в цьому разі словесники не тільки споглядають, а й творять задуману модель шкільного заняття. На одному з таких занять і виникла Ідея уроку-мандрівки.
Тема уроку. Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні (8 клас).
Мета уроку: поглибити знання учнів про звертання, виробити вміння вживати розділові знаки при звертаннях, використовувати їх у зв'язному мовленні; з допомогою відповідно дібраного дидактичного матеріалу виховувати в учнів почуття патріотизму.
Учитель рвучко заходить до класу, кидає на стіл портфель:
— Ну, чого порозсідалися? Ото вже після вихідних днів і привітатися чемно лінуєтесь? Що це ти там крутишся (до учня), як дзиґа? Що? Вам щось не подобається?!
Учитель різко повертається і швидко виходить з класної кімнати. Учні, звичайно, здивовано переглядаються... Відчиняються двері — і вчитель заходить удруге:
— Доброго дня, мої дорогенькі! Мені дуже приємно зустрітися з вами після вихідних днів. Бачу, що ви добре відпочили, і, сподівайся, старанно підготувалися до уроку.
Після короткої паузи словесник продовжує:
— Скажіть, яке привітання вам сподобалося і чому?
Звертання відіграє значну роль у нашому повсякденному мовленні, без нього було б важко спілкуватися. А чи помітили ви, що останнім часом у нашій мові з'явилися нові форми звертань і виключно і у кличному відмінку? Якщо раніше вживали товариш) товаришко, громадяни, те зараз, чуємо пане, пані, панянко або добродію, добродійко. Як ви гадаєте, чиє
Може людина, яку назвали добродієм, у чомусь відмовити вам?
Ви вже, напевне, здогадалися, що сьогодні на уроці йтиметься про звертання. Цей матеріал знайомий вам із попередніх класів: у початковій школі вивчалися непоширені звертання, що стоять на початку речення і виражені власними іменами.
Пригадайте,— продовжує вчитель,— з програми 5-го класу, які розділові знаки вживаються при звертаннях, що стоять у різних частинах речення? А які особливості інтонування речень із звертаннями?
На сьогоднішньому уроці попрацюємо над удосконаленням навичок правильно вживати розділові знаки при непоширених (поширених звертаннях, обґрунтовувати пунктограму за допомогою правил, використовувати звертання у зв'язному мовленні.
Пропоную провести урок у-, формі мандрівки до столиці нашої країни — Києва, довідки про історію та архітектурні пам'ятки якого ви готували вдома.
Поїзд наш уявно-символічний, але без квитків їхати не зможемо. Виникає питання; де ж узяти гроші? Домовимося так: зараз ви самостійно опрацюєте здебільшого відомий матеріал, що міститься в § 4 і § 5 підручника «Рідна мова» (К., Г994). Ваші відповіді і будуть умовними грішми, за які ви зможете придбати квитки. Щоб зекономити час на приготування до подорожі, клас поділимо на групи. Представники кожної з груп відповідатимуть на питання. Якщо і них не вистачить «грошей», тобто відповідь буде неповною чи неточною, хтось інший з їхніх груп зможе внести свою «пайку»: доповнить відповідь товариша.
Для самопідготовки пропонується кілька питань.
1. Що називається звертанням?
2. Чим виражається звертання?
3. Які є види звертань за будовою?
4. Як інтонаційно виділяється звертання в реченні?
5. Як виділяються звертання на письмі?
6. Яку роль відіграють звертання в мовленні?
7. В яких .стилях мовлення вживаються звертання?
Учитель. Отже, ви здобули право на проїзд, однак без пісні дорога може видатися довгою і сумною. Якщо їдемо до столиці, можливо, хтось пригадає пісню про Київ?
Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене.
Стали схили Дніпра.
Вечорів оксамити
І щастя прибій,
Як тебе не любити,
Києве мій.
Учні виписують речення із звертанням, обґрунтовують пунктограму. Згадують інші пісні, де є звертання («Зоре моя вечірняя», «Мамо, вечір догора», «Тихий Дунай бережки зносить» та ін.), роблять відповідні записи в зошитах, теоретично вмотивовують вживання розділових знаків.
Учитель. Ми в Києві. Приміщення залізничного вокзалу. Особливо просторий центральний зад;
Тут е розклад руху поїздів. У сусідньому залі розташовані каси, там же і довідкове бюро. Щоб отримати необхідну інформацію, треба заплатити, а саме: виконати завдання.
Три учні одержують індивідуальні картки, з яких слід переписати речення, поставивши розділові, знаки та обгрунтувавши їх, і працюють біля дошки, решта поваріантно виконує вправу 43 з підручника. .
І варіант. Виписати речення з непоширеними звертаннями.
II варіант. Виписати речення з поширеними звертаннями.
Картка № 1. 1. Здрастуй рідний Києве мій! Невмируща думо і пісне моя (Цюпа) .2. Ти мене з дитинства підіймала хліб дала з піснями солов'я відвела доріг'мені немало земле зореносице моя (Малишко). 3. Україно моя Україно я для тебе на світі живу (Павличко).
