Проектування системи управління інформаційними підсистемами - Менеджмент - Скачать бесплатно
робіт із впровадження інтегрованої системи управління.
Проект по розробці й впровадженню ІСУ на підприємстві, як правило, ділиться на три фази:
§ Обстеження компанії.
§ Проектування.
§ Запровадження в дію.
5.1.1.Обстеження компанії.
На першій фазі взаємодії (обстеження) проводиться збір даних й аналіз діяльності компанії (корпоративного центру й погодженого набору типових структурних підрозділів), будується модель бізнес-процесів, визначаються основні елементи системи й технології управління, виробляється бачення майбутньої ІСУ, будується модель бізнес-процесів «як повинно бути», визначаються вимоги до майбутнього ІСУ. На основі цих вимог виробляється концепція розвитку ІСУ: етапи створення ІСУ, їхній зміст, способи адаптації діючих автоматизованих систем управління, модель впровадження (розробка замовленої системи або адаптація готового програмного пакету, або гібридна модель - частина системи розробляється на замовлення, частину охоплюється готовим пакетом).
5.1.2. Проектування.
Наступні конкретні кроки по вдосконаленню системи управління компанією можуть бути визначені по закінченню першої фази взаємодії, коли буде проведене дослідження бізнесу компанії, визначені й погоджені шляхи реорганізації системи управління й шляхи розвитку інформаційних технологій.
Ескізний проект створюється на основі технічного завдання (ТЗ), збільшено описує управлінські й інформаційні взаємозв'язки в системі. Після узгодження ескізного проекту можна починати детальне проектування й впровадження виділених підсистем (по бізнес-процесах й/або підрозділам) з метою скорочення строків одержання реальної віддачі від впроваджуваних технологій. Відповідно до погодженої черговості впровадження розробляються детальні ТЗ на підсистеми й проводяться роботи із впровадження підсистем аж до завершення дослідної експлуатації.
Основна робота, необхідна для розробки технічного завдання буде проведена при виборі системи, тобто на цьому етапі необхідно остаточно погодити й затвердити деталі, що стосуються підсистем. На кожну підсистему оформляється й затверджується ТЗ, що визначає порядок створення й вимоги до підсистеми.
Пробне впровадження передбачуваної технології управління проводиться в ручному режимі по обраних напрямках діяльності. За результатами випробування проводяться необхідні зміни.
Технічне проектування відібраної підсистеми здійснюється відповідно до затвердженого технічного завдання. На стадії проектування по підсистемах проводиться докладне моделювання бізнес-процесів і будується докладна модель бізнес процесів майбутньої системи управління. Технічний проект докладно описує робочі місця ІСУ, виконувані на них бізнес-операції, що відповідають їм, структури оброблюваних баз даних, взаємозв'язку даних й алгоритми їхньої обробки. Технічний проект повинен включати дані про обсяги й інтенсивність потоків оброблюваної інформації, кількості користувачів ІСУ й характеристиках необхідного устаткування й програмного забезпечення.
5.1.3. Уведення інтегрованої системи в дію.
На даному етапі проводиться реалізація/настроювання програмного продукту, здійснюється робота зі створення додаткових модулів відповідно до технічного проекту, наприклад, створення конвертерів, що дозволяють перетворити нормативно-довідкову інформацію й інші збережені дані з існуючої системи в необхідний формат.
Із самого початку робіт з настроювання/реалізації інтегрованої системи управління проводиться навчання проектної групи замовника, що згодом буде супроводжувати створювану систему.
Пробні пуско-наладочні роботи проводять на стендовому (відособленому) устаткуванні для того, щоб не заважати поточному процесу управління. Для проведення пробної пуско-наладки від компанії призначають звільнену групу, що складається з перспективних співробітників, які звільняються від поточного виробничого навантаження. Звільнена група надалі бере участь у навчанні інших співробітників і поширенні настроєного пакета по всім робочих місцях.
Пробна пуско-наладка включає наступні етапи:
§ навчання звільненої групи;
§ технічне настроювання типових робочих місць;
§ пробна конвертація даних і додаткові роботи;
§ пробне запровадження в дію.
Основним завданням етапу досвідченої експлуатації є доведення настроєного при пробних роботах пакета модулів і поширення його по всіх робочих місцях компанії.
Основні пусконалагоджувальні роботи включають наступні стадії:
§ навчання користувачів робочих місць;
§ доведення технічного настроювання на робочих місцях;
§ промислова конвертація даних;
§ проведення досвідченої експлуатації.
