Методологія економічного аналізу - Економічні теми - Скачать бесплатно

елементом методики економічного аналізу є ситема факторів і резервів виробництва. Як відомо, зміна кожного показника відбувається під впливом чітко визначених економічних, організаційно-технічних, соціально-екологічних та інших факторів. Фактори - це причини, потенційні сили, які впливають на зміну окремих показників чи їх систему. Вони мають об’єктивний і суб’єктивний характер впливу. Фактори в економічному аналізі класифікуються за різними ознаками (рис.4).

Класифікація факторів покладена в основу класифікації резервів. Резерви виступають як ступінь можливої чи фактичної мобілізації дії окремих факторів. Розрізняють два поняття резервів: резервні запаси і невикористані можливості (упущену вигоду).

Четвертим структурним елементом методики економічного аналізу є інформаційна база аналітичних досліджень. Джерелами інформації економічного аналізу можуть бути дані оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку, нормативно-довідкові дані, дані спеціальних обстежень тощо. Кількість і якість інформації повинна відповідати вимогам системних аналітичних досліджень згідно з визначеними цілями, завданнями і глибиною економічного аналізу. Якщо необхідна інформація відсутня, її необхідно отримати всіма можливими засобами, оскільки ефективність методики аналізу визначається не можливостями інформаційного забезпечення, а потребами менеджменту.

П’ятим структурним елементом методики економічного аналізу виступають методи аналітичних досліджень. Частину методів розроблено безпосередньо в теорії економічного аналізу, а інші запозичені з суміжних наук: математики, статистики, психології, менеджменту, бухгалтерського обліку. Різні методи чи їх сукупність використовуються в аналітичних дослідженнях залежно від характеристики досліджуваних функціональних зв’язків (детермінованих чи стохастичних). Усі методи економічного аналізу (в практиці використовується близько ста різних методів) можна розділити на три групи: логічні, математичні та евристичні.

Рис.4 Класифікація факторів, вплив яких досліджується в системі економічного аналізу діяльності підприємств

Логічні методи включають в себе основні та спеціальні методи. Основні є базовими й обов’язковими для будь-яких аналітичних досліджень, оскільки дають характеристику зміни чи розвитку економічних явищ і процесів (порівняння, деталізація, абстрагування, синтез та ін.). Спеціальні методи використовуються для визначення ступеня залежності і впливу окремих факторів (елімінування, групування, балансової погодженості та ін.) при дослідженні причинно-наслідкових зв’язків.

Посилення впливу ринкових факторів, збільшення ризику прийняття неоптимального рішення вимагають від керівника використання в аналізі більш витончених методів і прийомів, сучасного математичного апарату. Для їх кваліфікованого застосування необхідно подати господарський об’єкт у вигляді математичної моделі, імітувати його поведінку при зміні ситуації. Математичні методи найбільше використовуються при дослідженнях стохастичного зв’язку. Найпоширенішими є методи кореляційного і регресійного аналізу, теорії масового обслуговування, динамічного ряду, матричні моделі.

Евристичні методи пов’язані з експертними оцінками господарських ситуацій на сонові творчого мислення, набутого досвіду тощо. В практиці економічного аналізу використовують методи: аналогії, інверсії, «мозкового штурму», синектики, контрольних питань, колективного блокнота та ін.

Шостим структурним елементом економічного аналізу є організаційне забезпечення виконання аналітичних робіт, оформлення та оцінка їх результатів.

5.Організаційні системи економічного аналізу господарської діяльності підприємств.

Організація екномічного аналізу на підприємстві перебуває у тісному звязку з методикою проведення аналітичних досліджень, створюючи широкі можливості для їх поглиблення (особливо при використанні ЕОМ та стандартизації) чи обмежуючи зону аналітичного пошуку через обмежені можливості впровадження сучасної технології аналізу. Виділяють дві організаційні системи економічного аналізу на підприємстві: централізовану і децентралізовану. Кожна з них функціонує з використанням чи без використання ЕОМ. Централізована організаційна структура управління підприємством містить спеціалізований підрозділ (відділ, бюро) економічного аналізу. У такій організаційній системі досягається єдність методологічного забезпечення аналізу, чіткий розподіл праці аналітиків, можливість застосування потужної обчислювальної техніки тощо. Однак вона має і суттєві недоліки: відірваність аналітичного процесу від процесів управління і менеджменту, низька економічність технології аналітичного процесу та ін.

У децентралізованій системі спеціалізований підрозділ не виділяється, а весь комплекс аналітичних робіт розподіляється у діючій організаційній системі управління підприємством. За такої організації аналітичний процес максимально наближений до управлінського, є окремим етапом, значно зменшується обсяг обробки економічної інформації, створюються сприятливі умови для застосування міні- і мікроЕОМ.

Головним в організації економічного аналізу є його проектування. Виділяють такі напрями проектування: функціональна будова, модельна будова, процесуальна будова та організаційно-структурна будова.

