Звіт про проходження практики в ДПІ - Налоги - Скачать бесплатно
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
З В І Т
Про проходження виробничої практики зі спеціальності в ДПІ Києво-
Святошинського району Київської області
Студента IV курсу, групи ПБ-
Спеціальності 6.060100 “Правознавство”
Керівник практики від органу, _____________
установи, організації оцінка (прописом)
Керівник практики ______________ від Академії
оцінка (прописом)
Ірпінь-2004
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………..3
Розділ 1. Структура ДПІ в Києво-Святошинському районі:…………..6
1. Завдання та організаційна структура ДПІ;…………………6
2. Функції відділів ДПІ;……………………………………………8
Характеристика джерел фінансування ДПІ у Києво-Святошинському районі.
Порядок складання і затверження кошторису……………………………………...12
Розділ 2. Процедура підбору персоналу;……………………………….16
Розділ 3. Організація відділу правового забезпечення;……………...20
Розділ 4. Організація охорони праці в ДПІ у Києво-Святошинському
районі:…………………………………………………………………………23
4.1 Нормативно-правова база по охороні праці;………………..24
4.2 Організація протипожежної безпеки………………………….26
Висновок……………………………………………………………………...28
Використана література……………………………………………………31
ВСТУП
Інстенсивний розвиток ринкових механізмів вимагає перетворення всіх
елементів системи оподаткування. З’являються нові податки, механізми їх
обчислення і сплати, конкретизуються повноваження органів влади
різноманітних рівнів і компетенцій. З’являється податкова міліція,
принципово змінюється набір і зміст функцій, що виконують контрольно-
ревізійні управління. Подібні зміни пов’язані з необхідністю підсилення
контролюючих механізмів у галузі оподаткування, що викликане бурхливим
зростанням і якісним перетворенням податкових важелів.
Діяльність котролюючих органів пов’язана з наглядом з боку держави за
виконанням платником податків своїх зобов’язань перед державою з повного і
своєчасного внесення податкових платежів у відповідні бюджети чи фонди.
Проте туди не завжди надходять кошти в тій кількості, на яку розраховували
при плануванні бюджету, і було б не правильним бачити в цьому тільки
правопорушення, невиконання платником своїх обов’язків. Бюджети
позбавляються надходжень за рахунок двох процесів: відхилення від сплати
податків і правомірного обходу податку.
В основу правомірного обходу податку лежать шляхи і можливості
несплати податку, надані законодавцем, тобто обумовлені недосконалістю
законодавства. В даномму випадку платинк податку використовує прогалини
законодавства, що пов’язані як із недосконалістю податкових норм, їх
закріпленням, так і з ситуаціями, коли законодавець надає платнику право
вибору або межі, в рамках яких останній може обрати найбільш вигідний для
себе варіант.
Правомірний обход податку доповнюється відхиленням від сплати податку,
що являє собою досить різноманітну групу податкових правопорушень. Зміст
цих правопорушень полягає в неналежному виконанні зобов’язань платника
перед бюджетом.
Залежно від характеру поведінки і діяльності суб’єктів податкових
правовідносин можна виділити:
. Правомірний обхід податку – правомірне уникнення сплати податку за
рахунок недосконалості або можливостей, закладених законодавством.
. Ухилення від сплати податку – правопорушення, що складається із
невиконання або неналежного виконання платником своїх обов’язків
по сплаті податку.
. Стягнення надлишкових сум податків – умисні дії робітникіів
податкових органів по не обгрунтованому стягненню сум податкових
платежів із платиників.
Якщо в першому та другому випадках дії засновані на активній ролі
платника податків (у правомірному обході в межах діючих податкових норм і у
порушенні їх при ухиленні від податків в формі податкових проступків або
злочинів), то в третьому випадку активна діяльність характерна для
податкового органу, здійснюючого свої повноваження з порушенням
законодавства.
Примус у галузі оподаткування являє собою систему заходів, що
застосовуються уповноваженими органами по відношенню до осіб при порушенні
ними обов’язків по сплаті податку і притягненню до відповідальності при
вчиненні податкового правопорушення.
Заходи податкового примусу характеризуються певними ознаками :
. Регулються нормами фінансового права, а також адміністративно-
процесуальними.
. Застосовуються по відношенню юридичних і фізичних осіб.
. Використовуються для забезпечення надходжень податкових платежів.
