Відносно низький рівень поточних активів призводить до фінансової нестабільності, погіршується платоспроможність підприємства. Однак ситуацію, яка склалась на кінець звітного періоду, не можна вважати предкризовою, бо постійно нарощуються обсяги власної діяльності.

 

2.3. Аналіз причин передкризового стану ТОВ “Таргет”

Постійно мінлива економічна ситуація в країні приводить до різких змін на ринках сировини і матеріалів, збуту, що впливає на економічний стан підприємства, зобов'язаного вижити в цих умовах.

Існує безліч проблем. І перші з них - як закупити дешеву якісну сировина, виходячи з обмежених   ресурсів, як її швидше завезти і вчасно розрахуватися з постачальниками? Як розширити ринок збуту і продати вигідно свою продукцію?

Основні причини нинішньої ситуації по збуту продукції полягають у наступному:

·      Падіння попиту на ринку металопрокату, що зв'язано в більшому ступені з перенасиченням ринку металопродукцією і збільшенням числа конкурентів

·      Дефіцит коштів у споживачів.

·      Несвоєчасне виконання замовлень споживачів через відсутність матеріалів, що більше залежить не від підприємства, а від постачальників і посередників.

·      Непродумана система ціноутворення і відсутність гнучкої системи оплати за продукцію.

·      Важке фінансове положення підприємства.

·      Внутрішня неорганізованість.

·      Не завжди продумана практика одержання коштів і їхнє використання.

Аналізуючи звітні документи підприємства, так само, можна виявити й інші, більш конкретні, причини сформованої ситуації.

Постійна дебіторська заборгованість перед підприємством ніколи не буде сприяти поліпшенню фінансового стану.

Ріст зобов'язань на перший погляд покривається ростом оборотного капіталу, але при розрахунку можна зробити висновок що швидкість росту зобов'язань перевищує ріст оборотного капіталу.

Так само причиною часткової неплатоспроможності можна назвати малу кількість коштів у наявності.

Причини часткової неплатоспроможності ТОВ "Таргет" можна охарактеризувати як внутрішні і зовнішні. 

До зовнішніх причин відносяться: нестабільна економічна ситуація в країні, нестабільність попиту на ринку, недостача коштів у споживачів, а також несумлінність партнерів.

До внутрішніх причин відносяться такі як: непродумана система ціноутворення, невміння керувати доходами, випережаюче зростання зобов'язань перед зростанням доходів і оборотного капіталу, відсутність у наявності коштів.

Негативно вплинули також: висока собівартість реалізації товарів, нерозмірні витрати, низька виручка (собівартість складає близько 90% від виручки), усе це говорить про недоцільність даного виробництва. 

 

3. Рекомендації щодо виходу підприємства з передкризового стану

3.1. Можливі причини неплатоспроможності

 

Представляється очевидним, що неплатоспроможність прямо пропорційна обсягу зобов'язань. Дійсно, абсолютно платоспроможним є підприємство, капітал якого цілком є власним, а зобов'язання відсутні.

Так як зобов'язання виникають завжди (наприклад по податках), це означає, що дане підприємство з випередженням (авансом) виконує свої зобов'язання. Воно нікому не повинно, і питання про його неплатоспроможність просто не виникає.

У той же час підприємство може абсолютно не мати власного капіталу, працювати цілком на позикових коштах і залишатися платоспроможним. Усі залежить від виручки.

Наприклад, підприємство, не маючи ні одиниці власного капіталу, працює цілком на позикових коштах в обсязі 1000 умовних одиниць. Але якщо його середньоденна виручка дорівнює 100 одиницям, воно устигає розрахуватися з кредиторами за 10-денний цикл і ніяких проблем з його платоспроможністю в кредиторів не виникає.

Таке справедливо, однак, якщо кредиторів улаштовує 10-денний цикл, тобто вони схильні відпускати свої кошти і товари в позичку на 10 днів.

З вищенаведеного прикладу випливає, що неплатоспроможність насамперед оберненно пропорційна виручці. Чим менше виручка, тим вище неплатоспроможність (природно, при наявності зобов'язань).[13]

У загальному і цілому неплатоспроможність підприємства, як тенденція прямо пропорційна обсягу зобов'язань і оберненно пропорційна величині середньоденної виручки.

