Вибірку дослідження складало 30 людей: 15 чоловіків і 15 жінок. Вік досліджуваних складав 17 – 22 роки. Всі досліджувані є студентами.

Розподіл респондентів за критерієм місця проживання різний: близько половини з них проживає в місті, решта – в сільській місцевості.

2.2. Експериментальні дослідження „Я-концепції” і їх інтерпретація

Оперативним показником підтвердження гіпотези є різниця відсоткового співвідношення показників самооцінки, і їх діагностичних особливостей Я-концепції у чоловіків і жінок.

Тест „Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки” (за С. А. Будассі).

Необхідно підрахувати коефіцієнт рангової кореляції Спірмена:

, де n – кількість порівняних фактів.

R=1-0.00075 ∑ d2, але легше підрахувати по іншій формулі.

Значення R будуть знаходитись в межах [-1;+1]. Якщо R знаходиться в межах [-1;0], то це свідчить про неприйняття себе, про занижену самооцінку.

Якщо R=0,1;0,2; 0,3, то самооцінка занижена.

Якщо R=0,4;0,5;0,6;0,7, то самооцінка адекватна.

Якщо R=0,8; 0,9, то самооцінка патологічно завищена. [18, 655]

За результатами обробки бланків (дод. 3) виявлено такий розподіл рівнів вираження діагностованих параметрів:

а) занижена самооцінка – 26, 67% (8);

б) адекватна самооцінка – 53, 33% (16);

в) завищена самооцінка – 20% (6).

З них:

а) чоловіки – 10%, жінки – 16,67%;

б) чоловіки – 30,22%, жінки – 23,11%;

в) чоловіки – 16,67%, жінки – 3,33%.

Отже, за цією методикою відсоток заниженої самооцінки у чоловіків нижчий, ніж у жінок. Відсоток адекватної самооцінки приблизно однаковий. Відсоток завищеної самооцінки у чоловіків набагато вищий, ніж у жінок.

Проаналізувавши даний результат можна виділити, що у чоловіків самооцінка більш завищена, ніж у жінок.

Методика „Q-сортування”.

Критерії визначення рівня уявлення особистості про себе:

[0;0,3] – низький рівень;

[0,4;0,6] – середній рівень;

[0,7;1] – високий рівень.

Згідно даних дод. 4 маємо наступні результати:

Залежність: низький рівень – 46,67% (14);

середній рівень – 33,33% (10);

високий рівень – 20,00% (6).

Жінки: низький рівень – 40,00% (6);

середній рівень – 33,33% (5)

високий рівень – 26,67% (4).

Чоловіки: низький рівень – 53,33% (8);

середній рівень – 33,33% (5);

високий рівень – 13,34% (2).

У чоловіків виявлено низький рівень залежності, а у жінок залежність на дещо вищому рівні.

Незалежність: низький рівень – 16,67% (5);

середній рівень – 33,33% (10);

високий рівень – 50,00% (15).

Жінки: низький рівень –26,67% (4);

середній рівень – 40,00% (6)

високий рівень – 33,33% (5).

Чоловіки: низький рівень – 6,66% (1);

середній рівень – 26,67% (4);

високий рівень – 66,67% (10).

У чоловіків виявлений високий рівень незалежності, а у жінок відносно однакова відсоткова вираженість цього показнику.

Комунікативність: низький рівень –20,00% (6);

середній рівень – 43,33% (13);

високий рівень – 36,67% (11).

Жінки: низький рівень – 20,00% (3);

середній рівень – 40,00% (6)

високий рівень – 40,00% (6).

Чоловіки: низький рівень –26,67% (4);

середній рівень – 40,00% (6);

високий рівень – 33,33% (5).

У жінок наявний високий рівень комунікативності, а у чоловіків комунікативність на низькому рівні.

Некомунікативність: низький рівень –20,00% (6);

середній рівень – 46,67% (14);

високий рівень – 33,33% (10).

Жінки: низький рівень – 40,00% (6);

середній рівень – 40,00% (6);

високий рівень – 20,0% (3).

Чоловіки: низький рівень – 6,67% (1);

середній рівень – 53,33% (8);

високий рівень – 40,00% (6).