. Припускають застосування фінансових санкцій, заходів адміністративного і
кримінального покарання.
. Припускають позасудове застосування заходів податкового примусу.
. Податковий примус поєднує стягнення податкових платежів і стягненя
податків.
Реалізація примусув сфері оподаткування здійснюється
попереджувальними, припиняючими і відновлюючими заходами. Попередження
здійснюється державними органами, контролюючими правильність обчислення і
внеснення податків. Припинення пов’язане уже з впливом на платників, що
здійснюється юридичне владними (припиненя операцій, ліквідація
підприємства, вилучення документів). Відновлювані заходи пов’язані з
відшкодуванням збитків, завданих податковим правопорушенням. При цьому
особливості застосування штрафів пені включають і ті суми, які були б
одержані бюджетом при своєчасному надходженні та використанні податків і
платежів.
РОЗДІЛ 1. С Т Р У К Т У Р А ДПІ В КИЄВО-
СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ
1.1 Завдання та організаційна структура ДПІ
Апаратом державної виконавчої влади, що здійснює податкову
політику і організує стягнення податків, зборів і платежів у розпорядження
держави, є державна податкова служба, створена при Кабінеті міністрів
України у складі Головної податкової адміністрації України і державних
податкових адміністраціях в Автономній республіці Крим, областях, районах,
містах і районах у містах. Головним завданням державної адміністрації є
забезпечення додержання законодавства про податки, повний облік всіх
платників податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, здійснення
контролю, забезпечення правильності обчислення і сплати цих платежів.
Апарат податкової служби України зосереджений у державних податкових
адміністраціях різних рівнів. У своїй діяльності він керується Конституцією
України, Закону України "Про державну податкову службу", рішеннями
Верховної Ради України та місцевих Рад народних депутатів. Податкова
інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області підпорядковується
державній податковій адміністрації по Київській області і свою практичну
діяльність здійснює в тісній взаємодії з державною адміністрацією у Києво-
Святошинському районі Київської області та місцевою Радою народних
депутатів. Вона координує свою роботу з фінансовими органами, банківськими
установами, органами внутрішніх справ, суду, прокуратури, арбітражу, і
іншими контролюючими органами. Начальник призначається керівником
Державної адміністрації по Київській області за погодженням з Державною
адміністрацією Києво-Святошинського району. Інші працівники податкової
інспекції призначаються начальником ДПІ району .Видатки на утримання
податкової інспекції району визначаються Державною податковою
адміністрацією (ДПА) по Київській області і фінансуються з
республіканського бюджету. ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської
області складається з ряду функціональних підрозділів, які в тісному
взаємозв'язку співпрацюють між собою, забезпечуючи виконання функцій,
покладених на податкову службу України.
Структурні підрозділи ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області:
1.Управління справляння податків з юридичних осіб:відділ
справляння прямих і непрямих податків державних підприємств, банків та
фінансових установ;відділ справляння прямих і непрямих податків з
комерційних підприємств;сектор оподаткування майна та плати за патенти.
2. Управління місцевих податків та інших платежів з функціями
документальних перевірок:відділ справляння місцевих податків та
зборів;відділ справлення ресурсних платежів та плати за землю юридичних
осіб;відділ справляння неподаткових доходів, плати за ліцензії, сертифікати
та контролю за конфіскованим майном по юридичним особам; відділ
організації документальних перевірок. 3. Управління справляння
податків з фізичних осіб: відділ справляння прибуткового податку з громадян
- суб'єктів підприємницької діяльності з функціями документальних
перевірок;відділ справляння прибуткового податку з громадян не суб'єктів
підприємницької діяльності;відділ документальних перевірок прибуткового
податку з заробітної плати робітників та службовців;сектор справляння та
документальних перевірок податку на майно, транспортні засоби, державне
мито та землі з фізичних осіб.
4. Управління документальних перевірок юридичних осіб:відділ
організації документальних перевірок фінансових установ;відділ організації
документальних перевірок державних, акціонерних і малих
підприємств;відділ організації документальних перевірок товариств з
обмеженою відповідальністю, приватних підприємств, кооперативів та
громадських об'єднань;відділ реєстрації та контролю застосування ЕККА,
акцизних марок, патентів. 5. Управління
валютного контролю:сектор по контролю за валютними операціями і операціями
з давальницькою сировиною;сектор по контролю за оподаткуванням доходів
резидентів і нерезидентів зовнішньо- економічної діяльності.
