Методика викладання природознавства тема Звірі - Педагогика - Скачать бесплатно
Державний університет імені М.П.Драгоманова
Курсова робота
з методики викладання природознавства
на тему “Звірі”
|Виконала студентка 43групи |
|факультету “Початкове навчання” |
|заочного відділення Зажерило Н. В. |
| |
|Викладач Телецька І. |
м. Київ – 2000 рік
ПЛАН
| |Стор. |
|I. ВСТУПНА ЧАСТИНА | |
|----------------------------------------------------------------| |
|------------- | |
|II. ФОРМИ НАВЧАННЯ | |
|ПРИРОДОЗНАВСТВУ------------------------------------------------ | |
|1. ОРГАНІЗАЦІЯ | |
|СПОСТЕРЕЖЕНЬ------------------------------------------------- | |
|2. ДОСЛІДНО - ПРАКТИЧНА | |
|РОБОТА--------------------------------------------- | |
|3.РОБОТА З РОЗДАТКОВИМ | |
|МАТЕРІАЛОМ------------------------------------ | |
|4. РОБОТА З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ------------------------| |
|5. РОБОТА З | |
|ПІДРУЧНИКОМ-----------------------------------------------------| |
|---- | |
|III. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ І ФОРМ | |
|РОБОТИ.--------------------- | |
|IV. 1 | |
|КЛАС------------------------------------------------------------| |
|----------------------------------- | |
|1. ПРАКТИЧНЕ | |
|ЗАСТОСУВАННЯ.-------------------------------------------------- | |
|V. 2 | |
|КЛАС------------------------------------------------------------| |
|------------------------------------ | |
|1. ПРАКТИЧНЕ | |
|ЗАСТОСУВАННЯ--------------------------------------------------- | |
|2.ТЕМА :”ЗВІРІ | |
|ВОСЕНИ”---------------------------------------------------------| |
|---- | |
|3. ТЕМА “ЗВІРІ | |
|ВЕСНОЮ”---------------------------------------------------------| |
|---- | |
|VI. 3 | |
|КЛАС------------------------------------------------------------| |
|----------------------------------- | |
|VII. ЗВЯ’ЗОК ПРИРОДОЗНАВСТВА З ІНШИМИ | |
|ПРЕДМЕТАМИ.----------------------- | |
|1. З УРОКАМИ ЧИТАННЯ ТА | |
|МОВИ.---------------------------------------------- | |
|2. З УРОКАМИ | |
|МАТЕМАТИКИ----------------------------------------------------- | |
|VIII. ЗАКЛЮЧНА | |
|ЧАСТИНА---------------------------------------------------------| |
|-------------- | |
|IX. | |
|ДОДАТКИ---------------------------------------------------------| |
|---------------------------------- | |
|X. | |
|ЛІТЕРАТУРА------------------------------------------------------| |
|---------------------------------- | |
.
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА
"Природничі науки у всьому
їх об'ємі представляють собою
вічну боротьбу людського
розуму із потайливістю
природи.”
К.Д.Ушинський
До тих пір поки ми не знаємо своєї країни і поки ці знання не
поширяться в масі народу, ми не будемо в змозі користуватися і тими з
вербами, які налає нам природа й населення навої країни, і будемо бідні,
тому, що - нехлюї. Тому-то, природознавство як учбовий предмет має
пропедевтичний характер, тобто метою його є підготовка учнів до вивчення
елементарних курсів ботаніки, зоології, фізичної географії, анатомії,
фізіології, інших предметів наступних класів.
Вивчення природознавства в початковій школі дає можливість розв’язати
освітні і виховні завдання в єдиному процесі.
А саме:
- розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи; !
- розкрити у доступній формі зв’язки між неживою і живою природою,
трудовою діяльністю людей;
- озброїти дітей матеріальним підходом до вивчення природи і, первинним
атеїстичним знанням;
- виховувати любов до рідної країни.
Виходячи з мети курсу, а це - комплексне пізнання природи і
суспільства, специфіка природознавства - його узагальненість, комплексність
і разом з тим конкретність.
Озброїти учнів знаннями - значить створити в їх свідомості чіткі
уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям
осмислити закономірні зв’язки між явищами, виробити практичні уміння і
навички.
Отже, вже в початкових класах повинно мати місце нагромадження в
молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань
нерозрізнення, а об'єднаних провідною ідеєю - ідеєю взаємозв'язку всіх явищ
природи.
Вивчення природознавства має велике значення у вихованні в учнів
суспільної активності, ініціативи, набутті навичок бережливого ставлення до
природи та в психологічній підготовці до виконання корисних справ.
В учнів зростає відповідальність, почуття гордості за те, що й вони
брали участь у важливих для країни справах.
II. ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ
1. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Організовуючи спостереження за явищами навколишньої дійсності і
безпосередню практичну діяльність молодших школярів, насамперед слід дбати
про розвиток їхніх розумових сил, викликаючи у дітей потребу міркування,
спонукаючи робити висновки, узагальнення. Найперші "помічники" у цьому для
вчителя - добре сформульовані, продумані пізнавальні завдання, спрямовані
на розширення і збагачення уявлень, понять дітей про живу і неживу природу,
ознайомлення із суспільним життям, працею дорослих в освоєнні соціального
досвіду, виконанні перших суспільне - значущих обов’язків
У поборі різних типів розвивальних завдань за основу ж взято ті логічні
операції, без яких виконання їх неможливе порівняння, узагальнення,
класифікацію, встановлення причинне -наслідкових зв’язків.
Перші дотики розуму і почуття дитини по навколишнього світу повинні
бути турботливими і ласкавими. В.О.Сухомлинський писав : "Як важливо не
попустити, щоб шкільні двері відгородили від свідомості дитини навколишній
світ!". Саме нього ми, вчителі і маємо посягнути у своїй роботі з учнями.
Розвитку в учнів спостережливості сприяє також систематичний контроль
за виконанням завдань.
2. ДОСЛІДНО - ПРАКТИЧНА РОБОТА
У процесі вивчення природознавства необхідно приділити велику увагу
дослідно-практичній роботі учнів. Саме в цих умовах є можливість виховувати
у дітей дослідницький підхід по здобування знань, збуджувати в них інтерес
по природи.
Учні вчаться самі одержувати знання, обґрунтовувати свої відповіді,
набувати умінь і навичок користуватися нескладними лабораторними
обладнаннями, а головне спостерігати явища, розкривати причини, що
зумовлюють їхню зміну. Мислення учнів спрямовується на аналіз і синтез. Під
керівництвом вчитель вони вчаться виділяти в предметах істотні ознаки,
встановлювати між ними подібність, узагальнювати, робити висновки. Дослівно-
практична робота сприяє вихованню в учнів повільної уваги,
спостережливості, розвитку діалектичного мислення.
На уроках проводять демонстраційні та фронтальні посліпи. У першому
випадку вчитель або учень демонструє дослід, який можна показати підчас
вивчення нової теми, повторення та закріплення матеріалу або опитування. У
другому - вчитель дає завдання, а учні виконують.
Піп час досліду слід обов’язково підтримувати тісний контакт з учнями,
щоб вони не тільки зрозуміли зміст матеріалу, а й вчилися розповідати про
те, що вони спостерігають. Важливо також у потрібну хвилину спрямувати
увагу учнів на пізнання суті досліду.
3.РОБОТА З РОЗДАТКОВИМ МАТЕРІАЛОМ
Чуттєве сприймання відіграє велику роль у пізнавальній діяльності учнів
молодших класів. Саме з ними тісно пов'язана робота з роздатковим
матеріалом. Це можуть бути рослини, зібрані піп час екскурсій, гербарій,
колекції комах, вологі препарати, предмети неживої природи, роздавальні
картки тощо.
Щоб дітям легше було визначити істотні ознаки предметів, які
вивчаються, бажано піп час роботи додержуватись певної послідовності у її
виконанні, яка буде для учнів планом їхніх дій.
Роздавальні картки можна використовувати піп час фронтальної роботи з
класом, для самостійних занять учнів, для ущільнення опитування, письмових,
контрольних робіт тощо.
4. РОБОТА З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ.
Широко використовують технічні засоби навчання. За допомогою їх можна
вивчати віддалені предмети і явища природи, за якими в даний момент важко
спостерігати в природі. Кольорові зображення викликають у дітей позитивні
емоції, інтерес, що полегшує усвідомлення нового матеріалу. Демонстрування
кінофільмів дає можливість показати явища в динаміці й розвитку.
Особливо зручно користуватись слайдами. На екрані учням можна показати
збільшене кольорове зображення предмета, явища.
Методика роботи із слайдами така сама, як із таблицями чи репродукціями
картки. Це може бути складання коротких оповідань учнями, виділення
істотних ознак в об'єктах, які вивчаються, проведення ігор та інше.
Доцільно для активізації пізнавальної діяльності учнів перед переглядом
діафільмів чи кінофільмів давати їм такі завдання: коротко описати
предмети, явища за змістом кадрів, виділити істотні ознаки, з’ясувати, як
пристосувалися рослини і тварин по життя в певному середовищі, розвити
причини явищ, взаємозв'язків у природі тощо.
Після перегляну екранних засобів можна проводити не тільки бесіду, а й
письмову самостійну роботу.
На уроках природознавства треба ширше використовувати грамзаписи. Увага
та інтерес дітей значно зростають, коли учні прослуховують музику, співи
птахів, короткі оповідання і вірші.
5. РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ
Відповідно дошкільної програми з природознавства побудовано за сезонним
принципом. У ньому показано природу і працю людей за порами року, то дає
вчителеві можливість поєднувати вивчення статей із спостереженнями учнів,
ширше використовувати в навчанні місцевий матеріал.
Система запитань і завдань, що міститься в підручнику допоможе краще
учням ознайомитись з предметами та явищами природи. Робота з малюнками а
підручнику може бути різноманітною. Наприклад - можне пати завдання учням
розглянути їх та сказати, що зображено на них, порівняти малюнки, знайти
спільні ознаки та істотні відмінності скласти оповідання за малюнком з
використанням своїх спостережень. Користуючись малюнком, розповісти про
розвиток рослини чи комахи, виділити істотні ознаки в предметах і явищах,
які вивчаються.
У підручнику вміщено кольорові таблиці з якими учні повинні працювати
піп час вивчення тем "Рослини", "Тварини", “Охорона рослин".
Перед статтями вміщено запитання і завдання для виявлення життєвого
досвіду учнів. активізації їх пізнавальної діяльності: здобутих знань перед
тим, як ознайомлювати з новою темою, щоб створити проблемну ситуацію і
зацікавити на запитання.
Важливо навчити другокласників самостійно працювати з підручником у
класі і вдома. Потрібно привчити дітей давати повні відповіді на запитання,
пов’язувати зміст прочитаного з власними спостереженнями і поповнювати
його. Слід рекомендувати учням вибирати із статей матеріал по поставлених
запитань. Тоді вони краще запам’ятають основний матеріал по поставлених
запитань і навчаться працювати з текстом.
Але робота з підручником не передбачає різноманітну пізнавальну
діяльність учнів. Тому пропонуємо використання різноманітних форм роботи
для підвищення активізації навчальної діяльності учнів на прикладі теми
"Звірі " при вивченні різних пір року.
III. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ І ФОРМ РОБОТИ.
На уроках природознавства вчитель в поєднанні з іншими методичними
прийомами може використовувати різноманітні загадки, цікаві завдання,
кросворди, вірші, казки, оповідання про звірів: проводити ігри, ігри -
подорожі, вікторини, хвилинки цікавого тощо, залежно від. мети уроку,
змісту навчального матеріалу, знань учнів та ін.
Все це дуже зацікавлює дітей, дає їм більш поширені знання, вони краще
і швидше запам’ятовують матеріал.
В іграх діти виконують різноманітні пізнавальні завдання.
Пізнавальні завдання в іграх на матеріалі природи можуть бути
найрізноманітнішими і передбачати закріплення уявлень про предмети і явища
природи розвиток умінь, порівнювати предмети, виділяти основні і другорядні
ознаки їх, здійснювати класифікацію предметів, встановлювати логічну
послідовність подій та ін.
При повторенні іноді пропонується гра, коли вчитель називає предмети,
серед яких треба визначити ті, які поставлені за умовою.
Наприклад, вчитель називає звірів, серед них треба виділити тих звірів,
які впадають в зимову сплячку. Подібні ігри допомагають не тільки виявити
знання, а. й виробляють уважність.
Дуже цікавими є ігри - подорожі. Наприклад, вивчаючи тему " Звірі
весною", можна провести цікаву "подорож" в весняний ліс. Піп час подорожі
використовують стінні таблиці і картини, діапозитиви, фрагменти діафільмів,
натуральні об’єкти, які допомагають конкретизувати уявлення. Подача
матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір. Отже
гра і світ цікавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному
процесі школи. Гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває
спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до
навчання. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри або
використанням цікавого матеріалу знімає втому, гальмівні процеси мозку,
загострює пам’ять.
Для розвитку кмітливості дітей широко використовують загадки. Вони
дають не повний але досить точний опис предметів або явиш природи.
Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про
рослин, тварин, явища природи. Загадки можна використати на різних етапах
уроку. Для цього вчитель заздалегідь підбирає їх відповідно до теми і мети
вивченого матеріалу і визначає на якому етапі доцільніше їх використати.
Можна використовувати загадки на початку викладання нового матеріалу, як
цікаве введення в світ того предмета або явища, про які йтимуться на уроці
загадки доцільно включати у різноманітні форми роботи.
На почуття, мислення дитини впливає краса опису процесів, явищ природи
і предметів навколишнього світу. Корисно включати в розповідь учителя або
під час бесіди уривки з художніх творів, віршів, пісень і навіть казок.
Уривки з прози або вірші можна, також використовувати на початку уроку, що
підвищує інтерес учнів по виучуваного матеріалу або для закріплення знань.
За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснюються на основі
податкового матеріалу / загадки, оповідання, цікаві завдання, вірші,
скоромовки, приказки тощо/, ознайомити учнів з звичками, поведінкою,
способом життя звірів, їхню взаємодією з природою навколишнім світом,
показати, яку користь приносять звірі, як люди становляться по них, а також
за допомогою цих
|