У жінок виявлений низький рівень некомунікативності, а у чоловіків – високий.

Прийняття боротьби: низький рівень – 33,33% (10);

середній рівень – 30,00% (9);

високий рівень – 36,67% (11).

Жінки: низький рівень –53,33% (8);

середній рівень – 26,67% (4)

високий рівень –20,00% (3).

Чоловіки: низький рівень –13,33% (2);

середній рівень – 33,33% (5);

високий рівень – 53,33% (8).

Прийняття „боротьби” яскраво виражене у чоловіків, а у жінок воно на низькому рівні.

Неприйняття „боротьби”: низький рівень –26,68% (8);

середній рівень – 36,66% (11);

високий рівень – 36,66% (11).

Жінки: низький рівень – 0,00% (0);

середній рівень – 33,33% (5)

високий рівень – 66,67% (10).

Чоловіки: низький рівень – 53,33% (8);

середній рівень – 40,00% (6);

високий рівень – 6,66% (1).

Даний показник у жінок яскраво виражений, а у чоловіків він на низькому рівні.

Методика „Семантичний диференціал”.

Значення, що знаходяться в межах [0;-3] – найбільш слабке емоційне відношення;

[+1;+3] – найбільш сильне емоційне відношення.

Згідно даних дод. 5 маємо такі результати:

Поганий – хороший:

Загальний індекс – 1,8;

Індекс жін. – 1,6;

Індекс чол. – 2.

За даною характеристикою чоловіки вважаються більш хорошими, ніж жінки.

2) Приємний – неприємний:

Загальний індекс – 1,5;

Індекс жін. – 1,5;

Індекс чол. – 1,4.

У чоловіків і жінок відносно однакова індексова вираженість даної характеристики.

3) Непривабливий – привабливий:

Загальний індекс – 1,03;

Індекс жін. – 1,4;

Індекс чол. – 0,67.

За даною характеристикою жінки вважають себе більш привабливішими, ніж чоловіки.

4) Непотрібний – потрібний:

Загальний індекс – 1,17;

Індекс жін. – 1,0;

Індекс чол. – 1,33.

Чоловіки вважають себе більш потрібнішими, ніж жінки.

5) Некорисний – корисний:

Загальний індекс – 1,6;

Індекс жін. – 1,73;

Індекс чол. – 1,53.

За даною характеристикою жінки вважають себе більш корисливішими, ніж чоловіки.

6) Небажаний – бажаний;

Загальний індекс – 1,63;

Індекс жін. – 1,67;

Індекс чол. – 1,6.

Жінки вважають себе більш бажаними, ніж чоловіки.

7) Неважливий – важливий;

Загальний індекс – 1,47;

Індекс жін. – 1,4;

Індекс чол. – 1,4.

По даній характеристиці розбіжностей у чоловіків і жінок не виявлено.

8) Не значимий – значимий:

Загальний індекс – 1,2;

Індекс жін. – 1,07;

Індекс чол. – 1,33.

За даною характеристикою показник значимості у чоловіків вищий, ніж у жінок.

9) Несуттєвий – суттєвий:

Загальний індекс – 1,47;

Індекс жін. – 1,47;

Індекс чол. – 1,53.

За даною характеристикою чоловіки вважають себе суттєвішими, ніж жінки.

10) Грубий – м’який;

Загальний індекс – 1,67;

Індекс жін. – 1,73;

Індекс чол. – 1,6.

За даною характеристикою жінки виявились більш м’якішими, ніж чоловіки.

Отже, наша гіпотеза підтвердилася повністю: дійсно існують відмінності в Я-концепції студентів і студенток.

Висновок

Отже, по даній курсовій роботі можна зробити наступні висновки:

На сьогоднішній день в психологічній літературі висвітлено різні погляди на питання я-концепції.

Я-концепція – динамічна система, уявлень людини про саму себе, що включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних природних властивостей; самооцінку; суб’єктивне сприйняття, що впливає на власну особистість зовнішніх факторів.

Я-концепцію часто визначають як сукупність установок, спрямованих на себе, і тоді за аналогією з атетюдом виділяють в ній три структурних елемента:

- когнітивний – „образ Я” (характеризує вміст уявлень про себе);

- емоційно-цінносний, афективний (відображає відношення до себе в цілому чи до окремих сторін своєї особистості, діяльності і т. д. і проявляється в системі самооцінок);

- поведінковий (характеризує проявлення перших двох в поведінці).