6. Управління по роботі з платниками податків:сектор по роботі з платниками
юридичними особами; сектор по роботі з платниками фізичними особами.
7. Відділ комп'ютеризації.
8. Відділ обліку та звітності.
9. Відділ примусового стягнення податків.
10. Юридичний відділ.
11. Бухгалтерія. 12.
Відділ кадрів та спецроботи. 13.
Адміністративно-господарський відділ.
1.2 Функції відділів ДПІ
До функціональних обов'язків відділу справляння прямих і не прямих
податків державних підприємств, банків та фінансових установ належать:
- здійснювати контроль за дотриманням податкового законодавства;
контролює своєчасність подання платниками податкових декларацій,
бухгалтерської звітності, забезпечує перевірку правильності і повноти їх
складання;
контролює своєчасність і повноту перерахування обов'язкових
платежів до бюджету;
організує заходи щодо стягнення перерахування несвоєчасно внесених
до бюджету належних податків, застосування до платників фінансових
санкцій, накладання фінансових санкцій, накладання адміністративних
штрафів і контролює повноту їх сплати;
передає правоохоронним органам матеріали про факти порушення
законодавства, за які передбачена карна відповідальність;
розглядає заяви, пропозиції і скарги підприємств, які зв'язані з
оподаткуванням та безпосередньою роботою осіб податкової
адміністрації.
Відділ справляння прямих та непрямих податків з комерційних
підприємств, крім вище перерахованих функцій, виконує також:
проведення обліку платників в контрольному журналі, складання
списків платників з зазначенням індентифікаційного коду платника,
адреси, видів платежів;
одержує від установ банків дані про відкриття рахунків, платниками;
одержує від відділу обліку та звітності про надходження платежів в
бюджет, аналіз повноти надходжень платників по кожному платнику,
подає пропозиції відділу аудиту щодо перевірки окремих платників.
Сектор оподаткування майна та плати за патенти здійснює контроль по
своєчасному надходженню податків до відповідних бюджетів.
Основними завданнями відділів Управління документальних перевірок
юридичних осіб є:
забезпечення контролю за дотриманням підприємствами та установами
всіх форм власності законодавства по обчисленню і справлянню
податку на прибуток, на додану вартість та акцизного збору;
узагальнення матеріалів перевірок, підготовка проектів, доповідей
, наказів, розпоряджень, а також пропозицій щодо реалізації цих
матеріалів ;
підготовка і передача податковій поліції рішень по матеріалах
перевірок та заходів по попередженню недоліків і порушень
податкового законодавства.
Завданням Управління місцевих податків і зборів є забезпечення
належної організації справляння місцевих податків та зборів, ресурсних
платежів та неподаткових доходів до відповідних бюджетів, належної
аналітичної та контрольної роботи.
Головними завданнями Управління справляння податків з фізичних осіб є
забезпечення організації роботи відповідних відділів з питань повноти
обліку платників податків, контроль за дотриманням податкового
законодавства, повнотою сплати до бюджету податків з фізичних осіб та
державного мита, своєчасність подання платниками декларацій, розрахунків та
інших документів, пов'язаних з обчисленням податків.
Управління валютного контролю здійснюють перевірку законності валютних
операцій, що проводяться резидентами і нерезидентами на території України.
Управління по роботі з платниками встановлює постійні двосторонні
зв'язки з питань податкового законодавства з юридичними та фізичними
особами. До функцій відділів цього управління входять:
- надання консультацій, письмових роз'яснень щодо порядку нарахування
та сплати податків, заповнення декларацій;
- організація і проведення семінарів з питань оподаткування, випуск
плакатів,
- буклетів, брошур, тощо.
Відділ комп'ютеризації організує:
- роботу по впровадженню АРМів та окремих задач отриманих в ДПА по
Київській області, в практичному використанні в районній
адміністрації;
- роботу по впровадженню локальних обчислювальних мереж та багато
термінальних комплексів в районі ДПА;
- надання методичної та практичної допомоги управлінням і відділам ДПА
по впровадженню в практичну роботу комп'ютерної техніки, тощо.
Юридичний відділ тісно співпрацює з іншими підрозділами ДПІ району і
розробляє заходи на забезпечення правового застосування законодавства в
апараті податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської
області. Відділ примусового стягнення податків здійснює спільну роботу з
галузевими міністерствами та відомствами, органами виконавчої влади по
погашенню заборгованості по платежах до бюджету з платників податків.
