Винайдення радіо О.С. Поповим - Технічні науки - Скачать бесплатно

Коломийська ЗОШ І-ІІІ ступенів №5

Олександр Степанович Попов (1859-1906р.р.)

Відомий російський фізик. Перший в світі побудував радіопередавач і приймач, передав першу в світі телеграму, винайшов антенну і багато інших пристосувань для радіопередавача і радіоприймача.

Закінчив в 1882році Петербурзький університет. З 1905року був директором Петербурзького електротехнічного інституту. Перші дослідження Попова присвячені аналізу найвигіднішої дії динамоелектричних машин, експериментом з рентгенівськими трубками (він одержав перші в Росії рентгенівські знімки). Попов повторив досліди Г. Герца з електромагнітними хвилями, досліджував вплив електричних розрядів на провідність металевих порошків, удосконалив чутливий когерер (індикатор електромагнітних коливань). У 1889році вперше вказав на можливість застосування електромагнітних хвиль для передачі сигналів на віддаль без проводів. На початку 1895році створив прилад (радіоприймач) для виявлення і реєстрації електричних коливань. 1895року на засіданні Російського фізико-хімічного товариства Попов зробив доповідь “Про відношення металевих порошків до електричних коливань”, продемонстрував винайдену ним систему безпроводового електрозв’язку. Того ж року сконструював прилад, що реєстрував грозові розряди (“грозовідмітник”). Під керівництвом Попова в 1897році відкрито явище впливу металевих поверхонь на поширення радіохвиль. Попов разом з П.М. Рибкіним і Д.С. Троїцьким в 1889році розробив конструкцію радіоприймача з телефоном (прообраз детекторного приймача). На початку 1900року прилади Попова вперше було застосовано для практичного зв’язку (на віддаль понад 40км). Приймач Попова був удостоєний великої золотої медалі на Всесвітній виставці в Парижі (1900рік). Премії його імені присуджували за видатні роботи й винаходи в галузі радіотехніки і електротехніки. В Україні День Радіо святкується 7 травня.

Винайдення радіо.

Можливість практичного застосування електромагнітних хвиль для встановлення зв’язку без проводу продемонстрував 7 травня 18958року знаменитий російський фізик О.С. Попов. Цей день вважається днем народження радіо. Приймач О.С. Попова складався з антени 1, когерера 2, електромагнітного реле 3, електричного дзвінка 4 і джерела постійного струму 5. Електромагнітні хвилі викликали вимушені коливання струму і напругу в антені. Змінний струм з антени подавався на два електроди, які були розміщені в скляній трубці, заповненій металічними ошурками. Ця трубка і є когерер. Послідовно з когерером вмикались електоромагнітне реле і джерело постійного струму.

Через погані контакти між ошурками опір когерера переважно великий, тому електричний струм в ланцюгу малий і реле ланцюга не замикає. Під дією змінної напруги високої частоти в когерері виникають електричні розряди між окремими ошурками, частинки ошурків спікаються і її опір зменшується в 100-200разів. Сила струму в котушці електромагнітного реле зростає, і реле включає електричний дзвінок. Так реєструється прийом електромагнітної хвилі антеною.

Удар молотка дзвінка по когереру стряхував ошурки і повертав його у висхідне положення, приймач знову був готовий до реєстрації електромагнітних хвиль.