Процес проектування полягає у послідовній регламентації:

А) цілей і підцілей аналізу, функцій і задач;

Б) процесу аналізу (процедурно-організаційної побудови);

В) результатів процесу аналізу, виду і форми вихідних аналітичних документів, періодичності і строків їх подання;

Г) засобів розв’язання задач і виконання процедур, включаючи склад і джерела отримання вхідної інформації, а також обчислювальну та організаційну техніку;

Д) методик розв’язання задач і виконання процедур, способів виконання процедур (автоматизованого і неавтоматизованого);

Ж) відповідальність за безперервність процесу аналізу (у ланках, службах і персонально);

З) взаємодії в процесі аналізу передбачає виділення цілей, підцілей, функцій і задач).

Мета аналізу полягає у підготовці аналітичної інформації, необхідної і достатньої для прийняття управлінських рішень. Підцілі аналізу визначаються різновидами управлінських рішень, які враховують їх призначення і часовий аспект.

Аналітичне забезпечення управління спрямоване на розробку цільових програм і планів, дослідження ринку, контролю, організації, економічного стимулювання тощо.

Видіялють три основні функції аналізу: оцінкову, діагностину і пошукову. В ході оцінкового аналізу встановлюють відмінності досягнутого стану від запланованого і бажаного шляхом порівняння з встановленими критеріями. Діагностичний аналіз включає детальне виявлення ознак невідповідності, якісну характеристику обєкта, причинно-наслідкові звязки. Пошуковий аналіз полягає в обгрунтування рекомендацій щодо переведення обєкта у бажаний стан виявлення глибинних резервів підвищення ефективності виробництва.

Після визначення функціональної будови аналізу одним з найвідповідальних і найскладніших етапів проектування організації економічного аналізу є побудова моделі аналізу у вигляді максимального повного переліку його задач, систематизованих за певними критеріями з рахуванням об’єкта управління чи менеджменту.

Для цього насамперед треба встановити систему задач (загально виробничих і внутрівиробничих) на кожному рівні.

Виходячи з цільового підходу, для кожного конкретного рівня управління визначається загальна мета, а потім – локальні цілі (за принципом дерева цілей). Щоб побудувати працездатну систему аналітичних задач, треба врахувати особливості організаційної структури кожного господарського органу, а також закріплення відповідальності за підрозділами й окремими працівниками апарату управління.

Однак розроблена модель аналізу не є постійною, вона змінюється, уточнюється, доповнюється. Особливо при використання ЕОМ. Тому треба мати дві системи задач аналізу: нормативну і перспективну.

Поруч з побудовою організаційної моделі економічного аналізу необхідно встановити логіко-інформаційну взаємодію аналітичних задач, враховуючи при цьому розподіл відповідальності за загальними функціями управління між різними ланками, а також причинно-наслідкові зв’язки між показниками. Виходячи з принципів структурної типізації, аналітичний процес доцільно розглядати як систему функціональних комплексів, блоків і окремих задач, які підлягають розв’язанню з використанням ЕОМ. Розміщення їх у вигляді структурної функціональної матриці дає змогу виділити склад інформаційних блоків, які передбачають розробку спеціальних баз даних для реалізації функцій управління підприємством (табл.1).

Таблиця 1

Склад блоків аналітичних задач у стовпцях матриці формує управлінський комплекс задач.

Після цього слід провести актуалізацію задач, розв’язання яких може бути забезпечене в даний момент, виходячи з наявних трудових ресурсів, у найближчій і більш віддаленій перспективі з урахуванням передбачуваного збільшення і кращого використання ресурсів.

Потреби керівників в аналітичній інформації можуть бути кількох видів: суб’єктивні, об’єктивні, фактично задоволені та нормативні.

Провівши актуалізацію, встановлюють черговість розв’язання задач. В основу проектування черговості слід покласти вартісну оцінку цінності інформації, яка визначається при багатокритеріальній оптимізації якості аналітичної інформації.

Рис. 5. Процесуальна будова аналізу.

Системний підхід до аналізу господарської діяльності підприємства передбачає і відповідну технологію аналізу, яка повинна розглядатись у загальному ланцюгу технології управління. Це, по-перше , сприятиме чіткій (цільовій) спрямованості аналізу, яка в кінцевому підсумку оцінюється ступенем досягнення мети управління і пошуку резервів підвищення ефективності виробництва. По-друге, дасть змогу забезпечити добір ефективних засобів реалізації технології розв’язання аналітичних задач залежно від рівнів управління, функціонуючих систем автоматизації аналітичного забезпечення, рівнів складності методів аналізу та управлінських рішень.

Будь-який аналітичний процес може бути виражений окремими елементами трьох рівнів складності: етапами, процедурами та операціями. Певне поєднання визначених елементів утворює процесуальну будову, або технологію аналізу (рис 5).