Всі підрозділи ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області
тісно взаємодіють між собою.
1.3 ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ДПІ у КИЄВО -СВЯТОШИНСЬКОМУ
РАЙОНІ.ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ТАЗАТВЕРДЖЕННЯ КОШТОРИСУ
І. Бюджетне фінансування – це фінансування, що проводиться за рахунок
бюджетних коштів.
Податкова інспекція у Києво-Святошинському районі повністю
фінансується Державною податковою адміністрацією Київської області.
ДПА в Київській області проводить повне покриття всіх видатків ДПІ
району.
Незалежно від джерел покриття видатків, фінансування здійснюється на
основі таких принципів:
плановості
безповоротності та безвідплатності
цільового спрямування коштів та їх ефективного використання, фінансування в
міру виконання планів
додержання режиму економії
ДПА в Київській області здійснює всі принципи фінансування по відношенню
ДПІ у Києво-Святошинському районі.
ІІ. Основним документом, що визначає витрати бюджетних установ, є
кошторис.
Кошторис витрат – це основний плановий документ, який визначає
загальний обсяг, цільове надходження та використання, а також щоквартальний
розподіл коштів, що відпускаються з бюджету на утримання бюджетних установ
або на здійснення централізованих соціальних, господарських, екологічних,
культурних та інших заходів та інше.
Фінансування з бюджету виконується тільки на основі затверджених для
цього кошторисів видатків. Витрати бюджетних коштів без затвердженого в
установленому порядку кошторису не допускається.
Кошторис витрат на утримання ДПІ у Києво-Святошинському районі є
актом, що встановлює права і обов’язки начальника інспекції та головного
бухгалтера інспекції по використанню зазначеного обсягу грошових коштів, а
також права і обов’язки ДПА в Київській області (фінансуючий орган) по
виділенню цих коштів і контролю за їх правомірним використанням.
Для ДПІ району вірно складений і своєчасно затверджений кошторис є
індивідуальним фінансово-плановим актом, на основі якого інспекція
фінансується протягом календарного року.
Кошторисно-бюджетне фінансування – це система науково та економічно
обгрунтованих заходів щодо визначення критеріїв розподілу коштів і напрямів
використання фінансових ресурсів, а також визначення їх оптимальних обсягів
для кожного об’єкта, що фінансується.
У практичній діяльності бюджетних установ застосовуються чотирі види
кошторисів витрат:
індивідуальні
загальні
зведені
кошториси витрат на централізовані заходи
Усі види кошторисів складаються відповідно до класифікації
доходів і видатків державного та місцевого бюджетів України (бюджетної
класифікації)
Процес складання кошторису має назву кошторисного процесу та включає
декілька етапів: складання, затвердження, виконання. Кожен етап регулюється
Законом України “Про бюджетну систему України” та іншими нормативними
актами.
На першій стадії - складання кошторису – здійснюється кошторисно-бюджетне
планування, в результаті якого створюється проект кошторису. Далі на стадії
затвердження кошторис набуває ваги офіційного акту, а на етаппі його
виконання відбувається втілення в життя положень кошторису. Будь-яке
відхилення при здійсненнікошторисного процесує порушенням фінансової
дисциплвни та чинності нормативного акті. Тому порушення норм, що регулюють
порядок складання та затвердження кошторисів, тягне за собою визнання
кошторису недійсним.
Кошториси витрат бюджетних установ складаються за формами, які розробляє
Міністерство фінансів України для окремих типів установ. Кошторис вміщує
лише видатки на поточне утримання, придбання, обладнання та інвентаря,
проведення капітального ремонту. Капітальні вкладення передбачені планами
економічного та соціального розвитку, фінансуються на основі окремих
самостійних кошторисів. Суми видатків, що нараховуються на рік, який
планується, наводяться у кошторисі у співставленні з планом, що
затверджений на поточний рік з урахуванням внесених змін, та фактичним
виконанням за минулий рік. Розміри видатків за кожною статтею кошториса
встановлюється використання норм та нормативів – сітьові показники,
економічні нормативи, вартість на натуральні технічні норми.
За своїми юридичними властивостями норми поділяються на обов’язкові та
розрахункові. Обов’язкові норми встановлюються актами вищих органів
державної влади та управління і не підлягають зміні. Розрахункові є середні
витрати на розрахункову одиницю.