Я-концепція відрізняє складне, рівневу будову, яку по різному розуміють різні автори.

Крім того, я-концепція описується з точки зору змісту і характеру уявлень про себе, важкості і диференціації цих уявлень, їх суб’єктивного значення для особистості, а також внутрішньої цінності і послідовності, згідності, стійкості в часі.

Найважливішою функцією я-концепції являється забезпечення внутрішньої узгодженості особистості, відносної стійкості в її поведінці.

Основою експериментальних досліджень відмінностей „Я-концепції” чоловіків і жінок є виділення гендерних ролей.

Різноманіття гендерних ролей в різних культурах і в різні епохи свідчить на користь того, що наші гендерні ролі формуються культурою.

За останні півстоліття — тонкий шар в нашій довгій історії —Гендерні ролі різко змінилися.

Теоретичними передумовами відмінностей Я-концепції студенток і студентів є:

Розуміння студентами своїх можливостей в досягненні цілей або мети.

Бесіда – інтерв’ю дозволила нам більш детальніше розглянути я-концепцію молодого покоління.

Аналізуючи дані, отримані в ході відповідей, досліджуваних на незакінчені речення, що входили в групу, характеризуючи чуттєві цілі молодих людей, ми відплели основні 14 категорій (табл. 1).

Молоді люди, які позитивно відносяться до себе, ясно усвідомлюють свої цілі, що дозволяє їм оптимістично відноситись до майбутнього.

У молодих людей, які проявили негативне відношення до себе, сприйняття майбутнього пронизано песимізмом, а цілі загальні, неясно виражені, однопланові.

Працюючи над емпіричною частиною даної курсової роботи я дійшла до наступних висновків:

За методикою Будассі – існує деякий розподіл самооцінки по статтях: у чоловіків самооцінка вища, ніж у жінок.

За методикою „Q-сортування” – у студентів жіночої статті більш виражено залежність, а в представників чоловічої статті – незалежність.

Також більш виражено у жінок комунікативність, у чоловіків – менш виражена. Студенти чоловіки більш схильні до прийняття „боротьби”, ніж студентки.

За методикою „Семантичний диференціал” – у студенток більш наявні такі характеристики як: привабливість, корисливість, бажаність, м’якість, а у студентів чоловіків – потрібність, значимість, суттєвість.

Такі характеристики як: приємність, важливість у чоловіків і жінок знаходяться приблизно на одному рівні.

Список використаної літератури:

Гуменюк О.: Я-концепція у плині соціального довкілля.// Псих. і сус. – 2004р. №2, ст. 125 – 143;

Гуменюк О.: Соціальний формат розвитку Я-концепції.// Псих. і сус. – 2004р. №3, ст. 82 – 90;

Донцов А. И.: Вестник московского университета. – 2003р. №4, ст. 30 -36;

Фельдштейн Д. И.// Мир психологии. – 2002р. №2, ст. 110 – 127;

Шайгородський Ю.// Соціальна психологія. – 2005р. №5 (13), ст. 66 – 67;

Гуменюк О.: Особливості ситуативного і вікового розвитку Я-концепції.// Псих. і сус. – 2005р. №1, ст. 46 – 62;

Атватер И, Даффи К. Г.: Я-концепция и личностный рост.//Псих. для жизни. – М., 2003р., ст. 177 – 184;

Андреева А. Д., Гуткина Н. И. и др.: формирование личности в переходной период от подросткового к юношесткому розросту. – М., 2003р., ст. 128 – 129;

Касьянов А. В.: Енциклопедия психологических тестов. – М., 2003р., ст. 65 – 69;

Комінко С. Б., Кучер Г. В.: Кращі методи, психодіагностики. – М., 2003р., ст. 30-34;

Кон И. С.: Психология юношеского возроста. – М. 1997р., ст. 45-49;

Майерс Д.: Соціальна психологія. – СПб.: Питер Ком, 1998р., ст. 64 – 98;

