна картка. Кредитна картка пов‘язана з поточним рахунком фізичної особи в банку,  з рахунком за кредитною лінією та з індивідуальними даними користувача (прізвищем і т.д.). Емітентом картки є банк, але гроші, управління якими може забезпечити картка через поточний та кредитний рахунок клієнта, зберігають в банку свою належність конкретному власнику. Це вимушує процесинговий центр формувати роз`єднані дебетові платіжні документи по кожній операції з карткою і направляти їх банку-емітенту. Загальна база унікальних номерів кредитних карток ведеться як в процесинговому центрі так і в банку-емітенті.
Первісний ПІН-код заноситься банком по спеціальній процедурі і переказується клієнту при підписанні договору (PIN, Personal identification number, індивідуальний номер або код, що надається банком-емітентом клієнту для його ідентифікації при використанні картки в банківському автоматі або торговому терміналі).
Процедура платежу за товари та послуги за допомогою кредитної картки відбувається на платіжному терміналі з пред`явленням ПІН-коду в режимі on-line (он-лайн-операційний режим, при якому термінали (або банківські автомати) з`єднані з центральною комп`ютерною системою (процесиноговим центром) та мають доступ до бази даних для авторизації (дозволу емітента картки чи установи, діючої від його імені, визнати угоду діючою для торговця, банківського автомата), запиту та зміни файлів) до процесингового центру та (або) банку-емітенту і з перевіркою допустимого ліміту кредитування на спеціальному картковому рахунку клієнта; для малих сум може проводитися в режимі off-line (офф-лайн-операційний режим, при якому термінали (або банківські автомати) не з`єднані з центральним процесором системи на протязі тривалого чи короткого проміжку часу. Відповідні дії системи керуються параметрами чи вказівками, закладеними в термінал чи у допоміжній пристрій за рішенням банка-емітента картки. До інформації немає доступу в режимі реального часу, як наслідок, всі поточні діючі файли не можуть проглядатися в момент здійснення операції).
Отримання готівки за допомогою кредитної картки можна здійснити в банкові-емітентові, банкоматі чи любому іншому банкові, який є учасником національної платіжної системи. Ця операція аналогічна операції платежу. Ліміт отримуваної готівки обговорюється при заключенні договору з банком (разовий ліміт).
4. Розрахункова картка. Розрахункова картка є карткою багатоцільового призначення, яка служить інструментом керування поточним рахунком. Від дебетної картки та електронного гаманця розрахункова картка відрізняється наступним:
 розрахункова картка не містить інформації про залишок поточного рахунку, тому всі платежі відбуваються в режимі on-line;
 після авторизації клієнта (визначення доступності грошей на рахунку) та підтвердження платоспроможності сума купівлі з поточного рахунку перераховується на тимчасовий рахунок (блокується) і не бере участь в наступних авторизаціях;
 розрахункова картка розрахована на платежі середніми та великими сумами, тому платежі здійснюються в режимі on-line; але це не виключає можливості використання картки для платежів  дрібними сумами;
 на залишок рахунку нараховуються відсотки.
Видача розрахункової картки аналогічна процедурі видачі дебетної картки.
Операції завантаження розрахункової картки фактично зводяться до розміщення клієнтом коштів на свій розрахунковий рахунок. Процедура платежу за товари та послуги за допомогою розрахункової картки відбувається на платіжному терміналі з пред`явленням ПІН-коду в режимі on-line до процесингового центра та (або) банка-емітента для будь-яких сум.

5. Корпоративні картки. Корпоративні картки або картки юридичних осіб, які дозволяють здійснювати операції платежу за товари та послуги, можуть мати декілька різновидів реалізації.  Доцільно виділити два основних варіанти:
І варіант. Картка підзвітної особи - використовується для оплати ділових витрат (витрати у відрядженні, підзвітні суми, і т.д.). Всі операції по такій картці відображаються в бухгалтерському обліку юридичної особи чеками в поданні з паперовими документами, що підтверджують призначення платежу. По функціям це є дебетна картка, а операція занесення грошей на картку буде оформлюватися платіжним документом аналогічно видачі підзвітних коштів. Для такої картки може бути реалізована можливість до завантаження з рахунку в рамках  ліміту, записаного на картці.
ІІ варіант. Картка управління поточним рахунком. Така картка може бути використана як для оплати товарів і послуг безпосередньо на терміналах комерсантів (в даному випадку платіж повинен супроводжуватися “чеком” та підтверджувальним документом - товарний чек, договір, відповідно якому здійснюються перерахування, і т.п.), так і на спеціалізованих пристроях формування електронних аналогів платіжних доручень. В останньому випадку клієнт має можливість вказати на пристрої реквізити отримувача (і призначення платежу), і трансакція крім стандартних полів, буде доповнена полями платіжного доручення, що вимагаються законодавством. Таким чином, ця картка  є деяким електронним аналогом  чека.
Отримання готівки по картці підзвітної особи можливе в межах сум, занесених на картку (для забезпечення оплати послуг на підприємствах, не обладнаних терміналами), а по картці управління рахунком - в межах сум, які визначаються банками-емітентами.
Наступною ознакою, за якою можна класифікувати банківські пластикові картки це спосіб запису інформації на картку:
 графічний запис;
 ембосування;
 штрих-кодування;
 кодування на магнітній смузі;
 чіп; лазерний запис (оптичні картки).
Самою ранньою і найбільш простою формою запису інформації на картку було і зостається графічне зображення. Воно і зараз використовується на всіх картках. На універсальних банківських картках передбачено зразок підпису, а прізвище та ім’я ембосуються (механічно видавлюються). За допомогою ембосування робиться відбиток на сліпі при оплаті карткою. [32]
Запис інформації на картку за допомогою штрих-кодування застосовувався до винаходу магнітної смуги і в платіжних системах розповсюдження не отримав. Але картки зі штрих-кодами є досить популярні в спеціальних карткових програмах, де не вимагаються розрахунки, їх популярність пов`язана з відносно низькою вартістю таких карток та обслуговуючого обладнання.
Магнітний запис на сьогодні є самим розповсюдженим способом нанесення інформації на пластикові картки у платіжних системах. Але вже за останні 15-20 років стало зрозуміло, що магнітна смуга вже не забезпечує необхідного рівня захисту інформації від підробок.
Картки з чіпом називають смарт-картками, чіп-картками, інтелектуальними картками. Незважаючи на явні переваги ці картки, чіпові картки менш розповсюджені ніж картки з магнітною смугою, в першу чергу з-за більш високої ціни виготовлення та обслуговування. Тільки в останні роки, коли втрати від шахрайства з магнітними карками стали вражаючими і мають сталу тенденцію до зростання, було прийняте рішення про поступовий перехід на смарт-картки. Смарт-картки розділяються спеціалістами на картки з пам’яттю та власне мікропроцесорні картки. Картки з пам’яттю бувають разовими (одноразовий запис/багаторазове зчитування) та такими, що дозволяють багаторазовий перезапис. При цьому об’єм пам’яті значно більший ніж у карток з магнітною смугою та більш високий рівень захисту інформації. Принципово нові можливості мають справжні мікропроцесорні картки, оскільки вони мають свою внутрішню логіку і являються міні-комп’ютером.

1.2. Використання платіжних карток для здійснення безготівкових розрахунків

Велика частка розрахунків, що виконуються в Україні (особ¬ливо це стосується розрахунків з фізичними особами) є готівко¬вими. Тому існують проблеми, пов'язані з управлінням готівкою, друкуванням нових грошей, утилізацією зношених купюр, орга¬нізацією інкасації та ін. Одним з напрямів реалізації цієї пробле¬ми є скорочення обсягу готівкових розрахунків шляхом впрова¬дження електронних роздрібних банківських послуг.
Роздрібні банківські послуги — це безготівкові платежі на невеликі суми, здебільшого це споживчі платежі, які вносяться фізичними осо¬бами з використанням пластикових карток, що виступають як платіжний та розрахунковий засіб.
Пластикові карт¬ки набули широкого застосування в банківських системах. Пластикова картка – це ключ клієнта для отримання електронних банківських послуг. З точки зору банку – це можливість персо¬нувати картку і таким чином ідентифікувати клієнта і визначити, які послуги може надати йому банк.
При виконанні розрахунків за допомогою карток в системі бе¬руть участь: держателі (власники) карток, банк-емітент, торгове¬льні установи та заклади сфери послуг, банк-еквайр, процесинговий центр.
Розглянемо права та обов'язки учасників платіжної системи з використанням пластикових кредитних карток.
Банк-емітент видає кредитну картку лише після ретельної пе¬ревірки фінансового стану та оцінки кредитоспроможності клієн¬та; відкриває власнику картки спеціальний картковий рахунок для проведення всіх операцій з карткою; кожного місяця надси¬лає клієнту спеціальну виписку з його карткового рахунку із за¬значенням усіх трансакцій, проведених за цей період, а також розмірів заборгованості та визначення термінів її погашення; стя¬гує комісійні та відсотки згідно з встановленими тарифами; ви¬конує авторизацію платежів, даючи відповідь на запит торговця про дозвіл чи заборону на проведення операції; бере на себе зо¬бов'язання щодо оплати рахунків торговельних підприємств за операції, виконані з використанням карток з відрахуванням комі¬сійних (дисконту).
Власник картки для придбання картки укладає з банком-емітентом відповідну угоду, в якій бере на себе зобов'язання сплачувати борги та відсотки по них згідно з визначеними в угоді умовами.
Торговельне підприємство зобов'язується приймати картки як платіжний засіб розрахунку за товари та послуги і проводити авторизацію (отримувати дозвіл на трансакцію) в передбачених домовленістю випадках; зобов'язується вилучати картки при підозрі, що покупець не є її власником; надавати банку торговельні рахунки, оформлені з використанням карток. Функціями процесингового центру є: розробка стандартів та правил ведення операцій; забезпечення належного функціонування систем авторизації і розрахунків; обмін фінансовою інформаці¬йно і переведення комісійних виплат між учасниками системи; дослідження і аналіз функціонування системи; розробка нових платіжних продуктів; реклама і просування продукту на ринок. Банки-еквайри укладають договори з різними торговельними організаціями на прийом від клієнтів пластикових карток певного типу як платіжного засобу; виконують обробку торговельних ра¬хунків; зараховують суми з торговельних рахунків на рахунки закладів торгівлі; передають інформацію про проведені операції до банків-емітентів через процесингову компанію. Банк-емітент після отримання інформації про виконані трансакції знімає кошти з рахунків клієнтів-власників карток і перераховує їх через процесинговий центр банку-еквайру. В окремих випадках функції банка-еквайра може виконувати банк-емітент.
У системі електронних роздрібних банківських послуг може в деяких випадках існувати ще третій – розрахунковий банк. Він може використовуватись для проведення розрахунків в системі між банком-еквайром та банком-емітентом. Наявність розрахункового банку в системі не є обов'язковою. Схему взаємодії учасників платіжної системи з використанням пластикових карток наведено на рисунку 1.3. [31]

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3. Схема взаємодії учасників карткового проекту

Стрілки на рисунку 1.3 позначають такі процеси:
1– оформлення і видача картки клієнту;
2 – надання картки для оформлення покупки чи оплати послуг;
3-4 – запит на авторизацію;
5-6 – результати авторизації;
7 – передача товару та чека на нього власнику картки;
8 – передача чеків на куплені товари;
9 – зарахування коштів за куплені товари на рахунок торговельного закладу;
10-13 – розрахунки банка-емітента з банком-еквайром за проведені трансакції;
14 – надання виписки про проведені трансакції;
15 – розрахунки власника картки з банком-емітентом.

Є два режими взаємодії банку-емітента і процесингового центру off-lіnе і оn-lіnе. Режим off-lіnе є найбільш простим і недорогим для банку-емітента та процесингового центру. Банк дозволяє процесинговому центру ведення бази даних по картках, рахунках і лімітах клієнтів банку. У встановлені домовленістю сеанси зв'язку банк передає в процесинговий центр доручення на внесення змін в базу даних процесингового центру. В свою чергу з процесингового центру банк отримує звіти щодо операцій клієнтів банку, викона¬них по картках. Відповідальність за авторизацію по лімітах клієн¬тів банку лежить на процесинговому центрі. Доступ до рахунку клієнт має тільки за допомогою картки, а час від моменту вне¬сення коштів на рахунок клієнта до моменту їх надходження в базу даних процесингового центру становить декілька годин. Тобто банк отримує інформацію про проведені за день операції лише після його завершення і дебетує рахунок клієнта за підсумком всіх здійснених за день трансакцій.[31]
При взаємодії банку з процесинговим центром в режимі оn-Ііnе банк устатковується спеціальним обладнанням та програм¬ним забезпеченням і підключається до мереж передачі даних або з'єднується з процесинговим центром виділеним каналом. Банк самостійно веде базу даних карток, рахунків та лімітів і виконує процес авторизації платежів. У цьому випадку банк має можли¬вість керувати рахунками клієнтів і здійснювати їх дебетування в режимі реального часу. Крім того, банк оперативно може вико¬нувати блокування карток і рахунків. Банк-еквайр може взаємодіяти з процесинговою компанією також у двох режимах: оff-lіnе і оn-lіnе.
Порядок обліку банками України операцій з використанням платіжних карток внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем під час здійснення оплати вартості товарів і послуг, проведення операцій через банківські автомати самообслуговування (банкомати), через касу банку за допомогою платіжних терміналів та іншого обладнання, під час фінансових розрахунків між членами міжнародних платіжних систем регулюють Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України.
Банки самостійно розробляють порядок бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток з урахуванням особливостей внутрішньобанківської платіжної системи, дотримуючись основних принципів бухгалтерського обліку, визначених вище згаданими Правилами та положеннями внутрішньої платіжної системи.
Бухгалтерський облік операцій з використанням платіжних карток здійснюється на підставі первинних документів, визначених Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку України та згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків.
Для зарахування коштів під час емісії платіжних карток у банку-емітенті клієнту-фізичній особі відкривають картковий рахунок для фізичних осіб – на балансовому рахунку 2625. Для обліку коштів за операціями фізичних осіб з використанням наперед оплачених платіжних карток банк відкриває картрахунок для всіх емітованих ним наперед оплачених платіжних карток на балансовому рахунку 2625.
Унесення, перерахування або поповнення коштів на картрахунки фізичної особи може виконуватися за рахунок унесення готівкових коштів через банкомат, касу банку-емітента, банку, що працює за агентською угодою, іншого банку шляхом переказу коштів із своїх поточних або депозитних рахунків, а також з рахунків інших осіб за їх дорученням. Унесення (поповнення) коштів на картрахунки може здійснюватися через банк-агент як у національній, так і в іноземній валюті.[24]

 

 
1.3. Правове регулювання здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток

Загальні засади емісії та здійснення операцій із застосуванням платіжних карток регулюються нормами законів України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 № 137 (далі - Положення), іншими законодавчими актами України (перелік основних нормативно-правових документів див. у додатку А).
Відповідно до Положення встановлено порядок здійснення банками емісії платіжних карток, визначено операції, що здійснюються з їх застосуванням, і порядок розрахунків за цими операціями, а також установлено загальні вимоги до внутрішньодержавних платіжних систем, що створюються та функціонують в Україні. Визначено також особливості застосування платіжних карток внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем.
На території України застосовуються платіжні картки, емітовані членами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем (резидентами та нерезидентами).
Для здійснення емісії та еквайрингу платіжних карток, призначених для застосування в Україні, банки можуть створювати внутрішньодержавні одноемітентні та багатоемітентні платіжні системи.
Для здійснення емісії та еквайрингу платіжних карток, призначених для застосування в Україні та за її межами, банки-резиденти мають право створювати міжнародні платіжні системи або укладати договори з платіжними організаціями відповідних міжнародних платіжних систем про членство або про участь у цих системах.
Банки – члени платіжних систем, якщо це не суперечить правилам відповідної платіжної системи, можуть укладати договори з іншими банками-резидентами, фінансовими установами-резидентами, що не є членами цих платіжних систем, і торговцями про видачу останніми готівкових коштів за платіжними картками через власні каси або банкомати.
Банк зобов’язаний у порядку, установленому законодавством України, ідентифікувати клієнтів, які відкривають карткові та інші рахунки в банку, та держателів платіжних карток, які здійснюють операції з їх використанням за цими рахунками.
Ідентифікація клієнта банку не є обов’язковою під час здійснення кожної операції, якщо клієнт був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Еквайр та емітент зобов’язані проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових і неналежних переказів, суб’єктів таких переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення здійснення зазначених переказів.
Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).
Платіжна картка є власністю емітента і надається клієнту або його довіреній особі відповідно до умов договору з клієнтом.
Фізичним особам, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, емітент надає особисті платіжні картки, а юридичним особам і фізичним особам-підприємцям – корпоративні платіжні картки.
Відкриття картрахунків здійснюється відповідно до законодавства України. Для відкриття картрахунків клієнти подають до банків документи, що необхідні для відкриття поточних рахунків, відповідно до Інструкції про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.12.2002 № 492, зі змінами.
Наперед оплачені платіжні картки можуть емітуватися банками виключно для фізичних осіб.
Емітент має право випустити наперед оплачену платіжну картку до замовлення її клієнтом. Наперед оплачена платіжна картка може мати фіксований номінал, що може зазначатися на платіжній картці.
Максимальна сума емітованої банком наперед оплаченої платіжної картки, кошти за якою обліковуються на консолідованому картрахунку банку, не може перевищувати суму 1000 гривень або її еквівалент в іноземній валюті.
Еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами-резидентами, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи.
Клієнти та їх довірені особи застосовують платіжні картки відповідно до умов договору з емітентом як засіб для:
 безготівкової оплати за товари (послуги), у тому числі в системах електронної торгівлі (комерції);
 перерахування коштів із своїх картрахунків на інші власні рахунки та на рахунки інших осіб;
 одержання готівки в касах банків, інших фінансових установ, торговців і через банкомати.
Наперед оплачені платіжні картки застосовуються їх держателями для безготівкової оплати за товари (послуги) та одержання готівки.
Операції з платіжними картками здійснюються з урахуванням обмежень, установлених цим Положенням та іншими законодавчими актами України. За допомогою платіжних карток забороняється здійснення інвестицій в Україну та за її межі.
У межах України переказ коштів за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, здійснюється в гривнях.
Держателі корпоративних платіжних карток можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) та одержувати готівку в таких випадках:
 одержання готівки в гривнях для здійснення розрахунків, пов’язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України, з урахуванням обмежень, установлених нормативно-правовими актами Національного банку з питань регулювання готівкового обігу, а також чистого доходу фізичними особами-підприємцями;
 здійснення розрахунків у безготівковій формі в гривнях, пов’язаних із статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;
 одержання готівки в іноземній валюті за межами України та в установленому порядку на території України в касі емітента для оплати витрат на відрядження;
 здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, які пов’язані з витратами на відрядження та витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов’язаних з утриманням та перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства України, Повітряного кодексу України, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Міжнародної конвенції про дорожній рух у розмірах, установлених для вивезення готівкової іноземної валюти нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів і платіжних карток через митний кордон України.
Корпоративні платіжні картки не застосовуються для виплати заробітної плати, інших виплат соціального характеру, а також для здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами).
Правилами платіжної системи можуть бути передбачені також інші обмеження щодо застосування корпоративних платіжних карток.
Держатель платіжної картки зобов’язаний використовувати її відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання платіжної картки особами, які не мають на це права або повноважень, якщо інше не передбачено правилами платіжної системи.
Емітент зобов’язаний тимчасово призупинити здійснення операцій з використанням платіжної картки, а також вжити заходів з її вилучення та/або блокування (її реквізитів) у разі отримання заяви безпосередньо від клієнта або держателя платіжної картки про її втрату.[19]
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в який ця картка застосовується.
Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента.
Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому
Національним банком України.
Національний банк України повинен вести офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.
Еквайрінг у межах України здійснюється виключно юридичними особами – резидентами, що уклали договір з платіжною організацією.
У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці
України.
Карткові рахунки в іноземній валюті відкриваються клієнтам у національній валюті на умовах договору про відкриття картрахунку і здійснення операцій із застосуванням платіжних карток.
Уповноважені банки України можуть установлювати комісійну винагороду (за операціями з використанням банківських платіжних карток при видачі готівки) у валюті видачі готівки.
Уповноважені банки України мають право вступати до міжнародних платіжних систем як банки-емітенти та/або банки-екваєри.
Уповноважені банки України, які є учасниками міжнародної платіжної системи, використовують при організації емісії, обслуговуванні та обробленні операцій стандарти, які діють у відповідній ПС.
Для здійснення безготівкових розрахунків та видачі готівки із застосуванням платіжних карток в Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські одноемітентні та богатоемітентні платіжні системи.