За змістом норми поділяються на натуральні та грошові. Натуральна норма –
це кількісний набір продуктів або інших матеріальних цінностей на одну
розрахункову одиницю. За методами створення грошових норм вчені поділяють
їх на індивідуальні, комбіновані та укрупнені.
Поквартальний розподіл бюджетних асигнувань за кошторисами повинен
відповідати поквартальному розподілу видатків відповідного бюджету. При
виконанні кошторису протягом року в нього можуть бути внесені зміни
вищестоящою організацією, яка затверджувала кошторис.
Кошторис витрат ДПІ у Києво-Святошинському районі складається за
формою, яка розроблена Міністерством фінансів України. Кошторис вміщує лише
видатки на поточне утримання, придбання обладнання та інвентаря.
Розміри видатків за кожним кодом (КЕКВом) кошторису встановлються
шляхом використання норм та нормативів.
ДПА в Київській області надає роз’яснення щодо застосування економічної
класифікації видатків бюджету.
РОЗДІЛ 2 ПРОЦЕДУРА ПІДБОРУ ПЕРСОНАЛА
Законом України “Про державну службу” закріплено право на
державну службу громадян України незалежно від походження,
соціального і майнового стану, расової і національної приналежності,
статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання,
які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли
у встановленому порядку конкурсний підбір, або за іншою процедурою,
передбаченою Кабінетом Міністрів України.
Законом визначено, що державна служба в Україні – це
професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах
та їх апаратів щодо практичного виконання завдань і функцій
держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Визначене Законом специфічне коло повноважень і обов’язків
спричинило більш жорсткі, порівняно з Кодексом Законів про працю України,
умови прийняття на посади державних службовців та проходження державної
служби. Законами України “Про державну службу” та “Про боротьбу з корпцією”
для державного службовця встановлені спеціальні обмеження щодо прийняття на
державну службу та проходження державної служби.
Відповідно до ст.12 Закону України “Про державну службу” не можуть
бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його
апараті особи, які мають судимість.
Ст. 13 ЗУ “Про державну службу” передбачено, що особа, яка претендує
на зайняття посади державного службовця 3-7 категорії, подає за місцем
майбутньої служби відомості про доходи та зобов’язання фінансового
характеру, в т.ч. і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім’ї. Особа, яка
претендує на зайняття посади державного службовця 1-2 категорії, повинна
подати також відомості про належні їй та членам її сім’ї нерухоме та цінне
рухоме майно, вклади в банках і цінні папери. Зазначені відомості подаються
державним службовцем щорічно.
Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу,
приймають Присягу.
Для виконання невідкладної і непередбачуваної роботи за
розпорядженням керівника державний службовець зобов’язаний з’являтися на
службу у вихідні, святкові та неробочі дні, він також може бути відкликаний
із щорічної або додаткової відпусток. Перебування на державній службі
обмежується граничним віком: 60 років – для чоловіків і 55 – для жінок.
Досягнення граничного віку, якщо не продовжено в установленому порядку
терміну перебування на державній службі, відмова від прийняття або
порушення Присяги, неподання або подання неправдивих відомостей щодо
доходів є підставою для беззастережного звільнення державного службовця з
посади.
Встановлення обмежень викликали необхідність застосування особливих
форм прийняття на посади державних службовців. Вони визначені Конституцією
України, ЗУ “Про державну службу”, іншими законами, указами Президента
України, постановами Кабінету Міністрів України.
Ст.15 ЗУ “Про ДС” визначено, що прийняття на державну службу на
посади 3-7 категорії, передбачених ст.25 цього Закону, здійснюється на
конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.
Проведення конкурсу регулюється Положенням про порядок проведення
конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим
Постановою КМУ від 04.10.95р. № 782.
Рішення про проведення конкурсу та його умови приймається керівником
органу, в якому оголошується конкурс. Його наказом утворюється конкурсна
комісія, яку очолює, як правило, заступник керівника. Інформація про
конкурс на заміщення вакантних посад та умови конкурсу публікуються в
пресі та поширюється через інші засоби масової інформації не пізніше як за
місяць до проведення конкурсу і доводяться до відома працівників органу, в
якому оголошується конкурс.
Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають на ім’я керівника
заяву, до якої додаються особовий листок обліку кадрів, автобіографія,
копії документів про освіту, декларація про доходи, зобов’язання
фінансового характеру, в т.ч. і за кордоном, щодо себе
|
