Аналiз iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової економiки - Экономическая теория - Скачать бесплатно
Претендент на додатковi пiльги, передбаченi у роздiлi 4 Державної
програми заохочення iноземних iнвестицiй, подає в Управлiння iноземних
iнвестицiй Агенства мiжнародного спiвробiтництва i iнвестицiй заяву на
одержання додаткових пiльг.
До заяви додаються у 6-ти примiрниках:
5. для створених та дiючих пiдприємств - довiдка про результати
аудиторської перевiрки та копiя iнформацiйного повiдомлення про
реєстрацiю iноземної iнвестицiї;
6. для iнвестицiйних проектiв бiзнес-план та копiя iнформацiйного
повiдомлення про реєстрацiю iноземної iнвестицiї (у разi, коли вона
зареєстрована). Тiльки рiшення Агенства про надання додаткових пiльг
може бути пiдставою для реєстрацiї Мiнiстерством фiнансiв
iнвестицiйного свiдоцтва.
У частинi митних пiльг зазначимо, що майно, ввозиться як внесок у
статутний капiтал СП звiльняються вiд обкладання митом.
Перерахуємо iншi позитивнi, а також негативнi моменти, якi, як
пiдказує досвiд, можуть мати мiсце при виборi даної форми.
Позитивнi сторони:
а) у випадку фактично рiвноцiнного iнвестування з боку українського
партнера можливiсть акумулювання значних грошових чи матерiальних
ресурсiв;
б) можливiсть використання технiчного потенцiалу, який є в
українського партнера, а також людських ресурсiв;
в) використання господарських зв’язкiв українського партнера i його
досвiду господарювання на українському ринку;
г) бiльш лояльне ставлення до СП, якщо його український засновник має
лобiстський вплив у мiсцевих органах влади i управлiння.
Негативнi сторони:
a) загальновизнане ставлення до СП як до ризикових пiдприємтсв з високим
ступенем конфлiктностi мiж партнерами, тому слiд ретельно розробляти
установчi документи;
б) прийнятi на Українi вимоги до СП у вiдношенi до розрахункiв за
використання державної власноcтi, землi, а також за приватизацiю
даних об’єктiв лише у ВКВ;
в) необхiднiсть обов’язкового 50% продажу валютної виручки державi;
г) у випадку вiдчуження квалiфiкацiйної iноземної iнвестицiї СП
ранiше 5 рокiв, СП сплачує податок на дохiд (прибуток) у повному
розмiрi за весь пiльговий перiод, протягом якого СП його не
сплачувало.
2. Пiдприємства iз стопроцентною iноземною участю.
Переходячи до характеристики пiдприємства зi стопроцентною участю
iноземного iнвестора, вiдзначимо iдентичнiсть вимог щодо порядку утворення
i можливостi отримання “податкових канiкул”, якi застосовуються до даного
пiдприємства, з тими, що були розглянутi вище. Тому вiдразу наголосимо на
позитивних i негативних моментах такої форми пiдприємств.
Позитивнi моменти:
а) можливiсть абсолютного контролю дiяльностi пiдприємств;
б) повне розпорядження активами пiдприємства.
Негативнi моменти:
а) погана орiєнтованiсть iноземного власника пiдприємства у
юридичних, бухгалтерських та iнших “правил гри”, якi сформувались на
українському ринку;
б) складностi з купiвлею чи орендою виробничих площ i обладнання;
в) розрахунки за використання державної власностi, землi, а також з
приватизацiєю цих об’єктiв лише у ВКВ;
г) необхiднiсть обов’язкового 50% продажу валютної виручки.
3. Ще однiєю формою участi iноземного iнвестора у здiйсненнi
господарської дiяльностi є виробнича кооперацiя без створення
юридичної особи.
Пiд кооперацiєю розумiють договори (контракти) про виробничу
кооперацiю, спiльне виробництво та iншi види спiльної iнвестицiйної
дiяльностi, якi не пов’язанi зi створенням юридичної особи, якщо такi
договори (контракти) передбачають здiйснення iноземних iнвестицiй на
територiї України у видах, про якi згадувалось вище. Вiдзначимо, що
регулювання таких вiдносин вiднесено до сфери цивiльного законодавства
України.