 

1.4. Загальна характеристика НСМЕП –  Національної системи масових електронних платежів

Національна система масових електронних платежів – це внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.
Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі "off-line".
З упровадженням НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги у безготівковій формі за допомогою смарт-карток, а також зберігати і накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботі НСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх банківських рахунках.
Окрім того, технологією НСМЕП передбачено також широке застосування платіжних карток юридичними особами - корпоративні та бізнес-картки.
Національний банк вважає створення НСМЕП завершальною стадією у побудові системи електронних платежів в Україні. НСМЕП за своєю масштабністю, складністю та обсягом витрат на створення, запровадження і експлуатацію значно перевищує існуючу систему електронних платежів Національного банку України. Враховуючи світовий досвід, в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонувати щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів в банках).
У НСМЕП застосовуються платіжні картки з вбудованими чіп-модулями – смарт-картки. Смарт-картка, яка є носієм копії фінансової інформації в НСМЕП, на відміну від пластикової картки з магнітною смугою, найбільш повно задовольняє вимоги безпеки. На її базі створена високоефективна офф-лайнова технологія, тобто така, що не потребує оперативного зв'язку з банківським рахунком під час виконання платіжних операцій (це дуже важливо, враховуючи недостатньо високу якість вітчизняних каналів зв'язку) і яка значно зменшує експлуатаційні витрати. За рахунок цього участь в НСМЕП може брати населення України з малими доходами (пенсіонери, студенти, школярі тощо), а швидкість обслуговування набагато більша, ніж при розрахунках готівкою та операціях картками з магнітною смугою.
У НСМЕП використовуються платiжнi картки з платiжними iнструментами, як електронний гаманець та електронний чек. Застосування електронного гаманця економічно доцільне навіть при розрахунках малими сумами (від кількох копійок). Електронний чек орієнтований на застосування при середніх та значних за сумою платежах (від кількох до тисяч гривень).
Нещодавно розробниками технології НСМЕП було створено нову картку НСМЕП. Програмне забезпечення фінансових додатків УкрКоїн V2.0 забезпечує повну сумісність з попередньою версією УкрКоїн V1.02 і дозволяє створювати на одному й тому ж чіпі (в процесі його ініціалізації) такі типи карток НСМЕП:
 Платіжні картки;
 Модулі безпеки платіжних терміналів;
 Картки доступу банківські;
 Картки доступу до термінального обладнання;
 Трансферні картки.
На новій платіжній картці можуть бути  розміщені стандартні платіжні додатки (платіжні інструменти)  НСМЕП – електронний гаманець та електронний чек. Додатково реалізовано суміщення оф-лайн платіжних додатків з іншими сервісними додатками – соціальними, дисконтними, лояльності та іншими. Функціональні можливості кожного типу карток НСМЕП  визначаються в залежності від обраного чіпа (SLE66C42P, SLE66C82P, SLE66CL80P). Платіжні картки виготовлені на чіп-модулі SLE66CL80P мають подвійний інтерфейс (контактний та безконтактний) і можуть застосовуватись для оплати проїзду в транспорті. Максимальна кількість платіжних додатків (гаманців та чеків) на картці обмежена 30 додатками і залежить від об’єму енергонезалежної пам’яті (EEPROM) чіпа. УкрКоїн V2.0 має більш високий ступінь захисту трансакцій за рахунок використання TDES криптографічних алгоритмів.
При переході системи на алгоритм шифрування та підписування даних TDES кількість платіжних додатків картки НСМЕП може бути збільшена до 35. Основні характеристики фінансових додатків зведені в таблицю наведену в додатках (див. додаток Б).
Нова картка також може бути використана для електронно-цифрового підпису відповідно до ДСТУ 4145-2002.
Технологія виготовлення карток НСМЕП для банків – членів НСМЕП передбачає надання замовлення від банку одразу у дві адреси: виробнику карток (Підприємство "Пластик карта", яке отримало відповідну ліцензію від Національного банку) і копію – в Платіжну організацію (зараз ці функції виконує Національний банк). Після узгодження з банком питань, пов'язаних з графічним зображенням його назви і логотипу на картці, виробник карток зобов'язаний протягом двох тижнів виконати це замовлення.
Далі з виготовленими картками виконується процедура ініціалізації та системної персоналізації (при цьому картці присвоюється індивідуальний номер, за яким вона реєструється в системі, і в картку заносяться актуальні версії системних ключів та інші дані). Після чого, вже у замовника, виконується банківська персоналізація (в картку записуються банківські ключі та інші дані) і, безпосередньо перед отриманням картки клієнтом банку, в неї записуються його дані.
Підприємствам, які мають наміри у себе запровадити картки НСМЕП, необхідно звертатися до банку, який їх обслуговує або до банків – учасників НСМЕП.
Орієнтовна вартість виготовлення платіжних карток станом на 01.03.2005 (без врахування вартості чіп-модуля, яка становить 7.13 грн.) для банків-членів НСМЕП становить: 8.71 грн. за шт. при накладі 5 000 шт. і 6.76 грн. за шт. при накладі 50 000 шт.
До складу НСМЕП входять:
 платіжна організація;
 члени платіжної системи;
 учасники платіжної системи.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.12.2004 № 620 функції Платіжної організації НСМЕП виконує Національний банк України.
Членами НСМЕП можуть бути юридичні особи, які укладуть договір з Платіжною організацією про вступ до НСМЕП. Член НСМЕП може виконувати функції емітента та/або еквайра.
Учасниками НСМЕП є юридичні або фізичні особи – суб'єкти відносин, що виникають при проведенні переказу коштів, ініційованого за допомогою платіжного додатка картки НСМЕП (Розрахунковий банк, Головний процесинговий центр, регіональні процесингові центри, процесингові центри банківського рівня, держателі платіжних карток, підприємства торгівлі та послуг тощо).
Функції Розрахункового банку виконує Операційне управління Національного банку України. Функції Головного процесингового центру виконує Центральна розрахункова палата Національного банку. Функції Регіонального процесингового центру у Київському регіоні виконує Управління Національного банку України у Київський області. У додатках представлено перелік банків, які на 10.03.2006 року є учасниками НСМЕП (див додаток В)
Для виконання функцій банківського процесингового центру в НСМЕП прийнято Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальний процесинг” (м. Київ).
З метою державної підтримки впровадження масових безготівкових розрахунків, у тому числі НСМЕП, створена міжвідомча робоча група з питань розвитку безготівкових розрахунків в Україні при Державній комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом. Її керівником призначено заступника Голови Національного банку України Сенища П.М. До її складу увійшли також представники:
Національного банку України
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
Міністерства фінансів України
Міністерства промислової політики України
Міністерства транспорту України
Міністерства юстиції України
Державного комітету зв’язку України
Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України
Антимонопольного комітету України
Державної податкової адміністрації України
Служби безпеки України
Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг
Основним завданням цієї групи є забезпечення скорочення частки готівкових розрахунків населення та юридичних осіб за рахунок впровадження і розвитку в Україні сучасних електронних систем масових безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток.
 Роль Національного банку України в НСМЕП є головною. Національний банк розробив загальну концепцію НСМЕП, вимоги до всіх елементів системи, програмно – технічні рішення для верхнього рівня системи (розрахункового банку, процесингових центрів, системи безпеки), координує виконання всіх робіт, розробляє нормативно-правові акти системи та проекти законодавчих актів, працює над створенням конкурентного середовища серед фірм – розробників технічних і програмних засобів НСМЕП, залучає до співпраці в системі різних суб'єктів господарської діяльності.
Фінансова роль НБУ:
 фінансує діяльність основних частин НСМЕП (розрахункового банку, головного і регіональних процесингових центрів, центру генерації ключової інформації, центру ініціалізації та системної персоналізації карток);
 фінансує розробку та супровід програмного забезпечення модулів безпеки системи.
 Нормативна база НСМЕП:
1. "Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням", що затверджене постановою Правління НБУ від 19.04.2005 № 137. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005р. за №543/10823.
2. "Правила Національної системи масових електронних платежів", що затверджені постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 січня 2005р. за № 25/10305.
3. “Положення про здійснення Національним банком України взаєморозрахунків за операціями із застосуванням платіжних карток Національної системи масових електронних платежів”, що затверджене постановою Правління НБУ від 11.11.2005 № 424.
4. Постанова Правління Національного банку України від 26.10.2004 за № 512 "Про завершення впровадження пілотного проекту і перехід Національної системи масових електронних платежів до промислової експлуатації".
5. Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12.08.2003 № 333, що затверджені постановою Правління Національного банку України від 29.10.2004 за № 520 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2004р. за № 1438/10037.
6. Постанова Правління НБУ від 14.05.2002 № 177 "Про прискорення впровадження НСМЕП в банківських установах України”. Банкам-членам НСМЕП надана можливість відстрочки на 1 рік платежів у частині вартості чіп-модулів для карток НСМЕП.
Супутні проекти НСМЕП. Платіжні картки НСМЕП можуть мати додаткові властивості та містити інформацію, що дозволяє використовувати їх як технічний засіб для забезпечення:
 ідентифікації клієнта (посвідчення особи, пенсійне посвідчення тощо);
 послуг у страховій медицині та інших видах страхування;
 обслуговування пільгових категорій населення;
 одержання пільг у торгівлі.
Створення файлів з додатковою інформацією в платіжних картках здійснюється за заявкою емітента до Платіжної організації.
Платіжні картки можуть містити кілька платіжних додатків, кожний з яких підтримує тільки один код платіжної одиниці [код валюти (основний або додатковий) або код обліку, далі ¬ ДКВО].
Платіжні картки з ДКВО, використання яких базується на технології НСМЕП, можуть бути використані в системах надання та обліку визначених послуг, реалізованих за участю емітентів цих карток та інших належних установ, та для реалізації небанківських платіжних систем.
Платіжні картки з ДКВО можуть бути як особисті, так i корпоративні та використані їх держателями як технічний засіб для:
 одержання наперед оплачених товарів (послуг);
 одержання готівки в іноземній валюті;
 платежу за товари та послуги цільового призначення;
 платежу за товари та послуги населення, що має пільги (оплата проїзду на транспорті, ліків, комунальних послуг тощо);
 одержання соціальної допомоги, субсидій тощо.
  Порядок вступу, реєстрації і технічного оснащення банків для участі в НСМЕП:
1. Надати в Платіжну організацію (Національний банк, Департамент інформатизації) заяву про вступ банку до НСМЕП.
2. Одержати дозвіл Платіжної організації на укладання договору про вступ до Системи.
3. Надати в Департамент інформатизації Національного банку, підписаний проект договору про вступ банку до НСМЕП разом з нотаріально завіреними статутними документами і витягом з Протоколу зборів засновників про призначення Голови Правління банку. Зразок договору надається Платіжною організацією разом з дозволом на його укладання.
4. Після підписання договору:
 отримати від Платіжної організації необхідну нормативну та технічну документацію;
 надати в Платіжну організацію заяву на присвоєння банку ідентифікатора емітента платіжних карток (у разі вступу до НСМЕП в якості емітента). Зразок заяви у додатку 3 до Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням;
 надати в Платіжну організацію Проект впровадження НСМЕП в банку та узгодити його з Національним банком;
 придбати у відповідності з узгодженим Проектом необхідні програмно-технічні засоби автоматизованої карткової системи (АКС) банку:
 сервер авторизації (СА),
 сервер баз даних (СБД). Мінімальні вимоги до технічних засобів (ТЗ) СБД узгоджуються з розробником програмного забезпечення для банку (ПЗ КБ),
 чотири модулі безпеки МБ-1 РСІ (HSM). Два - для СА, один - для СБД, один – резервний;
 придбати у відповідності з узгодженим Проектом інші необхідні програмно-технічні засоби НСМЕП, які пройшли випробовування в Національному банку і дозволені до використання в НСМЕП;
 мінімальні вимоги до технічних засобів СА і СБД. Склад та технічні вимоги до інших технічних засобів НСМЕП  (див додаток Д);
 узгодити дизайн картки банку з виробником та затвердити його в Платіжній організації. Після затвердження дизайну замовити виготовлення карток у виробника;
 укласти договір з Головним / Регіональним процесинговим центром НСМЕП;
 укласти договір з Розрахунковим банком НСМЕП;
 укласти з Платіжною організацією договори: про ініціалізацію та системну персоналізацію карток НСМЕП;  про використання товарного знаку НСМЕП;
 провести роботи з інсталяції програмно-технічних засобів АКС (за участю Платіжної організації та розробника програмного забезпечення комерційного банку);
 провести навчання обслуговуючого персоналу;
 розгорнути в банку програмно-технічні засоби АКС, провести емісію карток і отримати досвід роботи в одноемітентному (локальному) режимі роботи АКС в НСМЕП;
 провести перехід до міжбанківського режиму роботи в НСМЕП (за процедурою, визначеною Платіжною організацією).
Перелік програмних та технічних засобів, які придатні до використання в НСМЕП (за станом на 10.03.2006 року) наведено в додатках (див. додаток Д)

Висновки до розділу 1
У першому розділі розглянуто теоретичні і правові основи функціонування ринку пластикових карток. Досліджено класифікацію пластикових карток з точки зору механізму розрахунків, функціонального призначення, матеріалу виготовлення, способу запису інформації і емітентів. У розділі проаналізовано схеми побудови платіжних систем обслуговування пластикових карток. Порівнюючи схеми обслуговування на основі кредитних і дебетових карток, можна відмітити їх технологічну близькість. Розбіжність між ними полягає, головним чином, в сфері взаємовідносин банка-емітента і держателя картки. При цьому кредитна і дебетова схеми не протистоять одна одній, оскільки орієнтовані на різні сегменти ринку споживання. Кредитна картка передбачає стійкий фінансовий стан клієнта, наявність у нього позитивної кредитної репутації. Дебетова ж картка орієнтована на сектор потенційних клієнтів, відносно яких банк не має певної попередньої інформації.
Останньою причиною обумовлений більш швидкий розвиток у вітчизняній практиці обслуговування фізичних осіб схеми обслуговування на основі дебетових карток.
У цьому розділі була дана загальна характеристика внутрішньодержавної банківської багатоемітентної платіжної системи масових платежів –  НСМЕП –  Національної системи масових електронних платежів. НСМЕП – це система,  в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.

