Рис.5. Процесуальна будова аналізу

Зміст етапу полягає в логіко-математичному перетворенні аналізованого показника, а також у кількісній і якісній його оцінці відносно обраної бази чи кількох баз порівняння.

Процедура є частиною етапу і полягає в підготовці, обчисленні та інтерпретації аналітичних величин, які характеризують зміну показника, що вивчається. Процедура складається з послідовно повторюваних операцій. Зміна виду повторюваних операцій визначає перехід до іншої процедури.

Аналітична операція виконується на одному робочому місці людиною та машиною.

Розв’язуючи будь-яку задачу, можна виділити її складові елементи, реалізація яких передбачає певну сукупність показників, методів аналізу і чіткий алгоритм їх застосування. Ці елементи ще називають модулями аналітичної задачі, або під процесами технології аналітичного процесу.

На основі по елементної побудови розв’язку аналітичних задач можна досягти найбільшої оптимізації технології аналізу на різних рівнях управління, максимально уніфікувати аналітичний процес, забезпечити його глибоку стандартизацію, гранично автоматизувати всі етапи його технології.

Тому слід виділити чотири рівні організації технології розв’язання:

А) комплексів аналітичних задач;

Б) блоків аналітичних задач;

В) окремих аналітичних задач;

Г) елементів (модулів) аналітичних задач.

Такий підхід особливо важливий при автоматизації аналітичного процесу, виборів й обґрунтуванні систем його забезпечення.

Найпрогресивнішою в сучасних умовах є організація технології аналітичного процесу з використанням ЕОМ. Для цього проектується підсистема комплексного економічного аналізу в АСУП (ПКЕА) з розміщенням задач аналізу в системі АРМ керівників і спеціалістів. Ця підсистема інтегрована до галузевої та територіальної систем управління і диференційована за окремими підсистемами другого порядку (аналіз повинна бути трирівневою (нижній, середній, верхній).

В умовах децентралізації аналізу господарської діяльності на підприємстві задачі аналізу доцільно розміщувати в системі АРМ. При цьому, по-перше, досягається оптимальне співвідношення централізованої і децентралізованої систем аналізу, по-друге, підвищується ефективність функціонування АСУП внаслідок раціоналізації інформаційного, програмного і технічного забезпечення.

В умовах АРМ усі етапи організації аналізу становлять єдиний технологічний процес управління, що забезпечує підвищення оперативності і дієвості управління.

Використовуючи принцип проектування аналітичних модулів для розв’язання різних типів задач, при впровадженні АРМ розробляють системи програмної технології, які базуються на типових алгоритмах аналітичних розрахунків.

Розподіляючи задачі аналізу в системі АРМ, необхідно забезпечити таку інтеграцію. Системи, за якої АРМ існувало б як автономна система і водночас було б частиною єдиної ПКЕА підприємства.

Для реалізації функціональних задач треба розробити технологічну карту розв’язання аналітичних задач у послідовності показаній на рис. 7.

Об’єктивною умовою створення автоматизованої ПКЕА є сукупність доцільно спроектованих і надійних забезпечувальних систем.

Найскладнішою проблемою автоматизації аналізу є проектування дієвого інформаційного забезпечення, яке являє собою сукупність єдиної системи класифікації та кодування інформації, уніфікованих форм документації і використовуваних масивів інформації, досягнення сумісності інформаційного забезпечення різних АСУ і АРМ.

Рис. 7. Послідовність розв’язання аналітичних задач у системі АРМ.

Розробка елементів внутрімашинного і позамашинного забезпечення ПКЕА, здійснюється на основі впорядкованої і формалізованої відповідним чином інформації, яка становить інформаційну базу АСУ. Функціонування ПКЕА характеризується необхідністю обробки великих обсягів інформації нормативного, довідкового, облікового, звітного характеру. Якщо при ручній обробці даних використовують документальні джерела інформації, то в умовах автоматизації аналізу більш раціональним є отримання інформації з інформаційного фонду АСУ. Впровадженням АРМ на базі ПЕОМ дає змогу формувати єдину систему організації та введення інформації з моменту ї збору до видачі готових аналітичних результатів безпосередньо в ПЕОМ і в обчислювальних комплексах вищого порядку.

Зараз найпрогресивнішим є забезпечення економічного аналізу на основі автоматизованого банку даних (АБД). Функціонування ПКЕА передбачає використання загальносистемної бази даних і автономних банківських масивів. При цьому введення необхідної для аналізу інформації з документів практично відсутнє.

Виділяють декілька концепцій проектування бази даних (БД):

А) побудова БД нормативно-довідкової інформації;

Б) побудова БД для основних виробничих цехів підприємства;

В)побудова БД у вигляді комплексних інформаційних потоків;

Г) побудова БД нормативно-довідкової інформації, перспективного, поточного та оперативного управління.

Управління інформаційними ресурсами передбачає одночасно управління програмним забезпеченням при сучасних технології та організації аналітичного процесу. Під програмним забезпеченням аналітичного процесу найчастіше розуміють сукупність математичного апарату алгоритмізації, вибору мови програмування, розробку програми, створення пакетів прикладних програм. Програмне забезпечення ПКЕА є сукупністю комплексів програм, розроблених згідно з принципами модульності та адаптивності максимально орієнтованих на стандартні пакети прикладних програм, які забезпечують досить ефективну реалізацію всіх елементів технологічного процесу розв’язання задач в АСУП (АРМ).

Програмне забезпечення розв’язання аналітичних задач має свою специфіку, оскільки:

А) аналітичні задачі передбачають комплексний характер дослідження процесу, а отже, високу концентрацію аналітичних процедур;

Б) до розв’язання задач висуваються жорсткі часові вимоги ( забезпечення максимальної оперативності подання результатів);

В) існують різноманітні форми надання та ступені синтезування результатної інформації залежно від рівня управління і запиту користувача;

Г) висока значущість результатної інформації для прийняття управлінських рішень передбачає автоматизовану перевірку її достовірності;

Д) необхідність обліку різноманітних нестандартних господарських ситуацій і перерв у розрахунках передбачає діалоговий режим роботи з ЕОМ.

Тому програми повинні бути багатоваріантними, гнучкими щодо внесення поправок і доповнень, мати високий рівень сегментації (модульності), розроблятись і реалізовуватись з мінімальними витратами ресурсів.

Можна виділити три напрями формування і розвитку комплексних аналітичних програм:

створення бібліотеки аналітичних програм;

розробка пакетів аналітичних програм;

розробка програмного забезпечення ПЕОМ.

Програмне забезпечення ПЕОМ включає операційні системи, системи програмування, систему текстових і діалогових даних.

Область обмежень, які впливають на оптимальний вибір технічного забезпечення аналітичного процесу, формують такі умови:

розвиток автоматизації за локальними і глобальними системами управління;

результати аналізу досліджуваних інформаційних потоків;

рівень програмного забезпечення.

Організаційне, правове та ергономічне забезпечення аналітичного процесу є загальним при виконання будь-яких функцій управління і менеджменту.