Позитивнi моменти:
а) спрощений порiвняно iз державною реєстрацiєю юридичної особи
порядок оформлення взаємовiдносин мiж сторонами договору при детальнiй
регламентацiї його положень;
б) уникається необхiднiсть вирiшення питань оренди чи купiвлi
виробничих площ i обладнань, оскiльки це майно може бути надане
українською стороною у якостi своєї частки у кооперацiї, аналогiчно
можуть вирiшуватися питання з найму робочої сили;
в) на iноземну iнвестицiю при кооперацiї розповсюжуються пiльговий
режим митного оподаткування.
Негативнi моменти:
а) можливiсть невиконання своїх договiрних зобов’язань з боку
українського контрагента, що вимагає ретельної регламентацiї договору,
особливо у частинi вiдповiдальностi сторiн по прийнятих на себе
зобов’язаннях;
б) при вивезенi продукту кооперацiї за митнi кордони України останнiй
буде визнаний експортним, що потягне необхiднiсть сплачувати вивiзне
мито, якщо тiльки при його виготевленнi не використовувалась
давальницька сировина;
в) для отримання додаткових пiльг при кооперацiї необхiдно внести
iноземну iнвестицiю у сумi не менше 100.000 доларів США.
Установчi документи новостворюваних пiдприємств з iноземними
iнвестицiями мають мiстити вiдомостi, передбаченi законодавством України
для вiдповiдних органiзацiйно-правових форм пiдприємств.
Державна реєстрацiя пiдприємств з iноземними iнвестицiями
здiйснюється у загальному порядку.
СП можуть займатися будь-якими незабороненими законодавством видами
дiяльностi, що передбаченi їх статутами.
Пiдприємство з iноземними iнвестицiями може створювати дочiрнi
пiдприємства, а також фiлiї, представництва та iншi вiдокремленi пiдроздiли
на територiї України та за її межами.
Потрiбно мати на увазi, що фiлiї i представництва (як пiдприємства зi
стопроцентною iноземною участю) можуть вiдкривати iнофiрми. Цi пiдроздiли
надiленi правом вiд iменi фiрми-засновника укладати угоди, якi створюють,
змiнюють i припиняють права i обов’язки iноземного суб’єкта пiдприємницької
дiяльностi.
Дочiрнi пiдприємства - юридичнi особи можуть вiд свого iменi
здiйснювати господарську дiяльнiсть, i вiдповiдати по зобов’язаннях.
Державна реєстрацiя подiбних пiдроздiлiв (дiяльностi iноземних
юридичних осiб) здiйснюється Мiнiстерством зовнiшньоекономiчних зв’язкiв
України. Крiм того вони повиннi реєструватись у Головнiй податковiй
iнспекцiї i у податкових iнспекцiях за мiсцезнаходженням.
Припинення дiяльностi СП здiйснюється у порядку, передбаченому
законами України для вiдповiдних органiзацiйно-правових форм пiдприємств i
лише у разi:
1) рiшення власникiв, прийнятого вiдповiдно до статутних документiв
пiдприємства;
2) закiнчення термiну дiї договору про заснування пiдприємства;
3) вiдповiдного рiшення суду, арбiтражного суду.
РОЗДІЛ II.
РОЗРОБКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ, ТА МЕТОДИ ОЦІНКИ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ.
2.1. Принципи і послідовність розробки інвестиційного проекту.
Для наочного зображення інвестиційного проекту більшість країн
використовує бізнес-план. Бізнес-план являє собою стандартний для більшості
країн з розвинутою економікою документ, в якому детально обгрунтовується
концепція наміченого для реалізації реального інвестиційного проекту і
наводяться основні його характеристики.
Підхід до розробки і викладенню бізнес-плану диференціюються в
залежності від характеру інвестиційного проекту. Для великих інвестиційних
проектів, які потребують значних капітальних витрат, а також для проектів
пов’язаних з виробництвом і впровадженням на ринок нових які не мають
аналогів видів продукції, товарів чи послуг, розробляється новий варіант
бізнес-плану 40 - 50 сторінок. Необхідність такого детального
обгрунтування, диктується підвищенням рівня ринків для інвестора і
залучення до бізнес-плану експертів відповідного профілю. Для невеликих
інвестиційних проектів допускається розробка стислого варіанту бізнес-плану
обсяг 10 - 15 сторінок, який в подальшому за вимогою інвестора чи кредитора
може бути уточнений і доповнений. Далі ми зупинимось на вимогах до розробки
нашого варіанту бізнес-плану інвестиційних проектів.