За результатами дослідної експлуатації складається акт про здачу в промислову експлуатацію. На цьому проект впровадження ІСУ на підприємстві, як правило, вважається завершеним. Надалі на протязі декількох місяців проводиться підтримка експлуатації ІСУ силами власних і запрошених фахівців доти, поки інтеграційна система не стане рутинною практикою управлінських служб підприємства.
Рис. 3. Етапи проекту по розробленню і впровадженню ІСУ
Висновки
Використання інформаційних технологій для управління підприємством робить будь-яку компанію більш конкурентноздатної за рахунок підвищення її керованості й адаптованості до змін ринкової кон'юнктури. Подібна автоматизація дозволяє:
§ Підвищити ефективність управління компанією за рахунок забезпечення керівників і фахівців максимально повною, оперативною й достовірною інформацією на основі єдиного банку даних.
§ Поліпшити діловодство за допомогою оптимізації й стандартизації документообігу, автоматизації найбільш трудомістких його процедур.
§ Знизити витрати на ведення справ за рахунок автоматизації процесів обробки інформації, регламентації й спрощення доступу співробітників компанії до потрібної інформації. Змінити характер праці співробітників, рятуючи їх від виконання рутинної роботи й даючи можливість зосередитися на професійно важливих обов'язках.
§ Забезпечити надійний облік і контроль надходжень і витрати коштів на всіх рівнях управління.
§ Керівникам середньої й нижньої ланок аналізувати діяльність своїх підрозділів й оперативно готувити зведені й аналітичні звіти для керівництва й суміжних відділів.
§ Підвищити ефективність обміну даними між окремими підрозділами, філіями й центральним апаратом.
§ Гарантувати повну безпеку й цілісність даних на всіх етапах обробки інформації. І багато чого іншого.
Важливо відзначити, що автоматизація - не самоціль, а цілеспрямована перманентна діяльність по раціоналізації й оптимізації організаційно-штатної структури підприємства і його бізнесів-процесів.
Автоматизація дає значно більший ефект при комплексному підході. Часткова автоматизація окремих робочих місць або функцій здатна вирішити лише чергову "палаючу" проблему. Однак при цьому виникають і негативні ефекти: не знижуються, а часом навіть збільшуються трудомісткість і витрати на зміст персоналу; не усувається непогодженість роботи підрозділів.
Зміни, що виникають під впливом інформаційних технологій, настільки всеосяжні, що виникає природне запитанння: «Що ж власне відбувається?» Зовсім очевидно, що інформаційні технології при всій своїй революційності не скасували виробничого процесу, не ліквідували конкурентів і не відняли в людини право приймати рішення. Об'єкт управління - фірма не перестала існувати, навіть якщо вона стала віртуальною, зовнішнє оточення продовжує існувати й навіть зросло, необхідність знаходити рішення слабоструктурованих завдань залишилася. Скоріше можна говорити про інтенсифікацію всіх процесів в інформаційному столітті. Змінився інструментарій у керуванні фірмою, але зате настільки сильно змінився, що вплинув на всі процеси, до яких мають відношення менеджери: планування, організацію, керівництво й контроль.
Список використаної літератури
1. www.imis.ru
2. www.in-line.ru
3. www.it.ru
4. www.itk.ru
5. Бабкін Ф.В. «Електронна комерція й нові організаційні форми компаній», Менеджмент в Україні та за кордоном, випуск 1, 2000.
6. Борисова Р. А., Перчик В. Ф., Фридман Б. А. Информационное обеспечение управленческих решений за рубежом. - К.: УкрНИИНТИ, 1974
7. Введение в информационный бизнес /Под ред. В.П. Тихомирова и А.В. Хорошилова. - М.: Финансы и Статистика (ФиС). 1996 -240с.
8. Гаузнер Н. Теория “информационного общества” и реальности капитализма. // Мировая экономика и международные отношения. №10, 1985.
9. Годин В.В., Корнеев И.К. Управление информационными ресурсами. - М.: "Инфра-М", 2000. - 352 с.
10. Грабауров В.А. Информационные технологии для менеджеров. - К.: ФіС, 2001, 368 с.
11. Информационные системы в экономике: Учебник /Под ред. проф. В.В. Дика. - М.: ФиС, 1996. - 272с.
12. Карминский А.М., Нестеров П.В. Информатизация бизнеса. - М.: ФиС, 1997
13. Компьютерные системы и сети: Учеб.пособие/ В.П.Косарев и др./Под ред. В.П.Косарева и Л.В.Еремина-М.:Финансы и статистика,1999.
14. Костров А.В. Основы информационного менеджмента - М.: ФиС, 2001. - 336 с.
15. Мескон М. Менеджмент. М.: Финансы и статистика, 1998.
16. Модин А.А. Основи розроблення і розвитку ІСУ. К., 1981
|