 
Розділ 2
Організація розрахунків і аналіз використання пластикових карток, як засобу масових платежів
(на прикладі ЗАТ КБ “ПриватБанк”)

2.1. Загальна організаційно-економічна характеристика
ЗАТ КБ „ПриватБанк”

ПриватБанк створений у вигляді відкритого акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю та зареєстрований Національним банком України 19 березня 1992 року за № 92 і знаходиться за адресою : Набережна Перемоги, 50, 49094, Дніпропетровськ, Україна. У вересні 2000 року він був реорганізований в закрите акціонерне товариство. Основна діяльність ЗАТ КБ “ПриватБанк” (далі ПриватБанк) спрямована на надання банківських послуг юридичним і фізичним особам на території України і здійснюється  згідно ліцензії Національного банку України, нормативно-правових актів України та Статутом банку. З самого початку своєї діяльності він зарекомендував себе як надійний та стабільний банк
На сьогоднішній день ПриватБанк є одним з банків, які найбільш динамічно розвиваються в України, і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни. За станом на 1 січня 2006 року розмір чистих активів ПриватБанку складає 22 058 млн. грн. Статутний фонд банку складає 1 130 млн. грн., власний капітал - 2 034 млн. грн. Кредитний портфель банку складає 16,095 млрд. грн., в тому числі кредити фізичним особам - 6,356 млрд. грн. Фінансовий результат ПриватБанку за підсумками роботи 2005 року складає 475,655 млн. грн. (Див.додаток З).
Наприкінці 2005 року в рамках рейтингу Best Bank Award журналу Global Finance третій рік поспіль визнає ПриватБанк "Кращим банком в Україні". Global Finance також в черговий раз визнав ПриватБанк кращим банком України за підсумками щорічного рейтингу Best Emerging Market Banks 2005. Авторитетний міжнародний фінансово-аналітичний журнал "The Banker" за результатами проведеного в 2000 і 2002 роках дослідження, привласнив ПриватБанку звання "The Bank of Year". Інший впливовий журнал - "Euromoney" п'ять років поспіль - у 1999, 2000, 2001, 2002 та 2005 роках визнає ПриватБанк кращим банком України.
В ході дослідження ринку банківських послуг, проведеного компанією GFK-USM, 19,8% опитаних жителів України назвали ПриватБанк найбільш привабливим для себе українським банком. ПриватБанк також має найбільш високий рівень впізнаваємості серед населення і найвищий показник привабливості: більше 26% опитаних, які знають бренд ПриватБанку, вважають його послуги і якість обслуговування найбільш привабливими.
ПриватБанк також є лідером серед українських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугами користується понад 16% населення України.
ПриватБанк має генеральну ліцензію Національного банку України на проведення банківських операцій та здійснює весь спектр банківських послуг, які є на вітчизняному ринку, з обслуговування корпоративних та приватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів. Довгостроковий інтерес клієнта – головний пріоритет у роботі банку. З клієнтами працює висококваліфікована команда спеціалістів та персональні менеджери, які несуть відповідальність за забезпечення якісного обслуговування, оперативне та точне задоволення потреб клієнта. Запроваджуючи нові види банківських послуг та постійно вдосконалюючи комплекс банківського обслуговування, на сьогодні банк обслуговує 350 тисяч корпоративних клієнтів та приватних підприємців і понад 9 мільйонів рахунків фізичних осіб. Обсяг залучених банком коштів юридичних осіб на 1 червня 2005 року становить 6 578 млн грн, у тому числі депозитний портфель юридичних осіб – 1 525 млн грн. Обсяг коштів фізичних осіб, залучених ПриватБанком, станом на 1 червня 2005 року становить 6,990 млрд грн (найвищий показник серед усіх українських банків), у тому числі депозитний портфель фізичних осіб – 5,348 млрд грн.
Проводячи послідовну політику укріплення стабільності банку та вдосконалення якості обслуговування, ПриватБанк вважає одним з пріоритетних напрямів своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. Зараз банк пропонує громадянам України понад 150 видів найсучасніших послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти, різноманітні програми споживчого кредитування, які здійснюються в партнерстві з провідними вітчизняними торговими, ріелтерськими компаніями та автовиробниками. ПриватБанк є уповноваженим Урядом України банком з виплати пенсій та соціальної допомоги громадянам, а також з виплати компенсацій жертвам нацистських переслідувань. Сьогодні свою пенсію та соціальні виплати у ПриватБанку отримує понад 1 мільйон громадян.
Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку, яка включає в себе 1 845 філій та відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнту отримати найвищий рівень обслуговування практично у будь-якому місці країни. Широке коло закордонних партнерів ПриватБанку не лише демонструє його визнання як повноправного учасника світової банківської системи, але й, найголовніше, дозволяє найбільш широко задовольняти потреби клієнтів банку, пов’язані з їх міжнародною діяльністю. ПриватБанк підтримує кореспондентські відносини з найбільшими іноземними банками, ефективно співпрацюючи з ними на різних сегментах фінансового ринку. ПриватБанк є уповноваженим банком з обслуговування кредитних ліній Світового банку реконструкції та розвитку (СБРР), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Українсько-Німецького Фонду, спрямованих на розвиток малого та середнього бізнесу.
ПриватБанк – лідер у сфері впровадження провідних банківських послуг.
ПриватБанк є визнаним лідером вітчизняного ринку платіжних карток. На сьогодні банком випущено понад  6,74 мільйона пластикових карток (40% від загальної кількості карток, емітованих українськими банками). У мережі обслуговування пластикових карток банку працює 2 306 банкоматів, пластикові картки банку приймають до оплати понад 16 тисяч торговельно-сервісних точок по всій Україні. Наявність широкої мережі обслуговування карткових продуктів дозволяє ПриватБанку активно впроваджувати послуги з автоматизованої видачі корпоративним клієнтам заробітної плати з використанням пластикових карток.
ПриватБанк також є лідером на ринку послуг фізичним особам. Так, понад 40% клієнтів банків, які оформлюють кредити на купівлю побутової техніки, користуються кредитними програмами ПриватБанку. Також послугами ПриватБанку користуються 27,8% усіх клієнтів депозитних програм, понад 26% клієнтів, які здійснюють обмін валюти. Близько 21% клієнтів українських банків обирають ПриватБанк для відкриття поточного рахунку та понад 15% користуються послугами банку під час здійснення грошових переказів.
Інноваційна політика ПриватБанку орієнтована на впровадження на українському ринку принципово нових, провідних банківських послуг, які надають клієнтам нові можливості управління своїми фінансами. ПриватБанк першим в Україні запропонував своїм клієнтам послуги Інтернет-банкінгу «Приват24» та GSM-банкінгу, а також послуги з продажу через мережу своїх банкоматів та POS-терміналів електронних ваучерів провідних операторів мобільного зв’язку та IP-телефонії.
Надійність та якість банківських операцій, які проводяться, багато в чому залежать від досвіду та компетентності спеціалістів банку. Сьогодні персонал банку – це команда висококваліфікованих фахівців, здатних оперативно вирішувати найскладніші задачі та задовольнити швидко зростаючі потреби клієнтів у банківському обслуговуванні. На сьогодні у банку працюють понад 23 тисячі співробітників, із них 2 400 – у головному офісі банку. Середній вік працівників банку становить 34 роки. Більшість працівників ПриватБанку (75%) мають вищу освіту, яка відповідає профілю займаної посади. У банку створені сприятливі умови для отримання вищої та післядипломної освіти, понад 50% співробітників щорічно підвищують свою кваліфікацію.

2.2. Аналіз діяльності ЗАТ КБ „ПриватБанк” і банків України на ринку платіжних карток протягом трьох років (2003-2005рр.)

Як зазначив начальник управління мето¬дології роздрібних платежів департаменту платіжних систем Національного банку України В. Марченко, десять років тому, a саме 12.12.1995 p., в рамках впро¬вадження власної внутрішньобанківської карткової платіжної системи Промінвестбанк емітував першу в Україні платіжну картку, ко¬тра давала змогу її держате¬лю не тільки отримувати готівку з рахунку, а й здійсню¬вати безготівкові розрахун¬ки за товари та послуги. У на¬ступному, 1996 році, ще кіль¬ка банків розпочали створен¬ня власних внутрішньобанківських карткових платіж¬них систем, а наприкінці то¬го ж року окремі банки стали членами міжнародних пла¬тіжних систем.
Протягом 10 років загаль¬на кількість банків, які здійснюють емісію та еквайринг платіжних карток різ¬них карткових платіжних систем, сягнула 101. Банка¬ми емітовано майже 24.8 млн. платіжних карток, ус¬тановлено 11 325 банкоматів і 42 361 платіжних термі¬налів. Лише протягом 2005 року кількість операцій із за¬стосуванням платіжних кар¬ток, емітованих українськи¬ми банками, сягнула 324.4 млн., а сума операцій - 99131.5млн. грн.
За станом на 1 січня 2006 року 101 банк (63% від їх загальної кіль¬кості) був членом внутрішньодер¬жавних і міжнародних карткових пла¬тіжних систем та здійснював емісію й еквайринг платіжних карток (поза¬торік таких банків було 93). Як бачи¬мо, протягом 2005 року 8 нових банків, ставши членами відповідних платіжних систем, розпочали випуск та обслуговування платіжних карток. Загальна кількість платіжних кар¬ток, емітованих українськими банка¬ми (за якими упродовж року було здійснено хоча б одну операцію), про¬тягом 2005 року збільшилася на 7.7 млн. шт. (на 45%) — із 17.1 млн. шт. до 24.8 млн. шт. (див. таблицю 2.1). З них на 1 січня 2006 року кількість платіжних карток різних платіжних систем змінилася так:
 Національної системи масових електронних платежів (надалі — НСМЕП) - зросла на 17 % (139 тис.) і становила близько 951 тис;
 Укркарт — на 26% (22 тис.) — більш як 107 тис;
 одноемітентних (внутрішньобан-ківських) платіжних систем — на 16% (316 тис.) — більше 2 262 тис;
 MasterCard — на 35% (2 502 тис.) — понад 9 627 тис;
 VISA - на 67% (4 756 тис.) -майже 11816 тис;
 інших банківських та небанківських платіжних систем — зменшилася майже на 69% (35 тис.) і становить понад 16 тис. шт.
Із загальної кількості платіжних кар¬ток (24 780 тис. шт.) на корпоративні картки припадає 1.3% (331 тис. шт.), а на особисті картки — 98.7% (24 449 тис. шт.). Порівняно з 2004 роком торік кількість корпоративних платіжних кар¬ток збільшилася на 90 тис. шт. (із 241 тис. шт. до 331 тис. шт.), тоді як кіль¬кість особистих платіжних карток зрос¬ла на 7 610 тис. шт. (із 16 839 тис. шт. до 24 449 тис. шт.). Протягом 2005 року пи¬тома вага корпоративних платіжних карток зменшилася на 0.1 в. п. — із 1.4 до 1.3%.

 
Таблиця 2.1
Кількість платіжних карток, емітованих банками України (штук)
Платіжні системи 01.01.2004 р. 01.01.2005 р. 01.01.2006 р. Відхилення, шт. Відхилення за 2005 p., %
Усього, з них: 11 528 907 17 079 751 24 779 526 7 699 775 45
НСМЕП 482 848 812 316 950 980 138 664 17
Укркарт 40 947 85 141 107 410 22 269 26
Одноемітентні 1 623 627 1 945 968 2 262 176 316 208 16
MasterCard 4 793 067 7 125 517 9 627 023 2 501 506 35
VISA 4 481 780 7 059 422 11  815 773 4 756 351 67
Інші 106 638 51 387 16 164 -35 223 -69

У 2005 році динаміка зростання кількості платіжних карток, емітова¬них українськими банками, майже відповідала показникам 2004 року, зменшившись тільки на 3 в. п. — із 48 до 45%.

 

Рис 2.1. Динаміка зростання кількості емітованих карток

 
Таблиця 2.2
Банки - лідери з емісії платіжних карток за станом на 01.01.2006 р. (штук)

№
п/п Назва банку Усього 01.01.
2004 р. Усього на
01.01.
2005 р. Усього на
01.01.
2006 р НСМЕП 3 них за платіжними системами Відхилення
(приріст або зниження), %
      Master Card VISA Одноемітентні та інші 
1 Приватбанк  4 555 005 6 008 158 9 351 831 — 3 943 834 5 407 997 - 55.7
2 "Надра" 785 712 2 016 108 3 297 025 — 1 094 354 2 202 540 131 63.5
3 Промінвестбанк 1 637 940 2 215 399 2 781 384 — 1 098 415 433 932 1 249 037 25.5
4 "Аваль" 1 188 802 1 958 466 2 584 350 — 898 538 1 288 024 397 788 32.0
5 Ощадбанк 549 252 708 585 863 028 — 403 851 111 539 347 638 21.8
6 Укрпромбанк 56 028 199 445 507 444 — 253 895 253 549 — 154.4
7 Укрсоцбанк 177 361 362 933 492 738 — 179 886 312 852 — 35.8
8 Правекс-банк 249 730 285 016 483 593 — 124 156 359 407 — 69.7
9 ПУМБ 469 194 450 597 470 041 — 277 615 192 426 — 4.3
10 Експрес-банк 245 724 409 408 447 811 447 811 — — — 9.4
11 Імексбанк 165 399 283 748 380 917 358 196 22 721 — — 34.2
12 Укрексімбанк 157 740 219 912 368 734 — 189 329 179 405 — 67.7
13 Укрсиббанк 143 340 242 600 277 812 — 95 522 182 222 68 14.5
14 Укргазбанк 82 383 166 629 234 523 — 119 374 115 149 — 40.7
15 Кредитпромбанк 68 345 85 582 162 958 — 103 070 59 888 — 90.4
16 Брокбізнесбанк 29 244 52 244 161 263 — 127 310 33 953 — 208.7
17 "Фінанси та кредит" 144 435 184 955 159 248 — 35 377 123 871 — -13.9
18 Індустріалбанк 35 114 71 033 140 438 — 97 058 — 43 380 97.7
19 Кредитбанк 49 751 97 212 135 071 — 83 284 51 787 — 38.9
20 Морський транс-
портний банк 63 590 98 960 112466 — 5 621 — 106 845 13.6

Щорічно приріст емісії банками карток становить майже 1 млн. шт. Про це свідчать підсумки останніх років (див. Рис.2.1). Кількість емітованих платіжних карток у розрахунку на одну тисячу мешканців України протягом 2005 року збільшилася на 168 шт. і на 01.01.2006 р. становила близько 528 шт. (на кінець 2003 року — 241 шт.). Практично всі картки, емітовані українськими банками, є картками з функцією видачі готівки (за винятком карток, що використо¬вуються виключно для розрахунків у мережі Інтернет). Із них близько 85% є дебетовими. Для порівняння: зада¬ними Європейського центрального банку, в країнах Європейського Сою¬зу на кінець 2003 року кількість кар¬ток із дебетовою функцією становила в середньому 945 шт., карток із кре¬дитною функцією — 580 шт., карток із функцією видачі готівки — 1 321 шт. Двадцять банків за підсумками звітного року емітували понад 100 тис. платіжних карток (див. таблицю 2.2).
Серед цих банків у 2005 році найдинамічніше нарощували обсяги емісії платіжних карток Брокбізнесбанк (приріст на 208.7%), Укрпромбанк (на 154.4%) і Кредитпромбанк (на 90.4%).
Як наочно представлено на графіку (див. Рис.2.2), ПриватБанк на протязі останніх років займає лідируючу позицію з емісії платіжних карток, залишивши далеко позаду такі великі банки, як „Аваль”, Промінвестбанк і „Надра”.

 
 – ПриватБанк            – Надра           – Промінвестбанк          – Аваль

Рис.2.2. Показники емісії платіжних карток за період з 2003-2005рр.

 

Далі розглянемо і проаналізуємо інфраструктуру приймання карток.
Кількість банкоматів, що обслугову¬ють платіжні картки, у 2005 року збільшилась на 3 221 одиницю (39.7%) - із 8 104 до 11 325; платіжних терміналів - на 8 950 (26.8%) — із 33 411 до 42 361; кількість імпринтерів - на 6592 (18%) - до 43 930.
Як і в попередні роки, 2005 року ди¬наміка розширення термінальної інфра¬структури не відповідала за всіма її складовими (особливо щодо розвитку інфраструктури в торговельно-сервісній мережі) темпам збільшення банками емісії платіжних карток. Так, якщо кількість емітованих банками платіжних карток протягом минулого року збіль¬шилася на 45%, то кількість банкоматів, які їх обслуговують, — на 39.7%, платіжних терміналів — на 26.8%, кількість імпринтерів — на 18%. Ці по¬казники свідчать, що 2005 року ук¬раїнські банки, як і в останні роки, всі свої зусилля та інвестиції спрямували в основному на забезпечення необхідної інфраструктури для організації видачі готівкових коштів держателям карток.
У 2005 році банки встановили 3 221 банкомат — на 144 більше, ніж у 2004 році (3 077 одиниць). Протягом 2004—2005 років їх загалом встановле¬но 6298 одиниць, що більше, ніж за всі попередні роки.
Кількість банкоматів у розрахунку на 1 мільйон населення України про¬тягом року збільшилася на 70 оди¬ниць і на 01.01.2006 р. становила 241 одиницю. Цей показник в Україні втричі менший, ніж у середньому в країнах Європейського Союзу.
Для України, враховуючи нинішній низький рівень безготівкових розра¬хунків і випереджуючі темпи емісії платіжних карток, імовірнішим у най¬ближчі роки є подальше збільшення кількості банкоматів, установлених банками, і досягнення показників таких країн, як Греція та Ірландія, котрі мають понад 400 банкоматів на мі¬льйон чоловік населення.

 

Таблиця 2.3
Інфраструктура приймання карток у розрізі системи (одиниць)

Платіжні
системи Банкомати Платіжні  термінали
 На 01.01 2004 p. На 01.01. 2005 p. На 01.01. 2006 р. Приріс од. Приріст,
% 01.01. 2004 р. На 01.01 2005 р. На 01.01 2006 р. Приріст, од. Приріст, %
Усього,з них: 5 027 8 104 11 325 3 221 39.7 26 433 33 411 42 361 8 950 26.8
НСМЕП 150 268 367 99 36.9 731 1 356 1 798 442 32.6
Укркарт 206 407 778 371 91.2 363 622 1 229 607 97.6
Одно-емітентні 1 088 1 538 1 837 299 19.4 4 175 5 382 5 635 253 4.7
MasterCard 4 132 6 909 9 879 2 970 43.0 24 166 30 630 38 983 8 353 27.3
VISA 3 729 6 334 9 289 2 955 46.7 23 260 29 333 37 243 7 910 27.0 .

Таблиця 2.4.
Банки-лідери за кількістю встановлених банкоматів
за станом на 01.01.2006 р. (одиниць)

№
п/п Назва банку На 01.01
2004 р. На 01.01
2005 р. На 01.01.
2006 р. Приріст за
2005 р., од Приріст за
2005 р.,%
1 Приватбанк 1 164 2 029 2 934 905 44.6
2 "Аваль" 623 1 130 1 411 281 24.9
3 Промінвестбанк 738 976 1 175 199 20.4
4 "Надра" 258 429 593 164  , 38.2
5 Ощадбанк 100 282 509 227 80.5
6 Укрсоцбанк 137 250 500 250 100.0
7 Укрсиббанк 130 241 427 186 77.2
8 Укргазбанк 140 273 367 94 34.4
9 Укрексімбанк 192 253 308 55 21.7
10 ПУМБ 338 341 291 -50 -14.7
11 Експрес-банк 107 178 225 47 26.4
12 Правекс-банк 178 214 215 1 0.5
13 Укрпромбанк 45 104 201 97 93.3
14 "Фінанси та кредит 64 102 183 81 79.4
15 ВАБанк 45 76 129 53 69.7
16 Кредитпромбанк 41 63 126 63 100.0
17 Індустріалбанк 23 33 114 81 245.5
18 "Хрещатик" 41 64 106 42 65.6
19 "Форум" 35 52 104 52 100.0

Як наочно видно з таблиці та графіку (див.табл.2.4. и рис.2.3), що за чисельністю встановлених бан¬коматів лідерами залишаються Приватбанк (2 934 од.), "Аваль" (1 411 од.) та Промінвестбанк (1 175 од.). Разом вони встановили майже поло¬вину (48.7%) всіх банкоматів в Україні. Темпи приросту кількості банкоматів у цих банків 2004 року становили відповідно 44.6% (905 од.), 24.9% (281 од.) і 20.4% (199 од.).
 
 – ПриватБанк            –  Аваль           – Промінвестбанк          – Надра

Рис.2.3. Чисельність встановлених бан¬коматів (за період 2003-2005рр.)