Якщо за визначений період темпи росту зобов'язань були вище темпів приросту виторгу, то підприємство просунулося в напрямку росту неплатоспроможності.

У загальному випадку причинами неплатоспроможності є фактори, що впливають на:

·        зниження чи недостатній ріст виручки;

·        випереджальний приріст зобов'язань.

Уповільнення темпів росту виручки або її абсолютне зниження спостерігається при:

·        затоваренні, коли ринок знижує попит на продукцію через її незадовільну якість, високої ціни чи зниження на неї потреби;

·        зростаючому неповерненні платежів за відвантажену продукцію, коли підприємство працює з неналежним покупцем чи не вільно у виборі належного;

·        звуженні ринку за рахунок обмеження на нього доступу шляхом уведення заборон, квот, митних бар'єрів і т.д.

Іншими словами, тут прості причини: чи не беруть продукцію (послуги) чи беруть, але не платять, чи не пускають на ринок.

Випереджальний темп приросту зобов'язань спостерігається у випадках, коли:

·        підприємство здійснює неефективні довгострокові фінансові вкладення (капіталовкладення), що не супроводжуються відповідним ростом виручки. Тут може бути і розрив між сьогоднішніми вкладеннями і завтрашнім приростом виторгу.

·        підприємство завантажує виробництво надлишковими (непрацюючими) запасами, що не збільшують обсягів виробництва і виручки;

·        підприємство нарощує кошти в розрахунках, що практично не мають відносинь до виручці;

·        підприємство несе збитки.

Даний комплекс загальних причин неплатоспроможності характерний для всіх підприємств, що випробують труднощів своєчасного розрахунку за своїми обов'язками, незалежно від країни виробництва і ринку.[21]

Ситуація особливо збільшується, коли відсутне планування і керування грошовими потоками.

У загальному і цілому причини неплатоспроможності можуть бути зведені до двох основних:

·        відставання від запитів ринку (по пропонованому асортименті, по якості, за ціною і т.д.). У цьому випадку можна говорити про хворобу бізнесу;

·        незадовільному фінансовому керівництву підприємством, коли воно надлишково обтяжується зобов'язаннями. У даному випадку можна говорити про хворобу фінансового керування чи менеджменту.[20]

Перший випадок найбільше наочно відображається на виручці, другий — на прирості маси зобов'язань.

У загальному випадку причини неплатоспроможності можуть бути наступними:

·        зниження чи недостатній ріст виручці (затоварення, звуження ринку, неповернення платежів);

·        випереджальний приріст зобов'язань (неефективні фінансові вкладення, надлишкові запаси, нарощування коштів у розрахунках);

·        відставання від запитів ринку.

 

3.2. Шляхи виходу з передкризового стану для ТОВ “Таргет”

Головна задача, що стоїть перед колективом у такий складний період, - перейти на нормальний, звичайний режим роботи. Для чого необхідно в першу чергу виконати перед кредиторами зобов'язання, забезпечені заставою, погасити заборгованість у бюджетні і позабюджетні фонди, і, нарешті, розрахуватися з кредиторами, з якими ведеться постійна робота, за сировину, матеріали і т.д.

Рекомендації з оздоровлення економічної діяльності підприємства можна виділити в наступні етапи.

1.      Перший етап.

На цьому етапі необхідно підготувати план фінансового оздоровлення підприємства.

Стан ресурсів:

-        кадри:

Необхідна заміна кадрів на більш кваліфіковані і скорочення персоналу для зниження витрат на виробництво і підвищення конкурентноздатності продукції, що випускається.

-   фінанси:

У зв'язку з тим, що підприємство знаходиться в складній фінансовій ситуації, кредитування вкрай скрутне, однак необхідно будь-яким способом залучити додаткові кошти для подальшої реалізації господарської діяльності.