Розробка і виклад інвестиційного бізнес-плану підпорядковані певній
логічній структурі, яка має уніфікований характер в більшості країн з
розвинотою ринковою економікою (відхилення від загальноприйнятої структури
бізнес-плану в окремих країнах мають незначний характер). Ця структура
показана в додатку[1].
1. Коротка характеристика інвестиційного проекту (резюме).
Коротка характеристика інвестиційного проекту чи його резюме хоч і
починає запропонований бізнес-план, але створюється після розробки всіх
інших його розділів, коли концепція проекту, обгрунтування і форми
реалізації вже чітко визначені. Це зроблено для того, щоб інвестор на
основі тільки цього розділу зміг би зробити висновок, чи відповідає проект
напрямку по інвестиційній діяльності і по інвестиційній стратегії; чи
відповідає він потенціалу його інвестиційних ресурсів; чи влаштовує його
проект по строкам реалізації і строком повернення вкладеного капіталу і
т.д. Якщо інвестор за результатами розгляду даного розділу зробить висновок
про недоцільність участі в реалізації інвестиційного проекту чи, якщо
розділ не вміщує достатньої інформації для певних висновків, з подальшими
розділами бізнес-планів знайомитись уже не буде. Це визначає головні вимоги
до підготовки до саме цього розділу - лаконічність (не більше 2 - 3
сторінок), інформативність і простота викладу.
Розділ зазвичай починається з викладу концепції інвестиційного
проекту, в яку входять обгрунтування цілей підприємницької ідеї яка
реалізується за його допомогою на основі вивчення ринку і можливості
розширення діяльності; висновки про його перспективність і найбільш
доцільні форми реалізації інвестиційного проекту.
По запропонованій формі реалізації, має бути вказана ступінь розробки
інвестиційного проекту - наявність проекту намірів з основними фінансово-
економічними показниками; наявність типової документації і кошторису витрат
по проекту; наявність індивідуальної проектної документації і кошторис
витрат з експертизою незалежного аудитора.
На завершення цього розділу повинні бути такі характеристики
інвестиційного проекту - необхідна сума інвестиційних ресурсів в
національній валюті на момент розробки бізнес-плану (при необхідності
залучення іноземних інвесторів, а також при великих темпах інфляції сума
інвестиційних ресурсів повинна бути перерахована в долари США у
відповідності с поточним курсом Національного банку України); період
здійснення інвестицій до початку ефективної експлуатації об’єкту; можливий
період експлуатації об’єкту до початку наступного його розширення або
технічного переобладнання; проектований період окупності інвестицій. Для
іноземного інвестора додатково можуть бути змінені основні положення
державного і правового регулювання цього бізнесу в Україні.
2. Характеристики галузі, в якій реалізується інвестиційний проект.
Характеристика галузі в якій реалізується інвестиційний проект,
дозволяє в найбільш загальному обсязі розгледіти вплив зовнішнього
середовища на перспективність і ефективність розвитку запропонованого
інвестиційного проекту.
При зміні цього розділу бізнес-плану розглядається відповідність
галузевої направленості інвестиційного проекту задачам структурної
перебудови економіки України; тенденції розвитку попиту на товари галузі;
рівень розвитку ринкових відносин в галузі; середній рівень прибутку
капіталу в даній галузі за останній звітній період. Для більш детальної
характеристики галузі, в яку реалізується інвестиційний проект, можуть бути
використані показники, які розглядались вище при оцінці інвестиційної
привабливості галузі економіки України.
При харктеристиці галузі в яку реалізується інвестиційний проект,
найбільш доцільно використовувати план, який поданий нижче[2].
3. Характеристика товару (послуги).
Характеристика товару (послуги) повинна розглядати їх характерні
особливості і привабливість для споживачів (клієнтів), позитивні якості і
переваги в порівнянні з товарами (послугами), вже представлених на ринку.