Динамічніше за всіх (із банків, які встановили понад 100 банкоматів) у 2004 році розвивали свою банкоматну мережу Укрсоцбанк, Укрпромбанк, Кредитпромбанк і банк "Форум" які в 2005 році практично подвоїли кількість встановлених ними банкоматів.
Як наочно видно з графіку (див. Рис.2.4) за числом встановлених платіжних терміналів на ринку еквайрингу ліде¬ром, як і раніше, залишається Приватбанк, хоча його частка на ринку, попри найбільшу кількість встановлених за рік терміналів (2 952 од.), на 01.01.2005 р. зменшилася на 3 в. п. (із 46 до 43%). Протягом останніх трьох років частка цього банку на ринку еквайрингу ско¬ротилася на 20 в. п. (із 63 до 43%).
Таблиця 2.5.
 Банки-лідери щодо кількості встановлених платіжних терміналів

 

№
п/п Назва банку 01.01.
2004 р. На 01.01.
2005 р. На 01.01.
2006 р. Приріст за
2005 р., од Приріст за
2005 р.,%
1 Приватбанк 13 886 15 309 18 261 2 952 19.3
2 "Аваль" 3 167 4 471 4 643 172 3.8
3 "Надра" 800 1 893 2 949 1 056 55.8
4 Ощадбанк 1 493 1 722 2 060 338 19.6
5 "Фінанси та кредит" 668 1 137 1 756 619 54.4
6 Промінвестбанк 599 1 172 1 641 469 40.0
7 Укрексімбанк 745 974 1 508 534 54.8
8 ПУМБ 484 717 1 031 314 43.8
9 Укрсиббанк 347 376 837 461 122.6
10 Імекс-банк 299 510 741 231 45.3
11 Експрес-банк 182 493 654 161 32.7
12 Укрсоцбанк 452 505 611 106 21.0
13 Правекс-банк 336 427 563 136 31.9
14 Укргазбанк 228 371 543 172 46.4
15 "Південний" 130 254 526 272 107.1

 
 – ПриватБанк               – Аваль         – Надра           – Промінвестбанк         

Рис.2.5. Чисельність встановлених платіжних терміналів
(за період 2003-2005рр.)

Щодо кількості встановлених протягом минулого року платіжних тер¬міналів, окрім Приватбанку, найбіль¬ший приріст порівняно з 2004 роком мали банки "Надра" (1 056 од.), "Фінанси та кредит" (619 од.) та Укрексімбанк (534 од.).
На кінець 2005 року 15 українських банків встановили понад 500 платіж¬них терміналів. Серед них найдинамічніше розвивали цей напрям діяльності Укрсиббанк і "Південний", які більш як подвоїли кількість вста¬новлених платіжних терміналів, збіль¬шивши їх кількість відповідно на 122.6% (до 837 одиниць) та на 107.1% (до 526 одиниць) — див. таблицю 2.5.
Торговельним еквайрингом, як і протягом останніх кількох років, зай¬маються переважно банки, які є ліде¬рами з емісії платіжних карток і які в змозі вкладати значні інвестиції у цей напрям діяльності.
Динаміка зростання кількості пла¬тіжних терміналів у 2005 році дещо поліпшилася порівняно з 2004 роком (на 0.4 в. п.), — з 26.4 до 26.8%, але порівняно з іншими сегментами цьо¬го ринку є найнижчою. Водночас не можна не зауважити й позитивні тен¬денції, які з'явилися в 2004—2005 pp. у розвитку термінального обладнання в торговельно-сервісній сфері. Так, у 2005 році динаміка збільшення чи¬сельності торговельних терміналів зросла порівняно з 2004 роком на 3.1 в. п. - із 28.3 до 31.4%.
Минулого року порівняно з попе¬редніми роками зафіксовано найви¬щий кількісний приріст платіжних терміналів — на 8 950 (26.8%) — із 33 411 до 42 361 (див. графік 2.5).
Якщо порівнювати кількість пла¬тіжних терміналів із кількістю емітова¬них платіжних карток, то за станом на 01.01.2006 р. 42 361 встановлений в Україні платіжний термінал обслугову¬вав 24.8 млн. карток, тобто в серед¬ньому на один термінал припадало 585 карток, що на 74 платіжні картки більше, ніж у 2004 році. Щодо торго¬вельних терміналів це співвідношення ще нижче — 874 платіжні картки на один термінал (у 2004 році — 791).
Зазначені показники свідчать як про нерозвинутість торговельного ек-вайрингу в Україні та інфраструктури приймання платіжних карток у тор¬гівлі і сфері послуг, так і про недостат¬ню розвинутість вітчизняної торго¬вельно-сервісної мережі як такої. Звідси й низькі показники безготівко¬вих платежів із використанням пла¬тіжних карток, емітованих українськи¬ми банками (близько 5%).
Аналіз використання платіжних карток буде зроблено за кількістю та сумою операцій із використання платіжних карток.
Порівняно з 2004 роком кількість опе¬рацій із застосуванням платіжних карток, емітованих українськими банками, торік збільшилася на 86.5 млн. (36.4%) і становила 324.4 млн., а сума операцій за платіжними картками зрос¬ла на 35 979.0 млн. грн. (56.4%) - до 99 737.5 млн. грн. (див. таблицю 2.6). Найбільшу частку в загальних обсягах операцій за платіжними картками, емітованими українськими банками, становлять операції з використанням карток міжнародних платіжних систем MasterCard і VISA: відповідно 36.9% (36 778.1 млн. грн.) і 46.4% (46 282.3 млн. грн.).
Порівняно з 2004 роком частка об¬сягів операцій за платіжними картками MasterCard зменшилася на 1.2 в. п. (із 38.1 до 36.9%), а картками VISA -збільшилася на 6.4 в. п. (із 40.0 до 46.4%). Найбільшими в 2005 році були темпи приросту за операціями з вико¬ристанням платіжних карток VISA: за¬гальна їх сума зросла порівняно з 2004 роком на 81.4% (20 767.4 млн. грн.), що дало змогу цій платіжній системі за обсягами операцій збільшити свою частку на картковому ринку України і практично відновити показники, які вона мала в 2003 році (46.8%).
Збільшення частки обсягів опе¬рацій за платіжними картками VISA в 2005 році відбулося в основному внаслідок зменшення частки внут¬рішньодержавних одноемітентних си¬стем окремих банків та інших пла¬тіжних систем. До групи інших пла¬тіжних систем входять переважно російські платіжні системи, а також платіжні системи, створені свого ча¬су українськими банками і заявлені ними як міжбанківські багатоемітентні системи. Але наразі ці системи не отримали належного розвитку і практично не функціонують.
Високі темпи приросту обсягів опе¬рацій (48.4%) дали змогу банкам — членам НСМЕП за підсумками 2005 року (як і за підсумками першого півріччя) за загальними обсягами опе¬рацій із платіжними картками випере¬дити групу банків, які розвивають свої локальні одноемітентні платіжні сис¬теми. Частка НСМЕП за обсягами операцій торік становила 7.9%, а од¬ноемітентних платіжних систем — 7.4% (див Рис.2.6)

 
1 - НСМЕП – 7,9%;  2 – одноемітентні – 7,4%;  3 – VISA– 46,4%;
4 – Укркарт – 1,0%;  5 – MasterCard –36,9%   6 – інші – 0,4%;

Графік 2.6. Частки платіжних систем за обсягами операцій у 2005 році

У цілому тенденція щодо збільшен¬ня частки міжбанківських платіжних систем на картковому ринку України, яка сформувалася останніми роками, внаслідок зменшення частки локаль¬них одноемітентних систем тривала й у 2005 році.

 

Таблиця 2.6
Кількість та сума операцій за платіжними картками, емітованими українськими банками.
Платіжні системи Кількість операцій (млн. шт.) Сума операцій (млн.грн.)
 2003 р 2004 р 2005 р Відхилення за     2005 рік, млн. шт. Відхилення за     2005 рік, % 2003 р 2004 р. 2005 р Відхилення за     2005 рік, млн. шт. Відхилення за     2005 рік, %
Усього, з них: 146.4 237.9 324.4 86.5 36.4 34 403.9 63 758.5 99 737.5 35 979.0 56.4
НСМЕП 4.1 11.9 17.1 5.2 43.7 2 334.3 5 275.8 7 829.9 2 554.1 48.4
Укркарт 3.7 1.4 1.8 0.4 28.6 368.7 748.1 987.6 239.5 32.0
Одноемітентні 18.8 25.5 26.3 0.8 3.1 3 506.0 6 086.4 7 420.6 1 334.2 21.9
MasterCard 51.6 98.3 125.1 26.8 27.3 10 903.6 24 320.0 36 778.1 12 458.1 51.2
VISA 65.4 98.7 153.6 54.9 55.6 16 100.5 25 514.9 46 282.3 20 767.4 81.4
Інші 2.8 2.1 0.5 -1.6 -76.2 1 190.8 1 813.3 439.0 -1 374.3 -75.8

Відношення кількості безготівкових до готівкових операцій за картками, емітованими українськими банками, у 2005 році становило відповідно 5.4% до 94.6%. Порівняно з 2004 роком част¬ка безготівкових операцій збільшилася на 0.2 в. п. (з 5.2 до 5.4%).
Відношення суми безготівкових до готівкових операцій за картками, еміто¬ваними українськими банками, у 2005 році становило відповідно 3.2% до 96.8%. Порівняно з 2004 роком частка обсягів безготівкових операцій змен¬шилася на 2.2 в. п. (з 5.4 до 3.2%).
Держателі платіжних карток українських банків на території України ви¬користовували їх в основному для знят¬тя готівки. У 2005 році на ці операції в Україні припадало 94.8% (305.9 млн. шт.) від загальної кількості внутрішньо¬державних операцій, що становило 97.9% (95 204.7 млн. грн.) від загально¬го обороту в Україні за платіжними картками, емітованими українськими банками. Відповідно на безготівкові операції припадало 5.2% (16.7 млн. шт.), а їх частка в сумарному обороті за таки¬ми операціями становила 2.1 % (2 077.5 млн. грн.) .
Порівняно з 2004 роком частка без¬готівкових операцій в Україні за їх кількістю за платіжними картками, емітованими українськими банками, у 2005 році зросла на 0.3 в. п. (із 4.9 до 5.2%), а частка за сумою операцій зменшилася на 2.1 в. п. (із 4.2 до 2.1%). Останній показник є єдиним, за яким відбулося зменшення в 2005 році. За всіма іншими показниками (як кількісними, так і за обсягами операцій безготівкових платежів) у 2005 році зафіксовано приріст.
Аналіз отриманих даних у розрізі банків показав значне зменшення об¬сягу безготівкових платежів, які здійснювалися на території України од¬ним банком, що мав значну емісію власних локальних карток, які вико¬ристовувалися ним у тому числі й для споживчого кредитування. У зв'язку зі згортанням протягом року банком да¬ного проекту відбулося й значне змен¬шення обсягів безготівкових платежів за картками цього банку, що вплинуло й на загальні показники всіх банків.

 

Графік 2.7. Використання платіжних карток, емітованих українськими банками, в Україні (кількість операцій)

Як і в 2004 році, торік держателі платіжних карток українських банків за кордоном здійснювали значно більше безготівкових платежів, ніж знімали готівку (у відношенні 61.1% до 38.9% за кількістю операцій), хо¬ча за сумою операцій безготівкові пла¬тежі становлять трохи менший відсоток - відповідно 45.6% до 54.4%. Вищенаведене ілюструють діаграми (див. Рис.2.7 і Рис.2.8).

 

Рис.2.8. Використання платіжних карток, емітованих українськими банками, за кордоном (кількість операцій)

Такі дані використання платіжних карток за кордоном є цілком зро¬зумілими. Дорога готівка (сплата більших комісійних за її отримання) у поєднанні з розвинутою інфраструк¬турою приймання платіжних карток у тих країнах, де вони здійснювалися, є важливими передумовами до викори¬стання їх держателями для безготівко¬вих розрахунків за товари та послуги. Важливим фактором при цьому та¬кож є наявність певної культури та ділових звичаїв у розрахунках у певних країнах. Це стосується як самих дер¬жателів карток, так і торговців, які приймають їх в оплату.
В Україні, на жаль, поки що не ство¬рено належних умов для істотного збільшення частки безготівкових розра¬хунків. У переважній більшості картки є дебетовими (близько 85%) і викори¬стовуються для зняття готівки в мережі емітента (як правило, без сплати комісійних). Частка кредитних карток є незначною, проте й вони переважно застосовуються як дебетові картки. Не¬розвинута інфраструктура приймання платіжних карток у поєднанні з від¬сутністю в Україні традицій роздріб¬них розрахунків населення поряд із за¬значеними вище є основними стриму¬ючими факторами розвитку безготівко¬вих розрахунків.
Як свідчить тенденція останніх років, банки не в змозі за короткий час самостійно змінити цю ситуацію. Для кардинальної зміни структури карткового ринку необхідно вживати заходи на рівні уряду та Національно¬го банку, спрямовані на збільшення частки безготівкових розрахунків. По¬казники використання за кордоном емітованих українськими банками платіжних карток мають стати пев¬ним орієнтиром у цьому.
За підсумками 2005 року, в струк¬турі безготівкових розрахунків за платіжними картками, емітованими українськими банками, такі розра¬хунки за межами України становлять майже 35% (1 118.5 млн. грн.), а без¬готівкові розрахунки в Україні — 65% (2 077.5 млн. грн.). Тобто за картками, емітованими українськими банками, за кордоном здійснювалася більш як кожна третя безготівкова операція.
Однак необхідно зауважити, що частка обороту за українськими карт¬ками за межами країни в 2005 році була незначною і становила лише 2.5% (2 455.3 млн. грн.) від загальної суми операцій, здійснених за картка¬ми, емітованими українськими банка¬ми (99 737.5 млн. грн.). Тому ці опе¬рації істотно не вплинули на загальну структуру карткових операцій.
За картками, емітованими банка¬ми-нерезидентами, які торік викори¬стовувалися в Україні, також зафіксо¬вані достатньо високі показники без¬готівкових операцій — понад 22.7% від кількості всіх операцій. Це більш як у чотири рази перевищує ана¬логічний показник за картками, еміто¬ваними українськими банками (5.2%).
Порівнюючи обсяги операцій, здій¬снених у 2005 році за платіжними карт¬ками, емітованими українськими бан¬ками за кордоном (2 455.3 млн. грн.), з обсягами операцій за платіжними карт¬ками, емітованими банками-нерези¬дентами в Україні (3 447.3 млн. грн.), можна відзначити наявність позитивно¬го сальдо за картковими транскордон¬ними операціями у розмірі 992 млн. грн. на користь України.
Протягом 2005 року за платіжними картками всіх платіжних систем, які функціонують в Україні, щомісяця здійснювалося понад 27 млн. операцій (на 7.2 млн. операцій більше, ніж у 2004 році), а середньомісячний оборот ста¬новив 8 311.5 млн. грн., що на 2 998.3 млн. грн. більше, ніж у 2004 році.
Середній оборот за однією платіж¬ною карткою, виходячи із середньої кількості функціонуючих в Україні кар¬ток за всіма платіжними системами за¬галом (20.9 млн. шт.), протягом 2005 року зріс порівняно з 2004 роком на 308.37 грн. і становив 4 765.37 грн., а се¬редня сума однієї операції дорівнюва¬ла 307.44 грн., що майже на 40 грн. більше, ніж у 2004 році.
За однією платіжною карткою, емітованою українськими банками, протягом 2005 року здійснювалося 15.5 операції, що на 1.1 операції мен¬ше, ніж позаторік. Подібну негативну динаміку зафіксовано вперше за ос¬танні три роки. Зменшення кількості операцій за однією карткою за рік спостерігалося в 2005 році майже за всіма платіжними системами (внутрі¬державні одноемітентні — з 14.3 до 12.5, MasterCard — із 16.4 до 14.9, VISA — із 17.0 до 16.3), окрім НСМЕП, у якій активність викорис¬тання платіжних карток зросла із 18.3 до 19.4 операції. Серед причин змен¬шення кількості операцій за однією платіжною карткою за рік одночасно зі зростанням середнього обороту за нею за рік та середньої суми однієї операції — збільшення в портфелі банків карток, які видаються під час відкриття депозитів і використову¬ються, як правило, для отримання на¬рахованих процентів.
Для порівняння показників вико¬ристання платіжних карток у торго¬вельно-сервісній мережі та для отри¬мання готівки в розрізі платіжних си¬стем, які функціонують в Україні, на¬ведемо загальні показники за всіма діючими в Україні платіжними систе¬мами. Для аналізу взято середню кількість карток у 2005 році.
Найвищий показник серед платіж¬них систем, які порівнюються, за се¬редньорічним оборотом за однією карткою в 2005 році мала НСМЕП — 8 881.03 грн., у якої приріст порівня¬но з 2004 роком становив 8.3% (734.17 грн.).
Значно нижчий середньорічний обо¬рот за однією карткою в 2005 році зафіксовано в міжнародних платіжних систем MasterCard (4 390.75 грн.) та VISA (4 904.03 грн.), а також у групи внутрішньодержавних одноемітентних систем (3 526.76 грн.) .
У всіх цих платіжних систем у 2005 році порівняно з 2004 роком також було зафіксовано приріст за серед¬ньорічним оборотом за однією карт¬кою, зокрема у MasterCard — на 10.4% (456.21 грн.), VISA - на 13.3% (654 грн.), а також у групи внутрішньодер¬жавних одноемітентних систем на 3.3% (116.63 грн.).
Наведені дані свідчать насамперед про те, що для платіжних карток, еміто¬ваних банками — членами платіжних систем — лідерами за обсягами емісії карток, характерні досить низькі показ¬ники їх використання держателями.
2005 року найбільша середня сума однієї операції за платіжними картка¬ми, емітованими українськими банка¬ми, була у НСМЕП - 457.79 грн. Це на 12.61 грн. перевищує показник 2004 року. Серед міжнародних пла¬тіжних систем за цим показником так само, як і за середньорічним оборотом
за однією карткою, певну перевагу має платіжна система VISA. Середня
сума однієї операції за карткою VISA в 2005 році становила 300.86 грн.
(приріст — 50.86 грн.), а за карткою MasterCard — 294.68 грн. (приріст —
54.77 грн.). Найменшу середню суму однієї операції за платіжною карткою
в минулому році зафіксовано у групи внутрішньодержавних одноемітент¬них платіжних систем — 282.14 грн. (приріст — 43.67 грн.).
Тепер проаналізуємо використання платіжних карток відповідних платіж¬них систем під час здійснення без¬готівкових розрахунків і отримання готівки. Загалом за всіма платіжними системами середній оборот у торго¬вельно-сервісній мережі в Україні за 2005 рік за однією карткою, емітова¬ною українськими банками, стано¬вив 152.70 грн. (зменшення на 27.70 грн.), а середня сума однієї операції за безготівковими платежами — 190.88
грн. (зменшення на 34.62 грн.).
У розрізі платіжних систем найбіль¬ший середньорічний оборот за однією платіжною карткою в 2005 році мали міжнародні платіжні системи VISA (182.39 грн.) і MasterCard (122.45 грн.). При цьому порівняно з 2004 роком торік він зріс у VISA на 83 грн., а в MasterCard - на 45.21 грн. У НСМЕП та внутрішньодержавних одноемітентних платіжних систем цей показник зазнав незначного відхилення й у 2005 році становив відповідно 30.87 грн. і 26.56 грн. (див. таблицю 2.7).
Порівняно з 2004 роком середня су¬ма однієї операції за безготівковими платежами із застосуванням платіжних карток, емітованими українськими бан¬ками, торік у VISA збільшилася на 75.46 фн. і становить 165.81 грн., у MasterCard - на 46.20 грн. (збільшилася до 174.93 грн.), в одноемітентних платіжних си¬стем — на 14.94 грн. (до 44.27 грн.), а в НСМЕП зменшилася на 96.85 грн. (до 154.35 грн.).
Зменшення середньої суми однієї операції у НСМЕП було прогнозова¬не з розвитком еквайрингової мережі цієї системи: картка НСМЕП має платіжний додаток "електронний га¬манець", який дає змогу здійснювати платежі на невеликі суми, що досить дешево для еквайра з огляду на ціну трансакції. При масовому застосу¬ванні в торгівлі та сфері послуг елек¬тронних гаманців середня сума однієї операції в НСМЕП може бути істот¬но зменшена.