-        сировина і матеріали:

На момент ситуації, що створилася, відсутня необхідна для безперебійної роботи кількість сировини. Необхідно відновити зв'язку з постачальниками і посередниками, зацікавити їх у необхідності подальшої підтримки економічних зв'язків

-        продукція:

Уся продукція, що знаходилася на складах і придатна для реалізації -невисокої якості. У зв'язку з цим, повернення до старих позицій на ринках збуту готової продукції можливе тільки при зниженні ціни (це буде можливо при зниженні витрат на собівартість, скороченні робочих місць і заміну кадрового складу більш компетентним).

Для рішення задач першого етапу підприємству необхідно зробити фінансову чи товарну допомогу від посередників, постачальників чи зацікавлених клієнтів, банків. А так само є можливість реорганізації ТОВ в акціонерне товариство з випуском акцій і залученням капіталу, що дозволило б зробити продукцію, реалізувати її, нагромадити фінанси для рішення задач другого етапу.

2.      Другий етап

На цьому етапі необхідно збільшити обсяги виробництва і реалізації. Шляхом ретельно спланованої роботи в області маркетингу підприємству відкриється така можливість, як поліпшення позицій на ринках збуту продукції.

Обмеженням для одержання більш високих результатів є недостача оборотних коштів.

На цьому етапі необхідно спланувати стабілізацію виробництва шляхом:

·        створення більш удосконаленої системи керування,

·        поліпшення якості продукції.

3.      Третій етап

Дрібними кроками збільшуючи виробництво і збут, підприємству вдасться установити задовольняючі обсяги по випуску продукції і зробити повне погашення кредиторської заборгованості.

Для того, щоб вирішити існуючі проблеми, що стоять на сьогоднішній день перед підприємством, директору товариства необхідно більш чітко планувати роботу маркетингової служби (більш ґрунтовно вивчати ринки збуту, шукати незаповнені ніші, вивчати ринок сировини, ретельніше займатися питаннями цінової політики), а також розвивати фінансовий менеджмент.   

Таким чином, головною метою підприємства, що опинилося в скрутному положенні, є перехід на нормальний режим роботи. Для цього необхідно погасити всі заборгованості. Це досить важко в стані часткової неплатоспроможності, але можливо. Варто розробити план по оздоровленню економічної діяльності підприємства. Він може складатися з трьох етапів. Необхідно проаналізувати стан ресурсів підприємства на сьогоднішній момент і можливості підприємства на майбутнє. При наявності можливості одержати фінансову чи товарну допомогу підприємство може розплатитися з боргами і збільшити виробництво і збут. Необхідно також розглянути можливість реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю в акціонерне товариство з випуском акцій і залученням капіталу.

 

Висновки

 

У даній курсовій роботі розглядається важливість аналізу господарської діяльності підприємства, складовою частиною якого є аналіз платоспроможності, основною метою якого є одержання невеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активу і пасиву, у розрахунках з дебіторами і кредиторами.

Актуальність і практична значимість теми курсової роботи обумовлена низкою причин. По-перше, у даний час, в українській економіці добра половина підприємств є збутковими за результатами діяльності, деяки з них слід вже давно оголосити банкрутами, а отримані кошти перерозподілити на користь ефективних виробництв, що безсумнівно б сприяло оздоровленню вітчизняного ринку. По-друге, в умовах масової неплатоспроможності господарюючих суб'єктів, особливого значення набувають заходи для запобігання кризових ситуацій, а також заходи, спрямовані на відновлення платоспроможності підприємства і стабілізацію його фінансового стану.

У теоретичній частині розглядається підстави для визнання підприємства неплатоспроможним. Приводиться методика аналізу діяльності підприємства, розрахунок показників ліквідності і платоспроможності.

В другій частині аналізується діяльність ТОВ "Таргет", ґрунтуючись на методиці, приведеної в першій частині курсової роботи. Розбираються причини, що обумовили сформовану ситуацію на підприємстві.

У рекомендаційній частині приводяться можливі причини неплатоспроможності і шляхи виходу з кризової ситуації.

На основі проведеного аналізу фінансової діяльності ТОВ "Таргет" були зроблені наступні висновки. Не дивлячись на збільшення капіталу в 2002 році, його фінансова стійкість погіршилася по ряду показників, збільшилися зобов'язання підприємства перед кредиторами. Більшість показників, що характеризують платоспроможність, зменшилися і знаходяться на рівні нижче норми, що порозумівається, в основному, наявністю в підприємства значної суми кредиторської заборгованість.