Така порівняльна оцінка здійснюється по параметрам функціональності товару
(послуги), його якості, дизайну та інших ознаках.
Особливу увагу в процесі характеристики товару (послуги) треба
звернути на оцінку його конкурентноздатності по основним якісним ознакам,
рівню цін, наданням гарантій і післяпродажним послугам і т.п. Бажано також
взнати запланований загальний період життєвого циклу даного товару
(послуги) і можливість подальшого вдосконалення в рамках передбачених
технологій і рівня технічного забезпечення.
По окремим принципiально новим товарам, просуненим на ринок в процесi
реалiзацiї iнвестицiйного проекту потрiбно вказати в даному роздiлi
потрiбну форму його правового захисту (патент, авторське право, торговий
знак).
4. Розташування об’єкту.
Розміщення об’єкту, що розглядається у слідуючому розділі бізнес-
плану, дозволить, з однієї сторони, оцінити інвестиційну привабливість
даного регіону, а з другої - роздивитися потенційні переваги його
конкретного мізцерозташування із позицій наближеності до факторів
виробництва (сировині, енергоресурсам, кадровому потенціалу) або до ринків
збуту. Не останню роль у такій оцінці грає ринкова вартість земельної
ділянки, що її займає об’єкт та прилягяючої до неї території, з врахуванням
майбутнього законодавчого розширення приватизації та продажу землі.
При характеристиці розміщення об’єкту у даному розділі бізнес-плану
можуть бути використані окремі показники, що розглядалися при оцінці
інвестиційної привабливості регіонів України, а також загальні результати
цієї оцінки.
5. Аналіз ринку.
Аналіз ринку являє собою один із найбільш складних розділів при
розробці бізнес-плану. Цей аналіз охоплює не тільки поточне, але й
прогнозований стан даного ринку. Обгрунтованість висновків даного розділу
суттєво впливає на запланований обсяг виробництва продукта, рівень цін та
суму прибутку, а відповідно визначає і правильність розрахунків
ефективності інвестиції. В окремих випадках для підготовки такого розділу
слід залучати відповідних спеціалістів-маркетологів.
Розробка цього розділу починається з характеристики потенційних
покупців (клієнтів) даного продукту (послуги), їх особливостей та
запропонованої кількості у рамках даного регіонального регіону.
Наступний етап аналізу ринку пов’язаний тільки з такими видами
продуктів та послуг, що розглядаються у інвестиційному проекті, котрі вже
існують на внутрішньому ринку. Цей етап передбачає оцінку теперішнього
обсягу попиту (продажі) на продукт або послугу на цьому ринку. Така оцінка
по можливості повинна проводитися за останні три роки та розглядати
продукти не тільки вітчизняного виробництва, а й імпортні. Результати такої
оцінки подаються, як правило, у табличній формі[3].
При необхідності показники обсягу цієї таблиці можуть бути доповнені
розрахунками показниками структури.
З врахуванням запропонованої чисельності роздрібних та оптових
покупців та характеристики поточного стану попиту прогнозується можливий
обсяг продажу продуків(послуг) у рамках даного інвестиційного проекту на
майбутні п’ять років із моменту експлуатації об’єкту. Розрахунки
диференціюються у розрізі окремих регіональних ринків (якщо реалізація
даного товару(послуги) передбачається за межами даного регіону). Результати
цьго прогнозу представляються у інвестиційному бізнес-плані також у вигляді
таблиці ( у найбільш спрощеній формі вона показана у таблиці[4]).
У процесі аналізу ринку особливу увагу потрібно приділити оцінці
рівнів та динаміки цін на продукцію (послуги). Така оцінка проводиться по
внутрішньому ринку України у співставленні із рівнем світових цін на
аналогічну продукцію (особливу роль світових цін на продукцію (послуги).
Також оцінка проводиться по внутрішньому ринку України у співставленні з
рівнем світових цін на аналогічну продукцію (особливу роль вивчення
світових цін грає по продуктах, котрі прогнозується продавати на зовнішніх
ринках). По результатах оцінки та виявлення тенденцій складається прогнос
динаміки рівня цін на продукт на майбутній період.