Таблиця 2.7
Показники використання в 2005 році платіжних карток, емітованих українськими банками (кількість — в одиницях., суми — в грн.)

№
п/п Платіжні системи Кількість
операцій за однією
карткою за рік Середньорічний оборот за однією
карткою Середня сума однієї операції
1 НСМЕП 19.4 8 881.03 457.79
1.1 Безготівкові платежі 0.2 30.87 154.35
1.2 Отримання готівки 19.2 8 850.16 460.95
2 Внутрішньодержавні одноемітентні 12.5 3 526.76 282.14
2.1 Безготівкові платежі 0.6 26.56 44.27
2.2 Отримання готівки 11.9 3 500.20 294.13
3 MasterCard 14.9 4 390.75 294.68
3.1 Безготівкові платежі 0.7 122.45 174.93
3.2 Отримання готівки 14.2 4 268.30 300.58
4 VISA 16.3 4 904.03 300.86
4.1 Безготівкові платежі 1.1 182.39 165.81
4.2 Отримання готівки 15.2 4 721.64 310.63
5 Усього за всіма платіжними системами, у тому числі: 15.5 4 765.37 307.44
5.1 Безготівкові платежі 0.8 152.70 190.88
5.2 Отримання готівки 14.7 4 612.67 313.79

Найактивніше для безготівкових розрахунків торік використовувалися картки платіжної системи VISA (1.1 операції за рік). Платіжні картки Mas¬terCard і внутрішньодержавних одно¬емітентних платіжних систем викори¬стовувалися в торговельно-сервісній мережі практично з однаковою ак¬тивністю — відповідно 0.7 і 0.6 операції за однією карткою за рік, а НСМЕП — 0.2 операції. В усіх платіжних систем, наведених у таблиці 8, за винятком MasterCard (збільшення на 0.1 опе¬рації), зазначений показник залишив¬ся на минулорічному рівні.
Якщо порівняти показники актив¬ності проведення безготівкових пла¬тежів з отриманням готівки за пла¬тіжними картками, то можна зауважи¬ти, що для зняття готівки картки, емітовані українськими банками, ви¬користовуються більш як у 18 разів частіше, ніж для розрахунків за това¬ри та послуги. Загалом в Україні за однією карткою, емітованою вітчиз¬няними банками, за рік держателя¬ми було отримано готівкою в серед¬ньому по 4 612.67 грн. (відповідно се¬редня сума однієї операції становила 313.79 грн.). Порівняно з 2004 роком середньорічний оборот з отримання готівки за однією карткою в 2005 році зріс на 466.02 грн., а середня сума однієї операції з отримання готівки збільшилася на 49.67 грн.
За цими показниками найбільші обороти за однією карткою і середньою сумою операцій в 2005 році були в НСМЕП: відповідно 8 850.16 грн. (приріст за рік - 753.54 грн.) і 460.95 грн. (приріст за рік — 13.62 грн.).
За іншими платіжними системами спостерігалися близькі до середніх і навіть дещо нижчі від середніх показ¬ники використання карток для зняття готівки. При цьому середній оборот за однією карткою за 2005 рік і серед¬ня сума однієї операції зняття готівко¬вих коштів була дещо вищою у VISA, а найнижчі показники зафіксовані за картками внутрішньодержавних одно¬емітентних платіжних систем. Зокрема у VISA - 4 721.64 грн. і 310.63 грн., MasterCard - 4 268.30 грн. і 300.58 грн., у внутрішньодержавних одно¬емітентних платіжних систем — 3 500.20 грн. і 294.13 грн. За цими показ¬никами приріст за 2005 рік порівняно з 2004 роком у зазначених платіжних систем становив від 10 до 20%.
Операції, які здійснювалися у 2005 року в Україні за всіма картками, емітованими вітчизняними банками, як і 2004 року, становили 99.45% від за¬гальної кількості операцій. При цьому переважну більшість операцій держа¬телі платіжних карток українських банків здійснювали у власній мережі банку-емітента і лише близько 5.52% операцій — у мережі інших банків-резидентів. За кордоном здійснювалося близько 0.55% операцій. Дані останніх трьох років свідчать про те, що держателі платіжних карток, емітованих українськими банками, здійснюють операції з їх використан¬ням в основному в межах своєї країни, а обсяги використання карток за межа¬ми України є незначними.
За сумою операцій, здійснюваних у 2005 році в Україні за платіжними картками, емітованими українськи¬ми банками, 97.5% (97 282.3 млн. грн.) від їх загальної суми становили операції, які виконувалися на тери¬торії України. З них у власній мережі банку-емітента — 93.7% (93 454.3 млн. грн.), у мережі інших банків-резидентів - 3.8% (3 828.0 млн. грн.) Об¬сяги операцій за кордоном становили 2.5% (2 455.2 млн. грн.).
Порівняно з 2004 роком частка об¬сягів операцій, котрі здійснювалися в Україні за платіжними картками, еміто¬ваними українськими банками, збіль¬шилася на 0.4 в. п. (у власній мережі банку-емітента — на 0.2 в. п., і в мережі інших банків-резидентів — на 0.2 в. п.) за рахунок скорочення обсягів операцій за кордоном.
Протягом 2005 року переважну більшість операцій із використанням платіжних карток, емітованих укра¬їнськими банками, виконували фізич¬ні особи — 98.7% (320.2 млн. шт.) від загальної кількості операцій, тоді як юридичні особи — тільки 1.3% (4.2 млн. шт.). Водночас за обсягами опе¬рацій це співвідношення дещо менше. Фізичні особи виконали торік опе¬рацій із використанням платіжних карток, емітованих українськими бан¬ками, на суму 92 142.3 млн. грн. (92.4%), а юридичні особи — 7 595.2 млн. грн. (7.6%).
За минулий рік залишки коштів у банках на карткових рахунках зросли на 124% (із 3.7 млрд. грн. до 8.3 млрд. грн.). З них залишки на карткових рахунках фізичних осіб збільшилися на 126% (із 3.5 млрд. грн. до 7.9 млрд. грн.), а юридичних осіб — на 80% (із 174 млн. грн. до 314 млн. грн.).
На 1 січня 2006 року залишки коштів на карткових рахунках населення ста¬новлять 81 % у національній валюті та 19% — в іноземній валюті, а на картко¬вих рахунках суб'єктів господарювання — відповідно 89 та 11%.

 

 
2.3. Характеристика карткових банківських продуктів
ЗАТ КБ “ПриватБанк”

Комерційний банк „ПриватБанк” емітує до 40 різних видів пластикових карток міжнародних платіжних систем VISA і MasterCard. Порівняльна характеристика цих карткових банківських продуктів в повному обсязі представлена в додатках (див. додаток Ж). Як зазначалося раніше, це картки розрахункові, дебетні, корпоративні, електронний гаманець і найпопулярніша у пересічного громадянина кредитна картка. Пластикові картки класифікуються ще, як особисті, зарплатні, пенсійні, соціальні та іш.
Розглянемо основні характеристики пластикових карток призначених для приватних осіб.
До пластикових карток міжнародної платіжної системи VISA  належать наступні:
 VISA Infinite. Найпрестижніша картка в ієрархічній структурі карток МПС "VISA". ПриватБанк першим з українських банків і третім серед банків СНД розпочав емісію найпрестижніших карток Visa, карток, яких у всьому світі випущено всього кілька тисяч, серед власників яких чимало представників світової еліти.
 VISA Platinum. Елітна картка для VIP-клієнтів. До складу комплекту Platinum входять страховий поліс, платіжні, дисконтна і сервісна картки. Персональне VIP-обслуговування. На ринку України тільки ПриватБанк пропонує картки найвищого рівня.
 VISA Gold. Елітна картка. Широкий спектр послуг, що надаються. Безкоштовне оформлення страхового поліса і сервісної картки.
 Фотокартка. Картка, дизайн якої Ви створюєте самі. На ній Ви можете розмістити своє улюблене фото: фото коханих, дітей, онуків і образ близьких людей завжди буде поруч з Вами. Фотокартка емітується ПриватБанком на базі картки Visa Classic.
 VISA Classic. Стандартна платіжна картка. Випускається два варіанти: міжнародна картка - International і внутрішньоукраїнська карта - Domestic. Приймається у всіх банкоматах, банках, торгово-сервісних точках, де розміщений логотип VISA.
 VISA Аutосаrd. Стандартна платіжна картка. Випускається два варіанти: міжнародна картка - International і внутрішньоукраїнська картка - Domestic. Дисконтна програма для автолюбителів.
 VISA Starcard. Спільний продукт із компанією Kyivstar GSM. Картка на базі VISA Classic. Дисконтна програма. Привабливі тарифи. Усі переваги міжнародної платіжної картки.
 VISA Electron. Масова міжнародна платіжна картка. Приймається тільки в електронному середовищі - банкоматах, електронних терміналах, де розміщений логотип VISA Electron. Найнижчі тарифи на ринку України.
 Картка "Ровесник". Платіжні картки для дітей та підлітків від 7 до 17 років
 Крок до майбутнього. Новий пакет банківських послуг спеціально для студентства
 Пенсійна картка. Вибір з різних типів карток - внутрішньоукраїнських і міжнародних. Нарахування високих процентів на залишок по картковому рахунку.
До пластикових карток міжнародної платіжної системи MasterCard  належать наступні:
 MasterCard World Signia. ПриватБанк першим з українських банків приступив до емісії платіжних карток World Signia, що займають найвище положення в ієрархічній структурі карток платіжної системи MasterCard. Підпис власника картки наноситься «золотом» на лицьову сторону, тим самим підкреслюючи статус власника і виділяючи його серед інших небагатьох власників престижних карток.
 MasterCard Platinum. Елітна картка для VIP-клієнтів. До складу комплекту Platinum входять страховий поліс, платіжні, дисконтні та сервісні картки, обслуговування за стандартом VIP. Можливі валюти карткового рахунку - гривня, долар США і євро.
 Eurocard/Mastercard Gold. Елітна картка. Широкий спектр послуг, що надаються. Безкоштовне оформлення страхового поліса і сервісної картки. Можливі валюти карткового рахунка - гривня, долар США і євро.
 Eurocard/Mastercard Mass. Стандартна міжнародна платіжна картка. Приймається у всіх банкоматах, банках, торгово-сервісних точках, де розміщено логотип Eurocard/Mastercard. Можливі валюти карткового рахунка- гривня, долар США і євро.
 Cirrus/Maestro. Масова платіжна картка. Приймається в банках/банкоматах, торгово-сервісних точках, де розміщені логотипи Cirrus, Maestro. Найнижчі тарифи на ринку України. Можливі валюти карткового рахунка - гривня, долар США і євро.
 Пакет банківських послуг "Морський". Пакет банковських послуг, розроблений спеціально для співробітників морських та річкових професій. Пільгові тарифи. Відсутність аналогів на ринку України.
 Карти Меридіан MasterCard. Міжнародні платіжні картки - спільний продукт ПриватБанку та авіакомпанії Аеросвіт.
 Пенсійна картка. Вибір з різних типів карток - внутрішньоукраїнських і міжнародних. Нарахування високих відсотків на залишок по картковому рахунку.
 Картки миттєвого випуску. Найкращий подарунок. Міжнародна картка миттєвого випуску. Випускається безкоштовно. Приймає участь у щомісячних розіграшах призів.
 Миттєва. Міжнародна картка миттєвого випуску. Оформлення займає 15 хвилин. Картка цікава перш за все для людей, які цінують свій час, відправляються у відпустку, відрядження.
 Maestro Prepaid. Картка, отримання якої у Вас займе 10-15 хвилин. Картку можна використовувати в якості подарунку. Не вимагає укладення договору. Використовується в банкоматах та терміналах з вводом ПІН-коду.
 TravelCard. Міжнародна картка для клієнтів, які відправляються у поїздки та мандрівки. Приймається тільки в банкоматах. Валюта картки - гривня, євро, долар США.
У пакеті банківських платіжних карток ПриватБанку є незвичайна, так звана віртуальна картка для розрахунків в Інтернет - VISA InternetCard, картка рівня VISA Classic. Тарифи значно нижче стандартної невіртуальної картки.
VISA Gold і Eurocard/MasterCard Gold - це платіжні картки для елітних Клієнтів міжнародних платіжних систем VISA і Europay, які емітує ПриватБанк.
Власники карток GOLD застраховані за програмою для тих, хто від'їздить за кордон з максимальним страховим покриттям 30 000 дол. США, що, крім широкого переліку ризиків, які покриваються, є достатнім страховим забезпеченням при відкритті візи у всіх посольствах.
Рахунок картки відкривається за бажанням Клієнта в національній валюті України або в дол. США/ЄВРО. Картки GOLD дозволяють оплачувати товари і послуги в підприємствах торгівлі і сервісу, а також одержувати готівку в банках і банкоматах, як на території України, так і за кордоном.
Найближче розташування банкомату можна довідатися за допомогою ATM Locator. Картки GOLD дають власникам карток наступні вигоди:
 високий ступінь безпеки і якості обслуговування;
 додаткові послуги у виді оформлення безкоштовного страхового полісу;
 клубну картку Silver від "Genesis System" (сфера дії поки що тільки в Дніпропетровську);
 участь у дисконтній програмі "ПриватБанк-VIP" ;
 перелік додаткових послуг, що забезпечує всесвітній центр підтримки VISA;
 участь у міжнародній програмі страхування SOS ASSISTANCE під час подорожей;
 довідкова служба з медичних та юридичних питань;
 безкоштовна заміна карток і термінова видача готівки у надзвичайній ситуації.
 ПриватБанк зі своїми партнерами створив і розвиває дисконтний клуб "ПриватБанк VIP" для клієнтів-власників елітних платіжних карток банку.
При розрахунках карткою класу Gold або Platinum торгово-сервісні підприємства-учасники цієї програми надають знижки на товари і послуги в розмірі до 10%.
Для кожного типу карток БАНКУ надається можливість мобільного управління своїми картковими рахунками за новітніми технологіями Mobile-banking та Internet-banking.
Visa Platinum - це:
Пластикова картка VISA PLATINUM - платіжна картка міжнародної платіжної системи VISA International, емітована ПриватБанком.
VISA PLATINUM видається елітним Клієнтам високого ступеня надійності, який має позитивну кредитну історію в банку. Рахунок картки відкривається як у національній валюті України, так і в дол. США /ЄВРО.
VISA PLATINUM дозволяє оплачувати товари і послуги в підприємствах торгівлі і сервісу, а також одержувати готівку в банках і банкоматах, які мають пізнавальні наклейки VISA, як на території України, так і за кордоном.
Найближче розташування банкомату можна довідатися за допомогою ATM Locator.
Для кожного типу карток БАНКУ надається можливість мобільного управління своїми картковими рахунками за новітніми технологіями Mobile-banking та Internet-banking.
Комплект VISA PLATINUM включає:
- Міжнародна пластикова картка VISA Platinum;
- Додаткова міжнародна платіжна картка EC/MC Gold для власника VISA Platinum;
- Додаткова міжнародна платіжна картка VISA Gold для довіреної особи;
- Автоматична програма страхування власника картки VISA Platinum при поїздці за кордон (максимальне покриття - 30000 дол. США);
- Одна з міжнародних дисконтних або сервісних карток (IAPA, ETN, Prestige Card, Priority Pass, Countdown, пакет TV-card) - на вибір;
- Клубна картка Silver від "Genesis System" (сфера дії поки що тільки в Дніпропетровську);
- Підключення до системи електронних платежів Приват-24(Internet-banking)
- Підключення до системи Mobile-banking
- Додатковий сервіс Platinum Security (послуга надається на території м. Дніпропетровська)
- Обслуговування в дисконтній мережі ПриватБанку (дисконтний клуб "ПриватБанк VIP")
Клієнтам-власникам картки VISA PLATINUM надається овердрафтне обслуговування:
1.Мінімальний розмір кредиту - 2 500 дол.США (при наявності депозиту - 5 000 дол.США);
2.Кредитування за VISA PLATINUM здійснюється за гнучкою схемою.
Для більш повного задоволення потреб клієнтів ПриватБанк додатково пропонує дисконтні та сервісні картки різних систем. Ці картки входять до комплектів "VISA PLATINUM" та "Voyage". З метою оптимізації реалізації дисконтних і сервісних карток ПриватБанк почав випуск додаткового комплекту "Вояж" вартістю 100 і 200 дол. США. Цей комплект випускається насамперед клієнтам банку, які вже мають платіжну картку, і бажаючим скористатися додатковим сервісом - одержанням знижок і пільг у найбільш розповсюджених дисконтних програмах.