Первин Л., Джон О.: Психология личности: Теортия и исследования./ Пер. с англ. М. С. Жамкочьян под ред. В. С. Магуна. – М.: Аспект Пресс, 2001р., ст. 201 – 208;

Хеьлл Л., Зиглер Д.: Теории личности (Основные положения, исследования и применения). – СПб .: Питер Ком, 1998р. – (Серия „Мастера психологии”), ст. 539 – 544;

Пситхология самосознания: Хрестоматия/ Ред. сост. Д. Я. Райгородский. – Самара: Издат. Дом „БАХРАХ - М”, 2003р., ст. 672;

Гуменюк О. Є.: Психологія Я-концепції: Навч. посіб. – Тернопіль: Економічна думка, 2004р., ст. 310;

Бернс Р.: Развитие Я-концепции и воспитание. – М., 1986р., ст. 347;

Самосознание и защитные механизмы личности: Хрестоматия по соцеальной психологии личности. – Самара: „БАХРАХ - М”, 2003р., ст. 656.

Методика „Семантичний диференціал”

Дод.1

Дод.2

Методика „Q-сортування”

Критичний до оточуючих і товаришів.

Виникає тривога, коли в групі починається конфлікт.

Схильний наслідувати поради лідера.

Несхильний створювати дуже близькі відносини з товаришами.

Подобаються дружність в групі.

Схильний заперечувати лідеру.

Відчуває симпатію до одного – двох членів групи.

Уникає зустрічей і зібрань в групі.

Подобають похвала лідера.

Незалежний в судженнях і манері поведінки.

Готовий стати на будь-яку сторону в суперечці.

Схильний керувати товаришами.

Радіє спілкуванню з одним – двома друзями.

Зовні спокійний, при проявах агресивності зі сторони членів групи.

Схильний підтримувати настій своєї групи.

Не надає значення особистим якостям членів групи.

Схильний відволікати групу від її цілей.

Відчуває задоволення в протиставлені себе лідеру.

Хотів би зблизитись з деякими членами групи.

Надає перевагу оставатись нейтральним в суперечці.

Подобається коли лідер активний і добре керує.

Надає перевагу холоднокровному обговоренню розбіжностей.

Недостатньо стриманий у виявленні емоцій.

Намагається зібрати навколо себе однодумців.

Незадоволений надто формальними відносинами.

Коли звинувачують – губиться і мовчить.

Надає перевагу згоджуватись з основними напрямками.

Прив’язаний до групи в цілому більше, ніж до конкретних друзів.

Схильний затягувати і загострювати суперечку.

Намагається бути в центрі уваги.

Хотів би бути членом біль вузького угрупування.

Схильний до компромісів.

Відчуває внутрішній неспокій, коли лідер чинить на перекір його очікуванням.

Болісно відноситься до зауважень товаришів.

Може буки підлим і вкрадливим.

Схильний прийняти на себе керівництво в групі.

Чесний в групі.

Виникає нервовий неспокій під час групових розбіжностей.

Надає перевагу, щоб лідер брав на себе відповідальність при плануванні роботи.

Несхильний відповідати на прояв дружнього ставлення.

Схильний ображатися на товаришів.

Намагається вести інших проти лідера.

Легко находить знайомства за межами групи.

Старається уникати спорів.

Легко погоджується з пропозиціями інших членів групи.

Супротивиться утворенню угрупувань.

Насмішкуватий і іронічний коли роздратований.

Виникай неприязнь до тих хто намагається виділитись.

Надає перевагу меншій але більш інтимній групі.

Намагається не показувати свої щирі відчуття.

Стає на сторону лідера при групових протиріччях.

Ініціативний в наведенні контактів у спілкуванні.

Уникає критикувати товаришів.

Надає перевагу звертатися до лідера частіше, ніж до інших.

Не подобається коли відносини в групі стають надто фамільярними.

Любить організовувати суперечки.

Намагається втримати своє високе положення в групі.

Схильний вмішуватись в контакти товаришів, порушувати їх.

Схильний до перепалок, задиристий.

Схильний виражати невдоволення лідерам.

Ключ

Дані по методиці „Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки” (за С. А. Будассі)

Дод. 3

Дані по методиці „Q-сортування”

Дод. 4