Додаткові підрядні речення - Журналістика - Скачать бесплатно
(Die Objektsätze)
Додаткові підрядні речення найчастіше відповідають на питання was? (що?) і підпорядковуються головному реченню за допомогою сполучників: daß (що), ob (чи) і сполучних слів: wer (хто), was (що); wo (де), wann (коли), wie (як); woran (на чому, про що), womit (чим, з чим), worauf (на чому, на що), wofür (для чого, за що) і деяких інших.
|
In der Deutschstunde er fuhren wir, daß Karl Marx einen großen Einfluß auf Heines Schaffen ausgeübt hat.
|
На уроці німецької мови ми дізналися, що Карл Маркс мав великий вплив на творчість Гейне.
|
|
Wir wissen noch nicht, ob wir im nächsten Jahr Auszüge aus den Werken von Heine lesen werden.
|
Ми ще не знаємо, чи будемо читати наступного року уривки з творів Гейне
|
|
Der Lehrer fragte die Schüler, wo und wann der berühmte österreichische Komponist Mozart geboren wurde.
|
Вчитель запитав учнів, де і коли народився видатний австрійський композитор Моцарт.
|
Додаткові підрядні речення можуть приєднуватися до головного і без сполучника. В цьому випадку вони мають порядок слів самостійного речення, а дієслово стоїть в кон'юнктиві.
Порівняйте:
|
Er meinte, daß dieser Schüler gefehlt hat.
Er meinte, dieser Schüler habe gefehlt.
|
Він думав, що цей учень був відсутній
|
Непряма мова (die indirekte Rede) в німецькій мові, як і в українській, виражається додатковим підрядним реченням і вводиться звичайно сполучником daß (що).
|
Unsere Klassenleiterin teilte uns mit, daß wir im Frühling den Kollektivbauern helfen werden.
|
Наш класний керівник сповістила нам, що весною ми будемо допомагати колгоспникам.
|
В сучасній німецькій мові в непрямій мові вживається індикатив, але якщо сполучник відсутній, то індикатив замінюється кон'юнктивом. Кон'юнктив є в цьому випадку показником підлеглості підрядного речення головному.
|
Sie sagte, sie sei an diesem Sonntag beschäftigt.
|
Вона сказала, (що) вона в цю неділю зайнята.
|
Непряма мова може виражати непряме питання (die indirekte Frage), яке є додатковим підрядним реченням.
Якщо пряме питання не має питального слова, то непряме питання вводиться сполучником ob (чи). Якщо в прямому питанні є питальне слово (займенник або прислівник), то непряме питання починається з цього питального слова, яке стає сполучним словом, що вводить додаткове підрядне речення.
Порівняйте:
|
Пряме питання
|
Непряме питання
|
|
а) без питального слова
Er fragte mich: „Willst du an diesem Zirkel teilnehmen?"
Він спитав мене: «Ти хочеш взяти участь у цьому гуртку?»
|
б) із сполучником
Er fragte mich, ob ich an diesem Zirkel teilnehmen will.
Він спитав мене, чи хочу я взяти участь у цьому гуртку.
|
|
а) з питальним словом
Sie fragte meinen Freund: „Wann bist du frei?"
Вона спитала мого друга: «Коли ти вільний?»
|
б) з тим самим питальним словом у ролі сполучного слова
Sie fragte meinen Freund, wann er frei ist.
|
Підрядні речення причини
(Die Kausalsätze)
Підрядні речення причини відповідають па питання: warum? (чому?), aus welchem Grunde? (з якої причини?) і вводяться сполучниками weil (тому що) і da (бо, тому що).
Сполучник da звичайно вживається, якщо підрядне речення передує головному, а сполучник weil — якщо підрядне йде за головним.
|
Порівняйте:
Da sie sich viel mit der deutschen Sprache beschäftigt hat, kann sie deutsch sprechen.
Тому що вона багато працювала над німецькою мовою, вона може говорити по-німецькому.
|
Sie kann deutsch sprechen, weil sie sich viel mit dieser Sprache beschäftigt hat.
Вона може говорити по-німецькому, тому що багато працювала над цією мовою.
|
|