 

2.4. Організація безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток в ЗАТ КБ “ПриватБанк”

ПриватБанк є лідером з обсягу випущених платіжних карток в Україні. Для клієнта це означає одержання ряду переваг у порівнянні з іншими банками:
Це, насамперед, найбільш розвинена мережа обслуговування карток (банкомати, пункти видачі готівки) у регіонах України. Одержання готівки у "своєму" банку/банкоматі завжди вигідніше одержання готівки у "чужих" банках.
Лідерство ПриватБанку на ринку пластикових карт також ґрунтується на значному досвіді забезпечення надійності обслуговування карт, чого не можуть запропонувати банки, що порівняно недавно почали випускати карткові продукти.
Тільки ПриватБанк пропонує клієнтам можливість дистанційного управління своїми рахунками як за допомогою мобільного телефону (GSM-banking), так і через Інтернет (Internet-banking).
У ПриватБанку найнижчі тарифи на випуск і обслуговування наймасовіших карток - Visa Electron і Cirrus/Maestro.
Тільки ПриватБанк представляє на ринку України комплект Visa Platinum для елітних клієнтів високого ступеня надійності. Поступово розвивається система знижок для власників карт „ПриватБанку”
Карткові  рахунки відкриваються у „ПриватБанку” згідно державних нормативних актів, які регулюють відкриття і використання саме платіжних карток. Відповідно до нормативних документів Національного Банку України карткові рахунки відносяться до поточним. Відповідно, законодавство, що регулює відкриття й обслуговування поточних рахунків для фізичних і юридичних осіб, регламентує і відповідні процедури для карткових рахунків.
Вся інформація про рух коштів і стан карткових рахунків клієнтів ПриватБанку є банківською таємницею і не підлягає розголошенню будь-який третій стороні.
При відкритті карткового рахунка згідно тарифів „ПриватБанку”, які приведені в додатках (див. додаток Ж) клієнт вносить наступні суми:
 плата за відкриття й обслуговування рахунка (перераховується на користь банку);
 сума мінімального первісного внеску на картрахунок (використовується клієнтом на власний розсуд);
 сума незнижуваного залишку на рахунку (не може бути використана при розрахунках або для зняття готівки у процесі користування картою, сума повертається клієнтові при закритті карти).
За підвищення класу карти з Classic/Mass на Gold клієнт платить 30 дол.США (для порівняння, вартість випуску Classic/Mass - 30 долл.США, а Gold- 100 дол.США);
За підвищення класу карти з Gold на Platinum клієнт платить 100 дол.США (для порівняння, вартість випуску Gold - 100 дол.США, а Platinum- 500 дол.США);
Знижки при підвищенні класу карти з Visa Electron/ Cirrus/Maestro на Classic/ Mass не передбачені.
При отриманні грошей в банкоматах відбувається оплата комісії банку.
На сьогоднішній день комісія за зняття готівки у банкоматах ПриватБанку складає 1% від суми зняття. Зняття готівки у банкоматах інших українських банків складає 1% від суми зняття + 5грн.
Зняття готівки у банкоматах закордонних банків складає 1% від суми зняття + 3 долл.США (15 грн)
Клієнти ПриватБанку мають можливість керувати своїми картковими рахунками (отримувати виписки, перераховувати кошти і багато чого іншого), знаходячись у будь-який країні світу, за допомогою нових послуг - GSM-banking (для власників мобільних телефонів компанії Kyivstar GSM) або Internet-banking (для користувачів мережі Інтернет). Для цього клієнтові необхідно укласти окремий договір на обслуговування з даними послугами.
За термінове поповнення рахунка протягом години ПриватБанк стягує комісію. При поповненні карткового рахунка в звичайному режимі клієнт може скористатися внесеними коштами за допомогою своєї картки через 3-5 годин робочого часу. Це значить, що після внесення коштів на свій рахунок вранці клієнт зможе скористатися ними в другій половині цього ж дня. І, відповідно, після внесення коштів на рахунок ввечері, їх можна буде "побачити" на своєму рахунку ранком наступного дня.
Банк робить нарахування процентів на залишок коштів на рахунку з вирахуванням складних щоденних відсотків. День надходження і день списання коштів з рахунку не включаються в часовий інтервал нарахування процентів. Нарахування процентів на суму коштів на рахунку відбувається після збігу кожного місяця з моменту укладення договору.
При здійсненні покупок чи знятті готівки за кордоном у будь-якій валюті, відмінній від валюти рахунка карти, конвертація коштів відбувається за курсом, встановленим платіжною системою. Цей курс можна довідатися на головної сторінці сайту ПриватБанку.
При знятті готівки у банкоматах інших банків власник карти платить:
 комісію, встановлену "своїм" банком за зняття готівки у банкоматах інших банків;
 комісію, встановлену банком-власником банкомату, у якому клієнт знімає готівку.
Проаналізуємо механізм безготівкових розрахунків на основі кредитних та дебетових карток ЗАТ КБ „Приватбанк”.
Розглянемо в загальному вигляді послідовність операцій, що виконуються суб’єктами платіжної системи в процесі надання послуг і придбання товарів за допомогою кредитних карток і проведення супроводжуючих ці операції розрахунків.
1. Бажаючи здійснити покупку (або отримати послугу), держатель картки надає її продавцеві.
2. Продавець визначає можливість здійснення угоди. Для цього він перевіряє справжність картки і правомірність розпорядження нею покупцем
(візуально або за допомогою POS-термінала) і, за необхідністю, проводить авторизацію (голосову по телефону або автоматичну через POS-термінал).
3. Впевнившись в тому, що угода може бути здійснена, продавець оформлює чек (сліп), при цьому переносить на нього дані з картки. При ручній обробці для цього використовують імпринтер, і держатель картки потім підписується (найчастіше три екземпляра чека). При автоматичній обробці чек друкується POS-терміналом. В останньому випадку підпис не потрібен, так як його роль виконує ПІН-код, який вводиться держателем картки.
4. Екземпляр чека, картка і товар передаються покупцеві.
5. В кінці дня точка обслуговування пересилає в банк-еквайєр (або еквайєр-центр) відомості про транзакції за день (при обробці вручну пересилання може здійснюватися трохи рідше - один раз в декілька днів).
При цьому у випадку ручної обробки пересилаються екземпляри сліпів, а при автоматичній обробці POS-термінал передає по каналу зв’язку накопичені за день дані.
6. Банк-еквайєр верифікує транзакції і здійснює розрахунки з точкою обслуговування (робить перерахування коштів на її розрахунковий рахунок).
Транзакції, які стосуються держателів карток - клієнтів інших емітентів, передаються в Процессінговий центр.
7. Процессінговий центр обробляє передані банками-еквайєрами транзакції і формує звітні дані для проведення взаєморозрахунків між банками - учасниками платіжної системи. Загальні підсумки передаються в розрахунковий банк системи, а приватні розсилаються банкам-учасникам в якості повідомлення на проведення взаєморозрахунків.
8. Розрахунковий банк проводить взаєморозрахунки між банками- учасниками, які відкрили в нього кореспондентські рахунки. Інші банки - учасники здійснюють перерахування самостійно.
9. Держателі карток повертають банкам-емітентам кошти, надані їм як кредит на придбання товарів і отримання послуг.
Розглянемо більш детально другий крок наведеної вище схеми.
Процедура прийняття рішення про допустимість здійснення угоди передбачає три рівня відповідальності.
Якщо сума угоди не перевищує ліміту точки обслуговування (або локального ліміту), то рішення про продаж (надання послуг) приймається самостійно точкою обслуговування. Таким чином, якщо ліміт точки обслуговування дорівнює, наприклад, 50 дол., то рішення про продаж товарів, вартість яких не перевищує цієї суми, приймається самостійно продавцем. При цьому продавець повинен перевірити, чи відповідає картка встановленим даною платіжною системою специфікаціям, чи відсутня вона в стоп-листі, чи співпадає зовнішність пред’явника картки з зображенням на фотокартці (при виникненні сумнівів продавець має право вимагати пред’явлення документу, що підтверджує його особистість, і, у випадку його відсутності, відмовитися від здійснення угоди). Крім того, при ручній обробці продавець зобов’язаний перевірити співпаданя підпису на сліпі з зразком підпису на картці (якщо зразок підпису є).
При автоматичній обробці картки продавець після візуального контролю картки поміщує її в зчитуючий пристрій POS-термінала. Термінал зчитує номер картки і перевіряє, чи не присутня вона в стоп-листі. При обробці картки POS- терміналом пред’явник картки повинен також ввести ПІН-код зі спеціальної клавіатури. Термінал перевіряє співпаданя введеного коду з зафіксованим в пам’яті картки.
При виконанні перерахованих вимог продавець може здійснити угоду.
Якщо потім банком-еквайєром буде виявлено будь-яке порушення перерахованих правил, то банк має право відмовитися від відшкодування продавцеві суми угоди.
Якщо сума угоди перевищує ліміт точки обслуговування, то продавець зобов’язаний провести авторизацію. Для цього він або безпосередньо зв’язується з банком-еквайєром по телефону і передає дані усно, або ця процедура здійснюється в автоматичному режимі POS- терміналом.
Якщо сума угоди не перевищує ліміту платіжної системи, то рішення про здійснення угоди приймає банк-еквайєр. При прийнятті рішення еквайєр керується даними, які поступили від точки обслуговування, а також інформації про держателя картки, його лімітах, здійснених угодах..., що зберігаються в базі даних. Ця інформація може знаходитися або в базі еквайєра, або процессингового центра, або банка-емітента. Місце розташування інформації залежить від конкретної організації зберігання даних в платіжній системі на даний момент. Якщо еквайєр не має даних для авторизації, то він здійснює маршрутизацію транзакції.
В будь-якому випадку відповідальність перед торговою точкою несе банк-еквайєр. У випадку позитивного рішення :
- в ручному режимі точці обслуговування повідомляється код авторизації, який обов’язково повинен бути занесений на сліп і є підтвердженням отриманого дозволу;
- в автоматичному режимі POS-терміналу віддається команда на фіксацію транзакції і друк сліпу. Аналогічно попередньому випадку, при порушенні правил авторизації платіжна система має право не відшкодовувати еквайєру суму угоди.
При перевищенні ліміту платіжної системи еквайєр в обов’язковому порядку повинен передати запит на авторизацію платіжній системі, яка і здійснює прийняття рішення.
Зупинимось більш детально на порядку розрахунків. Для простоти розглянемо з початку досить безконфліктну “благополучну” ситуацію, коли для всіх рівнів виконані необхідні вимоги. У цьому випадку відшкодування коштів відбувається у наступному порядку:
1. Після отримання з точки обслуговування списку транзакцій (у вигляді сліпів чи файла) банк-еквайєр перераховує кошти на рахунок точки.
2. Банк-еквайєр сортує транзакції на “свої”, що відносяться до держателя карток банка-еквайєра, та “чужі”.
3. “Чужі” транзакції пересилаються у Процессінговий центр системи, після підсумкової обробки в центрі розрахунковий банк кредитує кореспондентський рахунок банка-еквайєра у відповідному розмірі, і, можливо, дебетує його, якщо з інших банків поступили транзакції по карткам, що належать даному банку-еквайєру.
4. Банк-еквайєр здійснює необхідні перерахування коштів на кореспондентський рахунок (або зняття з кореспондентського рахунку) в розрахунковому банку.
5. Після перебігу “звітного періоду” банк-еквайєр виставляє загальний рахунок держателю картки і отримує з нього кошти для погашення кредиту.
При здійсненні деяких з перерахованих вище платежів можуть стягуватися комісійні. Так, банк-еквайєр може брати комісійні (здійснювати неповне відшкодування коштів) з точки обслуговування. Кожний банк-еквайєр найчастіше бере комісійні з банка-емітента за обслуговування його карток (“чужих” карток). За видачу готівки по “чужим” карткам можуть також стягуватися додаткові комісійні. Розрахунковий банк може також стягувати комісію за розрахункове обслуговування. Платня також береться мережами передачі даних. Все це формує можливі додаткові джерела доходу для учасників платіжної системи і є стимулом для її розширення.
З іншого боку, операції на основі кредитних карток створюють заборгованість в фінансових установах, яка починає приносити проценти після досягнення певних умов.
В протилежність кредитним карткам використання дебетових карток передбачає попереднє розміщення клієнтом коштів на рахунку , який відкрито в банку-емітенті. Таким чином, випуск дебетових карток служить для банка- емітента засобом залучення коштів. При цьому, ряд банків-емітентів потребує зберігання на рахунку держателя картки в будь-який момент часу залишку, який не знімається.
Для клієнта фінансова привабливість дебетової картки може бути в нарахуванні процентів на залишок на рахунку і, можливо, отриманні знижок при покупках. Крім того (і це вже національна специфіка), у ряді випадків гривневі кошти, що вносяться на рахунок держателем картки, автоматично перераховуються в валютний еквівалент. При оплаті зворотній перерахунок здійснюється по поточному курсу, що захищає клієнта від інфляції. І, також, дебетова картка забезпечує традиційну для пластикових карт можливість здійснення безготівкових розрахунків.
Операції з дебетовою карткою регламентуються рядом лімітів. Власне термін ліміт визначає в даному випадку максимальний розмір доступних держателю картки коштів. Залишок ліміту відповідає поточному значенню цієї величини. Справа в тому, що при операціях з дебетовою карткою процедура авторизації повинна проводитись завжди не залежно від конкретної технології обслуговування. При цьому залишок ліміту кожен раз зменшується на суму угоди. В залежності від конкретних умов допускається зменшення залишку ліміту або до нуля, або до конкретного значення, що не зменшується.
Залишок ліміту і розмір коштів на рахунку користувача можуть бути пов’язані досить опосередковано. Справа в тому, що як і у випадку кредитних карток, банк-емітент є власником дебетових карток і несе по ним повну фінансову відповідальність перед іншими учасниками платіжної системи.
Банк-емітент керує розмірами ліміту і залишку по ліміту і має право зменшувати або збільшувати їх на свій розсуд (в рамках існуючих угод з платіжною системою). Реальний же стан цих величин з сумами на рахунку держателя картки - внутрішня справа банка. Як правило, для оновлення залишку ліміту до значення ліміту банк потребує внесення коштів на рахунок. Однак, банк-емітент може дозволити клієнту овердрафт, надати кредит і т.д., надаючи тим самим дебетовій картці риси кредитної. В такому варіанті картка інколи називається змішаною. Але з точки зору платіжної системи ці картки не відрізняються і обслуговуються по однаковій технології.
Загальна схема операцій при розрахунках за допомогою дебетової картки.
Послідовність операцій , що виконуються при розрахунках за товари і послуги, за допомогою дебетової картки, близька до аналогічної для кредитної картки, але, в той же час, має ряд істотних відмінностей.
Розглянемо всю послідовність.
1. Бажаючи здійснити покупку (або отримати послугу), держатель картки надає її продавцеві.
2. Продавець визначає, чи можливе здійснення угоди. Для цього він здійснює візуальну перевірку, а потім проводить голосову авторизацію по телефону або електронну шляхом POS-термінала. При голосові й авторизації у випадку позитивної відповіді продавцю повідомляється код авторизації. При проведенні авторизації транзакції передаються в банк-еквайєр і, при необхідності, - далі в Процессінговий центр.
3. Отримавши дозвіл на проведення угоди, продавець оформляє сліп
(чек), переносячи на нього дані з картки. При ручній обробці використовується імпринтер, і на чек обов’язково заноситься код авторизації, так як при його відсутності чек не буде прийнятий до оплати банком-еквайєром. Держатель картки потім підписує всі екземпляри чека. При автоматичній обробці чек друкується POS-терміналом. В останньому випадку підпис не потрібен , так як його роль виконує ПІН-код.
4. Екземпляр чека, картка і товар передаються покупцеві.
5. В кінці кожного дня (або рідше - декілька разів на тиждень) точка обслуговування пересилає в банк-еквайєр екземпляри чеків, які є документальною основою для проведення розрахунків з точкою обслуговування (або електронні транзакції).
6. Банк-еквайєр перевіряє отримані документи і здійснює розрахунки з точкою обслуговування (проводить перерахування коштів на її розрахунковий рахунок).
7. Процессінговий центр обробляє отримані за день транзакції і формує звітні дані для проведення взаєморозрахунків між банками-учасниками платіжної системи. Загальні підсумки передаються в розрахунковий банк системи, а окремі розсилаються банкам-учасникам в якості повідомлення на проведення взаєморозрахунків.
8. Розрахунковий банк проводить взаєморозрахунки між банками- учасниками, які відкрили в нього коррахунки. Інші банки - учасники здійснюють перерахування самостійно.
9. Банки-емітенти в порядку відшкодування здійснюють зняття коштів з рахунків держателів за придбані останніми товари та послуги.
Авторизація при обслуговуванні дебетових карток має ключове значення.
Підкреслимо ще раз - при обслуговуванні дебетових карток проведення авторизації є обов’язковим. Попередньо (так само, як і при обслуговуванні кредитних карток) продавець повинен здійснити візуальний контроль картки і потім перевірити співпаданя підпису на картці і на чеку при ручній обробці.
При обслуговуванні картки вручну продавець здійснює голосову авторизацію: зв’язується з банком-еквайєром по телефону і передає оператору обчислювального центру банка ідентифікаційні дані держателя картки, код точки обслуговування і суму угоди. При автоматичній обробці картка розміщується в POS-терміналі, який встановлює зв’язок з ЄВМ банка- еквайєра і здійснює передачу даних.
Обчислювальний центр банка-еквайєра здійснює ідентифікацію транзакції, при цьому визначає, чи ідентифікована вона держателем картки - клієнтом даного банка-еквайєра або клієнтом іншого банка платіжної системи. В першому випадку обробка транзакції відбувається на місці, в другому випадку здійснюється її пересилання в Процессінговий центр системи, де проходить або її обробка, або подальша маршрутизація.
Маршрутизація, як уже згадувалось вище, здійснюється у випадку, якщо банк-емітент сам підтримує базу даних по лімітам своїх держателів карток (і, тим самим, бере на себе частину процессингових функцій).
Питання про те, де і ким обробляються транзакції, залежить від поточного рівня технічного розвитку платіжної системи. Створення обрахункової і телекомунікаційної інфраструктури потребує значних інвестувань, які окупляться не досить скоро. Тому, на перших порах основний фінансовий тягар беруть на себе засновники платіжних компаній. З цим пов’язаний і той факт, що процессингові потужності в початковий період бувають зосереджені в єдиному центрі системи, а також те, що на Процессінговий центр покладається і частина функцій еквайєра.
Тому дані по лімітам можуть зберігатися в платіжній системі різноманітним чином. В найпростішому випадку вся база даних знаходиться в процессинговому центрі, в розгалуженій системі даних можуть бути розподілені і знаходитись частково в процессинговому центрі, частково - в банках-емітентах. Банки, що не ведуть самостійних баз, за згодою з
Процессинговим центром можуть безпосередньо управляти лімітами держателів своїх карток в режимі віддаленого доступу до бази даних. В деяких випадках в такому ж режимі банки-еквайєри можуть здійснювати і авторизацію.
В будь-якому випадку при досягненні транзакції, що авторизується
ЕВМ, що має дані про ліміти держателя відповідної картки, відбувається наступне:
1. Перевіряється, чи не занесена картка, що обслуговується в стоп-лист.
2. Якщо картка не блокована, то, виходячи із суми угоди і розміру залишку ліміту, визначається можливість платежу по картці.
3. Якщо платіж можливо здійснити, то залишок ліміту зменшується на суму угоди. При голосовій авторизації генерується код авторизації. Код пересилається оператору для передачі в точку обслуговування. При авторизації шляхом застосування POS-термінала, формується повідомлення терміналу на друк чека.
Проведена процедура називається on-line авторизацією. Платіжна система, що обслуговує дебетові картки в такому режимі, потребує розвинену комунікаційну мережу, що містить як надійні і розгалужені телефонні канали, так і високошвидкісні канали спеціалізованих мереж передачі даних.
Порядок розрахунків і стягнення комісійних при обслуговуванні дебетових карток практично співпадає з описом, який використовувався для кредитних карток. Відмінності полягають в наступному. По-перше, при проведенні авторизації “чужі” транзакції одразу ж потрапляють в
Процессінговий центр або в електронному, або в “голосовому” вигляді, що і дозволяє оперативно готувати дані для взаєморозрахунків. По-друге, отримання банком-емітентом відшкодування від клієнтів відбувається
“автоматично”, оскільки кошти завчасно розміщені на клієнтських рахунках.
Як уже зазначалось раніше, прибутковість операцій з дебетовими картками обумовлена залученням коштів клієнтів, яким банк-емітент надає картки в розпорядження, а також комісійні, які отримують при проведенні операцій по обслуговуванні карток.