У цілому на основі проведеного аналізу, були зроблені висновки, що свідчать про проблеми, зв'язаних, насамперед, з поточним оперативним керуванням фінансами. Керуванню фінансами на підприємстві приділяється, занадто, мала роль. Це зв'язано з тим, що підприємство існує, порівняно недавно, форми внутріфірмових звітів ще не відпрацьовані. Власне кажучи, керування фінансами відбувається на рівні бухгалтерської служби і керівника підприємства. Тому необхідно організувати службу керування фінансами і провести ряд заходів щодо поліпшення фінансового стану відповідно до даних рекомендацій.

Список використаних джерел

 

1.                     Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ. - М. «ДИС», 2001.

2.                     Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа , М., «Финансы и статистика», 2000.

3.                     Глазунов В.Н. Анализ финансового состояния предприятия. // Финансы. – 1999. – №2.

4.                     Ефимова.О.В. Финансовый анализ. - М., «Бухгалтерский учет», 2001.

5.                     Ковалев В.В. Финансовый анализ. - М., «Финансы и статистика», 1999.

6.                     Курс экономического анализа. / Под ред. Баканова Н.И., Шеремета А.Д. – М.: Финансы, 1998.

7.                     ЛуневВ.П. Тактика и стратегия управления фирмой. Учебное пособие. - М., «ДИС», 2001.

8.                     Любушин Н.П. и др. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия.: Уч.пособие для вузов / М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2002.

9.                     Меджибовська Н. Визначення кредитного ризику на основі експертних оцінок // Банківська справа. - 1998. - №1. - С.24.

10.                 Мелкумов Я.С. Теоретическое и практическое пособие по финансовым вычислениям. - М., Инфра-М, 2002.

11.                 Олексієнко М., Ольшанський В., Лілак Д., Перпшков Є. Кредит і кредитні правовідносини: економічна природа і практика законодавчого регулювання. - К.: Козаки, 1999. -143 с.

12.                 Ольшаный А.И. Банковское кредитование: российский и зарубежный опыт. / Под ред.Ищенко Е.Г., Алексеева В.И. - М.: "Русская деловая литература", 2001. - 352 с.

13.                 Попович В.М., Степаненко А.И. Управление кредитними рисками заемщика, кредитора, страховщика. / Учебно-методическое пособие. - К.: Правові джерела, 2001. - 260 с.(рос.).

14.                 Радионов Н.В., Радионова С.П. Основы финансового анализа: математические методы, системный подход. – Спб.: Альфа, 1999.

15.                 Руководство по кредитному менеджменту / Под ред. Б.Здвардса. -М.: ИНФРА-М, 1998. - 464 с.(рос.).

16.                 Русак Н.А., Русак В.А. Основы финансового анализа. – Минск: ООО "Меркаванне", 2001.

17.                 Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия.: Учеб.пособие. – 4-е изд., перераб.и допол. – Минск: Новое знание, 1999.

18.                 Севрук М. Экономический анализ в условиях самостоятельности предприятия //Финансы, 1999, №4.

19.                 Сусіденко В.Т. Організація і методи управління кредитною діяльністю комерційного банку. - Вінниця: "Логос", 1997. - 238 с.

20.                 Сусіденко В.Т. Характеристика задач та елементів кредитного менеджменту в банках.   // Ефективність підприємницької діяльності: Зб. наук. пр. - К.: Київ. держ. торг-екон. університет, 1998.- 184 с.

21.                 Теория и практика антикризисного управления / под ред. С.Г. Беляева, В.И. Кошкина. - М., ЮНИТИ, 1998.

22.                 Хедервик К. Финансовый и экономический анализ деятельности предприятия. Под ред. Ю.М. Ворапаева. – М.: Финансы и статистика, 2000.

23.                 Хелферт Э. Техника финансового анализа. / Перев.с англ. Под ред. Л.П. Белых. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999.

24.                 Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: Инфра, 2002.

назад | 1 2 3  4 | вперед