Для того, щоб виключити вплив фактора інфляції в Україні прогнозований
рівень цін на внутрішньому ринку виражається у доларах США ( перерахунок
цін здійснюється по курсу Національного банку на момент закінчення бізнес-
плану). Результати оцінки теперішнього та прогнозованого рівня цін на
продукт (послугу) надається по формі, приведеній у таблиці[5].
Аналіз ринку завершується оцінкою теперішньог та прогнозованого рівнів
конкуренції на внутрішньому ринку (у першу чергу - на ринку регіона, у
якому реалізується інвестиційний проект). В процесі такої оцінки
розглядається кількість підприємств, що випускають аналогічний продукт, чи
здійснюють аналогічну послугу; частка основних підприємств у обсязі продаж
у регіоні (Україні); прогнозуєма поява на ринку нових підприємств-
конкурентів.
При необхідності у даному розділі можуть бути відображені і інші
показники, що характеризують теперішній стан та перспективи розвитку даного
продукту (послуги).
6. Планований обсяг і структура виробництва товару (надання послуг).
Планований обсяг та структура виробництва продукту (послуг що
надаються), являється основою характеристики майбутьньої виробничої
діяльності об’єкту інвестування на стадії його експлуатації.
У процесі розробки цього розділу бізнес-плану на першому етапі обсяг
випуска продукта (надання послуг) в середньому за рік при виході
інвестованого об’єкту на проектну потужність. На другому етапі аналогічні
розрахунки проводяться у розрізі окремих асортиментних груп продукту
(різновидностей послуги). І накінець, на третьому етапі результати
вищевирахуваних розрахунків диференціюються по конкретним рокам
майбутньогоперіоду, так як планується, що по мірі освоєння проекту його
виробнича потужність буде зростати за рахунок реалізації окремих резервів.
Планований обсяг та структура виробництва продукту (надання послуг)
розраховуються на трьох одиницях виміру: 1) кількості одиниць (або у інших
натуральних одиницях виміру); 2) у національній валюті; 3) в доларах США
(також із врахуванням прогнозу динаміки цін).
Результати проведених розрахунків представляються у бізнес-планах по
формі, приведеній у таблиці[6].
Якщо розрахунки носять альтернативний характер(наприклад, при
благоприємному та неблагоприємному варіантах розвитку ринку; більш швидкому
або повільному освоєнні проектних потужностей и т.д.), то у приведеній
формі вони викладаються, як різні варіанти прогнозованого випуску
продукції.
7. Забезпечення випуску товару (послуги) основними ресурсами.
Забезпеченість випуску продукту (послуги) основними факторами
виробництва дозволить з одної сторони, виявити реальність планованого
об’єкту цього випуску, а з другої, ефективність розміщення інвестиційного
проекту у вибраному регіоні.
Першочергова роль у розгляді окремих факторів виробництва відводиться
у інвестиційному бізнес-плані забезпеченністю випуску продукту (послуги)
основними видами сировини, матерiалiв, енергетичних ресурсiв. Власне цей
фактор викликає найбільш прискіпливу оцінку інвесторів, так, як часто
визначає найбільшу уразливість інвестиційного проекту із позицій
ефективності його розміщення. Звичайно, це не відноситься до тих видів
сировини та матеріалів, які в Україні не виробляються, але потреба в яких
відносно невелика, та в пропозиції та можливій закупці не виникає можливих
ускладнень. Характеристика забезпеченочті передбачуємого випуску продукту
(послуги) цими факторами виробництва викладається у бізнес-плані по формі.
Другим питанням, що розгладається у цьому розділі бізнес-плану, є
забезпеченість випуску продукту (послуги) сучасною технологією. У процесі
викладення цього питання відрізняється: чи є у ініціатора інвестиційного
проекту технологія, що відповідає сучасним стандартам; чи необхідне
придбання закордонних чи вітчизняних патентів, ліцензій, “ноу-хау”. Бажано
також взнати можливий період використання наявної або закупної технологій.