Висновки до розділу 2.
У другому розділі наведено організаційно-економічну характеристику ПриватБанку. Дана банківська установа на сьогоднішній день є одним з банків, які найбільш динамічно розвиваються в України, і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни.
ПриватБанк є лідером з обсягу випущених платіжних карток в Україні.  Лідерство ПриватБанку на ринку пластикових карт ґрунтується на значному досвіді забезпечення надійності обслуговування карт, чого не можуть запропонувати банки, що порівняно недавно почали випускати карткові продукти. У ПриватБанку найнижчі тарифи на випуск і обслуговування наймасовіших карток - Visa Electron і Cirrus/Maestro. В розділі дана характеристика карткових банківських продуктів. Розкрити механізм  організації безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток. І, як основний напрямок в роботі, зроблено аналіз функціонування українського ринку пластикових карток і визначено місце на ньому ПриватБанку.
Безперечним лідером у галузі платіжних карток є Дніпропетровський Приватбанк, другу та третю позиції держать банки АВАЛЬ та НАДРА. Ці три фінансові установи тримають більш ніж 60% українського ринку банківських карток. Однак недивлячись на це ще біля 10 банків досить активно працюють у цьому сегменті банківських послуг. Це такі стовпи банківської діяльності як ПІБ, Укрсоцбанк, ПУМБ, Ощадбанк та ін.

 
Розділ 3
 Удосконалення використання карткових банківських продуктів для підвищення ефективності безготівкових розрахунків.

3.1. Дослідження перспектив розвитку українського ринку банківських платіжних карток.

Незважаючи на великі об’єми емісії, ринок банківських послуг по пластиковим карткам і міжбанківська взаємовигідна співпраця на цьому ринку ще далекі від досконалих. Тільки Приватбанк, Аваль та Надра успішно сьогодні працюють з чотирма десятками українських банків на агентських угодах по розповсюдженню карток і видачі готівки по ним. Найближчим часом актуальними питаннями для банків, що працюють з пластиковими картками залишаються:
 створення відповідного правового поля для роботи пластикових карт в Україні;
 створення єдиного національного “stop-list” по пластиковим карткам;
 впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких мас населення і буде обслуговуватись всіма банками України.
Інтернаціональні компанії не бажають зупинятись на досягнутому і намагаються вийти на більш широкий і цікавий для них внутрішній ринок, доля якого зазвичай складає 18% карткового ринку країни. В країнах з перехідною економікою досягти цього досить просто тому, що місцеві банки досить слабкі порівняно зі світовими картковими монстрами і їм досить важко в короткі строки створити конкурентноздатну внутрішню платіжну систему. Так, наприклад, для реалізації в Україні Процессингу і проведення взаєморозрахунків VISA Int. готова поставити програмно-технічне рішення, які забезпечать обробку внутрішніх і міжнародних карт українських банків. В кінці 1996 року вітчизняним банкам було надане право проводити розрахунки в системі VISA в українських гривнях. Іншими словами, власники карток отримали можливість конвертувати національну грошову одиницю в будь-яку з світових валют по курсу НБУ. Така “ввічливість” з боку VISA повністю зрозуміла, якщо врахувати її стратегічні плани на нашому ринку. Про “теплі” відносини з українськими банками-членами VISA свідчить і той факт, що ця міжнародна система дозволила НБУ виступити гарантом платежів в гривні по картам VISA на території України і - як результат - зменшити розмір страхового депозиту більш ніж в два рази. Ця ідея не сподобалась нашим банкам, які можуть в цьому випадку втратити свободу вибору в тарифах і продуктах. Для VISA повна контрольованість карткового ринку з боку НБУ означала б реальну можливість захвату і домінування в Україні. Така
“ввічливість” з боку VISA повністю зрозуміла, якщо врахувати її стратегічні плани на нашому ринку. В Україні конкретні плани створення національної платіжної системи на базі міжнародної пропонує та ж сама VISA. Світ в 1997 році почув про VISA-TOPAZ , новий Процессінговий центр, який створений виключно для України. Офіційна версія така: TOPAZ буде запущений як
Процессінговий центр, який буде сортувати транзакції і якщо транзакція - українського банка (внутрішня), то вона не буде виходити за межі України.
Що ж стосується впровадження національної платіжної системи, то зараз визначаються правила і процедури обігу вітчизняних платіжних карток.
Передбачається видати їх всім громадянам країни. Планується, що впровадження вітчизняних карток почнеться з “зарплатних проектів”, які будуть впроваджені на крупних підприємствах, на яких виплати здійснюються вчасно. І все ж спеціалісти банків вже забезпокоєні перспективою, яка може загальмувати масове впровадження платіжних карт в Україні - це низький рівень платоспроможності населення і фінансова безпека банків і клієнтів.
Але все ж таки процес хоч і повільно, але рухається вперед.
“Стартовим ядром” проекту “Укркарт” будуть банки, які вже мають досвід роботи з міжнародними платіжними системами. Кінцева мета створення міжбанківської системи платіжних карт - створення інфраструктури, яка об’єднає банківські установи, щоб будь-якому, нормально працюючому і дотримуючому нормативів НБУ, банку дати можливість брати участь в випуску і обігу національної картки. Вартість такого “задоволення” для кожного учасника національного карткового проекту, включаючи апаратне забезпечення, лінії зв’язку і т.д. складе 100-140 тис.грн.
Умови вступу банків в вітчизняну платіжну систему будуть набагато ліберальніше, ніж умови участі в проектах міжнародних платіжних систем, де основною перепоною для банків є ціновий бар’єр. Транзакції по вітчизняним карткам не будуть перетинати кордон і не буде необхідності користуватись комунікаційною мережею світових платіжних систем, що також дозволить нашим банкам заощадити.
Розвиток національної платіжної системи гальмується впровадженням гривневих міжнародних проектів - випуску гривневих карток VISA Electron,
Maestro/Cirrus.
І, накінець, найширший сектор карткового ринку - банківські картки, коли кожен банк випускає власну картку і розповсюджує її серед своїх клієнтів. Для банка - перш за все можливість мати свою захищену долю на ринку. В цілому локальні проекти займають 80% карткового ринку.
Впровадження подібних карткових систем може бути дуже швидким і ефективним за рахунок інтенсивності впровадження і відносно невеликої площі розповсюдження. Серед локальних проектів в Україні, заслуговують на увагу системи, що впроваджені Банком “БігЕнергія” (колишній банк “Зевс”),
“Олбанк”.
Впровадження подібних карткових програм дасть можливість банкам отримати додатковий прибуток за рахунок розширення сфери послуг по залученню додаткових клієнтів, прискорення руху грошових коштів, збільшення часу перебування коштів в банках.
Упродовж десятиріччя в платіжних технологіях відбулись істотні зміни: модернізувалися самі картки, вдосконалювалося термінальне обладнання для їх обслуговування.
Паралельно з платіжними картками, оснащеними магнітною стрічкою, починають з’являтися картки з чіпами; можливість самих чіпів з роками швидко розширюються: від звичайних із мінімальною пам’яттю й низьким рівнем безпеки – до наділених великим обсягом пам’яті, Java-аплітами, динамічними протоколами захисту та можливістю безконтактної взаємодії з платіжними терміналами.
Платіжне оснащення за цей період також суттєво модернізувалося: від звичайних банкоматів та імпрінтерів – до мобільних платіжних терміналів і банкоматів, які забезпечують взаємодію з платіжною системою за допомогою зв’язку в стандартах GSM або CDMA. З’явилися нові банкомати, здатні приймати готівку, та “банківські кіоски” – інтерактивні термінали, які дають клієнтові змогу власноруч виконувати деякі банківські операції.
Для скорішого переходу до найбільш прогресивного виду платіжних карток (смарт-карти або картки з чіпом) можливо впровадження комбінованих карток, на яких буде використана як магнітна стрічка, так і вмонтований чіп. Що дозволить її використання у всіх стандартах.
В умовах високого технологічного розвитку платіжні системи отримали можливість концептуально нові проекти в соціальній сфері.
Для нашого ринка також можна запропонувати організацію спеціалізованої приймальної мережі банківських карт адаптованих під обслуговування різноманітних сфер. Нині можна інтегрувати на одному платіжному інструменті можливості щодо оплати цілої низки послуг:
 комунальних, за користування електроенергією та зв’язком;
 поштових і фінансових послуг УДППЗ “Укрпошта”;
 сплати проїзду в метрополітені, залізничному транспорті (через автоматизовані каси продажу квитків), міському транспорти й таксі;
 вартості паркування;
 штрафів ДАІ;
 оплати заправки автомобілю в декількох мережах АЗС;
 послуг при страхуванні цивільної відповідальності та ін.
А також вмістити інформацію стосовно:
 програм соціального страхування та захисту;
 медичного страхування;
 дисконтних програм;
 ідентифікації особи.

3.2. Удосконалення безготівкових операцій банку на основі використання банківських платіжних карток.

Як вже зазначалось вище, деякі карткові програми які потерпіли крах через те, що була відсутня розгалужена система прийому карток до оплати у відділеннях банку та в торговій мережі. Саме наявність розгалуженої системи відділень та багатої клієнтури в штаті Каліфорнія дозволила розвиватись карткам "БанкАмерикард", що випускались Бенк оф Америка.
Саме з цих міркувань розповсюдження карток системи VISA та Europay найбільш доцільно при взаємодії з іншими країнами, тобто обслуговування іноземців в Україні та українських громадян за кордоном. Для цього необхідно направити роботу на залучення торгових підприємств до прийому карток в оплату послуг чи товарів. Ситуація, що склалася на ринку карткових розрахунків в Україні поки що далека від “ідеальної” – як правило, точки, що приймають банківські пластикові картки є “дорогими” для пересічного громадянина України, а з іншого боку, для решти споживчої торгівлі країни є “дорогою” така система розрахунків, оскільки значні витрати необхідні для закупівлі обладнання, комісійна винагорода банку і т.д.
Хоча вже зараз є приклади, коли торгівельне підприємство з продажу продуктів харчування вирішило модернізуватися, розширюється асортимент товару не тільки за рахунок імпорту, але й вітчизняних виробників, покращується зовнішній вигляд магазину, нарешті керівництво приймає рішення укласти угоду про прийом карток до оплати. Таким чином звичайний “радянський” магазин перетворюється на сучасне торгове підприємство з помірними цінами. Але все це можливо тільки разом з розвитком економіки в цілому, збільшенням рівня платоспроможності населення.
У зв`язку з вищенаведеним, слід нижче розглянути питання розвитку локальних та національних карткових систем. Саме так це реалізовано в ряді розвинутих країн Європи (наприклад, у Франції тільки 5% від загального числа транзакцій приходиться на картки VISA, таким же невисоким цей показник є і в Бельгії).
Перш ніж впроваджувати власну карткову програму, у максимальній мірі необхідно використовувати досвід роботи з найбільшими міжнародними платіжними системами, такими як VISA, інших комерційних банків (як закордонних так і вітчизняних).
Далі буде описано нові системи клірінгу та взаєморозрахунків, що останнім часом впроваджені в системі VISA та активно вдосконалюються сьогодні. Дані системи заслуговують уваги, оскільки вони вказують перспективні напрямки розвитку існуючого програмного забезпечення карткових проектів, який може досягатись як за рахунок придбання програмних пакетів VISA так і шляхом розробки таких пакетів власними силами.
Система BackOffice 2000 була впроваджена в 1991 році, яка значно економить витрати на взаєморозрахунки.
В новій системі PaimentService 2000, що була впроваджена в 1993 році, введений особистий ідентифікаційний код кожної операції, що дозволило об'єднати авторизацію та клірінг в один пакет та здійснювати розрахунки по операції на протязі двох днів.
Система Easipack забезпечує пряме підключення найкрупніших підприємств торгівлі (послуг) до VISA, обходячи еквайрингову компанію (процесинговий центр). Запит на авторизацію надсилається електронним терміналом торговця, до загального комп'ютера торговця і через Easipack до VISA, і після отримання авторизації – тим же шляхом відповідь надходить в платіжний термінал.
Система MACHS для еквайрингових компаній забезпечує введення, зберігання та перетворення великих масивів інформації про операції з картками на торгових терміналах. Система може обслуговувати цілодобово до 10000 EPOS в режимі on-line за допомогою 64 комутованих ліній. Максимальний об'єм інформації про здійснювані операції – 70000 пакетів операцій (в кожному пакеті по 14 операцій), що зберігаються на протязі 28 діб. Система функціонує в Швеції з 1992р.
Система PASM дозволяє емітентам керувати потоком авторизацій. Фіксується верхній ліміт об'єму авторизацій, які емітент в змозі виконувати сам. Цей ліміт вводиться через PASM в BASE 1. Якщо об'єм запитів, що надішли на авторизацію перевищує цей ліміт, то PASM направляє операції на невеликі суми та з низьким ризиком на авторизацію в режимі STIP до тих пір, поки потік запитів зменшиться. Високоризикові авторизації в любому випадку направляються емітенту. З 1993 року ця система функціонує в США.
Для успішного розвитку ринку карткових послуг необхідно зацікавити клієнтів у користуванні пластиковими картками через надання додаткових пільг та зручностей і не можливий без широкої мережі пунктів користування, якими виступають, крім EPOS-терміналів, банкпристрої самообслуговування.
В залежності від того, можуть банківські пристрої самообслуговування (банкомати) здійснювати операції з готівкою (І) чи ні (ІІ), вони поділяються на два типи: І. ATM   і  II. NCS
ATM – Automated Teller Machines (машини, що автоматично виконують роботу теллера, тобто банківського службовця) є автоматичними пристроями, що дозволяють клієнту отримати ряд банківських послуг. Так, наприклад, ATM дозволяють отримувати готівку та класти готівкові гроші на депозит. Для останнього клієнту видається спеціальний конверт, який після вкладення в нього готівки чи чека приймається ATM. На конверт наноситься спеціальний надпис, що дозволяє ідентифікувати цю транзакцію. Потім конверт зберігається в сейфі ATM до інкасації. Крім того ATM можуть бути укомплектовані принтером, що дозволяє надрукувати клієнту виписку з рахунку. Всі ATM виконують операції видачі готівки, можуть видавати довідки про стан рахунку, ліміт кредитної картки, відсоток, що нараховується на рахунок, термін наступного внеску по кредитам та іншої інформації, корисної для клієнта, що надається йому банком. Крім того, клієнт може здійснювати найпростіші операції: перерахунок коштів з рахунку на рахунок, замовлення чекової книжки і т.д.
Слід зазначити, що перераховані тут функції – просто приклади, які дозволяють зрозуміти технічні можливості банкоматів, і вони можуть бути розширені або замінені в залежності від тих конкретних послуг, які банк бажає запропонувати своїм клієнтам.
NCS – Non-Cash Sistems. Ці автоматичні пристрої дозволяють клієнту отримати в режимі самообслуговування практично повний перелік банківських послуг, за виключенням отримання готівки. NCS відрізняється від ATM розширеною клавіатурою та набором відео- і аудиозасобів взаємодії з клієнтом і поділяються на дві групи:
1. AST – Account Services Terminal, тобто термінали для здійснення операцій з рахунком;
2. ІМТ – Interactiv Marketing Terminal, термінали з розширеними можливостями самообслуговування клієнта.
AST надають клієнтам можливість здійснювати практично будь-які операції зі своїм рахунком, а також отримувати широкий спектр інформації про нього, включаючи аналітичну. AST укомплектовані принтерами. Основним напрямком розвитку AST є використання в них систем обробки друкованих та рукописних документів, що побудовані на засобах розпізнавання образів, і які дозволяють клієнту оплатити з термінала пред'явлені йому рахунки, класти на рахунок гроші по чеку (по пред`явленню чека в AST, не очікуючи інкасації) та ряд інших можливостей.
Багато банків в Україні ці пристрої для обслуговування клієнтів на сьогоднішній день не застосовує, оскільки по-перше: клієнтів, котрі отримують заробітну плату через банкомати насамперед цікавить отримання готівки, ніж зберігання грошей на рахунку; по-друге: у населення України ще не сформована культура розрахунків безготівковими грішми (чеками та картками) і внесення грошей на картковий рахунок здійснюється готівкою у касі банку. В перспективі, коли асортимент послуг, які банки надають клієнтам за допомогою пластикових карток буде розширюватись і клієнти звикнуть користуватися даними платіжними інструментами, впровадження таких пристроїв буде актуальним, оскільки AST набагато дешевші ніж ATM.
Якщо розглядати Україну, як поле для побудування платіжних систем, то сам стиль життя українців підказує про широкі можливості для створення локальних карткових систем невеликими банками або філіями крупних банків. Ці особливості полягають у наступному:
• низький рівень міграції населення через прописку та проблеми з житлом. Як наслідок, у значної кількості громадян проявляються звички до одних і тих же місць помешкання, роботи та здійснення купівель. Люди роками працюють на одному підприємстві, харчуються в одній їдальні та купляють все необхідне в двох або трьох найближчих магазинах;
• наявність підприємств-“гігантів” та регіонів, міст, що “живуть” за рахунок таких підприємств. Впроваджуючи на даних підприємствах локальні карткові системи, можна централізовано перевести весь персонал таких підприємств на зарплатні (дебетові) картки. Адміністративному керівництву та іншим робітникам, з якими банк має певний досвід роботи можна за їх бажанням запропонувати кредитні картки. По мірі розвитку карткової програми банк може складати “кредитне досьє” на кожного робітника та пропонувати заміну дебетової картки на кредитну найбільш перспективним клієнтам ;
• розподіл великої маси готівки серед широкого кола населення.
Тому при утворенні локальних карткових систем необхідно орієнтуватись на залучення значної маси клієнтів. Перш за все слід приділяти увагу побудові таких систем на базі одного або декількох великих підприємств.
Локальна карткова система дозволяє досягти банку швидкого та дешевого розвитку мережі автоматичних відділень за рахунок тих можливостей, що надає банкомат в плані обслуговування клієнтів. На зниження рівня комісійних по картковим операціям впливає відсутність відрахувань для процесингової компанії при обслуговуванні своїх же клієнтів.
В локальній платіжній системі банк може більш точно аналізувати та простіше прогнозувати рух коштів по картковим рахункам, що підвищує гнучкість використання наявних вільних засобів.
Окремого розгляду заслуговує такий сегмент ринку карткових послуг, як вищі навчальні заклади. Переказ стипендій, допомог та інших виплат на карткові рахунки студентів, аспірантів з успіхом застосовується в багатьох країнах світу. Такий крок надає слідуючи додаткові переваги для банку:
 можливість “централізованого” залучення великої маси клієнтів;
 студенти, аспіранти в недалекому майбутньому стають високо оплачу-ваними спеціалістами і (при зваженій політиці банку відносно своїх клієнтів) можуть залишитися власниками карток того банку, який обслуговував їх у студентські роки; 
 формується культура поводження клієнта з карткою, тобто навіть якщо студент в майбутньому і не залишиться клієнтом банку у нього вже буде певний досвід користування карткою.
Така ідея може бути реалізована за допомогою випуску картки VISA-ELECTRON, або за допомогою створення локальної карткової системи в межах одного або декількох вищих учбових закладів .
Зараз банки впроваджують проект нової платіжної системи "Онікс" – об`єднаної національної інтегрованої карткової системи на базі новоствореної асоціації банків.
Програма Онікс – це програма для національних платіжних карток, що дає доступ до Постерміналів і банківських автоматів по всій Україні та виконує функцію електронних платежів в торговельних підприємствах і банківських автоматах, яка може бути включена на будь-яку прийнятну дебетну карту, де транзакції з використанням картки дебетують банківський поточний або депозитний рахунок до запитання. Програма Онікс – це всеукраїнська дебітна карткова програма, проте вона може також працювати і в локальній банківській програмі, що розрахована для роботи тільки там, де існує відповідна технологія торгівельного процесу і мережевий інтерфейс (наприклад, всі дані вводяться і опрацьовуються електронним засобом).
Програма Онікс – це електронна дебетна послуга з використанням картки, випускаючи яку члени асоціації Онікс на підставі ліцензії по використанню знаків Онікс, можуть надавати своїм клієнтам право здійснювати розрахунки за товари чи послуги в ПОС-терміналах і банкоматах, що відповідають характеристикам терміналів і банкоматів в системі.
В даній програмі мають право брати участь всі члени асоціації, що одержали ліцензію на використання товарних знаків Онікс.

