Економіка Дніпропетровської області - Економічні теми - Скачать бесплатно

вони скоротились у 3,9 і 1,3 рази порівняно з 1996 р і 1999 роком відповідно.

Пряма інвестиція- це внески нерезидентів до статутного фонду підприємства, що забезпечують права власності не резидентів на придбане майно, майнові комплекси або на акції, облігації та інші цінні папери, та складають не менше 10% вартості фонду підприємства- резидента, а також інвестицій, що отримані в результаті укладання концесійних договорів та договорі про спільну інвестиційну діяльність. До категорій прямих інвестицій відносяться кредити та позики, що надійшли від прямих інвесторів. Прямі інвестиції передбачають довгострокові економічні взаємовідносини, які відображають тривалу зацікавленість іноземного інвестора щодо суттєвого впливу на управління підприємством- резидентом з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Прямі іноземні інвестиції в економіку Дніпропетровської області становили на початок 2003р. 178,0 млн. доларів США, в тому числі спільні підприємства- 135 млн., на кінець року- відповідно 186,0 і 147,9 млн. доларів США (4,8 і 6,5% від загальноукраїнських)

Таблиця 3.2

Прямі іноземні інвестиції за регіонами у 2004р (млн.дол. США)

Статистичний щорічник України за 2004рвк-Київ:Техніка,2005-с.285

Інвестиційна політика регіону здійснюється відповідно до Указу Президента України від 12 липня 2001 року №512/2001 “Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні”, Програми “Інвестиційний імідж України”, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №477, яка передбачає поліпшення іміджу України у сфері залучення інвестицій шляхом широкомасштабного висвітлення результатів інвестиційної діяльності та її активізації, розпорядження голови облдержадміністрації від 11 червня 2002 року № “Про заходи щодо удосконалення роботи з іноземними інвесторами”, на виконання якого при облдержадміністрації було створено раду з питань залучення іноземних інвестицій до реґіону та проведено перше засідання ради у вересні-жовтні 2002 року.

Висновок

Отже, в результаті виконаної роботи я можу зробити такі висновки, що Дніпропетровська область- це старопромисловий район розвинутої індустрії, один з найбільш економічно розвинутих регіонів України.

Область має вигідне географічне положення відносно прилеглих територій індустріального розвитку України та близького зарубіжжя. Магістральні шляхи сполучення області входять до Донбасу, Криму, портів Чорного моря та Азовського морів. Область має сприятливі природно- кліматичні умови і високий рівень природно-ресурсного потенціалу території, зокрема мінеральних ресурсів. Рівень господарського освоєння території Дніпропетровської області високий.

Територіальна концентрація промисловості в регіоні у 3 рази вища за середньо республіканський рівень. Особливо високий рівень концентрації металургії- в 7 разів більше від середнього значення в Україні, а також хімічної та нафтохімічної промисловості, машинобудування і металообробки, які вищі за сереньоукраїнські показник. Вони є основними галузями промислової спеціалізації області в республіканському поділу праці. Регіон відноситься до одного з провідних по виробництву, продажу готового чавуну і сталі. Галузями сільськогосподарської спеціалізації Дніпропетровської області є виробництво олійних і овочевих культур, а також зернове господарство.

Аналізуючи соціально-економічні показники області , можна стверджувати, що значно скоротилися інвестиції в основний капітал, виробництво промислової і сільськогосподарської продукції при зменшенні кількості населення і трудових ресурсів.

Оскільки Дніпропетровська область- район розвинутої індустрії і є одним з найбільш економічно розвинутих регіонів України, то то він буде приваблювати багатьох інвесторів для підтримання економіки, капіталу та отримання прибутку від них.

Література

1. Географічна енциклопедія України: в трьох томах . Редкол.: О.М.Маринич,-К.,1989 р.

2. Заболоцький Б.Ф. Перехідна економіка: Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004

3. Заболоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Посібник – К.: Академвидав, 2003

4. Заболоцький Б.Ф., Смовженко Г.С. Економіка України. Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 1997

5. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник / За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: Світ, 1994.

6. Статистичний щорічник України за 2004р.-Київ: Техніка, 2005 р.

7. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка:Навч. Посібник/Є.П. Качан, Т.Є. Царик, Д.В. Ткач та ін;За ред. Є.П. Качана.-К.: Видавничий Дім “Юридична книга”,2005.-704с.