Картка №2. 1. Києве, любий ти стоїш на. горах в квітах і зорях в сяеві мрій (Ющенко). 2. Благословенний будь мій рідний краю (Павличко). 3. Дзвени-моя пісне про радісні дні що квітнуть садами в моїй стороні (Сосюра).
Картка № 3. 1. Моя Вітчизно дорога яка в тобі горять, снагам.
2. Чуєш ти мене друже і брате всім я руку в путі подаю щоб уміли ми завжди стояти за народ за Вітчизну свою. 3. Україно моя мені в світі нічого не треба тільки б голос твій" чути 1 ніжність твою берегти (Малишко).
Учитель. Ми отримали інформацію, як пройти до метро. Наш маршрут пролягає через станцію «Університет» (демонструються фотоілюстрації, як і впродовж усієї уявної екскурсії). Бульвар Тараса, Шевченка. Неподалік розташований Ботанічний сад, Володимирський собор, а трохи далі—Київський національний університет ім. Т. Шевченка.
А чи знаєте ви, звідки транслюються найпопулярніші концертні програми? (Учні відповідають). Уявіть, що в майбутньому ви станете артистами, і виступатимете на сцені Палацу культури «Україна». Випробувати ж свої здібності можна читанням за особами байки Л. ріібова «Ґава і Лисиця»:
Літаючи по дворах, Ґава
Шматок ковбаски добула;
Хоч кажуть, що вона дурна роззява,
А до крадіжки здатная була...
Не вспіла Ґава носом ткнути,
Аж і Лисичка тут стоїть
І жалібно квилить:
— Голубко-кумонько! Тебе я ждала-ждала,
Аж плакала, як виглядала,
Щоб голосочок твій почуть,
Хоч на хвилиночку про горенько забуть...
Ти, може, серденько, того й не знаєш,
Як гарно, любо як співаєш—
І соловейко так не втне...
Розваж хоч трошечки мене!
— Прийшлось роззявитись дурному горлу:
Кра! кра!— а ковбаса додолу,
Лисичка хап—і у кущі мерщій,
Оддячила кумі своїй!
Прокрякала роззява, огляділась —
Чортма куми і снідання нема...
— А щоб ти,— каже,— подавилась,
Лукавая кума!
Прилащиться підлиза хоч до кого: :
Солодкії слова
Приманюють великого й малого,—
То вже така дурниця світова...
Учитель. Чи були в прослуханій байці речення із звертаннями? Проаналізуйте, наскільки інтонаційно правильно прозвучали ці-речення у прочитанні ваших Друзів.
Наступна зупинка — майдан Богдана Хмельницького.
Один з учнів дав історичну довідку:
—Середньовічне місто Київ розташоване на західному березі річки Дніпра. Знане як Верхні місто, або Старе місто, життя якого зосередилося довкола середньовічних церков. У XVII та XVIII ст. церкви були відбудовані в модному на той час стилі барокової архітектури. Відомою будівлею була катедра св. Софії з її монастирем. Дві барокові дзвіниці над брамами а огорожі монастиря помітно прикрашали краєвид Верхнього міста.
Принагідно вчитель звертає увагу школярів на значення слова бароко (художній стиль кінця XVI — середини XVIII ст., для якого характерні підкреслена урочистіть, декоративна пишність, динамічність композиції,мальовничість)і його написання за 4-м (1993 р.) виданням «Українського правопису»—з однією літерою к.
Після згадки про культові споруди словесник пропонує восьмикласникам послухати уривок з «Молитви до Мови» К. Мотрич, виписати з нього поширені звертання, а потім скласти з ними «Сповідь перед Мовою».
Мової Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси. з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.
Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.
Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, ШО сси тм і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія! Мово, що стояла на чатах коло вівтаря нашого національного Храму й не .впускала туди злого дууа виродження, злого духа скверноти, гоньби. Тож висвячувала луші козацького народу спасенними молитвами 1 небесним вогнищем очищення, святими водами
божого річища, щоб Не змалів і не перевівся нарід той. І множила край веселий, святоруський, люд, хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності й Божого знамення.
Мово наша! 3вонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твбї джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу і здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою слово. Бо «споконвіку була Слово і Слово було у Бога і Слово було Бог»...
Учитель. Ми вийшли на центральну вулицю— велелюдний Хрещатик. Уявіть, що ви кудись задивилися і раптом помітили, що заблукали. Як вийти з такого становища?
Завдання: складіть діалоги, використавши в них поширені і «епощирені звертання. Приготуйтеся попарно озвучити їх.
Школярі рецензують відповіді однокласників, насамперед за такими критеріями: наскільки грамотно і доречно використано в діалогах звертання і наскільки вправно учасники діалогів володіють мовою. Вчитель повідомляв про завершення уявної мандрівки, підбиває підсумки уроку, вмотивовує виставлені оцінки, дає домашнє завдання,
Рольові заняття у вузі наочно демонструють методику проведення уроку мови, сприяють швидшому впровадженню її в шкільну практику. Нестандартні форми організації навчання, в свою чергу, викликають в учнів інтерес до нової інформації, спонукають осмислено оволодівати правописним матеріалом і свідомо використовувати його в писемному мовленні.
|