Висновки   до розділу 3

У цьому розділі ми розглянули проблеми і перспективи розвитку індустрії пластикових карток в Україні.
В сучасних умовах  актуальними питаннями для банків, що працюють з пластиковими картками є впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких мас населення і буде обслуговуватись всіма банками України, створення відповідного правового поля для роботи пластикових карт в Україні, створення єдиного національного “stop-list” по пластиковим карткам.
Найперспективнішим напрямком розвитку карткового бізнесу в Україні, як і у всьому світі, є впровадження смарт-карт, які дозволять крім функцій “електронного гаманця” могуть виступати як соціальна і дисконтна картка.
Для впровадження на Україні власної карткової програми, у максимальній мірі необхідно використовувати досвід роботи з найбільшими міжнародними платіжними системами, такими як VISA, інших комерційних банків (як закордонних так і вітчизняних).
Останнім часом все ширше впроваджуються і вдосконалюються нові системи клірінгу та взаєморозрахунків в системі VISA. Дані системи заслуговують уваги, оскільки вони вказують перспективні напрямки розвитку існуючого програмного забезпечення карткових проектів, який може досягатись як за рахунок придбання програмних пакетів VISA так і шляхом розробки таких пакетів власними силами.
 
ВИСНОВКИ

Не дивлячись на принципові переваги пластикових карток як інструмента безготівкових розрахунків, а також наявність багаторічного досвіду їх масового використання в західних країнах, просування карток на українському ринку наштовхнулось на ряд перешкод. Ці проблеми носять об’єктивний характер і пов’язані, в першу чергу, не з картками особисто, а з загальною ситуацією на вітчизняних ринках фінансових і торгових послуг приватним особам. На відміну від США, де пластикові картки були запропоновані населенню як черговий платіжний засіб і повинні були завоювати вже сформований ринок безготівкових розрахунків, в нашій країні картки відкривають нову главу в фінансовій практиці приватних осіб.
Тому на сьогоднішній день основна частина населення виявила неготовність до використання карток, яка проявилась як в недовірі до цих нових засобів, так і в нерозумінні їх можливостей. Слід зазначити, що це стосується масового споживача.
Наступною проблемою є формування мережі приймання карток. Можливо, що протягом певного часу ситуація буде вирішена. Як уже зазначалося вище, еквайєр-центри платіжних систем, не чекаючи об’єктивного покращення ситуації, винаходять шляхи по залученню торгових точок. Більш швидких результатів можна чекати від мережі видачі готівки і, преш за все, мережі банкоматів. Тут платіжні системи і банки володіють ситуацією і питання полягає лише до можливостей фінансування таких програм.
Значному розвитку карткових розрахунків допоможе і втілення зарплатних проектів. Вони дозволять банку-емітенту при помірних витратах на створення мережі обслуговування забезпечити прилив суттєвих фінансових ресурсів.
Упродовж десятиріччя в платіжних технологіях відбулись істотні зміни: модернізувалися самі картки, вдосконалювалося термінальне обладнання для їх обслуговування.
Паралельно з платіжними картками, оснащеними магнітною стрічкою, починають з’являтися картки з чіпами; можливість самих чіпів з роками швидко розширюються: від звичайних із мінімальною пам’яттю й низьким рівнем безпеки – до наділених великим обсягом пам’яті, Java-аплітами, динамічними протоколами захисту та можливістю безконтактної взаємодії з платіжними терміналами.
Платіжне оснащення за цей період також суттєво модернізувалося: від звичайних банкоматів та імпрінтерів – до мобільних платіжних терміналів і банкоматів, які забезпечують взаємодію з платіжною системою за допомогою зв’язку в стандартах GSM або CDMA. З’явилися нові банкомати, здатні приймати готівку, та “банківські кіоски” – інтерактивні термінали, які дають клієнтові змогу власноруч виконувати деякі банківські операції.
В умовах високого технологічного розвитку платіжні системи отримали можливість концептуально нові проекти в соціальній сфері.
Для нашого ринка також можна запропонувати організацію спеціалізованої приймальної мережі банківських карт адаптованих під обслуговування різноманітних сфер.
Як ми бачимо, наша країна має великий потенціал для застосування карткових розрахунків. У вирішенні багатьох питань, пов’язаних з картковим бізнесом, може допомогти держава.
Отже у цій дипломній роботі ми запропонували:
1. Впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких мас населення і буде обслуговуватись всіма банками України.
2. Створення єдиного національного “stop-list” по пластиковим карткам.
3. Для скорішого переходу до найбільш прогресивного виду платіжних карток (смарт-карти або картки з чіпом) можливо впровадження комбінованих карток, на яких буде використана як магнітна стрічка, так і вмонтований чіп. Що дозволить її використання у всіх стандартах.
4. Для нашого ринка також можна запропонувати організацію спеціалізованої приймальної мережі банківських карт адаптованих під обслуговування різноманітних сфер.
5. Інтегрувати на одному платіжному інструменті можливості щодо оплати цілої низки послуг:
 комунальних, за користування електроенергією та зв’язком;
 поштових і фінансових послуг УДППЗ “Укрпошта”;
 сплати проїзду в метрополітені, залізничному транспорті (через автоматизовані каси продажу квитків), міському транспорти й таксі;
 вартості паркування;
 штрафів ДАІ;
 оплати заправки автомобілю в декількох мережах АЗС;
 послуг при страхуванні цивільної відповідальності та ін.
А також вмістити інформацію стосовно:
 програм соціального страхування та захисту;
 медичного страхування;
 дисконтних програм;
 ідентифікації особи.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабаев А. Банки в сети Интернет // Банковские технологии. – 2001. – №11. – С. 36-38
2. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. Тиркала Р.І. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314с.
3. Банківські операції: Підручник / Під ред. Мороза А.М. – К.: КНЕУ, 2000. – 384с.
4. Брегеда О. Місце банківських послуг в інтернет-просторі України // Вісник НБУ. – 2003. – №6. – С. 23-25
5. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 2000. – 243с.
6. Вступ до банківської справи: Учбовий посібник / Під. Ред. Савлука М.І. – К.: Либідь, 1998. – 344 с.
7. Голубович А.Д., Миримская О.М. “Кредитне и другие банковские карточки в системе автоматизированных денежных расчетов”. М., Менатеп-Информ, 1991.
8. Гриценко Р. Сучасні платіжні технології та їх використання у соціальній сфері// Вісник Національного банку України.-2004.-№10.с.18-20
9. Грищенко Р. Сучасні платіжні технології та їх використання у соціальній сфері. // Вісник НБУ. – 2004. – №10. – С. 18-20
10. Гроші та кредит: Підручник: 3те вид., перероб. і доп./ М.І. Савлу, А.М.Мороз, М.Ф.Пудовкіна та ін.-К.:КНЕУ, 2002р.
11. Дубілет О. Перспективи розвитку карткових продуктів// Вісник Національного банку України.-2003.-№10.с.11-13
12. Евтюшкин А. Интернет-коммерция и банки // Банковские технологии. – 2003. – №1. – С. 67,68
13. Єрохина Н., Микитина О. Електронні гроші в платіжній системі держави // Фінанси України. – 2002. – №3. – С. 134-139
14. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121 – ІІІ.
15. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні””;
16. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. № 1576/ХІІ.
17. Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. № 679 – XIV.
18. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.2001 р. № 2346 – ІІІ.
19. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”.
20. Інструкція з організації емісійно-касової роботи в установах банків, затверджена Постановою Правління НБУ від 07.07.1994 № 129 (в редакції від 30.12.1996 № 347).
21. Інструкція НБУ “Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті”, від 18.12.1998 №527;
22. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.
23. Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, від 12.07.2000 №283;
24. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках. – К.:КНЕУ, 2000. – 404с.
25. Котовська Р., Ричаківська В. Операції комерційних банків: Курс лекцій, Львів “ Центр Європи” 1997.
26. Котчетков В.Н. и др. Современная система денежных расчетов. – 2-е издание.-К.: Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса, 1998.
27. Кравець В. Перспективи здійснення безготівкових розрахунків в Україні // Банківська справа. – 2000. – №6. – С. 3-8
28. Марченко В. Підсумки діяльності банків України на ринку платіжних карток у 2003р. // Вісник НБУ. – 2004. – №4. – С. 24-29
29. Мирун Н.И., Герасимович А.М. Банковское обслуживание предприятий и населения. К: НАУ, 1996.
30. Перелік і тарифи операцій щодо використання платіжних карток та розрахункових операцій за ними, що надаються банкам – членам міжнародних платіжних систем Центральним міжбанківським процессинговим центром Центральної розрахункової палати Національного банку України, від 12.08.2003 №333
31. Пластикове карты/ 4-е издание, переработанное и дополненное – М.: издательская группа “БДЦ-пресс”, 2002
32. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. Закладів освіти / Ющенко В.А., Савченко А.С., Цокол С.Л., Новак І.М., Страхарчук В.П. – К.: Либідь, 1998. – 416с.
33. Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням”, затверджене постановою Правління Національного банку України від 27.08.2001 №367;
34. Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки, від 24.02.1997 №37.
35. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене Постановою Правління НБУ від 24.09.1999 р. № 479 .
36. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене Постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. № 516.
37. Положення про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, затверджене Постановою Правління НБУ від 30.08.2002 № 268.
38. Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України від 17.12.2001 №524;
39. Про банки та банківську діяльність: Закон України №2121-III від 07.12.2000
40. Про затвердження Правил організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між територіальними управліннями Національного банку України та комерційними банками в національній валюті: Постанова НБУ №44 від 05.02.01 р.
41. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України №2346-III від 05.04.2001 р.
42. Про розрахунки за пластиковими картками міжнародних платіжних систем: Лист НБУ №13-110/609-2071 від 25.03.97 р.
43. Про умови договору на розрахунково-касове обслуговування: Лист НБУ №25-113/193-678 від 30.01.01 р.
44. Решетніков П. Досвід використання інформаційних технологій в банківській справі// Вісник НБУ. – 2004. – №4. – С. 40-43
45. С.Цуприков “Микропроцессорные платежные карточки направления развития”/ Банковские системы, № 31, 2002г.
46. Савченко А., Кравець В. Розвиток платіжної системи України за десятиріччя // Вісник НБУ. – 2001. – №5. – С. 10-12
47. Федулова Л. Управління якістю послуг – запорука успіху в боротьбі за клієнта // Вісник НБУ. – 2002. – №3. – С. 32, 33
48. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит. Навчальний посібник/ Л.О.Дробозіна, Л.П.Окунева, Л.Л.Андронова та ін. Видавнича агенція “Вертекс”, 2001
49. Харченко В. Підсумки діяльності банків України на ринку платіжних карток у 2003р. Вісник НБУ. – 2004. – №4. – С. 24-29
50. Шкудун Д. Моделювання роботи банку в системі електронних платежів // Вісник НБУ. – 2001. – №1. – С. 41-43
51. Щодо Переліку операцій розрахунково-касового обслуговування, що здійснюються установами банків в Україні: Лист НБУ №12-111/561 від 19.05.00 р.
52. Э.Рид, Р.Котлер и др., “Коммерческие банки”. М., СП “Космополис”, 1991г.

 
Додатки
 
Додаток А
Зведений баланс КБ ПРИВАТБАНК за 28-02-2006
Найменування статті Сума
Активи 
 Готiвковi кошти в касi 1 337 371 048.51
 Кошти в НБУ 1 381 723 296.95
 Кошти на коррахунках "Ностро" 374 626 122.79
 Вкладення в ОВДП 51 760 142.95
 Межбанкiвськi кредити 2 363 832 108.31
 Кредити юридичним особам 9 922 406 902.90
 Кредити фiзичним особам 6 821 350 682.63
 Нарахованi доходи 337 277 713.28
 Цiннi папери 138 404 607.50
 Основнi засоби банка 1 103 813 086.54
 Дебiторська заборгованiсть 1 453 492 374.70
 Валютнi операцiї 3 962 990 878.51
 Резерви пiд кредити -1 895 954 081.99
 Усього Активи: 27 353 094 883.58
Пасиви 
 Кошти на коррахунках "Лоро" 132 469 675.43
 Мiжбанкiвськi депозити 2 112 908 997.74
 Кредити мiжнарод. фiнанс.орг. 529 099 692.67
 Поточнi рахунки юр. осiб 3 296 245 645.52
 Кошти бюджету 67 057 121.60
 Депозити юридичних осiб 2 943 261 114.04
 Поточнi рахунки фiзичних осiб 2 328 389 298.91
 Депозити фiзичних осiб 8 374 254 634.66
 Розрахунки за цiнними паперами 21 020 360.22
 Нарахованi витрати 266 017 019.23
 Кредиторська заборгованiсть 983 793 461.35
 Валютнi операцiї 3 962 990 878.51
 Усього Пасиви: 25 017 507 899.88
Капiтал 
 Статутний капiтал банка 1 130 000 000.00
 Резерви банку 638 269 071.57
 Результат минулих рокiв 513 778 317.62
 Результат поточного року 53 539 594.51
 Усього Капiтал: 2 335 586 983.70
 
Продовження Додатку А

Зведений баланс КБ ПРИВАТБАНК за 28-02-2005
Найменування статті Сума
Активи 
 Готiвковi кошти в касi 880 704 294.89 
 Кошти в НБУ 1 108 495 340.35 
 Кошти на коррахунках "Ностро" 369 892 897.31 
 Вкладення в ОВДП 76 693 752.20 
 Межбанкiвськi кредити 2 292 660 191.94 
 Кредити юридичним особам 6 644 475 962.68 
 Кредити фiзичним особам 3 031 775 127.74 
 Нарахованi доходи 289 666 683.12 
 Цiннi папери 709 672 036.04 
 Основнi засоби банка 745 779 627.71 
 Дебiторська заборгованiсть 333 515 806.49 
 Валютнi операцiї 1 022 256 871.79 
 Резерви пiд кредити -1 326 018 571.53 
 Усього Активи: 16 179 570 020.73 
Пасиви 
 Кошти на коррахунках "Лоро" -7 261 148.60 
 Мiжбанкiвськi депозити 177 496 869.16 
 Кредити мiжнарод. фiнанс.орг. 18 520 209.41 
Кредити Нацiонального Банку 533 940 143.07 
 Поточнi рахунки юр. осiб 3 102 809 673.58 
 Кошти бюджету 15 802 699.99 
 Депозити юридичних осiб 2 540 419 613.21 
 Поточнi рахунки фiзичних осiб 1 255 661 325.13 
 Депозити фiзичних осiб 5 111 161 318.24 
 Розрахунки за цiнними паперами 50 346 341.90 
 Нарахованi витрати 145 259 520.85 
 Кредиторська заборгованiсть 509 104 021.19 
 Валютнi операцiї 1 022 256 871.79 
 Усього Пасиви: 14 475 517 458.92 
Капiтал 
 Статутний капiтал банка 1 020 526 000.00 
 Резерви банку 371 088 446.04 
 Результат минулих рокiв 176 637 862.55 
 Результат поточного року 135 800 253.22 
 Усього Капiтал: 1 704 052 561.81 

 
Продовження Додатку А
Зведений баланс КБ ПРИВАТБАНК за 27-02-2004
Найменування статті Сума
Активи 
 Готiвковi кошти в касi 654 872 273.33
 Кошти на коррахунках "Ностро" 740 948 470.58
 Межбанкiвськi кредити 628 021 156.70
 Кредити юридичним особам 5 950 286 425.61
 Кредити фiзичним особам 2 033 159 187.75
 Нарахованi доходи 393 401 715.28
 Цiннi папери 192 891 768.98
 Основнi засоби банка 455 688 760.65
Розрахунки по госп. дiяльн. 55 458 274.64
 Дебiторська заборгованiсть 192 096 036.20
 Валютнi операцiї 276 431 949.69
 Резерви пiд кредити - 851 987 297.29
 Усього Активи: 10 721 268 722.12
Пасиви 
 Кошти на коррахунках "Лоро" 45 785 350.87
 Мiжбанкiвськi депозити 363 080 570.62
Кредити Нацiонального Банку 18 609 706.00
Кредити мiжнарод. фiнанс.орг 605 591 864.82
 Поточнi рахунки юр. осiб 2 190 090 858.22
 Кошти бюджету 19 255 510.68
 Депозити юридичних осiб 971 500 589.05
 Поточнi рахунки фiзичних осiб 1 106 403 525.62
 Депозити фiзичних осiб 3 653 954 831.26
 Розрахунки за цiнними паперами 179 336 715.43
 Нарахованi витрати 73 848 902.27
 Кредиторська заборгованiсть 195 689 577.15
 Валютнi операцiї 276 431 949.70
 Усього Пасиви: 9 699 579 951.69
Капiтал 
 Статутний капiтал банка 700 000 000.00
 Резерви банку 185 530 720.69
 Результат минулих рокiв 70 398 678.53
 Результат поточного року 9 759 371.21
 Субординований борг 56 000 000.00
 Усього Капiтал: 1 021 688 770.43