Слідуючим питанням, що розглядається у цьому розділі, є забезпеченість
випуску продукції (послуги) сучасним обладнанням. Воно повинно бути
розглянуте у прямому зв’язку із пропонованою до використання технологією
виробництва товару чи послуги. Також тут вказується - чи є у ініціатора
інвестиційного проекту необхідне обладнання чи його повинні придбати за
кордоном.
Серед факторів виробництва розглядається також забезпеченість випуску
продукту (послуги) відповідними виробничими приміщеннями та об’єктами
виробничої інфраструктури. При цьому вказується: чи є у повному обсязі
необхідні виробничі приміщення, чи необхідне їх розширення, купівля чи нове
будівництво. У останніх трьох випадках вказуються їх площі або обсяги.
І, накінець, важливу роль у системі розглянутих факторів виробництва
відіграє аналіз забезпеченності випуску продукту чи послуги кадрами
відповідної кваліфікації. Деколи характер розміщення розглянутого об’єкту
створює серйозні проблеми у притягненні кадрів не тільки спеціалістів, але
й відповідних робочих професій.
8. Стратегія маркетингу.
Стратегія маркетингу розробляється, як самостійний розділ бізнес-плану
у слідуючих випадках:
а) при виході на ринок із принципіально новим видом продукції;
б) при втручанні у інші регіональні ринки;
в) при високому рівні конкуренції на відповідному товарному ринку
(ринку послуг) даного регіону.
При відсутності у найближчому майбутньому проблем з попитом на
продукцію, послуги та з конкуренцією, маркетингова стратегія може не
розроблятися (вона особливо ефективна в умовах “ринку покупця”).
Якщо ж необхідність у розробці маркетингової стратегії по
інвестиційному проекту, що розглядається виникає, то в даному розділі
бізнес-плану повинні бути відображені прогнозовані цільові показники
стратегії маркетингу (в першу чергу, обсяг свого сегменту на товарному
ринку, або ринку послуг свого регіону, інших регіонів України і т.п.) та
основні міроприємства, що передбачаються цією стратегією.
9. Управління реалізацією інвестиційного проекту.
Управління реалізацією інвестиційного проекту повинно забезпечити його
найбільш ефективне та швидке здійснення.
ерш за все у цьому розділі необхідно розмістити організаційно-правову
форму реалізації інвестиційного проекту. Так, інвестиційний проект може
бути реалізованим у рамках діючої організаційно-правової форми його
ініціатора; у рамках організаційно-правової форми його інвестора; шляхом
створення нового акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю і
т.п.
Бажано подати у цьому розділі схему організаційної структури
управління об’єктом і на стадії його експлуатації. При цьому може бути
вказана кандидатура керівника і відповідні дані про нього (вік, стаж, стаж
роботи у подібній галузі).
І, накінець, у цьому розділі варто вказати - чи зможе бути
реалізованим інвестиційний проект самостійно (при відповідній
організаційній та фінансовій підтримці інвестора) чи потребує залучення
підрядників та субпідрядників. У останньому випадку у бізнес-плані
освітлюються також характеристики підрядчиків та субпідрядчиків (час роботи
з аналогічними інвестиційними проектами; досвід роботи з аналогічними
інвестиційними обсягами; рівень прогресивності технологій, що приміняються;
рівень кваліфікації кадрів; форми зв’язку з постачальниками матеріалів,
необхідних для реалізації проекту; ділова та фінансова репутація.
10. Оцінка ризиків та форми їх страхування.
Оцінка ризиків та форми їх страхування повинні розглядатися у розрізі
окремих видів цих ризиків. До таких ризиків можуть бути віднесені:
а) ризик істотної затримки початку реалізації проекту (затримки в
отриманні ліцензії, несвоєчасного відведення ділянки і т.д.);
б) ризик несвоечасного завершення будівничо-монтажних робіт по
проекту;
в) ризик перевищення фондів виділених на будівельно-монтажні роботи;
г) ризик невиходу на заплановані обсяги випуску продукта, послуг у
зв’язку із неякісністю технології, використанням застарілого
обладнання, падінням попиту, зростанням конкуренції і т.д.;
д) ризик невиходу на заплановані показники зовнішньоекономічної
діяльності в зв’язку із погіршанням для роботи експортної політики
держави;
е) ризик зниження запланованого рівня ефективності діяльності
|
